Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація та методика проведення аудиту підприємства»

на тему: Аудит фінансової звітності підприємства

ВСТУП

За останні роки в економіці України відбулися радикальні зміни, обумовлені переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів.

Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність суб'єктів господарювання. Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок. У цьому зв'язку дослідження питань з організації та проведення аудиту фінансової звітності підприємства набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Об'єктом дослідження є фінансова звітність підприємства

Пердмет дослідження - …..(те, що знаходиться в межах об'єкта дослідження).

Методи дослідження - ……(наприклад: системний підхід, метод економічного аналізу, математичної статистики, теорії оптимальних рішень і т.д.).

Мета курсової роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні основ організації, розкритті діючої практики з аудиту фінансової звітності підприємства, а також підготовки пропозицій щодо проведення аудиту фінансової звітності підприємства на підприємстві.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

- обгрунтовано науково-теоретичні та методичні основи аудиту фінансової звітності підприємства;

- наведена організаційно-економічна характеристика підприємства…(назва підприємства);

- проведено аналіз динаміки та структури балансу та фінансового стану підприємства…(назва підприємства);

- запропоновано форми робочих документів аудитора.

Впровадження пропозицій і рекомендацій, наданих у роботі, дозволить більш якісно та об'єктивно організувати та здійснити аудиторську перевірку фінансової звітності підприємства.

1 Науково-теоретичні та методологічні основи аудиту фінансової звітності підприємства

1.1 Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства

Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства є, в основному, фінансова звітність.

Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р №87. Згідно з цим П(С)БО фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітністі є достовірність, повнота та відкритість для ознайомлення користувачів.

Баланс підприємства (форма №1) (додаток 1) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 "Звіт про фінансові результати" (додаток 2).

Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечувати користувачів звітності додатковими даними, які недоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та ін. звітні документи, але котрі є необхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансових результатів її діяльності.

На вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналіз характеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.

Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу беруть базисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально.

Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції, коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають на розподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів (задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та наданні послуг) доцільним було б здійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змін показників у статтях балансу підприємства.

Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відносних показників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей у підсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводити міжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення боргів.

1.2 Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість). На неї впливають різні чинники - як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів.

За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності.

Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники:

наявність власних обігових коштів (ВОК) - визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротніми активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати:

ВОК = КіР - ПА, де

КіР - сума капіталу і резервів; ПА - позаобігові активи.

наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) - визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:

ВД = ВОК + ДП, де

ДП - довгострокові пасиви.

загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат (ОД) визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів:

ОД = ВД + КПК, де

КПК - короткострокові позикові кошти.

Цій трійці показників наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (ВОК):

ВОК = ВОК - З, де

З - запаси.

надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (ВД):

ВД = ВД - 3

надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (ОД):

ОД = ОД - 3

Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

Абсолютна стійкість фінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки України зустрічається доволі рідко, задається умовою:

З < ВОК + К, де

К - кредити банківських установ, а також кредиторська заборгованість за товари.

Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові:

З = ВОК + К

Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК:

З = ВОК + К + ДПФН, де

ДПФН - джерела, що послаблюють фінансову напруженість.

Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:

З > ВОК + К

Таким чином фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Як правило, будучи тісно пов'язаними, зазначені фактори нерідко різнонаправленно впливають на результати функціонування підприємства, а значить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторів здатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.

Наявність цих факторів потребує групування за ознаками:

за місцем виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;

за важливістю результату - основних і другорядних;

за структурою - простих і складних;

за часом дії - постійних і тимчасових.

Враховуючи, що підприємство є одночасно і суб'єктом, і об'єктом відносин у ринковій економіці, а також те, що воно має різні можливості впливу на динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішим є поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.

Розглянемо насамперед внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо. Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості - склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку, а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:

по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;

по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

галузева належність суб'єкта господарювання;

структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

розмір оплаченого статутного капіталу;

величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу, в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, - істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

1.3 Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства

Як вже зазначалося вище, головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можна визначати за минулий період, на якусь певну дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних балансу підприємства. Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на поточному рахунку та інших рахунках грошових коштів. Якщо ці суми незначні, слід також перевірити стан розрахунків з різними кредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких прострочено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості слід починати з визначення сум заборгованості по банківським кредитам, розрахунках з кредиторами за товари, роботи, послуги, розрахунках з бюджетом та з працівниками з оплати праці.

