Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Основні передумови раціональної організації бухгалтерського обліку

1.2 План організації бухгалтерського обліку на підприємстві

1.3 Вибір форми організації бухгалтерського обліку

2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Напрями організації облікового процесу

2.2 Бухгалтерський апарат, його структура та функції

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Вдосконалення форм та методів обліку

3.2 Вдосконалення організації праці бухгалтерського апарату

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. Бухгалтерський облік - це процес безперервного виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації у вартісному вигляді про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Іншими словами - це процес безперервного відображення інформації у вартісному вигляді про зміни в стані активів, власного капіталу та зобов'язань підприємства з метою оцінки його майнового та фінансового стану, а також результатів діяльності. В даному випадку використовується термін "вартісний вигляд", бо у бухгалтерському обліку операції, активи, капітал та зобов'язання вимірюються в єдиному грошовому вираженні для узагальнення їх в цілому по підприємству. Грошове вираження є універсальним, і за його допомогою узагальнюються всі господарські операції і активи, що були раніше вказані в натуральних або трудових одиницях.

В теорії бухгалтерського обліку значне місце займають питання суті обліку та його ролі в суспільстві. Ці питання мають актуальне значення для визначення перспектив наукового пошуку в галузі теорії і практики бухгалтерського обліку, створення такої моделі облікового процесу, яка б в найбільшій мірі відповідала об'єктивній реальності, була простою і зрозумілою для тих, хто обирає професію бухгалтера.

В найбільш загальній формі можна зазначити, що бухгалтерський облік є складовою частиною інформаційної системи підприємства і з цих позицій його завданням є постійний розвиток методологічних елементів. Облік повинен розглядатись не як самоціль, а як засіб за допомогою якого вирішується завдання управлінського апарату підприємства. Бухгалтерська інформація досягає 70 % в загальній економічній системі інформації підприємства і вона є точною, повною, оперативною, достовірною на відміну від іншої інформації - оперативної і статистичної.

Бухгалтерський облік повинен описати процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), стан та використання ресурсів, розрахункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, бюджетом, банком, персоналом, використання грошових коштів та ін.

Бухгалтерська інформація потрібна для апарату управління з метою регулювання розвитку підприємства, а також для зовнішніх користувачів: інвесторів, банків, податкових служб, постачальників тощо.

Процес управління дозволяє стабілізувати економічну систему, зберегти її функціональну визначеність, підтримати в динамічній рівновазі з середовищем, забезпечити удосконалення системи. Іншими словами процес управління є не що інше, як упорядкування системи.

Виходячи з вищесказаного, була обрана тема курсової роботи.

Мета роботи - визначити облік не як самоціль, а як засіб за допомогою якого вирішується завдання управлінського апарату підприємства, розглянути та проаналізувати організацію бухгалтерського апарату та знайти шляхи вдосконалення організації його роботи.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

розкрити основні передумови раціональної організації бухгалтерського обліку;

проаналізувати план організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

визначити особливості вибору форми організації бухгалтерського обліку;

розкрити напрями організації облікового процесу;

вивчити бухгалтерський апарат, його структуру та функції;

розглянути шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є бухгалтерський облік.

Предметом є дослідження особливостей організації бухгалтерського обліку на підприємствах.

Методи дослідження: обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети застосовано такі методи дослідження: вивчення та аналіз літературних джерел, систематизація, узагальнення.

Структура роботи: курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку та списку використаної літератури.

Основна частина складається з двох розділів.

У вступі курсової роботи обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Основні передумови раціональної організації бухгалтерського обліку

3 переходом до ринкової економіки і ускладненням господарських зв'язків зростають, вимоги до управління економікою. Прийняття обґрунтованих управлінських рішень і забезпечення їх реалізації неможливе без раціональної організації всієї економічної інформації на основі використання сучасної обчислювальної техніки. Рівень управління економікою підприємств і об'єднань значною мірою залежить від повноти, обґрунтованості і достовірності інформації, яка міститься в бухгалтерському обліку і звітності. Від того, як організовано бухгалтерський облік на підприємстві, як він виконує свої контрольні функції, значною мірою залежить рівень економічної роботи. Чим раціональніше організовано бухгалтерський облік у господарстві, чим менше він потребує затрат праці облікових працівників, тим більше залишається у них часу для аналізу і контролю.

Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах засобів і праці.

Основні передумови раціональної організації обліку на підприємстві такі.

Вивчення структури, особливостей технології й організації виробництва. Вивчення структури підприємства, умов роботи його виробничих підрозділів, постачальницької і збутової діяльності забезпечує правильну організацію обліку господарських процесів, встановлення взаємовідносин окремих підрозділів підприємства з бухгалтерією, визначення порядку документації господарських операцій і документообороту, реєстрації господарських операцій в системі рахунків синтетичного й аналітичного обліку, методики калькулювання собівартості продукції, порядок узагальнення облікової інформації. При цьому визначають також технічні засоби одержання облікової інформації, використання обчислювальної техніки, склад і кваліфікацію облікового персоналу та інші конкретні умови ведення обліку на підприємстві [11, с. 26].

