Організаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

План

1. Умови, терміни і порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи

2. Специфіка проведення експертного дослідження на стадії попереднього розслідування

3. Планування процесу судово-бухгалтерської експертизи

4. Типовий стандарт проведення судово-бухгалтерської експертизи

5. Система прав і обов'язків експерта-бухгалтера

1. Умови, терміни і порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи у правоохоронній діяльності

бухгалтер експертиза розслідування

Судово-бухгалтерська експертиза необхідна для забезпечення всебічного і об'єктивного вивчення спектру питань, які є предметом розслідування, найчастіше кримінальних справ, але вимагають не лише юридичних знань, а й специфічних особливостей організації обліку, контролю і аналізу діяльності підприємств. Тому, як правило, при розслідуванні кримінальних справ, пов'язаних з нанесенням матеріальної шкоди, слідчий призначає судово-бухгалтерську експертизу. Навіть тоді, коли на стадії попереднього розслідування судово-бухгалтерська експертиза не призначалась, її можуть призначити в суді. Це, звичайно, не означає, що в кожному випадку мусить бути призначена судово-бухгалтерська експертиза при розгляді кримінальних справ. Прості справи розглядаються у судах без призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи у кожному конкретному випадку залежно від ряду обставин розв'язує слідчий. Згідно вимог статті 76 Кримінально-процесуального кодексу України призначення судово-бухгалтерської експертизи не є обов'язковим для органу, у провадженні якого знаходиться справа. Практика розслідування кримінальних справ про розкрадання майна підприємств та інші корисливі злочини свідчить, що у випадках, коли документальна ревізія по кримінальній справі проведена якісно і виконані всі необхідні дії по збору доказів, відповідно до статті 22 Кримінально-процесуального кодексу України судово-бухгалтерська експертиза в основному не призначається.

Таким чином, судово-бухгалтерські експертизи призначають лише у випадках, коли в них є об'єктивна необхідність. Це, зокрема:

° суперечливість даних ревізії, призначеної на вимогу слідчих органів і матеріалів попереднього розслідування, яка вимагає усунення виявлених протиріч на основі висновку експерта. Наприклад, винна особа (комірник) підтверджує крадіжку сировини, а в матеріалах ревізії нестач не виявлено;

° протиріччя у висновках первинної та повторної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств. Наприклад, обсяг матеріальних збитків, визначений первинною ревізією, не співпадає з їхньою сумою, встановленою у процесі здійснення повторної ревізії;

° у випадках застосування ревізором сумнівних методів визначення заподіяної підприємству матеріальної шкоди;

° після проведення ревізії винним пред'явлено виправдні документи, які свідчать про витрату матеріальних цінностей, що віднесені до нестачі. Наприклад, при ревізії виявлено нестачу силосу, сіна чи інших кормів на певну суму. Проте ревізор не врахував норм природних втрат, не відобразив списання так званого "угару" силосу, не зафіксував внутрішнього переміщення кормів за власними накладними від однієї відповідальної особи до іншої;

° на обґрунтоване прохання винної особи про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Наприклад, досить розповсюдженими є випадки бухгалтерських помилок (не списано своєчасно насіння з підзвіту, псування картоплі в агронома під звітом тощо), але ревізія не зважила на той факт, що винна особа повідомляла письмово керівництво про дану ситуацію;

° у випадку, коли експерт іншої спеціальності не може зробити обгрунтований висновок без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером.

Безпосередньо перед процедурою призначення судово-бухгалтерської експертизи слідчий повинен ретельно вивчити всі матеріали справи, особливо результати проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. Після цього вирішується питання про необхідність допиту звинувачених осіб та свідків щодо конкретних операцій, які підлягають експертному дослідженню. Недопустимим є факт винесення постанови про призначенні судово-бухгалтерської експертизи до повного збору необхідних матеріалів і всебічного з'ясування всіх обставин конкретної справи.

Оскільки чинним законодавством України не встановлено конкретний термін призначення експертизи, його визначає сам слідчий виходячи із конкретних обставин справи. При цьому необхідно мати на увазі, що зволікання з призначенням експертизи ускладнює перевірку фактів і не дає можливості слідчому використати висновки експерта безпосередньо в процесі проведення відповідних слідчих дій, а також суттєво впливає на строки розслідування кримінальної справи. В більшості випадків судово-бухгалтерська експертиза проводиться після ревізії, тому основним завданням слідчого в процесі підготовки до призначення експертизи є оперативне вирішення питання про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства, якщо вона до цього часу не проводилась.

