Аудит собівартості продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1.1 Мета й завдання аудиту витрат і собівартості продукції
• 1.2 Особливості нормативної бази аудиту витрат і собівартості продукції
• 1.3 Предметна область аудиторського дослідження
• 1.4 Аудит витрат на виробництво і собівартості виробленої продукції
• 1.5 Аудит собівартості
• Висновок
• Список використаних джерел


Вступ

Розвиток України на сучасному етапі характеризується подальшим розвитком ринкової економіки, її інтеграцією в систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні й внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, іде роздержавлення власності та приватизація майна. Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку й фінансову стабільність суб'єктів господарювання, нарахування дивідендів. Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, виданий суб'єктом аудиторської діяльності.

Поява перших аудиторських фірм пов'язана зі створенням в Україні спільних підприємств із часткою іноземного капіталу в статутному фонді, з виникненням необхідності у підтвердженні результатів фінансово-господарської діяльності таких суб'єктів господарювання. З прийняттям Закону України "Про аудиторську діяльність" аудиторська діяльність набуває офіційного визнання як самостійна підприємницька діяльність. Аудиторська діяльність -- це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик підприємницька діяльність із надання аудиторських послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Тривалий час слова "підприємець" та "підприємницька діяльність" не стосувалися фахівців економічного профілю. Економісти могли працювати лише за наймом. Тепер аудитор, оцінивши свої здібності, може працювати в аудиторській фірмі як найманий працівник, може зареєструватися як приватний підприємець із надання аудиторських послуг, або може організувати свою аудиторську фірму. Такі можливості дають аудитору впевненість у своїх силах, дають змогу знайти своє місце в суспільстві. Власна справа, здатність задовольнити важливі потреби користувачів фінансової інформації зокрема і суспільства в цілому піднімають авторитет аудитора, зміцнюють його життєві позиції.

При вирішенні питання на користь власної справи в аудитора виникає ціла низка проблем. Як організувати свою підприємницьку діяльність? Як працювати з персоналом? Як спланувати свою роботу та роботу з персоналом, щоб досягти позитивних результатів? Як налагодити договірні відносини з партнерами та клієнтами? Як організувати перевірку так, щоб за мінімальних трудових і матеріальних витрат досягти бажаних фінансових результатів?



1.1 Мета й завдання аудиту витрат і собівартості продукції

Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання інформації користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності й рух грошових коштів підприємства.

Інформацію про результати діяльності підприємство налає користувачам через оприлюднення звіту за ф. 2 "Звіт про фінансові результати", в якому інформація подається з погляду видів діяльності: надзвичайної і звичайної. Інформація зі звичайної діяльності у звіті подається за підвидами: операційна, інвестиційна та фінансова. На рис. 1.1 подано класифікацію витрат залежно від видів діяльності.

Звіт про фінансові результати окремо подає інформацію про витрати періоду, надає інформацію про результати діяльності (прибуток, збиток) та про проведені витрати за елементами.

Користувачам важливо мати достовірну, повну, неупереджену інформацію про всі дії і події суб'єкта господарювання, які належать до витрат підприємства, в т. ч. витрат на виробництво та витрат періоду, про собівартість готової продукції. Для користувачів інформація про витрати і собівартість продукції є досить важливою, тому що:

¦ це ціноутворюючий фактор;

¦ суттєвий чинник прибутковості чи збитковості діяльності суб'єкта господарювання;

¦ це фактор, який впливає на оподаткування суб'єкта господарювання;

¦ є соціальним фактором, що впливає, з одного боку, на задоволення соціальних потреб працівників через заробітну плату, премії тощо, з іншого -- через ціни на покупну продукцію для задоволення потреб населення.

Щоб скласти об'єктивну думку щодо інформації про витрати суб'єкта господарювання, випуск продукції та її собівартості, аудитору необхідно:

¦ одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах даних із питань перевірки достовірна і достатня;

¦ вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

3 цією метою аудитор повинен здійснити:

¦ перевірку наявності й правильності оформлення первинних документів, що є підставою для записів із формування собівартості продукції (робіт, послуг);

¦ перевірку правильності віднесення витрат до складу собівартості продукті (робіт, послуг);

¦ оцінку стану синтетичного й аналітичного обліку витрат на виробництво, що

входять до собівартості продукції (робіт, послуг);

¦ перевірку правильності оприбуткування готової продукції;

¦ перевірку повноти правильності й достовірності відображення операцій із формування собівартості продукції (робіт, послуг) в обліку та звітності;

¦ оцінку правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) за об'єктами калькулювання витрат.

¦ перевірку правильності відображення в обліку і звітності собівартості реалізованої продукції.

