Облік розрахунків за страхуванням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

У тісному зв'язку з заробітною платою перебувають розрахунки по обов'язковому державному соціальному страхуванню. Основами законодавства України про загальне державне соціальне страхування, затвердженими постановою Верховної Ради України, визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, зобов'язань і гарантій, які передбачають надання соціального захисту, яка включає матеріальне забезпечення громадян у разі захворювання, повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них причинами, а також за віком та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Загальнообов'язкове державне страхування включає: соціальне страхування; пенсійне страхування; медичне страхування; страхування на випадок безробіття; страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що викликали втрату працездатності, та інші види страхування, передбачені законами України. Загальнодержавному страхуванню підлягають як особи, які працюють на умовах трудової угоди на підприємствах усіх форм власності, так і особи, які забезпечують себе роботою самостійно (творчі та інші працівники), а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Право на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:

підприємств, установ і організацій;

державного бюджету;

страхових внесків громадян;

інших джерел соціального забезпечення.

Соціальні гарантії забезпечуються також створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (будинки для людей похилого віку, дитячі будинки, будинки інвалідів тощо). Пенсії та інші види соціальних виплат і допомог повинні забезпечити не нижчий від прожиткового мінімуму рівень життя.

Важливе значення, отже, має також правильний облік зі страхування на підприємстві. Дослідження цього процесу є предметом дослідження курсової роботи. Важливість цієї проблеми зумовлює актуальність дослідження теми.

Метою роботи слід вважати дослідження основних теоретичних та прикладних аспектів обліку розрахунків зі страхування.

1. Основні засади обліку розрахунків по страхуванню

Зі сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов'язкові та добровільні утримання. Також підприємство зобов'язане здійснювати нарахування на заробітну плату внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

У табл. 1 згруповано платежі, які сплачує підприємство до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Таблиця 1

Назва платежів	Нарахування на заробітну плату	Утримання із заробітної плати
Внески до Пенсійного фонду	+	+
Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	+	+
Внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття	+	+
Внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків	+	_

Страхові внески нараховуються на фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

При зміні прожиткового мінімуму граничні суми зарплати, з якої сплачуються страхові внески, змінюються.

У 2010р. максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з яких справляються страхові внески, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму становить:

Таблиця2

Розміри прожиткового мінімуму в 2010р. для працездатних осіб	Розмір	Термін дії
869 грн.	13035 грн.	01.01.10 - 31.03.10
884 грн.	13260 грн.	01.04.10 - 30.06.10
888 грн.	13320 грн.	01.07.10 - 30.09.10
907 грн.	13605 грн.	01.10.10 - 30.11.10
922 грн.	13830грн.	01.12.10 - 31.12.10

Для обліку розрахунків з обліку розрахунків з обов'язкового державного пенсійного, соціального видів страхування у Плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 65 «Рахунки зі страхування» з розподілом на субрахунки:

№ 651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення»;

№ 652 «Розрахунки із соціального страхування»;

№ 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття»;

№ 654 «Розрахунки з інших видів страхування».

У плані рахунків не передбачено субрахунки для обліку розрахунків з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, але для цього можна скористатися одним з субрахунків рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», або створити додатковий субрахунок до цього рахунку, наприклад субрахунок 656 «Розрахунки за страхуванням від нещасних випадків».

Типові господарські операції та кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків зі страхування наведено у табл. 3

Таблиця 3

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
І. Здійснено відрахування від заробітної плати працівників:
Внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування	23,91,92,93	651
Внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності	23,91,92,93	652
Внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття	23,91,92,93	653
Внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві	23,91,92,93	656
ІІ. Здійснено утримання з нарахованої заробітної плати працівників:
Внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування	661	651
Внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності	661	652
Внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття	661	653
Нараховано допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	652	661
ІІІ. Погашено заборгованість перед:
Пенсійним фондом	651	311
Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	652	311
Фондом соціального страхування на випадок безробіття	653	311
Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві	656	311

У додатку 1 наведено зведені відомості про страхові внески до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування у 2010 р.

Приклад обчислення суми внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування наведено в додатку 2.