Аналіз фінансового стану підприємства за певний період, в принципі, потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників по окремих датах або відносно коротких відрізках часу. Неоціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з поточного рахунку (особливо одна сума - залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку - надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.

Крім аналізу платоспроможності підприємства слід також звернути особливу увагу на аналіз його ліквідності.

Ліквідність - це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів.

Всі активи підприємства в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи:

Найбільш ліквідні активи (А1) - суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

Швидкореалізовані активи (А2) - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.

Повільнореалізовані активи (А3) - найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям тощо.

Важкореалізовані активи (А4) - активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті I розділу активу балансу "Необоротні активи".

Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж всі інші активи підприємства.

Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов'язань групуються наступним чином:

Найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики, не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).

Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати.

Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви - статті ІІI розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".

Постійні пасиви (П4) - статті I розділу балансу "Власний капітал".

Короткострокові і довгострокові зобов'язання, разом узяті, називають зовнішніми зобов'язаннями.

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують його короткострокові зобов'язання.

Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 П1

А2 П2

А3 П3

А4 П4

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом загального покриття.

Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:

Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи.

Встановлений норматив цього показника рівний 2,0.

Коефіцієнт покриття є дуже укрупненим показником, внаслідок чого в ньому не відображається ступінь ліквідності окремих елементів оборотного капіталу. Тому у практиці аналізу фінансового стану на українських підприємствах використовують також інші коефіцієнти ліквідності, два з яких подано нижче.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Він розраховується за формулою:

Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується за формулою:

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта повинна перевищувати 0,2.

Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачів інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності - для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків; коефіцієнт покриття - для покупців, власників акцій і облігацій підприємства.

1.4 Характеристика показників рентабельності

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але і відносними показниками. Відносними показниками є система показників рентабельності.

У широкому розумінні слова поняття рентабельності означає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати виробництва і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст - визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Основними показниками рентабельності, якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:

Рентабельність активів (майна) (Р_а) - показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи:

, де

ЧП - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток); А - середній розмір активів.

Рентабельність поточних активів (Р_па) - показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в поточні активи:

, де

А_п - середній розмір поточних активів.

Рентабельність інвестицій (Р_і) - показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку "майстерності" керування інвестиціями:

, де

П - загальна сума прибутку за звітний період; ВК - середній розмір власного капіталу; ДЗ - середній розмір довгострокових зобов'язань.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення обіговості матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

2 Організаційно-економічна характеристика підприємства (назва підприємства)

2.1 Характеристика підприємства

Центр електрозв'язку №5 Харківської дирекції відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - Центр), розташоване: Україна, 63304, Харківська обл.., Красноградський р-н, м. Красноград, вул.. Леніна, 92.

Предметом діяльності Ценру є:

- Надання послуг місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, проводового мовлення та інших послуг електрозв'язку на принципах рівного доступу споживачів - як фізичних, так і юридичних осіб усіх форм власності на території діяльності Центру.

- Технічне обслуговування та експлуатація засобів зв'язку, забезпечення дотримання правил, стандартів, у тому числі міжнародних.

- Технічне обслуговування мереж місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, мереж документального зв'язку загального користування, мереж зв'язку з рухомими об'єктами та інших мереж електрозв'язку, використання радіочастот.

- Монтаж і обслуговування інформаційних (комп'ютерних) мереж та їх комутаційного користування.

- Діяльність, пов'язана з використанням та обігом цінних паперів.

Для досягнення мети своєї діяльності Центр також млже здійснювати:

- Забезпечення технічного захисту, конфіденційності, цілісності та доступності інформації важливої для держави, суспільства і особи.

- Впровадження нових технологій, включаючи заходи щодо захисту навколишнього середовища.

- Технічне обслуговування мереж зв'язку з рухомими об'єктами, використання радіочастот.