Отже, метою аудиту витрат на виробництво і собівартість виробленої та реалізованої продукції є складання аудитором висновку про те. чи відповідає інформація, відображена у звітності та бухгалтерському обліку, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, оскільки гарантом достовірності цієї інформації є аудиторський висновок.

1.2 Особливості нормативної бази аудиту витрат і собівартості продукції

Основним нормативним документом є Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості та відповідні Методичні рекомендації з інших галузей.

Методичні рекомендації розроблені відповідно до сучасного стану нормативно-законодавчої бази України і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7, 8,9, 11, 14, 16, 19, затверджених Наказами Міністерства фінансів України.

При перевірці формування собівартості слід звернути увагу на такі особливості:

1. Із 2000 року відповідно до пункту 11 П(с)БО 16 перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) підприємствами встановлюються самостійно.

Особливості складу витрат за нормами П(с)БО 16 є те, шо такі витрати, як, наприклад, витрати паливно-мастильних матеріалів на службовий легковий автотранспорт, витрати на виплату добових понад установлені норми тощо, пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, входять до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). У податковому обліку такі витрати, як відомо, до складу валових витрат у повному обсязі не входять.

2. Відповідно до пункту 6 П(с)БО 16 витратами визнаються ті з них, які або зменшують активи (наприклад, витрати сировини, матеріалів тощо), або збільшують зобов'язання (наприклад, нарахована заробітна плата, вартість послуг з операційної оренди тощо). Ще однією з умов визнання витрат є відображення їх у бухгалтерському обліку одночасно з доходами, для отримання яких здійснені ці витрати (п. 7 П(с)БО 16).

Наприклад, якщо у формі № 2 "Звіт про фінансові результати" (далі -- форма № 2) у рядку 040 "Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" зазначена сума витрат, то в рядку 010 "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" цієї форми повинна бути відображена сума доходу, отримана при зазначених у рядку 040 витратах.

3. Для визнання витрат необхідна їх достовірна оцінка (п. 6 П(с)БО 16).

Такі витрати, як амортизація, визначаються шляхом систематичного розподілу їх суми між відповідними періодами, але при цьому об'єкт амортизації повинен забезпечувати отримання економічних вигод (п. 8 П(с)БО 16), він повинен "працювати".

Матеріальні витрати, пов'язані з вибуттям запасів (витрачання сировини, матеріалів, палива тощо на виготовлення продукції), згідно з пунктом 16 П(с)БО 9 оцінюється за одним із запропонованих у ньому методів:

¦ середньозваженої собівартості;

¦ собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

¦ нормативних затрат,

¦ ціни продажу.

4. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходами конкретного періоду (наприклад, утрати від знецінення запасів, борги, визнані безнадійними, визнані економічні санкції тощо у формі № 2 відображаються у тому звітному періоді, у якому вони мали місце (п. 7 П(с)БО 16).

5. До виробничої собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг) згідно з нормами П(с)БО 16 входять витрати на матеріали, оплату праці й інші прямі витрати, які безпосередньо можна віднести на конкретний вид продукції (робіт, послуг) або вид діяльності.

6. Загальновиробничі витрати поділяються на змінні (які залежать від обсягу виробництва) і постійні (сума яких не залежить від обсягу виробництва). Згідно з пунктом 16 П(с)БО 16 перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат підприємства визначають самостійно (з відображенням їх в обліковій політиці). Розподіл загальновиробничих витрат на змінні й постійні, у тому числі на розподілені й нерозподілені постійні, здійснюється згідно з пунктом 16 11( с)БО 16 і додатком № І до П(с)БО 16.

7. Пунктом 9 П(с)БО 16 визначено, що не всі витрати визнаються і відображаються у формі № 2.

До таких витрат належать, зокрема, попередня оплата вартості запасів, робіт, послуг (у податковому обліку зазначені витрати включаються до складу валових витрат); платежі за договорами комісії, агентськими угодами на користь комітента, принципала та інші витрати, зазначені у вищезгаданому пункті.

8. Згідно з нормами П(с)БО 16 і П(с)БО 3 до собівартості продукції (робіт, по" слуг) загальногосподарські витрати не входять, як не входять витрати, пов'язані зі збутом продукції, та інші операційні витрати. Тобто витрати у формі № 2 тепер чітко розділені на:

¦ витрати, пов'язані із собівартістю продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040

форми № 2); і адміністративні витрати (ряд. 070 форми № 2);

¦ витрати на збут (ряд. 080 форми № 2);

¦ інші операційні витрати (ряд. 090 форми № 2).

Пунктом 11 П(с)БО 16 установлено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

¦ виробничої собівартості реалізованої у звітному періоді продукції (робіт, послуг);

¦ нерозподілених постійних загальновиробничих витрат.

¦ наднормативних виробничих витрат.

Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, крім положень про віднесення витрат, за класифікаційними ознаками визначають:

¦ методи обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості продукції:

¦ облік у допоміжних (підсобних) виробництвах, цехах, калькулювання продукції (робіт, послуг) допоміжних підприємств і списання цієї продукції (робіт, послуг) на виробництво основної продукції;

¦ облік незавершеного виробництва;

¦ витрати, що не входять до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

¦ порядок визначення ціни та рентабельності виробництва продукції. Окремо в Рекомендаціях наведені:

¦ номенклатура статей витрат на утримання та експлуатацію устаткування;

¦ номенклатура статей загальновиробничих витрат;

¦ розрахунок розподілу загальновиробничих витрат;

¦ перелік супутньої продукції в окремих галузях промисловості;

¦ зведений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг);

¦ перелік основних калькуляційних одиниць;

¦ калькуляційні одиниці для цехів допоміжних виробництв;

¦ зразки Відомості зведеного обліку витрат на виробництво, калькуляції виробленої продукції (виробничої) та калькуляції відпускної ціни.

Положення, визначені у Рекомендаціях, є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій визначає, на яких рахунках узагальнюється інформація про витрати.

1.3 Предметна область аудиторського дослідження

При проведенні аудиту витрат на виробництво, собівартості виробленої і реалізованої продукції вивчаються процеси і явища, відображені документально і пов'язані з виробничою діяльністю суб'єкта господарювання. Предметна область дослідження включає інформацію, за допомогою якої аудитор відтворює ланцюг взаємопов'язаних фактів виробничої діяльності. Дослідження не обмежується вивченням бухгалтерських документів, оскільки рамки відображення господарських операцій значно ширші.

До предметної області дослідження в першу чергу слід віднести інформацію про:

¦ технологію виробництва;

¦ виробниче обладнання;

¦ структуру виробничого управління.

У наказі про облікову політику обов'язково вивчають такі питання:

¦ методи обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості виробленої продукції;

¦ перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості;

¦ методи нарахування заробітної плати;

¦ методи списання виробничих запасів на виробництво;

¦ методи списання МШП та відображення зносу необоротних МШП;

¦ порядок розподілу загальновиробничих витрат;

¦ методи оцінки незавершеного виробництва;

¦ методи розподілу витрат між основною і супутньою продукцією;

¦ методи оцінки зворотних відходів.

1.4 Аудит витрат на виробництво і собівартості виробленої продукції

Аудит виробничої діяльності підприємства і витрат на виробництво є найважливішою і, водночас, найскладнішою частиною аудиторської перевірки. Одним з основних показників роботи будь-якого підприємства є випуск продукції та її собівартість. Останній показник залежить від багатьох чинників, на яких повинен зосередити увагу аудитор.

На етапі ознайомлення необхідно вивчити організацію виробництва і технологічного процесу на підприємстві, умови роботи.

Оцінка системи внутрішнього контролю

Для прийняття рішення про метод організації аудиторської перевірки витрат на виробництво, собівартості виробленої і реалізованої продукції аудитору необхідно провести тестування системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку і встановити, чи:

¦ визначаються в наказі про облікову політику витрати, що списуються на виробництво, у відповідності з П(с)БО;

¦ не змінювалася протягом звітного періоду облікова політика щодо визначення витрат на виробництво і собівартості продукції;

¦ дотримуються на підприємстві вимог, встановлених наказом про облікову політику.

Тест внутрішнього контролю витрат на виробництво і собівартості продукції наведено нижче.

Аудиторська фірма________________________

Суб'єкт господарювання____________________

Період перевірки__________________________

Термін перевірки __________________________

ТЕСТ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО І СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

№ з/п	Зміст питання	Варіант відповіді	Оцінка системи внутрішнього контролю	Примітки
		так	ні	інф. відсутня
1	2	3	4	5	6	7
1.	Чи були у звітному періоді суттєві зміни в технології виробництва продукції на підприємстві?
2.	Чи були у звітному періоді суттєві зміни в номенклатурі виробленої продукції?
3.	Чи затверджені на підприємстві методичні рекомендації щодо розрахунку собівартості реалізованої продукції?
4	Чи були у звітному періоді зміни щодо віднесення витрат на виробництво?
5.	Чи були у звітному періоді зміни методу калькулювання собівартості продукції?
6.	Чи були у звітному періоді зміни в питаннях обліку незавершеного виробництва?
7.	Чи були у звітному періоді зміни в класифікації витрат на прямі і непрямі?
8.	Чи були у звітному періоді зміни методів розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку витрат?
9.	Чи були у звітному періоді зміни в класифікації витрат на постійні та змінні?
10.	Чи були у звітному періоді зміни складу і змісту калькуляційних статей?
11.	Чи були у звітному періоді зміни показника "нормальна потужність"?
12.	Чи були у звітному періоді зміни порядку розрахунку понаднормативних виробничих витрат?
13.	Чи розглядалися керуючими та контролюючими органами питання понаднормативних виробничих витрат, невиробничих витрат, зниження собівартості продукції?
14.	Чи відповідає відображення на рахунку 23 "Виробництво" витрат виробництва вимогам П(с)БО 16, іншим нормативним актам: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; інших прямих витрат, виробничих накладних витрат і втрат від браку продукції?
15.	Чи ведеться аналітичний облік: * за видами виробництва; * за підрозділами підприємства; * за центрами витрат і відповідальності; * за статтями витрат і групами або видами продукції?
16.	Чи ведеться аналітичний облік витрат обслуговуючих виробництв за кожним із таких виробництв і господарств: * житлово-комунальні (утримання гуртожитків, житлових будинків тощо); * науково-дослідні та конструкторські підрозділи; * майстерні побутового обслуговування (ательє, перукарні); * їдальні, буфети, магазини; * будинки відпочинку, санаторії, спортивні клуби тощо; * дитячі дошкільні установи?
17.	Чи встановлено наказом про облікову політику перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат?
18.	Чи відповідає калькулювання виробничої собівартості вимогам нормативних документів щодо планування, обліку і калькулювання, наявність галузевих рекомендацій, відповідність?
19.	Чи відповідає нормативним документам розподіл витрат, зібраних на калькуляційних рахунках виробництва між готовою продукцією і незавершеним виробництвом?
20.	Чи уточнюється розмір незавершеного виробництва при проведенні інвентаризацій?
21.	Застосування облікових регістрів: * рекомендовані; * із застосуванням ЕОМ (програма, відомості тощо)-__

Виконав_____________________

Перевірив ____________________

Ознайомився___________________

Програма аудиту

Оцінивши систему внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку, аудитор приймає рішення щодо методу організації перевірки (суцільний, вибірковий), кількості аудиторських процедур, необхідних для підготовки об'єктивного висновку, і починає підготовку програми.

Зразок

Аудиторська фірма_____________________________

Суб'єкт господарювання ________________________

Період перевірки ______________________________

Термін перевірки_______________________________

ПРОГРАМА АУДИТУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО І СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

з/п	Перелік аудиторських процедур	Виконавець	Метод перевірки	Примітки аудитора
1	2	3	4	5
1.	Перевірка наявності наказів (розпоряджень) про проведення інвентаризації та оцінки незавершеного виробництва
2.	Перевірка наявності наказів (розпоряджень) про прийняття в організації методів розподілення загально-виробничих витрат за об'єктами калькулювання
3.	Перевірка наявності наказів (розпоряджень) про призначення осіб, відповідальних за збереженість матеріальних цінностей, відпущених у виробництво
4.	Перевірка наявності договорів про повну матеріальну відповідальність з особами, відповідальними за збереженість матеріальних цінностей у виробничих підрозділах
5.	Ознайомлення і вивчення організації виробництва, технологічного процесу та умов праці
6.	Перевірка правильності оформлення первинних документів
7.	Перевірка відповідності записів аналітичного й синтетичного обліку на рахунку "виробництво" записам у Головній книзі, звітності
8.	Перевірка організації ведення аналітичного обліку витрат на виробництві
9.	Перевірка правомірності і своєчасності внесення витрат до складу собівартості продукції (робіт, послуг)
10.	Узагальнення відхилень, установлених при перевірках основних засобів, виробничих запасів, розрахунків з оплати праці, і визначення їх впливу на собівартість продукції
11.	Перевірка правомірності внесення до складу витрат на виробництво витрат, здійснених суб'єктом господарювання
12.	Перевірка правильності групування витрат за місцями їх виникнення (виробництво, цех, дільниця, робоче місце)
13.	Перевірка своєчасності внесення витрат на виробництво до собівартості продукції (робіт, послуг)
14.	Вивчення правильності обліку витрат майбутніх періодів і своєчасності їх списання на витрати виробництва
15.	Перевірка правильності й документального оформлення браку у виробництві й правомірність списання втрат від браку
16.	Перевірка правильності оцінки і списання зворотних відходів, супутньої продукції
17.	Перевірка правомірності віднесення витрат до загально-виробничих та їх розподілу
18.	Перевірка правильності списання нерозподілених загально-виробничих витрат
19.	Перевірка правильності розподілу і списання частини загально-виробничих витрат, які входять до виробничої собівартості
20.	Перевірка правильності обліку напівфабрикатів власного виробництва.
21	Перевірка списання витрат від браку, документальне оформлення браку
22	Перевірка результатів проведення інвентаризації незавершеного виробництв та її відображення в бухгалтерському обліку.
23.	Перевірка правильності оприбуткування готової продукції в натуральних показниках
24.	Перевірка правильності розподілу витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом
25.	Перевірка правильності ведення обліку витрат допоміжних виробництв
26.	Перевірка відповідності нормативним документам: * розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку витрат; * розподілу виробничої собівартості між окремими видами продукції; * розподілу витрат, які становлять виробничу собівартість (крім вартості сировини) між витратами на переробку власної та давальницької сировини
27.	Перевірка показника "нормальна потужність" та обґрунтування вибору одиниці "нормальної потужності"
28.	Перевірка порядку розрахунку понаднормативних виробничих витрат
29.	Проведення арифметичного контролю показників собівартості за даними зведеного обліку
ЗО.	Формування пакета документів, які передаються іншим аудиторам для подальшого аналізу й обробки
31.	Складання аудиторського звіту і подання його спільно з робочою документацією керівнику групи

