Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Організація бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємства на прикладі ПП «Акватол»

Зміст

Вступ

1. Коротка характеристика ПП «Акватол»

2. Аналітично-розрахункова частина

2.1 Облік придбання матеріальних цінностей

2.2 Облік використання виробничих запасів

2.3 Облік виплати заробітної плати

2.4 Облік нарахування заробітної плати

2.5 Облік амортизації основних засобів

2.6 Облік реалізованої продукції

2.7 Облік доходів від реалізації продукції

2.8 Облік розрахунків з бюджетом

2.9 Облік фінансових результатів

2.10 Облік використання чистого прибутку

3. Синтетичний облік

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сьогодні фінансова звітність в Україні є елементом інфраструктури ринкової економіки і засобом комунікації.

Саме із звітності починається перше знайомство з діяльністю підприємства. Вона становить основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства.

Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” дає наступне визначення фінансової звітності:

“Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період” (ст. 1 Закону).

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для прийняття рішень в ринковій економіці є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність підприємств не є комерційною таємницею підприємства. Емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди та компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані щорічно надавати річну фінансову звітність для публікації в пресі.

Однак, крім відкритої для зовнішніх користувачів, існує ще й закрита звітність. Вона задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечити ефективне управління внутрішніми підрозділами, прийняття оперативних рішень на рівні цехових дільниць тощо. Це досягається шляхом створення системи додаткового внутрішньогосподарського або управлінського обліку. Тому в ст. 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон) визначені суб'єкти, що зобов'язані надавати фінансову звітність вузькому колу осіб: органам, яким вони підпорядковуються, власникам (засновникам) та трудовим колективам на їх вимогу тощо. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до чинного законодавства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

забезпеченості зобов'язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

інших рішень (ст. 6 Закону).

До внутрішніх користувачів відноситься управлінський персонал підприємства, який приймає різні рішення виробничого і фінансового характеру. Наприклад, на базі звітності складається фінансовий план підприємства на наступний рік, приймаються рішення про ціноутворення тощо.

Крім того, фінансова звітність є ланкою між підприємством і зовнішнім середовищем. Метою надання підприємством звітності зовнішнім користувачам в умовах ринку є одержання додаткових фінансових ресурсів на фінансових ринках. Відповідальність за забезпечення ефективного зв'язку між підприємством і фінансовими ринками несуть фінансові менеджери вищої управлінської ланки підприємства. Так як рішення зовнішніх користувачів за інших рівних умов приймаються на основі обмеженого кола показників фінансової звітності, саме ці показники знаходяться в центрі уваги фінансового менеджера і є кінцевим етапом в ході оцінки впливу прийнятих управлінських рішень на фінансовий стан підприємства.

результат облік звітність підприємство

1. Коротка характеристика ПП «АКВАТОЛ»

ПП „Акватол” створене згідно з Законом України ”Про господарські товариства”, Господарського Кодексу та зареєстроване рішенням Виконкому районної Ради від 26 грудня 1999р. №175-р в цілях задоволення суспільних потреб в продукції, послугах (роботах), реалізації на основі отриманого прибутку. соціально-економічних інтересів засновника і членів трудового колективу.

Підприємство є юридичною особою, здійснює свою діяльність на основі повного господарського розрахунку і самофінансування, діє на принципах самоуправління, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в національній валюті та валютний рахунок в банківських установах України, круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням, інші реквізити.

Підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до діючого законодавства.

Майно підприємства - це основні та оборотні кошти, а також інші цінності, які належать підприємству на правах власності і вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства.

Управляє підприємством директор, який є єдиним засновником. Статутний фонд підприємства складає 0,5тис.грн., який внесений грошовими коштами засновника при створені приватного підприємства та протягом всього періоду існування підприємства не змінювався.

Загальна кількість працюючих за основним місцем роботи 35 чоловік. Для виконання робіт складаються договори субпідряду з підприємствами для яких виконуються вибухові роботи.

Підприємство діє на принципах повного госпрозрахунку , самофінансування і самоокупності за рахунок власних і позикових коштів.

Підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації; розробляє робочий план рахунків.

Згідно Статуту, основні цілі і напрямками діяльності ПП «Акватол» :

- видобування каміння для будівництва;

- реалізація вибухових речовин;

- проведення науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт;

- впровадження і супроводження науково-технічних розробок в галузях народного господарства;

- посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, кораблями та літаками;

- виробництво і реалізація промислових товарів: електронних пристроїв, побутової техніки, товарів народного вжитку та інше.

