Методичні та теоретичні аспекти складання звіту про фінансові результати (на матеріалах ТОВ "Фет")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Звітність підприємства»

на тему

«Методичні та теоретичні аспекти складання Звіту про фінансові результати

(на матеріалах ТОВ «ФЕТ»)

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Економічна сутність фінансової звітності підприємства

1.1 Огляд літературних джерел

1.2 Призначення, склад і вимоги до складання Звіту про фінансові результати

2. Організація обліку і порядок складання Звіту про фінансові результати в ТОВ „ФЕТ”

2.1 Коротка характеристика підприємства

2.2 Оцінка організації бухгалтерського обліку на підприємстві

2.3 Порядок складання Звіту про фінансові результати на підприємстві

3. Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ „ФЕТ” по даним фінансової звітності

3.1 Задачі і методика аналізу фінансово-господарської діяльності

3.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

звіт фінансовий результат

Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов'язані з інформацією про даний суб'єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Метою курсової роботи є вивчення принципів формування Звіту про фінансові результати (форма №2) підприємства, проведення фінансового аналізу підприємства на його основі та на основі інших форм фінансової звітності.

Задачами даної роботи є: вивчення нормативно-законодавчої бази по темі дослідження; вивчення методології формування показників звітності; аналіз системи бухгалтерського обліку досліджуваного підприємства; проведення аналізу фінансового стану підприємства з метою виявлення резервів поліпшення його платоспроможності; прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових ресурсів; розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

- виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

- запобігання банкрутства і великих фінансових невдач;

Об'єктом дослідження є фінансова звітність «Методичні та теоретичні аспекти складання Звіту про фінансові результати його виробничо-господарська і фінансова діяльність, а також фінансовий стан.

1. Економічна сутність фінансової звітності підприємства

1.1 Огляд літературних джерел

Розкриваючи тему курсової роботи був вивчений великий обсяг літератури, з яких можна звернути увагу на наступні.

У більшому ступені робота ґрунтується на нормативних документах, а саме на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” у якому визначаються методологічні принципи формування бухгалтерського балансу, також Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” №996-ХIV від 16.07.1999р.

Дуже доступно розкрита тема в книзі Грабової Н.Н., Добровського В.Н.: „Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах”, Київ „А.С.К.”2003 . Книга складається з двох розділів: „Теоретичні основи бухгалтерського обліку” і „Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах”. У першому розділі книги розкривається теоретичний зміст основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку. Другий розділ містить питання методики і техніки бухгалтерського і податкового обліку стосовно до діючих законодавчих і нормативних актів в області обліку, звітності й оподатковування. В другому розділі автор розкриває тему «Фінансова звітність» на підставі нормативних документів. Як наочний посібник автор пропонує наскрізні приклади і на підставі прикладів правильне оформлення документів. Наприкінці кожного підрозділу, розділу, у виді таблиці надруковані основні бухгалтерські проводки, для полегшення роботи студентів.

Вивчаючи методичний посібник „Облік на підприємстві” серії „Баланс Бібліотека бухгалтера” №3,2004 , можна сказати, що в посібнику консультаційний матеріал представлений на умовах наскрізного приклада діяльності промислово-торговельного підприємства з моменту його реєстрації до одержання фінансових результатів.

Метою посібника „Облік на підприємстві” є розкриття тим бухгалтерського обліку на прикладах із практикою заповнення первинної документації. Посібник призначений для початківців, для тих, хто мало знаком з бухгалтерською наукою, але мріє опанувати професією бухгалтера. Методичний посібник „Облік на підприємстві” - посібник про сучасний бухгалтерський облік, що містить унікальну колекцію консультацій: 1) для бухгалтера (касира) - „Облік розрахункових операцій” із заповненням касової книги, грошового чека, касових видаткових і прибуткових ордерів, документів по оформленню розрахунків з підзвітними особами;

2) для бухгалтера матеріаліста - „Облік виробничих запасів” із заповненням Доручення, Журналу реєстрації доручень, Акта їхнього списання, Договору про повну матеріальну відповідальність, Накладній, Податковій накладній, Оборотної і „сальдової” відомостей обліку матеріалів;

3) для заступника головного бухгалтера - „Облік основних засобів”, їхніх ремонтів, нарахування амортизації основних засобів із застосуванням різних методів і використанням 8 і 9 класу рахунків; складання Відомостей нарахування амортизації і заповнення форм №03-1, 03-3, 03-6; „Облік виробництва”, „Облік реалізації готової продукції” з розрахунками і складанням первинних документів.

У методичному посібнику описуються зміни, у яких говоритися про нововведення складання балансу. Крім бухгалтерського обліку в допомозі з кожної теми приведений податковий облік з урахуванням внесених змін Законом №349 з 01.01.03 р. у закон про прибуток.

Ціль книги „Бухгалтерський облік у торгівлі”, Н.Н. Грабової - розкрити особливості організації бухгалтерського обліку торгово-комерційної діяльності; на підставі діючих нормативних документів викласти порядок обліку товарних операцій на підприємствах; включаючи зовнішньоекономічну діяльність, основних засобів і нематеріальних активів, праці і заробітної плати, витрат звертання і фінансових результатів діяльності. Так само в книзі розглянуті методи економічного аналізу фінансового стану й оцінки платоспроможності підприємств.

