Особливості аудиту в комп’ютерному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Р Е Ф Е Р А Т

«Особливості аудиту в комп'ютерному середовищі»

Вступ

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.

Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

Розвиток суспільства за останні десятиліття характеризується такою стадією науково-технічного прогресу, як інформатизація, що характеризує перехід суспільства в новий якісний стан - інформаційне суспільство. Останнє відзначається бурхливим розвитком космонавтики, ядерної енергетики та роботехніки з якісно новим технологічним забезпеченням, що ґрунтується на комп'ютеризованих засобах праці й інформаційних технологіях і потребує якісно нового інформаційного середовища - сукупності ЕОМ, систем комп'ютерних комунікацій, баз даних, а також програмних комплексів і лінгвістичної однозначності.

Інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп'ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп'ютери.

Нові комп'ютерні технології обробки інформації у контрольно-аудиторському процесі сприятимуть удосконаленню інтелектуалізації аудиту та науковому обґрунтуванню його висновків.

1. Методи аудиту з використанням комп'ютера

Початком застосування сучасних технологій вважають 50-ті роки XX ст., коли в США були створені перші моделі електронної машини для бухгалтерських розрахунків. Поступово застосування комп'ютерів охопило різні сфери економіки.

Запровадження комп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів (Computer-Assisted Audit Techniques - CAATs).

Існують дві основних складові CAATs, які використовує внутрішній аудитор:

* програмне забезпечення аудиту: комп'ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;

* контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для комп'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютерних програм клієнта.

Аудитор повинен або оволодіти технічними знаннями і навичками роботи на комп'ютері, або одержати практичну допомогу від експертів, необхідну для того, щоб зробити компетентні висновки.

Можна використати аналітичну перевірку як сферу застосування аудиторського програмного забезпечення, коли записи клієнта збираються у файлах комп'ютера.

Аудитор може використати також програмований метод контролю, який свідчить про повноту, правильність і законність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється від прикладного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється, підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування.

Під терміном аналітична перевірка слід розуміти набір таких процедур:

* аналіз співвідношень різних фінансових даних (наприклад, виторгу і затрат або заробітної плати і чисельності персоналу);

* порівняння фактичних даних із прогнозними, з аналогічними показниками минулих періодів, із показниками аналогічних підприємств, із середньогалузевими даними.

Причому, процедури можуть варіюватися від простих зіставлень до широких комп'ютерних програм, які реалізують найновіші статистичні розробки (наприклад, множинний регресивний аналіз).

Багато вчених-економістів вважають, що аудитор може широко використовувати комп'ютер для здійснення низки аналітичних, розрахункових та інших аудиторських процедур. Особливо важливо використати комп'ютер на дослідній стадії аудиторського процесу, коли збирається максимум доказів.

Професор B.C. Рудницький зазначає, що «дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оцінювання показників Головної книги і фінансової звітності, правильно спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити факти ризику тощо».

Комп'ютерну техніку аудитор використовує, коли облік ведуть за допомогою спеціальних програм, а інформацію зберігають у файлах даних.

Починаючи з 80-х років XX ст. вітчизняні аудитори широко використовують комп'ютерну техніку і спеціальні програмні засоби для виконання аналітичних процедур. Вітчизняним аудиторам слід керуватися Рішенням Аудиторської палати України №73 від 18.12.98, яким затверджено повний текст Національних нормативів аудиту в Україні, у тому числі норматив №30 «Використання комп'ютерів в аудиті». Мета і галузь діяльності аудитора не змінюються, коли йдеться про перевірку середовища електронної обробки даних (ЕОД).

Комп'ютерне середовище є інформаційною підсистемою (інструментарієм), за допомогою якої обробляються, зберігаються інформаційні потоки, здійснюється бухгалтерський облік, реалізується система управління та внутрішнього контролю. Аудитору необхідно оцінити вплив системи електронної обробки даних клієнта та процес аудиту на основі глибокого аналізу та розуміння таких чинників.

Згідно з вимогами ННА №12 і №32 та САЕ №401 «Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем» аудитор повинен оцінити власний ризик і ризик невідповідності внутрішньої системи контролю та управління. ризики у комп'ютерному середовищі відрізняються тим, що можуть виникнути через неточності в розробці й експлуатації програм, операцій захисту комп'ютерного середовища в результаті несанкціонованого втручання програм. Потенціал помилок і недоліків, властивих комп'ютерному середовищу, значно вищий, ніж при ручному веденні бухгалтерського обліку. Підвищується також ризик тривалого не виявлення помилок.

Оптимальне виконання процедур контролю і максимальне зниження ймовірності виникнення неправильних висновків і рекомендацій за визначеними чинниками та рівня ризику комп'ютерного середовища.

2. Проведення аудиту з використанням комп'ютерних програм контролю і тестування

Прикладна програма може поставити аудитора перед необхідністю використання комп'ютера як засобу контролю. Ці різноманітні варіанти використання комп'ютера відомі як Метод аудиту при сприянні комп'ютера (MACK. Метою цього нормативу є забезпечення використання керівництвом MACK. Ці методи можна використовувати із залученням всіх відомих типів конфігурацій комп'ютерів. Причому необхідність використання MACK виникає тоді, коли нема вхідних документів і немає можливості повністю простежити хід операцій, і тоді, коли ефективність аудиту можна покращити за допомогою використання спеціальної комп'ютерної аудиторської програми.

