Організація податкового обліку на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Організація податкового обліку на підприємствах»

Вступ

Перехід України до ринкових відносин зумовив значні перетворення у системі господарювання, зміни у ставленні до власності, управлінні господарськими процесами тощо. Вони не могли не торкнутися і бухгалтерського обліку як системи впорядкованого узагальнення інформації про господарську діяльність, стан і рух майна та зобов'язань підприємств.

З появою нових видів інформації та нових груп її споживачів рамки і функції бухгалтерського обліку розширилися.

У результаті в нашій державі за принципами, встановленими у міжнародній практиці, формується декілька самостійних підсистем єдиної системи бухгалтерського обліку. Серед них слід виділити підсистеми фінансового, управлінського та податкового обліку.

У зв'язку з введенням у дію 1997 р. Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» і «Про податок на додану вартість» з'явилося поняття податкового обліку. Оподаткування підприємств - невід'ємна складова податкової політики та системи бухгалтерського обліку будь-якої країни. В умовах ринкової економіки бюджетні надходження залежать від результатів діяльності суб'єктів господарювання.

Податки - це обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб, що стягуються до бюджету.

Платники податку - це фізична або юридична особа, яка згідно з чинним законодавством зобов'язана сплачувати податки.

Об'єктом оподаткування є те, що підлягає оподаткуванню. Стягнення податків здійснюється згідно ставки податку, яка відображає розмір податку, встановлений законодавством.

Курсова робота на тему «Організація податкового обліку на підприємствах» своєю метою має розкриття порядку організації та особливостей податкового обліку, надати картину ролі чіткого, достовірного бухгалтерського обліку та його зв'язку з податковим, розкрити значення податкового обліку в ефективної господарчої діяльності підприємства.

Розгляд податкового обліку розглянуто на прикладі відкритого акціонерного товариства «Коровай».

Робота містить 36 сторінок, застосовано 17 джерел, наведено 11 додатків.

1. Податковий облік: поняття, правове регулювання і основа організації

Податковий облік - це підсистема бухгалтерського обліку, яка за певними правилами, затвердженими державою, виконує функції нарахування та сплати податків відповідним державним органам.

Основа податкового обліку полягає в здійсненні контролю за повнотою і своєчасністю нарахування й сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.

Діючим податковим законодавством встановлені нормативна і правова база, яка регламентує складання податкової звітності та сплати їх до бюджетів усіх рівнів [15, с. 314].

Основні нормативні документи з податкового обліку і складання податкової звітності такі:

- Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. із змінами і доповненнями;

- Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями;

- Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами і доповненнями;

- Указ Президента України від 28.06.1999 р. №746/99 р. «Про внесення змін до Указу Президента від 03.07.198 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства»;

- Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV;

- Закон України «Про державну підтримку суб'єктів малого підприємництва» від 19.10.2000 р. №2063-111;

- Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну України 01.07.1997 р. №141 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. №818) та інші.

У своїй діяльності приватне підприємство «Коровай» здійснює дотримання виконань наступних завдань організації обліку розрахунків за податками і зборами та подання звітності:

- чіткого документування розрахунків за податками і зборами;

- своєчасної та повної реєстрації даних первинного обліку в регістрах;

- забезпеченню правильного та своєчасного нарахування податків і зборів;

- вірного визначення об'єкту оподаткування, ставки оподаткування, джерел сплати;

- своєчасної перевірки розрахунків бюджетом, фондами соціального страхування;

- додержання строків розрахунків.

У зв'язку зі зміною облікового забезпечення звітності про податки і збори, платежі відповідно змінено й первинні документи і реєстри, в яких фіксують з податкового обліку. Хоча податковий облік не ізольований від системи традиційного бухгалтерського обліку, однак його певні особливості зумовили й відповідності первинного та аналітичного обліку, окремих податків а додану вартість і оподаткованого прибутку.

Так, облік податку на додану вартість здійснюють на підставі первинного документа - податкової накладної. Аналітичний облік податку на додану вартість ведуть у таких реєстрах, як реєстр видатних і отриманих податкових накладних. Записи операцій у первинних документах і реєстрах здійснюють одночасно [12, с. 135].

Оподаткований прибуток визначають на підставі нагромаджених даних про валові витрати та валові доходи у відповідних аналітичних реєстрах. У відкритому акціонерному товаристві «Коровай» як аналітичні реєстри використовують «Відомість обліку валового доходу підприємства» та «Відомість обліку валових витрат підприємства», використовують виробничі звіти, книги обліку витрат на виробництво, відомості обліку реалізації робіт, продукції та послуг.