Склав ________________________

Перевірив _____________________

Ознайомився___________________



При проведенні перевірки витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) аудитору необхідно пам'ятати, що інформація, яку надає розділ II "Елементи операційних витрат" звіту за ф. 2 "Звіт про фінансові результати", й інформація про витрати виробництва за рахунком 23 "Основне виробництво" не є тотожними.

Установивши кількість виробництв у суб'єкта господарювання, необхідно перевірити, чи ведеться аналітичний облік за видами виробництв, за підрозділами й центрами витрат та чи відповідають залишки й обороти синтетичного обліку відповідним сумам за аналітичними рахунками.

Зразок

Аудиторська фірма___________________________

Суб'єкт господарювання_______________________

Період перевірки_____________________________

Термін перевірки____________________________

РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ ОРГАНІЗАЦІЇ АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

Способи	Прийняті обліковою політикою способи організації аналітичного обліку	Відповідність обліковій політиці	Встановлені порушення у веденні аналітичного обліку (так (+)ні(-)	Примітки аудитора
	так (+) ні(-)	так(+) ні(-)
1	2	3	4
За видами витрат
За видами продукції (робіт, послуг), що випускаються
Групування витрат за місцями виникнення та іншими ознаками
Калькуляційний облік здійснення в окремій системі рахунків
За підрозділами підприємства
За іншими ознаками

Виконав __________________________

Перевірив _________________________

Ознайомився_______________________

Зразок

Аудиторська фірма._________________

Суб'єкт господарювання_____________

Період перевірки___________________

Термін перевірки____________________

ПЕРЕВІРКА ВІДПОВІДНОСТІ ЗАЛИШКІВ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА У РЕГІСТРАХ СИНТЕТИЧНОГО Й АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ

з/п	Показники	Дата
		31.03	30.06	30.09	31.12
1	2	3	4	4	5
І.	Залишок у фінансовій звітності (Баланс)
2.	Залишок у Головній книзі
3.	Залишок у журналі-ордері
4.	Сума залишків за аналітичними рахунками
5.	Сума незавершеного виробництва за даними інвентаризаційних описів
6.	Відхилення між даними: * фінансової звітності і зведеного синтетичного обліку (Головної книги) * зведеного синтетичного обліку і регістрів синтетичного обліку * регістрів синтетичного обліку і сумою залишків за аналітичними рахунками * аналітичного обліку й інвентаризаційних описів

Виконав__________________________

Перевірив ________________________

Ознайомився______________________

Перевірка достовірності показника собівартості продукції

Для визначення собівартості випущеної продукції має важливе значення правильне рахування залишків незавершеного виробництва.

Залишки незавершеного виробництва оцінюються за фактичною собівартістю в розрізі калькуляційних статей витрат, за винятком статті "Втрати від браку" і деяких інших статей, що відносяться, як правило, повністю на товарну продукцію. В окремих галузях промисловості з коротким циклом технологічного процесу як виняток допускається оцінка незавершеного виробництва тільки за фактичною собівартістю сировини, матеріалів чи напівфабрикатів, виходячи із запланованої кількості.

До складу незавершеного виробництва не повинні входити матеріали і покупні напівфабрикати, які не підлягали обробці, відходи, які не здані на склад, і т. ін.

Джерелом перевірки є матеріали інвентаризації незавершеного виробництва. Необхідна також взаємна звірка звітних показників про витрати на виробництво.

