Стан і напрямки вдосконалення обліку забезпечення зобов’язань на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

36

Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічний зміст забезпечення зобов'язань

Розділ 2. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів

2.1 Забезпечення виплат відпусток

2.2 Додаткове пенсійне забезпечення

2.3 Забезпечення гарантійних зобов'язань

2.4 Забезпечення інших витрат і платежів

Розділ 3. Облік цільового фінансування і цільових надходжень

Розділ 4. Пайова участь в будівництві

Розділ 5. Облік гуманітарної допомоги

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Актуальність теми курсової роботи. Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують зобов'язання підприємства перед поставщиками, підрядчиками, працівниками, за короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці зобов'язання є поточними. В широкому розумінні зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний контракт. У вузькому значенні - виникають із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону; за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу.

Забезпечення - це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

В Україні забезпечення виступають однією з основних складових облікової політики, при формуванні якої слід звернути особливу увагу на створювані резерви майбутніх витрат і платежів (на гарантійне обслуговування, на оплату відпусток працівникам тощо.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого, імовірно, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути визначена розрахунково. Забезпечення можуть створюватись для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; забезпечення інших витрат і платежів.

Забезпечення, як економічна категорія, означає створення резервних, і страхових фондів для гарантування погашення заборгованості кредиторам.

Розробленість теми:

Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему.

Значний внесок в теорію обліку забезпечення зобов'язань зробив Н.М.Ткаченко, який в своїх працях аналізує основні напрями діяльності фірми для вдосконалення обліку забезпечення зобов'язань.

Також існує ряд вчених, які велику увагу приділяють дослідженню стану обліку забезпечення зобов'язань на підприємствах - це Т.Н.Чебан, В.В.Собко, С.Ф.Голова, В.М.Пархоменко.

Мета курсової роботи полягає у вивченні особливостей обліку забезпечення зобов'язань на підприємствах.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

виявити та опрацювати фахову літературу з теми курсової роботи;

розкрити сутність основних понять;

визначити економічний зміст забезпечення зобов'язань;

охарактеризувати облік забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є забезпечення зобов'язань на підприємстві.

Предметом є дослідження особливостей організації обліку забезпечення зобов'язань.

Методи дослідження: обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи прямого структурного аналізу

При опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про економічний зміст забезпечення зобов'язань, охарактеризовано облік забезпечення майбутніх витрат і платежів, облік цільового фінансування і цільових надходжень, облік гуманітарної допомоги та пайову участь в будівництві.

Практична цінність полягає у систематизації та узагальненні опрацьованого матеріалу, набутті автором курсової роботи практичних навичок і вмінь з інформаційного пошуку, аналітико-синтетичного опрацювання літератури та узагальнення інформації. Крім того, укладено список літератури за темою роботи, який може бути використаний для подальшого вивчення теми.

Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми.

Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури. Основна частина складається з п'яти розділів.



Розділ 1. Економічний зміст забезпечення зобов'язань

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання - це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо[23, c. 145].

Підходи до визначення зобов'язань різні, їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

В широкому розумінні зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний контракт. У вузькому значенні - виникають із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону; за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу.

Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс", зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла, внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди [23, c. 141].

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних, активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже зобов'язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином у зв'язку з придбанням товарів та послуг, в кредит, або кредити, які, підприємство отримує для свого фінансування.

Обліковуються не всі господарські зобов'язання, а лише ті, що випливають з виконання укладених підприємством договорів чи здійснення дій, з якими фінансове право пов'язує виникнення зобов'язань із внесення платежів до бюджету та відповідних позабюджетних органів.

Класифікацію зобов'язань за різними ознаками можна представити у наступній таблиці (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1 Класифікація зобов'язань

Класифікаційна ознака	Вид зобов'язань	Коротка характеристика
За складністю	Прості	Погашаються одним платежем
	Складні	Включає первинне зобов'язання та набір вторинних зобов'язань
За визначеністю у часі	Обмежені у часі	Строк виконання зобов'язання визначений у часі
	Безстрокові	Строк виконання зобов'язання не визначений у часі
За забезпеченістю виконання зобов'язань	Забезпечені	Виконання яких забезпечено заставою
	Незабезпеченні	Виконання яких не забезпечено
Залежно від підстави виникнення зобов'язань	Договірні	Постають з угоди, домовленості сторін
	Позадоговірні	Виникають незалежно від волі учасників угоди
За способом погашення	Монетарні	Відображають суму грошових коштів, що підлягають сплаті кредиторам
	Немонетарні	Зобов'язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості
За часом виникнення	Теперішні	Виникають в результаті операцій та інших подій у минулому періоді
	Майбутні	Визначаються рішенням керівництва придбати активи в майбутньому та не є причиною для утворення справжнього зобов'язання. Рішення про придбання активів у майбутньому не призводить до виникнення поточних зобов'язань, зони виникають лише тоді, коли актив доставлено або коли укладено договір, який не підлягає скасуванню, на його придбання. Однак, якщо зобов'язання базуються на щорічних закупках або носять постійний характер, підприємство може визнати в якості заборгованості майбутні виплати
За терміном погашення	Довгострокові	Включають отримані позики, випущені облігації, видані закладні, векселі видані, зобов'язання по оренді тощо, якщо вони розраховані на строк погашення більше одного року
	Короткострокові	Зобов'язання, що задовольняються за допомогою використання поточних активів або створення інших короткострокових зобов'язань (заборгованість із розрахунків з бюджетом за податками та іншими платежами, кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за отримані від них товари, роботи, послуги; заборгованість з оплати праці; заборгованість зі страхування; авансові платежі замовників; короткострокові кредити банку; нараховані до сплати дивіденди, відсотки тощо)
За можливістю оцінки	Фактичні	Виникають як наслідок договірних відносин або законодавчих актів, їх суму можна оцінити досить точно. Фактичні зобов'язання поділяються на два види: документальні та враховані.
	Оціночні	Сума оціночних зобов'язань не може бути визначена до настання визначеної дати. До оціночних включаються зобов'язання перед бюджетом за податками
	Умовні (неіснуючі, потенційні)	Зобов'язання, спричинені умовними фактами господарського життя. Умовні зобов'язання не обліковуються в основній інформаційній сукупності та не відображаються у фінансових звітах, вони розкриваються у вигляді приміток.