2. Облік розрахунків зі страхування

2.1 Облік розрахунків з Пенсійним Фондом

Порядок нарахування збору до Пенсійного фонду регулюється Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (із змінами і доповненнями). Об'єктом обкладання збором є:

- фактичні витрати на оплату праці працівників, що включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

- винагороди, які виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Ставка збору до Пенсійного фонду для підприємств і організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності становить 32% фонду оплати праці. Виняток становлять підприємства, на яких працюють інваліди і підприємства всеукраїнських громадських організацій інвалідів. На цих підприємствах збір визначається окремо за ставкою 4% від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32% від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. Коли кількість інвалідів становить не менш ніж 50 відсотків від загальної чисельності працівників, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 % від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

Відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (із змінами і доповненнями) до переліку платників збору до Пенсійного фонду в частині утримань входять фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), і фізичні особи, котрі виконують роботи (послуги) згідно з угодами цивільно-правового характеру. Ставку збору для цих платників встановлено в розмірі 1 % для платників із сукупним оподатковуваним доходом не більше ніж 150 грн. і 2 % - для платників із сукупним оподатковуваним доходом понад 150 грн. в місяць.

Збір перераховують одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банку. У випадку недостатності коштів на оплату праці та сплату збору в повному обсязі видача грошей па оплату праці та сплата до Пенсійного фонду здійснюється у пропорційних розмірах.

У разі одержання від підприємств доходів у натуральній формі, тобто продукцією їх власного виробництва, розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у поточному місяці, коли проведено нарахування доходів. Якщо в поточному місяці така продукція не реалізовувалась, то її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої реалізації, але не нижчою від собівартості. Вартість натуральної продукції інших виробників при визначенні доходу для нарахування збору обчислюється за ціною її придбання.

Збір з оплати праці (доходу, винагороди), одержаної в іноземній валюті, сплачується у гривнях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом валют, що діяв на дату одержання доходу.

Платники збору зобов'язані:

1. Вести облік фактичних витрат на оплату праці працівників, інших виплат та облік господарських операцій, що є об'єктом оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування;

2. Своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду збір, а також подавати до фонду розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

3. Подавати в установленому порядку до органів Пенсійного фонду достовірні відомості про персоніфікований облік фізичних осіб, які працюють у них;

4. На вимогу фізичної особи видавати їй копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.

Платники зобов'язані вести облік платежів до Пенсійного фонду та витрачання його коштів.

Розрахунки за нарахуванням суми збору госпрозрахунковими підприємствами відображаються за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво, використання прибутків та інших фінансових джерел і за кредитом рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням», субрахунку 651 «За пенсійним забезпеченням».

2.2 Облік розрахунків з Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ПІ, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни.

Відповідно до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року № 2213-ПІ на 2002 рік установлені такі розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності:

* для роботодавців - 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі;

* для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:

- 0,25 % - для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень ;

- 0,5 % - для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 150 гривень.

Допомогу з тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи Інвалідності. Підставою для нарахування допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності, який видасться лікувальним закладом.

Згідно з цією Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України №455 від 13.11.2001р., листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, а при наявності показань може бути продовжений в іншому. Його видає лікуючий лікар переважно за місцем проживання чи роботи.

У листку зазначається вид непрацездатності та час звільнення з роботи. На зворотному боці листка непрацездатності відділом кадрів або корівником підприємства вказується безперервний стаж роботи на підприємстві. Для того щоб перевірити правдивість вказаних даних, рекомендується їх зіставити із записами в трудовій книжці. Довідка про заробітну плату заповнюється бухгалтерією підприємства.

При втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від важкості захворювання, до 10 календарних днів. Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до ЗО днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення. Листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з ЗО тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 - після, а у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів -- 70 календарних днів після пологів).

Відповідно до статті 2 Закону України від 11.01.2001 р. № 2213-Ш «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам:

* власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком па виробництві;

* Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

В бухгалтерському обліку наведені випадки відображаються такими проведеннями:

Дт 23, 92,93 Кт 661 (за перші 5 днів)

Дт 652 Кт 661 (починаючи з шостого дня)

Порядок розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності регулюється Постановою КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за «загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 26 вересня 2001 р. № 1266.

Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день на кількість робочих днів, що припадають на період непрацездатності.

