Удосконалення бухгалтерського обліку використання виробничих запасів

Тільки після того, як запаси оприбутковані, дозволяється їх відпуск зі складу.

Відпуск виробничих запасів зі складу здійснюється за такими напрямами:

- відпуск на виробництво та загальновиробничі потреби;

- відпуск для задоволення адміністративних потреб;

- відпуск для задоволення потреб відділу збуту;

- списання за невідповідності критеріям визнання активом;

- безоплатна передача;

- реалізація на сторону;

- обмін на подібні та неподібні активи.

Відпуск цінностей зі складу здійснюється тільки особами, які мають на це право. Список цих працівників складений і затверджений головним бухгалтером та керівником підприємства.

Підставою для відпуску матеріалів зі складу у виробничі цехи, дільниці для одноразового відпуску є: накладна-вимога (ф. М-11), а для систематичного відпуску цінностей - лімітно-забірні картки (ф. М-8, М-9, М-28). Ліміт Встановлюється для кожного підрозділу на підставі розрахунків економічного відділу підприємства і затверджується керівником.

Для багаторазового відпуску запасів протягом місяця використовують лімітно-забірні картки (ф. М-8). Відпускаючи запаси зі складу на підставі лімітно-забірних карток, комірник зобов'язаний слідкувати за встановленим лімітом. Підвищення ліміту допускається тільки з дозволу керівника. В цьому випадку складається акт-вимога на заміну(додатковий відпуск матеріалів ф. М-10) у двох примірниках, один з яких залишається у замовника, а інший у комірника.

При реалізації і безкоштовній передачі матеріалів на сторону складають накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. М-20) або товарно-транспортну накладну (ф. М-6).

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується підприємством, що здійснює їх відпуск у трьох примірниках. У ній вказується така інформація: дата виписки, назва підприємства-постачальника, назва підприємства-покупця, номенклатура і характеристика запасів, що відпускаються, їх ціна, кількість та сума, через кого отримуються цінності, дата і номер довіреності підприємства-покупця. Дозвіл на відпуск підписує уповноважена особа підприємства та головний бухгалтер. Перший примірник накладної отримує підприємство одержувач запасів, за яким здійснює їх оприбуткування, другий залишається на пропускному пункті підприємства-постачальника для контролю за вивезенням матеріальних цінностей з підприємства.

Товарно-транспортна накладна використовується при перевезенні матеріальних цінностей вантажним автотранспортом. У ній відображують перелік усіх матеріальних цінностей що підлягають перевезенню на даному автомобілі, та наводять їх характеристики. За неможливості переліку в товарно-транспортній накладній усієї номенклатури запасів, що будуть перевозитись, до неї додається товарна накладна, накладна на відпуск матеріалів, сертифікат. Відвантаження матеріалів покупцям здійснюється на підставі довіреності (ф. М-2).

У кінці звітного періоду (місяця) завідувач складу ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» готує реєстр приймання-здачі документів (ф. М-13) і подає його бухгалтеру матеріального відділу разом з документами, які підтверджують оприбуткування запасів на склад та їх списання зі складу під розписку. Лімітно-забірні картки здають в бухгалтерію відразу ж після використання ліміту. Якщо на кінець звітного місяця ліміт за деякими картками не вичерпаний, то вони все одно подаються до бухгалтерії, де здійснюється їх звірення з другими примірниками карток, що є в цехах.

Бухгалтер приймає реєстр безпосередньо на складі, здійснюючи вибіркову перевірку правильності і повноти заповнення карток складського обліку і виведення підсумків. Оскільки облік на складі ведеться в кількісному виразі, станом на останній день звітного місяця матеріально відповідальна особа складає в кількісному виразі відомість обліку залишків матеріалів на складі (ф. М-14). У випадку, коли залишок наявних запасів є меншим за розрахований, то завскладом складає сигнальну довідку про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасів (ф. М-18).Бухгалтер проставляє ціни, здійснює таксування та виводить обороти (надходження і вибуття запасів) та підсумки залишків на складі.

У бухгалтерії на ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» матеріальний звіт (ф. М-19) з доданими до них документами перевіряються, обробляються, котируються (вказується кореспонденція рахунків за господарськими операціями). І лише після завершення обробки первинних документів інформація, що міститься в них переноситься до облікових регістрів.