У випадку, якщо слідчий дійшов висновку про необхідність призначення судово-бухгалтерської експертизи, він, керуючись статтями 75 і 196 Кримінально-процесуального кодексу України, складає про це постанову, в якій вказується підстава для проведення судово-бухгалтерської експертизи, прізвище експерта чи назва експертної установи, питання, які виносяться на розгляд судово-бухгалтерської експертизи. До постанови додають:

° акти ревізій виробничо-фінансової діяльності підприємства;

° облікові документи щодо здійснених господарських операцій;

° регістри фінансового, управлінського, статистичного обліку.

Питання, винесені на експертне дослідження, повинні бути чіткими, але без вказівок, як їх з'ясувати, або чим вони регулюються.

Доцільно, щоб перелік необхідних для проведення судово-бухгалтерської експертизи матеріалів слідчому попередньо склав сам експерт-бухгалтер. Це прискорить проведення судово-бухгалтерської експертизи. Таке цілком можливе лише для даного виду експертизи, оскільки інші, як правило, мають чіткі об'єкти дослідження ще до моменту початку експертизи. Нерідко експерт-бухгалтер подає клопотання про передачу додаткових матеріалів на судово-бухгалтерську експертизу, тому при її призначенні слід найповніше врахувати, які матеріали будуть необхідні.

Практика свідчить, що для проведення судово-бухгалтерської експертизи можна орієнтовно встановити загальний типовий перелік документів, необхідних для забезпечення обґрунтованих висновків. Наприклад, для проведення судово-бухгалтерської експертизи за фактами нестачі й крадіжок це:

° інвентаризаційні описи;

° порівняльна відомість лишків і нестач;

° пояснювальні записки матеріально відповідальних осіб;

° відомість-аналіз результатів інвентаризації, де враховано пересортування лишків і нестач, списано природні втрати і виявлено залишковий результат (нестачі чи лишки);

° регістри бухгалтерського обліку, звірені зі звітами про рух матеріальних цінностей і книгами чи картками складського обліку матеріально - відповідальних осіб та підписані ними;

° рішення інвентаризаційної комісії й керівництва підприємства про результати інвентаризації;

° наказ (рішення) про зарахування на роботу матеріально - відповідальної особи;

° договір про повну матеріальну відповідальність;

° акт ревізії (якщо нестача виявлена ревізією);

° інші матеріали розслідування.

У процесі судово - бухгалтерської експертизи експерт - бухгалтер досліджує представлені на його розгляд матеріали кримінальної чи цивільної справи, враховує пояснення звинуваченого, проте він не може безпосередньо проводити слідчі дії, інакше буде позбавлений права проводити експертизу.

Розглянемо загальну логічно - структурну схему процедури призначення судово - бухгалтерської експертизи (рис. 2.1)

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Загальна логічна схема призначення експертизи

Ефективність проведення судово - бухгалтерської експертизи залежить, перед усім, від рівня кваліфікації експерта - бухгалтера, чіткості формулювання конкретних питань експертного дослідження та наявності необхідних матеріалів розслідованої справи. Комплекс цих умов виконується на основі тісної співпраці експертів - бухгалтерів та працівників правоохоронних органів. Вже на початковому етапі формування завдання на проведення судово - бухгалтерської експертизи (додаток Б) доцільним є залучення експерта - бухгалтера. З цією метою територіальному відділенню судових експертиз подається відповідне клопотання слідчого чи арбітра (додаток Б). Після ознайомлення з матеріалами конкретної розслідуваної справи експерт - бухгалтер складає довідку (додаток Г), в якій вказує перелік наявних матеріалів, пропозицій для повторної ревізії з метою забезпечення додатковими матеріалами, формулює спектр конкретних питань експертного дослідження. В результаті послідовного виконання вказаних дій працівником правоохоронних органів складається постанова про призначення судово - бухгалтерської експертизи (додаток Д). експерт - бухгалтер одночасно з постановою на проведення експертизи отримує пакет необхідних матеріалів. Слід наголосити, що експертне дослідження переважно проводять лише при наявності всіх необхідних документів та матеріалів розслідуваної справи з метою забезпечення достатньої обгрунтованості висновку судово - бухгалтерської експертизи.