Погашення зобов'язання може відбутися: сплатою грошових коштів в готівковій або безготівковій формі; розрахунками в кредит; передачею інших активів; наданням послуг; заміною зобов'язання іншим; перетворенням зобов'язання на капітал; відмовою кредитора від своїх прав або позбавленням їх. Використання безготівкової, готівкової або кредитної форми порядку розрахунків між отримувачем коштів і платником визначається договором.

Забезпечення - це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу [20, c. 69].

Цільове фінансування - спрямування фінансових ресурсів на певні, чітко визначені потреби (заходи).

Страхові резерви - грошові кошти, що утворюються страховиками з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування та доходів, одержаних від розміщення тимчасово вільних коштів.

Класифікація:

Забезпечення для відшкодування витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів.

Документування господарських операцій:

При формуванні та збільшенні:

Статут, установчий договір, накази, договори, виписки банку, ПКО, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо.

При використанні:

Статут, установчий договір, договори, платіжні доручення, ВКО, накази, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо.

Синтетичний облік:

Рахунки 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 "Цільове фінансування і цільові надходження", 49 "Страхові резерви" з відповідними субрахунками.

Аналітичний облік:

По рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" - за видами забезпечень майбутніх витрат і платежів, напрямами формування й використання, 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" - за призначенням та джерелами цільового фінансуванням і цільових надходжень, 49 "Страхові резерви" - за видами страхових резервів.

Забезпечення витрат є одним з об'єктів обліку.

В Україні забезпечення виступають однією з основних складових облікової політики, при формуванні якої слід звернути особливу увагу на створювані резерви майбутніх витрат і платежів (на гарантійне обслуговування, на оплату відпусток працівникам тощо.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого, імовірно, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути визначена розрахунково. Забезпечення можуть створюватись для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на:

виплату відпусток працівникам;

додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов'язань;

забезпечення інших витрат і платежів [13, c. 101].

Підприємства окремих галузей можуть також створити й інші додаткові резерви. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене.

Суми створених забезпечень визнаються витратами. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває.

Забезпечення, як економічна категорія, означає створення резервних, і страхових фондів для гарантування погашення заборгованості кредиторам.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів нараховується у звітному періоді, а використовується у майбутні періоди. Крім гарантії для кредиторів рівномірне нарахування забезпечень дозволяє рівномірно їх включати у собівартість продукції та відносити на фінансові результати.

Правильність утворення і погашення сум забезпечень перевіряється за даними кошторисів, розрахунків і за необхідності в кінці року коригується.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, збільшується або зменшується. У випадку відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.



Розділ 2. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів

Підприємницькій діяльності властивий досить високий ступінь ризику виникнення витрат, що не були заплановані. Наслідком виникнення таких витрат може стати зниження рівня прибутковості нижче запланованого або навіть понесення суб'єктом господарювання значних збитків. Щоб уникнути цього, компанії можуть створювати різноманітні види забезпечень майбутніх витрат і платежів. Мета формування такого забезпечення полягає в тому, щоб зарезервувати певну суму, що може виявитися необхідною для погашення можливих зобов'язань, якщо ні суму, ні дату виконання таких зобов'язань неможливо з точністю передбачити. Однак, існують певні обмеження щодо визнання забезпечень в бухгалтерському обліку. До того ж бухгалтеру необхідно знати існуючі механізми формування забезпечень і вміти обрати найкращий.

Критерії визнання в обліку всіх забезпечень майбутніх витрат і платежів сформульовані в пункті 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку України (П(С)БОУ) 11 "Зобов'язання" [2, с. 59]. Порівняємо їх із критеріями, наведеними в Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (МСБО) 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи" (табл. 2.1).

Порівнюючи формулювання критеріїв за П(С)БОУ 11 і МСБО 37 можна відмітити, що, по-перше, український стандарт не уточнює, для виконання якого (юридичного або конструктивного) зобов'язання формується забезпечення, а, по-друге, останньою умовою є розрахункова визначеність величини забезпечення за П(С)БО 11 і достовірна оцінка за МСБО, тобто вимога міжнародного стандарту є більш жорсткою відносно надійності оцінки величини створюваного резерву.



Таблиця 2.1 Критерії визнання забезпечень згідно з П(С)БОУ 11 і МСБО 37

П(С)БОУ 11	МСБО 37
Забезпечення створюється: *1)при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання; *2)погашення зобов'язання ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди; *3)оцінка зобов'язання може бути розрахунково визначена.	Забезпечення слід визнавати тільки коли: *1)підприємство має поточне юридичне або конструктивне зобов'язання як результат минулої події; *2)ймовірно, що для погашення зобов'язання буде необхідно здійснення платежу; *3)сума зобов'язання може бути достовірно визначена.

Розглядаючи другий критерій визнання треба відзначити, що в обох стандартах не вказано, за якої конкретно величини ймовірності здійснення платежу необхідно визнавати забезпечення в обліку. Спроба вирішити вказану проблему була зроблена російською вченою Л.В. Сотниковою [21, с. 231]. Її шкала була взята за основу для розробки власної (табл. 2.2).

