13

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Міжнародне законодавство щодо бухгалтерського обліку ЗЕД

рмативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється Законами України, Постановами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, а також інструкціями, листами та положеннями Міністерства зовнішньоекономічних зв`язків, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України та інших органів, уповноважених здійснювати відповідні функції такого регулювання.

Законодавчу базу України щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності та обліку можна умовно розділити на такі групи:

Законодавча база митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

Законодавча база та правові норми валютного регулювання на національному рівні;

Законодавча база, що регулює сферу іноземного інвестування;

Законодавча база, що регулює облік у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Інші нормативно-правові норми, які регулюють окремі аспекти зовнішньоекономічної діяльності.

На Україні в якості важливих нормативно-правових документів, що направлені на регулювання зовнішньоекономічної діяльності та її обліку є:

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»;

Указ Президента України «Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій»;

Закон України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

Закон України «Про іноземні інвестиції»;

Закон України «Про Єдиний митний тариф»;

Митний кодекс України;

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

Національні стандарти (положення) бухгалтерського обліку;

Інші законодавчі акти у сфері зовнішньоекономічної діяльності та обліку.

Міжнародно-правове регулювання ЗЕД здійснюється через посередництво різноманітних міжнародних економічних організацій та регулюється розробленими нормативно-правовими документами.

Принципи міжнародної торгівлі сформульовані в багатьох міжнародно-правових актах. Зокрема, у заключному акті Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) від 15.06.64 міститься досить довгий їх перелік:

1. Торгові відносини базуються на основі поваги до принципу суверенної рівності, самовизначення народів і невтручання у внутрішні справи інших держав.

2. Недопущення дискримінації, що може відбуватись через те, що держави належать до різних соціально-економічних систем.

3. Кожна країна має суверенне право на вільну торгівлю з іншими країнами.

4. Економічний розвиток і соціальний прогрес мають стати загальною справою міжнародного співробітництва, сприяти зміцненню мирних відносин між країнами.

5. Національна і міжнародна економічна політика повинна спрямовуватись на досягнення міжнародного поділу праці відповідно до потреб та інтересів країн, що розвиваються, і світу в цілому.

6. Міжнародна торгівля має регулюватися правилами, які сприяють економічному і соціальному прогресу.

7. Розширення і всебічний розвиток міжнародної торгівлі залежать від можливості доступу на ринки й вигідності цін на сировинні товари, що експортуються.

8. Міжнародна торгівля має бути взаємовигідною і здійснюватись у режимі найбільшого сприяння, в її межах не повинні застосовуватися дії, які шкодять торговельним інтересам інших країн.

9. Розвинені країни, які беруть участь у регіональних економічних угрупованнях, повинні робити, все, що від них залежить для того, щоб не завдавати шкоди і не впливати негативно на поширення їх імпорту з третіх країн, особливо з тих, що розвиваються.

10. Міжнародна торгівля має сприяти розвитку регіональних економічних угруповань, інтеграції та інших форм економічного співробітництва між країнами, що розвиваються.

11. Міжнародні установи і країни, що розвиваються, мають забезпечити збільшення припливу міжнародної фінансової, технічної й економічної допомоги для підкріплення і підтримки шляхом поповнення експортної виручки країн, що розвиваються, їхніх зусиль для прискорення економічного розвитку.

12. Значна частина коштів, які вивільнюються внаслідок роззброєння, повинна спрямовуватися на економічний розвиток країн, що розвиваються.

13. Державам, які не мають виходу до моря, необхідно надати максимум можливостей, які б дали їм змогу подолати вплив внутріконтинентального положення на їх торгівлю.

14. Повна деколонізація відповідно до Декларації 00Н про надання незалежності колоніальним країнам і народам є необхідною умовою економічного розвитку та здійснення суверенних прав країн на природні багатства.

Міжнародне законодавство щодо регулювання обліку зовнішньоекономічної діяльності включає міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та двосторонні угоди Уряду України з іншими країнами щодо окремих питань у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Всього міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 33. Кожен з них розглядає окреме коло питань (таблиця 1).

Таблиця 1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

Слід зауважити, що Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не є домінуючими над місцевими положеннями й носять більше рекомендаційний характер.

зовнішньоекономічний облік бухгалтерський валюта

2. Облік нематеріальних активів, виражених в іноземній валюті

Згідно ПСБО 8 нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. В свою чергу в ПСБО 19 дається визначення терміну «немонетарні активи». Немонетарні активи - активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей. І в ПСБО 2 та законі України про бухгалтерський облік та фінансову звітність дається визначення терміну «активи». Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Виходячи з цього, визначення нематеріальних активів набуває наступного вигляду: «Нематеріальний актив ? ресурс, контрольований підприємством в результаті минулих подій, використання якого, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам».

Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності. В свою чергу об'єкти інтелектуальної власності ? це права, які захищені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, авторським та суміжними правами.

Отже, нематеріальні активи ? це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або обмежені природні ресурси для використання в господарській діяльності для отримання прибутку.

Вартість нематеріальних активів частинами, поступово переноситься на виробничий продукт, послуги.

Облік та узагальнення інформації про нематеріальні активи здійснюється на відповідних рахунках бухгалтерського обліку і подається користувачам у вигляді фінансової звітності. Ця інформація є складовою предметної області аудиторського дослідження.

Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті, що здійснюють банки України, ґрунтуються на основних вимогах міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті відображаються відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання та контролю.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті банки здійснюють у подвійній оцінці, а саме в номінальній сумі іноземної валюти та гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

Нематеріальні активи в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності в гривневому еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 та 3801 не включають до фінансової звітності.

Іноземна валюта, прийнята банком на зберігання, обліковуються за позабалансовим рахунком 9703 «Інші активи на зберіганні» у гривнях за офіційним курсом на дату прийняття їх на зберігання.

Аналітичний облік нематеріальних активів в іноземній валюті та банківських металах, реалізованих та нереалізованих результатів за операціями в іноземній валюті, відкритих валютних позицій та їх гривневих еквівалентів здійснюється в розрізі кодів валют.

Порядок аналітичного обліку за технічними рахунками, використання транзитних рахунків з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості з подальшим відображенням операцій за відповідними рахунками за їх призначенням банк визначає самостійно в обліковій політиці.

При здійсненні операцій з нематеріальними активами їх вартість для відображення у бухгалтерському обліку підлягає перерахунку у грошову одиницю України за курсом Національного банку України.

Перерахунок у грошову одиницю України для відображення операцій у бухгалтерському обліку провадиться за курсом Національного банку України на дату здійснення операцій в іноземній валюті.

Перерахунок готівки, коштів в установах банків і в дорозі, грошових і платіжних документів, цінних паперів, коштів у розрахунках (включаючи кошти по обов'язках і позики) з юридичними і фізичними особами, а також залишок цільового фінансування з бюджету в іноземній валюті здійснюється на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.

Вартість нематеріальних активів, використовуваних для ведення господарської діяльності в Україні та за її межами, при складанні бухгалтерської звітності оцінюється у грошовій одиниці України за сумою, вирахуваною за діючим курсом Національного банку України на дату здійснення господарської операції в іноземній валюті, з якою пов'язано зарахування цих активів і пасивів на баланс підприємства.

Перерахунок вартості нематеріальних активів після відображення у бухгалтерському обліку у зв'язку із змінами курсу іноземних валют не здійснюється.

Для спостереження за реальним станом нематеріальних активів підприємства необхідно одночасно вести записи вказаних операцій у таких же регістрах, але з вказівкою назви іноземної валюти.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 Облік і аудит. - Житомир: ПП Рута, 2001. - 544 с.

2. Вровкова Е.Г. Внешнеэкономическая деятельность/ Е.Г. Вровкова, И.П. Прудиус. - К.: Сирин, 2000. - 196 с.

3. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами/ С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. - К.: Екаунтінг, 2000. - 389 с.

4. Горицькая Н.Г. Учет и налогообложение операций во внешнеэкономической деятельности и с иностранной валютой. - К.: Техника, 2000. - 72 с.

5. Ковалевський І.С. Зовнішньоекономічна діяльність України. - Харків, 2000. - 265 с.

6. Кузьмінський Ю.А. Облік зовнішньоекономічної діяльності/ Ю.А. Кузьмінський, В.Г. Козак, Л.І. Лук'яненко. - К.: КНЕУ 2005. - 183 с.

7. Кузьмінський Ю.А. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб./ Ю.А. Кузьмінський, В.Г. Козак, Л.І. Лук'яненко, М.Р. Лучко, М.Я. Остапюк. - К.: Аграрна наука, 2000. - 396 с.

8. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл./ За заг. ред. М.Я. Азарова. - К.: ДІЯ, 2000. - 320 с.

9. Сопко В.В. Бухгалтерській облік у підприємництві. - К., 2001. - 403 с.

10. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. - К.: А.С.К., 2000. - 784 с.

11. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник/ Під заг. ред. А.І. Кредісова. - К., 1997. - 448 с.

Размещено на Allbest.ru