Сума допомоги за один день непрацездатності визначається як добуток середньоденного заробітку та відсотка, що визначається загальним трудовим стажем роботи. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески:

* на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

* на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування святкових і неробочих днів, установлених законодавством) - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням па випадок безробіття, для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб за усіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата, становить, як правило, б календарних місяців. Проте бувають окремі винятки:

1. Працівникам, які пропрацювали па підприємстві або установі менше ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

2. Якщо працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунок проводиться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Наприклад. Найманий працівник у перший день роботи отримав травму на підприємстві, на якому встановлено чотириденний робочий тиждень, або 32 години. Нормальна тривалість робочого часу за професією працівника становить 40 годин на тиждень при п'ятиденному робочому тижні. Тобто робочий тиждень становить 80 відсотків нормальної тривалості робочого часу (32 год. : 40 год. х 100 відсотків). Розмір тарифної ставки на цей час було встановлено -- 165 гривень па місяць.

Середньомісячна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, становить 132 гривні (165 гривень х 80 відсотків : 100 відсотків). Середньоденна заробітна плата -- 8 гривень 25 коп. (132 гривні : 16 днів, де 16 днів - кількість робочих днів за графіком роботи застрахованої особи у місяці, в якому настав страховий випадок).

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян та з яких сплачуються страхові внески до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в межах максимальної величини (з 01.05.2002 р. -- 2200 гри.). Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України № 20-443 від 08.07.2002, до цих виплат включається винагорода за підсумками роботи за рік, усі види премій, соціально-трудові пільги, які встановлені колективним договором, незалежно від кількості відпрацьованих в розрахунковому періоді ДНІВ. Якщо працівникові виплачено премію або матеріальну допомогу (що оподатковується) в місяці розрахункового періоду, коли він не працював, ці виплати враховуються в місяці їх нарахування в тій сумі, з якої сплачено страхові внески.

Згідно з листом праці та соціальної політики України № 20-443 від 08.07.2002, суми оплати праці у випадках збереження середньої заробітної плати (в період простою, виконання державних і громадських обов'язків, оплата відпусток), з яких сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за періоди, коли застрахована особа не працювала, не включаються до розрахунку страхових виплат. Розмір допомоги залежить від загального трудового стажу працівника і надається у таких розмірах:

а) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до законодавства: працівникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та іншим; особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

б) 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до законодавства, - працівникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;

в) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до законодавства, - працівникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років.

Тривалість загального трудового стажу визначається згідно із записами у трудовій книжці. У разі відсутності трудової книжки до уваги беруться довідки, військовий квиток, витяги з наказів та інші документи, що містять дані про місце і час роботи. До загального трудового стажу зараховується стаж роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах в установах, організаціях незалежно від форм власності та виду діяльності, протягом якого працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню.

Наприклад. Застрахована особа була відсутня на роботі через тимчасову непрацездатність з 8 по 28 жовтня 2010 року. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати: квітень - вересень 2010 року. Встановлений графік роботи -- п'ятиденний робочий тиждень з вихідними Із суботу та неділю. Страховий стаж - 10 років.

Таблиця 4

Розрахунковий період	Вересень	Серпень	Липень	Червень	Травень	Квітень	Всього
Робочі дні за графіком роботи	20	22	22	19	20	20	123
Нарахована заробітна плата, гривень	13705	10000	8500	4000	8000	7500	51705
Зарплата з якої сплачувались страхові внески, гривень	13605*	10000	8500	4000	8000	7500	51605
Середньоденна заробітна плата, гривень	419,55

Тут і далі 13605* гривень с розміром максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та оплата за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця:

- оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця - 2097 гривень 75 коп. (51605 грн. : 123 дні х 5 днів);

- страхова виплата за інші дні тимчасової непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності або Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань - 4195 гривень 50коп. (51605 грн. : 123 дні х 10 днів);

Відповідно до Постанови Кабінет Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 439«Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації» з доповненнями від 19 квітня 2006 року N 545, дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються:

- у разі одержання застрахованою особою травми або захворювання при вчиненні нею злочину;

- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

- за час перебування під арештом і проведення судово-медичної експертизи;

- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

- у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або пов'язаних з ним дій;

- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівника включається до його сукупного доходу і оподатковується прибутковим податком на загальних підставах, а також з неї утримується збір до Пенсійного фонду (1-2%) і збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (0,5 %).