2.3 Організація синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів

Інструкція про застосування Плану рахунків для ведення обліку наявності й використання виробничих запасів передбачає застосування активного синтетичного рахунку 20 «Виробничі запаси», який містить такі субрахунки:

- 201 «Сировина і матеріали»;

- 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

- 203 «Паливо»;

- 204 «Тара і тарні матеріали»;

- 205 «Будівельні матеріали»;

- 206 «Матеріали передані в переробку»;

- 207 «Запасні частини»;

- 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

- 209 «Інші матеріали».

На рахунку 20 «Виробничі запаси» відображають наявність та рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів (у тому числі сировини і матеріалів, що перебувають у дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва.

По дебету рахунку 20 «Виробничі запаси» на підставі прибуткових документів (рахунків-фактур, вимог, ТТН, прибуткових ордерів, накладних тощо) відображається кількість і вартість виробничих запасів. По кредиту рахунку на підставі витратних документів (вимог, накладних, лімітно-забірних карток, ярликів тощо) списується кількість і вартість відпущених матеріалів на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка, за обліковими цінами.

На субрахунку 201 «Сировина і матеріали» відображаються наявність і рух сировини та основних матеріалів, що становить основу встановленої продукції або є необхідними компонентами при її виготовленні, сприяють процесу виготовлення (допоміжні матеріали). На цьому субрахунку ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» обліковує наявність і рух допоміжних матеріалів і сировини, які включаються при виробництві продукції, наприклад: парафін, каніфоль, бітум, технічна пластина та інші.

На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» відображається наявність і рух купівельних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби - дерев'яні, залізобетонні, металеві тощо), придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці для їх обробки або для зберігання, а також спеціальне обладнання та інструменти, пристрої та інші прилади придбані науково-дослідними та конструкторськими підприємствами для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою. Спеціальне обладнання й інструменти, пристрої обліковуються на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковується, а відображаються на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 22 «Малоцінні і швидкозношувальні предмети за видами предметів». Цей субрахунок ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» не використовує.

На субрахунку 203 «Паливо» обліковується наявність та рух нафтопродуктів, твердого палива та мастильних матеріалів, які купуються чи заготовлюється підприємством для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для виробітку енергії та опалення будинків. На цьому субрахунку обліковуються оплачені талони на бензин, дизельного палива, газ і мастильні матеріали. ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» на цьому субрахунку обліковує наявність і рух нафтопродуктів, твердого палива та мастильних матеріалів, зокрема, бензин, дизпаливо, масло моторне, антифриз нігрол та інше.

На субрахунку 204 «Тара і тарні матеріали» відображають наявність і рух усіх видів тари, окрім такої, що використовується як господарський інвентар, а також матеріали і деталі, які використовують для виготовлення тари та для її ремонту (деталі для збирання ящиків, тощо). На ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» - це піддони, барабани, резервуари, бочки, каністри тощо.

На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» не обліковується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображається безпосередньо на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у міру надходження їх на склад для експлуатації.

Устаткування й будівельні матеріали, передані підряднику для монтажу й виконання робіт, списується із субрахунку 205 на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» після підтвердження їх монтажу й використання.

ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» субрахунок 205 «Будівельні матеріали» не використовує.

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» обліковуються матеріали, передані в переробку та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Витрати на переробку матеріалів, які оплачуються сторонніми організаціями, відображаються за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих з переробки. На цьому субрахунку ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» обліковує основну частину виробничих запасів, які надалі визначаються в собівартість отриманих з них виробів. Це технологічна тріска, пиломатеріали, пиловник та інші.

На субрахунку 207 «Запасні частини» ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому субрахунку ведеться облік обмінного фонду повно комплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, що створюється в ремонтних підприємствах. Порядок створення, використанню й обліку обмінного фонду визначається чинним законодавством України та відповідними установчими документами.

На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. На цьому субрахунку також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні та власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві. Цей субрахунок ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» не використовує.

На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведеться облік відходів виробництва (обрубків, обрізків, стружки тощо), невиправного браку, матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, палива або запасних частин металобрухт, зношених шин, бланків суворого обліку тощо.

Наприкінці місяця вартість використаних у виробництві ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної).

Виходячи з вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 01.07.97 №141 при оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей, одержаних від постачальників, до оплати їх вартості, а також у разі їх одержання за бартерним контрактом, у бухгалтерському обліку ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» роблять записи:

1) на покупну вартість запасів (без ПДВ):

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок), 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін.,

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання:

Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»,

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

3) на суму, перераховану постачальникам в оплату вартості за придбані запаси (включаючи ПДВ):

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками),

К-т рах. 31 «Рахунки в банках».

