Дебіторська заборгованість

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Теоретичні основи аналізу дебіторської заборгованості підприємства

1.1 Сутність та класифікація дебіторської заборгованості підприємства

Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення коштів з обороту, що, в свою чергу, вимагає додаткового фінансування.

Дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

- зв'язок з нормальним операційним циклом (нормальний операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг);

- терміном погашення;

- об'єктами, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів;

- своєчасністю оплати боржником дебіторської заборгованості.

За першими двома ознаками виділяють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості,яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість за об'єктами, щодо яких виникають зобов'язання дебіторів, класифікують як:

- дебіторська заборгованість, пов'язана з нормальною діяльністю підприємства з реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

- дебіторська заборгованість, що не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, а виникає внаслідок здійснення інших операцій.

Дебіторську заборгованість, пов'язану з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, поділяють на:

дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;

векселі, одержані в забезпечення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.

Поточна дебіторська заборгованість, пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, представлена в Балансі у складі оборотних активів окремими статтями зазначених різновидів.

Дебіторську заборгованість, не пов'язану з реалізацією продукції, робіт, послуг, складають:

- дебіторська заборгованість за виданими авансами;

- дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;

- дебіторська заборгованість з нарахованих доходів;

- дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків.

Зазначені види поточної дебіторської заборгованості (в тому числі поточної частини довгострокової заборгованості), що не пов'язані з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, відображуються у Балансі як окремі статті.

Довгострокова дебіторська заборгованість представлена:

- заборгованістю за майно, що передано у фінансову оренду;

- заборгованістю, забезпеченою довгостроковими векселями;

- іншою довгостроковою заборгованістю.

- Залежно від своєчасності оплати дебіторську заборгованість поділяють на:

- дебіторську заборгованість, термін оплати якої не настав (нормальна);

- дебіторську заборгованість, не оплачену в термін (прострочена);

- дебіторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності (безнадійна).

Класифікацію дебіторської заборгованості подано на рис. 1.

Традиційна класифікація дебіторської заборгованості передбачає її розподіл за правовим критерієм на строкову або прострочену. До строкової відноситься дебіторська заборгованість, строк погашення якої ще не настав або становить менше одного місяця і яка пов'язана з нормальними строками розрахунків, визначеними в угодах. Прострочена - це заборгованість з порушенням договірних термінів, або заборгованість, що пов'язана з помилками в оформленні розрахункових документів.

Окремо необхідно виділити безнадійну дебіторську заборгованість - рахунки, які покупці не оплатили. Такі борги списуються на збитки по закінченні строку позовної давності.

Дебіторська заборгованість, як правило, представлена у вигляді кредиту, що надається по відкритому рахунку. Єдиним доказом того, що покупець винен постачальнику гроші за отримані ним товари чи послуги, є запис в бухгалтерських книгах і рахунок, підписаний покупцем. Щоб захистити себе від ризику несплати по рахунках, постачальник може вимагати оформлення комерційного кредиту шляхом виписки простого або переказного векселя або виставлення покупцем акредитиву.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікація дебіторської заборгованості

1.2 Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - це заборгованість підприємств, організацій, осіб даному підприємству. Це як безвідсоткова позика клієнтам.

Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами підприємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови суворі, менше клієнтів купують його товари в кредит, зменшується обсяг реалізації, отже, зменшується величина дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів. З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється більше замовників, зростає обсяг реалізації і сума дебіторської заборгованості за рахунками клієнті». Послаблення умов розрахунків має як переваги, так і недоліки.

Переваги - це зростання обсягу реалізації і прибутку. Недоліки - можливість збільшення суми безнадійних боргів.

Саме тому якість оборотного капіталу, фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від стану розрахункової дисципліни і від розміру, якості та ліквідності дебіторської заборгованості.

В умовах переходу до ринку багато підприємств потрапили в зону господарської невизначеності і підвищеного ризику, вперше стали перед необхідністю об'єктивної оцінки платоспроможності і надійності своїх партнерів, постійного контролю за якістю розрахунково-фінансових операцій і розрахункової дисципліни.

У діяльності багатьох підприємств укоренилась шкідлива практика зловживання позиковими коштами. Виникають ситуації, коли підприємство, яке вважається безнадійним боржником, у той же час має солідний валютний рахунок, здійснює активні фінансові вкладення в акції та інші цінні папери, в статутні фонди інших підприємств. Використовуючи механізм безвідсоткової товарної позики, підприємства-партнери одержують продукцію без передоплати, перетворюють її в гроші і задіюють як оборотні кошти.

Відвернення коштів у дебіторську заборгованість призводить до фінансових утруднень, підприємство буде відчувати нестачу коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів призводить до сповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинно бути зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, передоплати, впровадження вексельної форми розрахунків тощо.

Завданням аналізу дебіторської заборгованості є вивчення та оцінка:

- складу та структури дебіторської заборгованості;

- питомої ваги дебіторської заборгованості в сумі поточних
активів;

- її реальності (правдивості);

- правильності оформлення дебіторської заборгованості;

- показників якості та ліквідності цієї заборгованості;

- впливу дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства;

- пошуку шляхів прискорення оборотності дебіторської заборгованості.

Для аналізу використовують:

* дані бухгалтерського балансу;

* дані аналітичного обліку.

Перш за все вивчають, які зміни відбулися п складі та структурі дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з початком, а також у питомій вазі дебіторської заборгованості щодо загальної суми поточних активів.

Доцільно визначити темпи зростання дебіторської заборгованості і порівняти їх з минулими періодами. Більш високі темпи зростання порівняно з минулими періодами, пов'язані з неплатежами, свідчать про погіршення платоспроможності підприємства.

Після загального ознайомлення зі структурою дебіторської заборгованості необхідно дати оцінку щодо реальної її вартості, вірогідності повернення, оскільки не вся заборгованість може бути стягнута з дебіторів. Вірогідність повернення дебіторської заборгованості визначається за досвідом минулих років та реальних умов. Розрахунок відсотка неповернення боргів проводиться за середніми даними кількох минулих років. Наприклад, для розрахунку взято дані за п'ять років. Середній процент неповернення дебіторської заборгованості за ці роки становив 2; 3,5; 2,8; 4,6; 7. Середній відсоток неповернення дебіторської заборгованості за п'ять років дорівнює 4,0. Але цей відсоток не можна механічно переносити на аналізований період. Необхідно врахувати, що в теперішніх умовах проявляється тенденція зростання відсотка неповернення заборгованості. Тому в ході аналізу доцільно вивчити:

* який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або на кількох основних боржників, цей випадок характеризує концентрацію неповернення заборгованості; чи буде впливати несплата боргів одним з основних боржників на фінансовий стан підприємства;

* який розподіл дебіторської заборгованості за термінами її утворення;

* яку частку векселів у дебіторській заборгованості становить продовження старих векселів.

Важливо дати оцінку показникам якості та ліквідності дебіторської заборгованості. Під якістю дебіторської заборгованості слід розуміти вірогідність одержання цієї заборгованості в повній сумі. Показником цієї вірогідності є термін утворення заборгованості, а також питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі. Практика свідчить: що більший строк дебіторської заборгованості, то нижча вірогідність її одержання.

Тому в ході аналізу доцільно згрупувати дебіторську заборгованість за термінами її виникнення. Наявність такої інформації за тривалий період дозволяє виявити як загальні тенденції розрахункової дисципліни, так і конкретних покупців, які найчастіше потрапляють у число ненадійних платників.

Фінансова служба організовує систематичний контроль за станом оплати покупцями відвантаженої чи відпущеної на місці продукції. При виникненні дебіторської заборгованості - застосовує заходи щодо припинення подальшої поставки продукції боржникам, найшвидшої оплати відвантаженої продукції і накладення штрафних санкцій на боржників. При виникненні господарських спорів з приводу оплати рахунків підприємства за відвантажену продукцію, а також щодо інших фінансових проблем у взаємовідносинах з партнерами, вирішення яких вимагає правових знань, спільно діють фінансова та юридична служби підприємства.

Заборгованість, по якій минув термін позовної давності, може бути за наявності відповідних документів віднесена на позареалізаційні витрати і списана на збитки.

Стосовно інших боргів, які є нереальними до стягнення, за рішенням інвентаризаційної комісії створюється резерв за сумнівними боргами. Такі резерви можуть бути створені в тому разі, коли ця заборгованість не погашена в обумовлені договорами строки і не забезпечена гарантіями. Розмір резерву по кожному сумнівному боргу визначають залежно від платоспроможності боржника на основі попередньої оцінки ймовірності повного або часткового погашення заборгованості.

Виконання певних загальних рекомендацій дозволить підприємству управляти дебіторською заборгованістю. Вони полягають у тому, щоб:

* контролювати стан розрахунків з покупцями при відстроченій (простроченій)заборгованості;

* по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;

* стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства);

* використовувати метод надання знижок при достроковій оплаті та інше.

До речі, практика надання знижок при достроковій оплаті дуже широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами (оскільки така політика забезпечить прибуток на одержані достроково кошти, і його розмір буде більшим, аніж розмір наданої знижки).

Якщо підприємства не використовують знижку при достроковій оплаті рахунків, то воно втрачає частину прибутку.

Можна розрахувати втрати прибутку внаслідок невикористання можливості одержання знижок при оплаті рахунків.

Для цього використовують формулу:

(1)

Зарубіжні економісти-аналітики пропонують такі методи управління рахунками дебіторів:

- визначте термін прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняйте цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів та даними минулих років;

- періодично переглядайте граничну суму реалізації продукції, виходячи з фінансового стану клієнтів;

- якщо виникають проблеми з одержанням грошей, вимагайте заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

- використовуйте установи, які стягують борги;

- продайте рахунки дебіторів факторинговій компанії, якщо при цьому ви отримаєте економію;

- при продажу великої партії товарів відразу не виставляйте рахунок покупцям;

- використовуйте циклічність виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;

- запропонуйте відтермінування в сплаті грошей для стимулювання попиту;

- застрахуйте реалізацію для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;

- уникайте дебіторів з високим ризиком.

Якість дебіторської заборгованості визначається її оборотністю.

Оборотність характеризується такими показниками:

* тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, або період інкасування (кількість днів перебування коштів у дебіторській заборгованості);

* коефіцієнт оборотності (швидкість обороту дебіторської заборгованості).

Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості відображає середню кількість днів, необхідних для її повернення, і обчислюється за формулою

(2)

де Т.об.дт. - тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості;

С з.дт.зб. - середній залишок дебіторської заборгованості;

Д- кількість днів у періоді, за який проводиться аналіз;

В - виторг від реалізації.

Коефіцієнт оборотності (К об.дт.) показує, скільки разів заборгованість утворюється і надходить підприємству за період, що аналізується, або скільки разів протягом аналізованого періоду обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів). Цей показник визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства. Кредитного тому, що даючи товар (роботи, послуги) з відтермінуванням платежу іншим суб'єктам господарської діяльності, підприємство фактично їх кредитує.

Коефіцієнт оборотності обчислюється за формулою:

(3)

Можна визначити і такий показник, як відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації продукції.

При визначенні показників оборотності до уваги беруть лише суми по дебіторах - покупцях (замовниках) як такі, що мають пряме відношення до обсягів реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг).

У виторг від реалізації не включаються купівлі, оплачені на місці.

Фактичну тривалість обороту дебіторської заборгованості, або термін інкасування, можна порівнювати також із середньогалузевими показниками та з періодом оборотності, передбаченим умовами договорів.

Таке порівняння дає можливість оцінити ступінь своєчасності платежів покупцями. Відхилення фактичної оборотності від договірної може бути результатом:

* неефективної роботи відповідальних осіб зі стягнення заборгованості;

* труднощів у стягненні з покупців суми дебіторської заборгованості в установлений термін, незважаючи на зусилля підприємства повернути в оборот свої кошти;

* фінансових труднощів у покупців.

Якщо перша причина може бути усунена керівництвом підприємства, то дві інших пов'язані з якістю та ліквідністю дебіторської заборгованості.

Можна підрахувати збитки, отримані підприємством унаслідок несвоєчасності оплати рахунків дебіторами. Для цього необхідно від простроченої заборгованості відняти її суму, скориговану на індекс інфляції за цей період (мінус отримана пеня), або суму простроченої дебіторської заборгованості помножиш на ставку банківського процента за цей період і з одержаного результату відняти суму, одержаної пені.

Оцінюючи надійність дебіторської заборгованості, необхідно пам'ятати, що перетворення значної частини її в грошові кошти, як правило, неможливе без скорочення обсягу реалізації. Тривалість інкасування дебіторської заборгованості залежить і від стратегії ринку. Підприємство може бути зацікавлене в тому, щоб мати покупців, які затримують платежі, але сприяють тому, що підприємство є прибутковим. Тобто прибуток від реалізації компенсує те, що покупець використовує дедалі більше обсяг грошових коштів даного підприємства.

Таким чином, при аналізі дебіторської заборгованості необхідно брати до уваги зв'язок рівня дебіторської заборгованості з рівнем реалізації і прибутку.

Аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду передбачає також порівняльний аналіз їх.

Результатом такого аналізу може бути виявлення:

а) збільшення або зменшення дебіторської заборгованості;

б) збільшення або зменшення кредиторської заборгованості.

Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.

Так, зменшення дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції.

Збільшення дебіторської заборгованості порівняно з кредиторською може бути наслідком неплатоспроможності покупців.

2. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Центроліт»

2.1 Коротка характеристика ВАТ «Центроліт»

Відкрите акціонерне товариство «Центроліт» знаходиться в м. Суми за адресою вул. Брянська 1. Засноване дане товариство відповідно до наказу Мінмашпрому України від 30 червня 1994 року № 98 у порядку передбаченому Указом президента України від 15 червня 1993 року «Про корпоратизацію підприємств».

Засновником відкритого акціонерного товариства «Центроліт» є міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України та акціонери згідно з реєстром. Акціонерами АТ можуть бути юридичні та фізичні особи , які набули право власності в процесі приватизації, випуску нових акцій, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництво юридичних осіб, та з інших причин передбачених законодавством.

Ціллю діяльності АТ є задоволення потреб споживачів в продукції промислово-технічного призначення, товарах широкого вжитку, послугах науково-технічного, побутового та іншого характеру з метою одержання прибутку. АТ виробляє деталі , комплектуючі, заготовки до насосного, компресорного, арматурного, тракторного, автомобільного машинобудування та інших галузей промисловості, а також розробка, впровадження і випуск товарів широкого вжитку і господарського призначення: роздрібна торгівля промисловими і продовольчими товарами; зовнішньоекономічна діяльність; виробництво сільгосппродукції та її переробка та реалізація; оптова торгівля.

АТ має право здійснювати інші види діяльності, не заборонені законодавством України.

АТ є юридичною особою з дня його державної реєстрації. АТ здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього статуту. АТ є правонаступником Сумського державного заводу «Центроліт».

дебіторський заборгованість оборотність

2.2 Аналіз складу, динаміки, структури і технічного стану ОЗ

Для здійснення господарської діяльності підприємству необхідні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Стан та ефективність використання основних засобів впливає на виконання виробничої програми підприємства і можливість отримання прибутку.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» містить таке визначення основних засобів:

Основні засоби -- матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.

На даному підприємстві функціонують такі основні засоби:

- будинки, споруди та передавальні пристрої;

- машини та обладнання;

- транспортні засоби;

- інструмент, прилади, інвентар (меблі);

- інші основні засоби;

- бібліотечні фонди;

- малоцінні необоротні активи;

- інші необоротні активи.

Аналіз розпочинають з оцінки зміни, що відбулися у наявності основних засобів на кінець звітного періоду порівняно з початком та визначають темпи зростання. Оцінюють величину основних засобів, що надійшли та вибули з підприємства. Також досліджують зміни, що відбулися в структурі основних засобів.

Дані для розрахунків взято з форми 5 „Примітки до річної фінансової звітності" за 2006 рік (додаток 5).

Таблиця 1. Аналіз змін у наявності основних засобів та їх динаміки за 2006 р

Групи основних засобів	Наявність на поч. 2006р., тис. грн.	Надійшло за 2006 р., тис.грн.	Вибуло за 2006р., тис.грн	Наявність на кін. 2006 р., тис. грн	Зміна за рік	Темп зростання, %
Будинки, споруди та передавальні пристрої	51988	366	9	52345	357	100,69
Машини та обладнання	29847	782	1241	29388	-459	98,46
Транспортні засоби	1258	8	323	943	-315	74,96
Інструменти, прилади, інвентар(меблі)	1301	833	125	2009	708	154,42
Інші основні засоби	486	31	1	516	30	106,17
Бібліотечні фонди	1	-	-	1	-	100,00
Малоцінні необоротні матеріальні активи	856	261	31	1086	230	126,87
Інші необоротні активи	105	70	-	175	70	166,67
Разом	85842	2351	1730	86463	621	100,70

З проведених розрахунків видно, що вартість основних засобів ВАТ «Центроліт» склала на кінець 2006 року 86463 тис. грн., за звітний рік відбувалося її збільшення на 235 тис. грн. і зменшення на 1730 тис. грн.

Збільшення вартості основних засобів відбулося за рахунок збільшення вартості будинків, споруд та передавальних пристроїв - 357 тис. грн. або на 0,69 %, інструментів, приладів, інвентарю (меблів) - 708 тис. грн. або на 54,42 %, інших основних засобів - ЗО тис. грн.. або на 6,17 %, малоцінних необоротних матеріальних активів - 230 тис. грн.. або на 26,87%, інших необоротних активів -70 тис. грн. або на 66,67%.

Зменшення вартості основних засобів відбулося за рахунок зменшення вартості машин та обладнання 459 тис. грн. або на 1,54 %, транспортних засобів - 315 тис. грн.. або на 25,04 %.

Що стосується бібліотечних фондів то вони залишилися не змінні протягом звітного періоду і складають 1 тис. грн. За звітний період на підприємство надходило основних засобів на загальну вартість 235 тис. грн. в тому числі будинків, споруд та передавальних пристроїв -357 тис. грн., інструментів, приладів, інвентарю (меблів) - 708 тис. грн.., інших основних засобів - ЗО тис. грн.., інших необоротних активів - 70 тис. грн.. За звітний період на підприємстві вибуло основних засобів на загальну вартість 1730 тис. грн.. в тому числі машини та обладнання - 459 тис. грн., транспортних засобів - 315 тис. грн. Проведемо аналогічний розрахунок змін у наявності основних засобів за 2007 рік. Дані для розрахунків таблиці 3 взято з форми 5 „Примітки до річної фінансової звітності" за 2007 рік (додаток 10).

Таблиця 2. Аналіз змін у наявності основних засобів та їх динаміки у 2007 р.

Групи основних засобів	Наявність на поч. 2007 р., тис. грн.	Надійшло За 2007 р., тис. грн	Вибуло за 2007 р., тис. грн	Наявність на кін. 2007 р., тис. грн	Зміна за рік	Темп зростання %
Будинки, споруди та передавальні пристрої	52345	512	9	528	512	101,98
Машини та обладнання	29388	1383	251	41214	11826	140,24
Транспортні засоби	943	9	83	869	-74	92,15
Інструменти, прилади, інвентар(меблі)	2009	313	86	2236	227	111,29
Інші основні засоби	516	10	126	400	-116	77,52
Бібліотечні фонди	1	-	-	1	-	100,00
Малоцінні необоротні матеріальні активи	1086	245	14	1317	231	121,27
Інші необоротні активи	175	81	-	256	81	146,29
Разом	86463	2562	569	99150	12687	-

З проведених розрахунків видно, що вартість основних засобів підприємства склала на кінець 2007 року 99150 тис. грн., за звітний рік відбулося її збільшення на 2562 тис. грн. і зменшення на 569 тис. грн.

Збільшення вартості основних засобів відбулося за рахунок збільшення вартості будинків, споруд та передавальних пристроїв - 512 тис. грн. або на 1,98 %,машин та обладнання - 11826 тис. грн. інструментів, приладів, інвентарю (меблів) - 227 тис. грн. або на 11,29 %, малоцінних необоротних матеріальних активів - 231 тис. грн. або на 21,27 %, інших необоротних активів - 81 тис. грн. або на 46,29 %.

Зменшення вартості основних засобів відбулося за рахунок зменшення вартості транспортних засобів -315 тис. грн.. або на 25,04 %, інших основних засобів - 116 тис. грн. або на 22,48 %

Що стосується бібліотечних фондів то вони залишилися не змінні протягом звітного періоду і складають 1 тис. грн.

За звітний період на підприємство надійшло основних засобів на загальну вартість 2562 тис. грн. в тому числі будинків, споруд та передавальних пристроїв -512 тис. грн., машин та обладнання - 11826 тис. грн. інструментів, приладів, інвентарю (меблів) - 227 тис. грн., інших необоротних активів - 81 тис. грн.

За звітний період на підприємстві вибуло основних засобів на загальну вартість 569 тис. грн. в тому числі транспортних засобів - 74 тис. грн., інших основних засобів 116 тис. грн.

Аналіз змін структури основних засобів проводяться методом порівняння питомої ваги кожної групи основних засобів до їх загальної вартості на кінець звітного періоду з аналогічними показниками на початок періоду.

Дані для розрахунків взято з форми 5 „ Примітки до річної фінансової звітності" за 2006 рік (додаток 5).

Таблиця 3. Аналіз структури основних засобів за 2006 рік

Найменування	Наявність на початок 2006 р.	Наявність на початок 2006 р.	Відхилення (+,-)
	Тис. грн.	Питома вага, %	Тис. грн.	Питома вага, %	Тис. грн.	Питома вага, %
Будинки, споруди та передавальні пристрої	51988	60,56	52345	60,54	357	-0,02
Машини та обладнання	29947	34,77	29388	33,99	-459	-0,78
Транспортні засоби	1258	1,46	943	1,09	-315	-0,37
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	1301	1,51	2009	2,32	708	0,81
Інші основні засоби	486	0,56	516	0,59	30	0,03
Бібліотечні фонди	1	0,001	1	0,001	-	-
Малоцінні необоротні матеріальні активи	856	0,99	1086	1,26	230	0,27
Інші необоротні активи	105	0,15	175	0,20	70	0,05
Разом	85842	100	86463	100	621	0

З даних таблиці видно, що найбільшу питому вагу в структурі основних засобів досліджуваного підприємства становлять будинки, споруди та передавальні пристрої --60,54 % на кінець 2006 року, що на 0,02 % менше ніж на початок року, машини та обладнання - 33,99 % на кінець 2006 року, що на 0,78 % менше ніж на початок року. Частка інструментів, приладів, інвентарю (меблів) на кінець звітного року становить 2,32%, що на 0,81% менше ніж на початок року, малоцінних необоротних матеріальних активів на кінець 2006 року становить 1,26% що на 0,27 % більше ніж на початок 2006 року, транспортних засобів становить 1,09% що на 0,37 % менше ніж на початок року.

Проведемо аналогічний аналіз структури основних засобів за 2007 рік. Дані для розрахунку взято з форми 5 „Примітки до річної фінансової звітності" за 2007 рік (додаток 10).

Таблиця 4. Аналіз структури основних засобів за 2007 рік

Найменування	Наявність на початок 2007 р.	Наявність на початок 2007 р.	Відхилення (+,-)
	Тис. грн.	Питома вага, %	Тис. грн.	Питома вага, %	Тис. грн.	Питома вага, %
Будинки, споруди та передавальні пристрої	52345	60,54	52857	53,31	512	-7,23
Машини та обладнання	29388	33,99	41214	41,57	11286	7,58
Транспортні засоби	943	1,09	869	0,88	-74	-0,21
Інструменти, прилади,	2009	2,32	2236	2,26	227	-0,06
інвентар (меблі)
Інші основні засоби	516	,059	400	0,40	-116	0,19
Бібліотечні фонди	1	0,001	1	0,001	-	-
Малоцінні необоротні матеріальні активи	1086	1,26	1317	1,33	231	0,07
Інші необоротні активи	175	0,20	256	0,26	81	0,06
Разом	86463	100	99150	100	12687	0

З проведених розрахунків видно, що найбільшу питому вагу в структурі основних засобів досліджуваного підприємства на кінець 2007 р. становлять будинки, споруди та передавальні пристрої 53,31%, на кінець 2007 року, що на 7,23 % менше ніж на початок року, машини та обладнання - 41,57 % на кінець 2007 року, що 7,58 % більше ніж на початок 2007 року. Частка інструментів, приладів, інвентарю (меблів) на кінець звітного року становить 2,26 %, що на 0,06 % менше ніж на початок року, малоцінних необоротних активів на кінець 2007 року становить 1,33 %, що на 0,07 % більше ніж на початок року. Найменшу питому вагу в структурі основних засобів становлять інші основні засоби 0,4 %, що на 0,19 % менше ніж на початок року, транспортні засоби на 0,88 %, що на 0,21 % менше ніж на початок року, інші необоротні активи 0,2 % , що на 0,06 % більше ніж на початок року, бібліотечні фонди - 0,001 і вони залишилися без зміни.

При аналізі технічного стану основних засобів визначають:

1) Коефіцієнт зносу на початку року(на кінець року);

 (4)

Вартість основних засобів на початку року(на кінець року) Розраховувати за кожним видом основних засобів.

2) Коефіцієнт придатності:

(5)

Кзн і Кприд - розраховується на початок і кінець року за кожним видом виробничих основних засобів.

При аналізі Кзн необхідно врахувати, що його ріст може бути зумовлений:

1) методом нарахованої амортизації;

2) придбаним або отриманим від інших підприємств основних засобів з рівнем зносу, що вищий, ніж в середньому по даному підприємству;

3) низькими темпами оновлення основних засобів.

Розрахуємо показники технічного стану основних засобів. Дані для розрахунків взято з форми 1 „Баланс" за 2006 рік (додаток 3).

Таблиця 5. Аналіз технічного стану основних засобів за 2006 р.

Найменування показника	На початок 2006 р.	На кінець 2006 р.	Відхилення (+,-)
Первісна вартість основних засобів, тис.грн	85842	86463	621
Знос основних засобів, тис.грн.	50558	50642	84
Залишкова вартість основних засобів, тис.грн.	35284	35821	537
Коефіцієнт зносу	0,6	0,6	-
Коефіцієнт придатності	0,4	0,4	-

З проведених розрахунків видно, що на досліджуваному підприємстві протягом 2006 року відбулося збільшення первісної вартості основних засобів на 621 тис. грн., залишкової вартості на 537 тис. грн., та зносу основних засобів на 84 тис. грн.

Що стосується безпосередньо технічного стану основних засобів, то на кінець 2006 року коефіцієнт зносу становить 0,6, а коефіцієнт придатності 0,4, в порівнянні з початком цього ж року не відбулося змін як коефіцієнт зносу так і коефіцієнт придатності. Таким чином, на досліджуваному підприємстві 60% вартості основних засобів зменшені або перенесені на вартість нової продукції і 40% їхньої вартості придатні для подальшого використання.

Розрахуємо показники технічного стану основних засобів. Дані для розрахунків взято з форми 1 „Баланс" за 2007 рік (додаток 8).

Таблиця 6. Аналіз технічного стану основних засобів за 2007 р.

Найменування показника	На початок 2007р.	На кінець 2007р.	Відхилення (+,-)
Первісна вартість основних засобів, тис. грн.	86463	99150	12687
Знос основних засобів, тис. грн.	50642	52028	1386
Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.	35821	471222	11301
Коефіцієнт зносу	0,6	0,5	-0,1
Коефіцієнт придатності	0,4	0,5	0,1

З проведених розрахунків видно, що на досліджуваному підприємстві протягом 2007 року відбулося збільшення первісної вартості основних засобів на 12687 тис. грн., залишкової вартості на 11301 тис. грн., та зносу основних засобів на 1386 тис. грн.

Що стосується безпосередньо технічного стану основних засобів, то на кінець 2007 року коефіцієнт зносу становить 0,5, що на 0,1 менше ніж на початок року, а також коефіцієнт придатності 0,5, що на 0,1 більш ніж н початок року. Таким чином, на досліджуваному підприємстві 50% вартості основнихзменшені або перенесені на вартість нової продукції і 50% їхньої вартості придатні для подальшого використання.

В процесі аналізу руху основних засобів розраховують показники:

Сума приросту основних засобів = Залишкова вартість основних засобів на кінець періоду - Залишкова вартість основних засобів на початку періоду.

Розрахуємо показники руху і узагальнимо в таблиці . Дані для розрахунків взято з форми 1 „Баланс", форми 5 „Примітки до річної фінансової звітності" за 2006 рік (додатки ) та форми 1 „Баланс", форми 5 „Примітки до річної фінансової звітності" за 2007 рік (додатки 10).

Таблиця 7. Аналіз руху основних засобів підприємства

Найменування показника	2006 рік	2007 рік	Відхилення (+,-)
Первісна вартість основних засобів на поч. року, тис. грн.	85842	86463	621
Первісна вартість основних засобів на кінець року, тис. грн.	35284	35821	537
Залишкова вартість на поч. року, тис. грн.	86463	99150	12687
Залишкова вартість на кінець року, тис. грн.	35821	47122	11301
Надійшло основних засобів, тис. грн.	2351	2562	211
Вибуло основних засобів, тис. грн.	1730	569	-1161
Коефіцієнт оновлення	00,3	00,3	-
Коефіцієнт вибуття	00,2	0,007	0,013
Коефіцієнт приросту	0,006	0,13	0,124

З проведених видно, що на досліджуваному підприємстві вартість основних засобів , що надійшли у 2007 році в порівнянні з вартістю основних засобів, що надійшли у 2006 році на 211 тис. грн. Таким чином частка вартості нових основних засобів становить у 2006 і 2007 рр. становить 3%, тобто коефіцієнт оновлення був незмінним.

Вибуло у 2007 основних засобів на 1161 тис. грн.. менше ніжу 2006 році це призвело до зменшення коефіцієнта вибуття на 1,3 %. Таким чином частка вартості основних засобів, що вибула з підприємства у 2007 році становить 0,7 % поти 2 % у 2006 році. Розрахунковий коефіцієнт приросту говорить про те, що залишкова вартість основних засобів і у 2007 і у 2006 рр. мала тенденцію до збільшення тому він має позитивне значення. У 2007 році він зростав поступово тому він на 12,4% більше ніж у 2006 році.

2.3 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними, практичними навичками відповідає тій чи іншій сфері діяльності.

Персонал підприємства - сукупність постійних працівників підприємства, які отримали необхідну професійну підготовку і мають досвід практичної діяльності.

Від ефективності використання трудових ресурсів в процесі виробництва залежать показники обсягу виробництва продукції, її собівартість, якість і так далі. Тому аналіз ефективності використання трудових ресурсів є важливим розділом економічного аналізу діяльності підприємства.

Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, руху робочої сили - це перший етап аналізу використання трудових ресурсів підприємства. Він починається з вивчення складу та структури трудових ресурсів, для чого весь персонал за характером участі у виробничому процесі поділяють на:

1. Працівників основної діяльності, які зайняті безпосередньо виготовленням продукції.

2. Працівників не основної діяльності «невиробничий персонал», що зайняті обслуговуючих інших господарств.

Працівники основної діяльності поділяються, в свою чергу, на такі категорії:

* робітники - персонал, безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезення пасажирів, надання матеріальних послуг і т.д. Крім того до складу робітників включають: двірників, прибиральників, охоронців, кур'єрів, гардеробників. Робітників поділяють на основних(тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції) і допоміжних(тих. Які виконують функції обслуговування основного виробництва). Крім того робітників поділяють на постійних і сезонних.

* службовці - працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документацій обліковий контроль, господарське обслуговування(тобто виконують технічну роботу), це діловоди, креслярі, стенографісти і т.д. В свою чергу вони поділяються на:

- спеціалісти (працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтера, юристи, нормувальники);

- керівники (працівники, що займають посади керівників підприємств та інших структурних підрозділів: директори, начальники, завідуючі, майстри, головні спеціалісти та їх заступники).

Поряд з наведеним вище аналізом необхідно вивчити структуру персоналу основної діяльності. Для цього порівнюють фактичну питому вагу кожної категорії персоналу в його загальній кількості з питомою вагою протягом кількох попередніх періодів і визначають відхилення.

Аналіз розпочнемо з оцінки забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Дані для аналізу взято з форми 1-ПВ „Звіту з праці" за 2006 рік (додатки 6) та за 2007 рік (додаток 11).

Таблиця 8. Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Показник	Фактично за 2006 р.	2007 р.	Відхилення абсолютне	Відхилення відносне
		потреби	фактично	від потреби	від 2006 р.	від потреби	від 2007 р.
Весь персонал підприємства, осібв тому числі:	40	42	43	1	3	2,38	7,5
Працівники основної діяльності	26	26	27	1	1	3,85	3,85
Робітники	15	14	15	1	0	7,14	0
Службовці	11	12	12	0	1	0	9,99
В тому числі: Керівники	5	5	5	0	0	0	0
Спеціалісти	6	7	7	0	1	0	16,6
Працівники неосновної діяльності.	14	16	16	0	2	0	14,29

З даної таблиці видно, що у 2006 році на підприємстві працювало 40 осіб, це на 3 особи або на 2,38 % більше ніж потреба і на одну особу або на 7,5 % більше ніж у 2006 році. Збільшення кількості персоналу з потребою відбулося за рахунок збільшення, як працівників основної діяльності на 1 особу або на 3,85 % в порівнянні з потребою та на 1 особу або на 4,85 % більше в порівнянні з минулим роком. Чисельність працівників неосновної діяльності не змінилась в порівнянні з потребою, також на 2 особи або на 14,29 % більше ніж у 2006 році.

В складі працівників основної діяльності в порівнянні з потребою не змінилося , а в порівнянні з минулим роком збільшилось на одну особу або на 7,14 % в порівнянні з потребою, в складі службовців відбулося збільшення чисельності робітників на одну особу або на 9,99 %.

Зміни у чисельності керівництва підприємства не відбулося. Чисельність спеціалістів в порівнянні з потребою також не змінилась, а в порівнянні з минулим звітнім періодом на 1 особу чи на 16,6%.

Таким чином, дане підприємство забезпечене в повній мірі керівниками, робітниками, службовцями, спеціалістами та працівниками неосновної діяльності підприємства.

Для подальшого аналізу необхідно проаналізувати структуру персоналу основної діяльності. Дана таблиця заповнюється на підставі форми 1-ПВ „Звіту з праці" за 2006 рік (додатки 6) та за 2007 рік (додатки 11).

Таблиця 9. Структура трудових ресурсів підприємства

Показник	2006 рік	Потреба	2007 рік
	Кількість осіб	Питома вага%	Кількість осіб	Питома вага%	Кількість осіб	Питома вага, %
Працівники основної діяльності, всього: в тому числі:	26	100	26	100	27	100
- робітники	15	57,69	14	53,85	15	55,56
- службовці	11	42,31	12	46,15	12	44,45
- керівники	5	19,23	5	19,23	5	18,52
- спеціалісти	6	2,07	7	26,92	7	25,92

З проведених розрахунків видно, що найбільшу питому вагу в структурі працівників основної діяльності досліджуваного підприємства займають робітники. У 2007 році їх питома вага становила 55,56 %, це на 2,13 % менше, ніж у 2006 році і на 1,71 % більше, ніж потреба. Питома вага службовців становить у звітному періоді 44,45, що на 2,14 % більше за потребу і на 1,7 % менше показника 2006 року.

Таким чином, суттєвих змін в структурі персоналу основної діяльності за аналізуємий період не відбулося. Дана таблиця обчислюється на підставі звіту з праці за 2006 рік (додатки 6) та за 2007 рік (додатки 11).

Таблиця 10. Показники руху робочої сили

Показники	2006 р.	2007 р.	Відхилення (+,-)
Середньоспискова чисельність працівників, осіб	40	43	3
Прийнято працівників, осіб	4	3	-1
Вибуло працівників, осіб в т.ч.:	3	3	0
- з власного бажання, осіб	2	3	1
- звільнені за порушення трудової дисципліни, осіб	1	0	-1
Коефіцієнт обороту по прийому	0,1	0,07	-0,03
Коефіцієнт обороту по звільненню	0,075	0,07	-0,005
Коефіцієнт плинності кадрів	0,075	0,07	-0,005
Коефіцієнт загального обороту	0,18	0,14	-0,04

З проведених розрахунків видно, що на досліджуваному підприємстві у звітному році відбулося зменшення чисельності прийнятих на підприємство працівників на одну особу коефіцієнт обороту по прийому зменшився на 0,03, таким чином у 2007 році частка працівників прийнятих на підприємство, у їх середньосписковій чисельності склало 3 % . Чисельність працівників що вибули залишилась не зміною, але коефіцієнт обороту по звільненню збільшився на одну особу працюючих з власного бажання та зменшився на одну особу чисельності працівників що звільнені за порушення трудової дисципліни призведено до зменшення плинності кадрів на 0,5 % -таким чином у 2007 році частка працюючих, що вибули за власним бажанням та за порушення дисципліни у їх середньосписковій чисельності становить 7,5 % проти 0,5 % у 2006 році, частка працівників, що прийняті та звільнені з підприємства становить 14 % , що на 4 % менше ніж у 2007 році.

Таким чином, на підприємстві відбулися не значні зміни у звітному періоді у порівнянні з минулим.

1. Коефіцієнт обороту по прийому

(9)

2. Коефіцієнт обороту по звільненню

(10)

3. Коефіцієнт плинності кадрів

Кп =(Чисельність працівників, які вибули з причин, що (11) характеризують) / (Середньоспискова чисельність працюючих)

4. Коефіцієнт загального обороту

Кзо = (Чисельність працівників, які прийняті та тих, що звільнені) / (12) (Середньоспискова чисельність працюючих)

2.4 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи.

Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку або збитку звітного періоду. Так, згідно з П(с)БО 3 „Звіт про фінансові результати": прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати; збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. Отже, для визначення фінансових результатів у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.

За даними форми 2 „Звіт про фінансові результати" (додатоки 4,9) проведемо аналіз фінансових результатів діяльності ВАТ «Центроліт».

Таблиця 8. Аналіз рівня показників фінансових результатів діяльності, тис. грн.

Найменування показників	2006 рік	2007 рік	Відхилення(+,-)
1	2	3	4
Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	2623,7	28605,0	25981,3
Податок на додану вартість	3144,0	3887,0	743
Інші вирахування з доходу	916,0	567,0	-349
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	22177,0	24151,0	1974
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	23981,0	25550,0	1569
Валовий збиток	1804,0	1399,0	-405
Інші операційні доходи	24894,0	32304,0	7410
Адміністративні витрати	4042,0	4578,0	536
Витрати на збут	440,0	377,0	-63
Інші операційні витрати	26197,0	34344,0	8147
Фінансові результати від операційної діяльності: Прибуток
Збиток	7589,0	8394,0	805
Інші доходи	113,0	56,	-57
Фінансові витати	416,0	3432,0	3016
Інші витрати	176,0	42,0	-134
Фінансові результати від звичайної діяльності оподаткування : Прибуток
Збиток	8068,0	11812,0	3744
Податок на прибуток від звичайної діяльності	8,0	2,0	-6
Фінансові результати від звичайної діяльності: Прибуток	.	.	.
Збиток	8076,0	11814,0	3738
Чистий прибуток	-	-	-
Чистий збиток	8076,0	11814,0	3738

З проведених розрахунків видно, що досліджуване підприємство у 2007 році дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склав 28605,0 тис. грн., що на 25981,3 тис. грн. більше ніж у 2006 році. Податок на додану вартість у 2007 році склав 3887,0 тис. грн., що на 344,0 тис. грн. більше ніж у

2006 році. Враховуючи збільшення доходу від реалізації продукції чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зріс на 1974 тис. грн., собівартість реалізації продукції у 2007 році склала 25550,0 тис. грн., що на 1569 тис. грн., більше ніж у попередньому році. Крім того підприємство у звітному періоді мало адміністративні витрати у розмірі 4578,0 тис. грн. у 2007 році, що на 536 тис. грн. більше ніж у 2006 році, витрати на збут - 377,0 тис. грн. у 2007 році, що на 6300,0тис. грн.. менше ніж у 2006 році, інші операційні витрати склали у 2007 році 34344,0 тис. грн., що на 8147 тис. грн. більше ніж у 2006 році, фінансові витрати - 3432,0тис. грн.. у 2007 році, що на 3016 тис. грн. більше ніж у 2006 році, інші витрати - 42,0 тис. грн. у 2007 році, що на 134 тис. грн.. менше ніж у 2006році. Досліджуване підприємство крім доходів від своєї основної діяльності також мало інші операційні доходи в розмірі 32304,0 тис. грн. у 2007 році, що на 7410 тис. грн., більше ніж у 2006 році, інші доходи - 56,0 тис. грн. у 2007 році, що на 57 тис. грн. менше ніж у 2006 році.

Якщо порівняти доходи підприємства від різних видів діяльності з понесеннями ним витратами то можна зазначити, що у 2007 році підприємство мало збиток 8076 тис. грн., що на 3738 тис. грн. більше ніж у 2006 році.

3. Аналіз дебіторської заборгованості

Аналіз стану дебіторської заборгованості має велике значення, її розмір має значний вплив на фінансовий стан підприємства.

Дебіторська заборгованість - це суми, заборговані покупцями і замовниками.

Недотримання договірної і розрахункової дисципліни, несвоєчасне пред'явлення претензій щодо боргів, що виникають, призводять до значного зростання невиправданої дебіторської заборгованості, а отже, до нестабільності фінансового стану підприємства.

Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність простроченої заборгованості призводить до створення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів, необхідних для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, відсутності грошових коштів та інше.

На фінансовий стан підприємства негативно впливає збільшення дебіторської заборгованості, тому підприємство має бути зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів.

Аналіз дебіторської заборгованості проводиться з метою виявлення розмірів і динаміки невиправданої заборгованості, причин її виникнення або росту.

Аналіз складу дебіторської заборгованості починають із загальної оцінки динаміки її розміру у загалом і в розрізі статей. На цьому етапі встановлюють чи немає в складі дебіторської заборгованості сум, нереальних для стягнення, чи таких, за якими минув термін позову. Якщо такі є, то слід терміново вжити заходи щодо їх усунення.

Зовнішній аналіз стану розрахунку з дебіторами базується на даних форм № 1 і № 2. Для внутрішнього аналізу використовують дані аналітичного обліку рахунків, призначених для узагальнення інформації про розрахунки з дебіторами.

Для аналізу складу і руху дебіторської заборгованості використаємо дані форми №1 «Баланс» (додаток 3).

Таблиця 9. Склад і рух дебіторської заборгованості у 2006 році

Розрахунки з дебіторами	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,-)
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
За товари, роботи і послуги	482,0	22,80	292,0	11,01	-190,0	-11,79
З бюджетом	48,0	2,28	2,0	0,07	-46,0	-2,21
З нарахованих доходів	262,0	12,39	255,0	9,61	-7,0	-2,78
Із внутрішніх розрахунків	40,0	1,89	151,0	5,69	111,0	3,8
Інша поточна дебіторська заборгованість	1282,0	60,64	1953,0	73,62	671,0	12,98
Разом	2114,0	100	2653,0	100	539,0	0

З проведених розрахунків, щодо складу та руху дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві можна сказати, що на підприємстві за 2006 рік відбулося збільшення дебіторської заборгованості на 539,0 тис. грн. в порівнянні з початком року. Збільшення заборгованості у першу чергу відбулося за рахунок збільшення іншої дебіторської заборгованості на 671,0 тис. грн. або12,98%.

Протягом періоду, що аналізується, найбільш суттєво зменшилася дебіторська заборгованість з розрахунків за товари, роботи, послуги як в абсолютній сумі (на 190,0 тис. грн. ), так і за часткою в розрахунках з дебіторами (на 11,79%).

Проведемо аналогічний аналіз складу та руху дебіторської заборгованості у 2007 році. Дані для розрахунку взято з форми 1 «Баланс» (додаток 8).

Таблиця 10. Склад і рух дебіторської заборгованості у 2007 році

Розрахунки з дебіторами	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,-)
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
За товари, роботи і послуги	292,0	11,01	1087,0	9,10	795,0	-1,91
З бюджетом	2,0	0,07	1039,0	8,71	1037,0	8,64
З нарахованих доходів	255,0	9,61	242,0	2,03	-13,0	-7,58
Із внутрішніх розрахунків	151,0	5,69	80,0	0,67	-71,0	-5,02
Інша поточна дебіторська заборгованість	1953,0	73,62	9490,0	79,49	7537,0	5,87
Разом	2653,0	100	11938,0	100	9285,0	0

Провівши аналіз складу та руху дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві у 2007 році можна сказати, що в порівнянні з початком року вона збільшилась на 9285,0 тис. грн. збільшення відбулося за рахунок розрахунків за товари, роботи, послуги на 795, 0 тис. грн., розрахунків з бюджетом, які становить 1037,0 тис. грн. та за рахунок збільшення розрахунків іншої поточної дебіторської заборгованості на 7537,0 тис. грн.

Важливим є аналіз строку виникнення дебіторської заборгованості та розгляд складу простроченої дебіторської заборгованості, у межах якої виділяється сумнівна та безнадійна заборгованість.

Проведемо аналіз простроченої дебіторської заборгованості. Дані для розрахунку взято з форми №5 «Примітки до річної фінансової звітності» за 2006 - 2007 роки (додатки 5,10).

Таблиця 11. Аналіз «віку» дебіторської заборгованості

Рік	Показник	Усього на кінець року	У тому числі за строками погашення
			До 3-х міс.	Від 3-х до 6-ти міс.	Від 6-ти до 12-ти міс
2006	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	300,0	-	13,0	198,0
	Інша поточна дебіторська заборгованість	1953,0	198,0	410,0	76,0
2007	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1087,0	104,0	515,0	309,0
	Інша поточна дебіторська заборгованість	9490,0	7134,0	902,0	1192,0

Дані таблиці свідчать про зростання сум дебіторської заборгованості по всіх строках погашення. Більшість дебіторської заборгованості у 2007 році припадає у такий строк погашення, як до 3-х місяців. Відповідно до облікової політики підприємства саме нормальною вважають дебіторську заборгованість зі строком погашення до 3-х місяців, а зі строком погашення більше від 3-х місяців - простроченою.

Для зовнішніх користувачів інформації також дуже важливий стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості. Узагальнюючим показником дебіторської заборгованості є її оберненість. На першому етапі необхідно розрахувати фактичну та очікувану обіговості дебіторської заборгованості на базі умов договорів.

На другому етапі розраховується її оберненість, яка виступає показником ліквідності та якості дебіторської заборгованості. Вона розраховується як відношення відвантаженої продукції за реалізаційними цінами до середньої дебіторської заборгованості за період, що аналізується:

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

 , (13)

де В - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;

ДТЗ - середня величина дебіторської заборгованості.

Оборотність дебіторської заборгованості необхідно розрахувати також у днях.

Середній строк оборотності дебіторської заборгованості:

, (14)

де Д - кількість днів у періоді, за який проводиться аналіз.

Стан дебіторської заборгованості більш повно характеризують наступні два показника.