Облік основних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В сучасних умовах господарювання керівництво підприємств, а також їх ділові партнери прагнуть одержати релевантну інформацію про стан і використання основних засобів. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» таку інформацію має містити фінансова звітність. Насправді, поточний бухгалтерський облік і фінансова звітність не завжди надають реальні дані про основні засоби, через що втрачають свою корисність для внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Основними причинами такої ситуації є слабка методична розробленість Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також формування підприємствами необґрунтованої облікової політики, у тому числі й стосовно основних засобів. Крім того, суттєво знижує реальність даних про основні засоби вплив податкового законодавства на вибір способів бухгалтерського обліку.

З введенням П(С) БО підприємства одержали нові можливості у формуванні облікової політики стосовно основних засобів. Однак, деякі норми стандартів носять загальний характер, що ускладнює їх практичну реалізацію. Так, повною мірою не розкрито порядок визнання основних засобів активами підприємства, що призводить до різних тлумачень їх сутності. Недосконалість способів оцінки результатів поліпшення основних засобів значно ускладнює облік витрат на їх відновлення та поліпшення. Формування облікової політики стосовно основних засобів здійснюється без дотримання принципу наукового обґрунтування її положень, в результаті на підприємствах не реалізується право вибору щодо переоцінки основних засобів, встановлення способів амортизації, визначення термінів корисного використання і ліквідаційної вартості об'єктів.

Питання обліку операцій з основними засобами стали предметом дослідження вчених-економістів, а саме: М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, Н.Г. Виговської, В.Г. Горелкіна, Н.М. Гуляєвої, І.П. Житньої, Я.Д. Крупки, М.В. Кужельного, Л.О. Леонової, М.С. Пушкаря, Ю.Д. Чацкіса, В.Г. Швеця, Я.В. Соколова, А.Є. Фукса, Й. Бетге, М.Р. Метьюса, М.Х.Б. Перера, Ж. Рішара, Е.С. Хендріксена, М.Ф. Ван Бреда та інших. Проведені ними дослідження проблем теоретичного та практичного характеру вплинули на розвиток теорії обліку. Так, велика увага приділялася розкриттю сутності основних засобів, порядку документального оформлення операцій з ними, проблемам амортизації, ремонту та поліпшення основних засобів. Однак, питання оцінки й обліку основних засобів досліджуються з позиції їх впливу на собівартість виробленої продукції або на розмір прибутку до оподаткування. При цьому недостатня увага приділяється підвищенню реальності обліково-економічної інформації про наявність і використання основних засобів. Потребують удосконалення діюча методика обліку операцій надходження, дооцінки, відновлення, поліпшення основних засобів, а також способи їх амортизації. Залишаються невирішеними організаційно-методичні проблеми формування облікової політики щодо даного об'єкта обліку.

Метою курсової роботи є дослідження облікової політики щодо операцій з основними засобами.

Об'єктом дослідження є існуюча система бухгалтерського обліку та порядок формування облікової політики стосовно основних засобів.

Предметом дослідження є питання методики бухгалтерського обліку операцій з надходження, вибуття й амортизації основних засобів і формування облікової політики щодо них.

В процесі написання курсової роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і специфічні методи пізнання. У роботі використовувалися: методи логічного аналізу, індукції і дедукції (при уточненні економічної сутності основних засобів, при визначенні принципу облікової політики), метод порівняльного аналізу (при встановленні переваг і недоліків різних способів оцінки основних засобів), метод системного вивчення господарських процесів (при розробці напрямів удосконалення форм первинних документів з руху основних засобів).

Інформаційною базою для написання курсової роботи є законодавчі та нормативні документи України, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку основних засобів.

Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел.

Основна частина складається з трьох розділів. У першому розділі розглядається поняття, класифікація та оцінка основних засобів.

У другому розділі аналізується організація обліку надходження, вибуття та амортизації основних засобів.

У третьому розділі розкриваються шляхи покращення обліку основних засобів.

1. Загальна характеристика основних засобів

1.1 Поняття основних засобів та завдання обліку

Методологію обліку основних засобів і порядок їх розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» №92 від 27.04.2000 р.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-правових дій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року [2].

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, певну роботу тільки у складі комплексу.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Бухгалтерський фінансовий облік основних засобів повинен забезпечити:

1) контроль за зберіганням основних засобів;

2) своєчасне, правильне документальне оформлення відображення в обліку надходження основних засобів (фондів), їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);

3) своєчасне (щомісячне) відображення в обліку (амортизації) основних засобів;

4) визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списування не повністю амортизованих об'єктів основних засобів;

5) виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів [4, с. 126].

Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці.

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають тієї загальної взаємозамінюваності, яка характерна, наприклад, для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна по галузях, підприємствах, окремих видах. Ця різниця для кожного конкретного засобу праці залежить від його технічного стану, ступеня фізичного й морального зносу.

Промислові підприємства постійно поповнюються новими засобами праці відповідно до вимог, досягнутого рівня технології виробництва, характеру й обсягу виготовлюваної продукції.

Поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре побудований їх облік.

1.2 Класифікація і оцінка основних засобів

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом.

За функціональним призначенням:

1) виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання), що діють у сфері матеріального виробництва;

2) невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва ій призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих;

3) будови, споруди, обладнання, які використовуються у невиробничій сфері [2].

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку.

Більша частина основних засобів належить до галузі «Промисловість». Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі «Будівництво», підсобного сільського господарства - до галузі «Сільське господарство».

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби інших галузей поділяються на промислово-виробничі, виробничі та основні засоби інших галузей народного господарства.

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за Національним стандартом бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби):

1) первісна вартість;

2) переоцінена вартість;

3) залишкова вартість;

4) вартість, яка амортизується;

5) ліквідаційна вартість [2].

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість - ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

1) суми, що сплачують постачальникам активів за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

2) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

3) суми ввізного мита;

4) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

5) витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

6) витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

7) інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою [14, с. 144].

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів [12, с. 189].

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до Статутного капіталу підприємства. Визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх вигід від його використання, включаються до складу витрат.

2. Організація бухгалтерського обліку основних засобів

2.1 Організація первинного обліку основних засобів

облік основний засіб бухгалтерський

Типова форма №03-1 «Акт прийому - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» застосовується для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації). При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний об'єкт. Складання загального акту, яким оформляється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці [14, с. 142].

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке передає основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

Типова форма №03-2 «Акт прийому - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» застосовується для оформлення приймання - здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).

Типові форми №03-3 «Акт на списання основних засобів» та №03-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» застосовують для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій їх ліквідації.

Акт складається у двох примірниках комісією, що затверджена наказом керівника підприємства (організації).

Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділ «Розрахунок результатів списання об'єкта».

Типова форма №03-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини, що взята напрокат» складається при установці, пуску і демонтажі будівельної машини, яку було взято напрокат. Підписується представником машинопрокатної бази та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі у прокат та після повернення.

Типова форма №03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» застосовується для аналітичного та узагальнення інформації про всі типи основних засобів на підприємстві. Форма містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін. Традиційно ведеться в одному примірнику бухгалтерією, проте існує варіант побудови обліку з веденням двох примірників цих форм: один у бухгалтерії, другий - у місцях експлуатації основних засобів замість форми №03-9 «інвентарний список основних засобів».

Типова форма №03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» застосовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за збереженням карток.

Типова форма №03-8 застосовується при ручній обробці облікової інформації для обліку руху основних засобів за класифікаційними групами. Відкривається в бухгалтерії в одному примірнику.

Типові форми №03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств), №03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), №03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту» використовуються для розрахунку амортизації основних засобів. Ці реєстри є єдиними для розрахунку амортизації [15, с. 49].

Поряд з інвентарними картками аналітичний облік основних засобів здійснюється у книзі обліку основних засобів, або у Відомості 4-М при спрощеній формі обліку. У книзі або у відомості обліку основних засобів реєстрацію об'єктів основних засобів здійснюють у розрізі конкретних підрозділів підприємства з розмежуванням їх за обліково-класифікаційними групами.

2.2 Облік надходження основних засобів

Надходження основних засобів здійснюється в результаті:

· придбання за плату;

· будівництво (підрядним і господарським способами);

· внесення засновниками до статутного капіталу;

· безоплатне одержання;

· отримання в обмін на неподібні об'єкти.

Придбання об'єктів основних засобів за плату, а також їхнє будівництво являють собою капітальні інвестиції підприємства, для обліку яких призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції» (рис. 2.1).

Дебет	Рахунок 15 «Капітальні інвестиції»	Кредит
Витрати на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів	Введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених активів

Рис. 2.1. Зміст господарських операцій, що відображаються за рахунком 15 «Капітальні інвестиції»

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки:

151 «Капітальне будівництво»

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»

153 «Придбання інших необоротних матеріальних активів»

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

155 «Формування основного стада»

Кореспонденція рахунків з обліку надходження основних засобів відображена за схемами на рисунках 2.2-2.7.