Вивчення характеру й обсягу необхідної інформації. В умовах ринкової економіки підприємства й організації здійснюють свою діяльність самостійно, але за умов конкуренції, коли їх. самостійні дії обмежуються можливістю кожного з них впливати на загальні умови обігу товарів на ринку, коли підприємство повинне стимулювати виробництво саме тих товарів, яких потребують споживачі. Для ринкової економіки притаманними є такі процеси і явища, як конкуренція, вільне ціноутворення, що складаються під впливом витрат, попиту або на їх поєднанні. У зв'язку з цим виникає потреба в організації такого внутрішньогосподарського обліку, який, будучи часткою бухгалтерського (фінансового) обліку, виконував би завдання, пов'язані з управлінням як підприємства в цілому, так і внутрішніми підрозділами, починаючи із ступеня проектування нового товару і закінчуючи його реалізацією. Оскільки така інформація забезпечується за допомогою бухгалтерського обліку, то головним бухгалтером разом з керівними працівниками повинно бути завчасно визначено обсяг інформації, її зміст і строки подання. Графік подання обліково-аналітичної інформації із зазначенням посадових осіб, які несуть відповідальність за об'єктивність і своєчасність її надання, затверджується керівником підприємства.

Вивчення законодавчих і нормативних актів щодо обліку і звітності. Бухгалтерський облік на підприємствах і в організаціях є складовою ланкою в загальній системі народногосподарського обліку. Тому він повинен здійснюватися відповідно до чинних законодавчих актів, затверджених урядом, та нормативних актів Міністерства фінансів і Держкомстату України про порядок організації обліку на окремих ділянках (наприклад, про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; про ведення касових операцій; про порядок складання звітів і балансів тощо), а також галузевих інструкцій (наприклад, щодо планування, обліку і калькулювання собівартості продукції тощо). Тільки у такому випадку буде забезпечена єдність методології обліку й одержання звітної інформації, необхідної для контролю, аналізу й оперативного управління як окремим господарством, так і економікою країни в цілому [11, с. 29].

Встановлення облікових взаємовідносин бухгалтерії з оперативно відокремленими підрозділами підприємства. Бухгалтерія як складова частина управлінського апарату тісно взаємопов'язана з усіма виробничими підрозділами і службами підприємства. Вона одержує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, в свою чергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи. Ці взаємовідносини визначають організацію бухгалтерського обліку, яка може бути централізованою або децентралізованою. Застосування централізованої або децентралізованої системи бухгалтерського обліку залежить від конкретних умов роботи окремих підприємств або об'єднань, ступеня їхньої оперативної самостійності та організаційно-територіальної відокремленості. На підприємствах з територіальне й організаційно відокремленими підрозділами (філіали, дочірні підприємства тощо) застосовують децентралізований облік, при якому всі роботи виконуються обліковим апаратом цих підрозділів. Тут не тільки оформляють первинні документи, а й опрацьовують їх, ведуть синтетичний і аналітичний облік господарських операцій в системі рахунків, складають баланс, який відображає майнове становище підрозділу, та інші форми звітності, що показують виконання встановлених для нього планових завдань. Звітність здається до бухгалтерії головного підприємства (об'єднання, асоціації, концерну тощо). Функції бухгалтерії головного підприємства при децентралізованому обліку обмежуються перевіркою і зведенням показників звітності цих підрозділів. Децентралізований облік має основну перевагу - дає змогу наблизити облікових працівників до місця здійснення господарських операцій, що посилює контроль за документальним оформленням операцій і забезпечує використання облікової інформації для оперативного керівництва. Проте затрати на утримання облікового апарату більші. Крім того, за такої організації обліку послаблюється поточний контроль бухгалтерії головного підприємства за роботою на місцях, оскільки первинні документи до бухгалтерії не передаються, а звітність подається наприкінці місяця.

При централізованому обліку в бухгалтерії головного підприємства зосереджується ведення всього синтетичного й аналітичного обліку на підставі документів, які у встановлені строки здаються підрозділами підприємства, а також складається звітність. Це дає змогу раціональніше розподілити роботу між обліковими працівниками відповідно до їхньої кваліфікації, ефективніше використовувати обчислювальну техніку, підвищувати якість обліково-аналітичної інформації, сприяти економії коштів для ведення обліку за рахунок використання оптимальної кількості висококваліфікованих працівників.

1.2 План організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є розробка плану організації бухгалтерського обліку, яким визначається зміст, послідовність і строки виконання облікових робіт на підприємстві, порядок одержання інформації, складання і додання звітності.

План організації бухгалтерського обліку містить:

план звітності

план документації і документообороту,

план рахунків та їх кореспонденцію

план інвентаризації;

план технічного оформлення облікової інформації.

План звітності передбачає перелік форм встановленої звітності, строки її складання і подання. При цьому планується як зовнішня звітність, що подається відповідним органам, так і внутрішня. План зовнішньої звітності ґрунтується на нормативно-правових актах Міністерства фінансів України та інших керівних органів. Форми і строки складання внутрішньої звітності, необхідної для управління і контролю, визначаються керівником підприємства і головним бухгалтером.

Зміст звітності, порядок її складання і подання є вихідною базою при плануванні всієї облікової роботи і значною мірою визначають організацію поточного фінансового й управлінського обліку. Складання відповідних форм звітності й оперативно-аналітичної інформації закріплюються в плані за конкретними виконавцями.

План документації і документообороту складається на підставі переліку типових і спеціалізованих форм документів, встановлених для підприємств даної галузі. Основне завдання плану полягає у визначенні порядку документального оформлення господарських операцій найзручнішими для підприємства документами* виходячи із специфіки його діяльності, а також визначення послідовності проходження документів по всіх стадіях облікового опрацювання [10, с. 120]. План документації оформляється у вигляді переліку форм документів з коротким описом їх змісту або у вигляді альбому форм документів.

План документообороту, розроблений головним бухгалтером, визначає порядок роботи не тільки облікового апаратура й інших підрозділів і служб підприємства, причетних до бухгалтерського обліку щодо оформлення господарських операцій відповідними документами. Дотримання встановленого плану документообороту забезпечує своєчасність складання й опрацювання документів, повноту і правильність облікових записів і звітних показників. Порушення плану документообороту, затримка документів на будь-якому етапі їх проходження призводять до відставання реєстрації господарських операцій в обліку і послаблення контролю за їх виконанням; Тому Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, що вимоги головного бухгалтера щодо неухильного дотримання порядку оформлення і подання в бухгалтерію первинних документів є обов'язковими для всіх підрозділів, служб і працівників підприємства.

Відповідно до типового Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань; і господарських операцій на підприємстві розробляється порядок ведення кожного синтетичного рахунка і субрахунка в аналітичному розрізі стосовно конкретних умов його діяльності.

План інвентаризації передбачає строки і порядок проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів та інших активів підприємства, а також зобов'язань по розрахунках з різними дебіторами і кредиторами. Цим планом передбачається як повна інвентаризація, так і часткові, визначаються орієнтовні строки і порядок проведення раптових інвентаризацій. При цьому строки раптових інвентаризацій не повинні бути завчасно відомі матеріально відповідальним особам. План інвентаризації повинен бути складений так, щоб інвентаризація в одній ланці господарства не спричиняла порушення нормальної роботи інших його ланок. При складанні плану інвентаризації керуються Інструкцією щодо інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.09.94 № 69.

План технічного оформлення обліку передбачає детальну характеристику форми, за якою має вестися бухгалтерський облік на підприємстві, перелік і порядок ведення облікових регістрів, а також заходи щодо раціональної організації облікового процесу, і в першу чергу, - за рахунок забезпечення й ефективного використання сучасних засобів обчислювальної техніки.

1.3 Вибір форми організації бухгалтерського обліку

Організація бухгалтерського обліку супроводжує початок діяльності служби суб'єкта господарювання. Саме перший етап організації бухгалтерського обліку передбачає вибір суб'єкта ведення обліку, що відбувається на етапі формування установчих документів, оскільки саме в них обумовлюються права та обов'язки керівника підприємства щодо вибору форми організації бухгалтерського обліку, тобто суб'єкта його ведення.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено 4 самостійні форми організації бухгалтерського обліку.

1. Введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби сьогодні залишається найпоширенішою формою організації бухгалтерського обліку, оскільки вона має значні переваги.

Передусім, бухгалтер, який працює безпосередньо на підприємстві, як правило, зацікавлений у результатах діяльності підприємства в цілому. Це є гарантією його сумлінного ставлення до своєї роботи та стимулює пошук найоптимальніших підходів до організації і ведення бухгалтерського обліку. Такий бухгалтер добре знає специфіку діяльності підприємства та особливості організації виробництва.

Власники або керівництво підприємства, у свою чергу, мають можливість постійно контролювати діяльність бухгалтера або бухгалтерської служби. Таким чином, дана форма організації бухгалтерського обліку дає змогу ефективніше управляти підприємством. Разом з тим, дана форма не позбавлена ряду недоліків (табл. 1).

бухгалтерський апарат обліковий процес

Таблиця 1.Переваги та недоліки ведення бухгалтерського обліку бухгалтером або бухгалтерською службою

Переваги	Недоліки
1) чітке визначення обов'язків і завдань кожного з працівників бухгалтерії	1) збільшення суми витрат за рахунок відрахувань і утримань до фондів соціального страхування
2) кількість працівників визначається і контролюється керівником (власником) підприємства	2) за потреби підприємству потрібно терміново залучати сторонніх спеціалістів
3) за наявності відповідних знань у штатних облікових працівників існує можливість зменшити витрати на оплату праці юристу та фінансовому директору

2. Ведення бухгалтерського обліку власником або керівником підприємства є найекономнішою, але водночас і найбільш ризикованою формою його організації. Адже, як правило, бухгалтерський облік потребує спеціальних знань, а його ведення некомпетентними людьми може бути причиною фінансового краху підприємства. Тому така форма організації бухгалтерського обліку прийнята лише як виняток і тільки для невеликих підприємств, які здійснюють нескладні одноманітні операції [9, с. 45].

Крім того, дана форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися. Окрім ведення бухгалтерського обліку штатними працівниками, можливим є варіант, коли залучаються зовнішні фахівці, тобто підприємство використовує послуги спеціаліста з бухгалтерського обліку, централізованої бухгалтерії або аудиторської фірми.

Відмінністю форм організації бухгалтерського обліку із використанням послуг сторонніх осіб є вид юридичної відповідальності за ведення бухгалтерського обліку. Так, фахівців, які здійснюють ведення бухгалтерського обліку на договірній основі, може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність передбачається законодавством та укладеним договором і виражається у формі відшкодування заподіяних збитків. У цивільному праві діє принцип повноти відповідальності: заподіяні збитки, незалежно від форми їх прояву, повинні відшкодовуватися порушником у повному обсязі.