Крім того, для кожного з ступенів ймовірності здійснення платежу нами були визначені дії бухгалтера в обліку. Так, якщо ризик здійснення платежу є дуже високим (95-100%), то бухгалтеру в обов'язковому порядку необхідно формувати забезпечення, якщо ризик високий (50-95%) - нарахування резерву носить рекомендаційний характер, якщо ймовірність платежу є середньою (5-50%) - керівництво підприємства і головний бухгалтер самостійно приймають рішення про те, доцільно чи ні формувати забезпечення. Якщо орієнтована величина ризику є низькою, то резерв майбутніх витрат і платежів формувати не треба, однак за балансом на рахунку 42 необхідно показувати виникнення непередбаченого зобов'язання. Якщо ймовірність платежу є дуже низькою, тобто меншою за 5%, то бухгалтеру нічого в обліку робити не потрібно.



Таблиця 2.2 Орієнтована оцінка ймовірності наслідків умовного факту господарської діяльності

Ступінь ймовірності	Характеристика наслідків	Кількісна оцінка	Дії в обліку
Дуже висока	Про виникнення майбутньої події (подій) можна стверджувати с достатньою впевненістю	95 - 100%	Формування забезпечення майбутніх витрат і платежів (обов'язкове)
Висока	Майбутня подія (події) швидше настане, ніж не настане	50 - 95%	Формування забезпечення майбутніх витрат і платежів (рекомендаційне)
Середня	Ймовірність того, що майбутня подія (події) настане, вище за низьку, але нижче за високу	5 - 50%	Формування забезпечення майбутніх витрат і платежів (за бажанням керівництва і бухгалтера)
Низька	Ймовірність того, що майбутня подія (події) настануть, достатньо низька	1 - 5%	Визнання непередбаченого зобов'язання
Дуже низька	Малоймовірно, що подія настане	0 - 1%	Відсутність дій

Механізм формування забезпечень в обліку включає в себе такі елементи як частота здійснення відрахувань до резерву, величина нормативу відрахувань, який множиться на фактичну базу для розрахунку величини всього резерву, і період нарахування резерву. В залежності від характеру й особливостей витрат, для погашення яких нараховується забезпечення, а також строків їх фактичного виникнення механізм формування резерву може бути різний (табл. 2.3).

Для витрат, які виникають у підприємства щорічно протягом всього року механізм формування забезпечень є однозначним: нарахування резерву здійснюється щомісячно шляхом множення нормативу на фактичну базу, обрану для розрахунку кожного конкретного різновиду забезпечення, протягом всього фінансового року. Яскравими прикладами таких витрат є витрати підприємства, пов'язані із виплатою відпусток працівникам, виплатою винагороди за вислугу років.



Таблиця 2.3 Механізми формування забезпечень майбутніх витраті платежів в бухгалтерському обліку

№ з/п	Характеристика витрат, для покриття яких формуються забезпечення	Механізм формування забезпечення:	Приклад забезпечення
		частота відрахувань	величина нормативу відрахувань	період нарахування
1.	Витрати, для покриття яких формуються забезпечення, виникають щорічно протягом всього року	щомісячно	постійна	протягом всього року	забезпечення виплат відпусток
2.	Витрати, для покриття яких формуються забезпечення, носять разовий характер, не повторюються щорічно і період їх фактичного виникнення є запланованим	І-й варіант	забезпечення наступних витрат на реструктуризацію
		щомісячно	постійна	чітко обмежений: з початку звітного року до місяця, наступного за місяцем завершення заходів, для забезпечення фінансування яких формується резерв
		2-й варіант
		щомісячно	постійна	протягом всього року
3.	Витрати, для покриття яких формуються забезпечення, носять разовий характер, не повторюються щорічно, період їх фактичного виникнення заздалегідь передбачити важко; повинні здійснитися певні події, після яких можна чекати виникнення таких витрат	щомісячно	постійна	не може бути визначений заздалегідь	забезпечення гарантійних зобов'язань

Для формування в бухгалтерському обліку забезпечень під витрати, які щорічно не повторюються, носять разовий характер, період виникнення яких є запланованим (наприклад, під витрати, пов'язані із проведенням реструктуризації підприємства), в зарубіжній обліковій практиці використовуються два механізми. Перший варіант передбачає чітко обмежений моментом фактичного завершення заходів період нарахування резерву. Отже, величина щомісячних відрахувань буде обчислюватися, виходячи не з 12 місяців, а з кількості місяців від початку до кінця робіт.

Другий варіант передбачає проведення розрахунку місячних відрахувань виходячи із 12 місяців (аналогічно механізму, застосовуваному для щорічно виникаючих витрат), незважаючи на період здійснення заходів. Використання першого варіанту, на наш погляд, є більш доцільним, оскільки при застосуванні другого варіанту буде мати місце дефіцит зарезервованих коштів, тобто сума накопиченого на початок здійснення заходів резерву не зможе покрити фактичних витрат. Різниця буде тим більшою, чим ближчим до початку року буде здійснення запланованих заходів, під забезпечення фінансування яких формується резерв [21, c. 139].

Якщо ж виникнення витрат, для покриття яких формується резерв, заздалегідь важко передбачити, оскільки ця обставина пов'язана із здійсненням певних подій в майбутньому, то механізм створення забезпечення в обліку характеризується нерівномірністю і відсутністю чітко визначеного періоду нарахування витрат. До резервів такої групи можна віднести резерв гарантійних зобов'язань.

Узагальнення інформації про рух коштів ведеться на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".