Зразок

Аудиторська фірма_________________________________

Суб'єкт господарювання ____________________________

Період перевірки __________________________________

Термін перевірки ___________________________________



ТЕСТ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА

№ з/п	Зміст питання	Варіант відповіді	Оцінка системи внутрішнього контролю	Примітки
		так	ні	інф. відсутня
1	2	3	4	5	6	7
1.	Чи щомісячно проводяться інвентаризації незавершеного виробництва?
2.	Чи не містить у собі залишок рахунка 23 не списані з будь-яких причин витрати на продукцію, виготовлену раніше, за анульованими замовленнями, за припиненими роботами?
3.	Чи фіксуються в окремих описах матеріальних запасів сировина та матеріали, що знаходяться біля робочих місць, але ще не оброблялися?
4.	Чи визначається кількість сировини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в незавершеному виробництві, згідно з технічними розрахунками в порядку, передбаченому галузевими інструкціями з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції?
5.	Чи складаються інвентаризаційні описи окремо кожним цехом (відділом, дільницею) та в одиночному виробництві за кожним виробом?
6.	Чи складається окремий опис на виявлені в незавершеному виробництві остаточно забрако-вані деталі?

Виконав_______________________________

Перевірив _____________________________

Ознайомився___________________________



1.5 Аудит собівартості

Аудитор вивчає методи обліку затрат на виробництво і калькулювання фактичної собівартості продукції. Залежно від виду продукції, її складності, типу і характеру організації виробництва в промисловості найчастіше виділяють: попереджальний метод -- на підприємствах з однорідною за вихідним матеріалом і характером обробки масовою продукцією з неперервним технологічним процесом; позамовний метод-- в індивідуальному і дрібносерійному виробництвах, а також при виконанні дослідних, експериментальних, ремонтних та інших робіт. Аудитор оцінює обґрунтованість застосування того чи іншого методу обліку затрат і його вплив на правильність визначення собівартості продукції.

З'ясовується правильність вибору на підприємстві способу розподілення непрямих затрат між об'єктами калькулювання, з тим, щоб встановити, наскільки економічно обґрунтовано оцінюється продукція, яка виробляється. У промисловості, наприклад, використовується розподіл пропорційно сумі витрат на оплату праці, величині матеріальних затрат і т. ін.

У процесі аудиту собівартості звертають увагу на організацію обліку руху напівфабрикатів (деталей) у виробництві. Порядок організації обліку руху напівфабрикатів залежить від особливостей технологічної організації виробництва, номенклатури напівфабрикатів (деталей), які виготовляються, порядку приймання виконаних робіт, умов зберігання та інших факторів. Вибір варіанта обліку на підприємстві, яке перевіряється, повинен сприяти покращанню оперативно-виробничого планування і бути спрямованим на контроль за рухом напівфабрикатів у виробництві й залишками незавершеного виробництва, попередження можливого приховування браку і виявлення нестач, підвищення відповідальності осіб, які пов'язані з прийманням, видачею і транспортуванням напівфабрикатів. Для повної впевненості в обґрунтованості формування собівартості аудитору необхідно оцінювати організацію зведеного обліку затрат на виробництво.

При аудиті собівартості особливу увагу приділяють вивченню складу затрат за видами калькуляційних статей. Така перевірка затрат розкриває їх цільове призначення і зв'язок із технологічним процесом, дає змогу визначити, як формуються затрати за видами виробленої продукції і місцями їх виникнення (цехи, дільниці, бригади), а також виявити невиробничі втрати і результати внутрішньозаводського госпрозрахунку.

Калькуляційні статті являють собою одноелементні або комплексні витрати. Для перевірки комплексних статей аудитор залучає кошториси і порівнює планові й фактичні затрати, звертаючи особливу увагу на допущені втрати і перевитрати.

Одним із найважливіших напрямів аудиту є вивчення поелементного складу і структури затрат у динаміці за ряд років, що дає змогу аудиторам позначити головні напрями пошуку резервів зниження собівартості продукції. До цих затрат з урахуванням їх економічного змісту належать: матеріальні затрати (за вирахуванням вартості повернених відходів); затрати на оплату праці; відрахування на соціальні потреби; амортизація основних фондів; інші затрати.

Результати перевірки правильності відображення витрат оформлюють у робочому документі, зразок якого подано нижче.



Поряд із перевіркою застосування відповідного варіанта оцінки необхідно звернути увагу на: правильність визначення собівартості за видами виробів або замовленнями; розрахунок відхилень фактичної собівартості від планової (нормативної); правильність бухгалтерських проводок з обліку готової продукції; правильність ведення регістрів обліку. Аудитору необхідно перевірити облік руху готової продукції на складі. З цією метою використовують такі способи, як оперативно-бухгалтерський (сальдовий), картково-документальний, безкартковий.



Висновок

При проведенні аудиторського дослідження правильності відображення в обліку і звітності витрат та встановлення собівартості продукції (робіт, послуг) необхідно впевнитися у відсутності типових помилок і порушень. Розглянемо деякі з них.

¦ Одним із найпоширеніших порушень, які призводять до перекручення собівартості продукції (робіт, послуг), є неправильний розрахунок амортизації. Амортизація основних засобів є значним і, водночас, легко регулюючим елементом затрат на виробництво. Викривлення її величини може бути досягнуте порушенням діючих норм, продовженням нарахування амортизаційних відрахувань після закінчення терміну експлуатації основних засобів, неправильним визначенням первісної вартості, неправильним застосуванням прискореної амортизації. Однозначне вирішення цих питань повинно бути зафіксоване в обліковій політиці підприємства. У протилежному випадку можливе штучне регулювання витрат і непослідовність їх обліку.

¦ Послуги, отримані зі сторони і спожиті в виробничому процесі підприємства, входять до собівартості продукції на основі рахунків, пред'явлених постачальниками, як правило, на початку наступного місяця. З метою штучного зниження величини цих затрат такі записи можуть відкладатися на наступний місяць, що найбільш доступно для послуг, які споживаються рівномірно протягом усього місяця. Можливість такого викривлення обліку витрат полегшується тим, що повнота і своєчасність відображення цих даних контролюється записами про оплату послуг на грошових рахунках. При нормальній постановці обліку спожитих послуг, навіть за відсутності рахунків постачальників чи надходження їх із запізненням, повинна бути внесення у витрати виробництва за попереднім орієнтованим розрахунком.

¦ Вразливим для достовірності обліку операцій є розподілення транспортно-заготівельних витрат (відхилень у вартості матеріалів). Тут можливі порушення, пов'язані з їх повним списанням (без віднесення частини ЇХ на вартість залишку матеріалів), чи, навпаки, відмова від списання і залишення їх на балансі. На практиці зустрічається різний підхід до списання дебетових і кредитових відхилень залежно від загального стану витрат на виробництво. Зокрема збільшують частку кредитових (червоних) відхилень, які списують, і зменшують частку дебетових відхилень, коли загальні витрати перевищують їх нормативну величину. Протилежний спосіб незаконного регулювання витрат застосовують при більш сприятливому їх стані. В усіх цих випадках виявляється недопустиме ігнорування середнього відсотка відхилень як основи для їх розподілення між затратами на виробництво і залишком матеріалів на складах на кінець місяця.

¦ Однією з умов повноти і достовірності обліку затрат на заробітну плату є правильне відображення в обліку виникнення і використання резерву на оплату відпусток. Як свідчить аудиторська практика, сьогодні деякі суб'єкти господарювання відмовляються від створення резерву за умови рівномірного протягом року надання відпусток працівникам підприємства. Відмова від створення резерву може призвести до штучного приховування витрат, не кажучи вже про те, що при цьому затрати на оплату відпусток отримують нерівномірний характер. Проте за наявності такого резерву не виключається можливість викривлення облікових даних у частині витрат на оплату відпустки. Тут необхідне точне дотримання ряду вимог, без яких враховані затрати будуть недостовірними. Перш за все повинен бути реальний відсоток відрахувань до резерву у відповідності з тривалістю відпустки, що має знайти відображення в обліковій політиці економічного суб'єкта. Кінцеву суму витрат на оплату відпусток потрібно уточнювати шляхом проведення інвентаризації резерву, яка складається з вирахування обумовленої величини можливих затрат для компенсації працівникам підприємства невикористаної ними частини відпустки. Порушення цих вимог може бути одним зі способів фальсифікації обліку затрат на заробітну плату.

¦ Вибір методу розподілення видатків на управління і обслуговування виробництва між видами продукції належить до компетенції підприємства і становить частину його облікової політики. Тому найважливішими умовами достовірності внесення таких затрат у собівартість продукції є:

* відповідність бази їх розподілу між видами продукції особливостям галузі й організаційно-технічній специфіці конкретного підприємства;

* дотримання принципу і послідовності здійснення обраної методики. На рис. 15.6 показано алгоритм розподілу загально-виробничих витрат. Порушення вказаних вимог може призвести до перекручення фінансової

звітності.

В аудиторській практиці нерідко зустрічається викривлення показника собівартості незавершеного виробництва, який встановлюється шляхом проведення інвентаризації незавершеного виробництва та його оцінки за методами, обраними підприємством і узаконеними наказом про облікову політику.

аудит витрати собівартість продукція



Загальну оцінку ступеня достовірності даного показника можна дослідити проаналізувавши динаміку його зміни. Різке коливання рівня затрат, яке належить до незавершеного виробництва, в більшості випадків може свідчити про штучне регулювання цього показника залежно від економічної ситуації на підприємстві.

При перевірці показника собівартості одиниці виробленої продукції необхідно звернути увагу на розподілення затрат між основною, допоміжною і супутньою продукцією. Неправильне визначення собівартості різних видів продукції може мати негативні наслідки, коли завищується собівартість одного виду продукції за рахунок іншого.

