Організація обліку, облік, аналіз та аудит основних засобів на ват "АТП–16365"
Поняття основних засобів підприємства, їхня класифікація та оцінка. Особливості обліку основних засобів на автомобільному транспорті. Аналіз складу, структури, руху, технічного стану основних засобів та ремонту рухомого складу на ВАТ "АТП-16365".
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.08.2011 |
Размер файла | 96,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Організація обліку, облік, аналіз та аудит основних засобів на ват «АТП-16365»
Вступ
Діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництва і відповідних матеріальних умов, які є одним з найважливіших елементів продуктивних сил та визначають їх рівень. Головною передумовою здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. Їхній склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства.
Отже, роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їхня частка в загальній вартості і визначають зміст категорії «основні засоби».
Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку, аналізу і аудиту основних засобів внесли вчені-економісти - М.Я. Дем'яненко, Г.Г. Кірійцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.В. Сопко та інші.
Для здійснення господарської діяльності підприємства необхідні засоби виробництва: будівлі, машини, обладнання, сировина, матеріали, паливо тощо. У сукупності вони складають виробничі засоби промислових підприємств, які знаходяться в постійному русі - кругообігу, в процесі якого вони проходять три стадії. Перша стадія - придбання необхідних для здійснення процесу виробництва машин, палива, сировини тощо. Надалі придбані засоби беруть учать у процесі виробництва нового продукту (виробнича стадія). На третій стадії кругообігу вироблений продукт реалізується, підприємству повертаються грошові кошти за реалізовану продукцію (роботи, послуги). Таким чином, з трьох стадій кругообігу перша і третя проходять у сфері обігу, а друга - в сфері виробництва. Залежно від характеру обороту виробничі засоби підприємства поділяються на основні та оборотні.
Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Діяльність промислових та інших підприємств значною мірою залежить від їх забезпеченості основними засобами та ефективності їх використання.
Основні засоби, як матеріально-технічна база виробництва, є фундаментом його удосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як шляхом збільшення кількості об'єктів основних засобів (екстенсивний шлях), так і за рахунок підвищення ефективності їхнього використання (інтенсивний шлях). При цьому економічно виправданим є збільшення часу роботи ОЗ, їхнє повне завантаження, кваліфікований догляд і ремонт тощо.
Предметом дослідження є дослідження стану обліку і аудиту основних засобів, їх аналіз та ефективне використання. Особливо актуальним це є для автотранспортних підприємств, де основні засоби (зокрема, рухомий склад) займають первинну роль в діяльності підприємства. На автомобілях виконується найбільший обсяг послуг, за рахунок яких підприємство і одержує прибуток.
1. Теоретичні аспекти обліку основних засобів
1.1 Поняття основних засобів підприємства, їхня класифікація та оцінка
Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», основними засобами називають матеріальні активи, які підприємство отримує, щоб використовувати у виробництві або при поставці товарів, наданні послуг, здавати в оренду іншим особам або здійснювати адміністративні та соціально - культурні функції, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (чи оперативного циклу, якщо він перевищує рік) [1].
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» застосовують юридичні особи всіх форм власності (крім бюджетних установ). Його норми не поширюються на природні ресурси, що не відновлюються, і на операції з основними засобами, чиї особливості обліку визначено в інших П(с) БО (наприклад, у П(с) БО 14 «Оренда», П(с) БО 30 «Біологічні активи»).
Об'єкт ОЗ визначають активом (п. 6 П(с) БО 7), якщо виконуються 2 умови:
- є ймовірність, що в майбутньому підприємство одержить економічні вигоди від його використання;
- його вартість можна достовірно визначити [1].
Відносно першої умови треба звернути увагу, що деякі об'єкти, що контролюються підприємством, безпосередньо не приносять економічних вигід, але забезпечують їх надходження від інших активів (зокрема, охоронні та протипожежні сигналізації). Тому, якщо дотримано інших умов, вони теж будуть повноцінними активами (основними засобами). Крім того, як майбутню економічну вигоду можна розглянути навіть саму можливість реалізувати об'єкт або здати його в оренду. Тобто фактично всі об'єкти, які підприємство визначає ОЗ (планує використовувати з вигодою для себе), будуть для нього активами (у т.ч. й соціально - культурні, що стимулюють трудову діяльність працівників і тим самим сприяють одержанню підприємством прибутку).
Друга умова підкреслює: об'єкт можна визнати активом (зарахувати на баланс), якщо підприємство може достовірно визначити його первісну вартість.
Простіше кажучи, до основних засобів у бухгалтерському обліку належать практично всі матеріальні активи зі строком експлуатації більше року (операційного циклу, якщо він перевищує рік). Відповідно, вони потрапляють під дію П(с) БО 7 (якщо операції з ним не регулюють інші П(с) БО). І не важливо, який напрямок використання таких активів (виробничий, адміністративний, соціально - культурний тощо) і як підприємство придбало їх у власність (за компенсацію чи безоплатно).
Одиниця обліку основних засобів - конкретний об'єкт основних засобів, під яким треба розуміти:
- закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
- конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій;
- відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
- інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина активу, яка контролюється підприємством.
Якщо один об'єкт ОЗ складається з частин із різним строком корисного використання (експлуатації), кожну з них можна визначити окремим об'єктом ОЗ. Строком корисного використання (експлуатації) вважають очікуваний період часу, протягом якого підприємство буде використовувати необоротні активи або виготовляти (виконувати) за їх допомогою очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг) [2].
Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональними призначеннями, за використанням, за галузевою ознакою, за ознакою належності, за групами [3].
За функціональним призначенням розрізняють:
- виробничі основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню;
- невиробничі основні засоби - не беруть безпосередньої участі у процесі виробництва і призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працівників.
За використанням ОЗ поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються на підприємстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією) та запасні (різне устаткування, що перебуває в резерві і призначене для зміни об'єктів ОЗ, які були або ремонтуються).
За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: транспортні, будівельні, сільськогосподарські, промислові, зв'язку тощо.
Істотне значення має розподіл їх за ознакою належності на власні та орендовані.
Сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об'єктів ОЗ - це група ОЗ. Перелік груп ОЗ, субрахунків, на яких обліковують об'єкти, що належать до них, і стислі коментарі подаються в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 - Групи основних засобів, їх рахунки, субрахунки [4]
Група основних засобів |
Рахунки, субрахунки, на яких обліковують об'єкти основних засобів |
|
1 |
2 |
|
Основні засоби |
10 «Основні засоби». Призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух власних або орендованих цілісних майнових комплексів, віднесених до складу ОЗ. Аналітичний облік ведуть за |
|
Земельні ділянки |
101 «Земельні ділянки» |
|
Капітальні витрати на поліпшення земель |
102 «Капітальні витрати на поліпшення земель». Ведуть облік капітальних вкладень на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні та інші роботи) |
|
Будинки, споруди та передавальні пристрої |
103 «Будинки та споруди». Ведуть облік наявності і руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель |
|
Машини та обладнання |
104 «Машини та обладнання» |
|
Транспортні засоби |
105 «Транспортні засоби» |
|
Інструменти, прилади, інвентар (меблі) |
106 «Інструменти, прилади, інвентар» |
|
Робоча та продуктивна худоба |
107 «Робоча та продуктивна худоба» |
|
Багаторічні насадження |
108 «Багаторічні насадження» |
|
Інші ОЗ |
109 «Інші основні засоби». Ведуть облік ОЗ, що не відображені на інших субрахунках рахунка 10 «Основні засоби» |
|
Інші необоротні НА |
11 «Інші необоротні нематеріальні активи». Призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших НА, не відображених у складі об'єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби». Аналітичний облік ведуть за кожним об'єктом ОЗ |
|
Бібліотечні фонди |
111 «Бібліотечні фонди» |
|
Малоцінні необоротні матеріальні активи |
112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Відображають вартість предметів зі строком корисного використання більше року (зокрема, спеціальних пристроїв і інструментів), які за вартісною ознакою зараховані підприємством до складу малоцінних необоротних матеріальних активів |
|
Тимчасові (не титульні) споруди |
113 «Тимчасові (не титульні) споруди» |
|
Природні ресурси |
114 «Природні ресурси». Ведуть облік наявності та руху придбаних природних ресурсів для наступного видобутку (нафти, газу тощо) |
|
Інвентарна тара |
115 «Інвентарна тара» |
|
Предмети прокату |
116 «Предмети прокату». Обліковують наявність та рух активів, призначених для видачі напрокат |
|
Інші необоротні матеріальні активи |
117 «Інші необоротні матеріальні активи». Ведуть облік наявності та руху НА, які не були відображені на інших субрахунках рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи», зокрема, вартість сценічно -постановочних предметів, вартість завершених капітальних інвестицій в об'єкти операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) |
|
Незавершені капітальні інвестиції - капітальні інвестиції в будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, введення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва |
15 «Капітальні інвестиції»: 151 «Капітальне будівництво». Показує витрати на будівництво як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому субрахунку ведуть й облік обладнання, яке монтують при будівництві, та авансові платежі для фінансування будівництва. 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Призначено для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведуть на рахунку 10 «Основні засоби» 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Відображають витрати на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, які обліковують на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». 155 «Формування основного стада». Обліковують витрати на формування основного стада робочої і Продуктивної худоби (крім тварин, яких обліковують на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»). Аналітичний облік капітальних інвестицій ведуть за видами ОЗ, інших матеріальних необоротних активів, а також за окремими капітальних вкладень |
Крім того, у методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку ОЗ пропонується підприємством розширювати цю класифікацію, розділяючи ОЗ у групах (підгрупах) на ті, що знаходяться в експлуатації, оренді, на ремонті, модернізації, реконструкції, добудовані, частковій ліквідації тощо.
Таблиця 1.2 - Надходження основних засобів та їх первісна вартість
Шляхи надходження |
Визначення первісної вартості основних засобів |
|
Придбання основних засобів |
Загальні суми витрат, які включають: - суми, сплачені постачальникам, а також підрядникам за виконання будівельно - монтажних робіт; - реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюється у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; - суми ввізного мита; - суми непрямих податків, якщо вони не відшкодовуються підприємству |
|
Безоплатне отримання |
Справедлива вартість основних засобів на дату отримання |
|
Внесення до статутного капіталу |
Погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість ОЗ |
|
Самостійне виготовлення (створення) |
Собівартість виготовлення (створення) ОЗ, визначена за П(с) БО 9 «Запаси» та П(с) БО 16 «Витрати» |
|
Отримання в обмін на подібний об'єкт |
Залишкова вартість переданого ОЗ. А якщо вона вища за справедливу вартість отриманого об'єкта, то первісна вартість нового ОЗ визначають справедливу вартість переданого об'єкта і одночасно різницю включають у витрати звітного періоду |
|
Отримання в обмін на неподібний об'єкт |
Справедлива вартість переданого об'єкта основних засобів, збільшена (зменшена) на суму доплати, що була зроблена (отримана) під час обміну |
Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок:
- продажу;
- обміну;
- безоплатної передачі;
- ліквідації;
- невідповідності критеріям визнання активом [5].
Кожне підприємство повинно раціонально оцінювати свої основні засоби. Треба враховувати їхнє функціональне призначення, строк корисного використання, навантаження, слідкувати за станом ОЗ, вчасно робити ремонтні роботи або в найгірших випадках шукати найрозумніший спосіб вибуття основних засобів з підприємства та багато інших факторів.
1.2 Поняття та методи амортизації основних засобів
В процесі діяльності основні засоби підлягають зносу. Знос - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.
Знос поділяється на моральний та фізичний.
Фізичному зносу ОЗ підлягають як у процесі їх використання, так і при їх бездіяльності. На розміри фізичного зносу ОЗ у процесі їх використання можуть впливати такі фактори:
- ступінь навантаження основних засобів у процесі виробництва;
- якість основних засобів;
- кваліфікація робітників і ставлення їх до основних засобів.
Основні засоби зношуються не тільки фізично, а й стають відсталими за своєю технічною характеристикою, тобто підлягають моральному зносу.
Моральний знос може бути обумовлений технічним прогресом чи зміною попиту на продукцію, що виготовляться, чи послуги, що надаються даному виді обладнання [7].
Правильне визначення ступеня зносу основних засобів має дуже важливе значення для економіки виробництва, для визначення відновлювальної вартості ОЗ і розміру амортизаційних відрахувань.
Відповідно до П(с) БО 7 амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яку амортизують, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). В свою чергу, вартість, яку амортизують, - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості [1].
У бухгалтерів часто виникає питання про документальне підтвердження достовірності ліквідаційної вартості, яка не підтверджується зовнішніми документами - такими, як прайс-листами, постачальників на аналогічні об'єкти, накладними, рахунками тощо.
Амортизацію нараховують на кожний об'єкт основних засобів.
Таблиця 1.3 - Класифікація основних засобів і вибір методу амортизації
Групи основних засобів |
Методи амортизації |
|
Земельні ділянки |
Амортизацію не нараховують, оскільки термін корисного використання не визначений |
|
Капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); робоча та продуктивна худоба; багаторічні насадження;інші ОЗ |
- виробничий; - прямолінійний; - кумулятивний; - прискореного зменшення залишкової вартості; - зменшення залишкової вартості; - норми, передбачені Законом про прибуток |
|
Тимчасові (не титульні) споруди; природні ресурси; Інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи |
- прямолінійний; - виробничий |
|
Бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи |
- 100% у першому місяці використання об'єкта; - 50%/50% - половина вартості під час введення в експлуатацію, інша - в місяці вилучення з активів (списання з балансу); - прямолінійний; - виробничий |
|
Незавершені капітальні інвестиції |
Амортизацію не нараховують до моменту введення в експлуатацію |
Нараховують амортизацію протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта. Даний строк підприємство встановлює, визнаючи ОЗ активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняє на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Визначаючи строк корисного використання, слід враховувати:
- як думають використовувати об'єкт, зважаючи на його потужність або продуктивність;
- очікуваний фізичний та моральний знос;
- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Ще тут важливе професійне судження спеціалістів підприємства щодо технічних можливостей об'єкта та плани власника щодо його використання. Термін служби фіксують у регістрах (картках) аналітичного обліку ОЗ.
Амортизацію нараховують із наступного місяця після введення об'єкта основних засобів в експлуатацію (це має бути оформлено відповідним актом). Якщо ж строк корисного використання об'єкта переглянуто, амортизацію нараховують виходячи з нового строку, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому строк став іншим. А припиняють нараховувати з місяця, наступного за місяцем вибуття необоротного активу.
Вище були наведені методи амортизації для окремих видів основних засобів. Який обрати - вирішувати підприємству. А щоб вибір був обґрунтований і щоб знати, як вони впливають на фінансовий результат підприємства, дамо їхню характеристику.
В табл. 1.4 наведена загальна характеристика методів нарахування амортизації із зазначенням переваг та недоліків кожного.
Таблиця 1.4 - Характеристика методів нарахування амортизації
Метод нарахування амортизації ОЗ |
Характеристика методу та сфери його застосування |
|
1 |
2 |
|
Прямолінійний метод |
Річну суму амортизації (Ва-річ) визначають діленням вартості, що підлягає амортизації (Ва) (первісна (Вп) мінус ліквідаційна вартість (ВЛ)) на очікуваний строк корисного використання (Т): |
|
Переваги: простота розрахунку амортизації; можливість рівномірного розподілу амортизації в кожному звітному періоді, що зручно для зі ставності собівартості продукції, яка випускається, з доходами від реалізації. Недоліки: не враховується моральний знос ОЗ і чинник зростання витрат на ремонт у міру їх експлуатації. Застосовується для амортизації ОЗ, знос яких не залежить від обсягу виробництва (будівлі адміністративного призначення, виробничі цехи) |
||
Метод зменшення залишкової вартості |
Нараховують множення залишкової на початок року або первісної вартості (Вп) об'єкта на річний відсоток амортизації (%Ам): , де: n - кількість років корисного використання об'єкта. Переваги: упродовж перших років експлуатації об'єкта за допомогою нарахування амортизації накопичується значна сума коштів, необхідних для відновлення ОЗ. Недоліки: метод базується на порівняно складних математичних розрахунків і через це є не дуже зручним у використанні. Застосовується тільки тоді, коли передбачається наявність ліквідаційної вартості. А також коли потрібно накопичувати кошти з метою зміни ОЗ у випадку їх морального старіння та інфляції |
|
Кумулятивний метод |
Суми амортизації визначають множенням первісної вартості об'єкта за вирахуванням ліквідаційної вартості на кумулятивний коефіцієнт (Кк), який розраховується за формулою: Переваги: аналогічні методи зменшення залишкової вартості. Недоліки: сума зносу часто не узгоджується ні з фактичним використанням ОЗ, ні з обсягом виробленої продукції. Застосовують, якщо продуктивність в перші роки експлуатації значно вища, ніж у наступні |
|
Метод прискореного зменшення залишкової вартості |
Річну суму амортизації визначають множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (або первісної вартості) на річну норму амортизації, яку обчислюють виходячи зі строку корисного використання об'єкта та подвоюють: або де: Переваги і недоліки: тотожні методу зменшення залишкової вартості. Застосовують, якщо продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вища ніж у наступні |
|
Виробничий метод |
Місячну суму амортизації (Аміс) визначають множенням фактичного місячного обсягу продукції (Оф.міс) на виробничу ставку амортизації |
|