- Сервісне обслуговування засобів і систем обчислювальної, електронної та оргтехніки.

- Оптову і роздрібну торгівлю матеріально-технічною продукцією, кінцевими пристроями та супутніми товарами для надання послуг зв'язку, товарами народного споживання, сільськогосподарською, виробничою продукцією.

- Проведення за дорученням Товариства рекламно-інформаційних заходів для популяризації всіх видів послуг.

- Утримання та ремонт закріплених за Центром будівельних споруд.

- Експлуатацію закріплених за Центром транспортних засобів.

- Ремонт кінцевих абонентських пристроїв (телефонних апаратів, модемів та ін.)

- Ремонт, модернізація та будівництво споруд зв'язку.

Центр є відокремленим без балансовим спеціалізованим, структурним підрозділом Дирекції, що не наділений статусам юридичної особи і здійснює частину виробничий, господарських та інших функцій філії, до складу якої він входить.

У своїй діяльності Центр керується чинним законодавством, Статусом Товариства, цим Положенням, іншими внутрішніми нормативноми документами, рішеннями, прийнятими Вищим органом, Спостереженою радою та Правлінням Товариства, наказами і розпорядженнями Дирекції.

Центр зобов'язаний:

- Забезпечувати технічну експлуатацію, організацію безперебійної роботи, оперативне управління та обслуговування засобів і споруд електрозв'язку, що закріплені за Центром в установленому порядку, а також виконання технологічних функцій з встановленим рівнем якості.

- Задовольняти потреби юридичних і фізичних осіб у всіх видах послуг зв'язку в тому числі надавати міжнародні, міжміські, місцеві телефонні розмови, приймати телеграми, приймати та передавати факсимільні, телексні повідомлення, телетайпограми, повідомлення електронною поштою, надавати послуги багатофункціональної мережі передачі даних, в т. ч. послуги мережі Інтернет, інші нововведені послуги, та підвищувати їх якість.

- Забезпечувати дотримання затверджених правил, стандартів у тому числу міжнародних, наказів, інструкцій, нормативів, інших нормативних документів, які діють у галузі зв'язку, а також стандартів і норм обслуговування споживачів, встановлених товариством і передбачених чинним законодавством.

- Проводити поточний та капітальний ремонт засобів зв'язку з дотриманням нормативних документів з питань технічної експлуатації, стандартів, правил, в тому числі міжнародних.

- Забезпечувати готовність технічних засобів зв'язку до роботи в особливих і надзвичайних умовах.

- Здійснювати заходи цивільної оборони та мобілізаційної підготовки.

- Забезпечувати технічний нагляд за виконання монтажно-налогоджуванних робіт засобів зв'язку, брати участь у прийманні змонтованого обладнання та кабельних ліній в експлуатацію.

- Брати участь у впроваджені нової техніки і технологій, реконструкції мереж, раціоналізаторській і винахідницькій діяльності відповідно до порядку, встановленого у Товаристві.

- Конролювати технічний стан і роботу тарифікаційного обладнання, радіотрансляційних вузлів, з'єднувальних ліній з відомчими телефонними станціями та станції інших операторів, які мають вихід на мереже зв'язків загального користування.

- Здійснювати систематичний контроль за правильністю тарифікації послуг електрозв'язку, повнотою надходження і оприбуткування зборів (тарифних доходів).

- Надавати юридичним і фізичним особам інформаційно-довідкові послуги, оперативну інформацію про тарифи на послуги зв'язку, порядок встановлення телефонів та радіотрансляційних точок, надання послуг місцевого, міжміського, міжнародного та телеграфного зв'язку, проводового мовлення, а також інших послуг електрозв'язку.

- Вивчати попит і пропозицію за видами послуг електрозв'язкут різних соціальних груп населення в межах територіальних одениць.

- Укладати договори з юридичними та фізичними особами на надання усіх видів послуг електрозв'язку та інших послуг згідно чинного законодавства.

- Доставляти телеграми, квитанції та іншу кореспонденцію.

- Надавати додаткові послуги електрозв'язку (перестановка, переключення, тимчасове відключення, розблокування телефонів та ін.).