Рис. 2.2. Облік придбання основних засобів

Пояснення: 1. Відображена заборгованість за отриманими рахунками постачальника об'єкта основних засобів за договірною ціною.

1а. Відображена сума ПДВ, нарахована на ціну об'єкта.

2. Відображена заборгованість за консультаційні, інформаційні, посередницькі витрати, пов'язані з придбанням основних засобів.

2а. Відображена сума ПДВ, нарахована на ціну послуг.

3. Введено в експлуатацію за актом приймання-передачі придбаний об'єкт.

Рис. 2.3. Будівництво об'єктів основних засобів (підрядний спосіб)

Пояснення: 1. Відображена заборгованість за проектні, будівельно-монтажні роботи за рахунками підрядчиків.

1а. Відображена сума ПДВ, нарахована на ціну об'єкта.

2. Одержане фінансування на будівництво із зовнішніх джерел (бюджет, позабюджетні та міжгалузеві фонди).

3, 3а. Використання коштів цільового фінансування для розрахунків з підрядчиками.

4. Введено в експлуатацію за актом приймання-передачі придбаний об'єкт.

Рис. 2.4. Будівництво об'єктів основних засобів (господарський спосіб)

Пояснення:

1 варіант

1. Списання витрат ремонтно-будівельного цеху по закінченому об'єкту.

2 варіант

2. Нарахована заробітна плата будівельним робітникам.

3. Зроблені відрахування на соціальні заходи.

4. Списані будівельні матеріали, витрачені на будівництво об'єкта.

5. Введений в експлуатацію за актом завершений об'єкт капітального будівництва.

Рис. 2.5. Облік внесків засновників до статутного капіталу (внески здійснюються основними засобами)

Пояснення: 1. Відображено внесок за вартістю, що вказана в установчих документах.

2. Одержані та введені в експлуатацію прийняті за актом від засновників основні засоби.

3. Відображена заборгованість за транспортні послуги і монтаж об'єктів, внесених замовниками до статутного капіталу.

3а. Нараховано ПДВ на вартість транспортних послуг і монтажу.

4. Списана і включена до первісної вартості внесених об'єктів вартість транспортних послуг і монтажу.

Рис. 2.6. Облік безоплатного одержання основних засобів

Пояснення: 1. Відображена вартість безоплатно одержаних основних засобів.

2. Відображена заборгованість за транспортні послуги і монтаж безоплатно одержаних основних засобів.

2а. Нараховано ПДВ на вартість транспортних послуг і монтажу безоплатно одержаних основних засобів

3. Списана і включена до первісної вартості безоплатно одержаних об'єктів вартість транспортних послуг і монтажу.

Рис. 2.7. Облік отримання основних засобів в обмін на неподібні об'єкти

Пояснення: 1. Одержані основні засоби в обмін на готову продукцію.

2. Передані за актом в експлуатацію одержані основні засоби.

3. Відвантажена готова продукція.

2.3 Нарахування та облік амортизації

Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі).

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, який визначається підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Фактори, які впливають на визначення строку корисного використання:

o очікуване використання об'єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;

o фізичний та моральний знос, що передбачається;

o правові або подібні обмеження використання об'єкта.

Строк корисного використання може переглядатися у разі зміни очікуваних економічних вигод від цього об'єкта [15, с. 50].

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання, за одним з методів, наведених на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Методи нарахування амортизації, рекомендовані П(С) БО №7

Сутність кожного методу така:

· за прямолінійним методом річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкту основних засобів;

· за методом прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої, виходячи з очікуваного період у часу, використання об'єкта основних засобів, яка подвоюється;

· за кумулятивним методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості об'єкта, який амортизується, та кумулятивного коефіцієнта;

· за виробничим методом річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації;

· за методом зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість [15, с. 53].

Метод амортизації об'єкта переглядається, якщо змінюються очікувані способи отримування економічних вигод від його використання. Амортизація за новим методом починає нараховуватись, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.

Нарахування амортизації: починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів визнано активом; припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта з основних засобів; призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови (дообладнання) та консервації об'єкта основних засобів.

Витрати від зменшення корисності об'єкта включаються до складу витрат звітного року. Вони накопичуються протягом строку корисного використання і відображаються в балансі у складі зносу основних засобів.

Накопичені за попередні періоди втрати від зменшення корисності об'єкта повністю або частково сторнуються в тому звітному періоді, в якому зникли причини зменшення корисності об'єкта основних засобів.

Зменшення корисності - втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості над сумою очікуваного відшкодування.

Амортизація малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% вартості об'єктів, які амортизуються, та решта 50% вартості - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100% його вартості.