(Сва), що обчислюється діленням вартості об'єкта ОЗ на обсяг робіт (Ор), які очікується виконати з його використанням. Переваги: простота та раціональність розрахунку. Недоліки: неможливо або дуже складно визначити фактичний обсяг продукції, виробленої з використанням того чи іншого активу. Застосовують у випадку, коли інтенсивність використання об'єкта впливає на його експлуатаційні властивості і коли можливо визначити фактичний обсяг виробництва |
||
Податковий метод |
Амортизацію податковим методом нараховують, за правилами ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибуток». Основні фонди ділять на чотири групи: - група 1 - будинки, споруди, передавальні пристрої, вартість капітального поліпшення землі; - група 2 - автомобільний транспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні та електромеханічні прилади та інструменти, телефони, інше офісне обладнання; - група 3 - інші ОФ, що не включені до груп 1,2 і 4; - група 4 - обчислювальна техніка та програмне забезпечення для неї, інші інформаційні системи, мікрофони і рації, телефони вартість яких вище вартості малоцінних предметів. Облік ОФ групи 1 ведуть по об'єктах, груп 2, 3 і 4 - тільки цілої вартості групи. За ними щоквартально визначають балансову вартість групи (для груп 2, 3 і 4) або об'єкта групи 1: де Ба - балансова вартість групи на початок звітного періоду; Б (а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному; П (а-1) - сума витрат на придбання ОФ, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів упродовж Періоду, що передував звітному. Амортизацію нараховують від суми балансової вартості на початок розрахункового кварталу один раз на квартал за такими нормами: - група 1 - 2%; група 2 - 10%; група 3 - 6%; група 4 - 15%. Переваги: застосування цього методу дає змогу зблизити бухгалтерський і податковий облік ОЗ. Недоліки: метод не економічно виправданий, оскільки не враховує реальних строків служби ОЗ; не дає можливість визначити залишкову вартість по об'єктах, де облік ведеться в цілому по групах [9] |
Аналізуючи існуючі методи амортизації, можна сказати, що незалежно від форм власності, організаційної структури підприємство повинно обирати такий метод амортизації, який буде найвигідніший тільки для нього.
1.3 Особливості обліку основних засобів на автомобільному транспорті
Основні засоби автотранспортного підприємства складають його виробничо-технічну базу і відрізняються від оборотних тим, що функціонують у виробничому процесі тривалий час, зберігаючи свою початкову натуральну форму.
До них відносять рухомий склад, адміністративні будівлі, виробничий і господарський інвентар тощо.
Основою виробничої бази автотранспортного підприємства є автомобілі, причепи і напівпричепи, тобто рухомий склад, на якому виконуються автомобільні перевезення.
До транспортних засобів відносяться:
- автомобілі вантажні;
- автомобілі легкові;
- автомобілі спеціальні;
- автобуси;
- причепи та напівпричепи.
АТП, як і будь-які інші підприємства мають свої особливості, а тому, для первинного обліку їхніх основних засобів використовуються специфічні документи (дивись табл. 1.5) [8].
Таблиця 1.5 - Перелік форм, які застосовуються в технічному обліку
Назва форми |
Характеристика |
|
1 |
2 |
|
Технічний паспорт автомобіля |
Видається АТП або окремому власнику автомобіля відділенням міліції (ДАІ) одночасно з номерним знаком на підставі технічної документації заводу-виробника і документів про прийняття на облік у власника. Він є підставою для прийняття автомобіля на технічний і бухгалтерський облік на АТП |
|
Табель обліку роботи автопарку |
Ведеться за видами автомобілів черговим механіком |
|
Акт про поломку автомобіля |
Складається механіком автоколони спільно з водієм даного автомобіля і затверджується керівником підприємства. На підставі акту проводиться ремонт або |
|
Акт про технічний стан автомобіля |
На підставі акту визначається придатність автомобіля до експлуатації. Цей акт застосовується також як підстава для здачі автомобіля в капітальний ремонт |
|
Акт про технічну непридатність спідометра |
Складається черговим механіком і водієм та здається до бухгалтерії |
|
Акт про дорожньо-транспортну пригоду з матеріальним збитком |
Складається в трьох примірниках при аваріях автомобіля на лінії посадовими особами, які призначенні директором АТП. Перший примірник передається службі експлуатації, другий - технічній службі, третій є підставою для проведення ремонтних робіт або списання вартості ремонту |
|
Акт ліквідації автомобільних засобів |
Застосовується для оформлення браку і списання автомобіля, причепів або напівпричепів при їх ліквідації. Складається в двох примірниках і підписується комісією, призначеною керівником АТП. Перший примірник передається до бухгалтерії після його затвердження, другий - залишається у завідувача автоколони і є підставою для розбирання автомобільного засобу та здачі на склад деталей, отриманих в результаті ліквідації |
Основні засоби можуть надходити на АТП в порядку капітальних інвестицій, внесення засновниками (учасниками) до статутного капіталу, шляхом придбання ОЗ у постачальників і капітального будівництва, в результаті безоплатного отримання від інших підприємств. Крім того, підприємство може отримати в тимчасове користування основні засоби іншого підприємства в порядку оренди на певний строк за договором [8].
Вибуття транспортних засобів відбувається такими ж шляхами, як і вибуття всіх інших основних засобів.
На автомобілі, які надійшли, складається акт відповідної форми. До акту обов'язково додається технічна документація заводу-виробника.
Всі транспортні засоби придбані на території України повинні відповідати вимогам нормативних документів та державних стандартів. Усі платежі, що стягує ДАІ при оформленні права власності, відносяться на збільшення первісної вартості автомобіля. Якщо витрати з доставки, при придбанні автомобіля у юридичної особи не включаються до його ціни, а доставка здійснюється самовивезенням, то на збільшення вартості відносяться всі витрати, понесені при доставці [10].
При придбанні автомобіля у фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, сума ПДВ покупцю не відшкодовується. Якщо це придбання здійснюється через посередників (комісійний магазин або біржу), виплата грошей продавцю здійснюється через рахунок посередника. Якщо гроші виплачуються безпосередньо покупцем, тоді договір завіряється нотаріально, зі сплатою державного мита.