- Здійснювати прийом, облік, оформлення та розгляд заяв на встановлення телефону та надання послуг зв'язку; виписку та оформлення нарядів на використання послуг.

- Вести особові рахунки абонентів, своєчасно шляхом автопродзвонювання сповіщати їх про стан дебіторської та кредиторської заборгованості.

- Виставляти рахунки абонентам за надані в кредит послуги зв'язку, а також на запити споживачів деталізувати ранки за послуги.

- Збирати та обробляти інформацію щодо оплати наданих послуг зв'язку, формувати та друкувати виконавчі рахунки абонентам за ці послуги, обігові відомості за все послуги електролзв'язку.

- Формувати та передавати до баз даних розрахунк4ів з абонентами відомостей в електронному вигляді засобами електронної пошти про нарахування за міжнародні та міжміські телефонні розмови за звітний період.

- Організовувати та вдосконалювати роботу для зниження рівня дебіторської заборгованості за надані послуги електрозв'язку та доведення її стану до рівня технологічного.

- Приймати платежі від юридичних і фізичних осіб за власні послуги та послуги, надані іншими підприємствами, організаціями, державними органами.

- Здійснювати оптову і роздрібну торгівлю телефонними картками ( металевими, пластиковими, комбінованими), жетонами.

- Розглядати заяви, звернення та скарги про незадовільну роботу засобів електрозв'язку або надання послуг незадовільної якості, вживати необхідних зачодів для ліквідації причин, які викликали скарги.

- Займатися матеріально-технічним забезпеченням виробництва, придбавати необхідні матеріальні цінності робити витрати для забезпечення своєї діяльності в межах кошторису.

- Вживати заходів для організації тарифікації робочих місць, проведення чисельності штату у відповідність до нормативної, використовувати фонд оплати праці в межах кошторису.

- Забезпечувати додержання законодавства про працю, вимог діючих нормативних актів з охорони праці, пожежної безпеки та безпеки руху.

- Забезпечувати охорону і схоронність майна, закріпленого за Центром.

- Забезпечувати облік, схоронність та своєчасну здачу дорогоцінних та кольорових металів.

- Виконувати інші зобов'язання, передбачені статутними на іншими внутрішніми документами Товариства.

Майно Центру формується шляхом виділення йому в користування частиною майна Товариства для досягнення мети діяльності згідно з цим положенням.

Майно, що закріплене за Центром, складається з основних фондів та обігових коштів, вартість яких відображається на балансі Дирекції. Майно використовується виключно для діяльності в межах повноважень, визначених цим Положенням.

Власником майна, яке закріплене за Центром, а також майна, отриманого в результаті його господарської діяльності, є Товариство.

Порядок придбання, відчуження, списання, передачу в оренду майна, що використовується Центром, встановлюється Правлінням згідно з Статусам Товариства із чинним законодавством України.

Центр здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність в межах і в порядку, встановлених Дирекцією. Центр повинен вести внутрішню звітність за встановленою формою. Ця звітність подається на розгляд Дирекції щомісячно у встановлені нею строки.

Оплата праці, в тому числі преміювання, виплата винагород, надбавок і доплат, здійснюються Центром в межах фонду оплати праці згідно із законодавством про працю і на підставі положень про оплату праці Дирекції.

Трудові відносини працівників Центру реалізуються згідно до чинного законодавства про працю. Наймання, переведення та звільнення працівників, робочий час та час відпочинку, оплата праці, трудова дисципліна, охорона праці та інші питання трудових відносин у Центрі регулюються колективним договором Дирекції, правилами внутрішнього трудового розпорядку та ін. внутрішніми нормативними документами товариства.

Працівники Центру мають право на соціальне медичне страхування у порядку і умовах, встановлених на рівні не нижчому, ніж для працівників і службовців державних підприємств.

ДОГОВІР НА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТА № 5 - 8/2007

10 серпня 2007 р.