Основним видом діяльності приватного підприємства «Акватол» є надання послуг по подрібленню гірничих порід у кар'єрах. Використовуючи новітні технології підприємство веде буро вибухові роботи на кар'єрах Дніпропетровської, Херсонської та Полтавської областях. Для виконання своїх робіт ПП «Акватол» запросило до себе на роботу високопрофесійних працівників які мають спеціальну освіту та навички для виконання небезпечних робіт. ПП «Акватол» одне з перших приватних підприємств на Україні яке отримало дозволи на проведення вибухових робіт та використання нових технологій у своїй діяльності. За період своєї діяльності приватне підприємство «Акватол» завдяки новим технологіям впровадженим на підприємстві і якістю своєї роботи збільшило кількість замовників на свої роботи, у зв'язку з чим збільшилася кількість видобутої гірничої маси. Ураховуючи характер діяльності, основними партнерами підприємства є хімічні заводи - які виготовляють вибухівні речовини і засобів вибуху. Для вдосконалення технологій вибухових робіт У рецептур ВР ведеться спільна робота з науковими установами, а також підтримуються контакти з подібними підприємствами України. До основних досягнень підприємства слід віднести: випуск складових частин для приготування маломістких вибухових сумішей для руйнування негабаритних шматків гірської маси; широкомасштабне використовування поліетиленових рукавів для подачі і розміщення гранульованих водонаповнених вибухівних речовин; використовування найсучасніших систем ініціації.

Сировина яку видобуває підприємство використовується у різних галузях народного господарства нашої держави. У Дніпропетровський області ПП «Акватол» веде роботи на Жовтокамянському родовищі у с.Жовтому і видобуває вапняк для виготовлення цементу на ВАТ «Кривий Ріг -Цемент». У Херсонській області ПП «Акватол» також видобуває вапняк, але вже для виготовлення цегли. У Полтавській області підприємство видобуває граніти, які використовуються для будівництва доріг та будівництва споруд. З кожним роком ПП «Акватол» збільшує видобування сировини та вдосконалює видобування каміння завдяки новітнім технологіям які застосовуються керівництвом підприємства.

ПП «Акватол» самостійно встановлює ціни і тарифи на свою продукцію, крім випадків, передбачених діючим законодавством.

Джерелом формування фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, засоби, отримані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян, а також інші надходження.

Баланс на початок періоду представлено в таблиці

АКТИВ	код рядка	На початок року
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	1500
первісна вартість	011	2000
знос	012	500
Незавершене будівництво	020
Основні засоби:
залишкова вартість	030	4550
первісна вартість	031	7550
знос	032	3000
Довгострокові фінансові інвестиції в капіталі інших підприємств	040
Інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	6050
ІІ. Оборотні активи
Запаси
виробничі	100	150
тварини на вирощуванні	110
незавершене виробництво	120	50
готова продукція	130	200
товари	140	25
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	295
первісна вартість	161	295
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	1420
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260	2140
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	100
БАЛАНС		8290
ПАСИВ
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	7300
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320	250
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340	250
Нерозподілений прибуток	350	240
Неоплачений капітал	36	1400
Вилучений капітал	370	200
Усього за розділом І.	380	6440
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
	415
	416
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ.	430
ІІІ. Довгострокові зобов"язання
Довгострокові кредити банків	440	250
Довгострокові фінансові зобов"язання	450
Відстрочені податкові зобов"язання	460
Інші довгострокові зобов"язання	470
Усього за розділом ІІІ.	480	250
ІV. Поточні зобов"язання
Короткострокові кредити банків	500	300
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов"язаннями	510
Векселі видані	520	200
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	500
Поточні зобов"язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	120
з позабюджетних платежів	560	320
зі страхування	570	25
з оплати праці	580	85
з учасниками	590	50
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов"язання	610
Усього за розділом ІV.	620	1600
V. Доходи майбтніх періодів	630
БАЛАНС	64	8290

Оборотна відомість за синтетичними рахунками

Найменування рахунку	Сальдо на початок	Обороти за місяць	Сальдо на кінець
	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
Виробничі запаси	2890		1418		4208
Розрахунки з вітчизняними постачальниками		103265	2470	3082		103877
Поточні рахунки в національній валюті	29398		150000	145470	33928
Витрати від знецінення запасів			100		100
Податковий кредит			554		554
Податкове зобов'язання			28000	28000
Розрахунки по податкам		2500		34551,6		37051,6
Каса	500		90000	90230	270
Виробництво			5367,5		5367,5
Загально виробничі витрати			3810,5		3810,5
Собівартість виготовленої та реалізованої продукції			20500		20500
Адміністративні витрати			1593		1593
Витрати на збут			500		500
Розрахунки з підзвітними особами			180		180
Розрахунки по претензіям	95		950		1045
Тара під товарами			70		70
Знос основних фондів		11800	93			11707
Розрахунок по заробітній платі		3600	92242,5	6500	82142,5
Розрахунок по пенсійному забезпеченню		530		2080		2610
Розрахунок зі страхування				142,5		142,5
Витрати майбутніх періодів	1600		50		2100
Готова продукція	1050			24818		23778
Розрахунок з вітчизняними покупцями	76600		140000	150000	66600
Доход від реалізації продукції			168000	168000		80620,4
Відрахування з доходу			62551,6		62551,6
Короткострокові кредити банків			25000		25000
Результат від основної діяльності	18471		80620,4		99091,4
Разом	315213	315213	12026780	12026780	12341993	12341993

2. Аналітично-розрахункова частина

2.1 Облік придбання матеріальних цінностей

В Україні суб'єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерства органів Держкомстатистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об'єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків.

Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів, що займається розробкою:

- Плану рахунків бухгалтерського обліку;

- положень про документальне забезпечення захистів в бухгалтерському обліку;

- обсягу, форми і порядку складання річної (квартальної) бухгалтерської звітності;

- порядку ведення облікових регістрів різними підприємствами;

- інших нормативних документів, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки.

Основним документом, що регулює порядок ведення обліку запасів є Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси». В ньому поданий порядок аналітичного та синтетичного обліку запасів, порядок визнання та оцінки.

Згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку виробничі запаси класифікуються за такими групами:

201 Сировина і матеріали

202 Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби

203 Паливо

204 Тара і тарні матеріали

205 Будівельні матеріали

206 Матеріали передані у переробку

207 Запасні частини

208 Матеріали сільськогосподарського призначення

209 Інші матеріали

Типовими операціями з обліку виробничих запасів є наступні:

1. Матеріали (напівфабрикати), вироблені підприємством для власних потреб:

Дт 201 „Сировина і матеріали”

Дт 23 „Виробництво”

2. Оприбуткування виробничих запасів, виготовлених на підприємстві:

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 23 „Виробництво”

Надходження виробничих запасів на підприємстві за плату від постачальників відображається такими записами.

У разі наступної оплати:

1. Оприбутковано запаси:

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 63 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ у складі вартості оприбуткованих запасів:

Дт 641 „Розрахунки за податками”

Кт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

2. Відображено витрати на транспортування запасів:

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ у складі суми передоплати за запаси за наявності податкової накладної:

Дт 641 „Розрахунки за податками”

Кт 631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

3. Оплачено придбані запаси:

Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кт 31 „Рахунки в банках”

4. Оплачено транспортні послуги:

Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кт 31 „Рахунки в банках”

У разі передоплати

5. Здійснено передоплату за запаси:

Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кт 31 „Рахунки в банках”

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ в складі суми передоплати за запаси за наявності податкової накладної:

Дт 641 „Розрахунки за податками”

Кт 644 „Податковий кредит”

6. Здійснено передоплату за транспортні послуги:

Дт 371 „Розрахунки за виданими авансами”

Кт 31 „Рахунки в банках”

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ в складі суми передоплати за транспортні послуги за наявності податкової накладної:

Дт 641 „Розрахунки за податками”

Кт 644 „Податковий кредит”

7. Оприбутковано придбані запаси:

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

8. Списано раніше відображену суму податкового кредиту щодо ПДВ при оприбуткуванні запасів:

Дт 644 „Податковий кредит”

Кт 631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

9. Вартість транспортних послуг включено до первісною вартості запасів:

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

10 Списано раніше відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ у складі вартості транспортних послуг:

Дт 644 „Податковий кредит”

Кт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Здійснено залік заборгованостей:

Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кт 371 „Розрахунки за виданими авансами”

Проблема організації аналітичного обліку (за номенклатурними номерами) вирішується з прийманням облікової політики підприємства. За великої номенклатури запасів доцільно застосовувати оперативно-бухгалтерський метод. За цим методом кількісно-сортовий облік запасів на складах ведеться матеріально відповідальними особами в картках складського обліку (ф. № М-12), які відкриваються бухгалтерією на кожний номенклатурний номер запасів. Матеріально відповідальна особа в цих картках записує кожну операцію з надходження та відпускання матеріалів і визначає залишок запасів. Підставою для записів є первинні документи на оприбуткування та відпускання запасів.

На даному підприємстві картки складського обліку не ведуться, адже номенклатура є невеликою.

Бухгалтерія постійно контролює правильність ведення складського обліку відповідно до первинних документів. Контроль здійснюється за графіком безпосередньо на складі в присутності матеріально відповідальної особи. Бухгалтер перевіряє правильність записів і визначення залишків, що підтверджує своїм підписом у картці. Потім за реєстром забирає первинні документи для бухгалтерської обробки.

Після такого контролю картки складського обліку перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри оперативно-бухгалтерського обліку та в бухгалтерії не потрібно вести аналітичний облік наявності та руху запасів за кожним номенклатурним номером. Бухгалтерія здійснює означений тільки в грошовому виразі та за однорідними групами (дріт; ізострічка; жила мідна тощо) в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.

Для погодження даних кількісного складського обліку з вартісним бухгалтерським застосовуються книги залишків матеріалів (сальдові відомості). Вони відкриваються щодо кожної матеріально відповідальної особи окремо. У ці регістри на кожне перше число місяця матеріально відповідальні особи переносять з карток складського обліку перевірені бухгалтерією залишки матеріалів. Книги (відомості) заповнюються відповідно до номенклатурних номерів і однорідних груп.

У бухгалтерії ці дані оцінюються за обліковими цінами, за якими ведеться аналітичний облік руху та наявності матеріалів у розрізі однорідних груп. Таким чином буде одержана інформація про вартість матеріалів за даними складського обліку та відомостями бухгалтерії. Такі записи повинні збігатися, тому що складський і бухгалтерський облік ведуться за даними одних і тих самих первинних документів та оцінюються за одними цінами. Якщо за якоюсь групою дані про залишки (сальдо) неоднакові, то бухгалтерія здійснює перевірку та виявляє помилки.

У разі невеликої номенклатури запасів у бухгалтерії може вестися аналітичний облік наявності та руху запасів у розрізі номенклатурних номерів як у кількісному, так і у вартісному виразі. На підставі одержаних від матеріально відповідальних осіб прибутково-видаткових документів бухгалтер оформлює відомості оприбуткування та списання (відпускання) матеріалів, які використовуються для щомісячного складання оборотних відомостей у розрізі номенклатурних номерів, тобто кількісно-сумарного обліку, де й відображається інформація про залишки матеріалів на початок місяця, надходження та списання й залишок на кінець місяця. Контроль за узгодженістю даних бухгалтерського та складського обліку здійснюється бухгалтерією способом звіряння даних оборотних відомостей і даних карток складського обліку. Цей метод може застосовуватися в умовах широкого використання обчислювальної техніки.

На практиці за невеликої кількості номенклатурних номерів запасів можуть застосовуватися матеріальні звіти, в яких матеріально відповідальні особи відображають дані про залишки і рух запасів у розрізі номенклатурних номерів, але тільки в кількісних вимірниках, а бухгалтерія після перевірки цих даних на підставі первинних документів обчислює вартість цих запасів. У результаті такого обліку відпадає необхідність у веденні оборотних відомостей.

Приклад оборотно-сальдової відомості ТзОВ «Компанія Технопол» подано у додатку Л.

Для накопичення інформації про наявність і рух виробничих запасів використовується активний рахунок 20 “Виробничі запаси”, до якого відкривається дев'ять субрахунків.

За дебетом рахунка 20 “Виробничі запаси” і відповідних субрахунків відображаються дані про надходження запасів з різних джерел (від постачальників, підзвітних осіб, власного виробництва, засновників підприємства тощо).

За кредитом цього рахунка та його субрахунків відображається інформація про вибуття (списання) запасів на різні цілі (виробництво та інші внутрішньогосподарські потреби, відпускання на сторону), а також суми уцінки виробничих запасів.

Облік придбання запасів на рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках ведеться за фактичною собівартістю придбання, тобто за первісною вартістю з урахуванням витрат на транспортування та заготівлю запасів. Якщо є можливість, такі витрати відносять на конкретний номенклатурний номер прямим способом. У більшості випадків це зробити практично неможливо. Тому транспортно-заготівельні витрати групують на окремому субрахунку, який визначає підприємство. Це, як правило, субрахунки другого порядку до субрахунків рахунка 20.

Списання запасів на виробничі та інші цілі здійснюється на підставі первинних документів.

Важливим моментом при списанні запасів є визначення їхньої вартості.

Згідно з П(С)БО 9 оцінки вибуття запасів можуть бути такі:

1) оцінка за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується при відпускання запасів, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного;

2) оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів;

3) оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються (списуються на виробництво, на продаж) у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство та відображені в бухгалтерському обліку (перший надійшов -- перший списаний). При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом їх надходження;

4) оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції, встановлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і чинних цін. Для забезпечення максимального наближення нормальних затрат до фактичних норм затрат і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятися та переглядатися;

5) оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну та змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Означена сума визначається як добуток продажної (роздрібної) націнки на реалізовані товари і вартості реалізованих товарів та середнього відсотку торговельної націнки. Останній визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця та торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

У додатку М зображено обороти по рахунку 20 «Виробничі запаси», з яких ми можемо прослідкувати суми виробничих запасів витрачені на різні господарські потреби.

Якщо підприємство для поточного обліку застосовує (постійні) ціни та окремо групує транспортно-заготівельні витрати, то у процесі списання запасів виникає потреба в операції з розрахунку і списанню транспортно-заготівельних витрат. Методика цього розрахунку викладена в П(С)БО 16. Транспортно-заготівельні витрати розподіляються між вартістю використаних (списаних) запасів і їхнім залишком на кінець місяця. Для цього визначається середній відсоток транспортно-заготівельних витрат до облікової вартості запасів на початок місяця та тих, які надійшли протягом місяця. Потім вартість використаних (списаних) запасів перемножується на середній відсоток і так визначається сума транспортно-заготівельних витрат, яка підлягає списанню.

Розрахована сума транспортно-заготівельних витрат списується з кредиту рахунка 20 «Виробничі запаси» в дебет тих самих рахунків, на які списана вартість запасів за обліковими цінами.

Бухгалтерські проведення зі списання запасів (кредит рахунка 20) відображають у журналі № 5.

Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У Відомості визначаються сума і рівень транспортно-заготівельних витрат, а також фактична собівартість витрачених запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.

Записи у Відомість 5.1 проводять на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць.

У графі 2 видаток показується групуванням за кореспондуючими рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту виробничих запасів за місяць виділяються окремими сумами і мають бути між собою рівними.

2.2 Облік використання виробничих запасів

Для здійснення процесу виробництва продукції важливе місце має ефективність і повнота використання матеріальних ресурсів, виробничих запасів. Використання матеріальних ресурсів на виробництво продукції характеризується наступними показниками:

- витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції;

- витрати матеріально-сировинних ресурсів на весь випуск продукції;

- коефіцієнт використання матеріально-сировинних ресурсів

(цей коефіцієнт визначається для кожного виду ресурсів);

- процент (питома вага) відходів;

- використання виробничих відходів у процесі виробництва для виготовлення із них можливої для суспільства продукції.

При визначенні показників результативності витрат матеріально-сировинних ресурсів необхідно враховувати не тільки кількість сировини і виготовленої продукції, але і якість.

Аналіз використання матеріальних ресурсів проводиться при допомозі наступних прийомів: порівняння, визначення абсолютних та відносних відхилень, ланцюгових підстановок. Методика аналізу повинна охопити використання матеріально-сировинних ресурсів на всіх етапах:

- розрахунок потреби;

- використання для виробництва продукції;

- зберігання і прогнозування залишків ТМЦ.

Показники, що характеризують використання матеріально-сировинних ресурсів визначаються в натуральному і грошовому виразі. До них відносяться:

- витрати матеріально-сировинних ресурсів на одиницю продукції (питомі витрати);

- потреби в матеріальних ресурсах на всю програму;

- запаси ресурсів на початок розрахункового періоду;

- потреба в матеріальних ресурсах з врахуванням наявних запасів.

Порівняння фактичних показників з нормативними характеризують рівень використання ресурсів і забезпечення ресурсами програми. При прогнозуванні запасів ТМЦ необхідно враховувати денне використання кожного із виду ресурсів і середню тривалість інтервалів між черговими поставками.

Використання матеріальних ресурсів характеризується такими показниками як матеріаломісткість і матеріаловіддача. Матеріаломісткість продукції є вартісним показником, який відображає рівень матеріальних витрат (без амортизації) на кожну гривню товарної продукції та розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості товарної продукції:

(К * Нn * Цn)

М_м = ----------------------- , (3.1)

(К * Цm)

де Мм-матеріаломісткість продукції (грн.);

К-обсяг випуску продукції (в одиницях);

Нn- норма витрачання n-матеріалу на одиницю продукції (у натуральних вимірниках)

Цn-ціна одиниці n-виду матеріалу за період, що його аналізують (грн.)

Цm-відпускна ціна одиниці продукції(грн.)

Матеріаловіддача продукції (зворотний показник до показника матеріаломісткості) характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів та розраховується як відношення вартості товарної продукції до суми матеріальних витрат:

(К * Цm)

Мв = ----------------------- , (3.2)

(К * Нn * Цn)

де Мв-матеріаловіддача продукції (грн)

2.3 Облік виплати заробітної плати

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» - пасивний, балансовій, розрахунковий.

661- «Нарахована заробітна плата»;

662 - «Депонована заробітна плата»;

При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова).

Облік розрахунків з робітниками та службовцями по операціях, непов'язаних з оплатою праці (розрахунки за товари, які продані в кредит), ведеться на рахунку 39 «Розрахунки з робітниками та службовцями по інших операціях», який має слідуючи субрахунки :

1 - за товари, продані в кредит;

2 - позика на індивідуальне житлове будівництво;

3 - позика на будівництво садових будинків;

4 - позика молодим сім'ям;

5 - на формений одяг;

6 - по акціях;

7 - заборгованість учасників по підписці на акції.

По кредиту даного рахунку відображається заборгованість робітників по виданих позиках, а по дебету - погашення цієї заборгованості; також відображаються суми, утримані з усіх видів оплати праці, і виплата заробітної плати.

Розрахунки з працюючими при ручному способі обробки документів вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості.

Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються із розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66 (див. таблицю 1.1), [21].

Таблиця 1.1Схема відображення операцій по рахунку 66 субрахунок 1 «Нарахована заробітна плата».

№ п/п	Найменування господарської операції	Бухгалтерська проводка
		Дт	Кт
1	2	3	4
1	Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів робітникам основного і допоміжного виробництв та ін .	23	661
2	Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і адміністративному персоналу.	91,92	661
3	Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх періодів.	39	661
4	Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції.	93	661
5	Нарахована оплата, пов`язана з виправленням браку продукції.	24	661
6	Нарахована заробітна плата торговим працівникам, працівникам посередницьких підприємств.	92,93, 94	661
7	Нараховані суми оплати праці, пов`язані з операціями по вибуттю (реалізації) основних засобів.	972	661
8	Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування (за лікарняними листками та ін.).	652	661
9	Нестачі, раніше віднесені за рахунок винних осіб, списані за рахунок підприємства.	92	661
10	Нараховані суми оплати праці робітникам основного виробництва.	23	661
11	Нараховані суми оплати праці (премії) за рахунок Фондів економічного стимулювання, Фондів спеціального призначення і доплат.	--	--
12	Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів цільового фінансування.	48	661
13	Нарахована заробітна плата за рахунок резерву наступних платежів.	47	661
14	Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо).	65	661
15	Нарахована вихідна допомога передбачена діючим законодавством.	23,91, 92	661
16	Депонована заробітна плата	661	662
17	Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, пов`язану з ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо.	991	661
18	Повернуті до каси надлишки нарахованих сум (переплата)	30	661
19	Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками.	661	30
20	Відраховані із заробітної плати прибутковий податок і збір на випадок безробіття.	661	641
21	Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих 1 % - 2% до Пенсійного фонду.	661	651
22	Відраховані із заробітної плати проф.внески, 1%	661	685
23	Відраховані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми.	661	372
24	Сплачено за подарунки.	68	31
25	Видані подарунки працівникам підприємства, речові призи та матеріальна допомога (придбані з урахуванням ПДВ):а) що не перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати в розрахунку за рік:
	- видані подарунки працівникам підприємства	661	68
	списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства.	48	661
	нарахування на вартість подарунків до Пенсійного фонду 31,8% .	91	651
	б) що перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати у розрахунку за рік:
	- видані подарунки працівникам підприємства	661	68
	- списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства	48	661
	- нарахування на вартість подарунків, речових призів та матеріальну допомогу	91	651
	- прибутковий податок (у складі сукупного оподатковуваного доходу працівника за місяць	661	641
	- відрахування із сукупного оподатковуваного доходу (750грн. +300грн.)*2% - до Пенсійного фонду	661	651
	- збір на випадок безробіття (750грн.+300грн.)*0,5%	661	65