Слід зазначити, що право на допомогу з тимчасової непрацездатності мають працівники, які працюють у підприємця, що перейшов на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до статті 263 КЗпП України всі працівники (незалежно від форми власності та виду діяльності підприємства, на якому вони працюють) підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню. Тому листок непрацездатності найманого працівника, який працює у приватного підприємця (незалежно від виду сплати податку підприємцем), підлягає оплаті.

Згідно з листом Фонду соціального страхування України № 04-04-1165 від 10.11.2000 допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за умови, що трудовий договір, укладенний з працівником, підприємець зареєстрував в державній службі зайнятості по місцю свого проживання згідно зі ст. 241 КЗоТ України.

Оскільки відповідно до ст.253 КЗпП України всі працівники підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню, до трудового договору між роботодавцем і працівником необов'язково включати умову оплати листка непрацездатності.

2.3 Облік розрахунків з Фондом соціального страхування на випадок безробіття

Постановою Верховної Ради України від 02.03.2000 № 1533-111 прийнято Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з доповненнями та поправками.

Страхуванню на випадок безробіття не підлягають:

* працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право па пенсію;

* іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Від сплати страхових внесків звільняються:

* застраховані особи па період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

* застраховані особи в частині отриманої допомоги но частковому безробіттю.

Розміри страхових внесків установлюються на календарний рік:

* для роботодавців - 2,1 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати па виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню прибутковим податком;

* для найманих працівників - 0,5 % суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком.

Роботодавець зобов'язаний:

1) зареєструватися у виконавчій дирекції Фонду за місцем свого знаходження як платник страхових внесків у 10-дснний строк з дня отримання ним свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або з дня укладення трудового договору з найманим працівником ;

2) своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески;

3) надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про:

- прийняття на роботу працівників;

- заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо;

- сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами;

- ліквідацію чи реорганізацію підприємства, установи, організації, зміну юридичної адреси.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

2.4. Облік розрахунків з Фондом соціального страхування від нещасних випадків

Закон України від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зі змінами та доповненнями від N 2464-VI від 08.07.2010;

Платниками страхових внесків є тільки роботодавці, до яких належать:

* власник підприємства або уповноважений ним орган;

* фізична особа, яка використовує найману працю;

* власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Об'єкт для розрахунку страхових внесків роботодавців -- фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають витрати ; на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочу- і вальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що І визначено відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Розміри страхових внесків встановлені Законом про тарифи залежно від класу професійного ризику виробництва. Чим вищий ризик, тим більший розмір страхового внеску. Усі галузі економіки (види робіт) розділено на 20 класів. Для кожного з них передбачено відповідний страховий тариф (від 0,84% до 13,8%). Відсоток відрахувань визначається фахівцями Фонду.

Якщо за результатами перевірки на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону пращ, він втрачає право на знижку страхового тарифу. Коли порушення здійснюються систематично і внаслідок того зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, страхувальника може бути віднесено до іншого, вищого класу професійного ризику виробництва.

Роботодавець (як і у випадку настання тимчасової непрацездатності) зобов'язаний за рахунок своїх коштів оплачувати перші п'ять днів непрацездатності, що виникла внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

3. Відображення рахунків зі страхування у звітності

розрахунок страхування фонд звітність

Установи як страхувальники та платники внесків (зборів) зобов'язані зареєструватися в органах відповідних фондів і щоквартально подавати перелічені далі документи.

Звіт про нарахування страхових внесків, інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду (не пізніш як 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня та 15 січня наступного року).

Звіт про нарахування внесків і витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності (12 числа місяця, наступного за звітним періодом, яким є квартал).

Розрахункову відомість про нарахування й перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня наступного року).

Розрахункову відомість про нарахування й перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (попередні терміни).

Підприємства, установи, організації щомісяця складають у двох примірниках розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми зобов'язань.

У розрахунку вказуються всі передбачені показники. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється.

У розрахунку не повинно бути ніяких підчисток, помарок. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника.

Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Розрахунок подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді в платника зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника збору.

Платники збору, які мають заборгованість з виплати заробітної плати, до розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування подають додаток про обчислення належної до сплати суми.

Особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, а також у поданні недостовірної звітності, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Страхувальники щоквартально наростаючим підсумком з початку року складають звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, за формою № Ф4-ФСС з ТВП і не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом представляють його за місцем реєстрації в Фонді .В звіті вказуються суми нарахованих і сплачених внесків та інших надходжень, а також суми, витрачені на виплату допомоги, санаторно-курортне лікування, оздоровлення та здійснення інших заходів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Фонду. Крім того, у формі № Ф4-ФСС з ТВП вказуються суми, не пов'язані зі сплатою внесків, а саме, суми часткової оплати путівок працівниками, неправомірно витрачені страхувальником кошти Фонду, суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальника та його посадовим особам. Відповідальна особа органу Фонду, яка приймає звіт від страхувальника, зазначає дату прийняття звіту та обов'язково засвідчує його власним підписом із зазначенням прізвища та ініціалів.

Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП не подається у разі:

відсутності у страхувальника сальдо розрахунків субрахунку 652 на початок кожного звітного кварталу та оборотів по субрахунку у звітному кварталі;

наявності заборгованості за Фондом на початок року та відсутності оборотів по субрахунку 652 у звітному кварталі.

У разі виявлення помилки у звітах за формами Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП страхувальник має право до кінцевого терміну подання цієї звітності повторно сформувати та подати звіт до органу Фонду за місцем обліку. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення терміну подання звітності, визначеного цим Порядком.

За несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності по коштах Фонду, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів на посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, накладається штраф в розмірі і порядку, передбаченому діючим законодавством.

Зразки звітів що подаються до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності наведені в додатку 4.

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заповнюється платниками страхових внесків на випадок безробіття, визначеними Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" та підпунктами 2.1.1 та 2.1.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Роботодавці - платники страхових внесків щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість, один екземпляр якої подається до центру зайнятості, в якому платник перебуває на обліку, до: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня.

Якщо останній день строку подання розрахункової відомості припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника страхових внесків.

Фізичні особи, у т. ч. фізичні особи - підприємці, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, щокварталу надають розрахункову відомість, починаючи з кварталу, в якому здійснені виплати.

За бажанням платника розрахункова відомість може подаватися в електронному вигляді в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", окремо для роботодавців (в розмірі 1,6 % - для роботодавців, які використовують працю найманих працівників та мають укладені договори цивільно-правового характеру з працівниками, що перебувають в трудових відносинах із роботодавцем; в розмірі 2,2 % - для роботодавців, які мають укладені договори цивільно-правового характеру з фізичними особами, які не перебувають в трудових відносинах із роботодавцем) та застрахованих осіб.

Витрати на оплату праці працівників, у тому числі в натуральній формі, повинні відповідати виплатам, зазначеним у Головній книзі платника страхових внесків, за мінусом сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків. При визначенні виплат, що включаються до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці, на які нараховуються страхові внески, слід керуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5, за винятком видів виплат з фонду оплати праці, які не підлягають оподаткуванню відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Зразки звітів що подаються до фонду соціального страхування на випадок безробіття наведені в додатку 5.

Платники страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, щокварталу складають розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків і витрачання коштів ФССНВ (строки подачі див. у таблиці 1). Один екземпляр розрахункової відомості подається до робочого органу виконавчої дирекції ФССНВ за місцем реєстрації страхувальника, а другий екземпляр залишається у бухгалтерії платника. Всі екземпляри розрахункової відомості (для юридичної особи) підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства і завіряються печаткою. Фізичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають печатки, завіряють розрахункову відомість тільки своїм підписом і підписом головного бухгалтера - якщо такий числитися в штаті. Що ж стосується добровільно застрахованих осіб, то їм не потрібно подавати таку відомість до робочого органу Фонду. В якості звіту про сплату страхових внесків вони залишають квитанції чи платіжні доручення про перерахування страхових внесків до Фонду.

У таблиці 5 наведено перелік осіб, які повинні зареєструватися в органах ФСС від нещасних випадків на виробництві, терміни реєстрації, терміни сплати внесків, а також надано принцип визначення страхових внесків, подачі звітності.

Таблиця 5

Перелік осіб платників страхових внесків	Терміни реєстрації в органах ФСС НВ	Визначення розмірів страхових внесків	Терміни сплати страхових внесків	Терміни подачі звітності
Юридичні особи, у т.ч. й ті, які знаходяться на спрощеній системі оподатковування	Протягом 10 днів після одержання свідоцтва про державну реєстрацію	Страховий тариф (у %) 1 помножується на суму фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включає види виплат, визначених Інструкцією № 323 (оподатковуваних прибутковим податком з громадян)	У день одержання коштів на оплату праці в банках, а при оплаті праці з наявного виторгу чи натурою - не пізніше наступного дня після проведення виплат	За 1 квартал - до 20 квітня; За півріччя - до 20 липня; За 9 місяців - до 20 жовтня; За рік - до 25 січня року, що наступає за звітним
Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників	Протягом 10 днів після складання трудового договору з одним із найманих працівників		Щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що наступає за місяцем, за який була виплачена заробітна плата
Добровільно застраховані особи	Строки не обмежені	Страховий тариф (у %) помножується на розмір мінімальної заробітної плати	У строки, передбачені для сплати податків, але не пізніше 3-х місяців з дня подачі заяви про добровільне страхування в робочий орган виконавчої дирекції Фонду	Не подається

1 Страховой тариф залежить від класу страхового ризику, до якого віднесений даний страхувальник.

Приклад. На підприємстві «Вектор» працюють 9 чоловік. Місячна зарплата директора складає 3000,00 грн , головного бухгалтера - 2500,00 грн, головного менеджера 1500,00 грн., менеджера - 1100,00 грн., оплата праці інших 5 співробітників - по 1000,00 грн. Загальний місячний фонд заробітної плати складає 13100,00 грн. Припустимо, що такі розміри заробітної плати працівників були незмінними протягом 2001 року і перших двох кварталів 2002 року.

У третьому кварталі (у серпні місяці) одному з працівників, заробітна плата якого складає 1000,00 грн., була нарахована матеріальна допомога в розмірі 365,00 грн. Цю допомогу бухгалтер не включила до складу виплат для нарахування страхових внесків, оскільки видана в такому розмірі матеріальна допомога не обкладається прибутковим податком 3 . Отже, ця сума не включається і до складу виплат, на які нараховуються страхові внески. У вересні місяці одному з працівників з приводу його ювілею (25 років виробничого стажу) було подаровано відеоплейєр вартістю 500,00 грн. Вартість подарунка помилково не була включена до складу виплат, на які нараховуються страхові внески у ФСС від нещасних випадків на виробництві 4 . У результаті цього сума страхових внесків була розрахована і показана в розрахунковій відомості невірно (див. рядок 3 зразок 1 «3-й місяць», у якому указана сума 122,40 замість - 127,50 грн.).

3 Відповідно до п.5.2. (ч) ст. 5 Декрету № 13-92 не оподатковується прибутковим податком сума допомоги, надана підприємством працівнику один раз на календарний рік у межах прожиткового мінімуму на 1 працездатну особу.

4 Вартість подарунків до ювілею, пов'язаному із 25-річним виробничим стажем, включається до ФОП згідно з п. 2.39 Інструкції № 323, та оприбутковується прибутковим податком. Отже, вартість подарунку повинна бути включена до складу виплат, на які нараховуються страхові внески.

Виходячи з наведених даних, визначимо суму виплат, на яку слід нараховувати страхові внески (див. табл. 6).

Припустимо, що в першому місяці третього кварталу (липні) на підприємстві стався нещасний випадок. Цей випадок було оформлено усіма необхідними документами 5 , що були передані в органи ФССНВ для розгляду справи про призначення страхових виплат. ФСС прийняв рішення про виплату потерпілому страхових виплат. На підставі лікарняного листа й акта про нещасний випадок у серпні йому була виплачена допомога з тимчасової непрацездатності в розмірі 1160,00 грн. При цьому, бухгалтер у Розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків у ФССНВ помилково показала, що потерпілому за рахунок коштів Фонду повинна бути виплачена допомога з тимчасової непрацездатності в повній сумі, тобто 1160,00 грн., без урахування того, що перші 5 днів непрацездатності оплачує підприємство. Припустимо, що розмір допомоги за перші 5 днів непрацездатності склав 140,00 грн. Дану суму фахівець Фонду і не прийняв до заліку при прийомі розрахункової відомості за 9 місяців.

5 Перелік документів, необхідних для подання в органи ФССНВ для призначення страхових виплат, визначений ст. 35 Закону № 1105 та Інструкцією № 10.

Постраждалому працівнику в серпні місяці на підставі рішення ФССНВ виплатили одноразову допомогу в розмірі 4000,00 грн., а у вересні йому була виплачена пенсія з інвалідності, пов'язаної з травмою на виробництві, у розмірі 300,00 грн.