Для накопичення інформації про амортизовану вартість необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, передбачено у Плані рахунків рахунок 13 «Знос необоротних активів» (рис. 2.9).

Дебет	Рахунок 13 «Знос необоротних активів»	Кредит
Зменшення амортизації необоротних активів	Нарахування амортизації необоротних активів

Рис. 2.9. Зміст господарських операцій, що відображаються за рахунком 13 «Знос необоротних активів»

Рахунок 13 «Знос необоротних активів» має такі субрахунки:

131 «Знос основних засобів»

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

133 «Знос нематеріальних активів»

Кореспонденція рахунків з нарахування амортизації основних засобів наведена на рис. 2.10 і 2.11.

Рис. 2.10. Облік амортизації основних засобів (для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»)

Пояснення:

1. Нарахована амортизація основних засобів виробничого призначення.

2. Нарахована амортизація основних засобів, що забезпечують збут.

3. Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються для досліджень і розробок.

4. Нарахована амортизація основних засобів загальногосподарського призначення.

5. Нарахована амортизація основних засобів ЖКГ і соціальної сфери.

Рис. 2.11. Облік амортизації основних засобів (для підприємств, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»

Пояснення: 1. Нарахована амортизація основних засобів.

2.4 Облік вибуття основних засобів

Вибуття основних засобів відбувається в результаті:

· реалізації;

· ліквідації;

· безоплатної передачі;

· внеску до статутного капіталу інших підприємств;

· невідповідності критеріям визнання активом.

При вибутті основних засобів комісія, створена за наказом керівника підприємства, складає Акт на списання основних засобів, в якому вказуються такі дані: первісна вартість об'єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу за час експлуатації, залишкова вартість, причина вибуття, витрати, пов'язані з вибуттям об'єкта, а також сума отриманого доходу. На підставі акта здійснюються відповідні записи в аналітичному і синтетичному обліку основних засобів.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їхньої залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям основних засобів.

На рис. 2.12-2.16 відображена кореспонденція рахунків з обліку вибуття основних засобів.

Рис. 2.12. Облік реалізації основних засобів

Пояснення: 1. Зарахована виручка від реалізації об'єкта.

2. Списано знос, нарахований за час експлуатації об'єкта.

3. Списана залишкова вартість реалізованого об'єкта.

4. Відображені витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів.

5. Відображена сума податкового зобов'язання з ПДВ (у разі реалізації виробничих основних фондів).



Рис. 2.13. Облік ліквідації основних засобів

Пояснення:

1. Списано суму зносу, нараховану за час експлуатації з ліквідованого об'єкта.

2. Списана залишкова вартість ліквідованого об'єкта.

3. Нарахована заробітна плата робітникам за демонтаж ліквідованого об'єкта.

4. Нараховані відрахування на соціальні заходи.

5. Оприбутковані матеріальні цінності, отримані від ліквідації об'єкта.

Рис. 2.14. Облік безоплатної передачі основних засобів

Пояснення: 1. Списано знос, нарахований за час експлуатації переданого об'єкта.

2. Списана залишкова вартість списаного об'єкта.

3. Нарахована сума податкового зобов'язання по ПДВ на залишкову вартість переданого об'єкта.

Рис. 2.15. Облік передачі основних засобів як внеску до статутного капіталу іншого підприємства

Пояснення: 1. Списано знос, нарахований за час експлуатації переданого об'єкта.

2. Списана залишкова вартість переданого об'єкта.

3. Відображена різниця між залишковою вартістю переданого об'єкта і справедливою вартістю інвестицій.

Рис. 2.16. Облік списання нестачі або псування основних засобів

Пояснення: 1. Списано знос, нарахований за час експлуатації об'єкта.

2. Списана залишкова вартість об'єкта.

3. Відображена сума, що підлягає відшкодуванню винними.

4. Відображена сума зобов'язань за ПДВ.

5. Одержана сума відшкодування втрати.

6. Підлягає перерахуванню до бюджету різниця між сумою відшкодування та балансовою вартістю списаних основних засобів.

3. Шляхи вдосконалення обліку основних засобів

Однією з найважливіших проблем в умовах переходу до ринкових відносин економіки України є вдосконалення системи бухгалтерського обліку основних засобів, звітності. Основним напрямом якого є автоматизація їх із застосуванням різноманітних засобів обчислювальної техніки та автоматизованих інформаційних систем обліку. Зростання обсягу економічної інформації і підвищення вимог до її оперативності та досконалості, вірогідності та якості зумовлює необхідність впровадження комп'ютеризації бухгалтерського обліку, яка базується на загальних принципах і методах обліку. Відмінності між звичайною та автоматизованою обліковими системами полягають в послідовності виконання облікових операцій і зберіганні даних.

