Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний технологічний університет

Кафедра обліку і аудиту

Контрольна робота

з дисципліни: "Облік в зарубіжних країнах"

Виконала:

студентка групи ЗОАВ-101 В.О.Ларченко

Перевірив: Д.В. Зоценко

Чернігів - 2012

Зміст

собівартість амортизація бухгалтерський облік

ВСТУП

1. Теоретична частина

1.1 Принципи собівартості та єдиного грошового вимірника : сутність та застосування в обліку

1.2 Порядок нарахування амортизації прямолінійним та виробничим ( по кількості випущеної продукції ) методами і відображення в обліку

2. Практична частина

2.1 Задача № 3

2.2 Задача № 11

2.3 Задача № 13

2.4 Задача № 16

2.5 Задача № 20

2.6 Задача № 39

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Методологія фінансового обліку ґрунтується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах бухгалтерського обліку -- основоположних концепціях, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, доходів, витрат, фінансових результатів.

Облікові системи (щодо конкретних правил і процедур ведення бухгалтерського обліку та складання звітності) історично формувались у країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього економічного й політичного розвитку. Проте інтернаціоналізація господарського життя, з одного боку, та його ринкова уніфікація, з іншого, -- зумовили необхідність міжнародної стандартизації обліку як основи інформаційного ділового взаєморозуміння та ефективного господарювання.

Зазначмо, що міжнародні стандарти не регулюють техніку та методику обліку. Вона була й буде неоднаковою в різних країнах світу. Отже, не існує єдиного плану рахунків, спільних правил відображення операцій у бухгалтерському обліку, загальних форм звітності, прийнятих всіма країнами.

Принципи й правила МСБО в окремих країнах реалізують по-різному, наприклад, у США застосовують національні автономні стандарти (GAAP), подібні до міжнародних, у Великобританії облік і звітність регулюють Директивами ЄС та національними стандартами.

1. Теоретична частина

1.1 Принципи собівартості та єдиного грошового вимірника : сутність та застосування в обліку

Принципи - це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, доходів, витрат, фінансових результатів. Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього політичного та економічного розвитку. Історично формувалися й принципи бухгалтерського обліку. Проте процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація економіки, бізнесу призвели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн.

Виходячи з цих обставин, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Найважливіші з них такі: 1) автономності підприємства2) безперервності діяльності 3) двосторонності 4) грошового вимірювання 5) собівартості6) нарахування 7) реалізації8) консерватизму 9) матеріальності або суттєвості10) відповідності 11) постійності 12) періодичності.

Принцип собівартості. В бухгалтерському обліку відображається собівартість засобів, а не їхня ринкова вартість. Іншими словами, в обліку і звітності оцінка активів здійснюється, виходячи з фактичних витрат на їх придбання або виробництво. Відображення в обліку та звітності господарських засобів за їхньою собівартістю пояснюється двома причинами. По-перше, оцінка засобів за ринковою вартістю супроводжується великими труднощами її визначення. Крім того, ринкова оцінка (вартість) вбудь-якому разі носить елемент суб'єктивності, тоді як собівартість є об'єктивною. По-друге, виходячи з принципу безперервності діяльності, підприємство не буде швидко реалізовувати засоби, які йому належать. Воно використовує ці засоби для забезпечення своєї поточної діяльності. А тому нема необхідності знати ринкову вартість засобів, що знаходяться на підприємств і використовуються ним. Принцип грошового вимірювання означає, що в бухгалтерському обліку відображаються явища, дані, які можуть бути виражені в грошовому вимірі. Звичайно, в обліку можуть застосовуватись й інші вимірники господарських засобів (натуральні, трудові), але узагальнення їх можливе тільки за допомогою грошового вимірника.

У підручнику "Економіка підприємства" за заг. ред. С.Ф.Покропивного відзначається, що собівартість продукції - це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Що ліпше працює підприємство (інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше вдосконалює техніку, технологію та організацію виробництва), то нижчою є собівартість продукції.

Тому собівартість є одним із важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок з її ціною. Це виявляється в тім, що собівартість є базою ціни товару і водночас обмежником для виробництва (ніхто не випускатиме продукції, ринкова ціна якої є нижчою за її собівартість) .

Подібні підходи до визначення поняття собівартості пропонують і інші автори. Зокрема, Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. у навчальному посібнику "Економіка підприємства" трактують собівартість як комплексний економічний показник, який об'єднує в собі витрати уречевленої праці, тобто витрати на спожиті засоби виробництва, й витрати живої праці, тобто витрати на заробітну плату робітників підприємств, а також частину чистого прибутку суспільства, яка призначена на соціальне страхування, утримання пенсіонерів, безробітних та медичне страхування .

Практично всі автори погоджуються, що собівартість є важливим узагальнюючим показником, який характеризує ефективність роботи підприємства, оскільки у ній відбиваються всі сторони виробничо-господарської діяльності фірми . Крім того, собівартість слугує базою ціни товару та її нижньою межею для виробника, щоб забезпечити процес відтворення виробництва .

До виробничої собівартості продукції включаються:

1. Прямі матеріальні витрати, до складу яких включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

2. Прямі витрати на оплату праці, до складу яких включається заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

3. Інші прямі витрати включають всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і пайових паїв, амортизація тощо.

4. Загальновиробничі витрати включають витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо); амортизація основних фондів та нематеріальних активів загально виробничого призначення; витрати на вдосконалення технологій і організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу; на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища тощо.

1.2 Порядок нарахування амортизації прямолінійним та виробничим (по кількості випущеної продукції) методами і відображення в обліку

Нарахування амортизації (зносу) регламентується П(С)БО №7, за яким амортизація - це систематичне розподілення вартості основних засобів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Підприємства самостійно, завдяки амортизаційній політиці, встановлюють розміри економічної амортизації, від якої залежить розмір прибутку підприємства. Це визначено п. 28 П(С)БО 7, однак жодних рекомендацій про використання тільки одного методу нарахування амортизації або прямих заборон на використання різних методів щодо одного з об'єктів основних засобів у стандарті немає. Крім того зазначено, що метод амортизації об'єкта переглядається у разі зміни очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.

П(С)БО 7 "Основні засоби", передбачає використання шести методів амортизації. До них належать:

· метод прямолінійного списання;

· метод зменшення залишкової вартості;

· метод прискореного зменшення залишкової вартості;

· кумулятивний метод;

· виробничий метод;

· метод, передбачений податковим законодавством.

Методи нарахування амортизації умовно можна поділити на два види:

- методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;

- метод амортизації, що базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єктів основних засобів. До нього відноситься виробничий метод нарахування амортизації.

Відмінність застосовуваних методів амортизації полягає в різному рівні нарахованих амортизаційних відрахувань, а також у способі їх розподілу. Залежно від виду основних засобів, умов експлуатації, моральної зношуваності підприємством на власний розсуд застосовується найбільш економічно доцільний метод амортизації. Наприклад, метод прямолінійного списання характерний рівномірним розподілом вартості основних засобів протягом усього періоду експлуатації. Цей метод найдоцільніше застосовувати для пасивної частини основних засобів, таких, як будівлі, споруди, меблі тощо. Застосування методу прискореного зменшення залишкової вартості найбільш економічно виправдане стосовно активної частини, зокрема машин, механізмів, верстатів, іншого виробничого обладнання. Справа в тому, що при використанні цього методу амортизаційні відрахування в перші роки експлуатації, коли об'єкт основних засобів експлуатується найбільш інтенсивно, досить високі, але з часом знижуються. В результаті цього значна частина вартості основних засобів амортизується вже в перші роки експлуатації об'єкта. Те ж саме стосується і кумулятивного методу. Метод зменшення залишкової вартості характерний тим же: з часом амортизаційні відрахування мають тенденцію до зменшення. Його використання з урахуванням умов та інтенсивності експлуатації, морального зносу, інших факторів. Така самостійність цілком виправдана: для кожного підприємства перелічені фактори будуть різні, тому і термін експлуатації одного і того ж об'єкта основних засобів на різних підприємствах буде відрізнятися.

Прямолінійний метод

Прямолінійний метод амортизації за ПБО-7 полягає у тому, що "річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Порядок нарахування амортизації при застосування прямолінійного методу можна подати у вигляді двох простих формул:

Річна сума амортизації визначається так :

А = С_а /Т

де А - річна сума амортизаційних відрахувань, грн.; С_а- амортизуюча вартість об'єкту, грн.; Т - очікуваний період корисного використання об'єкту.

Місячна сума амортизації

В = А / 12

де В- місячна сума амортизації, грн.;

А- річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Приклад

Підприємством придбано об'єкт основних засобів. Вартість такого об'єкту - 30000 грн. Період корисного використання - 4 роки. Очікується, що цей об'єкт буде мати ліквідаційну вартість, що дорівнює 2000 грн.

В даному випадку вартість об'єкту, що амортизується, основних засобів є вартість , що дорівнює 28000 грн. (30000 грн.-2000 грн.)

Річна норма амортизації - 28000 грн. : 4 роки = 7000 грн.;

щомісячна сума амортизації - 7000 грн. : 12 місяців = 583.33 грн.

Амортизаційні відрахування за 4 роки

Рік	Сума амортизаційних відрахувань	Сума накопиченої амортизації	Балансова (остаточна) вартість об'єкту основних засобів
1	7000	7000	23000
2	7000	14000	16000
3	7000	21000	9000
4	7000	28000	2000

Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання. Метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації об'єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об'єкта;

сума зносу накопичується рівномірно;

залишкова вартість об'єкта основних засобів рівномірно зменшується до рівня ліквідаційної вартості.

Недоліком такого методу є те що при його використанні не враховується моральний знос, а також він не дає реальної оцінки виробничої потужності основних засобів в різні роки експлуатації.

Практика показує, що знос машин збільшується в перші роки експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а останні роки експлуатації знос машин знову збільшується. Що стосується морального зносу машин, то також не рівномірний.

Застосування цього методу не завжди відображає повне перенесення вартості основних засобів не створену продукцію, в результаті чого створюється недоамортизована частина вартості основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

Виробничий метод

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації здійснюється на підставі сумарної кількості виробленої продукції об'єктом за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виробленої продукції, відпрацьованих годинах, кілометрах пробігу та ін.).

Місячна сума амортизації визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється співвідношенням амортизуючої вартості об'єкта основних засобів і плануючого обсягу продукції (робіт, послуг) за весь строк корисного використання такого об'єкта основних засобів. Як ми вже відзначали, вартістю об'єкта основних засобів, що амортизується, є первісна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.

Таким чином, норму амортизації за цей методі можна розрахувати за формулою:

На = ( Сп - Сл ) / Оп

Де На -- норма амортизації, частка;

Сп-- первісна вартість об'єкта основних засобів, грн.;

Сл-- ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів, грн.;

Оп-- розрахунковий обсяг діяльності (виробництва), одиниці.

Розглянемо застосування виробничого методу нарахування амортизації на прикладі.

Приклад

Припустимо, об'єкт основних засобів був придбаний для виготовлення 90000 одиниць продукції. Первісна вартість об'єкта становить 30000 грн. Ліквідаційна вартість - 3000 грн. Тоді виробнича ставка амортизації складє:

(30000 грн.-3000 грн.) : 90000 одиниць = 0,3 грн./од.

У перший місяць експлуатації виготовлено 2500 одиниць продукції. При цьому сума амортизаційних відрахувань за цей місяць складе:

0,3 грн./од. * 2500 одиниць = 750 грн.

Приклад

Припустимо, придбано автомобіль вантажопідйомністю більше 2 тонн з очікуваним пробігом до 400000 км. Первісна вартість автомобіля становить 15000 грн., ліквідаційна - 1500 грн. У звітному періоді пробіг становить 5000 км.

Виходячи з наведених даних, сума амортизаційних відрахувань у звітному періоді складе:

5000 км. * (15000 грн. - 1500 грн.) : 400000 км. = 168,75 (грн.).

Зверніть увагу, що на відміну від вищенаведених методів амортизації, при яких визначалася річна сума амортизації, виробничий метод припускає визначення місячної суми амортизації.

Відзначимо, також що при використанні даного методу сума амортизації, що визнається витратами звітного періоду, і балансова вартість об'єкта при використанні даного методу змінюються в порівнянні з попереднім періодом прямопропорційно обсягу виготовленої продукції (робіт, послуг).

Характеристика методу. В основі цього методу лежить припущення, що фактично отриманий дохід від експлуатації відповідного матеріального активу в кожному звітному періоді пов'язаний з випуском одиниць продукції, виробленої з його участю в цих звітних періодах. Існує думка, що на такий вид устаткування, як верстат, амортизація повинна нараховуватися в облікових цілях пропорційно одиницям виробленої на ньому продукції в кожному звітному періоді (на основі первинно визначеного загального випуску продукції), а не просто пропорційно часу з початку експлуатації (як передбачає прямолінійний метод). При цьому стверджується, що більшість виробничих активів беруть участь у створенні доходу (і відповідно зношуються) тільки тоді, коли вони використовуються у виробництві, а не просто з часом.

Метод нарахування зношування пропорційно випуску продукції теж дуже простий, раціональний і систематичний. Його найкраще використовувати в тому випадку, коли можна визначити фактичний обсяг виробленої продукції активом, на який нараховується зношування. Використання також доцільне, коли економічна вигода того чи іншого необоротното активу зменшується у зв'язку з експлуатацією його у виробництві, а не у зв'язку з впливом часу на нього. Цей метод забезпечує також відповідність суми амортизації, що визнається витратами поточного періоду, отриманим доходам, у випадку якщо використання відповідного необоротного активу неоднаково в різні періоди. Однак, незважаючи на всі плюси, цей метод у за кордонній практиці не знайшов широкого застосування, оскільки неможливо або дуже складно визначити фактичний обсяг продукції, виробленої з використанням того або іншого необоротного активу.

2. Практична частина

2.1 Задача № 3

Джон зареєстрував нове підприємство. Для подальшої діяльності, він придбав транспортні засоби на суму 8000 $, будинок - на суму 15000 $, запас товарів - на суму 18000 $. За товари він розрахувався не повністю і залишився борг - 4000 $. Він позичив гроші в борг у Шмідта - 13000. Крім того для початку торгівлі у касі новоствореного підприємства залишилося 100 $ і 900 $ - на рахунку в банку. Розрахуйте розмір його власного капіталу та побудуйте пробний баланс.

Розв'язок

1) Розрахуємо розмір власного капіталу Джона. Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів:

8000 + 15000 + (18000 - 4000) + 1000 = 38000 $

2) Побудуємо пробний баланс:

Рахунок	Назва рахунку	Сальдо
		Дебіт	Кредит
11	Грошові кошти	14000
12	Запаси	18000
16	Будівлі	15000
17	Транспортні засоби	8000
20	Рахунки до сплати		4000
22	Позики		13000
30	Капітал		38000
	Разом	55000	55000

2.2 Задача № 11

На 1 січня 2006 р на ВАТ " Мілан " в обігу перебувало 500000 звичайних акцій та 80000 привілейованих. Чистий прибуток за 2006 рік становив 650000 $ , з яких 10 % прибутку було сплачено як дивіденди за привілейованими акціями.

З 1 січня 2007 року випущено в обіг 30000 конвертованих облігацій. З 1 квітня 2007 випущено в обіг додатково 50000 звичайних акцій . Кожні 4 облігації можуть бути конвертовані у 1 звичайну акцію. Відсотки , які необхідно сплатити за облігаціями становлять 15000$ ., витрати на конвертування облігацій в акції становлять 10000 $,

Чистий прибуток у 2007 році 1500000$

Визначити :

- Базисний прибуток на акцію у 2006 р ;

- Суму дивідендів на привілейовану акцію у 2006 р.;

- Середньозважену кількість звичайних акцій в результаті конвертації облігацій;

- Базисний і розбавлений прибуток на акцію у 2007 р.

Розв'язок

1). Базисний прибуток на акцію у 2006 році = Чистий прибуток-Чистий прибуток , що припадає на привілейовані акції / середньозважену кількість звичайних акцій в обігу протягом звітного періоду.

Базисний прибуток = 650 000 / 500 000 = 1,3 $ ( на просту акцію у 2006 р.)

650 000 * 10 % = 65 000 - дивіденди

2). Сума дивідендів на 1 привілейовану акцію у 2006 р.= 65 000 / 80 000 = 0,81 $ ( на 1 привілейовану акцію. )

3). Середньозважена кількість акцій у 2007 р .

4). Додаткова кількість звичайних акцій у 2007 р. В результаті конвертування облігацій у акції .

( 4:1)

30 000 /4 * 1 = 7500 шт. ( акцій )

5). Базисний прибуток на акцію у 2007 р.

1500000 / 500000 = 3 $

6).Розбавлений прибуток на акцію у 2007 р.

( 1500000 + 10 000 + 15 000 )/( 500 000 + 7500 ) = 1525000 / 507500 = 3$

2.3 Задача №13

1.Рахунок на адресу покупця за випущені товари , $:

Товари за договірними цінами 10500

Комерційна знижка - 5%

Нетто комерційне - ?

Розрахункова знижка - 2%

ПДВ- 16%

До оплати - ?

2.Надійшли гроші від покупця за продані товари згідно з розрахунками ( суму визначити ).

Зробіть відповідні розрахунки.

Розв'язок

№	Позиції рахунку	Розрахунок	Сума
1	Товари за договірними цінами	-	10500
2	Комерційна знижка - 5%	10500*0,05	-525
3	Нетто комерційне	Стр. 1- стр2	9975
4	Розрахункова знижка - 2%	9975*0,02	-199,5
5	ПДВ - 10%	0,1*(стр3-стр4)	977,55
6	До оплати	Сума стр5+(стр3-стр4)	10753,05

При оплаті бухгалтерська проводка буде наступна Д 631 К 311 на суму до сплати.

2.4 Задача № 16

Корпорація має інформацію про придбання та використання матеріалів за місяць.

Таблиця 1 - Вихідні дані про рух матеріалів

Дата	Показники	Одиниці виміру
1 липня	Залишок	200 одиниць по 4 $
4 липня	Надходження	450 одиниць по 4.5 $
6 липня	Видаток	400 одиниць
10 липня	Надходження	700 одиниць по 5 $
13 липня	Надходження	150 одиниць по 4,5 $
19 липня	Видаток	950 одиниць
23 липня	Видаток	50 одиниць
28 липня	Надходження	650 одиниць по 5,5 $
30 липня	Видаток	200 одиниць

1. Визначте собівартість витрачених матеріалів і залишок на 31 липня, використовуючи методи ФАЙФО, ЛАЙФО та середньозваженої оцінки за двох умов:

а) корпорація застосовує систему постійного обліку запасів;

б) корпорація застосовує систему періодичного обліку запасів.

2. Відобразіть в обліку операції за двома системами обліку запасів.

1) Залишок матеріалів на кінець місяця становлять:

200+450-400+700+150-950-50+650-200=550$

2) Визначимо кількість товару, які були в наявності протягом місяця:

200+450+700+150+650= 2150 од. товару

1) Визначимо суму ($) товару:

200*4 + 450*4,5 + 700*5 + 150*4,5 + 650*5,5 = 10575$

2) Розрахуємо собівартість при системі періодичного обліку запасів:

Формула собівартості	Розрахунок собівартості залишку товару на кінець місяця	Розрахунок собівартості продажу
ФІФО	200*4=800 350*4,5=1575 2375$	10575-2375=8200$ 100*4,5+700*5+150*4,5+650*5,5=8200
LIFO	550*5,5=3025$	10575-3025=7550 100*5,5+150*4,5+700*5+450*4,5+200*4==7550
Середньозважена собівартість	10575/2150=4,92$ 550*4,92=2706$	10575-2706=7869$

3) Розрахуємо собівартість при системі постійного обліку запасів:

Формула собівартості	Розрахунок собівартості залишку товару на кінець місяця	Розрахунок собівартості продажу
FIFO	На 06.07 - 400од. 200*4+200*4,5=1700 На 19, 23.07 - 1000 од. 250*4,5+700*5+50*4,5=4850 На 30.07 - 200 100*4,5+100*5,5=1000 На 31.07 - 7550$	250*4,5=1125$ 100*4,5=450$ 550*5,5=3025$
LIFO	На 06.07 - 400од. 400*4,5=1800 На 19, 23.07 - 1000 од. 150*4,5+700*5+50*4,5+100*4=4800 На 30.07 - 200 200*5,5=1100 На 31.07 - 7550$	50*4,5+200*4=1025 $ 100*4=400 $ 450*5,5+100*4=2875 $
Середньозважена собівартість	На 06.07 - 400од. (200*4+450*4,5)/(200+450)=4,35 400*4,35=1740 На 19, 23.07 - 1000 од. (250*4,35+700*5+150*4,5)/(250+700+150)=4,78 1000*4,78=4780 На 30.07 - 200 (100*4,78+650*5,5)/(100+650)=5,40 200*5,40=1080 На 31.07 - 7600$	(200+450-400)*4,35=1087,5 $ (200+450-400+700+150-1000)*4,78=478 $ (200+450-400+700+150-1000+650-200)*5,40=2970

2.5 Задача № 20

Собівартість придбаного верстата - 250 000$ , а термін його корисної експлуатації -5 років. Очікується , що цей верстат матиме ліквідаційну вартість 10 000$ . Кошти амортизаційного фонду можуть вкладатися у 3% цінні папери . Відсотки за інвестиціями сплачуються 1 раз на рік . Верстат придбаний для виробничих потреб з метою виготовлення 1 500 000 од. продукції.

Розрахувати суму амортизації такими методами :

1 ) рівномірної амортизації - прямолінійного списання ;

2 ) дегресивної ( прискореної ) амортизації :

- суми чисел років ;

- зниження залишку ;

3 ) прогресивної (уповільненої ) амортизації :

- амортизаційного фонду ;

- ануїтету ;

4 ) суми одиниць продукції ( виробничий ) .

Розв'язок

Розрахунок суми амортизації Методом рівномірної амортизації.

1 ) спосіб : ( 250000-10000) / 5 = 48000 $;

2 ) спосіб : (( 250000-10000)*20 ) / 100 = 48000 $;

Метод суми чисел років

Сума чисел років 1+2+3+4+5 =15

Норма дорівнює в 1-му році 5/15 , в 2-му 4/15 , в 3-му 3/15 , в 4-му 2/15, в 5-му році - 1/15 .

Розрахунок суми амортизації методом суми чисел років :

Метод зниження залишку.

1- =1- =1-0,5253 =0,4747 =47,4 %

Метод амортизаційного фонду.

Річна сума амортизації становить ( 250 000-10 000)/5,309 =45206 $;



Відсоток на залишок амортизаційного фонду розраховується таким чином :45206*3% =1356 ; 91768*3% =2753 ; 139727*3% =4192 ; 189125*3% =5674 ;

Метод ануїтету.

=52705$

250000*3% =7500 ; 204795 *3%=6144 ; 158234*3% =4747 ; 110276*3%=3308; 60879*3%=1827.

Метод одиниць продукції.

(250000-10000)/1 500 000 =0,16 $ на одиницю продукції.

За 1 рік виготовлено 400000 од., 2 рік-200000 од., 3 рік- 400000 од.,

4-250000 од., 5рік-250тис од продукції.



2.6 Задача №39

Товариство "Океан" має двох партнерів. Станом на 1.01.08.року капітал партнерів становив:

Макса : 52000$

Ліни : 48000$

У 2008 році підприємство одержало прибуток в сумі 60000$. За умовами договору розподіл прибутку між партнерами здійснюється на рівні нарахованої заробітної плати за рік, а решта прибутку розподіляється порівну. Договором передбачено річну заробітну плату: Максові 24000$, Ліні 20000$. В січні проведено такі операції:

Новий партнер Ян викупив за 50000$ половину капітал Макса.

Джонс вніс у товариство 80000$ за умови, що матиме 25% в активах. Різниця - премія Максові і Ліні. Жак згоден внести тільки 80000$, але мати при цьому 35% в активах інвестиції в товариство з премією для нового партнера). Розподіліть прибуток між партнерами за 2008 рік.

Розв'язок

Після вступу Яна активи становлять: 124000 $.

Після вступу Джона активи становлять: 124000 ? 25000 + 80000 = 179000 $.

Після вступу Жака активи становлять: 179000 ? 62650 + 80000 = 196350 $.

Це кінцеві активи. Тоді прибуток буде розподілятися так:

Тоді Макс отримає 26% ? 24000 = 6240 $;

Ян отримає : 26% ? 24000 $ = 6240 $;

Ліна отримає: 48% ? 24000 $ = 11520 $.

Висновки

Отже, виконуючи дану контрольно-розрахункову роботу ми ознайомилися із деякими теоретичними засадами обліку зарубіжних країн. Розглянули принципи бухгалтерського обліку , а детальніше - принцип собівартості та єдиного грошового вимірника ,їх сутність.Щодо принципу собівартості. В бухгалтерському обліку відображається собівартість засобів, а не їхня ринкова вартість. Іншими словами, в обліку і звітності оцінка активів здійснюється, виходячи з фактичних витрат на їх придбання або виробництво.

Принцип грошового вимірювання означає, що в бухгалтерському обліку відображаються явища, дані, які можуть бути виражені в грошовому вимірі. Звичайно, в обліку можуть застосовуватись й інші вимірники господарських засобів (натуральні, трудові), але узагальнення їх можливе тільки за допомогою грошового вимірника.

Нарахування амортизації регламентується П(С)БО №7, за яким амортизація - це систематичне розподілення вартості основних засобів, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Прямолінійний та виробничий метод нарахування амортизації розглянуто нами у другому теоретичному питанні.

А на практиці ми тренувалися складати баланс із заданих даних, розраховувати розмір власного капіталу , робити різні розрахунки з акціями та облігаціями ,навчилися користуватися методами розрахунків ЛІФО та ФІФО , вираховували амортизацію різними способами та ділили прибутки між партнерами.

Список використаної літератури

1. Облік в зарубіжних країнах. Методичні вказівки до розрахункової роботи для студентів спеціальності "Облік і аудит". / Укладач Ніпорко Н.І. - Чернігів: ЧДТУ, 2000. - 30с.

2. Єфіменко В. І., Лук'яненко Л. І. Облік у зарубіжних країнах: Навч.- метод. посіб. для самостійного вивчення . -- К.: КНЕУ, 2005. -- 230 с.

3. Панков Д. А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах: Учебное пособие - Мн : ИП "Экоперспектива", 1998 - 238 с.

4. Соловьева О.В. Зарубежные стандарты учета и отчетности: Учебное пособие. -М.: "Аналитика Пресе", 1998 - 288 с.

5.Ткач В.И., Ткач М. В. Международная система учета и отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1991 - 160 с.

6.Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. -Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

7. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. пос. -- К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 436 с.

Размещено на Allbest.ru