Податкова і фінансова звітність складають на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Вони орієнтовані на реальну оцінку та певне висвітлення насамперед економічних наслідків відповідних операцій та подій, а не лише юридичних положень [14, с. 257].

Виходячи із ситуації в обліковій практиці податковий облік повинен вирішити такі завдання:

- формування реальної величини прибутку для цілей оподаткування на основі даних фінансового обліку;

- виявлення відхилень між прибутком для цілей оподаткування та прибутком від діяльності для його подальшого аналізу;

- забезпечення обґрунтованої методики розрахунку валових доходів і валових витрат з максимально можливим її спрощенням;

- пристосування фінансового обліку реалізації продукції, розрахункових операцій, собівартості продукції та основних засобів до потреб податкового обліку валових доходів і валових витрат.

2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Коровай» створено Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області «Про перетворення Луганського об'єднання хлібопекарної промисловості у відкрите акціонерне товариство» від 27 січня 1995 року №51 відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про особливості приватизації майна державних підприємств в агропромисловому комплексі» від 17 травня 1993 року №51/93.

Метою діяльності ВАТ «Коровай» є здійснення підприємницької діяльності на підставі чинного законодавства України, спрямованої на одержання прибутку.

Предметом діяльності ВАТ «Коровай» є:

- виробництво хлібобулочних, кондитерських. Макаронних виробів та інших продовольчих (включаючи напівфабрикати) і промислових товарів;

- розробка та впровадження нових технологій по виробництву хліба, хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів та інших виробів (міні-пекарні);

- реалізація збутої внаслідок виробничої діяльності продукції через торговельну мережу;

- реалізація продукції через систему фірмової торгівлі;

- організація та створення підприємств по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції;

- організація підсобних господарств і промислів;

- виробництво товарів народного вжитку будівельних матеріалів;

- здійснення робіт по ремонту та технічному нагляджу за автотранспортом, машинами та обладнанням;

- комерційна діяльність.

ВАТ «Коровай» працює на сировині, яку закупає у сільськогосподарських підприємствах. ВАТ «Коровай» характеризується закінченням виробничо-торговим циклом. Виготовлену продукцію воно реалізує населенню через торговельну мережу. Усі працівники, які безпосередньо пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції мають спеціальну професійну підготовку, проходять медичне обстеження у встановленому порядку. При роботі з обладнанням усі робітники проходять інструктаж з техніки безпеки (додаток 1, 2, 3, 4).

3. Порядок виписування, оформлення і отримання податкових накладних

податковий облік накладна витрата

Податки поділяються на прямі і непрямі. Прямі утримуються х доходів юридичних та фізичних осіб, зменшують їх залишок. Непрямі - це податки на товари і послуги, що сплачуються в ціні товару.

Податок на додану вартість - це непрямий податок, що є частиною ново строєної вартості, утворюваної на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до ціни продажу на товари (роботи, послуги), яку сплачує кінцевий споживач.

Для створення єдиної бази даних про платників податку, обсяг оподаткованих операцій з продажу товарів (робіт, послуг) яких будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 300 тис. грн., проходять обов'язкову реєстрацію у державній податковій адміністрації за місцем їх знаходження з метою отримання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та індивідуального номера платника ПДВ, що має 12-значний код.

Оригінал свідоцтва видають у єдиному примірнику і зберігають на підприємстві як документ суворої звітності. Крім цього, можна отримати і необхідну кількість копій для філій, торговельних точок. Це може бути звичайна ксерокопія, але обов'язково засвідчена у відповідній податковій інспекції. Необхідною умовою реєстрації як платника ПДВ є також наявність у бухгалтера і директора особового ідентифікаційного номеру громадянина-платника податків [14, с. 322].

Після проходження процедури реєстрації платники отримують право на нарахування податку та складання податкової накладної при продажу товарів (робіт, послуг).

Податкову накладну видає продавець покупцеві за умов їхньої реєстрації як платників ПДВ.

Податкова накладна є документом, що дає право:

- продавцю на визначення податкових зобов'язань;

- покупцю на зменшення податкових зобов'язань протягом звітного періоду на суму ПДВ, сплаченого у зв'язку з придбанням товару, вартість якого відносять до валових витрат (податковий кредит).

Податкову накладну складають у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше.

Оригінал податкової накладної надають покупцю товарів (робіт, послуг) на його вимогу. Зазначений документ зберігає покупець разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (робіт, послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків.

Копію податкової накладної залишають у продавця товарів як звітний розрахунковий податковий документ і зберігають у порядку і протягом терміну, визначено для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків.

Податкову накладну виписують покупцеві товарів (робіт, послуг) на його вимогу. У будь-якому випадку видають товарний чек, інший розрахунковий документ або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та прийняття платежу із зазначенням податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця покупець маж право звернутися протягом поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. До заяви додають копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Особа, яка здійснює продаж товарів (робіт, послуг) за готівку кінцевому споживачу (який не є платником податку), не зобов'язана заповнювати податкову накладну. В цьому випадку звітним документом є чек.

Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування складають окремі податкові накладні, тобто при одночасному продажу одному покупцю як оподатковуваних товарів (робіт, послуг), так і звільнених оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні.

Податкову накладну виписують на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Якщо частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік частково поставлених товарів зазначають у додану вартість №1 до податкової накладної і в повній вартості враховують у податковій накладній і загальних податкових зобов'язаннях. Додаток №1 виписують у двох примірниках, з яких оригінал видають покупцеві товарів (робіт, послуг), а копію залишають у продавця товарів.

Податкову накладну не підписує покупець товарів (робіт, послуг) і не скріплює її печаткою.

Накладну не виписують, якщо обсяг разового продажу товарів не перевищує 200-ті гривень, а також у розі продажу транспортних квитків і при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек, інші розрахункові або платіжні документи [15, с. 181].

Якщо після продажу товарів (робіт, послуг) змінюють суму компенсації за продаж товарів включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності та такі товари, продукцію, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховують відповідно до змін бази оподаткування.

При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку здійснюють перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. При цьому продавець виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної друкується поліграфічним способом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

Розрахунок коригування складають у двох примірниках. Оригінал розрахунку коригування надають покупцеві товарів. Копію залишають у продавця. Розрахунок коригування як покупець так і продавець зберігають у порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних. Розрахунок коригування дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на збільшення чи зменшення податкового кредиту з відповідним подальшим коригуванням податкового зобов'язання і з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

На титульному аркуші розрахунку коригування вказують, до якої податкової накладної та за яким договором вносять зміни.

Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає, що платники цього податку повинні вести окремий облік операцій, обкладених податком за ставкою 20% і звільнених від оподаткування, та операцій, вартість яких не включають у валові витрати виробництва та які не підлягають амортизації, імпортних та експортних операцій у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

У реєстрах виданих та отриманих накладних записи операцій здійснюють лише платники податку на додану вартість. Дату початку ведення таких реєстрів і дату їх закінчення підтверджують підписами керівника і головного бухгалтера. Щомісячні та у відповідних випадках щоквартальні підсумки підтверджують підписом особи, відповідальної за їх ведення, та підписом головного бухгалтера.

Якщо облік придбаних або проданих товарів ведеться за допомогою комп'ютеру, то щоденний облік цих операцій здійснюють у формі журналів, що мають бути пронумеровані і підписані відповідальною особою.

Журнали складають за такою ж формою, як і реєстри обліку виданих і отриманих податкових накладних. Дані з щоденного обліку операцій заносять у ці реєстри загальним підсумком за день.

Облік придбаних товарів (робіт, послуг) на митній території України в осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, ведуть лише на підставі податкової накладної. Облік придбаних товарів (робіт, послуг) на митній території України в осіб, е зареєстрованих як платники податку на додану вартість, здійснюють на підставі товарного чека, іншого розрахункового або платіжного документа, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) і проведення розрахунків [16, с. 311].

У реєстрі обліку податкових накладних окремо обліковують операції, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг), з правом включення до податкового кредиту та без права включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

4. Облік податкових зобов'язань і податкового кредиту. Зміст декларації по ПДВ

Порядок нарахування зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту визначено Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. (зі змінами та доповненнями).

Законом визначено такі об'єкти оподаткування податком на додану вартість:

- операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України;

- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентам для їх використання або споживання на території України;

- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Наведені операції оподатковуються за ставкою 20%.

Законом також передбачено перелік неоподаткованих операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) за законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ).

Платники цього податку визнають в окремих звітних періодах виникнення податкових зобов'язань або податкового кредиту.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, нарахована платникам податку у звітному періоді від продажу товарів (робіт, послуг).

Податкові зобов'язання виникають, якщо сталось будь-яка з подій:

- зараховані кошти на рахунок (в касу) платника податків в рахунок оплати покупцям вартості товарів (робіт, послуг);

- при фактичному відвантаженні товарів (робіт, послуг) або оформленні документа, що підтверджує факт відвантаження.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податковий кредит виникає, якщо сталась одна з подій:

- списано кошти з рахунку платника податків для попередньої оплати вартості товарів (робіт, послуг);

- фактичне отримання товарів (робіт, послуг).

Визнання податкового кредиту платником податку можливе за умови отримання ним від постачальника належним чином оформленої накладної, що має заповнені всі необхідні реквізити, підпис особи, що її заповнила, та печатку підприємства [12, с. 94].

Облік податку на додану вартість здійснюється лише платниками податку, які відповідним чином зареєструвались у ДПА і отримали свідоцтво платника податку на додану вартість. Облік усіх оподатковуваних операцій вони ведуть для цілей оподаткування в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

У Плані рахунків для обліку ПДВ використовують такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок «Розрахунки за податками на додану вартість»);

643 «Податкові зобов'язання»;

644 «Податковий кредит».

На субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» ведеться облік сум податку на додану вартість, визначену виходячи з суми отриманих авансів за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню.

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» за кредитом відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки. У підприємства в звітному періоді виникають зобов'язання по сплаті до бюджету ПДВ, якщо податкові зобов'язання перевищують податковий кредит, якщо податковий кредит перевищує податкові зобов'язання, у бюджету виникає зобов'язання повернути підприємству суму перевищення або зарахувати її в рахунок майбутніх платежів. Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку основних операцій з обліку ПДВ такий:

Таблиця 1. Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з визнання, погашення та відшкодування з бюджету податку на додану вартість

№ з/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Отримано аванс від покупця	311	681
2	Нараховані податкові зобов'язання (за операцією 1)	643	641
3	Відвантажено продукцію покупцям	361	701
4	Нараховано податкове зобов'язання (за операцією 2)	701	643
5	Оприбутковано матеріали, отримані від вітчизняного постачальника	20	631
6	Визнано податковий кредит (за операцією 5)	644	631
7	Погашення зобов'язання перед постачальником	631	311
8	Включено суми ПДВ до податкового кредиту (за операцією 7)	641	644
9	Сплачено в бюджет податкове зобов'язання з ПДВ	641	311

Згідно з законом України «Про податок на додану вартість» підприємства (платники податку) зобов'язані подавати податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію.

Податкову декларацію з податку на додану вартість подають за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

- календарному місяцю;

- календарному кварталу.

Заповнення податкової декларації робиться за даними податкового обліку.

Розділ І декларації «Податкові зобов'язання» містить дані, одержані з реєстру виданих податкових накладних.

Розділ ІІ декларації «Податковий кредит» містить дані з реєстру придбаних податкових накладних.

Розділ ІІІ декларації містить інформацію щодо «Розрахунки з бюджетом за звітний період».

Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним фінансового обліку та даним книг податкового обліку. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період без зростаючого підсумку [12, с. 108].

ВАТ «Коровай» веде книгу обліку продажу і придбання товарів. ця книга зареєстрована, вказано кількість аркушів, які пронумеровані. Книга прошнурована, на ній є індивідуальний податковий номер та номер і дату видачі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Після закінчення календарного місяця і записів даних останньої податкової накладної в книзі підраховують підсумки за графами 6-23 та 6-25, 30-31. які засвідчує головний бухгалтер.

За кожною податковою накладною, незалежно від того, виникають чи не виникають за нею податкові зобов'язання, у хронологічному порядку відображають дані у графах 1-6 та 1-5 відповідно.

Для групування операцій з обліку ПДВ підприємство використовує комп'ютер. В автоматичному режимі здійснюється відображення даних податкових накладних. До книги додається роздрукований журнал, у якому в автоматичному режимі підраховуються Щомісячні підсумки за графами 6-23 та 6-25.

Облік розрахунків з бюджетом за ПДВ на підприємстві ведуть на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами».

У результаті кореспонденції рахунків визначається сума податкових зобов'язань чи податкового кредиту з ПДВ, яка підлягає перерахуванню до бюджету чи відшкодуванню із бюджету. Перерахування податкових зобов'язань здійснюється до 20 числа наступного за звітним періодом місяця. На основі кореспонденції рахунків систематизуються дані для складання звітності з податку на додану вартість (додаток 5, 6).

5. Організація обліку валових доходів і валових витрат

Валовий доход - це загальна сума доходжу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Згідно із законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи підприємств підлягають на такі групи:

- доходи, які включають до складу валових доходів;

- доходи, які не включають до складу валових доходів;

- доходи, які виключають зі складу валових доходів.

До складу валових доходів відносяться:

1. Вартість відвантажених товарів, а для робіт (послуг) - вартість фактичного отримання результатів робіт (надання послуг) підприємством або сума коштів (готівки), яка надійшла на банківський рахунок від покупця як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу.

Продаж товарів (робіт, послуг) відображають без сум ПДВ, отриманих у складі ціни продажу товарів, за винятком випадків коли таке підприємство-одержувач не є платником ПДВ [17, с. 299].

2. Вартість відвантажених товарів при здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій. Дата збільшення валового доходу є дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг - дата підписання акту, що підтверджує факт надання таких робіт, послуг.

3. Сума доходів від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам.

4. Частина валових доходів при виконанні довготермінових договорів, що припадає на звітний місяць. Цю суму обчислюють за допомогою оцінного коефіцієнта, що є відношенням суми фактичних витрат звітного періоду до їх загальної суми, запланованої на виконання контракту.

5. Сума продажу товарів (робіт, послуг), вартість яких було раніше виключено з валового доходу через затримку оплати їх вартості у разі незадоволення судом позову підприємства, та сума нарахованої пені на цю вартість.

6. Додана різниця від перерахунку іноземної валюти, що перебувала на обліку підприємства на кінець звітного періоду, у гривні - в разі збільшення офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ.

7. Додатна різниця від перерахунку дебіторської заборгованості в іноземній валюті, що перебувала на обліку підприємства на кінець звітного періоду, в гривні - при збільшенні офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ, а також від'ємна різниця від перерахунку кредиторської заборгованості - у разі зменшення офіційного валютного (обмінного) курсу НБУ [17, с. 304].

8. Сума перевищення виручки від продажу об'єктів груп основних фондів та нематеріальних активів над їх балансовою вартістю та доход, отримані від продажу невиробничих фондів.

9. Сума компенсації через заміну основних фондів групи 1.

10. Сума коштів, передана підприємству згідно з договорами дарування.

11. Сума кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності у відповідному податковому періоді.

12. Сума кредиту або депозиту, наданого підприємству без встановлення строків повернення.

13. Вартість товарів, що надаються підприємству згідно з договорами дарування.

14. Сума безнадійної заборгованості за кредитними угодами, за якими минув термін позовної давності.

15. Сума безнадійної заборгованості, що виникла у кредитора через невиникнення договірних зобов'язань підприємствами.

16. Доходи як вартість товарів, раніше виключені з валового доходу через затримку оплати їх вартості, у разі задоволення судом позову підприємства, при надходженні коштів на банківський рахунок від покупця.

17. Сума заборгованості, поверненої юридичними або фізичними особами, визнаними винними у заподіянні шкоди, раніше віднесеної кредиторами до складу валових витрат.

18. Сума державного мита, попередньо сплаченого позивачем, яку повертають на його користь за рішенням суду.

19. Сума штрафів, неустойки, пені, отриманих за рішенням сторін договору, або за рішенням судів.

20. Доходи у вигляді коштів або майна, вартість яких перевищує балансову вартість матеріальних цінностей.

21. Сума страхового відшкодування, отримана підприємством-страхувальником за понесені страхові збитки.

22. Сума процентів за здійснення кредитно-депозитних операцій.

23. Доходи підприємства, яке здійснює гральний бізнес.

Облік доходів, які не включають до складу валових доходів, робиться окремо. Доходами, які не є об'єктами оподаткування, вважають наступні:

1. Суми акцизного збору, ПДВ, отримані підприємством у складі ціни продажу продукції.

2. Сума коштів отримана як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна.

3. Сума коштів або вартість майна, отриманого внаслідок задоволення претензій.

4. Суми коштів надміру сплачених податків, зборів, що повернені з бюджетів.

5. Суми коштів або вартість майна, що надходять на рахунки у вигляді прямих інвестицій.

6. Кошти спільного інвестування інвестиційних фондів, якщо жоден із засновників не має більше 25% статутного фонду.

7. Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг.

8. Доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

9. Кошти або майно, надані як без повторна допомога громадським організаціям інвалідів.

10. Кошти або майно, які повертають власнику корпоративних прав після повної ліквідації юридичної особи-емітента.

11. Кошти або майно, що надходять як міжнародна технічна допомога.

12. Вартість основних фондів, безоплатно отриманих у випадках, передбачених законодавством.

13. Номінальна вартість взятих на облік, але не оплачених цінних паперів, що засвідчують відносини позики.

До складу доходів, які виключають зі складу валових, відносять такі:

1. Суми валового доход звітного періоду на вартість відвантажених товарів (робіт, послуг) у разі, коли покупець затримує оплату їх вартості без узгодження з підприємством за умов, що підприємство звернулось до суду із заявою про стягнення заборгованості.

2. Сума неоплачених процентів у разі звернення підприємства-кредитора із заявою до суду про стягнення заборгованості з такого дебітора.

3. Сума доходу у вигляді процентів від володіння державними цінними паперами, придбаними до 01.07.1997 р.

4. Суми доходів від продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами, заснованими всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів.

5. Суми доходів, отриманих підприємствами від продажу спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва.

6. Сума від перерахунку доходу за завершеними довгостроковими контрактами при завищенні суми податкових зобов'язань у попередніх податкових періодах.

Валові витрати - це сума будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюють як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які купують для використання у власній господарській діяльності.

Валові витрати - об'єкт податкового обліку, в той час як витрати виробництва - об'єкти фінансового обліку.

До валових включають будь-які витрати, пов'язані з придбанням сировини, матеріалів (робіт, послуг). На витрати виробництва вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей не відносять, а лише списують їх витрачання.

До валових витрат включають попередню оплату постачальникам за товарно-матеріальні цінності [14, с. 85].

Амортизацію основних засобів у валові витрати не включають. Валові витрати обліковують, щоб визначити оподатковуваний прибуток.

Витрати на сплату штрафів, неустойки, пені за порушення умов господарських договорів на користь інших осіб не включають до складу валових витрат.

До складу валових витрат також не включають:

- витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності;

- витрати на сплату податку на прибуток;

- витрати на сплату податку на нерухомість;

- витрати на сплату податку на дивіденди;

- витрати на сплату податку від грального бізнесу;

- витрати на сплату податку на репатріацію доходів;

- витрати на сплату ПДВ, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються для виробничого чи невиробничого використання;

- витрати на оплату вартості торговельних патентів;

- витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Зі складу валових витрат виключають наступні суми і витрати:

1. Суми перевищення балансової вартості купованих матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, незавершеному виробництві та в залишках готової продукції на кінець звітного кварталу над їх балансовою вартістю на початок того ж кварталу (приріст).

2. Суми перевищення балансової вартості придбаних товарів на оптових складах, у залишках на торговельних підприємствах на кінець звітного кварталу над їх балансовою вартістю на початок того ж кварталу (приріст).

3. Суми перевищення балансової вартості придбаних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, незавершеному виробництві та в залишках готової продукції на кінець звітного кварталу над їх балансової вартістю на початок того ж кварталу (приріст) при виконанні довгострокових договорів.

4. Витрати, пов'язані з продажем товарів підприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів.

5. Витрати, пов'язані з виробництвом та продажем на території України спеціальних продуктів дитячого харчування.

6. Витрати, понесені платниками податку - резидентами за межами митної території України.

6. Визначення оподаткованого прибутку і формування декларації про прибуток

ВАТ «Коровай функціонує на ринку з метою одержання прибутку.

Прибуток - це кінцевий результат діяльності підприємства, це частина доходу, що залишається на підприємстві після відшкодування всіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

Відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку розрізняють такі види прибутку:

1. Валовий прибуток (ВП)

ВП = В-С,

Де В-витрати від реалізації продукції без ПДВ;

С - собівартість реалізації продукції.

2. Операційний прибуток, як фінансовий результат від операційної діяльності (ОП)

ОП = ВП + ІОВ - ВЗ - ІОВ,

Де ІОД - інші операційні доходи;

АВ - адміністративні витрати;

ВЗ - втрати на збут;

ІОВ - інші операційні витрати.

3. Балансовий прибуток, як фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (БП)

БП = ОП + ДК + ІФД + ІД - ФВ - ВК - ІВ,

Де ДК - дохід від участі у капіталі (дохід, одержаний від інвестицій в дочірні чи спільні підприємства);

ІФД - інші фінансові доходи (дивіденди, проценти та інші);

ІД - інші доходи (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, дохід від курсових різниць, та інші доходи, не пов'язані з операційною діяльністю);

ФВ - фінансові витрати (витрати на проценти та інші);

ВК - витрати від участі в капіталі (збиток від інвестицій у дочірні та інші підприємства);

ІВ - інші витрати від курсових різниць, від реалізації фінансових інвестицій та інші).

4. Прибуток, який підлягає оподаткуванню (ПО)

ПО = ВД - ВВ - А,

Де ВД - валовий доход;

ВВ - валові витрати;

А - амортизація.

5. Чистий прибуток (ЧП)

ЧП = БП - П

Де П - податок на прибуток (25%).

Платниками податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Щодо податку з прибутку використовують такі податкові періоди:

- календарний квартал;

- календарне півріччя;

- календарні три квартали;

- календарний рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду [16, с. 129].

Якщо платник податку береться на облік податковим органом в середині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду. Якщо ж платник податку ліквідується, то останнім податковим періодом вважається період (що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації. Податок, що підлягає сплаті до бюджету, визначається за формулою:

У ПП = ОО х Спп - Пп.,

Де У ПП - сума податку з прибутку, яка підлягає сплаті до бюджету;

ОО - об'єкт оподаткування;

Спп - ставка податку з прибутку (25%);

Пп - плата за патент (якщо підприємство викупило патент для здійснення своєї діяльності).

Податок за звітний період сплачується до відповідного бюджету у термін визначений законом для квартального податкового періоду.

Декларацію про прибуток ВАТ «Коровай» складає за формою, затвердженою ДПА України.

Декларацію заповнюють у гривнях без копійок. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися документами, даними фінансового обліку й відповідати податковому обліку.

Оригінал декларації про прибуток підприємства платник подає до податкового органу за його місцезнаходженням.

Декларація про прибуток підприємства складається з основної частини і одинадцяти додатків.

У загальній частині декларації записують повну назву підприємства, форму власності, ідентифікаційний код, місцезнаходження та номер телефону платника [13, с. 243].

У першій частині визначають загальну суму валових доходів отриманих від усіх видів діяльності, а також суму скоригованого валового доходу, яку визначають зменшенням загальної суми валового доходу на суму доходів, які підлягають виключенню зі складу валових доходів.

У другій частині визначають загальну суму валових витрат виробництва та обігу, а також витрати, які за своїм змістом виключаються із загальної суми валових витрат з метою оподаткування.

У третій частині визначають загальну суму нарахованих амортизаційних відрахувань за основними фондами і нематеріальними активами.

У четвертій частині визначають суму прибутку, що підлягає оподаткуванню за загальною ставкою, а також сума, що оподатковується за іншими ставками.

У п'ятій частині визначають податкове зобов'язання та зменшення такого зобов'язання у податковому періоді.

У шостій частині визначають податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету.

У сьомій частині відображають зобов'язання щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів у джерела їх виплати за рахунок цих виплат [13, с. 251].

З метою розрахунку або розшифрування окремих показників декларації з податку на прибуток підприємства заповнюються додатки.

Додатки до декларації К1/1, К1/2, К3, К4, К5, К6, К7 заповнюються щоквартально, додатки Р1, Р2, Р3, Р4 подаються разом з декларацією за звітний рік.

Додаток К1/1 містить: розрахунок прирості (убутку) балансової вартості запасів; розрахунок амортизаційних відрахувань; витрати на поліпшення основних фондів; прибуток від продажу землі.

Додаток К1/2 включає: розрахунок амортизації витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин; витрати на поліпшення нафтогазових свердловин.

Додаток К2 розшифровує доходи й витрати, пов'язані з виконанням довгострокових договорів.

Додаток К3 - Розрахунок фінансових результатів операцій із цінними паперами, корпоративними правами й деривативами.

Додаток К4 - Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Додаток К5 містить розрахунок прибутку, звільненого від оподаткування.

Додаток К6 надає суму зменшення нарахованої суми податку на прибуток.

Додаток К7 передбачає розрахунок податків на прибутки від лотерей та ігорного бізнесу.

Додатки, що подаються разом з річною декларацією містять таку інформацію:

Додаток Р1 - сума внесків на довгострокове життя й додаткове пенсійне страхування;

Додаток Р2 - суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), які включаються у валові витрати;

Додаток Р3 - витрати на добровільне перерахування коштів, передачу товарів;

Додаток Р4 - Розрахунок валових витрат при здійсненні операцій з нерезидентами, які мають офшорний статус.

Декларацію підприємство подає незалежно від того, виникло у звітному періоді податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності (додаток 7, 8, 9).

7. Застосування ПК при здійсненні податкового обліку

Застосування комп'ютерної техніки дозволяє прискорити обробку облікової інформації та передачу її за всіма напрямками. Поряд з обліковою інформацією з допомогою комп'ютера можна отримувати оперативно і вчасно всю інформацію для забезпечення системи бухгалтерського обліку, а тому однією з вирішальних складових матеріально-технічного забезпечення бухгалтерського обліку є його комп'ютеризація та програмне забезпечення.

За допомогою комп'ютеризації підприємства мають змогу вести синтетичний облік та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці, вводити та обробляти бухгалтерські проведення, оформити первинні документи, складати податкові накладні, формувати звітність.

У ВАТ «Коровай» використовується програма «1С: бухгалтерія». Конфігурація продукту, зберігаючи всі можливості системи забезпечує інтегроване ведення обліку: єдину систему нормативно-податкової інформації, автоматичне відображення торгово-складських операцій і розрахунку зарплати, фінансовий облік по декількох юридичних особах, консолідований управлінський облік.

Податкова накладна, що надається продавцем покупцю і складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, - це єдиний документ, що надає право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, сплачених у зв'язку з придбанням готової продукції покупцем.

Облік розрахунків по ПДВ ведеться в типовій конфігурації на рахунку третього рівня 641.5 «ПДВ» у розрізі субконто «Податки і відрахування», що має тип довідника «Налоги и отчиснения».

Облік сум ПДВ, визначених виходячи із сум отриманих авансів за готову продукцію, запасів, необоротні активи, а також роботи (послуги), що підлягають відвантаженню (виконанню) ведеться на субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» в розрізі двох видів субконто: «Контрагенти» і «Замовлення».

На субрахунку 644 «Податковий кредит» у розрізі субрахунків 644.1 «Податковий кредит» і 644.2 «Не отримані податкові накладні» і двох видів субконто «Контрагенты» і «Заказы» ведеться облік ПДВ сум ПДВ, на які ВАТ «Коровай» має право зменшити свої податкові зобов'язання.

Документами, що реалізують облік розрахунків з ПДВ є «Налоговая накладная», «Приложение №1» і «Приложение №2» до неї «Запись книги приобретений», книга продажу формується автоматично на підставі виписаних і проведених податкових накладних і оформлена у вигляді звіту «Книга продаж», «Книга приобретений» формується на підставі проведених документів «Запись книги приобретений».

Підсумкові податкові накладні за місяць виписуються в тих випадках, коли постачання товарів покупцю носить безперервний чи ритмічний характер з обумовленою в договорі періодичністю оплати поставленої продукції.

При проведенні документ «Налоговая накладная» не формує бухгалтерських проводок, але для того, щоб він був включений до книги продаж, документ необхідно провести.

В тому випадку, коли частина товарів, що постачаються, не містить окремої вартості, перелік товарів, що частково постачаються, вказується в додатку №1 до податкової накладної та в повній вартості враховується при визначенні загальної суми податкових зобов'язань (додаток 10, 11).

Висновки

Діюча система оподаткування може повністю реалізувати свої функції лише за певних умов, а саме: наявність системи обліку, яка б адекватно відображала реальну економічну ситуацію і забезпечувала можливість контролю за справлянням податків.

Найбільш ефектні вартісні сплати податкових платежів здійснюються за допомогою податкової політики.

Основні принципи податкової політики такі:

- дотримання діючого законодавства;

- пошук та використання найбільш ефективних рішень для мінімізації платежів;

- цілеспрямована діяльність на різні елементи бази оподаткування в залежності від РУП податків по джерелах їх виплати;

- оперативний облік змін в діючому податковому законодавстві;

- планування податкових платежів.

Поєднуючи податковий облік з основними принципами податкової політики стають ефективним знаряддям втілення державної політики з питань економіки та соціального розвитку. За допомогою податків здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту в територіальному та галузевому аспектах, а також між різними соціальними групами. Цей перерозподіл згладжує вади ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації праці, підтримання рівня зайнятості.

Раціональна система оподаткування повинна стимулювати господарську і підприємницьку ініціативу, створювати одночасно рівні умови для всіх суб'єктів господарювання. Система оподаткування має бути повністю адаптована до чинних у державі системи управління і методів державного регулювання розвитку економіки. Вона повинна враховувати аналіз інтересів виробника і споживача, держави і суспільства. Найоптимальнішою і ефективною в умовах України була б така податкова система, яка б відповідала соціально орієнтованій моделі економіки. У цілому податкову систему потрібно вдосконалювати у напрямку її уніфікації щодо джерел податків і забезпечення зацікавленості суб'єктів господарювання у підвищенні ефективності виробництва.

Література

1. Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. із змінами і доповненнями

2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами і доповненнями

4. Указ Президента України від 28.06.1999 р. №746/99 «Про внесення змін до Указу Президента від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства»

5. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. №98/96-ВР із змінами і доповненнями

6. Закон України «Про ліцензування певних видів господарчої діяльності» від 01.06.2000 р. №1775-111

7. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV

8. Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 р. №143 із змінами і доповненнями

9. Порядок ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних, затв. наказом ДПА України від 30.06.2005 р. №244

10. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабміну України від 25.05.1998 р. №37-40

11. Положення про спрощену форму обліку суб'єктів малого підприємництва», затв. наказом МФУ від 30.09.1999 р. №96

12. Костюк Д. «Бухгалтерський облік на малих підприємствах згідно з П(С) БО» - Харків, Фактор, 2001 р.

13. Малишкін А.І. «Податковий облік», - К.: Лібра, 1999 р.

14. Загородній В.П. «Настольна книга бухгалтера малого бізнесу», - К.: Віра-Р, Дакор, 2000 р.

15. Онищенко Т. «Приватний підприємець», - Харків, Фактор, 2001 р.

16. Хомин П.Я. «Облік податку на додану вартість», валових витрат і доходів», - Тернопіль, Джура, 1998 р.

17. Савченко О. «Єдиний податок», - Харків, Фактор, 2001 р.

Размещено на Allbest.ru