Якщо договором передбачена попередня оплата постачальникам виробничих запасів, що підлягають поставці, то в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:

1) на суму, перераховану постачальнику в оплат) відпускної вартості виробничих запасів, що підлягають поставці (без ПДВ): Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками): К-т рах. 31 «Рахунки в банках»;

2) на суму оплаченого ПДВ:

Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»

К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»;

3) одночасно на суму податкового кредиту по ПДВ:

Д-т рах. 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”

К-т рах. 644 «Податковий кредит»;

4) на оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених запасів за покупною вартістю:

Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін.

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

5) одночасно - на суму податкового кредиту по ПДВ;

Д-т рах. 644 «Податковий кредит»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Запаси, які надійшли на підприємство ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), приймаються на облік за приймальними актами і оформляються записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідні субрахунки) в кореспонденції і кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) сторнується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах.

Якщо при прийманні вантажу на ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» виявлена недостача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 «Виробничі запаси» прибуткують тільки фактично одержані цінності; на вартість недостачі матеріалів, що виникла при перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред'являть претензію (передають до судового органу) винуватцю (транспортній організації тощо) і в бухгалтерському обліку відображають по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Оприбуткування виробничих запасів, одержаних з інших джерел, відображається записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) у кореспонденції з кредитом рахунків:

- 40 «Статутний капітал» (на вартість запасів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства);

- 719 «Інші доходи від операційної діяльності» на вартість безоплатно одержаних запасів від інших юридичних осіб, а також оприбуткованих раніше, не взятих на облік цінностей);

- 742 «Доход від реалізації необоротних активів» (на вартість придбаних запасів у результаті обміну на необоротні активи).

Але за допомогою лише синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного виду товарно-виробничих запасів. Для отримання більш деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими видами та процесами, організовується аналітичний облік.

До окремих субрахунків синтетичного обліку можуть бути відкриті рахунки аналітичного обліку, які дозволять визначити її обсяг в цілому та за кожним видом окремо (табл. 2.2).

Кожне підприємство відкриває аналітичні рахунки в залежності від потреби в їх кількості, необхідній для управління виробництвом. На ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» така потреба обумовлена:

- по-перше - значною їх кількістю;

- по-друге - складною організаційною та виробничою структурою підприємства;

- по-третє - наявністю складів для їх зберігання.

Суть аналітичного бухгалтерського обліку виробничих запасів на ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Таблиця 2.2 - Аналітичний облік виробничих запасів на підприємстві ТзОВ «Чернівецький Лісгосп»

Субрахунки рахунку 20 „Виробничі запаси”	Розріз аналітики
201 „Сировина й матеріали”	В розрізі видів та груп сировини, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.
202 „Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”	В розрізі купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.
203 „Паливо”	В розрізі видів палива, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.
204 „Тара й тарні матеріали”	В розрізі видів тари й тарних матеріалів і матеріально відповідальних осіб.
205 „Будівельні матеріали”	За видами (групами) та окремими об'єктами будівельних матеріалів.
206 „Матеріали, передані в переробку”	В розрізі, який забезпечує отримання даних про підприємство-переробника та контроль за операціями з переробки, за відповідними витратами.
207 „Запасні частини”	За місцями зберігання й однорідними групами.
208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”	За групами та видами матеріалів сільськогосподарського призначення в розрізі їх номенклатури.
209 „Інші матеріали”	За видами та групами інших матеріалів.

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків інвентаризації. На кожному документі з руху виробничих запасів вказується не тільки найменування запасу, а і його номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів а також здійснення записів у складському бухгалтерському обліку виробничих запасів.

На підприємстві ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» вручну ведуть реєстрацію даних у складському обліку, використовуючи тверді облікові ціни, тому можна уникнути паралельного ведення бухгалтерського обліку. За твердими обліковими цінами ведуть вартісний аналітичний облік руху матеріальних цінностей за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, рахунками і субрахунками.

Для звірки даних складського й аналітичного обліків потрібно здійснювати періодичну оцінку за обліковими цінами кількісних залишків за даними складського обліку на визначену дату і зіставляти одержані загальні суми з сумою залишку за обліковими цінами вартісного аналітичного обліку. Тобто спосіб ведення обліку виробничих запасів на ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» -оперативно-бухгалтерський.

2.4 Методика проведення інвентаризації виробничих запасів

Одним з основних методів бухгалтерського обліку є інвентаризація. Інвентаризація - це спосіб виявлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату за допомогою реєстрації вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів. Класифікація інвентаризацій за ознаками відображено на рис. 2.1.

Інвентаризація на підприємстві проводиться відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р., №996 XIV та Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 №69.

Рис. 2.1 - Класифікація інвентаризації

Відповідно до Інструкції №69 основними завданнями інвентаризації на підприємстві ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» є:

- виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва;

- встановлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

- перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на поточному, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію. В інших періодах періодичність і об'єкти інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків обов'язкового проведення інвентаризації.

За постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р. №419 проведення інвентаризації є обов'язковим у таких випадках:

1) при передаванні майна державних підприємств в оренду або його приватизації;

2) перед складанням річного бухгалтерського звіту;

3) при зміні матеріально відповідальних осіб;

4) при встановленні фактів крадіжок;

5) після пожеж, стихійних явищ і техногенних аварій;

6) за приписом судово-слідчих органів;

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника (бригадира) колективу, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та структурних підрозділів до складу інших органів управління (інших підприємств).

Керівник підприємства ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» має організувати проведення інвентаризації в якнайоптимальніші строки і якнайменшими затратами - призначивши кваліфікованих фахівців, виділити необхідну кількість робітників для пересування цінностей при зважуванні, вимірюванні, тощо.

Безпосередньо інвентаризаційну роботу проводять постійно діюча інвентаризаційна комісія ТзОВ «Чернівецький Лісгосп», а також робочі інвентаризаційні комісії. Склад цих комісій затверджує керівник підприємства, який її очолює. У склад комісії входять також керівники структурних підрозділів, провідні фахівці виробничих та економічних служб. В обов'язки постійно діючої комісії входить:

- проведення профілактичної роботи із забезпечення, збереження цінностей;

- контроль перевірки правильності проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки;

- перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх зберігання;

- у разі встановлення серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводити за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

- розгляд письмових пояснень осіб. Які допустили нестачу чи псування цінностей або інших порушень і відображення в протоколі своїх пропозицій щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці.

На підприємстві, де через великий обсяг робіт інвентаризації не може бути забезпечена однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва наказом керівника створенні робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, економіста, бухгалтера та інших працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії тих самих матеріально - відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд. При цьому слід пам'ятати, що матеріально відповідальні особи до складу інвентаризаційних комісій не входять.

Робочі інвентаризаційні комісії:

- здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

- разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач у межах норм природного збитку;

- вносять пропозиції з питань упорядкування, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку і контролю за їх зберігання, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

- несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

- оформляють протокол із зазначеним в ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в списках норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Інвентаризація проводиться після підписання наказу керівника підприємства ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» про проведення інвентаризації.

До початку проведення інвентаризації необхідно:

- вивести залишки цінностей на день інвентаризації;

- матеріально-відповідальній особі всі видаткові та прибуткові документи й цінності здати в бухгалтерію, цінності що надійшли-оприбуткувати, а ті, що вибули - описати;

- опломбувати місця зберігання, що мають окремі входи і виходи;

- перевірити стан вимірювального господарства-точність ваг, гир і іншої апаратури.

Відповідно до листа Мінфіну України від 21.10.2003р. №31-04200-30-23/154 проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії забороняється.

Запаси належать до оборотних активів і є найрухомішою частиною активів підприємства, тому їх облік та інвентаризації на ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» приділяють значну увагу.

Матеріально відповідальна особа дає комісії розписку, в якій підтверджує, що всі прибуткові та видаткові документи здані в бухгалтерію, а всі матеріальні цінності оприбутковані й знаходяться в приміщенні складу.

Після чого комісія приступає безпосередньо до проведення інвентаризації. Оскільки одиницею обліку запасів є кожне найменування або однорідна група, то інвентаризації підлягають кожне найменування чи однорідна група.

Їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. У разі зберігання матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання, Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить у наступне приміщення.

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства ТзОВ «Чернівецький Лісгосп».

Результати інвентаризації після затвердження керівником ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року (2008 р.). У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

Відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також неприйняття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок, безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті ж дії, здійснені особою, яка протягом року підлягала адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок відображення результатів інвентаризації матеріальних цінностей на підприємстві ТзОВ «Чернівецький Лісгосп»:

1. Загальна сума нестач, якщо винуватця не встановлено:

Дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»,

Кредит субрахунку 201 «Сировина і матеріали»,

Кредит субрахунку 203 «Паливо» та ін.

2. Списується нестача, зарахована по пересортиці:

Дебет субрахунку 201 «Сировина і матеріали»,

Кредит субрахунку 201 «Сировина і матеріали».

3. Відноситься за рахунок матеріально відповідальних осіб різниця у вартості матеріалів, зарахованих по пересортуванні:

Дебет рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»,

Кредит субрахунку 201 «Сировина і матеріали».

4. Оприбутковуються виявлені лишки матеріалів (з включенням суми до валових доходів):

Дебет субрахунку 201 «Сировина і матеріали»,

Кредит субрахунку 746 «Дохід від безкоштовно отриманих активів».

5. Сума нестач у межах норм природного убутку:

Дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати»,

Кредит субрахунку 20 «Виробничі запаси».

6. Якщо на час виявлення нестачі винуватця не встановлено, то одночасно із списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи».

7. Нестачі, віднесені за рахунок матеріально відповідальної особи:

Дебет субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»,

Кредит рахунка 71 «Інший операційний дохід».

8. Різниця між розрахунковими та обліковими цінами (відповідно до постанови Кабміну України №116 від 22.01.96 р. «Порядок визначення розміру збитків від нестач, розкрадання, знищення (порчі) матеріальних цінностей»):

Дебет субрахунку 375 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків,

Кредит рахунка 71 «Інший операційний дохід».

9. На суму нарахованого ПДВ:

Дебет субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків»,

Кредит субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

10. Погашення різниці між ринковими та обліковими цінами як готівкою, так і за рахунок заробітної плати матеріально відповідальної особи (одноразово або частинами відповідно до рішення інвентаризаційної комісії адміністрації підприємства або рішення народного суду, наприклад, по 20% щомісячно до остаточного погашення заборгованості):

Дебет рахунка 30 «Каса»,

Дебет рахунка 31 «Рахунки в банках»,

Дебет рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»,

Кредит субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням матеріальних збитків».

11. Різниця між розрахунковими та обліковими цінами має бути внесена до бюджету:

Дебет рахунка 71 «Інший операційний дохід»,

Кредит субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

12. Перерахування до бюджету різниці між розрахунковими та обліковими цінами; штрафних санкцій:

Дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками»,

Кредит рахунка 31 «Рахунки в банках».

13. Штрафи від 8 до 15 і від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян:

Дебет рахунків 30, 31, 66,

Кредит рахунка 641 «Розрахунки за податками».

14. Перерахування до бюджету нарахованої суми ПДВ:

Дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками»,

Кредит субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

2.5 Відображення інформації про виробничі запаси в облікових регістрах та звітності підприємства

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності встановлено в П(С)БО 9 «Запаси». Норми цього Положення застосовуються підприємством ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» в частині операцій, які мають місце в їх діяльності, починаючи з 2000 року.

Виходячи з п.4 П(С)БО 9 «Запаси», запаси слід характеризувати як не грошові оборотні активи, які утримуються для подальшого продажу, перебувають в процесі виробництва або утримуються для споживання під час виробництва послуг, продукції, виконання робіт, а також управління підприємством. Запаси визнаються в обліку і звітності, якщо вони відповідають критеріям визнання активу і підприємство має право на запаси. Таким чином, визначення запасів охоплює перелік всіх активів, які обліковуються на рахунках класу 2 відповідно до класифікації, наведеної в п.6 Положення.

Як ми вже зазначали одиницею аналітичного обліку запасів на ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» є їх найменування або однорідна група (вид), тип, сорт, розмір тощо. У місцях зберігання (на складах, в коморах) запаси обліковуються в натуральних одиницях.

Для своєчасного і достовірного надання інформації про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей бухгалтерська служба підприємства ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» повинна забезпечити правильне документальне оформлення та систематичний облік надходження, видачі і переміщення запасів.

На підприємстві ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» використовується постійна система обліку запасів, яка передбачає безперервне відображення в обліку змін у складі запасів. Всі придбання, використання і продажі (вибуття) запасів записуються прямо на відповідні рахунки класу 2 «Запаси» Плану рахунків. Облік запасів, які не є власністю підприємства і не можуть бути включені у його баланс, але знаходяться на підприємстві в процесі переробки чи на відповідальному зберіганні обліковуються на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

Слід звернути увагу на важливість дотримання критеріїв віднесення малоцінних і швидкозношуваних предметів до виробничих запасів. Це запаси, які використовуються на підприємстві не більше одного року, і до них можуть відноситися господарський інвентар, спеціальне оснащення, деякі швидкозношувані інструменти, спеціальний одяг та інші, які підприємство на певних підставах вирішило обліковувати в складі оборотних активів. В обліковій політиці доцільно приводити узгоджену класифікацію виробничих запасів та МПШ, а в додатку до наказу наводити типову номенклатуру запасів, характерну для водопровідно-каналізаційного чи теплопостачального підприємства з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до здійснення аналітичного та синтетичного обліку запасів і МПШ.

Первісна вартість запасів, їх оцінка при вибутті та відображення в обліку Відповідно до п.8 П(С)БО 9 «Запаси» придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» за первісною вартістю, яка залежить від способу їх надходження на підприємство: придбання за плату чи в обмін на інші активи, внески до статутного капіталу, безоплатне отримання, виготовлення на підприємстві. В п.п. 9-15 П(С)БО 9 «Запаси» встановлено порядок формування первісної вартості запасів в залежності від типу господарської операції.

Питання щодо переходу права власності на запаси при їх вибутті вирішується аналогічно тому, як і при надходженні запасів.

Запаси, які використані підприємством ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» у процесі виробництва, включаються до її собівартості і відображаються по дебету рахунків 23 «Виробництво» або 91 «Загальновиробничі витрати» чи до витрат періоду і відображаються по дебету рахунків 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» тощо. Враховуючи принцип відповідності доходів та витрат, використані або реалізовані запаси відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від реалізації. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в виробництво (експлуатацію) виключається зі складу запасів і списується з балансу в момент такої передачі. З метою виробничого контролю і ефективного використання МПШ рекомендується організовувати їх подальший оперативний кількісний облік за місцями використання (експлуатації) і за відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

У Звіті про фінансові результати списані на виробництво запаси відображаються за статтею «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)».

РОЗДІЛ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

3.1 Вдосконалення первинного обліку виробничих запасів

Формування ринкової економіки в Україні вимагає кардинальних змін в управлінні і перебудові системи та методології обліку і функціонування контролю. Удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів нерозривно пов'язано з вирішенням таких проблем, як:

- обґрунтування понятійного апарату щодо визначення поняття «виробничі запаси»;

- визначення і використання облікової інформації для цілей оперативного управління і контролю;

- удосконалення методів оцінювання;

- організація поточного контролю за наявністю та рухом виробничих запасів;

- методики ведення бухгалтерського обліку та проведення контролю виробничих запасів в умовах його автоматизації і комп'ютеризації та розробки і впровадження програмного забезпечення з використанням ЕОМ. [27, с. 214]

Основними завданнями удосконалення обліку виробничих запасів є:

- уточнення класифікації та методики оцінки виробничих запасів;

- визначення передумови раціональної організації обліку виробничих запасів на підприємствах;

- обґрунтування системи обліку матеріальних витрат на освоєння нової техніки і технології виробництва;

- уточнення об'єктів, суб'єктів та методики внутрішньогосподарського контролю виробничих запасів, критерії і ознаки їх класифікації;

- обґрунтування більш раціональних методів проведення інвентаризації виробничих запасів в умовах автоматизації,використання вимірювальної техніки і комп'ютерної технології.

Згідно П(С)БО 9 запаси - активи, які:

- утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Важливою передумовою обліку виробничих запасів на підприємстві ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» є не тільки обґрунтоване їх визначення, але і їх оцінювання, що безпосередньо пов'язано з визначенням собівартості продукції. Оцінювання виробничих запасів по суті є основою для визначення собівартості і ціни виробленої продукції.

Але дослідження показують, що оцінка виробничих запасів в умовах ринкової економіки значно ускладнилась.

Порівняння різних методів оцінювання виробничих запасів при їх вибутті дає підстави обґрунтувати такі аспекти:

- найменш ризикованим і найпростішим для використання є середньозважений метод оцінки запасів, але при цьому ускладнюється система розрахунків і послаблюється контроль за правильністю списання матеріалів на витрати виробництва;

- самим логічним і обґрунтованим вважаємо оцінку матеріалів за методом FIFO. Це пояснюється тим, що на практиці в більшості випадків доцільніше витрачати спочатку ті запаси, які надійшли раніше (інакше вони можуть просто зіпсуватися, що призведе до фактичних збитків підприємства).

- при відносно стабільній економічній ситуації вибір методу оцінки виробничих запасів при їх вибутті не має особливого значення. Вибір методу суттєво впливає при змінах цін на матеріальні цінності. У всіх випадках, чим швидше виробничі запаси, що надійшли, відпускаються у виробництво, тим меншою буде різниця в їх оцінці при застосуванні того чи іншого способу;

- підприємство повинно будувати свою господарську і облікову політику таким чином, щоб запаси матеріалів на складах підприємства були обґрунтовано мінімальними. В цих умовах можна уникнути особливих складностей, пов'язаних з оцінкою вибуття запасів;

- у всіх випадках недоліки можуть бути в умовах будь якого із способів оцінки запасів. [19, с. 50]

Велику роль відіграє також автоматизація обліку. Оскільки збільшуються обсяги облікової інформації, ставляться все більші вимоги до швидкості обробки інформації для прийняття оперативних управлінських рішень. Вирішенню цієї проблеми допомагає використання програмних засобів обробки даних.

Для виконання завдань обліку виробничих запасів розглянемо технологію програми «1С: Бухгалтерия».

Відносини з постачальниками оформляють двома способами - оплачуються виставлені постачальником рахунки (вважається, що договір укладено в усній формі) або укладається договір купівлі-продажу (частіше з постійними постачальниками, при цьому за договором можуть виписуватися рахунки). Для реєстрації цього в типовій конфігурації призначені документи «Договір» і «Вхідний рахунок». Вибір варіанта реєстрації відносин з постачальником (за рахунками/накладними або за договорами) визначається в полі «Вид взаєморозрахунків» довідника «Контрагенти». Якщо вибрати «По договорах», залишається можливість вести облік із цим контрагентом і в розрізі рахунків.

На рис. 3.1 показано договір з ТзОВ «Чернівецький Лісгосп». Новий договір вводиться через меню «Документи/Договір» або з журналу «Договори», де вони зберігаються.

Звернемо увагу на поле «Вид торгівлі». Конфігурація має три види торгівлі:

- «за наявні», який передбачає одномоментний розрахунок через касу;

- «бартер», який вибирають для договорів міни;

- «передоплата». Він використовується в усіх інших випадках.

Інші поля відповідають своїм іменам і не викликають труднощів при заповненні. Якщо сума і дата закінчення договору відомі, треба їх зазначити. Увімкнена опція «за договором виписуються підсумкові податкові» дозволяє виписати наприкінці місяця підсумкову податкову накладну за всіма придбаннями за місяць в рамках цього замовлення з урахуванням першої події.

Тепер на підставі цього договору введімо «Вхідний рахунок». Вибравши в меню Журнали/Договора договір ДГ-000002, введемо команду меню «Дії/Увести на підставі» (або ALT+F9).

На рис. 3.1 показано «Вхідний рахунок», введений на підставі договору. У ньому як замовлення буде зазначено перший документ в операції придбання. Основні реквізити "шапки" будуть заповнені значеннями, зазначеними в договорі. Залишиться тільки заповнити поля «Що прибуткуємо» та «Номер рахунку постачальника». У полі «Що прибуткуємо» виберемо «Запаси». Тоді в табличній частині значення вибиратимуться з довідника «Номенклатура».

Таким чином, в умовах нинішньої економічної ситуації, що постійно змінюється необхідно враховувати позитивні і негативні наслідки використання кожного конкретного методу оцінки матеріальних запасів, що є важливим показником обґрунтування собівартості продукції та розрахунку виробничих витрат.



Рис. 3.1 - Договір з ТзОВ «Чернівецький Лісгосп»

Аналіз застосування різних методів оцінки запасів показує, що при кожному з них можна одержати різні суми відхилення первинної вартості виробничих запасів при їх надходженні від оцінки, за якою вони списуються на виробництво. Це призводить до того, що застосування різних методів оцінки матеріалів дає різне визначення собівартості витрачених на виробництво виробничих запасів.

3.2 Можливості використання обліку виробничих запасів зарубіжного досвіду

Основою бухгалтерського обліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Цей закон визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до цього закону бухгалтерський облік ґрунтується на таких принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичність.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про товарно-виробничі запаси та розкриття їх у фінансовій звітності визначає П(С)БО 9 «Запаси», загальна структура якого наведена на рис. 3.2.

При огляді нормативно-правової бази неможливо не звернути увагу на міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку, оскільки Україна з 2007 року планує перейти на міжнародні стандарти.

Національні стандарти з обліку були розроблені на основі міжнародних з врахуванням національних особливостей економіки України тому П(С)БО 9 «Запаси» має ряд спільних моментів з Міжнародними стандартами фінансової звітності 2 «Запаси» МСФ 2 «Запаси».

Зокрема, щодо умов визнання запасів і основних понять, пов'язаних з ними; рекомендації щодо використання методів оцінки запасів; розкриття інформації про запаси у формах фінансової звітності. Однак, поряд з цим можна виділити наступні відмінності у положеннях (табл. 3.1)



Рис. 3.2 - Характеристика П(С)БО 9 «Запаси»

Отже, щоб зберегти об'єктивність оцінки запасів в умовах цінової нестабільності, вони відображаються в балансі за правилом найнижчої оцінки - у вітчизняному обліку і за чистою вартістю реалізації - в європейських країнах.

Отже, підприємство ТзОВ «Чернівецький Лісгосп» може перейняти досвід зарубіжних країн і працювати за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Таблиця 3.1 - Порівняння міжнародних та національних стандартів з обліку запасів

Ознака	П(С)БО 9 „Запаси”	МСФЗ 2 „Запаси”
При надходженні	Собівартість формується з таких витрат: 1. При придбанні у постачальника. Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати. 2. При виготовлені власними силами. Витрат, що утворюють виробничу собівартість, визначену за П(С)БО 16 „Витрати”. 3. При внесенні до статутного капіталу. Справедливої вартості, погоджена із засновниками підприємства з урахуванням витрат, що включаються до первісної вартості запасів, придбаних у постачальника. 4. При безоплатному отриманні. Справедливої вартості. 5. При отриманні у результаті обміну на подібні активи. Балансової вартості переданих запасів. 6. При отримані в результаті обміну на неподібні активи. Справедливої вартості отриманих запасів. До собівартості не включаються витрати: понаднормові витрати і нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші витрати.	Собівартість формується з таких витрат: 1. Витрати на придбання. Ціни придбання ; мита, та інших податків; витрати на транспортування; вартості робіт з навантаження та розвантаження й інших витрат. 2. Витрати на переробку. Витрати, безпосередньо пов'язанні з одиницею виробництва. 3. Інші витрати. Інші витрати, якщо вони відбулися при доставці до їх теперішнього місця розпакування та приведення до теперішнього стану. До собівартості не включаються: понаднормативні суми відходів матеріалів, оплата праці або інші виробничі витрати; витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для наступного етапу виробництва; адміністративні накладні витрати, не пов'язані з доставкою запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення у теперішній стан; витрати на продаж
При витрачанні	Собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО), ідентифікована собівартість, середньозважена собівартість.
	Нормативні затрати; ціни продаж	Собівартість останніх за часом надходжень (ЛІФО)
На дату балансу	Найменша з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації.	Чиста вартість реалізації

ВИСНОВКИ

Формування ринкової економіки в Україні вимагає кардинальних змін в управлінні і перебудові системи та методології обліку і функціонування контролю. Удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів нерозривно пов'язано з вирішенням таких проблем, як:

- обґрунтування понятійного апарату щодо визначення поняття «виробничі запаси»;

- визначення і використання облікової інформації для цілей оперативного управління і контролю;

- удосконалення методів оцінювання;

- організація поточного контролю за наявністю та рухом виробничих запасів;

- методики ведення бухгалтерського обліку та проведення контролю виробничих запасів в умовах його автоматизації і комп'ютеризації та розробки і впровадження програмного забезпечення з використанням ЕОМ.

Основними завданнями удосконалення обліку виробничих запасів є:

- уточнення класифікації та методики оцінки виробничих запасів;

- визначення передумови раціональної організації обліку виробничих запасів на підприємствах;

- обґрунтування системи обліку матеріальних витрат на освоєння нової техніки і технології виробництва;

- уточнення об'єктів, суб'єктів та методики внутрішньогосподарського контролю виробничих запасів, критерії і ознаки їх класифікації;

- обґрунтування більш раціональних методів проведення інвентаризації виробничих запасів в умовах автоматизації, використання вимірювальної техніки і комп'ютерної технології.

Згідно П(С)БО 9 запаси - активи, які:

- утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Важливою передумовою обліку виробничих запасів є не тільки обґрунтоване їх визначення, але і їх оцінювання, що безпосередньо пов'язано з визначенням собівартості продукції. Оцінювання виробничих запасів по суті є основою для визначення собівартості і ціни виробленої продукції.

Але дослідження показують, що оцінка виробничих запасів в умовах ринкової економіки значно ускладнилась.

Порівняння різних методів оцінювання виробничих запасів при їх вибутті дає підстави обґрунтувати такі аспекти:

- найменш ризикованим і найпростішим для використання є середньозважений метод оцінки запасів, але при цьому ускладнюється система розрахунків і послаблюється контроль за правильністю списання матеріалів на витрати виробництва;