Професійна етика аудитора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

«Професійна етика аудитора»

Вступ

Термін «аудит» в перекладі з латинської означає «слухати», «слухач», тому зміст цього слова вказує на особливу довіру у взаємовідносинах з клієнтом і означає уважність, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.

Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи та ін. Причому інтереси користувачів фінансової інформації часто не збігаються, тому необхідною є об'єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори.

Сутність аудиту полягає в перевірці бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності підприємства з метою висловлення думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України та національним положенням бухгалтерського обліку.

Аудитор виступає помічником і захисником свого клієнта і зобов'язаний захищати його інтереси. Але це не означає, що він повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт може допускати протиправні дії і допускати відхилення від норм. В такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків. У зв'язку з цим вивчення етичних норм аудиту є нині надзвичайно актуальними.

Але святий обов'язок аудитора - зробити все, що в його силах з метою недопущення відхилень підприємством-клієнтом від законодавства: пояснити, попередити, розказати.

1. Праця аудитора, її розподілення і планування

Оптимальним варіантом організації праці аудиторської фірми з одним клієнтом являється період, який охоплює хоча б чотири роки. В такому випадку аудитор добре ознайомлений з підприємством, а проведення окремих видів робіт розподіляється по рокам. Тобто текуча робота планується з обліком перспективного плану (на 4 року). В іншому випадку, коли перевірка здійснюється одночасно, всі види робіт плануються в повному обсязі.

Ясно, що виходячи із цих двох варіантів (випадків) організація аудиту, по різному буде розподілятись і плануватись робота.

Розглянемо перший варіант організації аудиту, коли працює група аудиторів і при цьому постійно (4 роки). В групу включають аудиторів різних кваліфікацій. Необхідною умовою являється психологічна сумісність людей, які будуть робити (працювати) разом довгий період. Як професіонали, вони повинні добре знати свій об'єм роботи і доповнювати один одного.

Спочатку розробляється спільний текучий план роботи групи, виходячи із перспективного, а в подальшому - кожного учасника групи в окремому. При цьому визначають трудомісткість всієї роботи і рівномірно з обліком кваліфікації, важливості і обсягу розподіляють її між учасниками з таким розрахунком, щоб робота була виконана в максимально короткий строк (2 тижні - максимальний строк).

При другому варіанті організації аудиту, коли він проводиться одночасно, всі роботи виконуються в повному обсязі так, щоб можна було переконатися в реальності і законності звітності і правильності відображення господарської діяльності в бухгалтерському обліку.

Організація проведення аудиту по обсязі і трудомісткості в значній мірі залежить від рівня і наявності внутрішнього аудиту. Високий рівень внутрішнього аудиту і довіра до нього дозволяє скоротити строки проведення аудиту в цілому і звернути увагу на інші питання, пов'язані в основному з майбутнім розвитком підприємства.

На превеликий жаль, в Україні і інших країнах СНД внутрішній аудит зводиться в основному до контролю за збереженням засобів і облікових процесів. Після зіставлення загального і індивідуального плану аудиту проводиться інструктаж учасників і розробляється конкретна програма діяльності. При розробці конкретної програми краще всього застосовувати сітьовий графік проведення аудиту.

На першій же зустрічі з керівником підприємства-клієнта його знайомлять з планом і програмою проведення аудиту. Подальша робота аудитора на підприємстві - це робота партнерів і тому для налагодження таких відносин необхідно познайомитися з відповідальними працівниками підприємства. Для аудиторів наперед приготовляють спеціальні пакети документації: наказ, протоколи засідання правління підприємства, матеріали перевірки податкової інспекції. Процес аудиту повинен здійснюватись на початок доброзичливості, порядності і чесності.

Крім проведення аудиту аудиторські фірми можуть представляти, як було відмічено, аудиторські послуги: впровадження системи обліку, внутрішнього контролю і аналізу в умовах застосування ЕОМ, нормативного обліку, окремих задач аналізу. Цей процес включає наступні стадії: технічне завдання, технічні і робочі проекти впровадження.

Організація ведення робочих документів.

Процес аудиту, як і яка-небудь інша економічна робота, здійснюється за допомогою спеціальних робочих документів, котрі називаються по різному: документація, робочі папері (Міжнародні нормативи аудиту), бухгалтерські записи, робочі документи.

З точки зору організації аудиту робочі документи повинні:

- забезпечувати науково заснований підхід до праці аудитора;

- цілісно направляти роботу аудитора шляхом розробки ним контрольних питань клієнтові;

- фіксувати інформацію, котра може бути використана на слідуючи х стадіях, етапах і процедурах аудиту.

Найбільш повний зміст робочих документів викладений в Міжнароднім нормативі аудиту «Документація» (1982 рік). Приміром до наших умов - це наступна інформація:

- юридична і організаційна структура підприємства;

- оцінка системи обліку;

- оцінка системи внутрішнього контролю (там де він є);

- відображення окремих стадій етапів і процедур аудиту;

- копії бухгалтерської звітності;

- кваліфікаційний висновок аудитора.

Коли аудитор постійно на протязі декількох років перевіряє підприємство, то він використовує попередню інформацію (структура підприємства, нормативні документи), доповнення і уточнення. В умовах застосування аудитором ПЕОМ процес аудиту майже повністю автоматизується, що значно знижує трудомісткість ведення робочих документів аудитора.

Облік і контроль праці аудитора

Затрати праці аудитора визначають, виходячи із затрат його часу і ставки вартості години робочого часу. Таким чином, основою обліку і контролю затрат праці аудитора являється обліком і контролем затрат його часу на перевірку. Такий облік і контроль здійснюється самим аудитором, замісником директора (менеджером), директором (старшим менеджером).

Працю аудитора можна розділити на два види - праця на клієнта і інші види робіт. Під працею на клієнта (роботою) розуміють власне аудит і супутні аудиту роботи (різного роду послуги). Час роботи на клієнта включається у вартість послуг аудиторської фірми як потім ним оплачується. Інші види робіт - це офісна і адміністративна робота, вивчення нормативних документів (інструкцій, стандартів, норм). - відносять на затрати аудиторської фірми. Їх також необхідно дотримуватись і контролювати.

Облік і контроль затрат часу здійснюється в розрізі вказаних видів робіт аудиту, супутніх йому робіт. Крім цього, контроль ще здійснює директор аудиторської фірми (філіалу, підрозділу). Він веде свій журнал планування, обліку і контролю затрат часу по кожному робітнику в розрізі клієнтів.

2. Професійна етика аудитора

На аудитора покладається відповідальність за вивід бухгалтерської (фінансової) звітності перед багатьма заінтересованими сторонами: власниками, державою, акціонерами, біржами тощо. При цьому, як свідчить міжнародна практика, необхідно строго додержуватись етичних і технічних норм роботи аудитора, розроблених в багатьох країнах. Так, в США є кодекс етичних норм Американського інституту бухгалтерів. Європейським Союзом експертів по бухгалтерському обліку і фінансам розроблені норми професійної етики, на основі яких зроблені окремо національні етичні норми, відображені в положеннях про аудиторів.

Такі етичні норми аудиторів повинні бути розроблені в Україні і в других країнах СНД. В основу таких норм покладені прийняті в міжнародній практиці етичні принципи:

- оплата праці аудитора;

- взаємовідносини з клієнтами;

- конфіденційність;

- незалежність, чесність і об'єктивність;

- внутрішньопрофесійна поведінка;

Незалежність в роботі аудитора проявляється в тім, що його заключення по фінансовій діяльності повинно бути відокремлено від різного роду впливу клієнта, інвесторів, податкової інспекції. Це можливо, коли аудитор діє чесно і об'єктивно.

Чесність в проведенні аудитором полягає в правдивім заключенні, відповідній дійсності реальності.

Об'єктивність означає, що заключення аудитора основане безперечно по відношенню до клієнтах і другим заінтересованим особам (банкам, інвесторам, окремим акціонерам). Потрібно також відмітити, що у аудитора складаються особові специфічні відносини з клієнтом, так як він отримує від нього гонорар за працю, а також може представляти окремі конструктивні консультаційні послуги і бути заінтересованим, щоб не загубити його в майбутньому.

Це в деякій мірі може вплинути на незалежність аудитора. Це є суб'єктивні фактори, які можуть вплинути на незалежність аудитора, і як результат - необ'єктивне, нечесне заключення. Цим фактором протистоять об'єктивні фактори до яких слід віднести юридичну відповідальність (заборона діяльності в якості аудитора, тобто позбавлення його сертифікату), втратити репутацію, і чисто професійні протиріччя якому-небудь наміру вплинути на чесність, об'єктивність аудитора.

Велике значення в забезпеченні незалежності, чесності і об'єктивності аудитора мають норми Закону України «Про аудиторську діяльність».

На незалежність аудитора можуть вплинути і такі фактори, як: оплата праці, індивідуальні відношення з клієнтом, фінансова залежність.

В деяких країнах по цьому питанню розроблені спеціальні норми. Так в Англії це правило керівництва: «Керівництво по етиці: професійна незалежність» (1979 рік), де сказано, що гонорари не повинні бути дуже високими (винагорода від одного клієнта повинна складати не більше 15% всієї суми гонорарів); в Німеччині ця сума не повинна перевищувати 25% всіх доходів аудитора.

Аудитор не має права отримувати комісійні винагороди, а також інші види винагород відповідно до виконаної ним роботи.

На незалежність аудитора можуть впливати такі індивідуальні відносини аудитора з клієнтами, як близька дружба, сімейні зв'язки, спільний інтерес з керівником чи робітником фірми-клієнта. Фінансова залежність може мати, коли аудитор має акції фірми-клієнта, аудиторська фірма представляє кредити клієнту, чи навпаки, отримує від аудитора-клієнта винагороду.

Всі ці фактори слід враховувати уже при призначенні аудитора. І коли аудитор не певен, що він може забезпечити свою незалежність, то він повинен відказатись від проведення аудиту.

Коли висновки аудитора і клієнта по окремим питанням аудиту не співпадають, то можуть мати місце наступні варіанти рішень:

- клієнт вносить зміни в бухгалтерську звітність;

- аудитор дає словесне заключення;

- запрошує другого аудитора.

Аудитор повинен бути ввічливим з клієнтом, але в той же час об'єктивним і у випадку конфлікту, або добиватися свого по принциповим питанням, чи відказатись від подальшої роботи.

В міжнароднім нормативі «Основні принципи, регулюючі аудит» описані спільні принципи проведення аудиту, так як вони одинакові в цілому для аудиту і окремим його етапам.

В спільних нормативах на ряду з розглянутими вище спільними принципами незалежності, об'єктивності і чесності значна увага приділяється, майстерності, компетентності і конфіденційності.

Конфіденційність полягає в тому, що отримані в процесі аудиту факти, інформацію, дані про фірму-клієнта аудитор не має права розкривати третій стороні (за виключенням, коли на це є згода клієнта) і використовувати для корисних цілей чи з ціллю нанесення шкоди іншій особі.

Рівень професійної майстерності і компетентності перед усім визначаються окремим стажем роботи, вивченням спільних і спеціальних дисциплін, здачею кваліфікаційного екзамену на отримання сертифікату для здійснення аудиторської діяльності.

Для здачі кваліфікаційного екзамену на отримання сертифікату аудитор-кандидат повинен знати основу аудиту (теорію і практику), фінансовий і управлінський облік, методику і організацію аудиту, право, питання податкового обкладення.

В розвинутих країнах, як правило, аудитори спеціалізуються на представлення окремих видів послуг; комп'ютеризації обліку і аудиту, приватизацію, аудит банківської системи. Ці послуги повинні бути тісно пов'язані з бухгалтерським обліком, аналізом, внутрішнім аудитом, тобто все з аудиторської професії.

При взятті бухгалтерських документів чи облікових реєстрів за рішенням суду чи наступних органів у аудитора повинні залишатися їх копії. Особові робочі документи аудитора взяттю не підлягають, так як вони являються його власністю. Слід відмітити, що за порушення конфіденційності на аудитора можуть покладатися адміністративні стягнення, штраф чи навіть він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Аудитор повинен слідкувати за престижем своєї професії. Звичайно, набір етичних норм аудитора може мінятися, уточнюватися з розвитком ринкових відносин, аудиторської діяльності, однак в його основу повинні бути покладені загальноприйняті норми.

Висновок

аудитор етика планування професійний

Отже, на аудитора покладається відповідальність за вивід бухгалтерської (фінансової) звітності перед багатьма заінтересованими сторонами: власниками, державою, акціонерами, біржами тощо. При цьому, як свідчить міжнародна практика, необхідно строго додержуватись етичних і технічних норм роботи аудитора, розроблених в багатьох країнах. Так, в США є кодекс етичних норм Американського інституту бухгалтерів. Європейським Союзом експертів по бухгалтерському обліку і фінансам розроблені норми професійної етики, на основі яких зроблені окремо національні етичні норми, відображені в положеннях про аудиторів.

Аудит як вид підприємницької діяльності відносять до інтелектуальної діяльності. У теорії та практиці аудиту професійна етика аудитора займає важливе місце. Вона включає ряд принципів службової поведінки та ставлення до виконання фахових обов'язків, що відповідають вимогам міжнародних нормативів аудиту. Від дотримання цих етичних принципів залежить авторитет фахівця, його професійна придатність виконувати найскладніші завдання, а саме: незалежність, чесність, професійна компетентність, об'єктивність, конфіденційність.

Список використаної літератури

1. Білик М.Д., Полятикіна Л.І. Основи аудиту. - Суми: Видавництво «Слобожаншини», 1998 р.

2. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студ. спец-ті «Облік і аудит» вищих навч. закладів. 2-е вид. перероб. та доп. - Житомир: ПП «Рута», 2002 р.

3. Подольский В.І. Аудит підручник для вузів. - М.: Аудит, 1997 р.

4. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності» №250 в редакції Положення від 03.04.97 р.

Размещено на Allbest.ru