Забезпечення можуть створюватись для відшкодування (майбутніх) витрат на:

· виплату відпусток працівників;

· додаткове пенсійне забезпечення;

· виконання гарантійних зобов'язань;

· забезпечення інших витрат і платежів.

Облік нарахування та використання резерву на оплату відпусток працівникам ведеться на субрахунку 471 "Забезпечення виплат відпусток".

Облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення ведеться на субрахунку 472 "Додаткове пенсійне забезпечення".

Облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, предметів прокату тощо, ведеться на субрахунку 473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань".

На субрахунку 474 "Забезпечення інших витрат і платежів" ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів". У відповідності з П(С)БО 11 “Зобов'язання”, забезпечення - це зобов'язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати, або невідомий час їх погашення на дату складання балансу [8, c. 58].

Суми забезпечення визначаються за обліковою оцінкою ресурсів (з вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу.

Забезпечення використовується тільки для витрат, для покриття яких воно було створене.

Залишок забезпечення перегляду на кожну дату балансу і у разі необхідно коригують у сторону збільшення або зменшення. Якщо відсутня ймовірність погашення майбутніх зобов'язань, сума нарахованого забезпечення підлягає сторнуванню.

Для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду призначено рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

За дебетом рахунку відображають використання забезпечення, за кредитом - їх нарахування.

Аналітичний облік забезпечення майбутніх витрат та платежів ведуть за їх видами, напрямками формування й використання.

Ефект фінансування за рахунок забезпечень проявляється завдяки існуванню часового розриву між моментом їх формування (нарахування) та використання (грошових виплат). Залежно від цього визначають можливий строк використання їх як джерела фінансування. Якщо забезпечення мають короткостроковий характер, однак нарахування здійснюються регулярно (револьверно) і зберігаються стабільні залишки на відповідних рахунках, то їх можна трактувати як довгостроковий капітал.

Забезпечення можуть відноситися або на рахунок витрат підприємства (у складі інших операційних витрат), або відшкодовуватися за рахунок прибутку. Величина забезпечень визначається на основі прогнозних розрахунків фінансових і бухгалтерських служб підприємства. Розмір забезпечень, які відносяться на валові витрати, лімітується податковим законодавством.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів можна розглядати як один із інструментів прихованого самофінансування. За своїми характеристиками забезпечення можна трактувати як позичковий капітал підприємства з невизначеними строками та сумами погашення.

Рахунок 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" кореспондує

	за дебетом з кредитом рахунків:		за кредитом з дебетом рахунків:
20	"Виробничі запаси"	15	"Капітальні інвестиції"
23	"Виробництво"	23	"Виробництво"
24	"Брак у виробництві"	39	"Витрати майбутніх періодів"
25	"Напівфабрикати"	68	"Розрахунки за іншими операціями"
31	"Рахунки в банках"	81	"Витрати на оплату праці"
63	"Розрахунки з постачальниками і підрядниками"	82	"Відрахування на соціальні заходи"
65	"Розрахунки за страхуванням"	84	"Інші операційні витрати"
66	"Розрахунки з оплати праці"	91	"Загальновиробничі витрати"
68	"Розрахунки за іншими операціями"	92	"Адміністративні витрати"
		93	"Витрати на збут"
71	"Інший операційний дохід"	94	"Інші витрати операційної діяльності"



2.1 Забезпечення виплат відпусток

Найтиповішим видом забезпечень є резерв на виплату відпусток. Він створюється з метою рівномірного включення майбутніх витрат на виплату відпусток до витрат звітного періоду (наприклад, місяця). Величина резерву визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і процента, обчисленого як відношення річної прогнозованої суми на оплату відпусток до загального бюджету оплати праці. При безпосередньому нарахуванні відпускних працівникам відповідна сума уже не включається до витрат звітного періоду, а нараховується за рахунок коштів сформованого резерву. Створення резерву відпусток не спричиняє жодних наслідків у податковому обліку. Валові витрати виникають у підприємства безпосередньо в момент нарахування відпускних до виплати (тобто в момент використання зарезервованих сум).

До забезпечень виплат персоналу належать також інші суми нарахованих у звітному періоді витрат i платежів персоналу, що здійснюватимуться в майбутніх звітних періодах. До таких виплат потрібно віднести витрати на обов'язкові відрахування (збори) для забезпечення виплат на оплату відпусток, зокрема збори на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування, обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Деякі особливості є в обліку заробітної плати працівників за час відпустки. Чергові відпустки працівникам надаються протягом року, як правило, нерівномірно (особливо в сезонних виробництвах). З метою рівномірного включення до собівартості продукції (робіт, послуг) заробітної плати на оплату відпусток підприємствам дозволено створювати резерв. Такий резерв створюється шляхом щомісячного включення рівними сумами (визначеними за плановим відсотком до фактично нарахованої заробітної плати) наступних витрат на оплату відпусток. При цьому резерв створюється на наступні витрати по оплаті відпусток працівникам, а також нарахуванням на ці суми збору на соціальне страхування (оскільки при нарахуванні заробітної плати за час чергової відпустки працівнику в розрахунок приймається і допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів соціального страхування).

У бухгалтерському обліку на суму створеного резерву робиться запис по дебету рахунка 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін., кредиту рахунка 471«3абезпечення виплат відпусток». Нарахована заробітна плата відноситься на зменшення раніше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденції з кредитом рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» [11, c. 254].

Сальдо (кредитове) рахунка 47 «Забезпечення виплат відпусток» показує залишок невикористаного на кінець року резерву. Наприкінці року проводиться інвентаризація резерву на оплату відпусток працівникам. З цією метою за даними відділу кадрів (або уповноваженої для цього особи) складається список з зазначенням прізвища кожного працівника, за який період не використана відпустка, кількість днів невикористаної на 1 січня наступного року відпустки.

Шляхом множення середньоденного заробітку працівника на кількість днів ненаданої відпустки визначають суму резерву за невикористані відпустки. Якщо, наприклад, за даними інвентаризації визначена загальна кількість невикористаної відпустки 500 людино-днів, то при середньоденному заробітку працівників 45 грн. сума резерву з урахуванням збору на соціальне страхування дорівнює 23400 грн. (45 грн. х 500 х 1,04). Ця сума має дорівнювати кредитовому сальдо рахунка 471 «Забезпечення виплат відпусток». Зайва нарахована сума резерву сторнується, а на суму, якої не вистачає, робиться донарахування.

Якщо на підприємстві не прийнято створювати резерв на оплату наступних відпусток, то заробітна плата нарахована працівникам при наданні відпустки, відноситься на витрати виробництва або обігу в загальному порядку, тобто відображається по дебету рахунка 23 «Виробництво» та ін. в кореспонденції з кредитом рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою».

На субрахунку 471 ведуть облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Також на цьому субрахунку узагальнюється інформація про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Сума відпускних повинна бути розподілена на витрати протягом цього року, за який надається відпустка. Кожен місяць працівник заробляє частку суми відпускних, тому і заборгованість перед працівниками виникає в міру кожного відпрацьованого місяця, а отже, підлягає нарахуванню щомісяця або не рідше, ніж раз на квартал.

Коли ж працівникові оплачується відпустка, то сума відпускних нараховується за рахунок раніше нарахованого резерву. Сума забезпечення визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої зарплати працівникам і коефіцієнта, визначеного як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового капіталу оплати праці.

Приклад: припустимо, що плановий капітал оплати праці на 2001 рік складає 24 000 грн. Відповідно, планова сума на оплату відпусток складає 2000 грн.

Обчислимо коефіцієнт: 2000 : 24 000 = 0,083.

Припустимо, що у 1 кварталі заробітна плата працівникам склала 5 000 грн. У цьому ж кварталі у відпустку пішла одна особа, а сума її відпускних склала 200 грн.

Обчислимо суму забезпечення на оплату відпусток: 5 000 х 0,083 = 415 грн.

Як уже зазначалось, на субрахунку 471 узагальнюється інформація про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) на обов'язкове соціальне страхування від суми забезпечень виплат відпусток. Так, як в даний час загальний відсоток відрахувань на соціальне страхування складає 37,5%, то у 1 кварталі повинно бути нараховано: 415 х 37,5% = 155,63 грн. забезпечень на сплату зборів на обов'язкове соціальне страхування.

Таблиця 2.5

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1.	Нараховано створення резерву на майбутню оплату відпусток основним виробничим робітникам	23	471	200
2.	Нараховано створення резерву на обов'язкові відрахування до фондів соціального страхування (200х37,5%=75)	23	471	75
3.	Нараховано резерв на майбутню оплату відпусток загально виробничих працівників	91	471	65
4.	Нараховано створення резерву на обов'язкові відрахування до фондів соціального страхування (65х37,5%=24,38)	91	471	24,38
5.	Нараховано резерв на майбутню оплату відпусток працівниками адміністрації	92	471	100
6.	Нараховано створення резерву на обов'язкові відрахування до фондів соціального страхування (100х37,5%=37,5)	92	471	37,5
7.	Нараховано резерв на майбутню оплату відпусток працівникам відділу збуту	93	471	50
8.	Нараховано створення резерву на обов'язкові відрахування до фондів соціального страхування (50х37,5%=18,75)	93	471	18,75
9.	Нараховано суму відпускних за рахунок зменшення раніше нарахованих забезпечень	471	661	200
10.	Нараховано за рахунок резерву збори до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування, фонду соціального страхування на випадок безробіття (200х37,5%=75)	471	65	75

Отже, із загальної суми нарахованих забезпечень з виплати відпусток - 417 грн., у 1 кварталі було погашено таких зобов'язань на 200 грн. Із суми нарахованих забезпечень з виплати зборів на обов'язкове соціальне страхування - 155,63 грн. було погашено 75 грн. В результаті різниця (непогашене зобов'язання в сумі 215+80,63=295,63) повинна бути відображена у балансі в статті “Забезпечення виплат персоналу”.

2.2 Додаткове пенсійне забезпечення

Хоча законодавством України передбачена можливість реалізації програм додаткового пенсійного забезпечення за рахунок створення внутрішньовиробничих пенсійних фондів, у практиці господарювання вітчизняних підприємств вони ще не набули поширення. Між тим залишки у фондах (які є складовою забезпечень наступних витрат) на підприємствах країн з розвинутою ринковою економікою розглядаються як важливе джерело фінансування.

Якщо трудовим договором між працівником та працедавцем передбачаються грошові компенсації у разі непрацездатності, інвалідності, смерті чи старості, то протягом активної діяльності працівника нараховуються внески у відповідні фонди. Грошові видатки з цих фондів здійснюються лише з настанням певних обставин (вихід на пенсію, настання страхового випадку тощо), як правило, через багато років. Таким чином, підприємства мають у своєму розпорядженні постійні залишки коштів, які використовуються для покриття потреби в капіталі. Ці кошти можна розглядати як довгостроковий позичковий капітал.

Облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення ведеться на субрахунку 472 "Додаткове пенсійне забезпечення".

2.3 Забезпечення гарантійних зобов'язань

По товарах, на які встановлено гарантійний термін, до обов'язків продавця (виробника) входить виконання гарантійних зобов'язань протягом терміну гарантії. У разі виявлення дефектів або фальсифікації товарів протягом гарантійного терміну експлуатації споживач має право вимагати від продавця (виробника) їх усунення та відшкодування заподіяних збитків. З метою рівномірного віднесення на собівартість продукції витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) підприємство може сформувати резерв на виконання гарантійних зобов'язань. Величина резерву встановлюється, виходячи з рівня гарантійних замін, установленого підприємством на основі прогнозних оцінок. Згідно з податковим законодавством до складу валових витрат платника включаються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів. При цьому сума, що відноситься на валові витрати, не може перевищувати 10% сукупної вартості проданих товарів, по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування.

Забезпечення гарантійних зобов'язань (Provision For Warranties) - нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі на виконання гарантійних зобов'язань [14, c. 129].

Реалізація продукції з гарантією підвищує якість обслуговування і попит споживачів. Підприємство, яке реалізує продукцію з гарантією, бере на себе зобов'язання забезпечувати її ремонт або заміну впродовж гарантійного терміну. Оскільки конкретна сума витрат і час їх виникнення не визначені і залежать від майбутніх подій, у звітному періоді, коли була реалізована продукція, підприємство змушене створити відповідний резерв, виходячи з попереднього досвіду та прогнозних оцінок фахівців.

Під час створення забезпечень під гарантійні зобов'язання зазвичай використовують статистику гарантійних випадків щодо суми всіх потенційних гарантійних зобов'язань. Наприклад, підприємство реалізує радіоприймачі з терміном гарантії дванадцять місяців. Відомо, що близько 3% радіоприймачів потребуватиме заміни впродовж дванадцяти місяців після їх продажу. Відповідно норматив створення забезпечення визначатиметься як 3% обсягів продажу радіоприймачів. Якщо підприємство створює забезпечення під гарантійні зобов'язання, то сума залишків створених забезпечень повинна порівнюватися на кожну звітну дату із сумою потенційних гарантійних зобов'язань. За наявності надлишку забезпечення здійснюється сторнування (анулювання) відповідних сум.

Якщо для конкретного підприємства або організації створення забезпечень не є обов'язковим відповідно до законодавства, то підприємство може не здійснювати їх нарахування. Єдиною обов'язковою умовою є постійна (впродовж року) політика нарахування забезпечень та її розкриття, якщо вона застосовується підприємством.

Суму створеного забезпечення визнають витратами.

Залишок забезпечення переглядають на кожну дату балансу та, у разі потреби, корегують (збільшують або зменшують). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума забезпечення підлягає сторнуванню.

Приклад 1. Підприємство, що реалізує побутову техніку з гарантією, очікує, що 5% побутової техніки впродовж гарантійного терміну може вийти з ладу. На дату складання звітності 1000 одиниць техніки у підприємства на гарантії. Середня очікувана вартість гарантійного ремонту для підприємства - 200 грн.

Оцінка забезпечення під виконання гарантійних зобов'язань може бути розрахована підприємством таким чином:

1 000 х 0,05 х 200 = 10 000 грн.

Підприємства, що здійснюють продаж товарів з наданням гарантій, проводять нарахування забезпечень гарантійних зобов'язань, облік яких ведеться на субрахунку 473 “Забезпечення гарантійних зобов'язань”.

Якщо продукція реалізовується з гарантією (за умови визначення доходу у період реалізації), у підприємства виникає ймовірність наступного виникнення недоліків. При цьому створюється резерв для покриття можливих витрат щодо виконання гарантійних зобов'язань. Суму гарантії відображають по дебету рахунків обліку витрат у тому періоді, коли була здійснена реалізація. Враховуючи наявний досвід, підприємством може розрахувати суму, на яку буде надаватися гарантія на майбутній період.

Приклад 2. Підприємство здійснює продаж побутової техніки. Протягом року повертають 5% проданих товарів від загального обсягу реалізації. Середня вартість одного виробу - 400 грн. Протягом місяця було продано 70 одиниць виробів.

Сума гарантійного зобов'язання складе: 400 х 70 х 5% = 1400 грн.

Коли підприємству повернуть несправний товар, бухгалтер здійснює бухгалтерські записи щодо повернення товарів. Після цього бракований товари або підлягає поверненню постачальникові, якщо це передбачено договором або підлягає уціненню до ціни можливої реалізації.

У випадку, коли підприємством проводиться ремонт поверненого товару або гарантійна заміна будь-яких деталей, тоді вартість послуг з ремонту буде віднесена у дебет субрахунку 473.

В обліку операції пов'язані із забезпеченням гарантійних зобов'язань відображаються наступним чином:

Таблиця 2.4

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Нараховані забезпечення гарантійних зобов'язань у момент реалізації продукції з гарантією	93	473
2.	Здійснено ремонт товару, який повернено	473	20, 28, 66, 65

В балансі підприємства залишок суми гарантійних зобов'язань, тобто кредитове сальдо по рахунку 473 відображається в статі “Інші забезпечення”.



2.4 Забезпечення інших витрат і платежів

На субрахунку 474 “Забезпечення інших витрат та платежів” ведеться облік забезпечення інших витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат та платежів”.

Аналітичний облік забезпечення наступних витрат та платежів ведуть за їх видами, напрямками формування й використання.



Розділ 3. Облік цільового фінансування і цільових надходжень

До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти, які виділяються за цільовим призначенням у розпорядження підприємства на здійснення відповідних заходів, не пов'язаних з формуванням власних оборотних засобів (у тому числі одержана гуманітарна допомога).

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень підприємства можуть одержувати як субсидії, асигнуватися з бюджету і позабюджетних фондів, цільових внесків юридичних і фізичних осіб (на фінансування капітальних інвестицій, науково-дослідні роботи, соціальний захист громадян, на державне регулювання цін на продовольчі товари, медикаменти, паливо для населення, послуги житлово-комунального господарства і пасажирського транспорту тощо).

Відповідно до національного Плану рахунків облік коштів цільового фінансування та їх використання ведеться на пасивному рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». По кредиту цього рахунка відображається надходження коштів цільового призначення, а по дебету -- їх використання за відповідними напрямками, визнання їх доходами, а також повернення невикористаних сум.

Залежно від того, для яких цілей надходить фінансування, момент визнання доходу визначається по-різному.

Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

До цільового фінансування та цільових надходжень відносять кошти, що отримуються підприємством на суворо визначені цілі: утримання дитячих установ, підготовку кадрів, науково-дослідні роботи тощо. Таке фінансування здійснюється за рахунок асигнувань з бюджету; внесків батьків; плати за навчання; прибутку, що залишається в розпорядженні; коштів, отриманих від інших підприємств тощо.

Фонди цільового фінансування та цільових надходжень формуються за рахунок лише зовнішніх цільових надходжень. Кошти цільового фінансування і цільових надходжень витрачаються у суворій відповідності до встановлених кошторисів. Забороняється використання цільових коштів не за призначенням та направлення інших коштів на потреби, фінансування яких повинно здійснюватись тільки за рахунок цільових джерел.

У випадку нецільового використання таких коштів певні особи несуть відповідальність з усіма наслідками, що випливають, і в такому разі кошти підлягають поверненню тим, хто їх вносив.

Для узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення (в тому числі про отриману гуманітарну допомогу) призначено рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". Суми отриманого цільового фінансування є частиною доходу підприємства, тому рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" кореспондує за дебетом з кредитом відповідних рахунків класу 7 "Доходи і результати діяльності" [25, c. 265].

Кошти, отримані на цільове фінансування, визнаються доходом протягом періоду корисного використання об'єктів інвестування пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об'єктів. Тобто у разі фінансування капітальних вкладень сальдо за рахунком 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" підлягає списанню у кредит рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" і вже з цього рахунку поступово буде списуватися на доходи відповідного звітного періоду одночасно з нарахуванням амортизації об'єкта капітальних вкладень

Підприємства мають відокремити в бухгалтерському обліку дані про наявність та рух коштів, одержаних для здійснення заходів цільового призначення, гуманітарної допомоги, субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески від фізичних та юридичних осіб, а також створені за рішенням підприємства резерви для забезпечення майбутніх затрат, платежів або втрат, які можуть бути включені до поточних операційних затрат.

До коштів цільового фінансування і цільових надходжень відносяться кошти, які отримані від різних фізичних та юридичних осіб для здійснення різних заходів цільового призначення. Сюди належать субсидії уряду, муніципалітету, різні гранти на утримування дитячих дошкільних закладів, підготовку кадрів, науково-дослідницькі роботи, винахідництво.

Cуми, які одержані як цільове фінансування та цільове надходження, в окремих випадках відносяться до доходу підприємства та мають бути відображені у статті доходів.

Облік цільового фінансування на підприємствах здійснюється на пасивному рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження».

Аналітичний облік до рахунка здійснюється за окремими видами цільового фінансування і цільових надходжень.

На кредиті рахунка «Цільове фінансування і цільові надходження» облічуються суми фактично одержаного фінансування, фактично одержані кошти від організацій, з фондів та інших джерел.

Суми, витрачені на ті чи інші заходи, списують на дебет рахунка «Цільове фінансування і цільові надходження». Аналітичні дані до рахунка мають містити відомості, де змістом є напрями витрат. В аналітичному обліку роблять накопичування оборотів за період з початку року до звітного місяця.

Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування. Тобто, якщо підприємству надходять цільові кошти, це не означає, що ці кошти відразу ж будуть включені до доходу. Застосовуючи такий принцип бухгалтерського обліку, як відповідність доходів і витрат, вилучені кошти будуть визнані доходом у тому періоді, в якому будуть здійснені витрати, пов'язані з цим цільовим фінансуванням.

Якщо цільове фінансування отримано у цілях капітальних вкладень, таке фінансування відображається у складі доходів майбутніх періодів проведенням Дт. 69 Кт. 48 з наступним поступовим включенням до складу доходів звітних періодів у міру амортизації об'єкта капітальних вкладень.

Типові проведення наведені нижче.

Таблиця 3.1

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Надходження з бюджету компенсаційних витрат
1.	Нараховано компенсацію учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС	949	661
2.	Видана компенсація	661	301
3.	Відображено заборгованість з фінансування компенсаційних витрат	377	48
4.	Включено до складу доходу суму цільового фінансування, умови якого виконано	48	718
5.	Надійшли кошти з бюджету	311	377
Цільове фінансування капітального будівництва
1.	Надійшла сума гранту від міжнародного фонду для будівництва заводу по виробництву енергозберігаючих систем	311	48
2.	Витрачені кошти на будівництво заводу	151	311
3.	Введено в експлуатацію будівлю заводу	103 48	151 69
4.	Нараховано амортизацію на будівлю	91	131
5.	Одночасно відображено суму доходу звітного періоду	69	718

На рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

За кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" відображаються кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та витрат провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень.

Таблиця 3.1.

	за дебетом з кредитом рахунків:		за кредитом з дебетом рахунків:
15	"Капітальні інвестиції"	10	"Основні засоби"
30	"Каса"	11	"Інші необоротні матеріальні активи"
31	"Рахунки в банках"
37	"Розрахунки з різними дебіторами"	12	"Нематеріальні активи"
		15	"Капітальні інвестиції"
42	"Додатковий капітал"	20	"Виробничі запаси"
60	"Короткострокові позики"	21	"Тварини на вирощуванні та відгодівлі"
64	"Розрахунки за податками й платежами"
		22	"Малоцінні та швидкозношувані предмети"
66	"Розрахунки з оплати праці"
69	"Доходи майбутніх періодів"	30	"Каса"
71	"Інший операційний дохід"	31	"Рахунки в банках"
74	"Інші доходи"	60	"Короткострокові позики"
		63	"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
		64	"Розрахунки за податками й платежами"
		68	"Розрахунки за іншими операціями"



Розділ 4. Пайова участь в будівництві

При будівництві об'єктів основних засобів у порядку пайової участі в бухгалтерському обліку роблять такі записи.

Грошові кошти, одержані підприємством-забудовником від пайовика для пайової участі у будівництві об'єкта, відображаються по дебету рахунка 31 «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Після оформлення документів на право власності пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта (квартиру, нежитлове приміщення) забудовник на вартість цієї частки об'єкта робить запис по дебету рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і кредиту рахунка 15«Капітальні інвестиції».

Пайовик передані підприємству-забудовнику кошти для пайової участі у будівництві об'єкта відображає по дебету рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках». Після одержання оформлених документів на право власності на відповідну часткузбудованого об'єкта робиться запис по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і кредиту рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» [19, c. 187].

Зарахування на баланс власної частки збудованого в порядку пайової участі об'єкта оформляється записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» і кредиту рахунка 15 «Капітальні інвестиції». Якщо пайовиком власна частка збудованого об'єкта (квартири, нежитлового приміщення) призначена для продажу, то її вартість списується з кредиту рахунка 15 «Капітальні Інвестиції» на дебет рахунка 28 «Товари».

При пайовій участі в будівництві підприємство, що є головним забудовником, за згодою учасників капітального будівництва акумулює грошові кошти інших учасників з подальшого передачею збудованого об'єкту кожному з учасників відповідно до його частки фінансування. Відображення пайової участі у забудовника і пайовика наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 4.1.

	Зміст господарської	Кореспондуючі рахунки
	операції	Дебет	Кредит
	У забудовника
1	Отримано забудовником від	30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" 20 "Виробничі запаси"	48 "Цільове фінансування і цільові надходження"

Подобные документы

• Облік зобов'язань із пенсійних виплат

  Облік утримань та виплати працівникам в системі Міжнародних стандартів фінансової звітності. Зобов'язання підприємства по закінченню трудової діяльності. Основні відмінності щодо обліку пенсійних зобов'язань в різних країнах. Облік викупу акцій.
  
  контрольная работа [24,4 K], добавлен 10.08.2009
  

• Шляхи покращення обліку поточних зобов’язань

  Сутність та нормативно-правова база обліку поточних зобов’язань. Характеристика та показники господарської діяльності ЗАТ "Криворіжаглобуд". Облік та порядок відображення поточних зобов’язань у фінансовій звітності підприємства, шляхи їх вдосконалення.
  
  курсовая работа [72,8 K], добавлен 06.04.2011
  

• Облік поточних зобов’язань

  На будь-якому підприємстві існують зобов’язання підприємства перед поставщиками, підрядчиками, працівниками, за короткострокові та довгострокові кредити - всі ці зобов’язання є поточними. На підприємстві облік поточних зобов’язань веде бухгалтер.
  
  курсовая работа [39,4 K], добавлен 07.01.2009
  

• Зобов'язання підприємства, що відображаються в бухгалтерському обліку

  Класифікація зобов'язань підприємства. Економічна сутність довгострокових зобов'язань, організація та методика їх обліку. Відображення інформації щодо довгострокових зобов'язань в фінансовій звітності. Використання автоматизованих бухгалтерських систем.
  
  курсовая работа [130,6 K], добавлен 03.12.2014
  

• Облік поточних зобов'язань

  Поняття зобов'язань, види та форми розрахункових взаємовідносин. Бухгалтерський облік зобов'язань перед постачальниками, із заробітної плати, за податками й платежами, інших поточних зобов'язань. Інвентаризація зобов'язань та відображення її результатів.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 10.02.2011
  

• Облік активів та зобов'язань

  Облік нематеріальних активів, визначення суми амортизації та щорічної залишкової вартості. Облік власного капіталу, дострокових та поточних зобов'язань, їх забезпечення. Реєстрація господарських операцій, оприбуткування виробничих запасів та коштів.
  
  контрольная работа [34,9 K], добавлен 29.05.2010
  

• Облік довгострокових зобов'язань на підприємстві

  Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності ВАТ ВАТ "Канівський маслосирзавод", документування господарських операцій з обліку довгострокових зобов’язань, їх синтетичний та аналітичний облік. Впровадження автоматизованої системи обліку.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 30.01.2012
  

• Облік та аудит поточних зобов'язань на підприємстві

  Економічна природа поточних зобов’язань, їх місце в діяльності підприємства, огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують їх облік, критична оцінка проблемних питань. Облік та аудит поточних зобов’язань на підприємстві, що вивчається.
  
  дипломная работа [608,3 K], добавлен 09.11.2013
  

• Облік та аналіз поточних зобов'язань

  Характеристика поточних зобов'язань та їх вплив на фінансовий стан підприємства. Аналіз короткострокових позик та поточної заборгованості "Корнер-2006", зобов'язань за розрахунками з постачальниками та підрядниками, за страхуванням та оплатою.
  
  курсовая работа [54,8 K], добавлен 18.02.2012
  

• Облік додаткового пенсійного забезпечення та гарантованих зобов'язань. Облік забезпечення витрат персоналу

  Сума забезпечення як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. Особливості пенсійного обліку на підприємствах.
  
  презентация [789,5 K], добавлен 24.11.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам