Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Контрольна робота

з дисципліни

«Реалізація і методика аудиту»

Виконала:

студентка V курсу

спеціальність «Облік і аудит»

Бондарчук М.Д.

2010 р.

План

1. Мета і завдання аудиту установчих документів і власного капіталу

2. Особливості нормативної бази аудиту необоротних активів

3. Мета і завдання аудиту дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці

Список використаних джерел

1. Мета і завдання аудиту установчих документів і власного капіталу

Розпочинаючи роботу, аудитор на власний розсуд розбиває генеральну сукупність на підсукупності й ретельно проводить перевірку кожної. Бажано таку перевірку розпочинати з аудиту власного капіталу і установчих документів.

Аудит власного капіталу і аудит установчих документів не можуть досліджуватись окремо один від одного, тому що такий елемент власного капіталу, як статутний капітал, є основою будь-якого підприємства і фіксується в його установчих документах. В установчих документах можуть міститися дані й про інші елементи власного капітал.

Аудит установчих документів здійснюється для перевірки законності діяльності господарюючих суб'єктів.

Метою даного аудиту є підтвердження законних основ діяльності суб'єкта господарювання протягом усього періоду його діяльності від моменту реєстрації до ліквідації чи реорганізації.

Законодавчими актами, які регулюють порядок створення юридичної особи та вимоги до змісту установчих документів є: Цивільний кодекс України; Господарський кодекс України; Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. №996-ХІV; Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ (зі змінами та доповненнями) тощо.

Предметом пильної уваги аудитора в процесі перевірки є різні документи, що містять вичерпну інформацію про діяльність підприємства. Це установчі та інші документи підприємства, накази, розпорядження, протоколи зборів засновників, первинні документи та облікові реєстри по всім рахункам бухгалтерського обліку та звітність.

Отже, для перевірки використовуються такі основні документи: статут економічного суб'єкта; установчий договір; патент для суб'єктів малого підприємництва; протоколи зборів засновників; свідоцтво про державну реєстрацію; документи, пов'язані з приватизацією й акціонуванням підприємств, що перебували у власності держави; документи, що підтверджують права власності засновників на майно, внесене в оплату придбаних ними акцій під час державної реєстрації товариства за участі державних або муніципальних підприємств; свідоцтво про реєстрацію в органах статистики, державної податкової інспекції, Пенсійному фонді, у Фонді зайнятості, Фонді соціального страхування; договір на банківське обслуговування; зареєстровані зміни до установчих документів; проспект емісії; реєстр акціонерів для акціонерних товариств; виписки з протоколів річних зборів акціонерів; виписки з протоколів зборів акціонерів, засновників; виписки рішень ради директорів; накази і розпорядження виконавчої дирекції; ліцензії і дозволи на визначені види діяльності; листування з засновниками й акціонерами; журнали реєстрації видачі доручень і повноважень під час реєстрації, перереєстрації, ліквідації, реорганізації та іншим особам (крім керівника) економічного суб'єкта; внутрішні положення.

Основними завданнями, що мають бути вирішені в процесі аудиту установчих документів підприємства є: чи має суб'єкт економічної діяльності в наявності вище перелічені документи; в ході ознайомлення з ними визначається, коли і де зареєстровано підприємство; його організаційно-правова форма; в якому банку відкритий розрахунковий рахунок; хто є засновником підприємства; який розмір статутного капіталу і частки кожного засновника. Вивчаючи види діяльності, що здійснюються підприємством, аудитор повинен встановити їх відповідність тим, які зафіксовані в його статуті. Аудитор одержує також уявлення про організаційну структуру підприємства та бухгалтерії зокрема; наявності філій та представництв, про повноваження керівників всіх рівнів при прийнятті управлінських рішень тощо.

Отже, в процесі перевірки аудитору вдається встановити юридичних статус клієнта та його право функціонування у відповідності до чинного законодавства.

Власний капітал -- це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому. на правах власності й використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і є чистими активами підприємства.

