Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Харківський національний економічний університет

Консультаційна робота

на тему: Проблеми обліку та складання фінансової звітності під час реорганізації підприємств

Вступ

Більшість великих підприємств України мають надмірну інфраструктуру, що не дозволяє їм бути прибутковими. Вони ні за яких умов не можуть забезпечити фінансування з комерційних джерел і мають або у декілька разів збільшити прибуток, або скоротити активи чи витрати. Як правило, ці підприємства мають велику соціальну значимість для регіону і тому не можуть бути просто ліквідовані. Фінансування їх з бюджету також неефективне. Єдиний вихід вбачається у реорганізації підприємства, що має забезпечити зростання ефективності функціонування підприємства. Саме актуальній темі реорганізації підприємств і присвячена ця робота.

У першому розділі роботи “Сутність та значення фінансової звітності в умовах ринкової економіки України” я розглянула склад та вимоги періодичної і річної фінансової звітності підприємства, значення та мету фінансової звітності, але найбільшу увагу я приділила останньому підрозділу - проблеми складання фінансової звітності в умовах реорганізації підприємств.

У другому розділі консультаційного проекту була розглянута організація робіт і методологія складання звітності в умовах реорганізації підприємства. Також у цьому розділі я планую більш детально розглянути джерела заповнення форм фінансової звітності та використання ПЕОМ для складання фінансової звітності.

Третій розділ присвячений аналізу фінансової звітності підприємства “Харківдерев”.

Об'єктом дослідження є процес реорганізації українських підприємств. Предметом дослідження є бухгалтерський аспект реорганізації ЗАТ “Харківдерев”.

У роботі були використані статистичні данні, статті і монографії вітчизняних та зарубіжних авторів.

1. Сутність та значення фінансової звітності в умовах ринкової економіки України

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-ХІV, фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і підприємств малого підприємництва) включає: баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4) і примітки (пояснення) до звітів )форма № 5).

На цей час в Україні дуже багато підприємств проводять реорганізацію. Перш за все треба визначитися з категорією “реорганізації підприємства”. У книзі Є. Примакової «Ликвидация (реорганизация) предприятия» реорганізація визначається як припинення діяльності підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, відокремлення, перетворення з подальшим переходом до новостворених підприємств всіх майнових прав та обов'язків підприємства, що реорганізується [19, с 130]. З вищевикладеного ми маємо розуміти реорганізацію як припинення діяльності підприємства. Але з іншого боку автори І.І. Мазур та В.Д. Шапіро у своїй книзі «Реструктуризация предприятий и компаний» трактують категорію реорганізація як перебудова, зміна юридичної особи (осіб), яка означає припинення діяльності конкретної юридичної особи (осіб) без ліквідації діяльності і майна з наступною державною реєстрацією нової юридичної особи [15, с 378.].

Ціллю реорганізації є отримання сумарного ефекту від зміни структури капіталу, усунення дублювання функцій, зниження видатків при збільшенні об'єму виробництва та інше.

Однак не кожне перетворення підприємства можна вважати реорганізацією. Наприклад, зміна типу господарського товариства не є реорганізацією юридичної особи (її організаційно-правова форма не змінюється), тому ряд процедур оформлення реорганізації до таких перетворень не використовується.

Реорганізація підприємства проводиться у наступних випадках:

1) при визнанні підприємства банкрутом, а структури його балансу незадовільною. Реорганізаційні процедури при банкрутстві включають зовнішнє управління майном боржника та санацію;

2) з ціллю підвищення ефективності працездатного (платоспроможного) підприємства. Реорганізаційні процедури проводяться з ініціативи юридичних осіб;

3) примусово за рішенням антимонопольних органів у випадку, коли комерційні та некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність, займають домінуюче положення і здійснили два або більше порушень антимонопольного законодавства;

У відповідності до законодавства реорганізація юридичної особи може бути здійснена за рішенням його засновників (учасників) або органа юридичної особи, уповноваженого на те статутними документами.

Реорганізація підприємства може відбуватися шляхом злиття, поділу, приєднання, відокремлення і перетворення.

З метою запобігання монопольному становищу окремих суб'єктів господарювання на ринку (монополізації товарних ринків) створення, реорганізація (злиття, приєднання), ліквідація суб'єктів господарювання, створення асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та інших об'єднань підприємств, перетворення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю в зазначені об'єднання, вступ одного або декількох суб'єктів господарювання в об'єднання у випадках, передбачених законодавством, здійснюються за умови одержання згоди на це Антимонопольного комітету України.[3, с. 78] ( Стаття 14 в редакції Законів N 258/95-ВР від 05.07.95, N 154/98-ВР від 03.03.98 ). У випадках, коли суб'єкти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку, Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення мають право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень. ( Пункт 1 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 258/95-ВР від 05.07.95, N 154/98-ВР від 03.03.98 )

Доля майна при розподілі та відокремленні юридичної особи вирішується в передаточному акті та (або) розподільчому балансі. Цими документами визначається обсяг прав та обов'язків створених юридичних осіб. Майно передається за роздільчим балансом зі всіма активами і пасивами, включаючи прибутки та збитки.