Для забезпечення правильного калькулювання собівартості кожного виду продукції і достовірності обліку результатів їх реалізації потрібні відповідні методичні підходи і їх відображення в обліковій політиці підприємства.

Із точки зору дотримання облікової політики можуть бути допущені такі помилки:

¦ порушення вимоги незмінності вибраного на початку періоду, що перевіряється (облікового року), методу обліку витрат та калькуляції собівартості продукції, їх відповідності нормативним документам (позамовний, попроцесний (простий), попередільний, нормативний методи калькуляції);

¦ помилки в розмежуванні й віднесенні витрат за звітними періодами (залишки незавершеного виробництва, витрати грудня в січні і навпаки);

¦ помилки в нарахуванні зносу за основними засобами і віднесення на рахунки витрат;

¦ помилки в нарахуванні зносу за нематеріальними активами, малоцінними та швидкозношуваними предметами і віднесення сум зносу на витрати виробництва;

¦ недотримання встановленого порядку розподілу накладних витрат,

¦ безпідставне віднесення фактичних сум витрат за відрядженнями (особливо за кордон), представницьких витрат, витрат на рекламу, оплату аудиторських послуг та інших витрат і їх віднесення на витрати виробництва.

Досвід проведення аудиторських перевірок переконує, що можна виділити такі помилки (викривлення) при веденні обліку витрат на виробництво:

¦ необґрунтоване завищення (заниження) величини матеріальних витрат, незавершеного виробництва, сум з оплати праці та ін.;

¦ внесення до витрат виробництва адміністративних витрат та витрат на збут,

¦ необґрунтоване віднесення на витрати виробництва звітного періоду транспортних витрат, що належать до залишку невикористаних запасів;

¦ віднесення капітальних вкладень в основні засоби на витрати виробництва і обігу;

¦ внесення в собівартість витрат, виробничий характер яких не обґрунтований;

¦ внесення витрат у собівартість без належного документального обґрунтування і виправдовуючих первинних документів;

¦ внесення витрат на відрядження, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю організації, у собівартість;

¦ внесення амортизації нематеріальних активів, вартість яких не підтверджена документально, у собівартість;

¦ внесення витрат на утримання невиробничих основних засобів у собівартість.

Виявлені помилки і порушення узагальнюють у робочому документі.

Аудиторська фірма___________________________

Підприємство________________________________

Період перевірки_____________________________

Термін перевірки_____________________________

ПЕРЕЛІК ВИЯВЛЕНИХ ПОМИЛОК І ПОРУШЕНЬ ПРИ АУДИТІ ВИРОБНИЧОЇ СОБІВАРТОСТІ

з/в	Первинний документ, обліковий регістр	Характер порушення	Примітки
	Назва	№	Дата	Сума
1.
2.
3.
і т. ін.

Виконав ______________________________

Перевірив _____________________________

Ознайомився___________________________



Список використаних джерел

1. Аудит. Методика документування: Кол. авторів. За заг. ред. академіка АЕНУ, д.е.н., проф. І.І. Пилипенка. - К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2003. - 457 с.

2. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник. - К.: «Знання», 2000. - 769 с.

3. Загородній А.Г., Коряга М.В. Аудит: теорія і практика. Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. та допов. - Львів: Львівська політехніка, 2004. - 453 с.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р.

5. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 3125-ХІІ від 23.04.1993 р. в редакції Закону України № 140-V від 16.09.2006 р.

6. Кулаковська Л.П. Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2004. - 568 с.

7. П(с)БО 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, зі змінами і доповненнями;

8. П(с)БО 3 -- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87;

9. П(с)БО 9 -- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зі змінами і доповненнями;

10. П(с)БО 15 -- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290;

11. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Методичних рекомендацій із формування складу витрат по порядку їх планування в торговельній діяльності" від 22.05.02 р. № 145;

12. Наказ Державного комітету промислової політики України "Про затвердження Методичних рекомендацій із формування собівартості продукції (робіт, послуг)" від 02.02.01 р. № 47;

13. Наказ Міністерства транспорту України. "Про затвердження Методичних рекомендацій із формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті" від 05.02.01 р. № 65;

14. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Методичних рекомендацій із формування собівартості будівельно-монтажних робіт" від 09.05.02. р. № 81;

15. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29.03.02 р. № 64;

16. "Про затвердження Методичних рекомендацій із формування собівартості проектно-вишукувальних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку";

17. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства" від 06.03.02. р. № 47;

18. Наказ Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств" від 1S.05.02 р. № 132, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МАП України від 06.12.01 р. № 355;

19. Наказ Кабінету харчової промисловості України Міністерства агропромислового комплексу України від 31.08.99 р. № 64. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.10.9 р. за № 733/4026;

20. "Про затвердження Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості.

Размещено на Allbest.ru