До власного капіталу належить: статутний капітал, пайовий капітал, додатково вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Аудит установчих документів передбачає ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економічного суб'єкта у відповідності з чинним законодавством та підтвердження права власності юридичних і фізичних осіб.

Аудит власного капіталу проводиться з метою підтвердження аудиторським висновком інформації про власний капітал, його структуру та зміни у власному капіталі, що сталися протягом звітного періоду.

При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор повинен виконати такі завдання:

1. Визначити основні відомості про суб'єкт господарювання:

· повна назва;

· код за єдиним реєстром підприємницької діяльності;

· місцезнаходження;

· дата реєстрації;

· дати внесення змін до установчих документів;

· основні види діяльності;

· кількість засновників, їх частки в статутному капіталі.

Визначити структуру управління економічним суб'єктом і повноваження керівників усіх рівнів при прийнятті відповідних управлінських рішень.

Підтвердити своєчасність та повноту внесення часток до статутного капіталу.

Підтвердити адекватність методів оцінки часток, що вносяться засновниками до статутного капіталу в натуральній і нематеріальній формах. При перевірці керуватися П(с)БО 12, де зазначено, що майно має бути оцінено за справедливою вартістю.

В акціонерних товариствах підтвердити інформацію про:

· акції, на які здійснена передоплата;

· загальну суму коштів, одержаних у ході передоплати на акції;

· акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

а) кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу;

б) номінальну вартість акцій, зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;

в) права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;

г) акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

г) перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;

д) кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%;

є) акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами, із зазначенням їх термінів і сум;

· накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

· суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

6. В інших підприємствах підтвердити інформацію про:

· розподіл часток статутного капіталу між власниками;

· права, привілеї або обмеження щодо цих часток;

· зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

7. Встановити структуру власного капіталу, проаналізувати зміни, які відбулися в структурі за декілька звітних періодів.

Підтвердити інформацію про залишки і зміни у власному капіталі, що відбулися протягом звітного періоду.

Дати оцінку системі внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку установчих документів і власного капіталу.

Підтвердити повноту, достовірність, об'єктивність і законність господарських операцій по власному капіталу, відображеному в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

Перевірити порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні економічного суб'єкта за результатами року після сплати обов'язкових платежів.

Перевірити правильність обчислення доходів засновників та акціонерів і утримання податку з доходів.

2. Особливості нормативної бази аудиту необоротних активів

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Нормативними актами називають письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни або відміняють норми права.

З метою правильного використання нормативних актів при проведенні аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативний акт в системі правотворчих органів держави, а також розуміти характер самих актів та їх дію в залежності від територіального розміщення клієнта та часу здійснення дії чи події, що відбулась.

Аудитору важливо знати, що нормативні акти знаходяться між собою в суворій ієрархічній підпорядкованості, від якої залежить юридична сила того чи іншого нормативного акта. Видавати їх мають право суворо встановлені законом органи.

В залежності від спрямованої дії нормативні акти можуть бути індивідуального впливу (вирок суду, наказ керівника клієнта щодо відповідного працівника і т.д.) та загального характеру. Аудитор повинен більше уваги приділяти нормативним актам, які носять загальний характер, направлені на регулювання відповідних суспільних відносин і неодноразово застосовуються.

Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудиту. Нормативна база, що використовується для організації перевірок, поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база - відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні нормативи аудиту.

Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірність відображення господарської операції, відповідність ведення обліку та фінансової звітності, проведення аналізу, складання висновку. Внутрішня нормативна база - це облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному

Джерелами інформації для аудиту основних засобів є:

1. Баланс (форма № 1).

2. Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2).

3. Звіт про фінансово-майновий стан підприємства (форма № 3).

4. Синтетичні регістри обліку основних засобів (Головна книга, журнал-ордер № 13).

5. Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації, відомості індексації балансової вартості основних засобів.

Нормативна база, яка регулює функціонування основних засобів, складається з таких законодавчих та нормативних документів.

1. "Норми амортизації на повне відновлення основних засобів", затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90 р. № 1072.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджений Постановою Верховної Ради України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 № 242

3. Мета і завдання аудиту дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці

аудит капітал фінансова звітність

Винагорода за працю є основним стимулом працівників, які здійснюють процес виробництва та виробляють матеріальні блага. Витрати на оплату праці як складова собівартості безпосередньо впливають на результати фінансово-господарської діяльності підприємства, однак їх збільшення при нормальній організації виробничого процесу є наслідком підвищення рівня продуктивності праці, якісних характеристик продукту, що виробляється, та доходу.

Аудит - незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і чіткості відображення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку.

Мета аудита - рішення конкретного завдання, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.

Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.

Основне завдання аудита оплати праці - перевірка дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з її і правильності ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці.

Завдання аудитора:

1. Перевіряючи правильність оплати праці, аудитор повинен перевірити:

- наявність і відповідність законодавству первинних документів по обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;

- відповідність показників аналітичного обліку із записами в Головній книзі і бухгалтерському балансі на одну і ту ж саму дату.

2. При перевірці використання фонду оплати праці, аудитор повинен перевірити :

- дотримання встановлених штатним розкладом посадових окладів працівників підприємства;

- своєчасність їхньої індексації з урахуванням росту цін в умовах інфляції;

- чи затверджений штатний розклад на раді правління зборів акціонерів, засновників;

- правильність оплати по відрядним відпусткам робітників, чи були випадки приписки невиконаних робіт;

- правильність виплати премій працівникам підприємства (на підставі затвердженого положення довільно-вольовим діям керівника).

До найважливіших завдань аудиту розрахунків з працівниками з оплати праці відносяться:

- перевірка правильності нарахування основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат;

- перевірка обґрунтованості віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції або на витрати операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізованої продукції;

- вивчення правильності розподілу витрат на оплату праці між видами готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та по звітних періодах;

- перевірка своєчасності розрахунків з працівниками з оплати праці;

- перевірка правильності нарахувань на фонд оплати праці та утримань із заробітної плати та своєчасності їх сплати відповідним органам;

- перевірка стану обліку розрахунків з працівниками з оплати праці.

Джерелами інформації при перевірці розрахунків з оплати праці виступають наступні законодавчо-нормативні акти та документи:

§ Кодекс законів про працю України (КЗпП);

§ Закон України "Про охорону праці" від 14. 10. 1992 р. № 2694-ХИ;

§ Закон України "Про відпустки" від 15. 11. 1996 р. № 504/96-ВР;

§ Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001р. №2213-Ш;

§ Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26. 06. 1997 р. № 400/97-ВР;

§ Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ;

§ Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02. 03. 2000 р. № 1533-Ш;

§ Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. № 13-92;

§ Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. № 12;

§ П(С)БО 1,2,3,4,16, затверджені відповідними наказами Мінфіну України;

§ нормативно-довідникова інформація з обліку праці і заробітної плати;

§ колективна угода підприємства;

§ первинні документи з обліку праці і заробітної плати, трудові угоди, контракти, особові картки, наряди, рапорти та ін.;

§ облікові реєстри (журнали 3, 5, 5А, розрахунково-платіжні відомості, табелі обліку робочого часу, Головна книга);

§ фінансова звітність (ф. № 1,2, 3).

Аудитор повинен розпочати роботу з вивчення організації і ефективності праці та її охорони, з правильного застосування та дотримання умов оплати праці, економічної обґрунтованості норм виробітку тощо.

Аудитор повинен впевнитися в наявності на підприємстві колективного договору -- документа, у якому узагальнюються і деталізуються основні вимоги законодавства, встановлюються загальні для всіх професій на підприємстві вимоги, у т. ч. з охорони праці, та узгоджуються питання, які відповідно до законодавства вимагають спільного рішення власника та трудового колективу (профспілкової організації).

Заробітна плата -- це винагорода, яку виплачує підприємство працівнику за виконану ним роботу.

Методом вибіркової перевірки аудитор аналізує правильність нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства. Під час перевірки аудитор повинен встановити відповідність аналітичного обліку (особові рахунки (ф. № П-54, № П-54а), розрахункові, платіжні відомості (ф. № П-49, №П-51, №П-53) заробітної плати синтетичному по рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

При цьому необхідно порівняти залишок, який відображається в балансі по статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати пращ" (рядок 580) на 1-е число з даними розрахунково-платіжної або розрахункової відомості, а суму заборгованості по розрахункових відомостях з сумами особових рахунків та з сумами платіжних відомостей, по яких заробітна плата виплачена працівникам.

Перевіряючи розрахунково-платіжні, платіжні відомості, аудитор повинен впевнитися, чи отримували певну суму грошей особи, вказані в платіжній відомості. Під час дослідження виплати заробітної плати за роботи за трудовими угодами аудитор повинен перевірити чи дійсно виконувалася така робота.

Крім того, дуже важливо перевірити правильність підрахунків підсумків до виплати на руки працівникам як по вертикалі, так і по горизонталі. На практиці часто мають місце такі випадки: при арифметичній перевірці правильності підсумків в розрахунковій відомості суми нарахованої заробітної плати вказані правильно, вірно відображені суми відрахувань і утримань, правильно визначена заборгованість на кінець місяця. Однак, підраховуючи окремі суми в графі "Разом нараховано", аудитор з'ясовує, що в рядку "Разом" проставлена більша сума, таку саму різницю аудитор визначить при перевірці графи "До видачі" і рядка "Разом". Таким чином, при арифметичній перевірці даних розрахунково-платіжних відомостей аудитор розкриває крадіжки грошових коштів.

Аудитор повинен перевірити правильність розрахунку сум заробітної плати різним категоріям працівників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки витрат.

Для цього аудитор порівнює первинні документи, що є підставою для нарахування заробітної плати робітникам основного виробництва, (при погодинній формі оплати праці: відомості про посадові оклади (штатний розпис), присвоєні розряди (накази), годинні тарифні ставки (тарифна сітка) та кількість фактично відпрацьованого часу (табель обліку робочого часу); при відрядній формі оплати праці: інформацію про обсяг виробітку і розцінки за одиницю продукції (наряди, акти виконаних робіт, накладні на здачу продукції на склад) з розрахунково-платіжними відомостями та журналами 5 і 5А.

Аудитор повинен з'ясувати, чи не має у відомостях підставних осіб та приписок невиконаних обсягів, які підтверджуються актами приймання або закритими нарядами. Особливу увагу аудитор повинен звернути на витрачання коштів на оплату вантажно-розвантажувальних робіт, робіт з поточного або капітального ремонту, з'ясовуючи при цьому, які норми та розцінки застосовувалися за виконані роботи.

Для перевірки правильності нарахування заробітної плати іншим категоріям працівників аудитор повинен проаналізувати штатний розпис де вказані посадові оклади або відповідні розряди робітників допоміжного, підсобного виробництва, збуту та ін. Правильність винесення сум нарахованої заробітної плати іншим категоріям працівників аудитор перевіряє за журналами 5 і 5А.

Аудитор повинен особливо ретельно перевірити нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам, з'ясувати доцільність таких затрат та впевнитися, що нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам не здійснювалося на підставі фіктивних документів.

При дослідженні виплат додаткової заробітної плати (доплати, надбавки, премії, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством) аудитор повинен з'ясувати, чи існували (виконувалися) умови, за яких може бути виплачена додаткова заробітна плата, перевірити наявність відповідних розпорядчих документів (Положення про преміювання, наказів, розпоряджень).

Ретельному дослідженню підлягають виплати, передбачені законодавством про оплату праці за невідпрацьований на виробництві час. Аудитор вивчає дотримання порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 зі змінами і доповненнями у випадках:

надання працівникам щорічної, додаткової, творчої відпустки;

виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;

службових відряджень;

вимушеного прогулу;

забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та допомогою по вагітності і пологах;

та інших випадках, передбачених чинним законодавством.

При цьому аудитор перевіряє період, за який розраховується середня заробітна плата, виплати, що включаються до її складу, порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати.

Перевіряючи правильність нарахування додаткової заробітної плати та час відпустки важливо з'ясувати:

її вид (основна, додаткова, творча, соціальна);

правильність її оформлення (заява працівника, документи, що підтверджують право на додаткову відпустку, довідка-виклик навчального закладу, рекомендації вченої ради, наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф. № П6);

тривалість відпустки;

правильність розрахунку виплат за час відпустки;

правильність відображення розрахованих сум в бухгалтерському обліку.

При дослідженні останнього пункту аудитор повинен звернути увагу на наявність або відсутність в обліковій політиці підприємства рішення про створення резерву на оплату відпусток. Якщо на підприємстві створюється такий резерв, аудитор повинен перевірити правильність розрахунку щомісячної суми забезпечення відпусток.

Аудитор перевіряє правильність відображення в обліку сум виплат за відпустку при створенні резерву та при відсутності резерву.

При розгляді цього питання аудитор також повинен з'ясувати причини ненадання відпусток працівникам, особливо матеріально відповідальним особам.

При дослідженні правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та по вагітності і пологах аудитор перевіряє наявність лікарняних листків, оформлення їх підписами і печаткою, правильність встановлення стажу роботи, відповідного розміру і розрахунку допомоги.

Особливу увагу аудитор повинен приділити правильності джерел виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві -- за перші п'ять днів непрацездатності допомога повинна оплачуватися власником за рахунок коштів підприємства, починаючи з шостого дня непрацездатності до її відновлення -- за рахунок Фонду соціального страхування, окрім ситуацій, в яких допомогу виплачують за рахунок Фонду соціального страхування з першого дня (при догляді за хворою дитиною, за хворим членом сім'ї, у зв'язку з карантином тощо).

При дослідженні документів по нарахуванню основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат важливо встановити своєчасність та правильність утримань із заробітної плати сум прибуткового податку відповідно до шкали ставок.

Якщо підприємство сплачує працівникам дивіденди, аудитор повинен перевірити правильність ведення обліку з нарахування і виплати дивідендів та з'ясувати, чи не утримало помилково підприємство прибутковий податок з сум нарахованих дивідендів (дивіденди не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян).

В тісному взаємному зв'язку з оплатою праці знаходяться нарахування на фактичні витрати на оплату праці, які включають витрати на виплату основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі. Аудитор встановлює правильність обов'язкових нарахувань за встановленими законодавством нормами.

Аудитор перевіряє своєчасність перерахувань відповідним фондам.

До типових, окрім вищеназваних, зловживань можливо віднести:

завищення обсягів робіт в документах на оплату праці по відношенню до фактично виконаних;

використання підставних осіб при виконанні тимчасових, сезонних робіт;

неправильне віднесення нарахованих сум заробітної плати на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;

застосування пільг при оподаткуванні прибутковим податком без наявності документів, що підтверджують пільги;

несвоєчасність сплати нарахувань на фактичні витрати на оплату праці відповідним органам;

заниження фактичних витрат на оплату праці з метою зменшення відповідних нарахувань та утримань із заробітної плати;

несвоєчасність розрахунків з працівниками з оплати праці.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підруч. для студ. спец. «Облік і аудит» вищих навч. закладів. - 3-тє вид., доп. і перероб. - Ж.: ПП «Рута», 2006. - 512 с.

2. Гончарук Я.А. Аудит. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Л.: Оріяна-Нова, 2004. - 292 с.

3. Душко З.О. Організація і методика аудиту: Підруч. - К.: Знання, 2006. - 295 с.

4. Іванова Н.А. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 216 с.

5. Ільїна С.Б. Основи аудиту: Навчально-практичний посібник. - К.: Кондор, 2006. - 378 с.

6. Кулаковская Л.П. Основы аудита: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений. - К.: Каравелла, 2004. - 496 с.

7. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Пер. з англ. - К.: ТОВ «ІАМЦАУ«СТАТУС», 2006. - 1152 с.

8. Подольский В.И. Аудит: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 655 с.

9. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 322 с.

10. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - 4-те вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2007. - 231 с.

Размещено на Allbest.ru