2. Специфіка проведення експертного дослідження на стадії попереднього розслідування

Судово - бухгалтерську експертизу призначають лише за умови порушення конкретної кримінальної справи. До проведення судово- бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розслідування залучаються, переважно, співробітники органу судово - бухгалтерських експертиз, а також відповідні компетентні особи, для яких проведення експертизи не є службовим обов'язком. Про призначення експертизи видасться відповідна постанова слідчого, яку не може замінити ніякий інший розпорядчий документ.

Постанова слідчого про призначення судово-бухгалтерської експертизи як процесуальний документ за структурою складається зі вступної, описової й резолютивної частини.

У вступній частині вказується дата, місце складання постанови, посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові слідчого, який склав постанову, найменування кримінальної справи, внаслідок розгляду якої призначено експертизу.

Описова частина постанови містить інформацію щодо суті й обставин кримінальної справи, які зумовили необхідність проведення судово-бухгалтерської експертизи, а також особливостей об'єкта дослідження, які можуть мати суттєве значення при формуванні висновку експерта. Ці підстави для проведення судово-бухгалтерської експертизи описуються якомога детальніше. У кінці описової частини постанови дається узагальнення підстав для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

У резолютивній частині постанови міститься виклад рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи, вказується вид експертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісійна), прізвище експерта, питання, які виносяться на експертизу і потребують формування відповідних висновків, перелік матеріалів, що надсилаються експерту-бухгалтеру для експертного дослідження. При проведенні судово-бухгалтерської експертизи безпосередньо в експертній установі у резолютивній частині постанови про призначення судово-бухгалтерської експертизи зазначається конкретний виконавець -- експерт цієї установи. Оскільки згідно чинного законодавства України експертом може бути виключно фізична особа, в постанові не можна вказувати, що проведення експертизи доручається певній установі або службі, наприклад, бюро судово-бухгалтерської експертизи.

При проведенні експертного дослідження в установі державної бухгалтерської експертизи експерт одержує від керівництва цієї установи завдання та попереджується про кримінальну відповідальність за складання необ'єктивного висновку.

При проведенні судово-бухгалтерської експертизи фахівцями, які не працюють в експертній установі, слідчий самостійно обирає експерта з числа осіб, достатньо компетентних у питаннях бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності і не зацікавлених в упередженому вирішенні справи. Слідчий вручає експерту копію постанови про призначення судово-бухгалтерської експертизи, чітко роз'яснює його права та обов'язки, попереджує про кримінальну відповідальність. Зазначені процесуальні процедури слідчий повинен оформити відповідним протоколом [1, с. 57].

Проведення судово-бухгалтерської експертизи передбачає тісну взаємодію слідчого з експертом-бухгалтером (рис. 2.2).

Слідчий здійснює контроль за дотриманням строків проведення експертизи, створює експерту-бухгалтеру необхідні умови для успішного виконання роботи, ознайомлюється з методикою дослідження, конкретизує строки проведення експертизи, забезпечує збір додаткових матеріалів, дозволяє експерту бути присутнім при допиті звинуваченого і т.д. У випадку виявлення некомпетентності експерта слідчий приймає постанову про його увільнення від проведення експертизи і призначення більш компетентного спеціаліста.

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Взаємодія експерта-бухгалтера і слідчого в процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи

3. Планування процесу судово-бухгалтерської експертизи

Період і конкретні терміни розслідування правоохоронними органами кримінальних та цивільних справ передбачені відповідними процесуальними нормами, а строки проведення експертизи та подання висновку експерта-бухгалтера -- безпосередньо постановами про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

З метою забезпечення чіткого і своєчасного виконання завдань судово-бухгалтерської експертизи здійснюється її планування.

Планування процесу судово-бухгалтерської експертизи починається із складання керівником групи експертів плану-графіка її проведення (таблиця 2.1). Такий підхід зумовлений, насамперед, необхідністю проведення судово-бухгалтерської експертизи у строки, встановлені для розслідування.

План-графік проведення судово-бухгалтерської експертизи -- це перелік робіт, які слід виконати в процесі експертизи, і терміни їх виконання. Кожен член експертної групи згідно вказівок керівництва розподіляє визначений йому обсяг робіт на структурні елементи і встановлює граничні терміни їх завершення. Зокрема, це підготовча робота в експертній установі (1-2 дні); вивчення змісту і повноти матеріалів, переданих на експертизу (1-2 дні); складання методики проведення судово-бухгалтерської експертизи (1-2 дні); добір законодавчих і нормативних актів, інструкції, довідників (1-2 дні); додаткове добирання документів і фактичних даних (1-2 дні) і, нарешті, власне дослідження питань, що виносяться на експертизу.