В даному контексті до найгостріших проблем реформування бухгалтерського обліку з використанням сучасних інформаційних систем належать: автоматизація формування документів первинного обліку на машинних носіях; розробки типових проектних рішень (ТПР) для технологічного забезпечення автоматизованого розв'язання за допомогою ПЕОМ і мережі АРМБ; розробки загальногалузевих методичних матеріалів по створенню та впровадженню інформаційних систем автоматизованої обробки облікової інформації у складі інформаційної системи управління підприємством [13, с. 219]. Основи методології і практики організації бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованих-робочих місць бухгалтера (АРМБ) повинні висвітлюватися комплексно у тісному взаємозв'язку з організацією інформаційних систем обліку.

Найбільш раціональною системою організації бухгалтерського обліку, як обґрунтовувалось, є поетапне впровадження наступної методики з обліку основних засобів. Запропонована технологія вирішення комплексу бухгалтерсько-облікових завдань передбачає такі етапи: підготовку первинної інформації; формування інвентарної картотеки на час впровадження; розробка нормативно-довідкової інформації на час впровадження; створення набору даних руху основних засобів; проведення розрахунків на АРМБ і занесення інформації до бази даних; узагальнення інформації для подальшого використання та її використання для прийняття управлінських рішень; здійснення аналізу результативної інформації; оцінка, планування і прогнозування облікової інформації.

Результатом проведеного дослідження є обґрунтування та розв'язання ряду аспектів теоретичних та методологічних проблем обліку і контролю наявності та руху основних засобів підприємств в умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні. Це дасть змогу удосконалити облік основних засобів та посилити роль бухгалтерської інформації на управлінському рівні.

Висновки

Будь-яке виробниче підприємство створюється з метою виготовлення продукції та її реалізації. Але здійснення процесу виробництва неможливе без наявності обладнання, устаткування, будівель, без сировини, матеріалів, які в процесі обробки перетворюються на готовий продукт.

Таким чином, процес придбання засобів виробництва є важливою передумовою для здійснення основної діяльності підприємства.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-правових дій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року. Основні засоби відіграють важливу роль в діяльності будь-якого суб'єкта господарювання.

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають взаємозамінюваності і тому ефективність їх різна по галузях, підприємствах, окремих видах.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку.

Метою бухгалтерського обліку основних засобів є сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці у підприємницькій діяльності для одержання найбільшого прибутку, спрямованого на задоволення соціальних потреб працівників підприємства.

Для обліку основних засобів у плані рахунків передбачено рахунок 10 «Основні засоби».

Основні засоби, які мають специфічні особливості і не підпадають під жодну з вищенаведених груп, відображаються в обліку на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». До них відносяться бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

За дебетом рахунка 10 «Основні засоби» відображається: надходження основних засобів (за первісною вартістю), витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів, сума дооцінки.

За кредитом рахунка 10 «Основні засоби» відображається: вибуття основних засобів, сума уцінки.

Аналогічні записи здійснюються і за рахунком 11.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. №996-XIV.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509).

3. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2004 р.

4. Білоусько В.С. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. - К.: Мета, 2002. - 235 с.

5. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: Рута, 2002. - 592 с.

6. Власов А.В. Курс бугалтерского учета: Учебник. - М.: Финансы, 2004. - 312 с.

7. Деващук Л.Г. Теоретичні основи бухгалтерського обліку. - Харків: Одіссей, 2001. - С. 214-218.

8. Загородній А.І. Бухгалтерський облік: Основи теорії і практики: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2004. - 377 с.

9. Кім Г. Бухгалтерський облік: Первинні документи та порядок їх заповнення. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 440 с.

10. Кузьмінський A.M. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. - К., 2003. - 712 с.

11. Михайлова Т.П. Некоторые нерешенные проблемы в учете основных средств. Материалы международной конференции «Глобализация экономики: новые возможности или угроза человечеству?». - Донецк, 2001. - С. 209-212.

12. Михайлова Т.П. Порядок визначення первісної вартості основних засобів. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - С. 189-195.

13. Наумчук О.А. Організація обліку основних засобів в умовах застосування комп'ютерної технології. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - С. 219-224.

14. Наумчук О.А. Основні засоби: зміст і принципи облікової політики. - Хмельницький: ТУП, 2003. - С. 141-144.

15. Наумчук О.А. Порядок визначення методу амортизації основних засобів. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. - С. 49-56.

16. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність. - К.: Алерта, 2006. - 1080 с.

Размещено на Allbest.ru