У сімнадцятому розділі виробляється аналіз господарської діяльності і фінансового стану підприємства. Для зручності аналізу статті активу і пасиву балансу згруповані в однорідні по змісту групи в необхідних аналітичних розрізах (нерухоме майно, що течуть активи й ін.). Автор робить висновки по проведеному аналізі господарської діяльності підприємства і дає свої рекомендації з поліпшенню діяльності підприємства.

Підручник для середніх спеціальних навчальних закладів, написаний Савицької Г.В. „Аналіз господарської діяльності підприємства”, Москва, 2001, складається з двох частин. У першій частині підручника викладаються теоретичні основи аналізу господарської діяльності підприємства як системи узагальнених знань про предмет, метод, задачі, методиці й організації мікроекономічного аналізу. Друга частина присвячена методиці комплексного аналізу результатів господарської діяльності підприємств. Розглянуто новітні методики аналізу, характерні для ринкової економіки. Значне місце приділяється викладові методики фінансового аналізу підприємства з урахуванням останніх наробітків у цій предметній області. Після кожної теми приводяться питання і завдання для перевірки і закріплення знань.

При викладі матеріалу автор виходив з того, що студенти, що вивчають даний предмет, уже знайомі з питаннями економіки, організацією і плануванням виробництва на промислових підприємствах, бухгалтерським обліком і звітністю, статистикою, фінансовим менеджментом, маркетингом і іншими суміжними дисциплінами, на які спирається аналіз господарської діяльності.

У двадцять четвертих розділів автор проводить аналіз фінансового стану підприємства. Джерелами для аналізу є документи бухгалтерського обліку: „Баланс”, „Звіт про наявність і рух основних коштів”, „Баланс виробничої потужності” і ін.

У підручнику „Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України” описані основи теорії бухгалтерського фінансового обліку, його організація на підприємствах України. Велика увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його ведення з урахуванням вимог пропонованих Національними стандартами, з використанням останніх нормативних документів, введених в Україні з 1 червня 2000 року.

Автор підручника - професор кафедри обліку й аудита Українського державного університету харчових технологій Н.М. Ткаченко.

Підручник складається з двох розділів. У першому описуються основи бухгалтерського обліку. В другому - бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. У підручнику чітка будівля бухгалтерського балансу зі змінами, що відбувалися в організації і техніку ведення обліку. Це підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обміркованих рішень і передбачення ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємства, у системі оподатковування, у складанні балансу, фінансової звітності й ін.

1.2 Призначення, склад і вимоги до складання Звіту про фінансові результати

Фінансова звітність - це узагальнена інформація, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства і потрібна зацікавленим особам (користувачам) для прийняття рішень.

Терміном “підприємство” позначено широке коло осіб, адже згідно з Законом про бухгалтерський облік обов'язок складати фінансову звітність поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва суб'єктів господарської діяльності.

У деяких випадках бухгалтерську звітність складають і неюридичні особи. Зокрема, відповідно до п.5 ст.8 Закону про бухгалтерський облік філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, якщо їх виділено на окремий баланс, зобов'язані вести бухгалтерський облік. Результати такого обліку включають до фінансової звітності підприємства - юридичної особи. Показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства, не виділених на окремий баланс, також включають до фінансової звітності юридичної особи, як це передбачено п.11 П(С)БО 1. [1]

До користувачів фінансової звітності відносяться як юридичні, так і фізичні особи, яким для прийняття рішення потрібна інформація про діяльність підприємства. Усіх користувачів можна умовно розділити на зовнішніх і внутрішніх.

До зовнішніх користувачів належать:

- інвестори;

- акціонери;

- кредитори та постачальники;

- покупці та клієнти;

- податкові органи;

- органи державної статистики;

- інші державні установи.

До внутрішніх користувачів належать:

- керівництво підприємства;

- управлінський персонал;

- працівники підприємства;

- профспілкові органи.

Потреби користувачів визначають обсяг інформації, а, відповідно, і склад фінансової звітності, а також її види та форми. Цілком зрозуміло, що користувачам фінансової звітності великого заводу потрібна більш докладна інформація, ніж користувачам фінансової звітності невеликої майстерні, а потреби користувачів звітності банків суттєво відрізняються від потреб користувачів звітності бюджетних установ. Чинні нормативні документи бухгалтерського обліку (у тому числі Закон про бухгалтерський облік) враховують це і передбачають різну за складом, видами та формами фінансову звітність для різних категорій суб'єктів господарювання. Форми фінансової звітності перелічено у п.2 ст.11 Закону про бухгалтерський облік. Усього їх п'ять:

- баланс;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до звітів.

Форми фінансової звітності та порядок їх складання згідно з статтею 11 Закону про бухгалтерський облік встановлено:

- Державним казначейством України (для бюджетних установ);

- Національним банком України (для банків);

- Міністерством фінансів України (для всіх інших підприємств і організацій).

Але не всі суб'єкти господарювання зобов'язані складати і подавати користувачам повний комплект (тобто всі п'ять форм) фінансової звітності.

За складом розрізняють фінансову звітність:

- суб'єктів малого підприємництва та представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- інших суб'єктів господарської діяльності. [2]

Керуючись цією нормою Закону про бухгалтерський облік, Міністерство фінансів України розробило не запланований спочатку (тобто не включений до Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів) стандарт П(С)БО 25. Цим стандартом передбачено, що фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва включає тільки дві форми:

- баланс;

- звіт про фінансові результати.

Обидві ці форми об'єднані загальною назвою (“Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”) і мають скорочену (порівняно з аналогічними формами для інших підприємств) кількість показників.

Відповідно до статті 13 Закону про бухгалтерський облік і пункту 12 П(С)БО 1 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну звітність складають щоквартально або щомісяця наростаючим підсумком з початку звітного року, і вона для всіх підприємств включає тільки дві форми - баланс і звіт про фінансові результати.

У окремих випадках звітний період може бути меншим або більшим за рік. Зокрема:

- перший звітний період щойно створеного підприємства може бути меншим ніж 12 місяців, але не повинен перевищити 15 місяців. Зазначені норми дозволяють дійти висновку про те, що підприємства, створені (зареєстровані) у період з 1 жовтня до 31 грудня, фінансову звітність за цей період не складають. Першим звітним періодом для них буде період із дати реєстрації до кінця наступного року;

- звітним періодом підприємства, що ліквідують, є період з початку року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Це передбачено п.3 ст.13 Закону про бухгалтерський облік і п.13 П(С)БО 1.

Згідно з п.21 П(С)БО 1 у кожному фінансовому звіті (залежно від його форми) має бути вказано:

- або дату, станом на яку наведено його показники (баланс);

- або період, який охоплює цей звіт (звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал). Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від основного (календарний рік) або проміжного (квартал, місяць) звітного періоду, то причини та наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

Відповідно до вимоги ст.14 Закону про бухгалтерський облік постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок № 419, яким визначено порядок і встановлено такі терміни подання фінансової звітності:

- квартальна (крім зведеної та консолідованої) - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- річна - не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним.

Якщо дата подання звітності збігається з неробочим (вихідним або святковим днем), термін подання переносять на перший після вихідного робочий день.

Для подання і сприйняття інформації найзручнішою є таблична форма. Саме тому всі звітні форми (у тому числі й примітки до фінансової звітності) подано у вигляді таблиць.

Основний елемент форм фінансової звітності - стаття. Кожна стаття відповідає конкретному виду об'єктів обліку (активів, зобов'язань, капіталу, витрат, доходів тощо). Як правило, стаття - це один рядок, що має свій код (умовну позначку), який складається з трьох цифр. У балансі деякі статті складаються з трьох цифр. Наприклад, стаття “Нематеріальні активи” має три рядки (їх коди 010, 011, 012). За економічним змістом статті об'єднано в розділи та частини. [13, c.164]

У звіті про фінансові результати (форма № 2) і у звіті про рух грошових коштів (форма № 3) наводять показники як за звітний, так і за попередній періоди. Отже, забезпечують порівнянність показників - одну з якісних характеристик фінансової звітності, передбачених п.14 П(С)БО 1. Але у звіті про фінансові результати для заповнення призначено дві графи, а в звіті про рух грошових коштів - чотири, оскільки в кожній статті (як за звітний, так і за попередній періоди) потрібно подати дані про надходження та витрати. У звіті про власний капітал (форма № 4) кожна графа відповідає одному з видів капіталу (статутний, додатковий, резервний тощо). А в примітках до річної фінансової звітності (форма № 5), що складається з кількох автономних розділів, у різних розділах різна кількість граф. [3]

Порядок заповнення другої форми фінансової звітності регулюється положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, де розкриті основні терміни, зміст статей балансу та порядок визнання, оцінка та розкриття статей балансу, а також визначена стандартизована форма звітності, яка передбачає, як і більшість фінансових звітів наявність таких обов'язкових реквізитів, як: назву підприємства, територія, на якій зареєстровано підприємство, форма власності, орган державного управління, галузь діяльності, вид економічної діяльності, одиниця виміру: тис. грн., та адреса підприємства, а також контрольна сума та дата, на яку складена звітність. Більшість перелічених показників має свій статичний код, який вказується у відповідній графі. Наприклад, код підприємства складається з 8-ми цифр.

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Показники про непрямі податки, вирахування з доходу, собівартість, витрати і збитки наводяться у дужках.

За структурою звіт поділяється на три розділи:

1. Фінансові результати.

2. Елементи операційних витрат.

3. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Малі підприємства подають звіт по скороченій формі № 2-м.

Перший розділ „Фінансові результати” визначає усі доходи і витрати, прибутки та збитки підприємства, які мали місце у звітному періоді. Додатково показуються відповідні показники за попередній період.

Розділ І містить показники по операційній діяльності, тобто основній діяльності підприємства, по фінансовій діяльності підприємства, визначає:

- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток чи збиток;

податок на прибуток від звичайної діяльності.

- фінансові результати від звичайної діяльності:

прибуток чи збиток.

- надзвичайні доходи чи витрати:

податки з надзвичайного прибутку.

- чистий прибуток чи збиток.

У розділі ІІ звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством.

Розділ ІІІ звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. [3]

2. Організація обліку і порядок складання звітності в ТОВ «Бурат»

2.1 Коротка характеристика підприємства

ТОВ «ФЕТ» - товариство по виробництву олії по видам. ТОВ «ФЕТ» олійний завод” був створений 09 січня 1987 р. господарствами району шляхом добровільного об'єднання на добровільних початках їх грошово-матеріального майна і трудових ресурсів для виробництва комбікормів і забезпечення ним господарств. У 1993 р. Кременчутський олійний завод перетворено в міжгосподарський. Протоколом загальних зборів від 17 січня 1997 року було вибрано голову і членів правління, спостережної ради та ревізійної комісії. У 1999 році Протоколом засідання спостережної ради ТОВ «ФЕТ» від 27 грудня тимчасово виконуючи обов'язки голови правління назначений Гончаров В.В., від 31 грудня тимчасово виконуючим обов'язки голови правління був назначений Мироненко О.А., який на загальних зборах у 2001 році назначений головою правління Товариства.

До складу Товариства входять: маслоцех; елеватор; автопарк. Комбікормовий цех - виробництво комбікормових по видам, переробка зернових. Маслоцех - переробка насіння соняшників, зернодробилка, просорушка. Елеватор - приймання зернових культур та їх зберігання. Автопарк - експлуатація та ремонт вантажного та легкового автотранспорту. Всі структурні одиниці ТОВ «ФЕТ» знаходяться в м. Кременчук.

Основним видом діяльності товариства є виробництво олії соняшникової, надання послуг населенню по переробці зернових, пшениці, ячменя, кукурудзи, жита, сої. Динаміка доходу від реалізації основної продукції не була однозначною. Так, значення цього показника за 2010 рік у порівнянні з 2008 р. свідчить про його зростання на 7423,3 -тис. грн. чи 121,3%, що є дуже гарним фактором у діяльності Товариства. Ринком збуту комбікормової продукції ТОВ «ФЕТ» у Кременчутському районі охоплює слідуючи філії Агрофірми „Україна”; „Новоселовка”; „Спепне”; філія „Рассвет”. Виробництво комбікормів забезпечує більш ніж 89 % доходу від реалізації продукції Товариства. Собівартість реалізованої продукції протягом трьох років мала тенденцію збільшення за рахунок дорожчання сировини (пшениці, жита, кукурудзи та інш.). Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї господарської діяльності, а так само веде статистичну звітність і надає ї у встановленому порядку й обсязі органам державної статистики. Перший фінансовий рік почався з дати реєстрації, закінчився 31 грудня цього ж року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарного. Фінансово - господарська діяльність підприємства здійснюється відповідно до планів, що затверджуються зборами акціонерів підприємства. Підприємство самостійно визначає перспективи розвитку, планує і здійснює свою діяльність, виходячи з аварійності і витіканні термінів експлуатації споруджень і комунікацій, а так само виходячи з платоспроможності клієнтів.

2.2 Оцінка організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безупинно з дня реєстрації підприємства. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, схоронність оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менш трьох років, несе керівник підприємства і головний бухгалтер.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві введені в штат підприємства бухгалтера і створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.

Підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як визначену систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації й узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів і з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Керівник підприємства створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера по дотриманню порядку оформлення і передачі для обліку первинних документів.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і надання у встановлений термін фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформлення матеріалів, зв'язаних з нестачею і відшкодуванням утрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Єдина система обліку на ТОВ «ФЕТ» забезпечується трьома нерозривно зв'язаними видами обліку: оперативно-технічним, статистичним і бухгалтерським. Також на підприємстві ведеться податковий облік відповідно до законодавства України.

Головний бухгалтер підприємства відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996 - ХІ „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і надання звітності розробив наказ „Про облікову політику ТОВ «ФЕТ», що був затверджений 7 березня 2000 року генеральним директором.

Записи в журнали-ордери (основні регістри) бухгалтерія здійснює безпосередньо на підставі виконавчих документів у міру їхньої обробки. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік сполучені. Звідси зрозуміло і назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні обороти журналів-ордерів у розрізі кореспондуючих рахунків заміняють собою меморіальні ордери).

Журнали-ордера для попередження повторних записів побудовані по кредитовій ознаці: всі операції відбивають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків. Кредитова ознака узята в основу побудови журналів-ордерів тому, що кредит рахунка в більшості випадків показує як би початок руху коштів, відкіля вони надходять, а дебет - його закінчення, тобто куди засоби використані.

По рахунках, які охоплюють велику кількість об'єктів, що враховуються, (основні засоби, матеріали й ін.), аналітичний облік ведуть у загальноприйнятому порядку (на картках або в книгах).

Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок, який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають баланс.

Після складання балансу журнали-ордери здаються в бухгалтерський архів, де вони переплітаються в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Схема документообігу в ТОВ «ФЕТ»

2.3 Порядок складання фінансової звітності на підприємстві

Порядок складання фінансової звітності на ТОВ «ФЕТ» можна розглянути на прикладі, який відображає діяльність підприємства за 2010 рік.

Приклад. За 2010 рік на ТОВ «ФЕТ» були здійснені такі операції.

Була реалізована продукція на суму 3 000 000 грн., крім того, ПДВ - 600 000 грн., підприємство отримало на розрахунковий рахунок за реалізовану продукцію 2 500 000 грн., крім того, ПДВ - 500 000 грн., покупці перерахували аванс за нереалізовану продукцію на рахунок підприємства в сумі 1 000 000 грн., крім того, ПДВ - 200 000 грн.

Виробничі витрати склали 1 000 000 грн. (використані матеріали - 725 000 грн., нарахована зарплата - 200 000 грн., зроблені нарахування на зарплату - 75 000 грн.).

Загальновиробничі витрати - 412 500 грн. (нараховані амортизація виробничого устаткування - 5250 грн., комунальні послуги - 75 000 грн., крім того, ПДВ - 15 000 грн., нарахована зарплата 100 000 грн., зроблено нарахування на зарплату - 37 500 грн., нарахована амортизація нематеріальних активів 6000 грн., послуги сторонніх організацій - 163 750 грн., крім того, ПДВ - 32 750 грн., списані МШП -25 000 грн.).

Виробнича собівартість реалізованої продукції склала 1 412 500 грн.

Адміністративні витрати - 340 000 грн. (аудиторські послуги - 200 250 грн., крім того, ПДВ - 40 050 грн., заробітна плата адміністративного персоналу - 100 000 грн., нарахування на зарплату - 37 500 грн., нараховано комунальний податок - 2250 грн.). Витрати на збут - 210 000 грн., (маркетингові послуги - 21 000 грн., крім того, ПДВ - 4200 грн., рекламні послуги - 189 000 грн., крім того, ПДВ - 37 800 грн.).

Витрати іншої операційної діяльності - 16 000 грн. (штрафні санкції -16 000 грн).

Оплачена й оприбуткована сировина і матеріали на суму 600 000 грн., крім того, ПДВ - 120 000 грн.

Оплачені й оприбутковані МШП терміном служби менш 365 днів на суму

25 000 грн., крім того, ПДВ - 5000 грн.

Нараховано дивіденди акціонерам - 28 571 грн.

Виплачено дивіденди акціонерам - 20 000 грн.

Зроблено відрахування в резервний фонд підприємства - 500 грн.

Отримано заробітну плату з банку в касу підприємства - 330 000 грн.

Видано заробітну плату з каси - 330 000 грн.

Зроблено утримання з зарплати:

* прибутковий податок - 60 000 грн.;

* збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - 8000 грн.;

* внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по безробіттю - 1000 грн.;

* внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю - 1000 грн.

Перераховано податки:

* у пенсійний фонд - 136 000 грн.;

* у фонд соціального страхування по тимчасовій непрацездатності - 13 000 грн.;

* у фонд соціального страхування в зв'язку з травмами на виробництві - 4000 грн.;

* у фонд соціального страхування на випадок безробіття - 7000 грн.;

* прибутковий податок - 60 000 грн.;

* комунальний податок - 2000 грн.

Нараховано податок на прибуток відповідно до декларації про прибуток підприємства - 350 000 грн., включаючи сплачений податок на дивіденди - 8571 грн.

Перераховано у бюджет податок на прибуток - 100 000 грн.

Ці операції відображаються в бухгалтерському обліку підприємства як приведено в таблиці (додаток Д).

На наступному етапі складається оборотно-сальдова відомість, яка відображає початкові сальдо по всіх рахунках, обороти по дебету і кредиту рахунків і кінцеві сальдо рахунків.

Баланс складається на основі даних про залишки по рахунках бухгалтерського обліку шляхом їхньої систематизації й угруповання. Згруповані дані відбивають по окремих рядках, що називаються статтями балансу. Стан балансу регламентується стандартом № 2 „Баланс”.

3. Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «ФЕТ» по даним фінансової звітності

3.1 Задачі і методика аналізу фінансово-господарської діяльності

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їхнім розміщенням і ефективним використанням, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Щоб розвиватися в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно знати, як керувати фінансами, який повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні засоби, а яку позикові. Випливає знать і такі поняття ринкової економіки, як фінансова стійкість, платоспроможність, ділова активність, рентабельність і ін.

Головна мета аналізу - вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналіз ФСП ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції складно привести до зіставленого виду. Відносні показники фінансового стану аналізованого підприємства можна порівнювати:

- с загальноприйнятими „нормами” для оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства;

- с аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;

- с аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденції поліпшення або погіршення ФСП. [37, c. 123]

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів; банки - для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику; постачальники - для своєчасного одержання платежів; податкові інспекції - для виконання плану надходження засобів у бюджет і т.д. Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній. Розходження між ними представлені на рис. 3.1., хоча на практиці ці два види аналітичної роботи нерідко перетинаються (додаток Е).

Метою зовнішнього або експрес-аналізу є оперативна і спрощена оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку суб'єкта, що хазяює. У процесі аналізу можна запропонувати розрахунок різних показників і доповнити його методами, заснованими на досвіді і кваліфікації фахівця.

Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання й аналіз звітності.

Бухгалтерська звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників фінансово-господарської діяльності за звітний період. Звітним формам властивий як логічний, так і інформаційний взаємозв'язок. Суть логічного зв'язку складається у взаємному доповненні і взаємній кореспонденції звітних форм, їхніх розділів і статей. Деякі найбільш важливі балансові статті розшифровуються в супутніх формах. Розшифровку інших показників при необхідності можна знайти в аналітичному обліку.

Отже для правильного відображення доходів і витрат в Звіті про фінансові результати слід використовувати як дані Головної книги, оборотно-сальдової відомості, Балансу, так і Книги Доходів і Витрат. Далі приведено порядок складання Форми № 2 (табл. 3.1.)

Таблиця3.1.

Порядок складання Звіту про фінансові результати

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття	Код рядка	Примітки
1	2	3
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	Оборот по К-ту 70
Податок на додану вартість	015	Оборот по К-ту 641 (по рядку 010)
Акцизний збір	020	Оборот по К-ту 641
Інші вирахування з доходу	030	Оборот по К-ту 704
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	ряд. 010 - 015 - 020 - 025 - 030
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	Обороти по Д-ту 90
Валовий:
Прибуток	050	ряд. 035 - 040
збиток	055
Інші операційні доходи	060	Обороти по К-ту 71 (без ПДВ)
Адміністративні витрати	070	Обороти по Д-ту 92
Витрати на збут	080	Обороти по Д-ту 93
Інші операційні витрати	090	Обороти по Д-ту 94
Фінансові результати від операційної діяльності:
Прибуток	100	Сальдо 791 ряд.050 (055) + 060 - 070 - 080 - 090
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110	Обороти по К-ту 72
Інші фінансові доходи	120	Обороти по К-ту 73
Інші доходи	130	Обороти по К-ту 74
Фінансові витрати	140	Обороти по Д-ту 95
Витрати від участі в капіталі	150	Обороти по Д-ту 96
Інші витрати	160	Обороти по Д-ту 97
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170
збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	Сальдо по Д-ту 981
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	Обороти по рахунку 79
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200	Обороти по К-ту 75
витрати	205	Обороти по К-ту 99
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
прибуток	220	441, 442 в кореспонденції з 79
збиток	225
ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Матеріальні затрати	230	80
Витрати на оплату праці	240	81
Відрахування на соціальні заходи	250	82
Амортизація	260	83
Інші операційні витрати	270	84
Разом	280	ряд. 230+240+250+260+270

Більшість із приведених у табл. 3.1. (додаток Ж) показників, так само як і тенденції їхньої зміни, мають досить нескладну і наочну економічну інтерпретацію.

Багато яких з даних показників нерідко приводяться в звіті; у тому випадку, якщо в рамках експрес-аналізу визнається доцільним робити додаткові розрахунки, то вони цілком можуть виконуватися по спрощених алгоритмах. Зокрема, немає необхідності робити додаткове очищення балансу, а також перекомпонування окремих його статей і підрозділів.

У загальному виді програма поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства може виглядати так.

1. Попередній огляд економічного і фінансового становища суб'єкта господарювання

1.1. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності

1.2. Виявлення „сигнальних” статей звітності

2. Оцінка й аналіз економічного потенціалу суб'єкта господарювання

2.1. Оцінка майнового стану

2.1.1. Побудова аналітичного балансу

2.1.2. Вертикальний аналіз балансу

2.1.3. Горизонтальний аналіз балансу

2.1.4. Аналіз якісних зрушень у майновому положенні

2.2. Оцінка фінансового становища

2.2.1. Оцінка ліквідності і платоспроможності

2.2.2. Оцінка фінансової стійкості

3. Оцінка й аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання

3.1. Оцінка виробничої (основний) діяльності

3.2. Аналіз рентабельності

3.3. Оцінка положення на ринку цінних паперів

Перша група напрямків, по суті, і являє собою експрес-аналіз звіту (звітності). Наступні дві групи характеризують відповідно статику і динаміку фінансово-господарської діяльності, при цьому аналіз може виконуватися одним із двох способів: а) на підставі вихідної звітності; б) на підставі аналітичного нетто. Другий спосіб більш кращий, оскільки, як відзначалося вище, баланс, використовуваний у даний час, не вільний від визначених перекручувань.

Таким чином, побудова аналітичного балансу фактично переслідує такі цілі:

* підвищити реальність облікових оцінок майна в цілому й окремих його компонентах;

* представити баланс у формі, що полегшує розрахунок основних аналітичних коефіцієнтів.

Перша мета досягається проведенням додаткового очищення балансу від наявних у ньому регулятивів. Обов'язковість цієї процедури відноситься лише до розділу „Збитки”; що стосується балансових статей „Несплачений капітал” і „Вилучений капітал”, то ухвалення рішення про їхнє виключення остається на розсуд аналітика і може залежати, зокрема, від значимості цих статей у валюті балансу. Друга мета досягається побудовою узагальненого (згорнутого) балансу шляхом з'єднання деяких однорідних по складу елементів балансових статей і їхнього перекомпонування. Тим самим може бути різко скорочене число статей балансу, підвищена його наочність. Цей прийом особливо корисний і необхідний при порівняльному аналізі балансів вітчизняної і закордонної фірми. Як уже згадувалося, в економічно розвитих країнах немає твердої регламентації структури балансу. Тому одним з перших кроків порівняльного аналізу є приведення балансів до порівнянного по складу статей вигляду. Згортка може застосовуватися також при підготовці балансу для розрахунку аналітичних коефіцієнтів; компонуванням статей у цьому випадку досягається велика наочність для читання балансу і спрощуються алгоритми розрахунку. Відзначимо, що згортка балансу є цілком повсякденною процедурою при проведенні просторово-тимчасових зіставлень.

Аналітичний баланс використовується при проведенні вертикального і горизонтального аналізу, у ході якого вивчаються структура балансу, тенденції зміни його окремих статей і розділів, ступінь прогресивності й оптимальності майна підприємства.

3.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

Аналіз фінансової діяльності підприємства починається з огляду фінансового становища, яке характеризується розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їхнього формування - власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів. Ці дані надані у формі № 1 “Баланс” (додатки А1, А2, А3). За даними форми № 1 за 2010 рік складемо порівняльний аналітичний баланс(додаток З).

Проведений аналіз статей балансу дозволяє визначити перш за все зміни, які відбулись в майновому стані підприємства, по-друге характеризує структуру активів і пасивів, що дозволяє визначити з яких джерел сформований капітал підприємства я як він розподілений. У структурі активів можна виділити наступні «сигнальні» статті:

- виробничі запаси - у 2009 році спостерігається ріст даної статті активу в порівнянні з 2008, а в 2010 відбулося невелике зниження. У цілому, можна охарактеризувати даний стан ростом обсягу виробництва; - основні засоби (залишкова вартість) - значення статті в 2010 і 2009 роках зросло в порівнянні з 2008 у середньому на 1000000грн. у результаті їхнього придбання, що не можна розглядати як негативне явище;

- товари - у 2009 році обсяг запасів товарів збільшився на 1400000 грн. У порівнянні з 2008 роком, а в 2010 році - знизився на 400000 грн., це говорить про збільшення обсягів торговельної діяльності;

- дебіторська заборгованість за реалізовані товари - спостерігається тенденція росту в 2010 році, як у порівнянні з 2009 на 100000 грн., так і в порівнянні з 2008 роком - на 1400000грн. Ріст обумовлений, насамперед, збільшенням обсягу продажів, а не зниження відсотка оплати покупцями придбаної продукції, хоча керівництву необхідно прагнути до зниження дебіторської заборгованості і не допускати переходу її в ранг безнадійної.

У цілому активи підприємства трохи зменшилися, також до негативних явищ можна віднести збільшення дебіторської заборгованості, що знижує рівень платоспроможності підприємства.

У структурі зобов'язань можна виділити наступні „сигнальні” статті:

- короткострокові кредити банків - у 2009 році значення статті різко збільшилося в порівнянні з 2008 роком, у зв'язку з залученням позикових засобів підприємством для придбання виробничих запасів і товарів для реалізації; у 2010 році відбулося зниження цього показника, оскільки і рівень виробничих запасів і товарів знизився в порівнянні з 2009 роком;

- векселі видані і кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги - ці статті в 2009 і 2010 роках були майже рівними, а от у порівнянні з 2008 роком зросли в середньому: векселя - на 700 000 грн., кредиторська заборгованість на 1 400 000 грн., що є негативним чинником, оскільки підприємство свої поточні витрати не може покрити власними засобами і залучає їх.

Загалом, у структурі зобов'язань відбулося збільшення короткострокових зобов'язань, що в сукупності з великою дебіторською заборгованістю підприємства підвищує ризик неплатоспроможності підприємства, із усіма негативними наслідками.

Для аналізу використання отриманого прибутку в 2010 і 2008 р. складемо аналітичну таблицю, оскільки в 2009 році підприємство понесло збитки, то дані за цей рік у таблиці відсутні (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Аналіз використання прибутку

ПОКАЗНИКИ	Норматив відрахувань %	Сума,тис. грн.	Зміни
		2010	2008	(+;-)	%
1	2	3	4	5	6
Чистий прибуток	100	607,9	243,6	364,3	49
1.Резервний фонд	25	152	61	91	49
2.Відрахування на утворення фонду соціальної сфери	15	91	36	55	49
3. Фонд споживання	25	152	61	91	49
4.Відрахування на благодійні цілі	5	30	12	18	49
5.Відрахування у фонд накопичення	20	122	49	73	49

Аналіз ліквідності балансу зводиться до перевірки того, чи покриваються зобов'язання в пасиві балансу активами, термін перетворення яких у грошові кошти дорівнює терміну погашення зобов'язань. З порівняльного аналітичного балансу виділяються найбільш важливі показники для аналізу ліквідності балансу (табл. 3.3.). Порівняння розділів А3 і П3 відбиває перспективну ліквідність, на її основі прогнозується довгострокова орієнтована платоспроможність. У даному аналізі ліквідності балансу ТОВ «Бурат» третя нерівність відбиває платіжний надлишок.

Таблиця 3.3.

Аналіз ліквідності балансу ТОВ «ФЕТ» у 2010 році

Актив	На поч. року, тис. грн	На кін. року, тис. грн	Пасив	На поч. року, тис. грн.	На кін. року тис.грн	Платіжний надлишок (+) або нестача (-)	% покриття зобов'язань
						Поч. року, т. грн. [2-5]	Кін. року, т. грн. [3-6]	Поч. року, т. грн. 2:5*100	Кін. року, т. грн 3:6*100
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Найб. ліквідні активи А1	128,7	118,6	Найб. термінові пасиви П1	1913,3	1995	1784,6	1876,4	6,73	5,94
Швидко реаліз. активи А2	3212,3	3350,6	Короткострокові пасиви П2	6832,4	6262,2	3620,1	2911,6	47	53,5
Повільно реаліз. активи А3	4344	3775,5	Довгострокові пасиви П 3	0	10,8	4344	3764,7	0	34958
Трудно-реаліз.активи А 4	1932,2	1895,7	Постійні пасиви П 4	872,7	873	1059,5	1022,7	221	217
Баланс	9618,4	9141	Баланс	9618,4	9141	-	-	-	-

Теоретично недолік засобів по одній групі активів компенсується надлишком по іншій, на практиці менш ліквідні засоби не можуть замінити більш ліквідні.

Проведений за викладеною схемою аналіз ліквідності балансу є наближеним. Більш детальним є аналіз платоспроможності, за допомогою фінансових коефіцієнтів. На ліквідність підприємства впливають, насамперед, рівень поточних активів і рівень короткострокової заборгованості, тобто якщо перших досить для покриття заборгованості то підприємство працює нормально.

Варто звернути увагу на один важливий показник - чистий оборотний капітал, або чисті оборотні кошти. Це абсолютний показник допомогою якого так само можна оцінювати ліквідність фірми.