Оскільки норми витрат часу на виконання експертних робіт інструктивне не встановлені, відповідно тривалість і конкретні терміни їх проведення визначаються, переважно, на основі практичного досвіду експертів. Загальний термін виконання судово-бухгалтерської експертизи також різний, в основному він залежить від складності питань, винесених на її розгляд, відповідно у плані-графіку необхідно наводити конкретні дати. Наприклад, строк дослідження першого питання -- 17-20 жовтня.

Для суттєвого підвищення якісних характеристик планів-графіків проведення судово-бухгалтерської експертизи доцільно застосовувати науково обґрунтовані способи планування і контролю, зокрема сітьові графіки, які формують інформаційну модель планово-контрольних параметрів виконання експертних робіт.

Таблиця 2.1. План-графік проведення судово-бухгалтерської експертизи від 3 листопада 2002 року № 532 у справі № 671 в звинуваченні Дмитріва Д.В.

Для проведення експертизи встановлено строк 18 днів

Початок проведення експертизи 4 листопада 2002 року

Закінчення проведення експертизи 21 листопада 2002 року

4. Типовий стандарт проведення судово-бухгалтерської експертизи

Експертне дослідження згідно завдання експертної установи та постанови правоохоронних органів про призначення судово-бухгалтерської експертизи успішно виконуватиметься лише при умові ретельного розроблення методики її проведення.

Формування і практична реалізація цієї методики проводиться згідно стандарту судово-бухгалтерської експертизи, яким, зокрема, передбачається чітка послідовність виконання організаційних, інформаційних та методичних експертних процедур.

В результаті експертне дослідження набуває системності, створюються умови для впровадження наукових методів дослідження із застосуванням автоматизованих систем обробки інформації на персональних комп'ютерах і т.д. [1, с. 64].

Таким чином, стандарт судово-бухгалтерської експертизи необхідний для того, щоб можна було повною мірою виконати всі завдання щодо її проведення.

Відповідно до типового стандарту судово-бухгалтерської експертизи застосовуються локальні стандарти дослідження матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, процесів виробничо-господарської діяльності тощо. Стандарт судово-бухгалтерської експертизи включає такі складові частини: об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи, узагальнення і реалізації результатів експертного дослідження [1, с. 64].

Об'єктами судово-бухгалтерської експертизи є матеріальні, фінансові і трудові ресурси підприємства, умови їх збереження, зміст поточних операцій господарської діяльності підприємницької структури та їх відображення у системі обліку і звітності підприємства.

Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи конкретизуються залежно від змісту питань експертного дослідження.

Наприклад, при експертизі обгрунтованості нестач -- це матеріально-грошові ресурси та документи про їх наявність і рух.

В інших ситуаціях об'єктами експертизи можуть бути прибутки, заробітна плата, витрати тощо.

Для кожного об'єкта судово-бухгалтерської експертизи є специфічні джерела інформації (Закони України, нормативно-правові акти, інструктивні матеріали, акти ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств, інвентаризаційні описи, первинні облікові документи і регістри бухгалтерського обліку, звітність підприємства, висновки інших видів експертиз).

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Модель типового стандарту проведення експертизи

Методичні прийоми експертного дослідження конкретизують стосовно методики проведення судово-бухгалтерської експертизи в розрізі конкретних питань, винесених на її розгляд. При цьому загальнонаукові методичні прийоми, зокрема аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація тощо перебувають у тісному взаємозв'язку з власними емпіричними прийомами судово-бухгалтерської експертизи (розрахунково-аналітичними та документальними).

Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи дають можливість відповідно до специфіки поставлених перед судово-бухгалтерської експертизою питань згрупувати кінцеві результати дослідження експерта-бухгалтера. Групування здійснюють в хронологічному, систематизованому, хронологічно-систематизованому та аналітичному порядку. На основі проведеного групування експерт формує систематизований виклад висновків та здійснює реалізацію результатів експертизи. Вказана методика є типовою для вирішення будь-яких питань, однак способи її застосування залежать від змісту конкретних питань експертизи.

5. Система прав і обов'язків експерта-бухгалтера

Згідно статті 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які володіють необхідними знаннями з досліджуваних питань, в основному фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, які мають вищу освіту і пройшли відповідну підготовку та атестацію в якості судових експертів певної спеціальності.

Згідно статті 11 Закону України "Про судову експертизу" до виконання обов'язків судового експерта не можуть залучатися особи, визнані у встановленому чинним законодавством порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість.

Як правило, експерт-бухгалтер -- це провідний висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, контролю і аналізу, службовим обов'язком якого є об'єктивне дослідження законності і правильності відображення процесів господарської діяльності підприємств у документах бухгалтерського обліку та звітності при розслідуванні кримінальних і цивільних справ.

Незалежно від виду судочинства згідно ст. 12 Закону України "Про судову експертизу '' і ст. 77 Кримінально-процесуального кодексу України експерт-бухгалтер зобов'язаний:

° з'явитися за викликом орган}', який призначив експертизу;

° провести повноцінне дослідження і скласти обґрунтований та об'єктивний висновок в письмовій формі;

° на вимогу органів дізнання, слідчого, прокурора, судді чи суду дати роз'яснення щодо змісту висновку;

° заявити самовідвід при наявності передбачених чинним законодавством підстав, які виключають його участь у справі;

° у письмовій формі повідомити слідчого про неможливість формування висновків внаслідок недостатності наданих йому матеріалів, а також у випадку, якщо поставлені слідчим питання виходять за межі компетенції експерта;

° не розголошувати даних попереднього розслідування [8, с. 255].

Повнота експертного дослідження та об'єктивність висновку забезпечується, передусім, застосуванням наукових методів дослідження та неупередженістю експерта. Основним критерієм достовірності та об'єктивності експертного дослідження є обґрунтованість висновків первинною та зведеною обліковою документацією, яка відображає факти господарської діяльності підприємства, що стали об'єктом розслідування. Наукові методи дослідження повинні бути викладені експертом досить детально, що дозволить слідчому вірно оцінити матеріали, процес та результати дослідження, а також встановити його доказову силу [8, с. 255].

У слідчій та судовій практиці часто Виникають ситуації, коли в процесі ознайомлення з висновком експерта слідчий або суд встановлює необхідність його уточнення (доповнення). В даному випадку висновок уточнюють шляхом допиту експерта-бухгалтера відповідно до вимог ст. 201 Кримінально-процесуального кодексу України. Слід наголосити, що зміст роз'яснень і доповнень не повинен мати принципового характеру.

У випадку наявності підстав, які виключають можливість участі експерта-бухгалтера у розгляді справи, він зобов'язаний заявити самовідвід. Статті 54 і 62 Кримінально-процесуального кодексу України визначають перелік таких обставин (родинні стосунки, наявність прямої зацікавленості у результатах конкретної справи, перебування у службовій чи іншій залежності від звинуваченого тощо). Виконання вимог цього положення забезпечує вибір неупередженого та компетентного експерта-бухгалтера. Самовідвід експерта повинен оформлятись постановою слідчого або прокурора.

Експерт-бухгалтер не повинен давати висновок з питань, що виходять за межі його компетенції. Про свою відмову від розгляду справи він повідомляє орган, який призначив експертизу. Аналогічно експерт зобов'язаний діяти у випадках неможливості формування обґрунтованого висновку внаслідок недостатності представлених для експертного дослідження документів при умові відхилення його клопотання про доповнення обсягу матеріалів [8, с. 256].

Незалежно від виду судочинства, експерт-бухгалтер в процесі проведення судово-бухгалтерської експертизи користується рядом прав, наданих йому статтею 77 Кримінально-процесуального кодексу України та статтею 13 Закону України "Про судову експертизу", які забезпечують реальні можливості виконання службових обов'язків.

Згідно чинного законодавства України експерт має право:

° ознайомлюватись із матеріалами конкретної кримінальної або цивільної справи, які стосуються безпосередньо предмету судової експертизи, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для повноцінного дослідження;

° вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її проведення факти, які мають суттєве значення для справи, однак з приводу яких експерту не були поставлені конкретні питання;

° з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій та задавати питання, що стосуються предмета експертизи;

° подавати скарги на процесуальні дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права експерта;

° одержувати винагороду за проведення експертизи у випадку, якщо її виконання не є службовим обов'язком [8, с. 256].

Згідно статті 14 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Експерт-бухгалтер може бути притягнутий до кримінальної відповідальності у наступних випадках:

° за відмову складання висновку та неявку за викликом слідчого або суду (стаття 179 Кримінального кодексу України);

° за подання свідомо помилкового висновку (стаття 178 Кримінального кодексу України);

° за розголошення даних попереднього слідства (стаття 181 Кримінального кодексу України) [8, с. 258].

Размещено на Allbest.ru