Відповідальність, яку несуть сторони, повинна передбачатися у договорі на надання послуг (виконання робіт), який узгоджує взаємовідносини підприємства та бухгалтера-підприємця (аудиторської фірми). Під час укладання такого договору на надання бухгалтерських послуг слід передбачити:

перелік послуг з ведення бухгалтерського обліку;

вимоги до якості послуг;

порядок і місце надання послуг;

перелік первинних документів, необхідних для ведення бухгалтерського обліку, а також порядок і строки подання таких документів підприємством виконавцю. За потреби можна обумовити, які документи фіксують факт передачі документів;

порядок і строки складання акту виконаних (наданих) послуг;

розмір і порядок оплати наданих послуг;

відповідальність сторін;

строк дії договору тощо.

3. Поширення форми організації бухгалтерського обліку, яка передбачає, що облік ведеться спеціалістом з бухгалтерського обліку - фізичною особою, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, зумовлено, насамперед, двома чинниками. Перший - поява значної кількості малих приватних і колективних підприємств, на яких постійна присутність бухгалтера є недоцільною.

Всю поточну бухгалтерську роботу (виписування рахунків чи накладних, друкування платіжних доручень, відвідування банку тощо) на таких підприємствах виконує керівник або інший працівник.

Виконання операцій з документування не є складним і не потребує високої кваліфікації. Кваліфікація бухгалтера стає необхідною, коли потрібно відобразити здійснені підприємством господарські операції в регістрах бухгалтерського обліку, скласти бухгалтерську звітність, проаналізувати господарську діяльність. Для виконання таких робіт приватному підприємцю потрібно лише декілька днів на місяць. За таких умов у нього є можливість обслуговувати декілька підприємств одночасно.

Другим чинником, який зумовлює поширеність даної форми організації бухгалтерського обліку є поява спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб.

Перевагою такої форми організації бухгалтерського обліку є розширення кругозору бухгалтера і, як наслідок, підвищення його кваліфікації. Недопіком є відсутність бухгалтера у потрібний момент, його думки та творча енергія розпорошені між декількома підприємствами, такого бухгалтера неможливо залучити до додаткових "небухгалтерських" робіт.

Ведення обліку бухгалтером-приватним підприємцем є вигідним як для бухгалтера, так і для підприємства. Так, у підприємства з'являється можливість стимулювати бухгалтера-приватного підприємця до більш якісного виконання роботи шляхом визначення у договорі з ним відповідальності за збиток, який понесе підприємство в результаті недостатньо професійного виконання ним своїх обов'язків (сплачені штрафи та пеня; неправильно розраховані податкові зобов'язання, які потягли за собою нарахування недоїмок тощо). Крім того, всі роботи бухгалтер-приватний підприємець може виконувати за місцем державної реєстрації з використанням власних засобів праці, що дозволяє підприємству уникнути створення додаткових робочих місць і обладнання їх технічними засобами, забезпечення канцелярським знаряддям тощо.

Разом з тим, бухгалтер-приватний підприємець може висувати умови керівнику підприємства щодо режиму роботи, умов праці тощо, що повинно передбачатися у договорі надання послуг.

Приватний підприємець отримує можливість щодо мінімізації податків: сплачує внески до соціальних фондів, а також податок з доходів, отриманих від підприємницької діяльності. Він також отримує нові джерела заробітку та можливість використовувати на власний розсуд без будь-яких обмежень у сумах і за цілями використання грошових коштів, які йому надійшли на рахунок у банку.

Ведення бухгалтерського обліку бухгалтером-приватним підприємцем є доцільним для підприємств, які:

мають відносно невеликий обсяг господарських операцій;

не мають достатньо коштів для залучення на роботу спеціаліста відповідної кваліфікації;

мають потребу в проведенні заходів щодо організації бухгалтерського обліку (формування або коригування облікової політики, аналіз стану ведення бухгалтерського обліку, раціоналізація роботи бухгалтерської служби тощо) [11, с. 57].

При прийнятті рішення підприємством використовувати послуги спеціаліста з бухгалтерського обліку - фізичної особи, зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяльності, необхідно звернути увагу на такі питання:

як правильно укласти договір з приватним підприємцем;

які умови передбачити в ньому;

порядок подання звітності, підписання офіційних документів бухгалтером-приватним підприємцем.

У процесі своєї роботи бухгалтер виконує ряд функцій, які вимагають надання йому особливих повноважень. До таких функцій належать:

видача дозволу на здійснення господарських операцій (підписання первинних документів);

складання, підписання і подання бухгалтерської звітності;

підписання і реєстрація руху довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей;

складання податкових накладних;

здійснення операцій з грошовими коштами та ін.

Виконання кожної з цих функцій особою, яка не є штатним працівником підприємства, без надання відповідних повноважень у встановленому законодавством порядку недопустимо та може призвести до таких негативних наслідків як визнання складених документів недійсними.

Приблизний перелік послуг, які зазначаються в договорі на надання бухгалтерських послуг в розділі "Предмет договору", може бути таким:

відображення господарських операцій, проведених підприємством за звітний місяць, в облікових регістрах на підставі наданих підприємством належно оформлених первинних документів;

складання передбаченої законодавством фінансової та іншої звітності, подання цієї звітності за встановленими адресами та у встановлені законодавством строки;

розрахунок усіх передбачених законодавством податків і зборів, які сплачує підприємство;

виконання функцій касира;

підписування усіх первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, у рядку "головний бухгалтер/ бухгалтер";

участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з недостачею і відшкодуванням втрат від недостачі, крадіжки чи псування активів підприємства;

участь в інвентаризації майна підприємства тощо.

Цивільно-правовий договір, на відміну від трудового, надає більш широкі можливості щодо визначення порядку відшкодування збитку та відповідальності особи, яка надає послуги щодо ведення бухгалтерського обліку.

За невиконання послуг, не обумовлених договором, бухгалтер-приватний підприємець не може притягуватися до відповідальності.

Якщо в договорі відповідні види послуг обумовлено, то бухгалтер-підприємець повинен нести відповідальність за неналежне їх виконання або невиконання.

Відносини з бухгалтером-підприємцем визначаються цивільним, а не трудовим законодавством.

Договір з бухгалтером-підприємцем, як правило, є строковим, і якщо підприємець не виконує умов договору, договірні відносини значно простіше припинити за ініціативи підприємства.

При укладанні договору на ведення бухгалтерського обліку слід пам'ятати, що права та обов'язки сторін, пов'язані з ним, не можуть бути реалізовані без доручення.

Дане доручення вимагає нотаріального завірення. Якщо бухгалтерський облік буде вестися найманими працівниками бухгалтера-приватного підприємця (наприклад, складає звітність бухгалтер-приватний підприємець; банківські та касові операції веде найманий працівник бухгалтера-приватного підприємця; виписує довіреності та складає податкові накладні - інший найманий працівник і т.д.), то необхідно видати підприємством нотаріально засвідчене генеральне доручення на здійснення всіх вищезазначених дій бухгалтеру-приватному підприємцю з правом передовіри.

Бухгалтер-приватний підприємець повинен здійснити передачу повноважень на здійснення вказаних дій третій особі. Таке право представника засноване на дорученні, виданому з правом передоручення, однак, в даному випадку слід враховувати, що особа, яка передала повноваження іншій особі, відповідає за її дії як за свої власні.

Обмеження вказаних прав щодо припинення дії доручення згодою сторін не припустиме.

Таким чином, відносини підприємства та бухгалтера-приватного підприємця будуть мати виключно довірчий характер. З припиненням дії доручення передоручення втрачає силу, а представник зобов'язаний негайно повернути доручення тому, кого представляє.

У наказі, який закріплює форму організації бухгалтерського обліку, має передбачатися:

форма організації бухгалтерського обліку - використання послуг спеціаліста, зареєстрованого приватним підприємцем;

перелік повноважень і обов'язків, відображених у дорученні;

факт укладання договору на надання бухгалтерських послуг з бухгалтером-приватним підприємцем [8, с. 98].

4. Укладання договору з централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою - ще одна форма організації бухгалтерського обліку, яка дає підприємству можливість перекласти частину відповідальності за ведення бухгалтерського обліку на фахівців спеціалізованої фірми. Правовідносини між сторонами також регулюються цивільним законодавством. Як правило, послугами централізованої бухгалтерії щодо ведення бухгалтерського обліку користуються в бюджетних установах.

Перед укладанням договору на передачу функцій необхідно обговорити ролі та чітко визначити обов'язки кожної зі сторін.

На особливу увагу заслуговує пункт договору між аудиторською фірмою і підприємством, який стосується обсягу робіт, які повинен виконати сторонній суб'єкт ведення бухгалтерського обліку.

Право давати вказівки та розпорядження персоналу аудиторської фірми має лише посадова особа даної фірми. Таким чином, працівники не несуть юридичної відповідальності за невиконання розпоряджень і вказівок посадових осіб підприємства.

Перед направленням працівників на підприємство з кожним із них аудиторська фірма укладає письмовий трудовий договір, де зазначається, яку роботу зобов'язується виконувати працівник і на якій посаді. До початку роботи за укладеним трудовим договором фірма згідно з вимогами трудового законодавства роз'яснює працівнику його права й обов'язки та інформує під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх дії на здоров'я, а також про його права на пільги за роботу в таких умовах. Оскільки всю відповідальність за дотримання вимог трудового законодавства несе аудиторська фірма, то вона контролює дотримання умов праці при виконанні персоналом роботи в приміщеннях підприємства.

Якщо до надання послуг бухгалтер-приватний підприємець залучає інших працівників, то відносини з ними будуть оформлюватися аналогічно як і у аудиторських фірмах.

Форма організації бухгалтерського обліку, яка передбачає ведення обліку аудиторською фірмою, має майбутнє, оскільки малим і середнім підприємствам економічно недоцільно створювати власну бухгалтерську службу.

Водночас підприємства, які спеціалізуються на наданні даного виду послуг, мають можливість залучати до роботи висококваліфікованих фахівців, цілеспрямовано відстежувати всі зміни в сфері бухгалтерського та податкового законодавства, накопичувати досвід і на його основі приймати рішення у складних і законодавчо не врегульованих ситуаціях. За потреби фахівці таких фірм можуть представляти інтереси підприємства у суперечках з податковими органами і в господарських судах.

Надання послуг з ведення бухгалтерського обліку аудиторською фірмою за кожен місяць оформлюється актом виконаних робіт і підписується сторонами.

Витрати на надання послуг з ведення бухгалтерського обліку відносяться до складу адміністративних витрат підприємства.

Перевагою ведення обліку "зовнішнім" бухгалтером є те, що підприємство звільняє себе від необхідності складати звітність і відслідковувати нормативну базу; кваліфікація власного бухгалтера перестає бути визначальною, а отже, його заробітну плату можна зменшити; відповідальність за помилки в документах несе стороння особа.

За наявності потреби аудиторська фірма також може взяти на себе супроводження (консультантами, юристами, адвокатами) всіх перевірок клієнта контролюючими органами.

Основні переваги та недоліки використання послуг з ведення бухгалтерського обліку аудиторською фірмою наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Переваги та недоліки ведення бухгалтерського обліку аудиторською фірмою

Переваги	Недоліки
1) професійний диференційований підхід до залучення спеціалістів	1) спеціалісти перебувають на підприємстві не постійно
2) кількість спеціалістів не залежить від суми оплати за послуги	2) відсутність контролю за діяльністю фірми, яка надає послуги з ведення бухгалтерського обліку
3) витрати на ведення обліку відносяться до складу валових витрат підприємства	3) потрібна наявність спеціалістів належного рівня
4) до складу послуг включаються юридичні та консультаційні послуги	4) складно отримати дані про професійний рівень спеціалістів, які ведуть бухгалтерський облік підприємства

Слід врахувати, що ведення бухгалтерського обліку сторонньою організацією значно збільшує ймовірність небажаного для підприємства витоку інформації, ускладнює контроль за виконання облікових функцій. Крім того, послугами аудиторських фірм щодо ведення бухгалтерського обліку можуть користуватися не всі підприємства, адже на деяких з них умови господарювання вимагають постійної наявності штатних працівників на чолі з головним бухгалтером.

Для усунення дії зазначених недоліків підприємство може обрати й комбінований варіант. Наприклад, ведення бухгалтерського обліку доручити аудиторській фірмі, а для ведення податкових розрахунків створити окрему службу (відділ, групу тощо) на підприємстві.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Напрями організації облікового процесу

Для того, щоб бухгалтерський облік був ефективним в кожній галузі народного господарства, він повинен бути відповідним чином організований, тобто йому потрібна організація облікового процесу, що включає в себе збирання облікової інформації, її реєстрацію, групування і обробку.

Під обліковою номенклатурою ми розуміємо склад (перелік) господарських фактів, операцій, явищ, процесів, які підлягають відображенню в системі бухгалтерського обліку. Наприклад, сировина і матеріали, пальне, насіння, добрива і всі операції по їх постачанню (надходженню) та витрачанню на виробництво. Звідси першочерговим завданням організації облікових номенклатур є відбір цих фактів, явищ і, як наслідок, формування складу цих облікових номенклатур. Облікові номенклатури встановлюються по кожному розділу обліку (матеріалів, грошових коштів, праці і зарплати), Особливо важливим є складання облікових номенклатур при автоматизації обліку, створення так званого банку даних.

Після того, як облікові номенклатури встановлено, визначають способи і техніку їх відображення в документах, облікових регістрах, банку даних, машинограмах, відеограмах і т.д.

Наступним напрямом організації технології облікового процесу є організація матеріальних носіїв облікових даних і інформації. Відправним моментом вирішення даного завдання є відбір матеріальних носіїв, найбільш ефективних в умовах даного виробництва виходячи із наявних засобів обчислювальної техніки, форми бухгалтерського обліку, виду облікових номенклатур і т.д. При відображенні матеріальних носіїв документів використовуються альбоми типових первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських форм звітності, які затверджено директивними органами, а також типові проектні рішення автоматизації обліку по окремих його ділянках. Однак, потрібно пам'ятати, що типові рішення цих питань не можуть бути признані найдосконалішими, потрібно з урахуванням особливостей свого підприємства розробляти свої, які можна було б використати лише в умовах даного господарства.

Заключним етапом організації матеріальних носіїв є складання робочих альбомів матеріальних носіїв документів і облікових регістрів, що знаходять застосування на даному підприємстві. Використання матеріальних носіїв облікової інформації в обліковому процесі зв'язане з виконанням цілого ряду операцій і рухом їх по різних підрозділах господарства і бухгалтерії та обчислювального процесу. Цей процес - рух матеріальних носіїв облікової інформації, також має бути організованим раціонально з використанням графічних документів (документограм, оперограм, індивідуальних і зведених графіків по окремих ділянках облікової роботи, описання робочих інструкцій по Роботі з документами, окремими регістрами). Усі ці методи передбачають вказівки про те, хто складає даний носій, який його подальший рух і строк виконання.

Завершується обліковий процес здачею носіїв облікової інформації на зберігання (в архів). На підприємствах (організаціях, установах) встановлюють строгий порядок зберігання матеріальних носіїв інформації (здачу на зберігання, їх видачу, а також встановлюють особу, що відповідає за їх зберігання (архіваріус).

На кожній стадії облікового процесу необхідно організувати:

1. Облікові номенклатури;

2. Способи і техніку відображення облікових номенклатур;

3. Матеріальні носії облікових даних і інформації;

4. Рух матеріальних носіїв облікових даних та інформації:

5. Використання та зберігання носіїв облікової інформації [15, с. 85].

Перераховані напрями організації облікового процесу мають особливості на окремих його стадіях.

2.2 Бухгалтерський апарат, його структура та функції

Організація облікового процесу в усіх ланках народного господарства в значній мірі залежить від організації облікового апарату. Число працівників бухгалтерії і її окремих підрозділів залежить від цілого ряду факторів і перш за все від обсягу облікової роботи, засобів організації і обчислювальної техніки, передових форм і методів обліку. Для обліку чисельності облікового персоналу застосовують типові норми, розроблені науковими організаціями.

Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала б конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягу облікових і контрольних робіт, від форми організації й автоматизації обліку, а також від таких факторів, як масштаби виробництва і структура управління ним.

Найбільш поширена така структура апарату бухгалтерії, коли в її складі виділяють групи з обліку матеріальних цінностей, праці і заробітної плати, затрат на виробництво, готової продукції та її реалізації, а також узагальнення всіх даних обліку і складання звітності.

Бухгалтерія підприємства може мати такі відділи (сектори):

фінансово-розрахунковий - здійснює облік коштів у касі і банку, розрахункових і кредитних операцій, а також підзвітних сум. Якщо на підприємстві не відокремлено фінансову службу, ця група забезпечує також фінансове планування, контролює додержання платіжної дисципліни;

праці і заробітної плати (оплати праці) - здійснює облік виробітку і розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями, облік розрахунків з депонентами, фінансовими органами по податках, утриманих із заробітної плати робітників і службовців, органами соціального страхування, а також складає звітність про використання фонду заробітної плати;

матеріального обліку - веде облік матеріальних цінностей, придбання і витрачання їх, здійснює облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, контролює стан складського обліку, бере участь в інвентаризації цих цінностей, складає встановлену звітність;

виробництва і калькуляції - здійснює облік затрат на виробництво, складає калькуляції собівартості продукції (робіт і послуг), виявляє результати роботи окремих виробничих Підрозділів і підприємств в цілому, бере участь в інвентаризації незавершеного виробництва, складає звітність про виконання плану виробництва і собівартості продукції;

готової продукції та її реалізації - обліковує надходження з виробництва готової продукції на склади підприємства, а відвантаження і реалізацію, веде розрахунки з покупцями, а також складає звітність про виконання плану реалізації;

зведено-балансовий - здійснює облік решти господарських операцій (облік доходів, фінансових результатів, внутрішньовідомчих розрахунків тощо), веде узагальнюючі і облікові регістри, складає баланс та інші форми звітності з основної діяльності підприємства, організовує бухгалтерський архів.

Роботу кожного відділу очолює старший бухгалтер.

Особливості роботи підприємств зумовлюють різні структурні варіанти бухгалтерії. Так, на період здійснення підприємством капітального будівництва створюється відповідна група, яка забезпечує облік і складання звітності щодо капітальних вкладень і джерел фінансування їх. При наявності великого житлово-комунального господарства спеціальна група бухгалтерії здійснює облік операцій цього господарства тощо. Деякі відділи можуть бути укрупнені, а на малих підприємствах облікові роботи розподіляють між окремими працівниками бухгалтерії без створення самостійних груп.

Важливу роль в успішному розв'язанні завдань, покладених на апарат бухгалтерії, відіграє чітке розмежування обов'язків між окремими її працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність за ведення обліку і права визначаються службовими характеристиками і посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, потрібної для управління господарством.

Основою удосконалення бухгалтерського обліку є підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації працівників обліку, оскільки в сучасних умовах правильно і раціонально організувати облікові роботи в господарстві можуть тільки спеціалісти, які знають як методологію і техніку обліку, так і економіку виробництва. Вони повинні володіти певним рівнем знань в галузі планування, фінансування, кредитування, економічного аналізу, права, ефективно використовувати сучасні засоби обчислювальної техніки для опрацювання обліково-економічної інформації.

Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади власником (або першим керівником) підприємства.

Головний бухгалтер (або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) підприємства:

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності;

організовує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку в філіях, представництвах, відділах та інших відокремлених підрозділах підприємства;

бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок і псування, активів підприємства. Разом з іншими службами головний бухгалтер повинен забезпечити економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства для виявлення внутрішньогосподарських резервів і визначення шляхів подальшого розвитку підприємства.

Усі працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за рекомендацією головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.

Розпорядження головного бухгалтера щодо порядку і строків документального оформлення господарських операцій, подання в бухгалтерію належних документів є обов'язковими для всіх працівників підприємства, які причетні до обліку.

Право розпоряджатися господарськими засобами і пов'язане з цим право першого підпису на грошових і розрахункових документах, фінансових і кредитних зобов'язаннях, господарських угодах (контрактах) тощо належить керівникові господарства. Головний бухгалтер контролює дотримання чинного законодавства і має право другого підпису: його підпис є контролюючим. Без підпису керівника господарства чи головного бухгалтера документ вважається недійсним.

Головному бухгалтеру (або особі, на яку покладено функції ведення бухгалтерського обліку на підприємстві) забороняється приймати до виконання документи по операціях, що порушують чинне законодавство, фінансову дисципліну. При отриманні від керівника підприємства розпорядження на здійснення такої операції головний бухгалтер, не підписуючи такий документ, повинен письмово попередити керівника про незаконність даного розпорядження. Якщо керівник письмово наполягає на здійсненні такої операції, головний бухгалтер підписує документ. У цьому випадку всю повноту відповідальності за незаконність операції несе керівник підприємства.

Отже, в ринкових умовах господарювання, щоб головний бухгалтер міг виконувати свої обов'язки і використовувати свої права, він повинен бути економічно і юридично освіченим, знати різні методи формування тих або інших показників і результатів діяльності, повинен вміти вибрати і запропонувати керівництву той варіант облікової політики, який найбільш повно забезпечує реалізацію прийнятої на підприємстві фінансової стратегії.

Праця персоналу обліку, контролю і аналізу має специфічний характер постійна робота з цифрами. Розрахунки, використання обчислювальної техніки, контроль і аналіз господарської діяльності, складання пояснювальних записок та ін. Все це вимагає від працівників бухгалтерії застосовувати деякі цифри, мати добру зорову пам'ять, вміти швидко складати розрахунки і на їх основі відповідні доповідні записки, бути точним і акуратним, знати обчислювальну техніку, розробляти проект організації обліку. Керівник облікової служби повинен мати вищу освіту, стаж практичної роботи, володіти організаційними здібностями - він повинен знати економіку, технологію, організацію виробництва, Постанови і накази та інші нормативні документи з методології і організації бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності, сучасну обчислювальну техніку, право, фінанси тощо.

Рядовий бухгалтер повинен мати вищу або середню освіту, закінчити курси бухгалтерського обліку, він повинен знати особливості економіки і організації виробництва, основи побудови обліку в цілому і конкретно на його ділянці, інструкції, положення з обліку, план рахунків і кореспонденцію, особливості контролю і аналізу.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Вдосконалення форм та методів обліку

Реформування бухгалтерського обліку передбачає клопітку роботу з переходу до ведення бухгалтерського обліку за Національними стандартами. Перш за все, необхідно розробити бланки первинних документів, які б відповідали змінам. В бланках документів необхідно передбачити колонки для відображення господарських операцій у відповідності з планом рахунків.

Реформуванням бухгалтерського обліку передбачається ведення єдиної форм бухгалтерського обліку всіма підприємствами, але скоріша розробка цієї форми являється необхідною умовою вдалого процесу реформування. На сучасному етапі найбільш доречною б була автоматизована форма бухгалтерського обліку. На вибір матеріальних носіїв документів впливають наявність технічних засобів, обчислювальних машин, методика сприйняття первинних даних (ручним, машинним, автоматичним способами тощо). До цієї роботи, крім бухгалтерів, залучають працівників інших служб -- фінансистів, постачальників, плановиків.

Вибір форм первинних документів полегшує наявність типових і уніфікованих форм, виготовлених різними центральними органами -- банками, фінансовими органами і т. ін.

Якщо типових або уніфікованих форм первинних документів немає, їх розробляють на підприємстві, погоджуючи з органами Міністерства статистики України.

Основним напрямом удосконалення форм первинних документів є їх уніфікація та стандартизація. Крім того, цьому сприяють заміна разових документів накопичувальними, застосування документів багаторядкових і тривалого використання, реєстрація операцій безпосередньо у реєстрах, створення комплексних документів. Зменшення кількості документів скорочує облікову процедуру.

В умовах використання комп'ютерів, функціонування АРМ первинні дані слід формувати в основному безпосередньо на технічних носіях (терміналах, дисплеях), широко впроваджувати автоматичну фіксацію первинних даних, вилучати постійні реквізити і використовувати бази даних (БД) і розподілені бази даних (РБД).

3.2 Вдосконалення організації праці бухгалтерського апарату

Дуже важливим в роботі бухгалтерії є організація робочого місця (створення АРМ, застосування засобів оргтехніки), дотримання нормального трудового режиму, вироблення стилю роботи керівника облікової служби.

Ергономічне забезпечення системи автоматизованого обліку - це сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів і засобів підготовки, що забезпечують реалізацію ергономічних вимог і як наслідок цього - оптимізацію створення і функціонування системи.

Розглянемо основні ергономічні вимоги до окремих складових частин системи людина-машини - оточуюче середовище з позицій комплексного підходу. Оптимізація організаційної структури бухгалтерії і інших підрозділів управління підприємством - створення АРМ бухгалтера.

Практика показує, що за нових умов потрібно створювати нові підрозділи бухгалтерії за процесами господарської діяльності - постачання, виробництво, реалізація, а також можна виділити відділ зведеного обліку і звітності. Така форма розподілу обов'язків дозволить по іншому організувати обліковий процес, а значить забезпечити працю бухгалтера-оператора.

Ефективність бухгалтерського обліку у значній мірі визначається організацією праці облікового апарату, який повинен базуватися на науковій основі, тобто із застосуванням елементів НОП, яка передбачає:

1. Розподіл і кооперацію праці (спеціалізація функцій окремих виконавців, їх груп, кооперацію виконання окремих ділянок облікових процесів між окремими працівниками бухгалтерії, підрозділами бухгалтерії);

2. Нормування облікової праці (розрахунок норм часу для виконання окремих облікових робіт, норм виробки окремими працівниками);

3. Регламентацію завдань, функцій і обов'язків окремих працівників;

4. Стандартизацію бухгалтерського обліку (облікового процесу і працівників апарату);

5. Використання передового досвіду вітчизняного і зарубіжного.

Робоче місце кожного облікового працівника повинно бути організоване з урахуванням специфіки виконуваної ним облікової роботи, фізичних і психологічних можливостей.

Дуже важливою передумовою оптимізації рухів бухгалтера-оператора є наявність меню - списку можливої файлової системи, подібних позначок облікових номенклатур, спеціальних програмних засобів для управління файлами.

Для ефективної роботи бухгалтеру-оператору слід враховувати параметри по цілому ряду елементів, що складають в цілому умови праці: освітлення, теплозабезпеченість, рух повітряного середовища, інтелектуальне навантажений навантаження зорове, естетичний рівень світової композиції в робочій зоні, рівень чисельності людей в колективі бухгалтерії і її окремих підрозділів.

Реалізація всіх цих ергономічних вимог забезпечує оптимальне створення і функціонування системи автоматизації обліку, для чого існують загальнотехнічні вимоги, нормативи, довідкові дані та інші, якими потрібно володіти головному бухгалтеру і знати про їх існування і нагадувати про це своєму керівництву.