м. Харків

ЗАТ «Аудиторська фірма «Синтез-Аудит-Финанс» в особі Голови правління Гончаровой Валентини Григорівни, надалі іменована «Виконавець», що діє на підставі Статуту , з одного боку, і ВАТ «Интер контракт» в особі Генерального директора Балабатько Ігоря Дмитровича, надалі іменований «Замовник», що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали даний Договір про нижченаведене:

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

Замовник доручив, а Виконавець зобов'язується здійснити нижченаведені аудиторські послуги:

1.1 Надати аудиторський висновок про правильність обліку і звітності чи аргументоване відмовлення від підтвердження обліку запасів, повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

1.2 Надати аудиторський звіт по вищевказаному питанню.

1.3 Надати рекомендації з усуненню виявлених недоліків, помилок і неточностей.

1.4 Відновлення бухгалтерського обліку не є предметом даного договору.

2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ СТОРІН

Виконавець зобов'язується:

2.1 Належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності Замовника, їхню вірогідність, повноту і відповідність чинному законодавству і встановленим нормативам;

2.2 Повідомляти Замовника про виявлені при проведенні аудита недоліках ведення бухгалтерського обліку і звітності ;

2.3 Зберегти в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудита. Не розголошувати зведень, що складають предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах, в інтересах третіх облич;

2.4. Обмежити свою діяльність наданням аудиторських послуг, обговорених у розділі 1.

2.5 Інформація про результати проведеної роботи буде представлена Замовнику у виді документів обговорених у розділі 1, пункти 1.1і 1.2.

Замовник зобов'язується створити Виконавцю належні умови для якісного виконання аудита:

2.6 Надати достовірну інформацію.

2.7 Надати Виконавцю для аналізу достатній обсяг інформації про результати фінансово-господарської діяльності, у тому числі на вивчення бухгалтерської звітності і документів, що складають комерційну таємницю і не підлягають публікації.

2.8 Не починати зі своєї сторони ні яких дій, що приводяться до втрати незалежності Виконавця;

2.9 Зробити прийом виконаної Виконавцем роботи, відповідно до розділу 3.

2.10 Зробити оплату за виконану роботу, відповідно до розділу 5.

3. ПОРЯДОК ЗДАЧІ І ПРИЙМАННЯ РОБІТ

Документами, що підтверджують виконану Виконавцем роботу, за даним Договором, є нижченаведені,

3.1 Акт прийому - здачі аудиторського висновку. Повинний бути підписаний не пізніше наступного дня, після надання аудиторського висновку. У противному випадку, надається Замовником аргументовані доводи про не згоду з аудиторським висновком, у термін вище обговорений.

3.2 Звіт про аудиторську перевірку є внутрішнім документом Замовника.

3.3 Лист «Про не можливість проведення подальшої аудиторської перевірки». Надається Виконавцем, у випадку припинення дії даного Договору, із причин викладеним у пункт 1.3, а також не дотримання умов пункту 2.6 і 2.7.

4. ТЕРМІН ВИКОНАННЯ РОБІТ

4.1 Виконавець зобов'язаний у період з ________ р. по _________ р. виконати роботу у формі аудиторської перевірки (аудита) і зв'язаної з ними експертизи, відповідно до розділу 1.

4.2 У плині двох днів, після закінчення робіт. Виконавець повинний надати Аудиторський висновок. Експертний висновок і Звіт аудиторської перевірки.

5. ВАРТІСТЬ РОБІТ І ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ

5.1 На підставі угоди сторін вартість робіт за Договором складає:

сума за договором - 20000 грн. крім того, ПДВ - 4000 грн. Разом сума за договором - 24000 грн. Даний пункт Договору є Протоколом угоди ціни.

5.2 Передоплата виробляється в розмірі 30% суми зазначеної в пункті 5.1, а що залишилися 70% після завершення роботи, відповідно до розділу 3.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

Виконавець несе відповідальність у нижче перерахованих випадках:

6.1 За неналежне виконання своїх зобов'язань Виконавець несе майнову й іншу відповідальність, у розмірі 70% від фактично нанесеного Замовнику збитку з їхньої вини.

Усі суперечки майнового характеру між Виконавцем і Замовником дозволяються у встановленому порядку з дотриманням вимог Закону.

6.2 За не дотримання термінів виконання робіт, обговорених у розділі 4, за кожний наступний день сума Договору, зазначена в пункті 5.1 зменшується на 0,2%.

Замовник несе відповідальність:

6.3 За вірогідність наданої Виконавцю інформації.

6.4 За виявлені відхилення і порушення в обліку і звітність по них.

6.5 За невиконання рекомендацій Виконавця.

6.6 За не виконання пункту 2.9 і 2.10 у розмірі 1% від суми обговореної в Договорі по пункті 5.1, за кожний прострочений день, після закінчення двох днів після підписання Акта прийому - здачі.

7. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

Даний Договір є дійсним з моменту його підписання до моменту виконання всіх дій, обговорених у даному Договорі.

8. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ЗАМОВНИК

ТОВ "Адоніс"

Україна 69055, м. Запорожжя,

Пр.Леніна, 63, оф.406,

т., факс:0612-570626,0612-571365

ЕДРПО В 27456734

Р/Р № 26008124701

АКБ "Металург" МФО 313582

Генеральний директор ТОВ "Адоніс"

ВИКОНАВЕЦЬ

ЗАТ "АФ "Синтез-Аудит-Финанс"

Україна 69035, м. Запорожжя

вул.Правди, 79, оф. 23,

т., факс: 0612-593457, 0612-593443

ЕДРПО В 24765632

Р/Р № 26000234500001

АКБ "Металург" МФО 313582

Порядок проведення аудиту по питанню знайомства з підприємством

№	Найменування роботи	Джерела	Термін
1	Визначити сферу діяльності (виробнича або сфера послуг)	Надається підприємством
2	Зібрати інформацію про галузь, по якій ведеться перевірка	Статистичні дані та інша література
3	Визначити вид економічної діяльності	Статут
4	Визначити розмір підприємства (мале, середнє, велике)	Кількість здійснюваних операцій за місяць
5	Знайомство з юридичними документами підприємства	Надається підприємством
6	Визначити форму власності, порядок створення підприємства, його особливості	Статут
7	Визначити підпорядкованість підприємства	Статут
8	Ознайомитись з предметом діяльності підприємства, згідно до Статуту	Статут
9	Порівняти діяльність підприємства з діяльністю, яка зафіксована в Статуті.	Проводиться аудитором
10	Перевірити наявність ліцензій на окремі види діяльності	Юридичні документи
11	Визначити обороти підприємства	Надається підприємством
12	Ознайомитись з розміром Статутного капіталу, порядком його створення, переліком осіб, що мають у статутному фонді частку, що перевищує 5%	Надається підприємством
13	Вивчити структуру підприємства	Схема - Структура підприємства
14	Ознайомитись з чисельністю службовців, функціональними обов'язками	Надається підприємством
15	Ознайомитись з видами цінних паперів підприємства
16	Ознайомитись з Бізнес-планом підприємства, перспективою розвитку	Надається підприємством
17	Доля на ринку (міста, області, країни), яку має підприємство, по кожному виду діяльності	Статистичні дані
18	Знайомство з основними показниками, які характеризують діяльність підприємства	Розрахунки підприємства, або аудитора

Виконавець:

Голова правління ЗАТ АФ «Сінтез-Аудит-Фінанси» Гончарова В.Г.

Порядок проведення аудиту по питанню вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю

№	Найменування роботи	Термін
1	З'ясувати, чи відповідає організаційна структура підприємства розміру підприємства
2	Вивчити розподіл прав, обов'язків і відповідальності працівників та узгодженість із організаційною структурою підприємства
3	З'ясувати наявність контролю вищестоящими керівниками за виконанням делегованих прав і обов'язків
4	Знайомство з наказом по підприємству про зміст облікової політики на поточний період
5	Перевірити наявність положення про бухгалтерію, посадові інструкції працівників
6	Ознайомитись з робочим Планом рахунків
7	Ознайомитись з альбомом форм первинних документів, облікових реєстрів і звітності, які використовуються на підприємстві
8	Вивчити графік документообігу та терміни представлення звітності
9	Визначити наявність внутрішнього контролю стосовно обліку запасів підприємства:
10	наявність договорів про матеріальну відповідальність
11	наявність санкцій на здійснення господарських операцій на первинних документах
12	розподіл відповідальності між різними особами за виконання господарської операції, її запис і зберігання запасів
13	перевірити правильність реєстрації первинних документів
14	перевірити правильність зберігання та обліку документів суворої звітності
15	перевірити наявність контрольної процедури між аналітичним та синтетичним обліком
16	перевірити правильність оформлення та видачі доручень на отримання ТМЦ, відповідність даті указаній в дорученні та накладній
17	перевірити своєчасність оприбуткування ТМЦ та передачі документів в бухгалтерію
18	превірити наявність податкових накладних на товари
19	перевірити порядок та періодичність проведення інвентаризації, правильність її оформлення, результатів інвентаризації
20	превірити наявність заходів що до збереження ТМЦ
21	перевірити наявність процедур попередження і виявлення несанкціонованих операцій, помилок у документах
22	ретельне вивчення випадків, щодо нестачі ТМЦ, або залишків, виявлених у ході інвентаризації
23	перевірити заходи заохочення або стягнення, які використовуються на підприємстві

Виконавець:

Голова правління ЗАТ АФ «Сінтез-Аудит-Фінанси» Гончарова В.Г.

Загальний план аудиторської перевірки

Найменування	Призначення	Примітки	Термін
1	2	3	4
1. Загальне ознайомлення з підприємством	Вивчення особливостей роботи підприємства		Два дні
2. Фінансова звітність	Відповідність фінансової звітності дійсним вимогам законодавства, а саме заповнення статей, які пов'язані з обліком запасів	Встановлені форми звітності П(с)БО 1-6	Один день
3. Облікова політика підприємства	Відповідність встановленої на підприємстві політики дійсним вимогам законодавства, а також виконання положень записаних в Наказі .№1	П(с)БО 7-24 Наказ №1 "Про облікову політику підприємства"	Один день
4. Система внутрішнього контролю	Чи дозволяє система внутрішнього контролю здійснювати достовірний бухгалтерський облік. Ступінь довіри аудитора до наданих даних	Наявність контрольних процедур (від цього залежить обсяг перевірки: суцільна чи вибіркова)	Три дні
5. Бухгалтерський облік запасів підприємства	Відповідність обліку запасів встановленим П(С)БО та іншим законодавчим нормативам	П(с)БО, Закони, постанови, нормативні документи	Три дні
6. Податковий облік запасів підприємства	Відповідність податкового обліку дійсним вимогам	Нормативні документи податкового обліку	Три дні
7. Звіт аудиту	Характеристика виявлених недоліків, помилок, п,ропозиції та рекомендації по їх усуненню		Два дні
8. Аудиторський висновок	Надання одного із видів висновку: Позитивний, умовно-позитивний, від'ємного характеру, відмова від висновку		Два дні

аудит фінансова звітність

Програма аудиторської перевірки

Основні напрямки	Первинні документи та облікові регістри	Документи
		звітні	нормативні
1	2	3	4
1. Загальне ознайомлення з напрямками діяльності підприємства та вивчення статутних документів.	Статут, свідоцтво про реєстрацію підприємства		Закон "Про підприємства та господарські товариства в Україні"
2. Попереднє вивчення фінансової звітності.		Баланс, Звіт про фінансові результати та інші	П(С)БО 2-4 МСА
3. Вивчення застосованих на підприємстві форм і методів бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.	Наказ №1 "Про облікову політику"		Закон "Про бух. облік та фінансову звітність в Україні"
4. Введення аудиторської процедури вивчення автоматизованого обліку на ПВМ і створення автоматизованих робочих місць.	Положення "Про автоматизований облік"		МСА
5. Вивчення документообігу на підприємстві по фінансово-господарчим операціям.	Затверджений графік документообігу		Інструкція № 88 "Положення про застосування первинних документів"
6. Уточнення обсягів аудиторської перевірки підприємства та корегування договору на проведення аудиту.			Закон "Про аудиторську діяльність"
7. Отримання аудиторських доказів по матеріальним цінностям: - перевірка фактичної наявності запасів шляхом проведення суцільної або вибіркової інвентаризації; - перевірка правильності оформлення первинних документів по господарським операціям пов'язаним з рухом запасів; - перевірка правильності включення витрат у первісну вартість запасів; - перевірка правильності та законності проведення уцінки та дооцінки запасів; - перевірка правильності застосування методів оцінки вибуття запасів та відповідність їх методам зазначеним в облікової політиці;

