Аудиторські процедури

Зовнішній (незалежний) і внутрішній (організований на підприємстві) аудит, загальна характеристика та відмінності між цими видами діяльності. Помилки і шахрайство в аудиті, їх суттєвість. Аудіторські процедури при перевірці обліку грошових коштів.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 17.02.2012
Размер файла 43,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Аудиторська діяльність у сучасному розумінні має багатовікову iсторiю в свiтi та більшу ніж 10- літню практику в Україні.

Термін «аудит» у сучасному найбільше поширеному тлумаченні означає перевірку і підтвердження незалежним професіоналом (аудитором) фінансової звітності) щодо ії достовiрностi, повноти та законності. Існують також iншi визначення аудиту.

Операції за рухом грошових коштів підлягають суцільній перевірці. Здійснюючи аудит касових операцій, слід керуватися Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72. Це Положення поширюється на усіх юридичних осіб (крім банків і підприємств зв'язку) незалежно від форми власності та виду діяльності, а також на фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

1. ЩО ТАКЕ ВНУТРІШНІЙ І ЗОВНІШНІЙ АУДИТ

Зовнішній аудит - оцінка системи звітності, перевірка і оцінка активів і пасивів організації, тестування існуючої системи внутрішнього контролю;

Внутрішній аудит - організована економічним суб'єктом, така, що діє на користь його керівництва або власників, регламентована внутрішніми документами система контролю за дотримання встановленого порядок ведення бухобліку і надійністю функціонування системи внутрішнього контролю. Це регламентована внутрішніми документами організації, діяльність по контролю ланок управління і різних аспектів функціонування організації, здійснювана, представниками спеціального контрольного органу в рамках допомоги органам управління організації (загальним зборам учасників господарського товариства або суспільства або членів виробничого кооперативу, наглядовій пораді, пораді директорів, виконавському органу).

Мета внутрішнього аудиту - допомога органам з управління організації в здійсненні ефективного контролю над різними ланками (елементами) і системи внутрішнього контролю. Головним завданням внутрішніх аудиторів є забезпечення задоволення потреб органів управління (представлення контрольної інформації по різних питаннях, що цікавлять їх). Загальними функціями внутрішніх аудиторів є:

1). оцінка адекватності систем контролю, тобто здійснення перевірок адекватності систем контролю, тобто здійснення перевірок ланок управління (контролю), а представлення обґрунтованих пропозицій по х усуненню виявлених недоліків і рекомендацій по підвищенню ефективності управління;

2). оцінка ефективності діяльності, тобто здійснення експертних оцінок різних сторін функціонування організації і представлення обґрунтованих пропозицій по їх вдосконаленню. Діяльність внутрішніх аудиторів для органів з управління організацією має інформаційне і консультаційне значення.

Адміністрація розробляє політику і процедури контролю організації.

Зовнішній (незалежний) аудит і внутрішній (організований на підприємстві) мають багато загальних характеристик. Разом з ними існують і визначення відмінності між цими видами діяльності.

Внутрішній аудит здійснюється фахівцями з бухгалтерського (фінансовому) обліку, контролю і аналізу, що працюють на даному підприємстві, зовнішній - професіоналами, які виконують свою роботу на договірній основі.

Головне завдання внутрішнього аудиту полягає в задоволенні потреб керівництва даного підприємства, а зовнішнього - у вираженні своєї думки для потреб третіх осіб. При внутрішньому аудиті перевірка використання ресурсів, здійснення господарських операцій, стани обліку і звітності внутрішнього контролю проводиться відповідно до вибраної облікової політики і методичних положень.

2. ПОМИЛКИ І ШАХРАЙСТВО В АУДИТІ. ЇХ СУТТЄВІСТЬ

Аудитор, який виявив помилку, невідповідність або впевнився у можливості протиправної дії, повинен визначити їхній потенційний вплив на фінансові звіти. До того, як заявити про помилку чи обман, аудитор повинен упевнитися у їх шкоді й отримати достатньо доказів на користь цього. Якщо аудитор дійде висновку, що у фінансовій звітності є помилки, він повинен наполягати на переробці звітів.

Основними причинами перекручень фінансової звітності є свідомі й несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до обману держави чи власників підприємств.

Несвідомі дії мажуть бути наслідком недобросовісного ставлення до виконання службових обов'язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками. Помилки виникають з причин припущення арифметичної чи граматичної помилки в записах облікових даних або випадкового пропуску записів господарських операцій чи документів, або відображення операцій без розкриття їхнього змісту.

Обман є наслідком навмисного порушення у відображенні фінансової інформації однією або декількома посадовими особами серед керівництва і службовців підприємства. Причому обман може здійснюватися шляхом фальсифікації, підробки чи зміни записів на рахунках бухгалтерського фінансового обліку або неправильного віднесення до активів чи пасивів окремих статей; знищення чи пропуску окремих господарських операцій або документів тощо. Тому під час оцінювання виявлених порушені аудитор повинен визначити їх зміст та встановити помилки й обман.

Оцінюючи рівень достовірності фінансової звітності, в економічній літературі широко використовують термін "матеріальність". При цьому б обліку і аудиті помилка чи пропуск вважаються матеріальними (важливими, значними), якщо внаслідок цього користувач даної звітності буде дезорієнтований щодо прийняття свого рішення або зазнає збитків. Є три рівні матеріальності помилок І пропусків .

До першого рівня відносять помилки і пропуски, суми яких малі та за своїм змістом настільки незначні, що не можуть суттєво вплинути на рішення користувача цієї інформації.

До другого рівня відносять матеріальні помилки І пропуски, що впливають на прийняття користувачем тих чи інших рішень, хоча внаслідок цього зовнішня звітність у цілому об'єктивно відображає реальну дійсність і є корисною.

До третього рівня матеріальності відносять помилки і пропуски в обліку і зовнішній звітності, що можуть негативно вплинути на достовірність і об'єктивність звітної інформації у цілому і користувачі такої інформації можуть прийняти неправильне рішення.

Виходячи з вищевказаного, доходимо висновку, що аудит має проводитися так, щоб забезпечити гарантію розкриття суттєвих неточностей у бухгалтерському обліку і звітності. Тому слід розумно його спланувати.

Розрізняють два основних види неточностей: помилки і відхилення від норм. Помилка -- ненавмисне перекручення даних бухгалтерського обліку І звітності, а відхилення від норми,, навпаки, -- навмисне викривлення показників обліку і звітності.

Прикладами відхилення від норми можуть служити: нестача товарно-матеріальних цінностей і коштів, навмисне нарощування обсягів реалізації продукції, особливо в період, близький до дати складання балансу, з метою збільшення сум прибутку. Як правило, аудитору важче виявити відхилення від норми, ніж помилки. Це пояснюється тим, що відхилення від норми виникають з причин навмисної підробки, обману. Тому відповідальності аудитора за виявлення відхилень від норм приділено особливу увагу.

До відхилень від норм можна віднести навмисні пропуски облікових записів про господарські операції, перекручення підсумкових даних тощо. Наприклад, у відомості на виплату заробітної плати списано загальну суму в одному розмірі, а при підрахунку сум за особовими рахунками працівників фірми одержано меншу суму. Різниця в сумі привласнена бухгалтером. Аудитору складно виявити підробку в документах, бо адміністрація фірми робить усе можливе, щоб приховати такі зловживання.

На аудиторів докладається повна відповідальність за виявлення істотних зловживань адміністрації. Трапляються випадки, коли керівник фірми вдається до виконання незаконних рішень, а потім справляє відповідний вплив на виробничі й бухгалтерські підрозділи. Такий керівник, очевидно, уже набрався "гіркого досвіду" діяльності в компаніях, що збанкрутували. Тому, враховуючи такі обставини, аудитор доходять висновку, що ймовірність спроб подібних зловживань адміністрації досить велика. До подібних ситуацій аудитору слід поставитися з особливою увагою для того, щоб викрити факти суттєвих зловживань адміністрації.

Стандартами передбачено, що аудитор не завжди може гарантувати виявлення всіх незаконних дій, ба іноді в нього забракне спеціальних знань, щоб докладно розібратися у справах. Крім того, незаконні дії найчастіше непрямо стосуються фінансової звітності, тому непрагматичною виглядає вимога до аудитора взяти на себе таку відповідальність.

Коли аудитору вдалося виявити зловживання, то він повинен, насамперед, з'ясувати, як вони позначилися на фінансовій звітності, а отже, йому слід взяти під сумнів правильність цієї інформації. Однак, якщо аудитор дійшов висновку, що наявність незаконних дій ставить під сумнів інформацію фінансової звітності, оскільки вона неправильно відображає реальний стан справ, то він зобов'язаний відповідно переосмислити свій висновок. Разом із тим, аудитор має також переглянути і власне ставлення до адміністрації. Якщо вона знала про виявлені аудитором факти незаконних дій, але не повідомила про них раніше, то виникає серйозний сумнів щодо довіри до такої адміністрації.

Коли клієнт взагалі відмовляється прийняти змінений аудиторський висновок або не вживає ніяких заходів, щоб виправити недоліки в обліку і звітності, то аудитор може відмовитися від подальшого виконання замовлення. Щоправда, таке рішення має дуже серйозні наслідки і прийняття його вимагає консультацій з юрисконсультом аудитора.

Особливу увагу слід звернути на відповідальність адміністрації. У спеціальній літературі з даного питання зазначається, що не аудитор, а адміністрація фірми-клієнта відповідає за правильність облікової політики, за створення і використання відповідної системи внутрішньогосподарського контролю і за об'єктивне складання фінансової звітності. Звітність публічних фірм-клієнтів має включати звіт про обов'язки їхньої адміністрації і про стосунки з аудиторськими фірмами.

Під час планування та проведення процедур аудиту і звітування аудитор повинен оцінити ризик існування суттєвих перекручень у фінансовій звітності підприємства, що можуть бути результатом звичайних помилок або наслідком шахрайства.

Шахрайство -- навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підприємства.

Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисних змінах записів у обліку, що перекручують сутність фінансових і господарських операцій з метою порушення українського законодавства і прийнятої на підприємстві облікової політики, навмисного відображення неправильної оцінки активів і застосування неправильних методів їх списання та пропуску або приховання результатів діяльності, незаконного отримання в особисту власність грошово-матеріальних цінностей.

Помилка -- ненавмисне перекручення фінансової інформації внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов'язань.

Маніпуляція обліковими записами, -- навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок з метою перекручення даних обліку і звітності.

Фальсифікація бухгалтерських документів і запасів -- оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів і записів у регістрах бухгалтерського фінансового обліку.

Невідповідне відображення записів у регістрах обліку -- ненавмисне або навмисне відображення фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі, в оцінці, що відрізняється від прийнятих норм тощо.

Незвичайні операції -- угоди і господарські операції, платежі, які на розсуд аудитора зайві, недоречні або надмірні за певних обставин.

За шахрайство і помилки відповідальність покладається на керівництво підприємства.

Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства і не повинен відповідати за виявлення фактів шахрайства і помилок, що можуть істотно вплинути на достовірність фінансової звітності підприємства. Проте аудитор повинен отримати гарантії відсутності істотних випадків і фактів такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Однак не всі випадки шахрайства і помилок можуть бути виявлені аудитором. Тому аудитор несе відповідальність за правильність використаних під час аудиту процедур перевірки.

Аудитор відповідає матеріально (в межах умов підписаного договору) за порушення, пов'язані з невідповідним виконанням своїх обов'язків, що стали причиною матеріальних збитків клієнта. Підготовлені зміни до запланованих процедур перевірки д додаткові процедури перевірки мають підтвердити або розв'язати підозри про існування помилок чи шахрайства. Аудитор повинен розглянути обсяг впливу шахрайства чи суттєвих помилок на окремі напрями аудиту. Він повинен якомога скоріше повідомити про виявлене шахрайство чи помилки керівництво підприємства, коли навіть він тільки припускає, що помилки чи факти шахрайства можуть існувати.

Якщо аудитор дійшов висновку, що помилки і шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності підприємства і не можуть бути зроблені виправлення звітності, то йому слід дати аудиторський висновок негативного характеру або відмовитися від висновку.

Якщо аудитор шляхом отримання необхідних доказів дійшов висновку, що помилки чи шахрайство є істотними на рівні фінансової звітності підприємства і вже сталися або існує значна ймовірність їх існування, він повинен дати негативний аудиторський висновок або відмовити в наданні аудиторського висновку про фінансову звітність підприємства, враховуючи визначену під час аудиту серйозність перевірки.

У випадку, коли аудитор не може визначити характер помилки або шахрайства, чи не має впевненості, що результат окремих операцій можна розцінити як помилку або шахрайство, оскільки існують зовнішні обмеження (не з боку підприємства), йому слід розкрити такий вплив в аудиторському звіті. Наприклад, ситуації, коли € протилежні тлумачення окремих вимог українського законодавства з питань оподаткування підприємства. У цьому випадку офіційне рішення про наявність або відсутність помилок може прийняти тільки районний, міський чи республіканський Арбітражний суд України.

Аудитор може відмовитися від подальшого обслуговування клієнта, якщо той не враховує зауважень стосовно існування помилок і шахрайства.

3. ОПИШІТЬАУДІТОРСЬКІ ПРОЦЕДУРИ ПРИ ПЕРЕВІРЦІ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.

Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки.

Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується:

? назва підприємства;

? період перевірки;

? дата перевірки;

? об'єкт перевірки.

У програмі крім прізвища також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.

Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий. Найбільш вдалою являється змішана форма програми, коли аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічних властивостей. Наприклад, основна програма може включати наступні об'єкти аудиту:

1. Основні відомості про підприємство

2. Правові основи діяльності підприємства:

Ш правовий аналіз установчих документів;

Ш наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності;

3. Оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю:

Ш форма рахівництва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;

Ш перевірка бухгалтерської комп'ютерної програми на предмет ймовірності допущення нею помилок в обліку;

Ш організація бухгалтерського обліку у відповідності з діючими вимогами;

Ш дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій;

Ш оцінка діючої системи внутрішнього контролю;

Ш правильність виведення результатів проведених інвентаризацій.

4. Грошові кошти

Ш дотримання діючих норм ведення готівкових операцій;

Ш наявність банківських рахунків;

Ш склад інших грошових коштів;

Ш отримання письмових тверджень від банку про залишки на рахунках заданих підприємству, та співвідношення цієї інформації з обліком;

Ш внутрішній контроль за проведенням грошових операцій.

При аудиті операцій з грошовими коштами, зокрема касової готівки, аудитор проводить перевірку в декілька етапів. На підготовчому етапі аудиту касових операцій аудитор повинен розглянути загальні питання організації роботи каси на підприємстві:

Ш інтенсивність касових операцій;

Ш основні напрямки касових надходжень і видатків;

Ш кваліфікація і практичний досвід працівників, які забезпечують роботу каси на підприємстві;

Ш наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність.

Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей та за всяку втрату, яка причинена підприємстві як в результаті навмисних дій, так і в результаті недбайливого чи недобросовісного відношення до своїх зобов'язань. Тому після видання приказу розпорядження про назначення касира, керівник підприємства зобов'язаний ознайомити касира з Положенням про ведення касових операцій та заключити договір про його повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

O забезпеченість обліку касових операцій електронно-обчислювальною технікою;

O обладнання приміщення каси на підприємстві. Для забезпечення надійності і збереження готівки, у відповідності з Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, каса повинна бути ізольована від інших приміщень, обладнана спеціальним віконцем для проведення операцій з клієнтами і співробітниками, мати сейф чи металічний шафа, охоронно-пожежну сигналізацію, яка відповідає вимогам діючого стандарту.

Ретельне вивчення зазначених питань дасть змогу аудитору скласти думку про стан касових операцій на підприємстві, визначити вузькі місця в організації їх обліку і можливі напрямки порушень і помилок, а саме:

Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі

№ п/пї

Можливе порушення

Характеристика порушення

1

Пряме розкрадання грошових коштів

нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових коштів розкрадання грошових коштів, що маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства

2

Не оприбуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли

Не оприбуткування і привласнення грошових коштів, що надійшли з банку не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах не оприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями неповне оприбуткування грошових сум

3

Надлишкове списання грошей по касі

повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі, надлишкове списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира, надлишкове списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки законно оформлених документів зі збільшенням сум списань

4

Привласнення сум, законно нарахованих різним особам та організаціям

привласнення депонованої заробітної плати та коштів, нарахованих за іншими підставами, привласнення сум, що належать іншим підприємствам

5

Недотримання лімітів залишку готівки

розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт не встановлення ліміту залишку готівки несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк

6

Проведення розра­хунків з різними особами понад встановлені ліміти

розрахунки готівкою в сумі, що перевищує гранично встановлену норму

7

Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані ро­боти та надані послуги без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, використовуються реєстратори розрахункових операцій, не зареєстровані в податкових органах

8

Некоректне відоб­раження касових операцій в регістрах синтетичного обліку

некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в касовій книзі, звітах касира і документах

Перший етап аудиту перевірки касових операцій передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей, що знаходяться у касі підприємства (векселів, зобов'язань). Це перешкоджає можливості скрити недостачу, надлишок чи інші зловживання. До початку перевірки наявність грошових коштів і інших цінностей касир повинен скласти касовий звіт. В нього включаються всі прибуткові і видаткові касові документи, які знаходяться в касі. Касиру також пропонують написати розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові і видаткові касові документи на грошові кошти включені в звіт і передані бухгалтерії, всі грошові кошти, які надійшли в касу оприбутковані, а витрачені - видані та списані в затрати. Це необхідно для попередження заяв касира після перевірки каси про наявність у нього документів, які не включені в останній касовий звіт. Після перевірки грошей та інших цінностей в касі, складається відомість інвентаризації каси та обов'язково результати фіксуються в робочих документах аудитора.

Деякі аудитори при аудиторській перевірці каси не проводять інвентаризацію касової готівки та інших цінностей, які знаходяться в касі, вважаючи цю процедуру не обов'язковою. В даному випадку він може користуватися результатами внутрішнього контролю, якщо перевірені ним акти інвентаризації наявності грошових коштів не викликають недовіри та він приймає рішення про доцільність проведення інвентаризації.

Далі аудитор повинен вивчити питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства. Згідно Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, в строки, установлені керівником підприємства, але не рідше одного разу в квартал, на кожному підприємстві повинна проводитись раптова інвентаризація (ревізія) каси поаркушним перерахунком всіх грошей. Вони є необхідним і важливим елементом внутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни.

Другим етапом є перевірка правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій. Під час перевірок з'ясовується наявність у підприємства касової книги, а також відповідність її оформлення вимогам наказу Мінстату. Перевіряючи порядок ведення касової книги, необхідно впевнитися, що підприємство має тільки одну касову книгу, яка має бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастиковою печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі повинно бути засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій із приймання і видачі готівкових коштів (у тому числі за строками), відповідність зазначених у ній сум про прийняту до каси або видану з каси готівку даним прибуткових і видаткових касових ордерів (типові форми відповідно КО-1 і КО-2), якість і своєчасність записів касира згідно із зазначеними в касовій книзі касовими документами, наявність підпису бухгалтера, який перевірив записи в касовій книзі за кількістю отриманих ним касових ордерів, правильність підрахунку в касовій книзі фактичних залишків готівки в касі на кінець дня тощо. Перевіряється також правильність заповнення всіх реквізитів прибуткових і видаткових касових ордерів та платіжних (розрахунково - платіжних) відомостей. Неприпустимі будь-які виправлення, закреслювання і т. ін, також перевіряється проставлення потрібних дат, номерів сум, підстав для їх виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, підписів про отримання готівки, правильність оформлення депонованих сум тощо. За окремими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями можуть вибірково перераховуватися суми виплаченої готівки. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені таким чином, щоб забезпечувалося збереження цих записів протягом терміну зберігання документів. Слід уважно перевірити використання бланків прибуткових касових ордерів, їх облік та зберігання. Обов'язково установлюється наявність у підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типові форми відповідно КО-3 і КО-5) і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків, внесених до касової книги та проставлених у касових ордерах, наявність потрібних виправдувальних документів, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки, тощо), і відміток про їх погашення. У касових документах, які викликають сумніви щодо їх справжності, перевіряється достовірність підписів одержувачів коштів і службових осіб, які дають пояснення щодо цього. При виявленні неправильно оформлених документів аудитор складає відомість

Відомість виявлення аудитором неправильно оформлених касових документів рис.1

Код

Журнал-ордер

Назва і зміст документа

Сума

Суть порушення

Особи, відповідні за порушення

Заходи по знешкодженню порушення

1

1

26.6.02.

Видатковий касовий ордер № 103 від 25.05.02 на виплату І. І. Судоменко на поточний ремонт

17700

На рахунку Судоменко немає підтвердження про виконання роботи, акт прийняття робіт відсутній

Бухгалтер А.Н. Кравець, касир В.Д. Редька

І.т. д.

Перевірка операцій з видачі готівки з каси проводиться на третьому етапі аудиту. Особлива увага під час перевірок касової дисципліни має приділятися цільовому використанню готівки, яку підприємство (підприємець) одержує в установі банку. Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банку у межах наявних коштів і витрачають її виключно на цілі, які визначені в грошовому чеку та не суперечить чинному законодавству України. Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в установі банку для виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку. Цільове призначення цих коштів зазначається конкретним підприємством при заповненні грошового чека встановленої форми і не повинно суперечити чинному законодавству України. При перевірці цільового використання готівки використовуються банківські виписки, касові книги, звіти касира, видаткові касові ордери, журнали-ордери 1 за кредитом рахунку 301 “Каса”, книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), а також документи, що підтверджують факт витрачання готівкових коштів за призначенням. Крім того, можуть також використовуватись товарні та касові чеки, розрахункові квитанції до прибуткових касових ордерів, проїзні документи, інші розрахункові документи, а також акти про закупівлю товарів (виконання робіт, надання послуг), платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу, авансові звіти підзвітних осіб тощо. Під час перевірки підприємства порівнюються відповідні записи в касовій книзі та прибуткових касових ордерах з банківськими виписками щодо цільового призначення одержаних у банку коштів, що визначається за символами касових оборотів, які зазначаються в банківських виписках (згідно із змістом символів звіту про касові обороти банків України, що викладені в главі 6 Інструкціі). У разі виникнення розбіжностей з'ясовуються їх причини.

Суми і напрямки використання готівки, одержаної в касі банку, порівнюються з аналогічними показниками їх фактичного витрачання із залученням відповідних виправдувальних документів. За результатами перевірки встановлюються конкретні факти нецільового використання готівки, з'ясовуються їх причини. Якщо лише частина одержаної в банку готівки була витрачена за цільовим призначенням, а інша не здана до каси підприємства, то сума витраченої на інші цілі готівки кваліфікуються як нецільове використання коштів. Вважаються порушеннями також випадки фактичного використання підприємством (підприємцем) одержаної в банку готівки за цільовим призначенням, але без надання підтверджу вальних документів.

Особливо уважно потрібно перевіряти також обґрунтованість касових операцій по видачі грошових коштів на виплату заробітної плати по платіжним відомостям та для розрахунку з іншими підприємствами. Насамперед це пов'язано з наявністю у підприємства податкової заборгованості (податкової картотеки на розрахунковому рахунку), при цьому, залежно від терміну, за який проводиться аудит, слід врахувати зміни в порядку ведення касових операцій, які відбулися шляхом прийняття нового Положення про порядок ведення касових операцій від 19.02.2001 р. Перш за все вибірковим способом необхідно встановити, чи всі внесені в розрахунково-платіжні відомості особи фактично працювали на підприємстві і чи немає серед них підставних, на яких начисляється заробітна плата. Такі факти встановлюються звіркою даних відомості з показниками обліку особового складу і табелів, з наказами про зачислення і звільнення з роботи, з даними первинних документів про начислення заробітної плати. Необхідно перевірити висновки в платіжних відомостях, так як нерідко допускаються факти навмисного завищення висновків в графі “До видачі” на передбачу вальну суму присвоєння. При такій перевірці звертають увагу на величину виплачених сум окремим особам з послідуючою перевіркою їх реальності, на достовірність підписів осіб, отримавши грошові кошти, на дописані суми, підчистки, не обговорення виправлення, неякісно оформленні довіреності та інше. У всіх відомостях цілеспрямовано перевірити справжність підписів грошових коштів. Для цього підписи в одних відомостях зіставляють з підписами в інших, причому, особлива увага звертається на виправлення і підчистки. В окремих випадках слід опитати отримувача грошових коштів.

Перевіряючи касові операції, необхідно встановити їх законність, достовірність і господарську цілеспрямованість. При цьому старанно аналізуються повнота та своєчасність оприбуткування грошей в касу. Методику проведення перевірки правильності оприбуткування грошових коштів в касу передбачає четвертий етап.

Грошові кошти поступають в касу підприємства:

Ш з розрахункового рахунку, який відкритий в установі банків;

Ш за реалізовану продукцію (роботи, послуги);

Ш невикористані підзвітні суми;

Ш депоновану заробітну плату.

Повноту та своєчасність оприбуткування грошей в касу, отриманих з рахунків підприємства в банку, встановлюється шляхом зустрічної та взаємної перевірки даних виписок банка з розрахункових рахунків підприємства, корінці чекових книжок, прибуткових касових ордерів та записів в касовій книзі. При вивчені грошових операцій аудитору необхідно запросити із відповідного відділення банку довідку про видані чекові книжки за весь вивчає мий період. Для того щоб не було ніяких сумнівів, що отримані із банківських рахунків грошові кошти оприбутковані своєчасно і повністю, необхідно перевірити записи в журналі-ордері №1 і касовій книзі з сумами на корінцях чекових книжок і в виписках банків. Необхідно мати на увазі, що чекові книжки, корінці використаних чеків, а також невикористанні чеки повинні зберігатися у головного бухгалтера в умовах, виключаючи можливість їх втрати. Зіпсовані чеки з надписом ”Анульовані” слідує зберігати підклеєними до корінців чеків. Забороняється довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема касиру, який отримує по чекам готівку з банку, а також підписувати незаповнені чеки.

Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдувальних документів, як товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). За потреби поглибленої перевірки повного оприбуткування в касі готівкових коштів, одержаних з різних джерел, можуть аналізуватися також обороти за відомістю журналу-ордера №1 за дебетом рахунку 301 “Каса” порівняно з оборотами за кредитом кожного кореспондуючого рахунку з подальшим порівнянням їх із відповідними записами в касовій книзі та даними документів, які підтверджують фактичне одержання підприємством певних сум готівки у відповідні строки. Старанній перевірці підлягають операції по оприбуткуванню виручки від реалізації продукції і надані послуги робітникам підприємства за готівку, так як по даним операціям частіше всього зустрічаються зловживання, пов'язані з повним чи частковим не оприбуткуванням поступивши в касу грошей. В випадку розходжень слід провести перевірку указаних операцій по суті і встановити причини відхилень. При наявності заборгованості робітників чи інших осіб за, наприклад, куплені товарно-матеріальні цінності необхідно перевірити реальність виникнення такої заборгованості.

Під час перевірок аудитор має брати до уваги, що за наявності в касі підприємства готівки. Яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.

При встановлені випадків не оприбуткування грошей, виправлень, підчисток, розходжень в номерах чеків чи розриву між датами отримання грошей по виписці банків та оприбуткування їх в касі слід вияснити причини. З цією метою беруться письмові пояснення з касира та головного бухгалтера підприємства.

На п'ятому етапі аудитор перевіряє додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. Ліміт каси встановлюється підприємствам, які мають поточні рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси. Порядок установлення підприємствам ліміту каси, порядку і строків здавання готівкової виручки регулюється Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України (далі - Інструкція). Відповідальність за неподання заявок-розрахунків у визначені строки та несвоєчасне одержання встановленого ліміту каси згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування покладена на підприємства.

Підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка (крім розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, внаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Під час перевірки дотримання підприємствами ліміту каси визначається встановлений установою банку або самостійно визначений підприємством (у випадках передбачених Інструкцією) ліміт каси, уточнюються за наявними копіями заявок-розрахунків та наказами (розпорядженням)суми самостійно доведеного підприємством ліміту каси своїм відокремленим підрозділам. Під час перевірок з'ясовують те, як підприємство дотримується встановленого установою банку ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки, а також своєчасність повернення в банк не витрачених у визначений строк коштів, виданих на оплату праці та інші виплати. При цьому має враховуватися те, що кошти. Одержані з каси банку або направлені з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), можуть відповідно до пункту 2.14 цього Положення протягом 3-5 днів можуть зберігатися в касі підприємства понад установлений ліміт каси.

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касу за касовою книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в період, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то визначається, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна суми понадлімітних залишків (зразок розрахунку понадлімітних залишків приведений нижче в табл. 2)

Під час перевірок мають також враховуватися особливості визначення понадлімітних залишків і порядку здавання до кас банків підприємствами торгівлі, громадського харчування та послуг згідно з пунктом 4.16 Інструкції. При здійснені цих перевірок у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також звертається увага на необхідність забезпечення постійної наявності в касах підприємства, що перевіряється, розмінної монети для видачі здачі. Виявлені порушення встановленого ліміту каси відображається в акті перевірки (зазначаються дані про діючий ліміт каси, фактичні залишки готівки каси в ті дні, коли було перевищено її ліміт, а також розрахунок загальної суми перевищення встановлених лімітів за кожний день).

Таблиця 2. Порядок розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі підприємства

Дата

Залишок готівки на початок дня

Надходження готівки до каси

Видача готівки з каси

Залишок готівки на кінець дня

У т. ч. за платіжними відомостями в дні виплат, пов'язані з оплатою праці

Ліміт каси

Понадлімітні залишки за кожний день

04.10.02

10

250

80

180

100

80

04.10.02

180

100

140

140

100

40

І т. д.

.

.

.

.

.

.

.

Всього

510

Останнім сьомим етапом перевірки є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових документів з даними, відображеними у звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності. В разі виявлення аудитором порушень законодавства і інших документів, регламентуючим господарсько-фінансову діяльність і стан бухгалтерського обліку аудитор складає відомість.

Вивчення банківських операцій розпочинається із з'ясування аудитором питання, які рахунки відкриті підприємством в обслуговуючих установах банку. Кожному підприємству для зберігання коштів відкривають поточний рахунок, на який надходить виручка від продажу продукції, товарів, ведення робіт і надання послуг, проводяться розрахунки за виконані роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства можуть мати й інші рахунки в банках.

Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.

Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються; в інших - на корінцях чеків зазначають меншу суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Аудитор повинен також звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований (що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже - про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку. Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.

У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам'ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення (витрачання) коштів, а по кредиту - збільшення (надходження) коштів.

Також аудитору слід перевірити:

Ш відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;

Ш правильність заповнення платіжних доручень;

Ш таксування оборотів у виписка банку.

помилка шахрайство аудит грошовий

ВИСНОВКИ

Основна мета аудиторської діяльності - встановлення достовірності бухгалтерської або фінансової звітності економічних суб'єктів і відповідності досконалих ними фінансових і господарських операцій нормативним актам, що діють в Україні.

Для досягнення основної мети і представлення висновку аудитор вивчає наступні питання:

1). загальна прийнятність звітності (чи відповідає звітність в цілому всім вимогам, пред'являються до неї);

2). обґрунтованість ;

3). закінченість (чи включені в звітність всі належні суми, зокрема чи всі активи і пасиви, належні компанії);

4). оцінка (чи всі категорії правильно оцінені і безпомилково підраховані); класифікація (чи є підстава відносити суму на той рахунок, на якому вона записана);

5). включення в звітність вказаних там сум);

6). розмежування (складання балансу, що проводяться незадовго до дати, або безпосередньо після неї, к тому періоду, в якому були проведені);

7). акуратність (чи відповідає сума окремих операцій даним, приведеним в книгах і журналах, чи відповідають підсумкові суми даним, приведеним в Головній книзі);

8). розкриття (всели категорії занесені у фінансову звітність і чи правильно відбиті в звітах і додатках книг).

Сенс цілей аудиту полягає в створенні структури, яка допомогла б аудиторові зібрати потрібну кількість актуальних свідоцтв, а потім вирішити, які саме фактичні дані необхідно збирати зважаючи на обставини.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 р., із змінами і доповненнями.

2. Адамс Р. Основы аудита / Пер. с англ./ под ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995.

3. Андреев В.Д. Практический аудит (справочное пособие). - М.: Экономика, 1994. - 366 с.

4. Аудит: Практ. пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко и др. Под ред. А. Кузьминского - Учетинформ, 1996. - 238 с.

5. Аудиторская деятельность в Украине: Сборник нормативных документов (С изменениями и дополнениями по состоянию на 01.03.01 г.) - Х.: ООО «Конус», 2001. - 448 с.

6. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - К., 1998. - 504 с.

7. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. - 2-е вид., перероб. та доп. - Житомир: ПП “Рута”, 2002. - 672 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальна характеристика ДП "Коростенський лісгосп АПК", технологія його виробництва. Особливості організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві. Специфіка організації обліку грошових коштів на підприємстві.

    дипломная работа [478,5 K], добавлен 13.05.2014

  • Процедури при аудиті дотримання принципу безперервності. Аудиторські процедури в контексті реалізації концепції діючого підприємства. Специфіка методичного інструментарію аудиторської діагностики діяльності організації, її проблеми та шляхи покращення.

    контрольная работа [30,0 K], добавлен 06.10.2012

  • Обґрунтування організації обліку і аудиту грошових коштів: принципи, види, законодавче регулювання. Аудит грошових коштів на підприємстві "Антал-Плюс": завдання, об'єкти, джерела інформації; аналіз і оцінка системи внутрішнього контролю; зони ризику.

    курсовая работа [157,5 K], добавлен 29.10.2011

  • Реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Збирання, обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання, формування аудиторських висновків як завдання аудиту. Аудиторські процедури при перевірці.

    контрольная работа [26,6 K], добавлен 28.04.2009

  • Економічна сутність і класифікація грошових коштів підприємства; мета, завдання, принципи їх обліку, аудиту; аналіз нормативно-правової бази. Особливості обліку та аудиту грошових коштів на ТОВ "Горобина", відображення інформації у фінансовій звітності.

    дипломная работа [204,7 K], добавлен 13.11.2011

  • Поняття та структура управлінських систем в аналізі. Вплив системи баз даних на систему бухгалтерського обліку, його процедури. Використання комп'ютеризованих методів аудиту. Внутрішній контроль у системах обліку в он-лайнових комп’ютерних мережах.

    курс лекций [1,3 M], добавлен 12.04.2014

  • Використання грошових коштів в роботі, правові засади організації бухгалтерського обліку та аудиту. Облік грошових коштів та їх відображення у фінансовій звітності. Автоматизація обліку руху грошових коштів за допомогою програми "1С:Підприємство".

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 15.03.2014

  • Організаційно-правові аспекти функціонування бухгалтерії та обліку грошових коштів СТОВ "Злагода". Розробка посадової інструкції бухгалтерів по обліку грошових коштів та їх потоків. Впровадження комп’ютерних технологій з організації грошових коштів.

    курсовая работа [34,4 K], добавлен 20.02.2011

  • Організація та методики обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на рахунках в банку. Інформаційні системи та технології обліку. Теорія аналізу фінансової діяльності підприємства. Оцінка фінансово-господарської діяльності ПП "Івасюк Федір Петрович".

    курсовая работа [500,7 K], добавлен 21.10.2010

  • Основні економічні показники діяльності та облікова політика підприємства. Аналіз аналітичного обліку доходів. Відображення в фінансовій, податковій та статистичній звітності інформації щодо прибутку. Внутрішній і зовнішній аудит фінансових результатів.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 06.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.