Схематично форми реорганізації, перехід прав та обов'язків і умови реорганізації відображені в табл. 3.4.

Таблиця 1 Форми проведення реорганізації підприємства

№п/п	Форма реорганізації	Передача (перехід) прав та обов'язків	Обов'язкові умови реорганізації
1	Злиття: А+В=С	Повністю від А і В	1) На підставі рішення загальних зборів акціонерів більшістю в ѕ голосів і одноголосно - в ООО, виробничім кооперативі. 2) Надання права голосу власникам привілейованих акцій. 3) Надання права вимагати викуп акцій товариством за ринковою ціною. 4) Повідомлення кредиторів. 5) Виникнення права у кредиторів вимагати припинення дострокового виконання зобов'язань відшкодування збитків. 6) Складання передаточного акту, розподільчого балансу.
2	Приєднання: А+В=В	Повністю від А
3	Поділ: А=В+С	Повністю від А у відповідності до розподільчого балансу
4	Відокремлення: А=А+В	Частково від А у відповідності до розділового балансу
5	Перетворення: АО=ООО або ООО=АО	Повністю до нової особи

Зазначені варіанти реорганізації розрізняються аспектами переходу прав і обов'язків до новоствореної юридичної особи.

При злитті юридичних осіб права й обов'язки кожного з них переходять до новоствореної юридичної особи відповідно до передаточного акту.

При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи то до останнього переходять права й обов'язки приєднаної юридичної особи відповідно до передаточного акту.

При поділі юридичної особи її права й обов'язки переходять до новостворених юридичних осіб відповідно до розподільчого балансу.

При виділенні зі складу юридичної особи однієї або декількох юридичних осіб до кожної з них переходять права й обов'язки реорганізованої юридичної особи відповідно до розподільчого балансу.

При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміні організаційно-правової форми) до новоствореної юридичної особи переходять права й обов'язки реорганізованої юридичної особи відповідно до передаточного акту.

Юридична особа вважається реорганізованою, за винятком випадків реорганізації у формі приєднання, з моменту державної реєстрації новостворених юридичних осіб.

При реорганізації юридичної особи у формі приєднання до неї іншої юридичної особи перша з них вважається реорганізованою з моменту внесення в єдиний державний реєстр юридичних осіб запису про припинення діяльності приєднаної юридичної особи.

Необхідними етапами реорганізації є оформлення передаточних актів і розподільчих балансів.

Передаточний акт і розподільчий баланс повинні містити положення про правонаступництво по всіх зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи у відношенні всіх його кредиторів і боржників, включаючи і зобов'язання, що заперечуються сторонами. Передаточний акт і розподільчий баланс затверджуються засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про реорганізацію юридичних осіб, і передаються разом з установчими документами для державної реєстрації новостворених юридичних осіб або внесення змін в установчі документи існуючих юридичних осіб.

Цілями і задачами реорганізації підприємства є:

1) захист прав учасників (засновників);

2) чітке розмежування відповідальності учасників (засновників) і керівників підприємств, розвиток механізмів корпоративного керування, забезпечення вільного перерозподілу прав участі в капіталі акціонерного товариства і переходу таких прав до осіб, зацікавлених у довгостроковому розвитку підприємства;

3) забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;

4) створення системи господарсько-договірної діяльності підприємства, що забезпечує дотримання договірних зобов'язань;

5) досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємств для їхніх учасників (засновників), інвесторів, кредиторів;

6) створення ефективного механізму керування підприємством;

7) використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових засобів;

8) підвищення кваліфікації працівників підприємства, як один з факторів підвищення стійкості розвитку підприємства.

Реорганізація підприємства припускає проведення комплексу заходів, причому умови і порядок виконання деяких з них (передача незалежному реєстраторові ведення реєстру акціонерів для акціонерних товариств, проведення реструктуризації заборгованості по платежах у бюджет і ін.) визначені діючими законодавчими іншими нормативними правовими актами. Інші заходи носять індивідуальний для кожного підприємства характер, і необхідність їхньої реалізації визначається особами, що приймають рішення про реорганізацію підприємства, з урахуванням особливостей його функціонування, рівня розвитку і відповідності сучасним вимогам тих або інших компонентів менеджменту.

Для ефективної реорганізації підприємства варто провести всебічну діагностику його, що включає різні аспекти оцінки й аналізу:

1) керування підприємством (ефективність);

2) бізнесу (аналіз положення на ринку, оцінка бізнесу, точок росту та ін.);

3) майна (інвентаризація майна і здійснення реструктуризації майнового комплексу підприємства);

4) активів (оцінки чистих активів і ринкові оцінки активів підприємства);

5) виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності;

6) постачальницько-збутової, цінової, фінансової, інвестиційної і кадрової політики.

У результаті діагностики підприємства визначаються основні напрямки і шляхи його реорганізації.

Результатом діагностики підприємства є доцільна програма його реорганізації, що представляє собою взаємопов'язану систему. Вона складається з, наприклад програми скорочення затрат. ЇЇ основними етапами можуть бути:

1) Невідкладні заходи: боротьба з кризою грошових коштів;

2) Разові заходи: структурне скорочення витрат;

3) Постійні заходи: підвищення ефективності роботи (Додаток Е).

Як кожний проект має свій життєвий цикл, так і програма реорганізації поділяється на певні фази:

1) Початкова (передінвестиційна) фаза проекта;

2) Інвестиційна фаза проекта;

3) Експлуатаційна фаза проекта та його завершення. (Додаток Є).

На ЗАТ “Харківдерев” відбулася реорганізація шляхом відокремлення. На базі цеху м'яких меблів цього підприємства утворилось нове підприємство АТ “Олімп”, яке також буде спеціалізуватися на виробництві м'яких високоякісних, комфортабельних меблів. Процес реорганізації відбувався влітку 2001 року. Напередодні відбулася інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, грошових коштів, зобов'язань тощо. Рішення про реорганізацію було прийняте більшістю голосів на загальних зборах акціонерів підприємства ЗАТ “Харківдерев” та було оформлене документально, шляхом відображення такого рішення у протоколі засідання загальних зборів. Загальні збори вважалися дійсними, тому що в них приймали участь акціонери, що мають у відповідності до уставу 60 відсотків голосів.

Так як окремий стандарт, що регулює порядок ведення обліку і складання звітності при виділенні підприємства на цей час відсутній, то підприємства ЗАТ “Харківдерев” та АТ “Олімп” ведуть облік і складають звітність керуючись П(с)БУ 19 “Об'єднання підприємств”.

2. Діюча практика організації робіт і методологічні основи складання фінансової звітності

У результаті реорганізації зі складу діючого підприємства виділяється новий суб'єкт підприємницької діяльності без ліквідації реорганізованого підприємства. Згідно до протоколу № 5 загального засідання правління та спостережливої ради від 06.07.2001р. було створене Акціонерне товариство “Олімп”. Звітом про експертну оцінку вартості майна ЗАТ “Харківдерев” та експертним висновком від 1 липня 2001 року, виконаним Інвестиційно - консалтинговою компанією “Проконсул” була визначена сума незавершеного будівництва 434724 грн., що передається з них:

1) Основ'янський цех - прибудова до цеху - 193674 грн.,

2) Жихорський цех - цех з виготовлення м'яких меблів 241050 грн., що підтверджується Актом прийому - передачі майнового комплексу від 28 липня 2001 року.

Бухгалтерські проводки в обліку здійснюються на підставі Інструкції № 291. Був застосований рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”. Запис операції з передачі основних засобів відображається так: Д-т 14 -К-т 10.

Різниця між поданою до передачі залишковою балансовою вартістю в сумі 4369000 грн. та експертною (ринковою) вартістю у сумі 434724 грн. складає 3934276 грн., яка віднесена на збитки ЗАТ “Харківдерев”.

Виходячи з цього, незавершене будівництво ЗАТ “Харківдерев” за 2001 рік складає 35000 грн., та плюс нове незавершене будівництво, що утворилося саме у 2001 році в сумі 7000 грн. Разом незавершене будівництво ЗАТ “Харківдерев” за 2001 складає 42000 грн.

Бухгалтерський облік операцій по реорганізації підприємства шляхом виділення обумовлений специфікою операцій, що чітко простежуються у вітчизняному законодавстві. Зокрема, у випадку виділення з підприємства "одного або декількох нових підприємств до кожного з них переходять по розділовому акті (балансові) у відповідних частинах майнові права й обов'язки реорганізованого підприємства" (п.6 ст.34 Закону № 887) і зберігаються "взаємні зобов'язання й укладені договори з іншими підприємствами" (п,2 ст,5 Закони № 887).

Процес реорганізації був відображений у балансі, та у примітках до фінансової звітності.

Баланс одна з форм фінансової звітності, метою складання якої є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Форма балансу має вигляд таблиці і є єдиною з усіх форм фінансової звітності, яка складається на певну дату, а не за період.

Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до визнання і розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (П(С)БУ) 2 “Баланс".

Баланс ділиться на дві частини: актив і пасив. Актив балансу складається з трьох розділів: 1. Необоротні активи. 2. Оборотні активи. 3. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу об'єднує п'ять розділів: 1. Власний капітал. 2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів. 3. Довгострокові зобов'язання. 4. Поточні зобов'язання. 5. Доходи майбутніх періодів.

Баланс підприємство складає за даними залишків, що знаходяться на рахунках синтетичного обліку, які сконцентровані в Оборотному балансі або Головній книзі на дату балансу.

Перш ніж приступити до заповнення звітної форми Баланс, необхідно ретельно перевірити і пересвідчитися в правильності сум, відображених на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку, їх повній відповідності аналітичному обліку і відображенню на них господарських операцій, обраних у відповідності до облікової політики підприємства. Необхідно пересвідчитися також у рівності підсумків оборотів за місяцями звітного періоду і рівністю підсумків по залишках, що відображені за дебетом і кредитом рахунків синтетичного обліку по Головній книзі або в Оборотному балансі.

Найменування і зміст статті балансу в більшості випадків співпадає з конкретним балансовим рахунком, що значно спрощує заповнення самої звітної форми і практично виключає випадки перекручення звітних показників. Взаємозв'язок плану рахунків та розділів балансу представлено у табл.. 2.

Але більш докладно цей взаємозв'язок показано у додатку А. Щоб зручніше заповнювати баланс, у таблиці Форма № 1 біля кожної статті було проставлено номер рахунка, сальдо якого необхідно перенести в баланс.

Таблиця 2 Взаємозв'язок плану рахунків та розділів балансу

План рахунків	Форма №1 „Баланс”
Клас 1	Необоротні активи	Розділ 1(А)	Необоротні активи
Клас 2	Запаси	Розділ 2(А)	Оборотні активи
Клас 3	Грошові засоби, розрахунки та інші активи
		Розділ 3(А)	Витрати майбутніх періодів
Клас 4	Власний капітал та забезпечення зобов'язань	Розділ 1(П)	Власний капітал
		Розділ 2(П)	Забезпечення наступних витрат і платежів
Клас 5	Довгострокові зобов'язання	Розділ 3(П)	Довгострокові зобов'язання
Клас 6	Поточні зобов'язання	Розділ 4(П)	Поточні зобов'язання
		Розділ 5(П)	Доходи майбутніх періодів

Звіт про фінансові результати складається на основі даних поточного бухгалтерського обліку, який базується на Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Все необхідні облікові дані накопичуються і узагальнюються в Головній книзі або Оборотному балансі підприємства, а також в журналах і відомостях аналітичного обліку.

Перед заповненням звітної форми необхідно пересвідчитися в правильності відображення господарських операцій на рахунках і субрахунках класів 7, 8 і 9.

Розглянемо послідовність заповнення статей першого розділу Звіту про фінансові результати - Фінансові результати.

Зміст, форма Звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Доходи і витрати включають до Звіту про фінансові результати згідно з принципами нарахування та відповідності доходів та витрат.

Звіт складається із трьох розділів:

1) Фінансові результати.

2) Елементи операційних витрат.

3) Розрахунок показників прибутковості акцій.

Розділ І побудований відповідно до класифікації доходів і втрат за видами діяльності та функціями.

Фінансові результати у зазначеному звіті відображають окремо від звичайної (рядки 190, 195) та надзвичайної діяльності (рядки 200, 205).

Із трьох видів діяльності підприємства (операційної, Інвестиційної, фінансової) особливо виділено фінансові результати від операційної діяльності (рядки 100, 105). Послідовним зіставленням доходів і витрат визначається чистий прибуток (збиток) звітного періоду. Цей показник, як правило, не збігатиметься з показником нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), що відображається у Балансі за рядком 350, оскільки останній визначається за даними субрахунку 441: Сальдо Чистий Прибуток, Нерозподі-

Нерозподіленого прибуток викорис- лений Прибутку + звітного - таний = прибуток на початок періоду у звітному звітного звітного періоду періоді періоду

Розділ І Звіту про фінансові результати можна вважати аналогом рахунку 79 "Фінансові результати", на якому у кінці місяця закриваються рахунки доходів (клас 7) і рахунки витрат (клас 8 і/або 9).

Методика складання розділу І Звіту про фінансові результати відображена безпосередньо у формі 2 (Додаток Б), де вказано джерела інформації для заповнення певних рядків звіту.

Розділ II відображує елементи операційних витрат, яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду. Цей розділ заповнюється підприємствами, що здійснюють облік витрат з використанням рахунків класу 8 на підставі відповідних рахунків (80, 81, 82, 83, 84). Підприємства, які не використовують спеціальні рахунки для обліку елементів витрат, заповнюють цей розділ за допомогою вибірок із регістрів обліку матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації та інших операційних витрат. Особливістю підприємств торгівлі є те, що вартість придбаних і реалізованих товарів не є елементом операційних витрат. Тому в розділі II підприємства торгівлі повинні наводити інформацію лише про елементи адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат (рядки 070, 080 і 090 розділу І Звіту про фінансові результати), а також транспортно-заготівельні та інші витрати, що включаються до первісної вартості придбаних товарів.

Розділ III заповнюють не всі підприємства, а лише акціонерні товариства, прості акції (або потенційні прості акції) яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах.

Розглянемо методику та джерела заповнення деяких статей звіту.

У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 010) враховується загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, тобто без вирахування повернення проданих товарів і непрямих податків.

Стаття “Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 035) визначається шляхом вирахування з рядка 010 сум, відображених в рядках 015, 020, 025 і 030. Показник цієї статті також повинен дорівнювати наростаючому підсумку з початку звітного року по субрахунках рахунку 70 “Доходи від реалізації".

У статті “Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" (рядок 040) показується виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) або купована вартість товарів, реалізованих у звітному періоді.

Стаття “Валовий прибуток" (рядок 050) визначається шляхом вирахування з рядка 035 суми, відображеної в рядку 040.

Стаття “Валовий збиток" (рядок 055) визначається шляхом вирахування із рядка 040 суми, відображеної в рядку 035.

У статті “Прибуток від операційної діяльності" (рядок 100) показується сума, отримана арифметичним шляхом в наступній послідовності: рядок 050 + рядок 060 - рядок 070 - рядок 080 - рядок 090.

У статті “Збиток від операційної діяльності" (рядок 105) показується сума, отримана арифметичним шляхом в наступній послідовності: рядок 055 - рядок 060 + рядок 070 + рядок 080 + рядок 090.

Стаття “Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування" (рядок 170) заповнюється на основі арифметичного підрахунку сум за рядками форми в наступній послідовності: рядок 100 + рядки 110, 120, 130 - рядки 140, 150, 160.

Стаття “Збиток від звичайної діяльності до оподаткування" (рядок 175) заповнюється на основі арифметичного підрахунку сум по рядках форми в наступній послідовності: рядок 105 - рядки 110, 120, 130 + рядки 140, 150, 160.

Стаття “Прибуток від звичайної діяльності" (рядок 190) визначається арифметичною дією в наступній послідовності: рядок 170 - рядок 180, а стаття “Збиток від звичайної діяльності" - рядок 175 + рядок 180.

Останні статті першого розділу Звіту про фінансові результати “Чистий прибуток" (рядок 220) і “Чистий збиток" (рядок 225) також визначаються арифметичною дією по рядках форми звіту в наступній послідовності:

рядок 220 = рядок 190 + рядок 200 - рядок 205 - рядок 210;

рядок 225 = рядок 195 - рядок 200 + рядок 205 + рядок 210

До складу річної фінансової звітності українських підприємств як обов'язкова її складова входить Звіт про рух грошових коштів. Він пояснює зміни в одному з важливих компонентів Балансу -- грошових коштах та їхніх еквівалентах, які відбулися між датами Балансу.

У свою чергу, Звіт про фінансові результати відображає ефективність діяльності підприємства за певний період, а Звіт про рух грошових коштів характеризує вплив господарської діяльності в цілому та окремих її видів на грошові потоки підприємства.

Порядок його складання регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4, яким визначаються зміст і форма звіту та загальні вимоги до розкриття його статей. Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

3. Аналіз фінансової звітності на підприємстві "ХАРКІВДЕРЕВ”

Підвищення ефективності господарювання багато в чому залежить від обґрунтованості, своєчасності і доцільності прийнятих управлінських рішень. Усе це може бути досягнуте в процесі аналізу. Однак тільки правильно організована робота з аналітичного дослідження результатів господарювання може забезпечити його дієвість і ефективність, ґрунтовно вплинути на хід господарських процесів.

На підприємстві ЗАТ «Харківдерев» аналітична робота виконується лише поверхово. Відсутній штат аналітичних працівників, що могли б комплексно досліджувати діяльність підприємства. На даний час це необхідно, тому що «Харківдерев» зазнає збитків. Варто з'ясувати причини такого положення, а також розробити шляхи виходу зі сформованої ситуації. На початковому етапі розробки програм по виведенню з кризи підприємства я пропоную організувати ефективну аналітичну службу.

Бухгалтерський баланс є основним індикатором для оцінки фінансового стану підприємства.

Аналіз валюти балансу на початок і на кінець періоду показав зменшення суми на 1005,5 тис. грн. Зменшення суми - це негативна ознака. Варто звернути увагу на те, що майже по всіх статтях відбулося зменшення. Це може бути обумовлено зменшенням обсягу виробництва продукції, збільшенням дебіторської заборгованості. При аналізі валюти балансу розраховуємо коефіцієнт росту валюти балансу. Розрахунок зробимо по формулі 3.1:

фінансовий звітність реорганізація підприємство

Кб = (ВБ1 - ВБ0) х 100 : ВБ0 (3.1),

де ВБ0 значення результату балансу за базовий період;

та ВБ1- .значення результату балансу за поточний період

Визначимо коефіцієнт росту валюти балансу:

(18164,8 - 26401,8) х 100 : 26401,8 = -31,2%

Отриманий результат свідчить про те, що валюта балансу зменшилася на значний процент. Це пов'язано з тим, що незавершене будівництво зменшилося з 4434,3 тис.грн. до 42,2 тис.грн.

Аналіз активу і пасиву балансу проведемо в табл. 3

Таблиця 3 Аналіз активу і пасиву балансу

Показники	Абсолютний показник	Відхилення
	на початок періоду, тис.грн	на кінець періоду, тис.грн	тис.грн.	в процентах
Актив
1 Необоротні активи	19461,2	12087,4	-7373,8	0,016
2 Оборотні активи	6938,4	6077,7	-860,7	87,6
3 Витрати майбутніх періодів	2,6	2,4	-0,2	7,7
Баланс	27228,6	26323,3	-905,3	-
Пасив
1 Власний капітал	24128,4	23312,4	-816,0	3,4
2 Розрахунки та інші пасиви, у т.ч:	-	-	-	-
Довгострокові позики	-	-	-	-
Короткострокові кредити	-	-	-	-
3 Розрахунки з кредиторами та інші розрахунки	3100,2	3010,9	-89,3	2,9
4 Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-
Баланс	27228,6	26323,2	-905,3	97

Як видно з табл. 3.1 за звітний період відбулося зменшення необоротних активів на суму 728,3 тис. грн., що складає 3,6% до початку періоду. Одночасно оборотні активи зменшилися на 175,8 тис. грн. Зменшення валюти балансу на 905,3 тис. грн. було забезпечено в основному зменшенням власного капіталу і необоротних активів.

Таблиця 3.2 Аналіз структури майна і його джерел

Актив	На початок року, у відсотках	На кінець року, у відсотках	Пасив	На початок року, у відсотках	На кінець року, у відсотках
Всього майна, у т. ч.	100	100	Всього майна, у т. ч.	100	100
Необоротні активи	73,7	66,5	Власні засоби	88,6	85,7
Оборотні активи	26,3	33,5	Кредиторська заборгованість	11,4	10,3
Витрати майбутніх періодів	0,008	-	Доходи майбут-ніх періодів	-	-

Графічно структуру майна підприємства показано на рис. 3.2.

Цей аналіз показав, що відбулося незначне збільшення оборотних коштів. Це, можливо, сталося за рахунок формування більш мобільної структури активів. Що стосується пасивів, то тут змін не спостерігалося.

На початок і на кінець періоду цей коефіцієнт склав 2,3 і 2,0 відповідно. Він оптимальний у межах 2 - 5. Це означає, що на кожну гривню поточних зобов'язань підприємство мало на початок і на кінець періоду 2,3 і 3,2 відповідно.

На початок і на кінець періоду цей коефіцієнт склав 0,013 і 0,008 відповідно. Він оптимальний у межах 0,2 - 0,25.

Таким чином, як бачимо з розрахунків можливість погашення кредитів і інших поточних зобов'язань у підприємства «Харківдерев» невелика. Що ж стосується термінового погашення заборгованості, те тут узагалі можливість мінімальна.

Визначимо розмір власного оборотного капіталу підприємства по формулі 3.5:

ВОК= П1 + П2 + П3 - А1, (3.5)

де ВОК- власний оборотний капітал

П1- перший розділ пасиву баланса;

П2 - другий розділ пасиву баланса;

П3 -третій розділ пасиву баланса;

А1 - перший розділ активу баланса.

Власний оборотний капітал підприємства на початок і на кінець періоду склав 3929,7 і 11903 тис грн. відповідно.

Джерелами формування запасів (ДФЗ) є власний оборотний капітал, короткострокові кредити і позики, а також кредиторська заборгованість по товарних операціях. ДФЗ на початок періоду склали 4835,8 тис. грн., а на кінець періоду - 13141,9 тис. грн.

Відповідно до класифікації, яку створили Шеремет і Ковальов наше підприємство відноситься до категорії абсолютної фінансової стійкості.

Визначимо відносні показники фінансової стійкості.

Розглянемо коефіцієнт забезпеченості власними засобами. Він розраховується по формулі 3.6:

П1+П2- А1

К1= ,

А2+А3 (3.6)

де К - коефіцієнт забезпеченості власними засобами;

А2 - другий розділ активу баланса;

А3 -третій розділ активу баланса

Цей коефіцієнт на початок і на кінець року склав 0,56 і 0,57 відповідно. З цього випливає, що підприємство на кінець року забезпечено краще основними засобами, ніж на початок року.

Наступний коефіцієнт - це коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними засобами. Він визначається по формулі 3.7:

П1+П2 -А1

К2= , ВЗ (3.7)

де К2 - коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів;

ВЗ- виробничі запаси.

При нормі 0,6 - 0,8 підприємство має коефіцієнт 2,51 і 2,68 - отже, воно забезпечує матеріальні запаси основними засобами.

Коефіцієнт маневреності відображає мобільність власних джерел засобів. А також показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті. Він розраховується по формулі 3.8:

П1+П2-А1

К3= П1+П2 , (3.8)

Де К3 - коефіцієнт маневреності.

При нормі більше 0,5 коефіцієнт дорівнює 0,17 на початок року і 0,22. Це означає, що наше підприємство має немобільну структуру власних засобів.

Далі розрахуємо оборотний капітал. Він розраховується по формулі 3.9:

ОК= (А2+А3) - (П3+П4+П5) (3.9)

де ОК - оборотний капітал;

П4 - четвертий розділ пасиву балансу;

П5 - п'ятий розділ пасиву балансу;

Оборотний капітал склав 3929,7 і 3488,5 тис. грн. на початок і на кінець періоду відповідно.

Для оцінки оборотності оборотного капіталу використовують наступні показники:

1) коефіцієнт оборотності

Коб= В/ОК, (3.10)

де Коб - коефіцієнт оборотності;

В- чистий доход (виручка від реалізації);

ОК - середній розмір оборотного капіталу.

Коефіцієнт оборотності дорівнює 2,02 і 3,04 відповідно на початок і на кінець періоду.

2) тривалість одного обороту

ОК*Д

О= , (3.11) В

де О- тривалість періоду обороту оборотного капіталу (дні);

Д- звітний період.

Оборотність капіталу на кінець року збільшилася з 107,2 дня до 127,5 дня.

3) коефіцієнт закріплення оборотних коштів. Він розраховується зворотно до показника коефіцієнта оборотності. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів (Кз) склав 0,009 і 0,008 на початок і на кінець періоду відповідно.

Прискорення оборотності капіталу сприяє зменшенню потреби в оборотному капіталі, приросту обсягів продукції і збільшенню прибутку.

Можна розрахувати вивільнення оборотних коштів за рахунок прискорення оборотності по формулі 3.12:

ОК= ОК1 - ОК0 х Кз (3.12)

де ОК1 - оборотні кошти на кінець періоду;

ОК0 - оборотні кошти на початок періоду.

3488,5- 3929,7 х (10627,5:7931,7)= -1776,8 тис грн.

Це розмір вивільненого капіталу.

Далі визначимо коефіцієнт оборотності запасів по формулі 3.13:

Коб. запасів= виручка/запаси (3.13)

Коефіцієнт оборотності запасів складає 6,78 і 6,09 на початок і на кінець періоду відповідно. З цього випливає, що оборотність запасів значно знизилася. Можливо, це трапилося через збільшення запасів підприємства.

Коефіцієнт оборотності готової продукції можна розрахувати по формулі 3.14:

Коб. гот.прод = виручка/готова продукції (3.14)

Коефіцієнт оборотності готової продукції склав 4,66 і 2,91 на початок і на кінець періоду відповідно. Зменшення цього коефіцієнта свідчить про зменшення попиту на продукцію підприємства.

Далі проведемо аналіз дебіторської заборгованості. Для цього розрахуємо:

1) оборотність дебіторської заборгованості:

Коб д/з = виручка/дебіторська заборгованість (3.15)

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості склав 4,3 і 4,9 на початок і на кінець періоду відповідно. Цей показник дає можливість визначити в скільки разів протягом аналізованого періоду обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі залишок дебіторської заборгованості.

2) Період погашення дебіторської заборгованості:

Тд/з= Т/ Коб д/з (3.16)

де Тд/з - період погашення дебіторської заборгованості;

Т - звітний період (дні).

Період погашення на початок і на кінець періоду склав 67,4 і 59,2 днів відповідно. Період погашення став менше, а виходить, і ризик непогашення став нижче.

3) Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів:

Ддз= ДЗ/ОК (3.17)

де ДЗ - дебіторська заборгованість.

Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів на початок і на кінець періоду відповідно склала 0,6 і 0,5, тобто зменшилася відносно до початку року.

Для оцінки кредиторської заборгованості оцінюється сума закупівель. Вони визначаються по формулі 3.18:

Валові експлуатаційні витрати визначимо по формулі 3.19: Валові чисті залишок

експлуатаційні = експлуатаційні + виробничих + товари (3.19) витрати витрати запасів на кон.пров.

Чисті експлуатаційні витрати визначимо по формулі 3.20: Чисті обсяг

експлуатаційні = чистої - прибуток (3.20) витрати реалізації

Чисті експлуатаційні витрати склали 10793,3 і 10298,3 тис. грн. на початок і на кінець звітного періоду відповідно. Валові експлуатаційні витрати - 12010,1 і 11889,8 тис. грн. З цього закупівлі склали 11740 тис. грн. Оборотність кредиторської заборгованості визначимо по формулі 3.21: Оборотність закупівлі

кредиторської = (3.21) заборгованості кредиторська заборгованість

Оборотність кредиторської заборгованості склала 3,8. Середній період погашення кредиторської заборгованості - 95,2 дні. Цей показник не перевищує оборотність дебіторської заборгованості.

Висновки

Міжнародний досвід свідчить про те, що реорганізація є безперервним процесом, це витікає із аксіоми що ідеалу немеє, але до нього треба намагатися постійно наближуватися. У бухгалтерському аспекті поняття реорганізація має дещо вужчий характер і визначається виключно законом. Так згідно Закону «Про підприємства в Україні» реорганізація підприємства може відбуватися шляхом злиття, поділу, приєднання, відокремлення і перетворення.

Тому й чітко з'ясоване визначення реорганізації - перебудова, зміна юридичної особи (осіб), яка означає припинення діяльності конкретної юридичної особи (осіб) без ліквідації діяльності і майна з наступною державною реєстрацією нової юридичної особи [15, с 378].

Бухгалтерський облік операцій по реорганізації підприємства шляхом виділення обумовлений специфікою зазначених операцій, що чітко простежуються у вітчизняному законодавстві. Зокрема, у випадку виділення з підприємства "одного або декількох нових підприємств до кожного з них переходять по розділовому акті (балансові) у відповідних частинах майнові права й обов'язки реорганізованого підприємства" (п.6 ст.34 Закону № 887) і зберігаються "взаємні зобов'язання й укладені договори з іншими підприємствами" (п,2 ст,5 Закони № 887) . Таким чином, реорганізація передбачає передачу не тільки активів, але і зобов'язань і власного капіталу від реорганизуємого підприємства до підприємства, що створюється в процесі реорганізації, і тим відрізняється від інвестування засобів і майна в статутний фонд дочірнього (у тлумаченні П(С)БУ 19) або спільного (у тлумаченні П(С)БУ 12) підприємства, оскільки в останньому випадку передаються лише активи і не передаються зобов'язання.

Перелік джерел

1. Закон України „Про підприємства в Україні”, від 27 березня 1991 року// ВВР УРСР. -1991. -№24. - с 272.

2. Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, від 18.02.92 р. № 2133-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №21. -С. 296.

3. Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХІV //Баланс. - 2000. - №2. -С. 3-7.

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій. Інструкція про застосування. - Харків: Курсор, 2000. -104 с.

5. Порядок подання фінансової звітності. Затв. постановою КМУ від 28.02. 2000 р. //Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. -№ 3 - С. 49-50.

6. Араго В. Реорганизация предприятия путем выделения: отражение в бухгалтерском учете // Все о бухгалтерском учете. - 2002. - №71. - С. 37-38.

7. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Финансово-экономический анализ. - Харьков: Ун-т внутренних дел, 1999. - 394 с.

8. Бухгалтерський облік: нормативна база / Уклад. С.Ільяшенко. -Х.:Фактор, 2001. -264 с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608 с.

10. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине: Учеб. пособие для студентов вузов. -5-е изд., доп. и перераб. - К.: А.С.К., 2001. - 848 с.

11. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. -2-е вид. - К.: Знання - Прес, 2001. - 206 с.

12. Ильяшенко С. Как в налоговом учете отражают реорганизацию предприятия. //Все о бухгалтерском учете. - 2002. - №97. - С. 36-37.

13. Качала М.В. Фінансова звітність підприємств та організацій за національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. - Харків: „Рубікон”, 2000. -224 с.

14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. - 378 с.

15. И.И. Мазур, В.Д. Шапиро. Реструктаризация предприятий и компаний: Учеб. пособие для вузов / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро; под общей редакцией И.И. Мазура. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2001. - 465 с.

16. Малышкин А.И. Финансовая отчетность предприятия: международные и национальные стандарты.: Учеб. пособие. - Сумы: Унив.кн., 2001. - 157 с.

17. Пархоменко В. Фінансова звітність підприємства за 2001 рік. //Бухгалтерський облік і аудит. - 2002. - № 1. - С. 3-13.

18. Примакова Е. Ликвидация (реорганизация) предприятия - Х:Фактор, 2002. - 180 с.

19. Прыкин Б.В. Экономический анализ предприятия: Учебник для ВУЗов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2000. - 360 с.

20. Пястолов С.М. Экономический анализ деятельности предприятий. Учебное пособие для студентов экономических специальностей высших учебных заведений, экономистов и преподавателей. - М.: Академический Проспект, 2002. - 573 с.

21. Річна фінансова звітність. //Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №10. - С. 21-37.

22. Савицкая Г.В. Аналіз хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие / Г.В.Савицкая. - 6-е изд., перед. и доп. - Мн.: Новое знание, 2001. - 704 с.

23. Тарасенко Н.М. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000.- 485 с.

24. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: підруч. для студ. економ. спец. вищ. навч. зал. - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2002. - 784 с.

24 Тютюнник П.С., Маляревський Ю.Д. Фінансова звітність. Навчальний посібник. - Харків: Вид., ХДЕУ, 2002. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru