Амортизація основних засобів та нематеріальних активів

група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа

група 4 - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років

група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки

група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

відповідно до правовстановлюючого документа

Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи.

145.1.2. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

145.1.3. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

145.1.4. Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж визначено в пункті 145.1 цієї статті.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

145.1.5. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

145.1.6. Амортизація об'єктів груп 9, 12, 14, 15, визначених у пункті 145.1 цієї статті, нараховується за методами, що наведені в підпунктах 1 і 5 підпункту 145.1.5 цієї статті. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

145.1.7. На основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується.

145.1.8. Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

145.1.9. Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

2.2 Первинний облік зносу необоротних активів

При організації документального оформлення обліку необоротних активів слід керуватися такими нормативними актами.

Міністерством статистики України № 352 від 29.12 1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку». Цим наказом Міністерство статистики затвердило типові форми первинної облікової документації з обліку необоротних активів, які введені в дію з 1 січня 1996 року.

Переліком типових документів (наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р.).

Типова форма № ОЗ-1 «Акт прийому-передачі(внутрішнього переміщення) основних засобів»(див.додаток А ) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення необоротних активів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх із скалу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядження (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів,дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів,обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При передачі основних засобів іншому основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі,який здає основні засоби.

Типова форма №03-2 «Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» (див.додаток Б ) застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).

Типові форми №03-3 «Акт на списання основних засобів» (див.додаток В ) і №03-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» застосовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.

Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації).

Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель,демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділі «Розрахунок результатів списання об'єкта».

Типова форма №03-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини» складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, що взята напрокат. Підписується представником машино прокатної бази та механіком будівельної ділянці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення.

Топова форма №03-6 «Інвентарна карта обліку основних засобів» (див.додаток Г ) застосовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про всі основні засоби на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією,про існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм, один у бухгалтерії, другий - у місцях експлуатації основних засобів замість №03-9 «Інвентарний список основних засобів».

Типова форма №03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» (див.додаток Д ) застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.

Типова форма №03-8 застосовується при річній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.

Типова форма №03-9 «Інвентарний список основних засобів» застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами. Дані, що містять в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів.

Типові форми №03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств), №03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), №03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту» використовуються для розрахунку амортизації основних засобів. Ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації при будь-якій формі ведення бухгалтерського обліку в умовах ручного обробки інформації. Лише при застосуванні журнально-ордерної форми обліку замість зазначених форм для розрахунку амортизації можна застосувати однойменну Розроблювальну таблицю №6.

При документальному оформленні господарських операцій та пов'язаних з ними змін на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією, регістрами синтетичного й аналітичного обліку та звітністю.

2.3 Синтетичний і аналітичний облік зносу необоротних активів

Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів"

Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" має такі субрахунки:

131 "Знос основних засобів"

132 "Знос інших необоротних матеріальних активів"

133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"

134 "Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів"

135 "Знос інвестиційної нерухомості"

За кредитом рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" відображається нарахування амортизації та індексації зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів, за дебетом - зменшення суми зносу (накопиченої амортизації).

На субрахунку 131 "Знос основних засобів" узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". При цьому інформація про суму зносу інвестиційної нерухомості, облік якої ведеться на субрахунку 100 "Інвестиційна нерухомість" за первісною вартістю узагальнюється на субрахунку 135 "Знос інвестиційної нерухомості".

На субрахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

На субрахунку 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів" узагальнюється інформація про суму накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів. На субрахунку 134 "Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів" узагальнюється інформація про суму амортизації, нарахованої на довгострокові біологічні активи, облік яких ведеться на субрахунках 162 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю" та 164 "Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю".

Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" кореспондує

Таблиця 2.3.1

за дебетом з кредитом рахунків:	за кредитом з дебетом рахунків:
10"Основні засоби"	10"Основні засоби"
11"Інші необоротні матеріальні активи"	15"Капітальні інвестиції"
12"Нематеріальні активи"	16"Довгострокові біологічні активи"
16"Довгострокові біологічні активи"	11"Інші необоротні матеріальні активи"
42"Додатковий капітал"	23 "Виробництво"
74"Інші доходи"	12"Нематеріальні активи"
	39 "Витрати майбутніх періодів"
	16"Довгострокові біологічні активи"
	42"Додатковий капітал"
	74"Інші доходи"
	83"Амортизація"
	91"Загальновиробничі витрати"
	92"Адміністративні витрати"
	93"Витрати на збут"
	94"Інші витрати операційної діяльності"

Журнал кореспонденції на рахунків з обліку зносу необоротних активів

Таблиця 2.3.2

№	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік з застосуванням класу 9	Бухгалтерський облік з застосуванням класів 8, 9	Сума,грн
		Дт	Кт	Дт	Кт
1	2	3	4	5	6	7
1	Нарахована амортизація основних засобів, що експлуатуються у капітальному будівництві, яке робиться господарським способом.	151	131	831 151	131 831	107000,00
2	Нарахована амортизація обладнання, що безпосередньо використовується у процесі виробництва продукції (технологічне обладнання)	23	131	831 23	131 831	25000,00
3	Нараховується амортизація вартості основних засобів, що використовуються у роботах, що пов'язані з освоєнням нових виробництв, а також підготовкою робіт сезонного характеру	39	131	831 39	131 831	56000,00
4	Збільшується сума зносу об'єкту основних засобів у зв'язку з його до оцінкою (збільшення первісної вартості об'єкту основних засобів у частині його зносу).	423	131	831 423	131 831	9600,00
5	Нарахована амортизація основних засобів загально виробничого характеру	91	131	831 91	131 831	12000,00
6	Нарахована амортизація основних засобів загальногосподарського характеру	92	131	831 92	131 831	320000,00
7	Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються при реалізації продукції	93	131	831 93	131 831	600000,00
8	Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються у дослідженнях та розробках	941	131	831 941	131 831	2300000,00
9	Нараховується амортизація вартості основних засобів, що експлуатуються у сфері обслуговування виробництва та житлово-комунальній сфері.	949	131	831 949	131 831	930000,00
10	Нараховується амортизація вартості основних засобів, що використовуються для усунення результатів надзвичайних результатів.	99	131	831 99	131 831	550000,00
11	Списується сума зносу об'єктів основних засобів у зв'язку з його вибуттям. Зменшується сума зносу об'єкту основних засобів у зв'язку з його уцінкою при умові, що раніше наданий об'єкт не до оцінувався.	131	10	131 831	831 10	100000,00

2.4 Нарахування амортизації в податковому методі

Порядок нарахування амортизації в податковому обліку регламентований ст. 8 й 9 Закону про податок на прибуток й полягають в наступному:

принципи й механізм нарахування амортизації єдині для всіх платників податку на прибуток незалежно від форми власності й органзаційно-правової форми господарювання;

передбачено спрощену класифікацію основних фондів по групах;

при визначенні балансової вартості основних фондів враховуються витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію й інші види поліпшення основних фондів, а також фактично нарахована сума амортизації;

стосовно груп 2, 3 й 4 основних фондів використовається груповий метод визначення балансової вартості відповідної групи й розрахунку амортизаційних відрахувань;

установлено єдині для кожної групи основних фондів (і для всіх платників) норми амортизаційних відрахувань.

Для податкового обліку амортизація є окремою статтею, що зменшує оподатковуваний дохід. Відповідно до Закону про податок на прибуток під терміном - "амортизація основних фондів" мається на увазі поступове віднесення витрат на їхнє придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоректованого доходу платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань.

Об'єктом для нарахування амортизації відповідно до п. п. 8.1. 2 ст. 8 Закону про податок на прибуток є витрати, пов'язані з:

а) придбанням основних фондів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання худоби й придбання, закладку й вирощування багатолітніх насаджень до початку плодоносіння;

б) самостійним виготовленням основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті виготовленням таких основних фондів;

в) проведенням всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації й інших видів поліпшення основних фондів;

г) капітальним поліпшенням землі, не пов'язаним з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Ст. 8 Закону про податок на прибуток, що визначає порядок збільшення та зменшення балансової вартості відповідних груп обліку основних фондів і нарахування амортизації, не містить інформації, з якого моменту необхідно амортизувати понесені підприємством витрати на придбання основних фондів.

Згідно ж п. п. 8.3. 1 ст. 8 даного Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 ст. 8 Закону про податок на прибуток, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Таким чином, для основних фондів групи 1 нарахування амортизації здійснюється з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію, а для основних фондів груп 2, 3 й 4 - з кварталу, що є наступним за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, які входять до складу цих груп незалежно від фактичного здійснення розрахунків за такі основні фонди.

Не підлягають амортизації витрати на:

придбання й відгодівля продуктивної худоби;

вирощування багаторічних плодових насаджень;

придбання основних фондів з метою подальшого продажу іншим особам або їхнє використання в якості комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для продажу іншим особам;

зміст основних фондів, що перебувають на консервації.

Зазначені види витрат підлягають включенню до складу валових витрат підприємства того звітного періоду, у якому були понесені.

Також не підлягають амортизації:

-- витрати бюджетів на будівництво й утримання будівель благоустрою й житлових будинків, придбання й зберігання бібліотечних й архівних фондів;

-- витрати бюджетів на будівництво й утримання автомобільних доріг загального користування;

-- витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном «невиробничі фонди» для цілей оподатковування варто розуміти капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку (капітальні активи, що підлягають під визначення груп 1).

Основні фонди, що підлягають амортизації відповідно до Закону про податок на прибуток, підрозділяються на чотири групи залежно від цільового призначення й функцій, що виконують. Виходячи з такого розподілу, визначений порядок віднесення об'єктів і норми нарахування амортизації окремо по кожній групі.

Для цілей амортизації відповідно до Закону про податок на прибуток основні фонди підприємства діляться на чотири групи:

1 група - будинку, спорудження, їхні структурні компоненти й передавальні устрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини (квартири й місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група -- автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові оптичні, електронні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне) устаткування;

група -- будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 й 4.

група -- електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їхнє програмне забезпечення, пов'язані з ними кошти зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони й рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до положень Закону про податок на прибуток базою для нарахування амортизації є балансова вартість відповідної групи основних фондів (для групи 1 -- окремого об'єкта) на початок звітного кварталу (далі -- розрахунковий квартал). При цьому сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з розрахункових кварталів, що входять у такий звітний період.

Розрахунок балансової вартості груп основних фондів, підприємство здійснює самостійно на підставі формули, визначеної в п. п. 8.3. 2 ст. 8 Закону про податок на прибуток.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу для нарахування амортизації розраховується по формулі:

(2.4.1)

де а - розрахунковий квартал;

а - 1 -- попередній квартал перед розрахунковим кварталом;

-- балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

-- сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернзацій й інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

-- сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

-- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

ля балансової вартості об'єктів основних фондів групи 1 п. п. 8.3. 7 ст. 8 Закону про податок на прибуток установлена гранична величина, при досягненні якої нарахування амортизації припиняється.

Що стосується обліку балансової вартості основних фондів груп 2, 3 й 4, то на відміну від основних фондів групи 1 він ведеться по сукупній балансовій вартості відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Межа для нарахування амортизації для основних фондів груп 2, 3 й 4 установлений п. п. 8.3. 8 ст. 8 Закону про податок на прибуток. Так, відповідно до даного пункту амортизація основних фондів груп 2, 3 й 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Приклад №1

Балансова вартість - 460000,00 грн.

Вартість придбаних ОЗ - 4100,00грн.

Вартість ліквідації ОЗ - 28000,00грн.

Амортизаційні відрахування - 9000,00 грн.

Амортизація ОЗ 2 групи

1)Визначення балансової вартості

= 460000,00+4100,00-2800,00-9000,00=452300,00грн.

А = 452300,00 * 10%= 45230,00грн.

Журнал кореспонденції на рахунків з обліку зносу необоротних активів, податковим методом

Зміст господарської операцій	Д-т	К-т	Сума, грн
1.Нараховано амортизацію на об'єкт загального виробництва	91	131	45230,00
2.Списано суму нарахованої амортизації	131	10	45230,00

Приклад №2

Балансова вартість - 326000,00грн.

Амортизація за попередній квартал - 6500,00 грн.

Амортизація об'єкту ОЗ - будівлі складу

= -

= 326000,00-6500,00=319500,00 грн.

А=319500,00 * 2% =6390,00 грн.

Журнал кореспонденції на рахунків з обліку зносу необоротних активів, податковим методом

Зміст господарської операцій	Д-т	К-т	Сума, грн
1.Нараховано амортизацію на об'єкт загального виробництва	91	131	6390,00
2.Списано суму нарахованої амортизації	131	10	6390,00

ВИСНОВОК

За умов ринкових відносин важливого значення набуває питання управління необоротними активами.

У сучасних умовах основу необоротних активів підприємства складають основні засоби і нематеріальні активи. Довгострокові фінансові вкладення займають поки ще незначну частку необоротних активів, а на більшості підприємств узагалі відсутні.

Вибір методу нарахування зносу основних засобів здійснюється адміністрацією за своїм розсудом, але з урахуванням специфіки виробництва або виду послуг, що робляться.

Застосування декількох варіантів нарахування амортизації приведе до того, що організації будуть більш коректно обчислювати амортизацію необоротних активів. Як відомо головним завданням підприємницької діяльності є отримання максимального прибутку, а при грамотному виборі методу амортизації необоротних активів підприємство одержить вигоду, що досить важливо

Як бачимо амортизацією цікавляться багато фахівців економічної області, у кожного з них є свої погляди на визначення сутності та функцій амортизації, а також амортизаційної політики, зносу та т.д. Але всі сходяться в одному, амортизація це важливе питання в економічній, фінансовій та податковій політиці. А також підсумовуючи сказане можна зазначити, що амортизація є найважливішим моментом кругообігу основних засобів.

Водночас, сучасна облікова концепція амортизації не позбавлена недоліків, оскільки заснована на низці допущень, що можуть бути помилковими

Зокрема звернемо увагу на такі припущення:

- передбачається, що первісна вартість є придатною основою для нарахування амортизації і відшкодування цієї суми забезпечить підтримання капіталу на незмінному рівні;

- очікування підприємця щодо терміну служби активу, його ліквідаційної вартості наприкінці цього терміну тощо, цілком виправдовуються;

- у період між придбанням і списанням активу не відбувається коливань цін, і, отже, рівновеликі грошові суми, які одержують або сплачують у різні моменти часу, рівнозначні.

Проте перші два з приведених припущень рідко підтверджуються практикою. Тому в умовах інфляції і маніпуляцій за допомогою методів оцінки об'єктивність даних фінансової звітності викликає обгрунтовані сумніви.

Існують інші недоліки, особливо в амортизаційній політиці України, наприклад двоїстість амортизаційних відрахувань, що дуже обмежує підприємство.

Аналіз нарахування та використання амортизації, проведений за даними Державного комітету статистики України, показав, що переважна більшість підприємств практично не використовує нараховану амортизацію на відновлення і розширення виробництва, тому щороку зростає розрив між реальним зносом і фінансовими можливостями відновлення основних засобів, що призводить до погіршення фінансового становища підприємств. Фактична норма амортизації у 2001 -2002 рр. становила 4,0%; у 2003р. -3,8% тобто накопичення амортизації на підприємствах відбувалось уповільненими темпами. В зв'язку з цим керівництву підприємств доцільно комплексно оцінювати вплив обраного методу на розмір амортизації та, як наслідок, на грошовий потік і прибуток підприємства.

Список використаної літератури

1. «Податковий кодекс України 2010» РОЗДІЛ III. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ ст.144, ст. 145

2. Косова Т.Д. Амортизація як інвестиційний ресурс підприємства // Економіка підприємства, 2003, №9. - С. 157-166.

3. Орлова В.К. Сенчішак С.В. Зв'язок амортизаційної політики з дивідендною політикою на підприємстві // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. - Ч.І: Вип. 4. -Кіровоград: КДТУ.2003. -С.357-363.

4. Борисенко З.Н. Амортизационная политика. - Киев, 1993. - 136с.

5. Шудра В.Ф. Механизм восстановления парка промышленного оборудования. - К., 1990.-143 с.

6. Вісник Технічного університету Поділля № 2, Ч.1. Хмельницький, 2003.

7. Кантор Е.Л. Экономика предприятия. - СПб., 2002. - 352с.

8. Борисенко З.Н. Амортизационная политика. - Киев., 1993. - 136с.

9. Пелих А.С. Экономика предприятия и отрасли промышленности. - Ростов-на-Дону., 1999. -608с.

10. Жариков В.Д. Прогнозирование потребности объединений в оборудовании.- М., 1986. - 172с.

11. Прокопивний С.Ф. Економіка підприємства.-К.:КНЕУ. -2001. -528с.

12. Лісовський І.В. Економічна природа амортизації, її сучасні концепції та функції// Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки.- 2003.- № 2,Т.1.- c. 110-113.

13. Городянська Л. Податковий і бухгалтерський облік амортизації на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит, 2003, №2. -- c. 12--18.

14. Городянська Л. Раціональний вибір підприємством методу амортизації// Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. -- Ч.1: Вип. 4. -- Кіровоград: КДТУ, 2003. -- c. 141--147.

15. Кононенко Т.. Замлинський В. Про можливості інтеграції методики нарахування амортизації // Бухгалтерський облік і аудит, 2003, №10. -- c. 24--28.

16. Примак Т.О. Економіка підприємства. - К.: Вікар. -2001. - 178с.

17. Завгородній В.П. Бухгалтерский учет в Украине (С использ. Нац. Стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов. - 5-е изд.,доп. И перераб. - К.: А.С.К.., 2001.- 848с. - (Экономика. Финансы. Право.)

18. Экономика предприятия: Учебник для вузов/ В.В. Горфынкель Е.М. Купряков, В.П. Просолов и др., под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф Е.М. Купрякова,- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,1996.-367с.

19. Афанасьев Мст., Кузнецов П. Забытая амортизация// Экономист.- 2001.- №8 с.105.

20. В. Карєв Розрахунок амортизації // Бухгалтерський облік та аудит.-2001.-№11,12. 2002.-№2.

21. Баб'як Н.Д. Вплив амортизаційних відрахувань на результати фінансово-господарської діяльності підприємств//Фінанси України.-2001.-№11.-с.34

22. Хомяков В., Белинская В. Методика оценки влияния амортизационной политики на окупаемость капитальных вложений// Экономика Украины.- 2000.-№2.-с28.

Размещено на Allbest.ru