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Аудит фінансової звітності підприємства" скачать

Подобные документы

• Методика проведення аудиторської перевірки

  Особливості рекламного оголошення аудиторської фірми. Правила укладання договору на проведення оглядової перевірки фінансової інформації, зокрема фінансової звітності. Програма аудиту товарів. Ризики і порушення в системі обліку і внутрішнього контролю.
  
  контрольная работа [43,6 K], добавлен 21.10.2010
  

• Аудит основних засобів

  Науково-теоретичні та методичні основи аудиту. Характеристика та фінансовий аналіз діяльності підприємства "Зміївський машинобудівний завод". Договір на проведення аудиту. Програма, порядок проведення та оформлення результатів аудиторської перевірки.
  
  курсовая работа [139,6 K], добавлен 09.11.2010
  

• Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства

  Організація діяльності аудиторів та аудиторських фірм та інформаційне забезпечення аудиту. Організація і методика проведення аудиту праці та її оплати. Трудова угода. Звіт про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства.
  
  контрольная работа [38,8 K], добавлен 13.08.2008
  

• Дослідження критеріїв оцінки фінансової звітності, нормативне регулювання аудиту і фінансової звітності і їх вплив на саму методику аудиту

  Вплив критеріїв підготовки фінансової звітності на організацію проведення аудиту. Організація контролю якості, розробка нових стандартів. Моделі побудови системи нагляду за професією аудитора. Перспективи розвитку ринку аудиторських послуг в Україні.
  
  контрольная работа [28,8 K], добавлен 24.01.2011
  

• Організаційні процедури аудиту заробітної плати

  Етапи та стадії проведення аудиторської перевірки. Методика проведення аудиту нарахування і використання заробітної плати у ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат". Особливості проведення аудиту за умови використання обчислювальної техніки.
  
  курсовая работа [87,8 K], добавлен 19.08.2010
  

• Аудит результатів фінансової діяльності підприємства

  Аудит як форма контролю. Міжнародні стандарти та національні нормативи аудиту. Методика проведення аудиторської перевірки. Аудит інших операційних доходів. Аудит фінансової звітності суб’єктів підприємницької діяльності.
  
  курсовая работа [45,6 K], добавлен 18.09.2007
  

• Аудит в організації

  Суть аудиту, його різновиди та характеристика, завдання та цілі проведення. Предмет та методи вивчення аудиту, його організаційно-правові основи в Україні. Порядок оцінювання системи внутрішнього контролю і аудиту. Формування аудиторського висновку.
  
  курс лекций [63,2 K], добавлен 14.01.2010
  

• Організація і методика аудиту

  Основні етапи проведення аудиторської перевірки, порядок укладання аудиторського договору. Аудит нарахування амортизації (зносу) основних засобів. Предмет та об’єкти аудиту фінансової звітності. Приклади розв’язування задач та тести з даної теми.
  
  контрольная работа [4,3 M], добавлен 25.05.2010
  

• Аудиторська діяльність

  Прийоми аудиту, що використовуються для виявлення порушень на підприємстві. Логічний аналіз показників звітності. Обов’язковість проведення аудиторської перевірки, нормативно правові документи, що її регламентують. Програма аудиту фінансових результатів.
  
  контрольная работа [33,4 K], добавлен 08.04.2011
  

• Організація і методика проведення аудиту (на прикладі ПРАТ АПК "Зоря")

  Завдання та інформаційна база аудиту амортизації. Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю ПРАТ АПК "Зоря". Стан внутрішнього контролю за формуванням та обліком доходів. Методика аудиту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
  
  курсовая работа [155,8 K], добавлен 04.02.2013
  

Другие документы, подобные "Аудит фінансової звітності підприємства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам