Теоретико-метологічні засади формування звітної інформації в балансі підприємства (на матеріалах ТОВ "Бурат")

При проведенні реформи підприємства стратегічними задачами розробки фінансової політики підприємства є:

- максимізація прибутку підприємства;

- оптимізація структури капіталу підприємства і забезпечення його фінансової стійкості;

- досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємств для власників (учасників, засновників), інвесторів, кредиторів;

- забезпечення інвестиційної привабливості підприємства;

- створення ефективного механізму керування підприємством;

- використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових засобів.

У рамках цих задач рекомендується виконати наступні заходи щодо ряду напрямків в області керування фінансами:

- проведення ринкової оцінки активів;

- проведення реструктуризації заборгованості по платежах у бюджет;

- розробка заходів для зниження негрошових форм розрахунків;

- проведення аналізу положення підприємства на ринку і вироблення стратегії розвитку підприємства;

- проведення інвентаризації майна і здійснення реструктуризації майнового комплексу підприємства.

До основних напрямків розробки фінансової політики підприємства відносяться:

- аналіз фінансово-економічного стану підприємства;

- розробка облікової і податкової політики;

- вироблення кредитної політики підприємства;

- керування оборотними коштами, кредиторською і дебіторською заборгованістю;

- керування витратами, включаючи вибір амортизаційної політики.

Значення аналізу фінансово-економічного стану підприємства важко переоцінити, оскільки саме він є тією базою, на якій будується розробка фінансової політики підприємства. Аналіз спирається на показники квартальної і річної бухгалтерської звітності. Попередній аналіз здійснюється перед складанням бухгалтерської і фінансової звітності, коли ще мається можливість змінити ряд статей балансу, а також для складання пояснювальної записки до річного звіту. На основі даних підсумкового аналізу фінансово-економічного стану здійснюється вироблення майже всіх напрямків фінансової політики підприємства, і від того, наскільки якісно він проведений, залежить ефективність прийнятих управлінських рішень. Якість самого фінансового аналізу залежить від застосовуваної методики, вірогідності даних бухгалтерської звітності, а також від компетентності особи, що приймає управлінське рішення в області фінансової політики.

Розробка облікової політики як системи методів і прийомів ведення бухгалтерського обліку обов'язкового для всіх підприємств відповідно до Положення бухгалтерського обліку “Облікова політика підприємства”.

У зв'язку з цим доцільно на підставі проведеного аналізу фінансово-економічного стану прорахувати варіанти тих або інших положень облікової політики, оскільки від прийнятих у цій частині рішень прямо залежить кількість і суми податків, що перелічуються, у бюджет і позабюджетні фонди, структури балансу, значення ряду ключових фінансово-економічних показників.

При визначенні облікової політики у підприємства існує вибір, що стосується, головним чином, методів списання сировини і матеріалів виробництва, варіантів списання малоцінних предметів, методів оцінки незавершеного виробництва, можливості застосування прискореної амортизації, варіанти формування ремонтних і страхових фондів і т.д.

Найбільший ефект оптимізації облікової політики дає на етапі маркетингових досліджень конкретних видів продукції, планування нових виробництв і ділянок, технологічних схем і створення нових структур.

З метою вироблення кредитної політики підприємства рекомендується провести аналіз структури пасиву балансу і рівень співвідношення власних і позикових засобів.

На підставі цих даних підприємство вирішує питання про достатність власних оборотних коштів або про їхній недолік. В останньому випадку приймається рішення про залучення позикових засобів, прораховується ефективність різних варіантів.

В окремих випадках підприємству доцільно брати кредити і при достатності власних засобів, тому що рентабельність власного капіталу підвищується в результаті того, що ефект вкладення засобів може бути значно вище, ніж процентна ставка.

Приймаючи рішення про залучення позикових засобів, підприємству доцільно скласти план їхнього повернення, розрахувати за період кредиту процентну ставку і визначити суми відсотків по даному кредитному договорі, а також джерела їхньої виплати з урахуванням порядку й умов оподаткування прибутку. Варто також враховувати порядок оподатковування курсових різниць у тому випадку, якщо кредит узятий у валюті.

Фінансовим службам рекомендується враховувати всі можливі висновки і витрати по залученню фінансових ресурсів як через систему кредитування, так і через інструменти ринку цінних паперів, а також розробити схему забезпечення їхнього погашення з обліком усіх можливих джерел одержання підприємством засобів. Фінансовій службі підприємства рекомендується:

- розрахувати потребу в позикових засобах (при її відсутності - можливу вигоду від залучення);

- правильно вибрати кредитну організацію (з огляду на наявність ліцензії, розмір процентної ставки, способи її розрахунку - складним відсотком або простим відсотком, терміни погашення, форми видачі, репутацію на ринку цінних паперів, умови пролонгації кредитів і т.д.);

- скласти план погашення позикових засобів і розрахунків процентної суми з урахуванням особливостей оподаткування прибутку.

Керування оборотними коштами (грошовими), дебіторською заборгованістю, кредиторською заборгованістю, нарахуваннями і іншими засобами короткострокового фінансування (крім виробничих запасів), а також рішення питань по цих проблемах вимагає значної кількості часу, і на цьому напрямку найбільше яскраво виявляється основна проблема керування фінансами: вибір між рентабельністю й імовірністю неплатоспроможності (вартість активів підприємства стає менше його кредиторської заборгованості).

У результаті аналізу оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості з обліком їхніх нормативних значень рекомендується провести наступні заходи:

- ухвалення рішення про заміну негрошових форм розрахунків;

- розгляд можливості реструктуризації заборгованості по платежах у бюджет і позабюджетні фонди.

З метою керування витратами і вибору амортизаційної політики рекомендується використовувати дані фінансово-економічного аналізу, що дають первісне представлення про рівень витрат підприємства, а також рівня рентабельності. При розробці облікової політики підприємства рекомендується вибрати такі методи калькулювання собівартості, що забезпечують найбільш наочне представлення про структуру витрат виробництва, рівні постійних і перемінних витрат, частки комерційних витрат.

Економічним службам необхідно періодично проводити аналіз структури витрат виробництва, роблячи порівняння з різного роду базовими даними і вивчаючи природу відхилень від них.

При розробці облікової політики службам, що здійснюють планування діяльності підприємства, разом з бухгалтерією варто правильно вибрати базу для розподілу непрямих витрат між об'єктами калькулювання або вибрати метод віднесення непрямих витрат на собівартість реалізованої продукції.

З метою створення передумов для ефективної аналітичної роботи і підвищення якості прийнятих фінансово-економічних рішень чітко визначити й організувати роздільний управлінський облік витрат по наступних групах:

- перемінні витрати, що зростають або зменшуються пропорційно обсягу виробництва. Ці витрати на закупівлю товарів, споживання електроенергії, транспортні витрати, торгівельно-комісійні й інші витрати;

- постійні витрати, зміна яких не зв'язана безпосередньо зі зміною обсягу виробництва. До таких витрат відносяться амортизаційні відрахування, відсотки за кредит, орендна плата, витрати на зміст апарата керування, адміністративні витрати й ін.;

- змішані витрати, що складаються з постійної і зміною частини. До таких витрат відносяться, наприклад, витрати на поточний ремонт устаткування, поштові і телеграфні витрати, витрати на навчання персоналу й ін.

Варто провести визначену границю між перемінними і постійними витратами досить складно. Наприклад, у витратах на електроенергію може бути як перемінна складова, що безпосередньо залежить від обсягів виробництва, так і постійна, зв'язана, наприклад, з висвітленням приміщень, роботою охоронних систем, комп'ютерних мереж і т.п. У всіх випадках керівництву підприємства доцільно прагнути до такої організації обліку, при нагоді рішення цієї проблеми на підприємстві виникнуть умови для проведення заглибленого операційного аналізу (аналіз беззбитковості, функціонально-вартісний аналіз і функціонально-вартісний аналіз на майбутні періоди).

Велику роль при формуванні фінансової політики підприємства грає вибір амортизаційної політики. Підприємство може застосувати метод прискореної амортизації, збільшуючи тим самим витрати, зробити переоцінку основних фондів з урахуванням ринкової вартості або по коефіцієнтах, що рекомендуються, що знову вплине на витрати виробництва, а, отже, на рівні позареалізаційних витрат. Крім того, сума амортизації впливає і на оподатковуваний прибуток підприємства.

Інформаційною базою для розрахунків по визначенню вищезгаданих груп витрат і розробці фінансової політики є бухгалтерські відомості по обліку витрат, журнали-ордера, звіти структурних підрозділів.

ВИСНОВКИ

В процесі роботи над темою дослідження були вивчені теоретичні аспекти формування фінансової звітності, розглянуто призначення та склад фінансової звітності підприємства, та дана характеристика кожної форми звітності. Практична частина дипломної роботи містить коротку характеристику підприємства ВАТ „Слов'янський комбікормовий завод”, а також тут була дана оцінка системи обліку аналізуємого підприємства і проаналізований порядок складання бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів і звіту про власний капітал. Для вивчення порядку складання фінансової звітності на підприємстві був використаний умовний приклад, який включає основні характерні операції, зв'язані з діяльністю ВАТ „СКЗ”. В третій частині розглянуті методологічні та практичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства на базі фінансової звітності ВАТ „Слов'янський комбікормовий завод”.

При оцінці системи обліку на підприємстві були вивчені облікова політика, методи ведення бухгалтерського обліку і методика складання звітності, що відповідають чинному законодавству і П(С)БО.

Основним джерелом для аналізу фінансового стану послужив бухгалтерський баланс підприємства і звіт про фінансові результати

Аналіз містив у собі наступні етапи:

- аналіз фінансової структури балансу;

- горизонтальний і вертикальний аналіз;

- розрахунок показників.

Аналіз фінансового стану починався з його загальної оцінки за даними балансу шляхом складання згрупованого нетто (активу) і балансу для визначення кредитоспроможності і ліквідності підприємства. Отриманий результат показав реальну вартість майна підприємства. Реальна оцінка активів і пасивів підприємства необхідна, насамперед, банкові для впевненості в кредитоспроможності підприємства, а також підприємствам, що вступають в економічні відносини. Перегруповування статей в активі проводилася по ступені зменшення ліквідності активів, у пасиві - по ступені збільшення термінів погашення зобов'язань.

Найбільш загальне представлення про зміни в структурі засобів і їхніх джерел було отримано за допомогою вертикального і горизонтального аналізу. Вертикальний аналіз показав структуру засобів підприємства і їхніх джерел у відносних показниках, тому що вони деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що можуть істотно спотворювати абсолютні показники і тим самим утрудняти їхнє зіставлення в динаміку. При горизонтальному аналізі абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників, але і прогнозувати їхнє значення.

У структурі активів можна виділити наступні „сигнальні” статті:

Основні засоби (залишкова вартість) - значення статті в 2004 і 2003 роках зросло в порівнянні з 2002 у середньому на 1 000 000 у результаті придбання, що не можна розглядати як негативне явище.

Виробничі запаси - у 2003 році спостерігається ріст даної статті активу в порівнянні з 2002, а в 2004 відбулося невелике зниження. У цілому, можна охарактеризувати даний стан ростом обсягу виробництва.

Товари - у 2003 році обсяг запасів товарів збільшився на 1 400 000 грн. У порівнянні з 2002 роком, а в 2004 році - знизився на 400 000 грн., це говорить про збільшення торговельної діяльності.

Дебіторська заборгованість за реалізовані товари - спостерігається тенденція росту в 2004 році, як у порівнянні з 2003 на 100 000 грн., так і в порівнянні з 2002 роком - на 1 400 000 грн. Ріст обумовлений, насамперед, збільшенням обсягу продажів, а не зниження відсотка оплати покупцями придбаної продукції, хоча керівництву необхідно прагнути до зниження дебіторської заборгованості і не допускати переходу її в ранг безнадійної.

У цілому активи підприємства зросли, і негативним явищем можна назвати збільшення дебіторської заборгованості, що знижує рівень платоспроможності підприємства.

У структурі зобов'язань можна виділити наступні «сигнальні» статті:

Короткострокові кредити банків - у 2003 році значення статті різко збільшилося в порівнянні з 2002 роком, у зв'язку з залученням позикових засобів підприємством для придбання виробничих запасів і товарів для реалізації;

у 2004 році відбулося зниження цього показника, оскільки і рівень виробничих запасів і товарів у 2004 році знизився в порівнянні з 2003 роком.

Векселі видані і Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги - ці статті в 2003 і 2004 роках були майже рівними, а от у порівнянні з 2002 роком зросли в середньому: векселя - на 700 000 грн., кредиторська заборгованість на 1 400 000 грн., що є негативним чинником, оскільки підприємство свої поточні витрати не може покрити власними засобами і залучає них.

Загалом, у структурі зобов'язань відбулося збільшення короткострокових зобов'язань, що в сукупності з великою дебіторською заборгованістю підприємства підвищує ризик неплатоспроможності підприємства, із усіма негативними наслідками.

Як захід для удосконалювання процедури складання бухгалтерського балансу, а також усієї системи обліку запропоновано автоматизувати робочі місця бухгалтерів і застосування пакета програм „1С Бухгалтерія”. Бухгалтерський облік бухгалтерська інформація в умовах автоматизованої обробки інформації використовується набагато ширше, ніж при ручній обробці даних.

Функції АРМБ полягають у виконанні наступних обліково-контрольних операцій:

- автоматизація документування первинної інформації;

- оперативне керування, контроль за наявністю і рухом матеріальних коштів;

- можливість автоматизованого складання форм фінансової звітності;

- видача необхідної інформації до друку або на екран дисплея по запиті.

Також у цій главі роботи представлені рекомендації з розробки фінансової політики ВАТ „СКЗ”:

- розробка облікової і податкової політики;

- вироблення кредитної політики підприємства;

- керування оборотними коштами, кредиторською і дебіторською заборгованістю;

- керування витратами, включаючи вибір амортизаційної політики;

При визначенні облікової політики у підприємства існує вибір, що стосується, головним чином, методів списання сировини і матеріалів виробництва, варіантів списання малоцінних предметів, методів оцінки незавершеного виробництва, можливості застосування прискореної амортизації, варіанти формування ремонтних і страхових фондів і т.д.

На підставі цих даних підприємство буде вирішувати питання про достатність власних оборотних коштів або про їхній недолік. В останньому випадку приймається рішення про залучення позикових засобів, прораховується ефективність різних варіантів.

Керування оборотними коштами, дебіторською заборгованістю, кредиторською заборгованістю, нарахуваннями й іншими засобами короткострокового фінансування (крім виробничих запасів), а також рішення питань по цих проблемах вимагає значної кількості часу, і на цьому напрямку найбільше яскраво виявляється основна проблема керування фінансами: вибір між рентабельністю й імовірністю неплатоспроможності (вартість активів підприємства стає менше його кредиторської заборгованості).

З метою керування витратами і вибору амортизаційної політики рекомендується використовувати дані фінансово-економічного аналізу, що дають первісне представлення про рівень витрат підприємства, а також рівня рентабельності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” № 996- XIV від 16.07.99.

2. Закон України “Про податок на додану вартість” затверджений 26.08.98 №992-32.

3. Закон України від 28.12.1994 р.№334/94-ВР "Про прибуток підприємств".

4. Закон України “ Про підприємництво” від 7 лютого 1991р.

5. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій затверджений Міністерством фінансів України №291 від 30.11.99.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 30.03.99.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати.” №92 від 27.04.2000 р.;

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доход», затверджене Міністерством фінансів України від 28.07.2000 р. № 181

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрата», затверджене Міністерством фінансів України від 29.08.2000 р. № 183

10. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку і твердженні типових форм первинного обліку” №352 від 29.12.95р.;

11. Інструкція застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та інші нормативні документи №291 від 30.11.99р;

12. Баканів М.І, Шеремет А.Д. “Теорія економічного аналізу”-М.: Фінанси і статистика, 2000.-416с.

13. Бірюкова И.ДО, Кодрянський А.В. “Бухгалтерський облік в Україні”-К.: 2003р.-265с.

14. Бутинець Ф.Ф. “Теорія бухгалтерського обліку”- 2-і вид. К.: Тов-во “Знання”,2000р.- 640с.

15. Богатко А.Н. “Основи економічного аналізу,”-М.: Фінанси і статистика, 1997.-363с.

16. Богдановська Л.А, Віногоров Г.Г. “Методи фінансового аналізу”.-Мінськ: Шк.,1997-363с.

17. Грабова Н.Н, Добровський.М. “Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах 2000”-К. “А.С.К.”: 2001р.-624с.

18. Журавльов В.В. Савруков Н.Т. “Аналіз господарсько-фінансової діяльності”-Чебоксари:, 1999.-135с.

19. Івахненко В.М. “Курс економічного аналізу”-К.: 1998р.- 315с.

20. Завгородній В.П. “Бухгалтерський облік, контроль і аудит у системі керування підприємством”-К.: Видавництво Бліц-інформ, 2002-829с.

21. Завгородній В.П. “Бухгалтерський облік в Україні”-4-і вид.К.:А.С.К.2001р.-848с.

22. Завгородній В.П, Сопко В.В. “Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю й аналізу”-К.:КНЕУ, 2000р.

23. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу й аудита.-К.: "А.С.К." 2001.-763с.

24. Калина А.В. “Сучасний економічний аналіз і прогнозування” -ДО.: МАУП, 1998.-268с.

25. Ковальов В.В. “Фінансовий аналіз. Керування капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності”-М.: Фінанси і статистика, 1998.-511с.

26. Коробов М.Я. Фінансовий економічний аналіз діяльності підприємства”-К.: Знання, 2000.-378с.

27. Кривоносий Ю.Г. “Облік основних господарських операцій”-К.:А.С.К.-2000р.-504с.

28. Любушин Н.П. “Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства”-М.: Юнити, 1999.-471с.

29. Мец В.О. “Економічний аналіз фінансового результату і фінансового стану підприємства”- К.:КНЕУ,1999-132с.

30. “Новий бухгалтерський облік в Україні”- Тернопіль: “Карт-Бланк”,2000р.-288с.

31. Петрик Е. Коментарі до національних нормативів аудита №1 і №2."Бухгалтерський облік і аудит"№4,2003 р.

32. Лучко М. Ревізія в промисловості. "Бухгалтерський облік і аудит"№6,2004м

33. Осейко Н.Н. “Бухгалтерський облік за допомогою персонального комп'ютера”-К., 2002р.-356с.

34. Осмоловський В.У, Стражев В.О. “Теорія аналізу господарської діяльності”-Мінськ., 2001-351с.

35. Панків Д.А. “Бухгалтерський облік і аналіз у закордонних країнах;-Мінськ., 2000р.-413с.

36. Партін Г.О. “Бухгалтерський облік:основи теорії і практики” К.: Тов-во “Знання” 2004р.-245с.

37. Попович П.Я. “Економічний аналіз і аудит на підприємстві”-Т.: Економічна думка, 2002.-351с.

38. Савицька Г.У “Аналіз господарської діяльності підприємства”:5-і изд.-Мінськ: ТОВ “Нове знання”. 2001р.-688с.

39. Сопков.У, Завгородній В.П. “Організація бухгалтерського обліку, контролю й аналізу”-К.:КНЕУ, 2003-260с.

40. Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський облік на підприємствах України”-К.:А.С.К., 2001р.-784с.

41. Фінансовий менеджмент: теорія і практика/ Під.ред. Стояновой Э.С.-5-і изд. М.: Перспектива 2003р.-657с.

42. Шеремет А.Д., Негашев Э.В. “Методика фінансового аналізу” -М.: ИНФРА, 1999.-207с.

43. Шишкін А.К. “Облік, аналіз, аудит на підприємстві”- М.: "Юніті", 1996.-207с.

44. Журнал “ Усі про бухгалтерський облік” №32(578), 9 квітня 2004р. с. 34

Размещено на Allbest.ru