При отриманні автомобіля в результаті внеску до статутного капіталу податкові зобов'язання не виникають. Отримувач ОЗ за умовою їх використання у виробничій діяльності, може нараховувати на них амортизацію. Оціночна вартість майна, що вноситься до статутного капіталу, погоджується із засновниками підприємства. Якщо відсутні документи, які підтверджують вартість цього майна, вартість визначається засновниками, про що складається Протокол зборів засновників.
Підприємства мають право передавати належне їм на правах власності майно, в тому числі автомобілі, безкоштовно, тобто без вимог повернення такого майна або компенсації його вартості. Безоплатна передача автомобільних засобів від підприємства фізичній особі здійснюється на підставі договору даріння, який укладається в письмовій формі.
Автомобіль, отриманий безоплатно, обліковується за вартістю, яка вказана в документах на передачу, тобто первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.
При орендних операціях укладається договір оренди із власником автомобіля або з особою, яка має належним чином оформлену та нотаріально завірену довіреність. При цьому технічний стан автомобіля відображається в акті технічного огляду, копія якого є невід'ємною частиною договору. До договору також додається акт приймання-передачі транспортного засобу.
Бухгалтерський облік орендних операцій регламентується П(с) БО 14 «Оренда», де виділяють два види оренди - оперативну та фінансову.
Регістром аналітичного обліку переданого в оренду транспортного засобу є копія інвентарної картки цього об'єкту або виписка з інвентарної книги, яка має бути додана бухгалтерією орендодавця до акту приймання - передачі орендованого автотранспорту [11].
Автомобіль, переданий у фінансову оренду, включається до складу ОЗ орендаря.
Право прийняття рішення про припинення експлуатації рухомого складу на підприємстві та подальше його списання або продаж належить власнику автотранспорту, який може делегувати це право керівнику підприємства.
При реалізації автотранспортного засобу складається договір купівлі - продажу між продавцем і покупцем, який підлягає нотаріальному засвідченню зі сплатою держмита.
При передачі автомобіля від одного підприємства іншому за плату акт приймання - передачі складається в трьох примірниках: перші два залишаються у підприємства - продавця, третій примірник передається особі, яка від імені підприємства - покупця приймає автомобіль.
Ліквідація транспортного засобу може відбуватися як із власної ініціативи підприємства, так і у зв'язку з їх вимушеною заміною внаслідок розкрадання, знищення тощо. Ліквідацію транспортних засобів оформлюють актом, в якому зазначають: найменування об'єкту, відомості, які характеризують даний автомобіль, рік виготовлення, дату надходження на підприємство, час введення в експлуатацію, первісну вартість, строк служби, кількість, види, вартість ремонтів та суму зносу об'єкту.
1.4 Організація обліку основних засобів на підприємстві
Побудова обліку основних засобів ґрунтується на їх визнанні та економічній класифікації та здійснюється централізовано в розрізі окремих об'єктів і класифікаційних груп (дивись табл. 1.1).
Основними завданнями організації обліку і контролю наявності та руху основних засобів є:
- контроль за збереженням основних засобів;
- правильне і своєчасне документальне оформлення та відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення і вибуття об'єктів основних засобів;
- правильне обчислення та відображення в обліку сум зносу основних засобів;
- контроль за витратами на ремонт основних засобів, ефективністю використання основних засобів;
- отримання документального обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження;
- виявлення результатів від реалізації об'єктів основних засобів або іншого вибуття.
Правильність обліку та контроль за його веденням на кожному підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який в обов'язковому порядку повинен містити розділ про облік. В цьому наказі необхідно передбачити:
- первинні документи з обліку основних засобів на даному підприємстві;
- список осіб, які мають право підписувати документи і які саме;
- ліквідаційну вартість основних засобів;
- порядок обліку витрат на ремонт основних засобів;
- строк корисної експлуатації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;
- одиницю обліку основних засобів;
- вартісну межу віднесення об'єктів до основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів;
- метод амортизації основних засобів.
Облік основних засобів повинен бути організований на всіх етапах їхнього руху.
При документальному оформленні господарських операцій з обліку основних засобів на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією, регістрами синтетичного та аналітичного обліку і звітністю.
На кожен первинний документ складається графік документообігу.
Графік документообігу для типового документу «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» за формою ОЗ-1 наведено в табл. 1.6.
Таблиця 1.6 - Графік документообігу акту приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів
Найменування операції |
Зміст роботи з документами |
Строк використання |
Виконавець |
Отримувач |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Приймання об'єкту |
Підготовка технічної документації |
За три робочі дні до дати приймання - передачі |
Цех (відділ), який передає об'єкт |
Приймальна комісія |
|
Складання (заповнення) та підписання документу |
В день приймання |
Приймальна комісія |
Бухгалтер |
||
Перевірка та підписання документу |
Протягом одного робочого дня після приймання |
Бухгалтер |
Директор |
||
Затвердження документу |
Протягом трьох робочих днів після приймання, але не пізніше, ніж до закінчення поточного місяця |
Директор |
Бухгалтер |
||
Відображення даних у регістрах бухгалтерського обліку |
Протягом одного робочого дня після надходження документації, але не пізніше другого робочого дня місяця, наступного за звітним |
Бухгалтерія |
- |
||
Внутрішнє переміщення |
Складання та підписання документу: |
||||
- перший примірник |
В день приймання - передачі |
Цех (відділ), який передає об'єкт |
Бухгалтерія |
||
- другий примірник |
В день приймання - передачі |
Цех (відділ), який передає об'єкт |
Цех (відділ) - одержувач |
||
Перевірка та відображення даних у регістрах бухгалтер |
Протягом першого робочого дня після надходження, але не |
Бухгалтерія |
- |
Для організації обліку амортизації основних засобів важливо встановити об'єктивний строк корисного використання основних засобів, що є періодом, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт або кількість одиниць устаткування продукції (послуг), яку підприємство очікує отримати від його використання.
Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається підприємством самостійно.
Можливі варіанти визначення строку корисного використання основних засобів, показники, що застосовуються та особливості застосування представлено в табл. 1.7.
Таблиця 1.7 - Методика визначення строку корисного використання основних засобів
Показники, що приймаються до уваги |
Особливості застосування |
|
1 |
2 |
|
Накопичений досвід з експлуатації подібних активів |
Якщо підприємство вже у своїй господарський діяльності відповідний об'єкт ОЗ, то вже є інформація про строк корисного використання і на її підставі можна встановити новий строк використання придбаного подібного об'єкта |
|
Єдині норми для визначення амортизації ОЗ |
В Єдиних нормах чітко деталізовані групи і види основних засобів із зазначенням річної норми амортизації для кожного виду ОЗ |
|
Технічна документація, що додається до придбаного об'єкту ОЗ (якщо такі дані в них містяться) |
Цей варіант не враховує специфіку одного і того ж об'єкту в різних умовах використання. |
Якщо строк корисного використання основного засобу відсутній в технічній документації або не встановлений в централізованому порядку, то він визначається виходячи з:
- очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкту;
- очікуваного фізичного та морального зносу;
- правових або аналогічній обмежень щодо використання об'єкта [7].
Фактичний строк корисної експлуатації об'єкта основних засобів для конкретного підприємства може бути менше запланованого і в процесі виробничої діяльності може переглядатися з врахуванням конкретних умов дотримання економічних вигод.
Він може змінюватися у випадках:
- зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виготовляється за допомогою цього активу;
- капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, що покращують його стан.
Результати зміни строку корисного використання об'єкта впливають на величину амортизації об'єкта в поточному та майбутньому періодах, а накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.
Оперативний бухгалтерський контроль за використанням основних засобів повинен забезпечити безперервне отримання інформації про резерви фондовіддачі, а саме:
- питому вагу встановленого і не встановленого, діючого і недіючого обладнання;
- час роботи і простій тих чи інших видів обладнання, в тому числі причини ремонтів;
- обсяги робіт, що виконані обладнанням і механізмами відповідного виду за одиницю часу;
- навантаження на одиницю виробничої площі.
Програма організації обліку засобів праці та оперативного бухгалтерського контролю за їх використанням містить наступні етапи:
- інвентарний та аналітичний облік основних засобів - організація нумерації інвентарних об'єктів та їх обліку в інвентарних картках, використання інвентарних карток (або ведення книги обліку основних засобів);
- документація і документообіг по операціях з надходження і вибуття основних засобів, тобто, складання робочих інструкцій до документів і розробка графіків документообігу;
- план виконання робіт з обліку основних засобів - включення робіт обліку ОЗ до посадової характеристики заступника головного бухгалтера або бухгалтера матеріального відділу;
- оперативний контроль за використанням основних засобів - включає розробку плану контролю форм і строків внутрішньогосподарської звітності за результатами контролю [10].
Ця програма є складовою частиною проекту організації обліку засобів підприємства.
Оперативний і найбільш дієвий контроль здійснюється за даними первинних документів, регістрів аналітичного обліку і звітності. Щоб контроль за використанням основних засобів був дієвим і допомагав виявляти і використовувати резерви фондовіддачі, його необхідно проводити систематично. Для цього розробляють план оперативного аналітичного контролю по кожному виду основних засобів, обговорюють його на інструктивній нараді виконавців і затверджують наказом керівника підприємства. Відхилення від норм використання праці часто є причиною порушення режиму використання основних засобів.
Важливим моментом в організації бухгалтерського контролю за використанням основних засобів є інвентаризація [6].
Під інвентаризацією розуміють перевірку фактичної наявності та стану об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.
Інвентаризація основних засобів вимагає великої попередньої роботи. Як правило, за 2-3 місяці до дати, станом на яку проводиться інвентаризація, перевіряють наявність і стан технічних паспортів або іншу технічну документацію за інвентарними об'єктами. За відсутності документів слід забезпечити їхнє отримання чи оформлення.
При виявленні розбіжностей і неточностей в бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно до цих документів внести відповідні виправлення та уточнення.
Оцінка виявлених інвентаризацією не відображених в обліку об'єктів повинна бути проведена з врахуванням ринкових цін, а знос, визначений за дійсним технічним станом об'єктів з оформленням відомостей про оцінку та знос відповідними актами.
Отже, організація обліку основних засобів на підприємстві полягає у виборі і реалізації оптимального варіанту терміну їх корисної експлуатації, оцінки та методу амортизації, правильного та своєчасного документального оформлення руху основних засобів тощо.
1.5 Актуальні питання обліку основних засобів на автотранспортному підприємстві
Головний вид діяльності автотранспортного підприємства - перевезення вантажів, пасажирів і багажу, пошти та надання інших транспортних послуг. При цьому головними основними засобами на такому підприємстві є рухомий склад, тому, підприємство - власник або користувач автомобіля (якщо автомобіль отриманий в оренду або за генеральним дорученням) стикається з необхідністю здійснення різних видів страхування:
- страхування автомобіля як майна;
- страхування цивільної відповідальності;
- особисте страхування водіїв від нещасного випадку.
Страхування автомобільного транспорту для АТП - це один із способів захистити майнові інтереси при настанні подій, які можуть викликати знищення, ушкодження, втрату автомобіля.
Витрати на добровільне страхування автомобіля включаються до складу витрат звітного періоду у межах звичайної ціни страхового тарифу, який вказаний у договорі страхування [12].
Крім того автомобіль, як і будь-який інший засіб, в процесі експлуатації зношується, ламається. Для того, щоб надалі підприємство могло одержувати економічну вигоду від його використання, потрібно проводити такі процедури, як ремонт, ТО та поліпшення [13].
Згідно з Положенням «Про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів, автомобільного транспорту» технічне обслуговування це комплекс операцій з відновлення справності або працездатності, відновлення ресурсу автомобіля або його складових частин [14].
У бухгалтерському обліку затрати на ТО автомобіля включаються до складу витрат звітного періоду [12]. При цьому для бухгалтерського обліку не має значення, який саме автомобіль (вантажний чи легковий) експлуатується на підприємстві.
Підставою для відображення в обліку витрат є наступні первинні документи:
- якщо роботи з ТО здійснюються самостійно:
1) за трудовими затратами - табель обліку робочого часу, наряд на виконання робіт;
2) за матеріальними витратами - накладна на відпуск матеріалів, наряд - замовлення;
- якщо роботи з ТО виконуються на СТО:
1) акт виконаних робіт;
2) рахунок фактура;
3) документ про оплату робіт [11].
Під ремонтом розуміється комплекс операцій з відновлення справності або працездатності транспортного засобу і відновлення ресурсу автомобіля або його складових частин [14].
У бухгалтерському обліку витрати на ремонт здійснювані для підтримки транспортного засобу у робочому стані та одержання вигід від його використання, відносяться на витрати періоду [2].
Вартість ремонту відображається в акті приймання передачі відремонтованого автомобіля.
У бухгалтерському обліку витрати, пов'язані з проведенням технічного обслуговування та ремонту автомобіля, відображаються так: якщо цей транспортний засіб виробничого призначення, тобі дебетується 23 рахунок, загальновиробничого - рахунок 91, адміністративного - рахунок 92, збутового - 93 рахунок, а кредитуються рахунки 20, 65, 66, 13 в залежності від здійснених витрат.
Згідно П(с) БО 7 витрати, пов'язані з поліпшенням транспортного засобу, збільшують первісну вартість цього засобу. В бухгалтерському обліку це буде відображено так: спочатку згадані витрати групуються на дебеті рахунку 152, а потім - списуються на дебет рахунку 105 [15].
Якщо порівнювати облік основних засобів на АТП та на інших підприємствах (крім банків), можна зробити висновок, що ведення обліку не відрізняється. Існують тільки специфічні операції, події, які притаманні тій чи іншій галузі виробництва.
2. Аналіз стану та ефективності використання основних засобів
2.1 Характеристика ВАТ «АТП -16365»
«Автотранспортне підприємство - 16365» було створене у 1952 році. Далі в процесі приватизації державне автотранспортне підприємство перетворилось у відкрите акціонерне товариство «АТП-16365» відповідно до рішення регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області.
Місце знаходження «АТП-16365»:
61140, Україна, м. Харків, вул. Юного ленінця, 29.
Засновником товариства є: регіональні відділення Фонду державного Майна України по Харківській області.
Акціонерами товариства є державні органи приватизації, а також фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції Товариства у процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів.
Акціонери мають право:
- брати участь у загальних зборах акціонерів і голосувати особисто або через своїх представників;
- обирати і бути обраними до органів управління товариством;
- брати участь у розподілі прибутку товариства;
- отримувати для ознайомлення інформацію про діяльність товариства;
- вільно розпоряджатись акціями, що їм належать у порядку, визначеному чинним законодавством та Статутом.
Усі акціонери Товариства занесені до реєстру акціонерів Товариства. Акціонер набуває права власності на акції Товариства з моменту внесення відповідних змін до реєстру акціонерів Товариства.
У разі ліквідації Товариства акціонери мають право отримати частку вартості майна Товариства, пропорційну вартості належних їм акцій Товариства. Акціонери можуть мати також інші права, передбачені чинним законодавством.
Статутний фонд «АТП-16365» становить 7528 грн. 50 коп. Він розподілений на 1434 простих іменних акцій номінальною вартістю 5 грн. 25 коп. кожна. ВАТ «АТП-16365» не може випускати акції для покриття збитків, зв'язаних з його виробничо-господарською діяльністю, але має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Рішення про зменшення статутного фонду приймається вищим органом АТП у тому ж порядку, що і при збільшення його статутного фонду. Зменшення статутного фонду за наявністю заперечень кредиторів АТП не допускається.
Управління «АТП-16365» здійснюють:
- вищий орган АТП - збори акціонерів;
- наглядова рада;
- правління АТП.
Наглядова рада є органом АТП, яка діє з метою захисту інтересів акціонерів, здійснює контроль за діяльністю правління АТП. Вона складається з 5 членів, що обираються з числа акціонерів громадян чи уповноважених представників юридичних осіб терміном на 5 років.
Виконавчим органом АТП, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є правління АТП.
Підприємство працює для надання послуг населенню та юридичним особам із перевезення вантажу, молока, води, продуктів харчування, живої риби та інше.
Розташоване «АТП-16365» на одній території площею 5,1 га. Має ремонтні майстерні на 12 машинних місць, 4 обладнаних поста для ремонту та техобслуговуванню рухомого складу.
За станом на 14 квітня 2007 р. «АТП-16365» має 55 одиниці рухомого складу, у тому числі 29 вантажних автомобілів марки ГАЗ, 22 вантажних автомобілів марки ЗІЛ, 1 автомобіль марки УАЗ, 1 ІЖ та 1 легковий автомобіль ГАЗ 24.
Маршрутна сітка складається з 20 маршрутів, у тому числі 5 міжобласних, 10 обласних маршрутів, із яких 7 районних та 5 міських маршрутів.
АТП має багато зношеної техніки. На сьогодні середній вік вантажного автомобілю по «АТП-16365» 16365 складає 22 роки, у тому числі автомобілів ГАЗ - 20 років, ЗІЛ - 25 років, легкового авто - 21 р.
АТП працює на умовах гострої конкуренції. Головними конкурентами є інші автотранспортні підприємства, яких у Харкові досить багато і які за останні роки придбали багато нової техніки в кредит, та приватні підприємці, для яких не обов'язково мати графік роботи, а, навіть коли вони його мають, підтримувати його.
Кожного дня відділ експлуатації, тобто диспетчера, планують розклад рухомого складу товариства для надання послуг, виконання замовлень. Частина рухомого складу знаходиться на ремонті ТО-1, ТО-2. Згідно до відпрацьованого пробігу або випадкових неполадок встановлюється вид ремонту. Одні транспортні засоби виходять з ремонту і закривають маршрут, інші - стають на ремонт.
Під час ремонту рухомого складу підприємство надає послуги населенню з таких видів:
- вулканізація камер для машин будь якої марки;
- ремонт, чистка радіаторів;
- токарні роботи;
- зарядка та ремонт акумуляторів;
- автомийка.
Усі роботи виконуються якісно і приймаються особисто замовниками, тому брак неможливий. Якщо знаходяться відхилення, то їх відразу ж виправляють.
Кожного року маршрутна сітка «АТП - 16365» розширюється, завдяки рекламі та якісному виконанню послуг. Мета адміністрації збільшити об'єми перевозок, скоротити витрати на ремонтні роботи і строки ремонтів, підвищити якість ремонту і обслуговування. Також розробляються заходи щодо залучення нових, поки що потенційних, клієнтів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку в АТП покладається на керівника.
Відкрите акціонерне товариство «АТП -16365» використовує журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку, виходячи з потреб свого виробництва і керування, їх складності і чисельності працюючих, при цьому самостійно пристосовує застосовувані регістри бухгалтерського обліку до специфіки своєї роботи при дотриманні наступних вимог:
- єдина методологічна основа (принцип подвійного запису);
- взаємозв'язок даних аналітичного і синтетичного обліку;
- суцільне відображення всіх господарських операцій у регістрах обліку на підставі первинних облікових документів;
- нагромадження і систематизація даних первинних документів у розрізі показників, необхідних для керування і контролю за господарською діяльністю АТП, а також для складання бухгалтерської звітності.
Головним локальним документом в роботі бухгалтерії є наказ про облікову політику, який відображає основні характеристики ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Обов'язки кожного робітника бухгалтерії наведені в посадових інструкціях.
Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - фінансова стійкість, яка характеризується насамперед співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями. Оцінку фінансової стійкості ВАТ «АТП-16365» проводили за трьома групами показників (табл. 2.1):
- показники структури капіталу - характеризують співвідношення між статтями і розділами пасиву балансу;
- показники стану оборотних активів - характеризують співвідношення між статтями і розділами активу й пасиву балансу;
- показники стану основного капіталу - характеризують співвідношення між статтями і розділами активу балансу [16].
Таблиця 2.1 - Аналіз фінансової стійкості підприємства
Показники |
Роки |
Відхилення 2004 р від 2003 р. |
Відхилення 2005 р від 2004 р. |
|||
2003 р. |
2004 р. |
2005 р. |
||||
Показники структури капіталу |
||||||
Коефіцієнт автономії |
0,83 |
0,78 |
0,78 |
-0,05 |
0 |
|
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу |
0,17 |
0,22 |
0,22 |
0,05 |
0 |
|
Коефіцієнт фінансування |
5,03 |
3,46 |
3,54 |
-1,57 |
0,08 |
|
Коефіцієнт фінансового ризику |
0,20 |
0,29 |
0,28 |
0,09 |
-0,01 |
|
Показники стану оборотних активів |
||||||
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
0,11 |
0,22 |
0,09 |
0,11 |
-0,13 |
|
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів |
0,36 |
0,18 |
0,24 |
-0,18 |
0,06 |
|
Коефіцієнт забезпеченості запасів |
1,3 |
0,76 |
1,19 |
-0,54 |
0,43 |
|
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів |
0,12 |
0,33 |
0,09 |
Подобные документы
Класифікація і оцінка основних засобів. Документування операцій обліку основних засобів, їх амортизація (знос). Організація первинного та бухгалтерського обліку основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік вибуття основних засобів.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 18.12.2007Аналіз динаміки і структури основних засобів, а також їх технічного стану. Методи розрахунку суми амортизації. Організація обліку і аудиту основних засобів на УМР АТВТ "Донбасводбуд". Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.
дипломная работа [111,6 K], добавлен 18.11.2013Економічна сутність основних засобів, їх класифікація та методи аналізу. Техніко-економічна характеристика підприємства. Організація обліку і контролю наявності та руху основних засобів. Оцінка рентабельності та фондовіддачі основних виробничих фондів.
дипломная работа [167,9 K], добавлен 14.11.2012Загальна характеристика фінансового стану і вивчення організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві ВАТ "Свемон-Волинь". Оцінка автоматизації обліку основних засобів підприємства. Організація аудиту основних засобів на підприємстві.
дипломная работа [300,5 K], добавлен 13.01.2012Витрати на ремонт основних засобів як об'єкту обліку. Правовий аналіз нормативної бази, методика та організація обліку ремонту основних засобів. Практичні аспекти організації обліку основних засобів на МП "Деревообробка", покращення обліку їх ремонту.
курсовая работа [105,5 K], добавлен 23.08.2012Економічна сутність основних засобів в ринкових умовах. Облік нарахування зносу (амортизації) основних засобів. Аналіз використання основних фондів. Аудит основних засобів. Методика та організація обліку, аналізу та аудиту основних засобів в умовах АРМБ.
дипломная работа [227,1 K], добавлен 21.08.2002Поняття, класифікація і оцінка основних засобів (ОЗ). Документальне забезпечення, організація синтетичного, аналітичного та інвентарного обліку основних засобів, їх надходження і оприбуткування, вибуття і списання. Облік зносу, ремонту і модернізації ОЗ.
курсовая работа [275,2 K], добавлен 09.09.2013Основи обліку та аналізу основних засобів. Економіко-правовий аналіз, нормативна база з обліку основних засобів. Організаційно-економічна характеристика ТОВ Фроніус Україна. Система обліку і контролю основних засобів: класифікація, оцінка, амортизація.
курсовая работа [188,1 K], добавлен 17.11.2010Головні задачі бухгалтерського обліку основних засобів. Типова кореспонденція стосовно операцій з основними засобами. Загальний аналіз фінансового стану підприємства ТзОВ "Дружба"; оцінка платоспроможності фірми. Аудит руху і амортизації основних засобів.
курсовая работа [107,7 K], добавлен 23.09.2014Економічна сутність основних засобів, їх класифікація і оцінка. Значення і завдання обліку та аналізу в управлінні основними засобами підприємства. Відображення інформації у фінансовій звітності. Аналіз ефективності використання основних засобів.
дипломная работа [189,9 K], добавлен 19.02.2011