Допустимо, у 3 кварталі спеціалістами Фонду на підприємстві «Вектор» була проведена планова перевірка. У результаті перевірки було виявлено, що страхові внески в 2 кварталі 2001 року були перераховані до Фонду несвоєчасно. Цей факт було відображено в Акті перевірки. За дане порушення підприємство сплатило пеню в розмірі 13,50 грн

За даними бухгалтерського обліку і звітності у ФССНВ не було заборгованості по страхових виплатах перед підприємством «Вектор».

Підприємство «Вектор» своєчасно виплачувало заробітну плату своїм працівникам.

Таблиця 6

Розрахунок суми виплат, на яку слід нараховувати страхові внески

Зразки звітів що подаються до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві наведені в додатку 6.

4.Нова методика розрахунків за страхування (ЄСВ)

З 1 січня 2011 року набирає чинності Закон України від 8 липня 2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", метою якого є підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування через створення умов для уникнення дублювання ними функцій з обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, збору страхових внесків, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків, скорочення адміністративних витрат фондів на виконання цих функцій.

Законом передбачається:

Запровадження в Україні сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який замінить нинішні страхові внески, що сплачуються до чотирьох фондів соціального страхування:

· загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,

· загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття,

· загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням,

· загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

v Консолідація в одному органі функцій обліку платників єдиного внеску, збору страхових коштів, прийняття звітності щодо їхньої сплати, контролю за повнотою та своєчасністю справляння єдиного внеску, стягнення заборгованості.

Оскільки Пенсійний фонд має відповідну кадрову та програмно-технічну бази, то саме цей Фонд здійснюватиме функції, пов'язані з формуванням страхових коштів для всієї системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Унаслідок запровадження єдиного внеску значно спрощується процедура взаємодії платників з фондами щодо його сплати, оскільки контактувати з цього питання потрібно тільки з Пенсійним фондом. Буде запроваджено єдину базу для нарахування страхових внесків, одну форму фінансових звітів, актів перевірок тощо.

Головне -- єдиний соціальний внесок дозволить усім фондам соціального страхування визначати право на виплати за страховими принципами.

У застрахованих осіб з'явиться можливість у будь-який час отримувати інформацію про те, які страхові внески та в які фонди сплачує за них роботодавець.

При цьому скорочуються видатки на ведення реєстрів платників страхових внесків у трьох фондах соціального страхування. Також скорочуються видатки державного реєстратора, який взаємодіятиме тільки з Пенсійним фондом.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб у зв'язку з набранням чинності цим Законом не здійснюватиметься.

Базу нарахування та розмір єдиного внеску сформовано майже повністю на чинній базі. Тому платники єдиного внеску сплачують його в основному з такої бази та в таких розмірах що і до запровадження Закону.

Законом передбачено збереження порядку розрахунку диференційованих розмірів страхових тарифів на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності. Частина єдиного внеску на цей вид страхування залежатиме від класу професійного ризику до якого віднесено підприємство, установу, організацію.

Для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, та осіб, які виконують роботи (надають послуги) за такими договорами, під час визначення розміру єдиного внеску враховано кошти на пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття із сум винагороди цим особам, як це є нині.

З оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за Рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховується й утримується єдиний внесок у розмірі, що відповідає чинному внеску на пенсійне страхування, який спрямовується до Пенсійного фонду.

Збережено зменшений розмір внеску для підприємств та організацій на яких працюють інваліди.

Законом включено до обов'язкового страхування на випадок безробіття самозайнятих осіб та фізичних осіб - підприємців.

Врегульовано також питання добровільної участі в страхуванні осіб, які не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню за окремими його видами. Це насамперед стосується фізичних осіб - підприємців та самозайнятих осіб, які можуть брати добровільну участь у страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Закон має велике значення для подальшого розвитку економічної та соціальної сфери в Україні, створення більш сприятливих умов для роботи суб'єктів господарювання, забезпечення прав застрахованих осіб.

Висновок

Отже, загальнообов'язкове державне страхування включає:

пенсійне;

у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, народженням і похованням;

на випадок безробіття;

від нещасних випадків на виробництві;

медичне;

інші види страхування, передбачені законами України (страхування на транспорті, страхування вантажів тощо).