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленої форми. Документальне оформлення операцій при переході на нові облікові принципи не змінилися. Типові форми документів з обліку праці та її оплати затверджено наказами Мінстату України від 19.10.1995 року №253 та від 22.05.1996 року №144. Такими документами являються наступні: [31, 50]

1) Наказ (розпорядження);

2) Облікові документи по кадрах :

- Особова картка (типова форма П-2); - Особова справа (досьє);

- Штатно-посадова книга; - Алфавітна книга і алфавітна картка;

- Графік щорічних відпусток і книга обліку відпусток;

- Книга обліку бланків трудових книжок;

- Документи обліку використання робочого часу;

3) Первинні документи що стосуються з/п :

П-49 „Розрахунково-платіжна відомість”;

П-50, П-51 „Розрахункова відомість”;

П-52 „Розрахунок заробітної плати”;

П-53 „Платіжна відомість”;

П-54, П-54а „Особовий рахунок”;

П-56 „Накопичувальна картка обліку заробітної плати”.

Зміни внесені новим Планом рахунків, торкнулися джерела нарахування виплат.

В умовах дії Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (дані-НСБО) відсутні такі поняття, як фонди економічного стимулювання і виплати за рахунок прибутку. Субрахунок 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” призначено виключно для формування резервного фонду згідно з установчими документами і для розподілу прибутку між власниками. Усі виплати, крім дивідендів, відносяться на витрати підприємства.

2.4 Облік нарахування заробітної плати

Склад витрат на оплату праці встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Мінстату України від 11.12.1995року №323.

Облік обов'язкових зборів на соціальні заходи здійснюється на рахунку 65”Розрахунки по страхуванню” на відповідних субрахунках:

651 “По пенсійному забезпеченню”;

652 “По соціальному страхуванню”;

653 “По страхуванню на випадок безробіття”. По кредиту відображається нарахування зборів, по дебету - перерахування їх одержувачу і нарахування допомоги за рахунок коштів соціального страхування. Нарахування зборів відображається на відповідних субрахунках рахунку 82 “Відрахування на соціальні заходи”;

821 “Відрахування на пенсійне забезпечення”;

822 “Відрахування на соціальне страхування”;

823 “Відрахування на випадок безробіття”.

Якщо підприємство використовує рахунки лише класу 9, то нарахування витрат на оплату праці та обов'язкових зборів буде відноситися в дебет відповідних рахунків:

Таблиця 2.2

Оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у виробництві товарів (робіт, послуг) і відрахування на неї.	23 “Виробництво“.
Оплата праці ІТП виробничих цехів і дільниць і відрахування на неї.	91 “Загально виробничівитрати “
Оплата праці апарату управління і відрахування на неї	92 “Адміністративні витрати”
Оплата праці продавців, персоналу відділу збуту, торгових агентів і відрахування на неї	93”Витрати на збут“
Оплата праці працівників об'єктів соціально-культурного призначення і відрахування на неї.	949 “Інші витрати операційної діяльності”

Облік витрат можна здійснювати трьома методами: із застосуванням рахунків класу 8, класу 9, класів 8 і 9 одночасно. Ці варіанти наведені нижче (див. табл.: 2.3, 2.4, 2,5).

Таблиця 2.3Облік із застосуванням рахунків класу 8

№	Зміст операцій	Дт	Кт
1	Нарахування основної і додаткової зарплати за окладами і тарими.	811	661
2	Нарахування премії	812	661
3	Нарахування збору на пенсійне страхування	821	651
4	Нарахування збору на соціальне страхування	822	652
5	Нарахування збору на соціальне страхування на випадок безроття	823	653

Таблиця 2.4 Облік із застосуванням рахунків класу 9

№ п	Зміст операцій	Дт	т
1	Нарахування основної і додаткової зарплати за окладами і тарифами: - Робітникам - службі збуту - АУП	23 93 92	61 61 61
2	Нарахування премії: - Робітникам - службі збуту - АУП	23 93 92	661 661 61
3	Нарахування збору на пенсійне страхування: - робітникам (31,8%) - службі збуту (31,8%) - АУП (31,8%)	23 93 92	51 51 51
4	Нарахування збору на соціальне страхування - Робітникам (3,1%) - службі збуту (3,1%) - АУП (3,1%)	23 93 92	652 652 652
5	Нарахування збору на соціальне страхування на випадок безробіття: - Робітникам (1,3%) - службі збуту (1,3%) - АУП (1,3%)	23 93 92	653 653 653

Забезпечити облік із застосуванням рахунків класів 8 і 9 одночасно досить складно, тому що кількість бухгалтерських записів збільшується в декілька разів. Відображення у бухгалтерському обліку операцій з нарахування заробітної плати із застосуванням рахунків класів 8 і 9. (див.табл.2.5).

Таблиця2.5Облік із застосуванням рахунків класів 8 та 9

№ п/п	Зміст операцій	Дт	Кт
1	Нарахування основної ідодаткової зарплати за окла дами і тарифами: - робітникам - службі збуту - АУП	811 “Виплати за окладами і тарифами” 23 “Виробництво” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 93 “Витрати на збут” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 92 “Адміністративні витрати”	661 “Розрахунки по заробітній платі” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 661 “Розрахунки по заробітній платі” 811 “Виплати за окладами і тарифами” 661 “Розрахунки по заробітній платі” 811 “Виплати за окладами і тарифами”
2	Нарахування премії робітникам: - робітникам - службі збуту - АУП	812 “Премії та заохочення” 23 “Виробництво” 812 “Премії та заохочення” 93 “Витрати на збут” 812 “Премії та заохочення” 92 “Адміністративні витрати”	661 “Розрахунки по заробітній платі” 812 “Премії та заохочення” 661 “Розрахунки по заробітній платі” 812 “Премії та заохочення” 661 “Розрахунки по заробітній платі” 812 “Премії та заохочення”
3	Нарахування збору на пенсій не страхування: - робітникам - службі збуту - АУП	821 “Відрахування на пенсійне забезпечення 23 “Виробництво” 821 “Відрахування на пенсійне забезпечення” 93 “Витрати на збут” 821 “Відрахування на пенсійне забезпеч. 92 “Адміністративні витрати”	651 “По пенсійному забезпеченню” 821 “Відрахування на пенсійне забезпечення 651 “По пенсійному забезпеченню” 821 “Відрахування на пенсійне забезпечення 651 “По пенсійному забезпеченню” 821 “Відрахування на пенсійне забезпечення
4	Нарахування збору на соціальне страхування - робітникам - службі збуту - АУП	822 “Відрахування на соціальне страхування” 23 “Виробництво” 822 “Відрахування на соціальне страхування” 93 “Витрати на збут” 822 “Відрахування на соціальне страхування” 92 “Адміністративні витрати”	652 “По соціальному страхуванню” 822 “Відрахування на соціальне страхування” 652 “По соціальному страхуванню” 822 “Відрахування на соціальне страхування” 652 “По соціальному страхуванню” 822 “Відрахування на соціальне страхування”
5	Нарахування збору на соціальне страхування на випадок безробіття: - робітникам - службі збуту - АУП	823 “Страхування на випадок безробіття” 23 “Виробництво” 823 “Страхування на випадок безробіття” 93 “Витрати на збут” 823 “Страхування на випадок безробіття” 92 “Адміністративні витрати”	653 ”По страхуванню на випадок безробіття” 823 “Страхування на випадок безробіття” 653 ”По страхуванню на випадок безробіття” 823 “Страхування на випадок безробіття” 653 ”По страхуванню на випадок безробіття” 823 “Страхування на випадок безробіття”

Безперечно, найменш трудомістким при обліку витрат на оплату праці є застосування рахунків класу 8. Якщо підприємство невелике, не має розвинутої організаційної структури, то для формування інформації про витрати у розрізі видів витрат достатньо складати для різних служб окремі розрахункові відомості. Нововведенням це ніяк назвати не можна.

Якщо підприємство здійснює декілька видів діяльності і веде облік витрат із застосуванням рахунків класу 9, то інформацію про елементи витрат нескладно сформувати за кредитовими оборотами, наприклад:

- на оплату праці - кредитові обороти за рахунком 661, за винятком бухгалтерського запису: Д-т 652 - К-т 661 (лікарняні листки);

- на відрахування - кредитові обороти за субрахунками 651, 652 і 653 [46, 51].

2.5 Облік амортизації основних засобів

Як було зазначено раніше, поява П(С)БО №7 “Основні засоби” остаточно провели межу між податковим та бухгалтерським обліком основних засобів. У цьому розділі зупинимося на обліку амортизації основних засобів у бухгалтерському обліку відповідно до умов П(С)БО №7, а також основні принципи, що передбачені ст..8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до П(С)БО №7, знос необоротних активів - сума амортизації об'єкту необоротних активів з початку їх корисного використання.

Амортизація - це систематичний розподіл амортизуємої вартості незворотних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Визначення амортизуємої вартості запишемо у вигляді формули:

АВ = ПВ - ЛВ (4.1)

АВ - амортизуєма вартість;

ПВ - первинна або переоцінена вартість;

ЛВ - ліквідаційна вартість;

Первинна вартість визнається П(С)БО №7 як історична або фактична собівартість об'єкту основних засобів, а переоцінена вартість - як його вартість після переоцінки.

Ліквідаційна вартість - це та сума грошових коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від вибуття (реалізації, ліквідації) основних засобів при закінчені строку їх корисного використання мінус витрати, що пов'язані з вибуттям.

Ліквідаційна вартість визначається у момент отримання об'єкту основних засобів. Якщо визначити її неможливо або важко, або якщо вона незначна, тоді її прирівнюють до нуля. Відповідно до формули у цьому випадку первинна (переоцінена) вартість об'єкту буде рівна його амортизуємої вартості.

Отже об'єктом амортизації є основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації робиться протягом строку їх корисного використання (експлуатації) об'єкта, що встановлюється наданим підприємством при визнанні наданого об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), та зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови та консервування.

При визначені строку корисного використання (експлуатації) треба враховувати:

очікуєме використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

очікуємий фізичний та моральний знос;

правові або інші обмеження відносно строку використання об'єкта та інші фактори;

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів можна передивитися у випадку зміни очікуємих економічних вигод від його використання.

Відповідно до П(С)БО №7 амортизація основних засобів нараховується з використанням наступних методів:

прямолінійного (прямолінійного списання);

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивного (суми кількості років);

виробничого (метод суми одиниць продукції).

Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:

методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів (прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний);

метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єкта основних засобів (виробничий),

Розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами на умовному прикладі ( і при умові незмінності первісно визначених облікових оцінок).

Підприємство “АБВ” придбало виробниче обладнання:

первісна вартість - 20 000 грн.;

ліквідаційна вартість - 2000 грн.;

очікуємий строк корисного використання обладнання - 5 років.

Очікуємий обсяг виробництва продукції, що буде виготовлена з використанням придбаного обладнання - 14 400 одиниць.

Прямолінійний метод амортизації основних засобів.

При використанні прямолінійного методу вартість об'єкту основних засобів списується однаковими частинами протягом усього періоду його експлуатації.

Річна сума амортизації визначається діленням амортизуємої вартості на очікуємий строк використання об'єкту основних засобів:

А = АВ / Т(4.2)

А - сума амортизаційних відрахувань, грн.;

АВ - амортизуєма вартість об'єкту, грн.;

Т - очікуємий строк використання об'єкту.

За рік це складає (20 000 - 2000) / 5 = 3600 грн.

Сума нарахованої амортизації також може бути розрахована множенням амортизуємої вартості основних засобів на норму амортизації.

А = АВ * Н (4.3)

Н - норма амортизації.

Річна норма амортизації по цьому методу є величина, зворотна очікуємому строку корисного використання основних засобів у відсотках: 1 / 5 * 100 % = 20 %.

Звідси річна сума амортизації рівна: ( 20 000 - 2000) * 20 % = 3600грн.

Ця сума амортизації буде включатися щорічно (з року у рік), протягом строку корисного використання об'єкту, у склад витрат підприємства та відображатися у Звіті про фінансові результати. На цю ж суму рівномірно (з року у рік) буде збільшуватися накопичена амортизація (знос) та відповідно зменшуватися залишкова вартість об'єкту основних засобів, що відображаються у Балансі .

Метод прямолінійного списання, як правило використовується по відношенню до об'єктів основних засобів, стан яких залежить виключно від строку корисного використання та на них не діє вплив інших факторів. До таких основних засобів відносять будови, споруди, меблі та інші.

Характеризуючи метод прямолінійного списання, не можна не відмітити його переваги у простоті розрахунків та рівномірності розподілу сум амортизації між обліковими періодами, простоті, точності розрахунків. Його використання особливо доцільно, коли ступінь експлуатації об'єкта основних засобів у кожному звітному періоді залишається незмінною. Він передбачає практично рівномірний спад економічної корисності об'єкту із року у рік.

Але ж недоліком такого методу є те, що при його використанні не враховується моральний знос, а також не робиться реальна оцінка виробничої потужності основних засобів у різні роки експлуатації. Практика показує, що знос машин збільшується у перші роки їх експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а у останні роки експлуатації знос машин знову зростає. Що до морального зносу машин, то він також нерівномірний. Застосування наданого методу не завжди забезпечує повне перенесення вартості основних засобів на знов створений продукт, в результаті чого створюється недоамортизація основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

Виробничий метод амортизації основних засобів.

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації робиться на основі сумарної виробітки об'єкту за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрах пробігу тощо).

Місячна сума амортизації розраховується співвідношенням амортизуємої вартості об'єктів основних засобів та очікуємого об'єму продукції (робіт, послуг) за весь рік корисного використання такого об'єкту основних засобів. Як відмічалося раніше, амортизуємою вартістю об'єкту основних засобів є первинна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.

Таким чином, норму амортизації по цьому методу можна розрахувати по формулі:

Н = АВ / ОД (4.4)

ОД - розрахунковий об'єм діяльності (виробництва).