Норматив №30 «Використання комп'ютерів в аудиті» характеризує два методи:

* програмне забезпечення контролю;

* дані тесту.

Програмне забезпечення контролю (ПЗК) складається з комп'ютерних програм, що використовуються аудитором як частина процедур перевірки, які обробляють дані контрольних тестів системи обліку підприємства. Під час планування аудитору слід з'ясувати можливість комбінування ручного аналізу даних з обробкою на ПЗК.

Перевірку методом тестування даних використовують під час проведення процедур контролю, отриману вибірку даних вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють її з результатами:

* даних тесту, які використовуються для перевірки специфічних засобів управління в комп'ютерних програмах щодо типу пароля і доступу до даних;

* на шляху операцій тесту використовується «фіктивний» модуль (наприклад, відділ або службова особа), дії цього модуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних через аналогічний модуль програми клієнта. Коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта.

Коли аудитор починає аудит у середовищі ЕОД, він повинен мати необхідні навички і досвід роботи з технікою або залучити спеціаліста.

Аудитору слід проаналізувати відповідність MACK засобам обслуговування комп'ютера і автоматизованим системам бухгалтерського обліку та картотекам. Ефективність аналітичних процедур може бути поліпшена при використанні MACK з погляду отримання й оцінювання контрольного доказу.

Деякі комп'ютерні файли зберігаються протягом короткого часу і не можуть бути доступні за необхідності. Тому аудитор повинен вжити заходів для збереження в пам'яті комп'ютера даних, які йому знадобляться в майбутньому.

Аудитор повинен керувати процесом використання програми MACK. Під час управління програмою MACK присутність аудитора бажана, оскільки у разі необхідності він може змінити дані помилкового прикладу, виправити неправильний вхідний файл.

Стандарти робочих документів і процедур для MACK мають відповідати документам і процедурам аудиторської перевірки в цілому. Технічну документацію MACK необхідно тримати окремо від інших робочих документів аудитора.

При невеликих обсягах даних ефективнішими можуть бути методи обробки даних без використання комп'ютера.

аудит програма контроль перевірка

Висновок

Як показує зарубіжний досвід, аудит є обов'язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Певний досвід проведення аудиту в Україні уже накопичено. Це стосується насамперед підприємств, що приватизуються, а також корпоратизації, експертної оцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності, перевірок фінансового стану суб'єктів господарювання, що переходять на емісію цінних паперів або беруть банківські кредити тощо.

Відповідно до прийнятого у 1995 р. Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу» аудитори повинні дати науково обґрунтовану оцінку результатів аудиторського дослідження та науково-технічної експертизи.

Аудит в комп'ютерному середовищі слід розглядати як сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених напрямів:

- проведення аудиту на підприємстві, де клієнт використовує для обробки, зберігання, взаємозв'язку інформаційних систем управління та внутрішнього контролю комп'ютерну техніку;

- проведення аудиту з використанням комп'ютерних програм контролю й тестування.

Тому в своїй роботі аудитори застосовують нові інформаційні технології, технічну основу яких становлять оснащені периферійним обладнанням ПЕОМ, апаратура та канали зв'язку, що реалізують інформаційні комунікації, а також апаратура управління мережами.

В період становлення ринкових відносин слід старанно аналізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці з урахуванням конкретних національних інтересів. Вивченню цієї проблеми має допомогти як зарубіжна, так і вітчизняна література, яка акумулює такий досвід західних і вітчизняних аудиторських фірм.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. // Голос України. - 1993. - 29 травня.

2. Закон України «Про внесення змін і доповнень до статті 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №14. - С. 88.

3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. М 996-ХІУ // Нове діло. 2000.

4. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. - К.: Основа, 1999. - 274 с.

5. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под. ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. - 398 с.

6. Андреев ВД. Практический аудит: Справ, пособие. - М.: 9 ко-номика, 1994. - 366 с.

7. Білуха М.Т. Курс аудиту: підручник. - К.: Вища школа: Т-во «Знання», КОО, 1999 - 574 с.

8. Голов С., Зубилевич С. Система професійної підготовки бухгалтерів і аудиторів у Великобританії // Бухгалтерський облік і аудит. - 1994. - №8. - С. 23-25.

9. Давидов Г.М. Аудит: Підручник. - К.: Т-во «Знання», 2004. - 511 с.

10. Зубілевич С. Аудиторська діяльність в Україні: Проблеми становлення і перспективи розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. 1995. - №9. - С. 15-18.

11. Рудницький В. Методологія і організація аудиту. - Тернопіль: Економічна думка, 1998. - 192 с.

12. Шиманський Р. Проблеми розвитку аудиту // Бухгалтерський облік і аудит. - 1994. - №11. - С. 19-20.

Размещено на Allbest.ru