Чистий оборотний капітал дорівнює різниці між підсумками розділу 2 балансу “Оборотні активи” і розділом 4 балансу “Короткострокові пасиви”. Зміна рівня ліквідності визначається по зміні (динаміці) абсолютного показника чистого оборотного капіталу. Він складає величину, що залишилася після погашення всіх короткострокових зобов'язань. Ріст цього показника означає підвищення рівня ліквідності фірми.

На підприємстві короткострокові пасиви не цілком покриваються оборотними коштами (табл. 3.5.), що говорить про недостатню ліквідність і платоспроможність підприємства.

Таблиця 3.5.

Вирахування чистого оборотного капіталу

Показники	На початок 2010р., тис.грн.	На кінець 2010р., тис. грн.
1. Оборотні активи	7685	7244,7
2.Короткострокові пасиви	8745,7	8257,2
3. Чистий оборотний капітал (1-2)	- 1069,7	- 1012,5

Перевіряємо аналіз відносних показників ліквідності і платоспроможності за допомогою таблиці 3.6.

Таблиця 3.6.

Коефіцієнти ліквідності і платоспроможності ТОВ «ФЕТ» за 2010 рік

Коефіцієнти платоспроможності	На початок року	На кінець року	Відхилення
1. Загальний показник ліквідності	0,86	0,8	- 0,06
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,015	0,014	- 0,001
3.Коефіцієнт критичної оцінки	0,38	0,42	0,04
4. Коефіцієнт поточної ліквідності	0,88	0,87	- 0,01
5. Частка оборотних коштів в активах	0,8	0,79	- 0,01
6. Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	0,14	0,14	0

Динаміка коефіцієнтів, що характеризують платоспроможність ТОВ «ФЕТ» практично за всіма показниками негативна. Наприкінці звітного періоду підприємство могло оплатити тільки 1,4 % своїх короткострокових зобов'язань за рахунок наявних коштів.

Коефіцієнт критичної оцінки показує, яка частина короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно погашена за рахунок засобів на різних рахунках, у короткострокових цінних паперах, а також надходжень по розрахунках з дебіторами, нормальне обмеження 0,7-0,8. На підприємстві коефіцієнт критичної оцінки значно нижче норми і складає 0,42. Це негативна тенденція. Коефіцієнт поточної ліквідності дозволяє установити, у якій кратності поточні активи показують короткострокові зобов'язання, інтервал залежить від виробничого циклу для торгівлі - 1, машинобудування -1,5, для суднобудування - 2,5. На кінець звітного періоду коефіцієнт поточної ліквідності складає 0,87, тобто не перевищує 1,0, можна зробити висновок про те, що фірма має у своєму розпорядженні недостатній обсяг вільних ресурсів, сформованих за рахунок власних джерел.

ТОВ «ФЕТ» можна вважати не платоспроможним, тому що сума оборотних активів менша суми короткострокової заборгованості. Коефіцієнт поточної ліквідності узагальнює попередні показники і є одним з показників, що характеризує задовільність бухгалтерського балансу.

Значення, коефіцієнта забезпеченості власними засобами (L=0,14) дає підставу вважати структуру балансу задовільною (при нормальному значенні не менш 0,1), тому що показує наявність власних оборотних коштів у підприємства необхідних для забезпечення її фінансової стійкості. Аналіз фінансової стійкості підприємства приведений у табл. 3.7.

Таблиця 3.7.

Аналіз фінансової стійкості ТОВ «ФЕТ» за 2010 рік

Показник	На початок періоду, т. грн.	На кінець періоду, т. грн	Абсолютне відхилення, т. грн	Темп росту, %
1. Джерела власних засобів	872,7	873	0,3	100
2. Необоротні активи	1932,2	1895,7	-36,5	98
3. Власні оборотні кошти [1-2]	-1059,5	-1022,7	36,8	96,5
4. Довгострокові кредити і позичені кошти	0	10,8	10,8	-
5. Наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат [3+4]	-1059,5	-1011,9	47,6	95,5
6. Короткострокові кредити і позики	8745,7	8257,2	- 488,5	94,4
7. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат [5+6]	7686,2	7245,3	- 440,9	94,3
8. Величина запасів	3452,4	2237,7	- 1214,7	64,8
9. Надлишок (недолік) власних оборотних коштів [3-8]	-4511,9	-3260,4	1251,5	72,3
10.Надлишок (недолік) власних оборотних коштів і довгострокових позикових засобів для формування запасів і витрат [5-8]	-4511,9	-3249,6	1262,3	72
11.Надлишок (недолік) загальної величини основних джерел формування запасів [7-8]	4233,8	5007,6	773,8	118,3

Як показують дані табл. 3.7., на підприємстві хитливий стан і на початку і наприкінці 2004 року. Такий висновок зроблений на підставі наступних даних:

- запаси і витрати не покриваються власними оборотними коштами, більш того підприємство взагалі їх не має. Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом обґрунтованого зниження запасів і витрат;

- негативним моментом є незадовільне виконання підприємством зовнішніх позикових зобов'язань. Довгострокові кредити і позики не залучаються. Короткострокові зобов'язання надані в звітності кредиторською заборгованістю, короткостроковим кредитом банку знизилися за аналізований період тільки на 5 %, тобто організація використовує тільки позикові засоби для виробничої діяльності.

Виходячи з даних бухгалтерського балансу ТОВ «ФЕТ» (додаток А3) були розраховані коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість (табл. 3.8).

Таблиця 3.8.

Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість ТОВ «ФЕТ» за 2010 рік (у частках одиниці)