Теоретико-метологічні засади формування звітної інформації в балансі підприємства (на матеріалах ТОВ "Бурат")

Дане відношення характеризує в цілому використання власних засобів комерційної організації: частина їх йде на покриття (тобто придбання) основних засобів і довгострокових фінансових вкладень, що залишилася частина - на покриття оборотних коштів (виробничі запаси, запаси товарів, тари і т.д.). У принципі, можливо і порушення цієї нерівності. Це означає, що комерційна організація фінансує свої необоротні активи за рахунок позикових засобів, що в нормальної ринкової, а не псевдоринкової, економіці практично неможливо, оскільки фірма, яка має баланс із таким співвідношенням активів і джерел, є потенційним банкрутом.

Ціль другого етапу - ознайомлення з річним звітом або пояснювальною запискою до бухгалтерської звітності. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому становищі фірми. Складаючи перше представлення про динаміку приведених у звітності і пояснювальній записці даних, необхідно звертати увагу на алгоритми розрахунку основних показників. Оскільки розрахунок деяких аналітичних показників (наприклад, рентабельність, доход на акцію, частка власних оборотних коштів і т.п.) може супроводжуватися усвідомленим або неусвідомленим різночитанням, багато західних фірм приводять у відповідному розділі річного звіту алгоритми для деяких показників.

Аналізуючи тенденції основних показників, необхідно приймати до уваги вплив деяких факторів, що спотворюють, зокрема інфляцію. Крім того, не варто забувати, що і баланс, будучи основною звітною й аналітичною формою, не вільний від обмежень. Укажемо деякі, найбільш істотні з них.

1. Баланс фіксує сформовані до моменту його складання підсумки фінансових операцій. 2. Баланс відповідає на запитання, що являє собою підприємство на даний момент відповідно до використовуваної облікової політики, але не відповідає на запитання, у результаті чого склалося таке положення. Відповідь на останнє питання не може бути дана тільки за даними балансу. Для цього потрібно набагато більш глибокий аналіз, заснований не тільки на залученні додаткових джерел інформації, але і на осмисленні багатьох факторів, що не знаходять відображення в звітності (інфляція, науково-технічний прогрес, фінансові утруднення в суміжників і ін.).

3. За даними звітності можна розрахувати ряд аналітичних показників, однак усі вони будуть узагалі ж марні, якщо їх не з чим порівняти. Баланс, розглянутий ізольовано, не забезпечує просторової і тимчасової порівнянності.

4. Інтерпретація балансових показників можлива тільки з залученням даних про обороти. Зробити висновок про те, великі або малі суми по тій або іншій статті, можна лише після зіставлення балансових даних з відповідними сумами оборотів.

5. Баланс є зводом даних на кінець звітного періоду й у силу цього не відбиває адекватний стан засобів підприємства протягом звітного періоду. Це відноситься насамперед до найбільш динамічних статей балансу. Так, наявність на кінець року великих по питомій вазі запасів готової продукції зовсім не означає, що це положення була протягом року постійним, хоча сама по собі така можливість не виключається.

6. Фінансове становище підприємства і перспективи його зміни знаходяться під впливом не тільки факторів фінансового характеру, але і багатьох факторів, що взагалі не мають вартісної оцінки. У їхньому числі: можливі політичні і загальноекономічні зміни, перебудова організаційної структури керування галуззю або підприємством, зміна форми власності, професійна і загальноосвітня підготовка персоналу і т.п. Тому аналіз фінансової звітності є лише одним з розділів комплексного економічного аналізу, що використовує не тільки формалізовані критерії, але і неформальні оцінки.

7. Одне з істотних обмежень балансу - закладений у ньому принцип використання цін придбання. В умовах інфляції, росту цін на використовувані на підприємстві сировину й устаткування, основних засобів багато статей відбивають сукупність однакових по функціональному призначенню, але різних по вартості облікових об'єктів. Природно, істотно спотворюються результати діяльності підприємства, реальна оцінка його господарських засобів, ринкова вартість підприємства в цілому.

8. Одна з головних цілей функціонування будь-якого підприємства - одержання прибутку. Однак саме цей показник відображений у балансі недостатньо повно.

9. Необхідно ще раз підкреслити, що підсумок балансу зовсім не відбиває тієї суми коштів, якою реально розташовує підприємство, тобто його вартісної оцінки. Основна причина полягає в можливій невідповідності балансової оцінки господарських засобів реальним умовам внаслідок інфляції, кон'юнктури ринку, використовуваних методів обліку й ін. По-перше, баланс дає лише облікову оцінку активів підприємства і джерел їхнього покриття; поточна ринкова оцінка цих активів може бути абсолютно іншою, причому, чим довший термін експлуатації і відображення у балансі даного активу, тим більша різниця між його обліковою і поточною оцінками. По-друге, навіть якщо припустити, що активи приведені в балансі по їхній поточній вартості, валюта балансу, проте, не буде відбивати точної вартісної оцінки підприємства, оскільки ринкова оцінка підприємства в цілому, як правило, вище сумарної ринкової оцінки його чистих активів. Ця різниця характеризує величину „гудвилла” даного підприємства і може бути виявлена лише в процесі його продажу. Не випадково в ряді країн дискутувалося питання про можливість і доцільність періодичної вартісної оцінки іміджу фірми і відображення його в активі балансу.

10. Крім того, у балансі усе ще залишаються статті, що носять характер регулятивів, що завищують валюту балансу. Насамперед, це відноситься до статті „Непокриті збитки” (регулятив до джерел власних засобів).

У балансі маються також статті, що завищують його валюту в силу існуючої методології формування статутного капіталу. Відповідно до нормативних документів сума заборгованості засновників по внесках у статутний капітал відбиває по дебету субрахунку „Несплачений капітал”. З моменту виникнення цієї заборгованості і до моменту її погашення (а цей період може бути досить протяжним - так, при первинній емісії акцій половина статутного капіталу повинна бути оплачена на момент реєстрації суспільства, а друга половина - протягом року) валюта балансу виявляється завищеною на величину непогашеної заборгованості засновників.

Майнове положення підприємства на початок і кінець звітного періоду характеризується даними балансу. Порівнюючи динаміку підсумків розділів активу балансу, можна виявити тенденції зміни майнового стану. Результативність і перспективність діяльності можуть бути узагальнені і оцінені за даними аналізу динаміки прибутку, а також порівняльного аналізу темпів росту коштів, обсягів його виробничої діяльності і прибутку.

При швидкому читанні звітності необхідно звертати увагу насамперед на так називані „сигнальні” статті. Зміст цієї перевірки полягає в наступному.

Дані про недоліки в роботі можуть безпосередньо бути присутні у бухгалтерській звітності в явному або завуальованому виді. Перший випадок має місце, коли в звітності є „сигнальні” статті, що умовно можна підрозділити на дві групи:

1) що свідчать про вкрай незадовільну роботу в звітному періоді і сформованому в результаті цього поганий фінансовий стан;

2) що свідчать про визначені недоліки в роботі.

Третій етап - основний в експрес-аналізі; його ціль - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. Такий аналіз проводиться з тим або іншим ступенем деталізації, в інтересах різних користувачів.

У загальному виді методикою аналізу звітності передбачається аналіз ресурсів і їхньої структури, результатів господарювання, ефективності використання власних і позикових засобів. Зміст експрес-аналізу - добір невеликої кількості найбільш істотних і порівняно нескладних у вирахуванні показників і постійне відстеження їхньої динаміки.

Більшість із приведених у табл. 3.1. показників, так само як і тенденції їхньої зміни, мають досить нескладну і наочну економічну інтерпретацію.

Багато яких з даних показників нерідко приводяться в звіті; у тому випадку, якщо в рамках експрес-аналізу визнається доцільним робити додаткові розрахунки, то вони цілком можуть виконуватися по спрощених алгоритмах. Зокрема, немає необхідності робити додаткове очищення балансу, а також перекомпонування окремих його статей і підрозділів.

Таблиця 3.1.

Сукупність аналітичних показників для експрес-аналізу

Напрямок (процедура) аналізу

Показник

1. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1. Оцінка майнового стану

1. Величина основних засобів і їхня частка в загальній сумі активів

2. Коефіцієнт зносу основних засобів

3. Загальна сума господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства

1.2. Оцінка фінансового стану

1. Величина власних засобів і їхня частка в загальній сумі джерел

2. Коефіцієнт поточної ліквідності

3. Частка власних оборотних коштів у загальній їхній сумі

4. Частка довгострокових позикових засобів у загальній сумі джерел

5. Коефіцієнт покриття запасів

1.3. Наявність „сигнальних” статей у звітності

1. Збитки

2. Позички і позики, не погашені в термін

3. Прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість

4. Векселі видані (отримані) прострочені

2. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Оцінка прибутковості

1. Прибуток

2. Рентабельність операційна

3. Рентабельність основної діяльності

2.2. Оцінка динамічності

1. Порівняльні темпи росту виторгу, прибутку і сукупного капіталу

2. Оборотність активів

3. Тривалість операційного і фінансового циклу

2.3. Оцінка ефективності використання економічного потенціалу

1. Рентабельність авансованого (сукупного) капіталу

2. Рентабельність власного капіталу

Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність або необхідність більш поглибленого і детального аналізу фінансових результатів і фінансового стану.

Ціль заглибленого або внутрішнього аналізу - більш докладна характеристика майнового і фінансового становища об'єкта, що хазяює, результатів його діяльності в минулому звітному періоді, а також можливостей розвитку об'єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від бажання аналітика.

У загальному виді програма поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства може виглядати так.

1. Попередній огляд економічного і фінансового становища суб'єкта господарювання

1.1. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності

1.2. Виявлення „сигнальних” статей звітності

2. Оцінка й аналіз економічного потенціалу суб'єкта господарювання

2.1. Оцінка майнового стану

2.1.1. Побудова аналітичного балансу

2.1.2. Вертикальний аналіз балансу

2.1.3. Горизонтальний аналіз балансу

2.1.4. Аналіз якісних зрушень у майновому положенні

2.2. Оцінка фінансового становища

2.2.1. Оцінка ліквідності і платоспроможності

2.2.2. Оцінка фінансової стійкості

3. Оцінка й аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання

3.1. Оцінка виробничої (основний) діяльності

3.2. Аналіз рентабельності

3.3. Оцінка положення на ринку цінних паперів

Перша група напрямків, по суті, і являє собою експрес-аналіз звіту (звітності). Наступні дві групи характеризують відповідно статику і динаміку фінансово-господарської діяльності, при цьому аналіз може виконуватися одним із двох способів: а) на підставі вихідної звітності; б) на підставі аналітичного нетто. Другий спосіб більш кращий, оскільки, як відзначалося вище, баланс, використовуваний у даний час, не вільний від визначених перекручувань.

Таким чином, побудова аналітичного балансу фактично переслідує такі цілі:

* підвищити реальність облікових оцінок майна в цілому й окремих його компонентах;

* представити баланс у формі, що полегшує розрахунок основних аналітичних коефіцієнтів.

Перша мета досягається проведенням додаткового очищення балансу від наявних у ньому регулятивів. Обов'язковість цієї процедури відноситься лише до розділу „Збитки”; що стосується балансових статей „Несплачений капітал” і „Вилучений капітал”, то ухвалення рішення про їхнє виключення остається на розсуд аналітика і може залежати, зокрема, від значимості цих статей у валюті балансу. Друга мета досягається побудовою узагальненого (згорнутого) балансу шляхом з'єднання деяких однорідних по складу елементів балансових статей і їхнього перекомпонування. Тим самим може бути різко скорочене число статей балансу, підвищена його наочність. Цей прийом особливо корисний і необхідний при порівняльному аналізі балансів вітчизняної і закордонної фірми. Як уже згадувалося, в економічно розвитих країнах немає твердої регламентації структури балансу. Тому одним з перших кроків порівняльного аналізу є приведення балансів до порівнянного по складу статей вигляду. Згортка може застосовуватися також при підготовці балансу для розрахунку аналітичних коефіцієнтів; компонуванням статей у цьому випадку досягається велика наочність для читання балансу і спрощуються алгоритми розрахунку. Відзначимо, що згортка балансу є цілком повсякденною процедурою при проведенні просторово-тимчасових зіставлень.

Аналітичний баланс використовується при проведенні вертикального і горизонтального аналізу, у ході якого вивчаються структура балансу, тенденції зміни його окремих статей і розділів, ступінь прогресивності й оптимальності майна підприємства.

Вертикальний аналіз балансу показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел, коли суми по окремих статтях або розділам беруться у відсотках до валюти балансу. Можна виділити дві основні риси, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу:

* перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу і результатів діяльності підприємств, що розрізняються по величині використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників;

* відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності і тим самим утрудняти їхнє зіставлення в динаміку.

Вертикальному аналізу можна піддавати або вихідну звітність, або модифіковану звітність (з укрупненою або трансформованою номенклатурою статей).

Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Зокрема, якщо проводиться горизонтальний аналіз балансу, дані балансу на деяку дату (база відліку) беруться за 100%; далі будуються динамічні ряди статей і розділів балансу у відсотках до їх базисних значень. Як правило, беруться базисні темпи росту за ряд років (суміжних періодів), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників, але і прогнозувати їхнього значення. Цінність результатів горизонтального аналізу істотно знижується в умовах інфляції. Проте, ці дані з відомим ступенем умовності можна використовувати при міжгосподарських порівняннях.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому на практиці нерідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Обоє ці види аналізу особливо коштовні при міжгосподарських зіставленнях, оскільки дозволяють порівнювати звітність зовсім різних за родом діяльності й обсягам виробництва підприємств.

У рамках поглибленого аналізу на доповнення до приведеного вище, в системі показників доцільно використовувати наступну послідовність взаємозалежною і нескладних за структурою і кількістю показників таблиць:

* господарські засоби підприємства і їхня структура (містить такі показники, як величина господарських засобів в оцінці нетто, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти, власні оборотні кошти);

* основні засоби підприємства (приводиться вартісна оцінка основних засобів, у тому числі активної їхньої частини по первісній і залишковій вартості, частка орендованих основних засобів, коефіцієнти зносу і відновлення);

* структура і динаміка оборотних коштів підприємства (приводиться укрупнене угруповання статей другого і третього розділів балансу, а також ряд специфічних показників, таких, як величина власних оборотних коштів, їхня частка в покритті товарних запасів і ін.);

* основні результати фінансово-господарської діяльності підприємства (виторг від реалізації, прибуток, рентабельність, рівень валового доходу, рівень витрат обігу, фондовіддача, показники оборотності);

* ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники: фінансових ресурсів, у тому числі власних, притягнутих ресурсів, рентабельність авансованого капіталу, рентабельність власного капіталу й ін.).

3.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

баланс бухгалтерський облік

Аналіз фінансової діяльності підприємства починається з огляду фінансового становища, яке характеризується розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їхнього формування - власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів. Ці дані надані у формі № 1 “Баланс” (додаток № 1). За даними форми № 1 за 2004 рік складемо порівняльний аналітичний баланс (табл. 3.2.).

Таблиця 3.2.

Порівняльний аналітичний баланс ВАТ „СКЗ” за 2003 - 2004 року

Актив	Код рядка	1.01.05	1.01.04	1.01.03
		Структурний аналіз, у %	Динамічний аналіз у порівнянні з 2002	Структурний аналіз, у %	Динамічний аналіз у порівнянні з 2002	Структурний аналіз, у %
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	0,2	+3,7	0,3	+6,8	0,5
первісна вартість	011	0,8	+10,7	0,8	+16,1	1,7
накопичена амортизація	012	0,5	+7	0,5	+9,3	1,2
Незавершене будівництво	020	-	-	-	-	-
Основні засоби:
залишкова вартість	030	20,6	+1076,3	19,2	+1058,2	23
первісна вартість	031	23,8	+1159,2	22,7	+1174,4	29,1
знос	032	3,2	+82,9	3,2	+116,2	6,1
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	-	-	-	-	-
інші фінансові інвестиції	045	-	-	-	-	-
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	-	-	-	-	-
Відстрочені податкові активи	060	-	-19,1	0,5	+32,4	0,5
Інші необоротні активи	070	-	-	-	-	-
Всього за розділом І	080	20,8	+1060,9	20	+1097,4	24
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	12,9	+1020,6	20,9	+1856,9	4,3
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110	-	-	-	-	-
незавершене виробництво	120	-	-	-	-	-
готова продукція	130	-	-	-	-	-
товари	140	11,7	+1042,4	15	+1420,8	0,7
Векселі одержані	150	1,3	+31,4	1,5	+62,4	2,5
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	36,6	+1248,5	33,4	+1110,2	60,4
первісна вартість	161	-	-	-	-	-
резерв сумнівних боргів	162	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	2,2	+197,6	1,6	+154,2	0,1
за виданими авансами	180	7,5	+605,1	1,5	+62,6	2,4
з нарахованих доходів	190	-	-	-	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	-	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	-	-	-	-	-
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-	-	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	230	1,3	+97,7	1,3	+107,8	0,6
в іноземній валюті	240	-	-	-	-	-
інші оборотні активи	250	5,9	+359,8	4,6	+268,5	4,9
Усього за розділом ІІ	260	79,2	+4603,1	80	+5043,4	76
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	-	-	-	+0,6	-
Баланс	280	100	+5664	100	+6141,4	100
Пасив	Код рядка	1.01.05	1.01.04	1.01.03 Структурний аналіз, у %
		Структурний аналіз, у %	Динамічний аналіз у порівнянні з 2002	Структурний аналіз, у %	Динамічний аналіз у порівнянні з 2002
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	0,1	0	0,1	0	0,3
Пайовий капітал	310	-	-	-	-	-
Додатковий вкладений капітал	320	-	-	-	-	-
Інший додатковий капітал	330	4,3	+17,6	3,7	0	10,6
Резервний капітал	340	1,8	+170,5	8,3	+795,7	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	3,4	+63,4	(3,1)	-544,5	7
Неоплачений капітал	360	-	-	-	-	-
Вилучений капітал	370	-	-	-	-	-
Усього за розділом І	380	18	+251,5	17	+251,2	17,9
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналові	400	-	-	-	-	-
Інші забезпечення	410	-	-	-	-	-
Цільове фінансування	420	-	-	-	-	-
Усього за розділом ІІ	430	-	-	-	-	-
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-	-	-	-
Довгострокові фінансові зобов'язання	450	-	-	-	-	-
Відстрочені податкові зобов'язання	460	0,1	+10,8	0	-	-
Інші довгострокові зобов'язання	470	-	-		-	-
Усього за розділом ІІІ	480	0,1	+10,8	0	-	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	21,5	+2082,8	27	+2728,2	18,8
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510	-	-	-	-	-
Векселі видані	520	8,3	+749,8	6,9	+655,3	0,2
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	26,4	+1483	24,1	+1385,6	26,9
Поточні зобов'язання за розрахунками:
З одержаних авансів	540	21,8	+793,8	20	+712,1	34,5
З бюджетом	550	0,8	-23,2	0,5	-43	2,7
З позабюджетних платежів	560	-	-	-	-	-
Зі страхування	570	0,5	35,7	0,4	+34,1	0,30
З оплати праці	580	1	+67,2	1	+75,2	0,9
З учасниками	590	0,2	+14,6	0,1	+14,6	-
Із внутрішніх розрахунків	600	-	-	-	-	-
Інші поточні зобов'язання	610	4,6	+408,9	0,1	-5,5	0,4
Усього за розділом IV	620	82	+5401,7	83	+5890,2	82,1
V. Доходи майбутніх періодів	630	-	-	-	-	-
Баланс	640	100	+5664	100	+6141,4	100

Проведений аналіз статей балансу дозволяє визначити перш за все зміни, які відбулись в майновому стані підприємства, по-друге характеризує структуру активів і пасивів, що дозволяє визначити з яких джерел сформований капітал підприємства я як він розподілений. У структурі активів можна виділити наступні «сигнальні» статті:

- виробничі запаси - у 2003 році спостерігається ріст даної статті активу в порівнянні з 2002, а в 2004 відбулося невелике зниження. У цілому, можна охарактеризувати даний стан ростом обсягу виробництва; - основні засоби (залишкова вартість) - значення статті в 2004 і 2003 роках зросло в порівнянні з 2002 у середньому на 1 000 000 грн. у результаті їхнього придбання, що не можна розглядати як негативне явище;

- товари - у 2003 році обсяг запасів товарів збільшився на 1 400 000 грн. У порівнянні з 2002 роком, а в 2004 році - знизився на 400 000 грн., це говорить про збільшення обсягів торговельної діяльності;

- дебіторська заборгованість за реалізовані товари - спостерігається тенденція росту в 2004 році, як у порівнянні з 2003 на 100 000 грн., так і в порівнянні з 2002 роком - на 1 400 000 грн. Ріст обумовлений, насамперед, збільшенням обсягу продажів, а не зниження відсотка оплати покупцями придбаної продукції, хоча керівництву необхідно прагнути до зниження дебіторської заборгованості і не допускати переходу її в ранг безнадійної.

У цілому активи підприємства трохи зменшилися, також до негативних явищ можна віднести збільшення дебіторської заборгованості, що знижує рівень платоспроможності підприємства.

У структурі зобов'язань можна виділити наступні „сигнальні” статті:

- короткострокові кредити банків - у 2003 році значення статті різко збільшилося в порівнянні з 2002 роком, у зв'язку з залученням позикових засобів підприємством для придбання виробничих запасів і товарів для реалізації; у 2004 році відбулося зниження цього показника, оскільки і рівень виробничих запасів і товарів знизився в порівнянні з 2003 роком;

- векселі видані і кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги - ці статті в 2003 і 2004 роках були майже рівними, а от у порівнянні з 2002 роком зросли в середньому: векселя - на 700 000 грн., кредиторська заборгованість на 1 400 000 грн., що є негативним чинником, оскільки підприємство свої поточні витрати не може покрити власними засобами і залучає їх.

Загалом, у структурі зобов'язань відбулося збільшення короткострокових зобов'язань, що в сукупності з великою дебіторською заборгованістю підприємства підвищує ризик неплатоспроможності підприємства, із усіма негативними наслідками.

Для аналізу використання отриманого прибутку в 2004 і 2002 р. складемо аналітичну таблицю, оскільки в 2003 році підприємство понесло збитки, то дані за цей рік у таблиці відсутні (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Аналіз використання прибутку

ПОКАЗНИКИ	Норматив відрахувань %	Сума тис. грн.	Зміни
		2004	2002	(+;-)	%
1	2	3	4	5	6
Чистий прибуток	100	607,9	243,6	364,3	49
1. Резервний фонд	25	152	61	91	49
2. Відрахування на утворення фонду соціальної сфери	15	91	36	55	49
3. Фонд споживання	25	152	61	91	49
4. Відрахування на благодійні цілі	5	30	12	18	49
5. Відрахування у фонд накопичення	20	122	49	73	49

Аналіз ліквідності балансу зводиться до перевірки того, чи покриваються зобов'язання в пасиві балансу активами, термін перетворення яких у грошові кошти дорівнює терміну погашення зобов'язань.

З порівняльного аналітичного балансу виділяються найбільш важливі показники для аналізу ліквідності балансу (табл. 3.4.).

Порівняння розділів А 3 і П 3 відбиває перспективну ліквідність, на її основі прогнозується довгострокова орієнтована платоспроможність. У даному аналізі ліквідності балансу ВАТ „СКЗ” третя нерівність відбиває платіжний надлишок.

Таблиця 3.4. Аналіз ліквідності балансу ВАТ «СКЗ» у 2004 році

Актив	На поч. року, т. грн	На кін. року, т. грн	Пасив	На поч. року, т. грн. На кін.	На кін. року т.грн	Платіжний надлишок (+) або нестача (-)	% покриття зобов'язань
						Поч. року, т. грн. [2-5]	Кін. року, т. грн. [3-6]	Поч. року, т. грн. 2:5*100	Кін. року, т. грн 3:6*100
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Найб. ліквідні активи А1	128,7	118,6	Найб. термінові пасиви П1	1913,3	1995	1784,6	1876,4	6,73	5,94
Швидко реаліз. активи А2	3212,3	3350,6	Короткострокові пасиви П2	6832,4	6262,2	3620,1	2911,6	47	53,5
Повільно реаліз. активи А3	4344	3775,5	Довгострокові пасиви П 3	0	10,8	4344	3764,7	0	34958
Трудно-реаліз. активи А 4	1932,2	1895,7	Постійні пасиви П 4	872,7	873	1059,5	1022,7	221	217
Баланс	9618,4	9141	Баланс	9618,4	9141	-	-	-	-

Теоретично недолік засобів по одній групі активів компенсується надлишком по іншій, на практиці менш ліквідні засоби не можуть замінити більш ліквідні.

Проведений за викладеною схемою аналіз ліквідності балансу є наближеним. Більш детальним є аналіз платоспроможності, за допомогою фінансових коефіцієнтів (табл. 3.6.).

На ліквідність підприємства впливають, насамперед, рівень поточних активів і рівень короткострокової заборгованості, тобто якщо перших досить для покриття заборгованості то підприємство працює нормально.

Варто звернути увагу на один важливий показник - чистий оборотний капітал, або чисті оборотні кошти. Це абсолютний показник допомогою якого так само можна оцінювати ліквідність фірми.

Чистий оборотний капітал дорівнює різниці між підсумками розділу 2 балансу “Оборотні активи” і розділом 4 балансу “Короткострокові пасиви”. Зміна рівня ліквідності визначається по зміні (динаміці) абсолютного показника чистого оборотного капіталу. Він складає величину, що залишилася після погашення всіх короткострокових зобов'язань. Ріст цього показника означає підвищення рівня ліквідності фірми.

На підприємстві короткострокові пасиви не цілком покриваються оборотними коштами (табл. 3.5.), що говорить про недостатню ліквідність і платоспроможність підприємства.

Таблиця 3.5. Вирахування чистого оборотного капіталу

Показники	На початок 2004 р., тис. грн.	На кінець 2004 р., тис. грн.
1. Оборотні активи	7685	7244,7
2. Короткострокові пасиви	8745,7	8257,2
3. Чистий оборотний капітал (1-2)	- 1069,7	- 1012,5

Перевіряємо аналіз відносних показників ліквідності і платоспроможності за допомогою таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. Коефіцієнти ліквідності і платоспроможності ВАТ «СКЗ» за 2004 рік

Коефіцієнти платоспроможності	На початок року	На кінець року	Відхилення
1. Загальний показник ліквідності	0,86	0,8	- 0,06
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,015	0,014	- 0,001
3. Коефіцієнт критичної оцінки	0,38	0,42	0,04
4. Коефіцієнт поточної ліквідності	0,88	0,87	- 0,01
5. Частка оборотних коштів в активах	0,8	0,79	- 0,01
6. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	0,14	0,14	0

Динаміка коефіцієнтів, що характеризують платоспроможність ВАТ „СКЗ” практично за всіма показниками негативна. Наприкінці звітного періоду підприємство могло оплатити тільки 1,4 % своїх короткострокових зобов'язань за рахунок наявних коштів.

Коефіцієнт критичної оцінки показує, яка частина короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно погашена за рахунок засобів на різних рахунках, у короткострокових цінних паперах, а також надходжень по розрахунках з дебіторами, нормальне обмеження 0,7-0,8. На підприємстві коефіцієнт критичної оцінки значно нижче норми і складає 0,42. Це негативна тенденція. Коефіцієнт поточної ліквідності дозволяє установити, у якій кратності поточні активи показують короткострокові зобов'язання, інтервал залежить від виробничого циклу для торгівлі - 1, машинобудування -1,5, для суднобудування - 2,5. На кінець звітного періоду коефіцієнт поточної ліквідності складає 0,87, тобто не перевищує 1,0, можна зробити висновок про те, що фірма має у своєму розпорядженні недостатній обсяг вільних ресурсів, сформованих за рахунок власних джерел.

ВАТ „СКЗ” можна вважати не платоспроможним, тому що сума оборотних активів менша суми короткострокової заборгованості. Коефіцієнт поточної ліквідності узагальнює попередні показники і є одним з показників, що характеризує задовільність бухгалтерського балансу.

Значення, коефіцієнта забезпеченості власними засобами (L=0,14) дає підставу вважати структуру балансу задовільною (при нормальному значенні не менш 0,1), тому що показує наявність власних оборотних коштів у підприємства необхідних для забезпечення її фінансової стійкості. Аналіз фінансової стійкості підприємства приведений у табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Аналіз фінансової стійкості ВАТ „СКЗ” за 2004 рік

Показник	На початок періоду, т. грн.	На кінець періоду, т. грн	Абсолютне відхилення, т. грн	Темп росту, %
1. Джерела власних засобів	872,7	873	0,3	100
2. Необоротні активи	1932,2	1895,7	-36,5	98
3. Власні оборотні кошти [1-2]	-1059,5	-1022,7	36,8	96,5
4. Довгострокові кредити і позичені кошти	0	10,8	10,8	-
5. Наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат [3+4]	-1059,5	-1011,9	47,6	95,5
6. Короткострокові кредити і позики	8745,7	8257,2	- 488,5	94,4
7. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат [5+6]	7686,2	7245,3	- 440,9	94,3
8. Величина запасів	3452,4	2237,7	- 1214,7	64,8
9. Надлишок (недолік) власних оборотних коштів [3-8]	-4511,9	-3260,4	1251,5	72,3
10.Надлишок (недолік) власних оборотних коштів і довгострокових позикових засобів для формування запасів і витрат [5-8]	-4511,9	-3249,6	1262,3	72
11.Надлишок (недолік) загальної величини основних джерел формування запасів [7-8]	4233,8	5007,6	773,8	118,3

Як показують дані табл. 3.7., на підприємстві хитливий стан і на початку і наприкінці 2004 року. Такий висновок зроблений на підставі наступних даних:

- запаси і витрати не покриваються власними оборотними коштами, більш того підприємство взагалі їх не має. Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом обґрунтованого зниження запасів і витрат;

- негативним моментом є незадовільне виконання підприємством зовнішніх позикових зобов'язань. Довгострокові кредити і позики не залучаються. Короткострокові зобов'язання надані в звітності кредиторською заборгованістю, короткостроковим кредитом банку знизилися за аналізований період тільки на 5 %, тобто організація використовує тільки позикові засоби для виробничої діяльності.

Виходячи з даних бухгалтерського балансу ВАТ „СКЗ” (додаток 1) були розраховані коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість (табл. 3.8.).

Таблиця 3.8. Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість ВАТ „СКЗ” за 2004 рік (у частках одиниці)

Показники	На початок року	На кінець року	Зміна (+, -)
1. Коефіцієнт капіталізації	10	9,5	-0,5
2. Коефіцієнт забезпечення власними джерелами фінансування	- 0,11	- 0,11	0
3. Коефіцієнт фінансової незалежності	0,09	0,095	+0,005
4. Коефіцієнт автономії (фінансування)	0,11	0,11	+0,01

Динаміка коефіцієнта (К 1) капіталізації свідчить про далеко не достатню фінансову стійкість підприємства, тому що для цього необхідно, щоб цей коефіцієнт був не вище одиниці. На величину цього показника впливають наступні фактори: висока оборотність, стабільний попит на реалізовану продукцію. Однак коефіцієнт капіталізації дасть лише загальну оцінку фінансової стійкості. Цей показник необхідно розглядати в ув'язанні з коефіцієнтом забезпеченості власними засобами (К 2). Він показує, у якому ступені матеріальні запаси мають джерелом покриття власні оборотні кошти. Як показують дані табл. 3.8., на аналізованому підприємстві цей коефіцієнт має негативне значення, оскільки власних оборотних коштів у підприємства немає.

Значення коефіцієнта фінансової незалежності (К 3) нижче критичного значення в 5 разів що свідчить про далеко не сприятливу фінансову ситуацію, тобто власникам належить 10 % вартості майна. Цей висновок підтверджує і значення коефіцієнта автономії (К 4).

Аналіз ділової активності підприємства дозволяє виявити наскільки ефективно воно використовує свої засоби (табл. 3.9.).

Для більш детального проведення аналізу ділової активності введемо наступні позначення:

- середньооблікова чисельність працівників;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- середня за період вартість оборотних активів;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- середній за період підсумок балансу;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- середня за період велич

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ина оборотних активів;

- середня за період величина запасів;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- середня за період дебіторська заборгованість;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- середня за період кредиторська заборгованість;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- середня за період величина власного капіталу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3.9. Розрахунок показників ділової активності ВАТ „СКЗ”

Показник	2004 рік	2003 рік
Виторг від реалізації, тис. грн	V = 65425,2	V = 15087,1
Чистий прибуток, тис. грн	Рч=607,9	Рч= - 544,5
Продуктивність праці
Фондовіддача виробничих фондів
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів
Коефіцієнт загальної оборотності капіталу
Повний коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів
Середній термін оборотності дебіторської заборгованості
Середній термін обороту матеріальних засобів
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Середня тривалість обороту кредиторської заборгованості
Оборотність власного капіталу
Тривалість операційного циклу
Тривалість фінансового циклу

Ділову активність підприємства „СКЗ” характеризують наступні показники:

- чистий прибуток збільшився і склав на 01.01.2005р. 607,9 тис. грн., що вище цього ж показника за 2003 рік на 1152,4 тис. грн.;

- продуктивність праці збільшилася на 37,09 у порівнянні з 2003 роком, за рахунок збільшення виторгу від реалізації на 50338,1 тис. грн.;

- фондовіддача виробничих фондів також збільшилася і склала на 01.01.05р. 35,25 грн. на 1 грн. устаткування, що вище цього ж показника за 2003 рік на 27,2 грн. Період оборотності всього капіталу склав 52 дня, тобто він скоротився в порівнянні з минулим роком у 3 рази. Це означає, що на підприємстві повільніше відбувався в 2003 році повний цикл звертання, що приносить прибуток;

- оборотність оборотних коштів у 2004 році склала 8,76 оборотів у рік або відповідно 41,6 дня. Оборотність збільшилася на 5,84 обороту або на 20,9 дня, тобто на підприємстві підвищилася ефективність використання оборотних активів;

- оборотність запасів на 01.01.05 р. збільшилася і склала 23 обороти в рік або відповідно 15,9 днів. Період оборотності запасів знизився на 28 днів у порівнянні з минулим роком, тобто збільшилася можливість погашення боргів;

- оборотність власного капіталу підприємства виросла за рік на 77 оборотів і склала на 01.01.05р. 97,23 обороти в рік, що складає 3,7 дні. Це обґрунтовано тим, що підприємство має малу суму власного капіталу;

- оборотність дебіторської заборгованості збільшилася в 2004 р. і склала 16,8 оборотів у рік, що більше в порівнянні з минулим роком на 11,57 обороти. Період погашення дебіторської заборгованості склав під кінець року 21,8 дня, що менше в порівнянні з минулим роком на 47,1 дня. Це свідчить про скорочення обсягу комерційного кредиту наданого своїм покупцям і ін. дебіторам;

- оборотність кредиторської заборгованості склала на 01.01.05 р. 27,6 оборотів у рік. Період погашення кредиторської заборгованості знизився на 23,2 дні і склав на кінець 2004 року 13,2 днів. Але кредиторська заборгованість на кінець року перевищила дебіторську заборгованість, що свідчить про те що підприємство тимчасово залучає в оборот засобів більше, ніж відволікає з обороту;

- тривалість операційного циклу знизилася за рік на 75,1 днів і склала на 01.01.05 р. 37,7 дня, що позитивно характеризує фінансову діяльність підприємства по скороченню грошових ресурсів, що знаходяться в матеріальних засобах і дебіторській заборгованості;

- тривалість фінансового циклу також знизилася за рік на 48,9 днів і склала в 2004 році 24,5 днів, це час, протягом якого фінансові ресурси відвернені з обороту.

Далі за допомогою даних “Звіту про фінансові результати” (додаток 2) проаналізуємо динаміку рентабельності продажів, рентабельність власних засобів, виробничих фондів, фінансових вкладень, перманентних засобів (табл. 3.10.)

Економічна рентабельність склала за звітний рік 16,9 % і зросла в порівнянні з минулим роком на 33,5%, тобто збільшився прибуток який одержують у розрахунку на гривню свого майна.

Таблиця 3.10. Показники рентабельності

Найменування показника	На кінець 2004 р	На кінець 2003 р.
1. Рентабельність продажів	3,71%	- 3,76%
2. Рентабельність власного капіталу	20,8%	- 20,92%
3. Економічна рентабельність	16,90%	- 16,60%
4. Фондорентабельність	23,32%	- 22,08%
5. Рентабельність основної діяльності	5,06%	- 4,97%
6. Рентабельність перманентного капіталу	20,8%	- 20,92%

Економічна рентабельність підвищується при незмінній рентабельності продажів і росту обсягу реалізації, що випереджає збільшенні вартості активів, тобто прискорення оборотності активу. І, навпаки, при незмінної ресурсовіддачи рентабельність активів може рости за рахунок росту рентабельності продажів.

Рентабельність продажів можна нарощувати шляхом підвищення цін або зниженням витрат, однак ці способи недостатньо надійні в нинішніх умовах. Політика зміцнення фінансового стану полягає в тому, щоб збільшувати реалізацію тієї продукції, необхідність якої визначена шляхом поліпшення ринкової кон'юнктури.

Рентабельність власного капіталу склала на 01.01.2005р. 20,8%, зменшилася ефективність використання власного капіталу на 0,11% у порівнянні з 2003 роком.

Для проведення аналізу руху грошових коштів ВАТ „СКЗ” складена табл. 3.11., дані якої дозволяють провести дослідження джерел і напрямків витрат коштів підприємства в 2004 році. Сума всіх надходжень засобів складає 100%, а кожна позиція виражається в процентному відношенні до суми джерел коштів.

Таблиця 3.11. Аналіз надходжень і використання фінансових ресурсів ВАТ „СКЗ” за 2004 рік

Показник	Абсолютна величина, тис. грн.	Частка від суми всіх джерел коштів, %
1. Надходження і джерела коштів	65425,2	99,8
Виторг від реалізації товарів, робіт, послуг
Реалізація основних засобів і іншого майна
Аванси отримані від покупців
Бюджетні асигнування й інші цільові фінансування
Кредити, позики
Дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях
Інші надходження	130,3	0,2
Усього надходжень коштів	65555,5	100,00
2. Використання коштів
Оплата придбаних товарів, робіт, послуг	60851,3	92,8
Оплата праці	950,1	1,4
Відрахування на соціальні заходи	371,3	0,6
Видача підзвітних сум
Фінансові вкладення
Виплата дивідендів, відсотків	143	0,2
Розрахунки з бюджетом	313,5	0,5
Оплата відсотків по кредитах, позикам	127	0,2
Інші виплати, перерахування	2809,4	4,3
Разом використано коштів	65565,6	100,01
3. Дефіцит коштів	- 10,1

Проведений аналіз надходжень і використання грошових коштів показує, що:

- основним джерелом припливу коштів підприємства був виторг від реалізації товарів, робіт і послуг. Його питома вага склала 99,8 % від суми всіх надходжень;

- серед напрямків по витраті отриманих засобів значну частку має оплата придбаних товарів, робіт і послуг.

Негативним моментом у руху грошових коштів є перевищення відтоку засобів над їхнім припливом на 10,1 тис. грн., це знижує фінансову стабільність підприємства.

Отже, проведений аналіз фінансової діяльності ВАТ „СКЗ” дозволяє оцінити стан структури балансу підприємства як незадовільний, тобто з великим рівнем фінансового ризику і неплатоспроможності.

За звітний період структура активів знизилася на 477,4 тис. грн. або на 4,9 %. Це відбулося за рахунок зменшення запасів на 35 % і найбільш ліквідних активів на 8,5 %. На базі цього відбулося збільшення дебіторської заборгованості на 4,3 %, у порівнянні з даними за 2003 рік. Пасивна частина балансу характеризується переважною питомою вагою позикових джерел засобів, їхня частка в загальному обсязі знизилася протягом року на 0,7 % і складає 90,3 %. Частка власних засобів в обороті відповідно збільшилася на 0,7 %. Частка кредиторської заборгованості збільшилася на 2,3 % і склала 26,4 %. У цілому спостерігається дуже низька автономія капіталу підприємства (питома вага власного капіталу - 18 %) і високий ступінь використання позикових засобів - 82 %.

Отже фінансова діяльність ВАТ „Слов'янський комбікормовий завод” полягає в визначені поточних фінансових потреб, тобто в забезпеченні фінансовими ресурсами безперервність операційної діяльності. Свої вільні кошти підприємство направляє на розширення обсягів виробництва і виконаних робіт, що досить доцільно поки не досягнута гранична межа цих показників.

4. Обґрунтування пропозицій по удосконаленню системи обліку на підприємстві

4.1 Автоматизація облікового процесу

Обліковий процес в умовах використання АРМ бухгалтера організується як ланцюжок взаємопов'язаних робочих місць, у яку включаються робочі місця бухгалтера й інших працівників, зв'язаних з організацією бухгалтерського обліку.

Технологія організації обліку в умовах АРМ бухгалтера містить 3 етапи:

1. підготовка інформації і обробка в бухгалтерії;

2. систематизація і узагальнення облікової інформації на рахунках по видах ресурсів, її контроль і аналіз;

3. формування інформації для подальшого використання в керуванні підприємством.

На першому етапі варто врахувати:

· технічні, економічні й організаційні характеристики підприємства;

· системи обліку, обсяг первинної інформації, територіальне розміщення місць збору й обробки первинної інформації;

· технічні характеристики АРМ бухгалтера, технологічні операції, що реалізуються на АРМ інших інформаційними системами підприємства.

На другому і третьому етапах з отриманих технологічних операцій формуються технологічні ланцюжки, тобто установлюються визначені послідовності їхнього виконання. При цьому варто врахувати, що:

· набір технологічних ланцюжків якісно неоднорідний;

· оптимальність технологічного забезпечення допускає мінімальна кількість технологій, що реалізують усі необхідні умови збору, документування і підготовки даних;

· усі технологічні ланцюжки повинні бути спрямовані на єдиний набір необхідних елементів технічного, інформаційного й організаційного забезпечення.

При визначенні послідовності технологічних операцій необхідно використовувати наступні принципи:

· технологічна операція збору первинної інформації повинна бути першої в ланцюжку;

· первинну інформацію варто реєструвати на носії;

· кожному первинному носієві визначається шлях реєстрації первинної інформації;

· первинний носій повинний бути першим в АРМ бухгалтера.

Здійснення організаційно-методологічних функцій бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації припускає виконання наступних робіт:

· розробка і впровадження заходів, спрямованих на поліпшення організації і подальше удосконалювання бухгалтерського обліку;

· методичне керівництво і контроль за діяльністю посадових осіб структурних підрозділів, зв'язаних з організацією і веденням обліку;

· методичний посібник з організації і ведення бухгалтерського обліку у виробничих (структурних) одиницях підприємства;

· методичний посібник з організації внутрішньогосподарського обліку в межах підприємства;

· контроль за дотриманням термінів надання інформації відповідними структурними підрозділами;

· методичне керівництво організацією внутрішнього аудита як по виробничих підрозділах так і в цілому по підприємству;

· організація підготовки інвентаризації і її проведення у встановленому порядку;

· методичний посібник з організації моделювання даних з метою прийняття управлінських рішень;

· методичний посібник з організації аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому й окремих структурних підрозділах.

В умовах функціонування автоматизованої системи обробки облікової інформації працівники бухгалтерії виконують наступні роботи, зв'язані зі здійсненням інформаційних функцій бухгалтерського обліку:

· збір, реєстрація і передача вихідних даних по первинному обліку зроблених господарських операцій, оформлених бухгалтерським апаратом;

· участь у зборі, реєстрації і передачі даних по первинному обліку господарських операцій, чинених і оформлюваних в окремих підрозділах підприємства;

· аналіз і коректування первинної інформації;

· підготовка і коректування нормативно-довідкової інформації на машинних носіях;

· автоматизований контроль введеної інформації;

· одержання інформації в регламентному і нерегламентному режимах;

· контроль і аудит на предмет повноти і вірогідності отриманої інформації;

· виявлення помилок і неточностей в обліковій інформації і її коректуванні;

· аудит правильності складання періодичної і річної звітності;

· видача працівникам підприємства довідок і роз'яснень по розрахунках і господарських операціях на основі наявного інформаційного фонду системи обліку, контролю й аудита;

· відображення інформації для архівного збереження.

Можливим напрямком удосконалювання цих проблем є впровадження автоматизації первинного обліку і процесу збору інформації.

Сучасні засоби обчислювальної техніки, включаючи пристрою збору, виміру, реєстрації, передачі, нагромадження інформації в ринкових умовах, дозволяють автоматично одержати всю первинну інформацію про господарські операції, що відбуваються, процесах і явищах.

На сучасному етапі з'явилися умови для автоматичного сприйняття і реєстрації первинних даних на ЕОМ, що забезпечують швидке введення первинної інформації й обробку її на великих швидкостях.

Маються різні шляхи удосконалювання організації первинного обліку з використанням ЕОМ.

Це, наприклад: скорочення і вилучення з первинних документів постійних показників і запис їх у пам'ять ЕОМ; скорочення загального обсягу первинної інформації за рахунок виключення з неї умовно-постійної інформації; заміна більшості звичайних паперових первинних документів машинними носіями інформації.

В даний час обробка первинної облікової документації ведеться в ручну.

Однак ведення первинного обліку можна робити за допомогою програми фірми «1С - Бухгалтерія» версії 7.7. «Підприємство».

При цьому підприємство має можливість вільно експериментувати з різними звітами і формами документів.

Програмний пошук по журналах проводок за будь-який період часу представляє широкі можливості для вибірки потрібних записів і тих або інших господарських операціях, і набагато ефективніше мати всю облікову інформацію в машинному виді, щоб оперативно одержувати ті дані, що необхідні і зокрема для визначення як фактично понесених прибуток, так і для проведення прогнозованих розрахунків по ефективності і перспективності того або іншого товару.

Конфігурація даної програми набудована на інтегроване ведення обліку, при цьому вона має:

1. єдину базу даних і систему діючої нормативно-довідкової інформації;

2. автоматичне відображення товарно-складських операцій;

3. розрахунку зарплати з відображенням інформації в бухгалтерському обліку;

4. формування звіту про прибутки і збитки за результатами діяльності.

Особливостями пропонованої конфігурації є наявність моделі обліку:

· валових витрат і валових доходів, що дає можливість бухгалтерові вибрати найбільш зручна і звичну для нього модель;

· ПДВ, що усуває можливість виникнення погрішностей при різних схемах обчислення ПДВ;

· списання товарно-матеріальних цінностей;

· товарно-матеріальних цінностей у розрізі партій з повним контролем при операціях приходу, відвантаження, повернення і списання;

· облік і контроль виписки податкових накладних, формування книг обліку продажів і придбання товарів (робіт, послуг);

· розрахунок заробітної плати, що враховує усі види оплати праці (по ставках, погодинна, відрядна) і їхньої комбінації (по ставках + відрядна, погодинна + відрядна, т.п.);

· автоматичний розрахунок лікарняних і відпусток, з огляду на середню заробітну плату за попередні місяці;

· Контроль балансу робочого часу;

Мінімальні вимоги до комп'ютера і програмного забезпечення:

операційна система Microsoft Windows 95/98, Microsoft Windows NT 4.0 (з виправленнями (3 сервіс пак)), Windows 2000 (з виправленнями);

установлена версія системи «1С:Підприємство» (необхідні компоненти «Бухгалтерський облік», «Оперативний облік», «Розрахунок»;

комп'ютер на базі процесора Intel Pentium-166 і вище (рекомендоване Pentium - 233 і вище) можливе використання «клонів» з відповідними технічними характеристиками;

оперативна пам'ять 64 Мбайт і більш;

твердий диск обсягом не менш 2,5 гб (для установки необхідно близько 500 Мбайт);

друкувальний пристрій;

VGA-сумісний монітор (рекомендований SVGA).

Побудова обліку в програмі «1C Бухгалтерія» приведено в схемі 4.1.

4.2 Вдосконалення фінансової і облікової політики

Підприємство в умовах високої інфляції й існуючої податкової політики держави може мати різні інтереси в питаннях формування і використання прибутку, виплати дивідендів, регулювання витрат виробництва, збільшення майна й обсягів продажів (виторгу від реалізації). Однак усі ці аспекти діяльності підприємства, відбиті у фінансовому, податковому й управлінському типах обліку, піддаються керуванню за допомогою методів, напрацьованих світовою практикою, сукупність яких і складає систему керування фінансами.

Відомо, що в сьогоднішніх умовах для більшості підприємств характерна реактивна форма керування фінансами, тобто прийняття управлінських рішень як реакції на поточні проблеми, або так називане “латання дір”. Така форма керування породжує ряд протиріч: між інтересами підприємства і фіскальних інтересів держави; ціною грошей і рентабельністю виробництва; рентабельністю власного виробництва і рентабельністю фінансових ринків; інтересами виробництва і фінансової служби і т.д.

Однієї з задач реформи підприємства є перехід до керування фінансами на основі аналізу фінансово-економічного стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності підприємства, адекватних ринковим умовам, і пошуку шляхів їхнього досягнення. Результати діяльності будь-якого підприємства цікавлять як зовнішніх ринкових агентів (у першу чергу інвесторів, кредиторів, акціонерів, споживачів і виробників), так і внутрішніх (керівників підприємства, працівників адміністративно-управлінських структурних підрозділів, працівників виробничих підрозділів).