Облік грошових коштів на рахунках у банку

Записи на валютному субрахунку №312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» здійснюються на підставі виписок установ банків і розрахунково-платіжних документів, якими оформлено списання і надходження іноземної валюти.

На валютний рахунок зараховуються суми в іноземній валюті з аналогічних рахунків інших власників в оплату куплених товарів і послуг. З поточного валютного рахунка переказуються за кордон суми в оплату товарів для погашенні заборгованості. Валютна виручка незалежно від суми надходження підлягає врахуванню на валютний рахунок.

Національний банк України визначає офіційний курс національної валюти (гривні) до долара США, німецької марки, російського рубля за результатами торгів на Українській міжбанківській валютній біржі. До інших валют Національний банк України визначає курс гривні через крос-курси Франкфуртської валютної біржі і Московської міжбанківської валютної біржі.

До змін курсових різниць призводять зміни курсу валюти у період між датою здійснення господарської операції (або датою попереднього звіту) і датою розрахунку за обов'язками, що випливають з цієї операції.

Курсові різниці визначаються за валютними активами і пасивами відлові ПНІ до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ від 16 липня 1999 р.

Курсові різниці визначаються за сумами операціями в іноземній валюті, облікованими на рахунках №:

302 «Каса в іноземній валюті»;

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

314 «Інші рахунки в іноземній валюті»;

332 «Грошові документи в іноземній валюті»;

334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

342 «Короткострокові векселі одержані в іноземній валюті»;

35 «Поточні фінансові інвестиції»;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;

371 «Розрахунки за виданими авансами»;

372 «Розрахунки з підзвітними особами»;

377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»;

512 «Довгострокові векселі видані в іноземній валюті»;

602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»;

604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»;

606 «Прострочені позики в іноземній валюті»;

612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті»;

622 «Короткострокові векселі видані в іноземній валюті»;

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»;

681 «Розрахунки за авансами одержаними»;

685 «Розрахунки з різними кредиторами».

Інші рахунки за статтями Балансу (ф. №1) (не валютні, не грошові) не перераховуються при складанні Звіту-балансу (рахунки №№10, 12, 15, 26,28,40,48,79,83,201,203,205,20,208,22) відображаються у бухгалтерському обліку і Балансі (ф. №1) в національній валюті.

Різниця між оцінкою в національній (українській) валюті і оцінкою цих активів і пасивів, виходячи з курсу Національного банку України на дату відображення їх у бухгалтерському обліку у звітному періоді або на дату складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період для потреб бухгалтерського обліку, вважається курсовою різницею.

Курсові різниці у бухгалтерському обліку і звітності відображаються у тому ж звітному періоді, до якого належить дата розрахунку або за який складається бухгалтерська звітність. Курсові різниці підприємствами і організаціями відображаються на рахунках, передбачених для обліку курсових різниць (табл. 2.2). Записи операцій у регістрах бухгалтерського обліку на рахунках обліку активів і пасивів, вартість яких визначається в іноземній валюті, виконуються підприємством, організацією, установою, що здійснюють господарську діяльність з Україні та за її межами, у грошовій одиниці України.

Зазначені записи операцій з активами і пасивами виконуються у тій іноземній валюті, в якій здійснюються платежі.

Доходи і витрати в іноземній валюті, за якими формується результат від здійснення фінансово-господарської діяльності за межами України, визначаються і грошовій одиниці України за курсом Національного банку України на дату здійснення відповідної операції в іноземній валюті.

Таблиця 2.2. Рахунки бухгалтерського обліку, передбачені для обліку курсових різниць

Найменування рахунка	Примітка
Рахунки, на яких обліковуються доходи від курсових різниць
714 «Дохід від операційної курсової різниці»	Узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць щодо активів і зобов'язань підприємства, пов'язаних з операційною діяльністю підприємства
744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»	Узагальнюється інформація про курсові різниці щодо активів і зобов'язань в іноземній валюті, що пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства
746 «Інші доходи від звичайної діяльності»	Відображається різниця між сумою зобов'язань, що виникли на дату одержання (визнання) за бартерним контрактом активів (робіт, послуг), і сумою дебіторської заборгованості за передані за бартерним контрактом активи
Рахунки, на яких обліковуються витрати від курсових різниць
945 «Втрати від операційної курсової різниці»	Ведеться облік втрат щодо активів і зобов'язань операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти
974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»	Відображаються втрати щодо активів і зобов'язань неопераційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти
977 «Інші витрати звичайної діяльності»	Відображається різниця між сумою зобов'язань, що виникли на дату одержання (визнання) за бартерним контрактом активів (робіт, послуг), і сумою дебіторської заборгованості за передані за бартерним контрактом активи
Підприємства, що використовують клас рахунків 8, для обліку відповідних витрат ведуть такі рахунки
84 «Інші операційні витрати»	На цьому рахунку, зокрема, ведеться облік втрат від курсових різниць
85 «Інші витрати»	На цьому рахунку ведеться облік витрат на інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, а також витрат від надзвичайних подій, включаючи витрати від неопераційної курсової різниці

Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обміном) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, по здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана. У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

На підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/ВР від 22 травня 1997 р. зі змінами, внесеними Законом України №349-ІV від 24 грудня 2002 р. п. 7.3.3 ст. 7 балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без відсотків, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприподаткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати такого платника податку - кредитора та валові доходи платника податку-дебітора, протягом якого відбувся такий продаж (погашення). Облік балансової вартості іноземної валюти здійснюється за оцінкою її середньозваженої вартості відповідно до правил національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів».

3. Організація бухгалтерського обліку грошових коштів ВАТ «Дубноцукор» в банках України

3.1 Характеристика господарської діяльності ВАТ «Дубноцукор»

ВАТ «Дубноцукор» розташоване в м. Дубно Рівненської області. Побудоване в 1960 році, у 1974-1979 роках здійснена повна реконструкція цехів, що дало можливість довести добову переробку сировини з 2,5 до 4,5 тис. т. За цей період було замінено застаріле обладнання на більш нове, прогресивне, збудовано нове вапнякове відділення з двома печами, продуктовий цех, сушку цукру, реконструйовано бурякопереробний цех, сокоочисне відділення, ТЕЦ. У 1982 році завод освоїв схему переробки цукру-сирцю.

З особливою інтенсивністю велись роботи по реконструкції, технічному переоснащенню заводу в період безпосереднього керівництва ним Данилом Корилкевичем (з 1987 по 1998 роки). За цей час приріст потужності склав 500 тонн і сягнув 5 тис. т буряків за добу. Саме з цим керівником пов'язаний значний поступ вперед не лише у сфері виробництва, але й у соціальному розвитку мікрорайону цукровиків. Збудовано новий сокоочисний цех і встановлено новий тракт подачі сировини, запроваджено інші досягнення науки і техніки.

Роботи по реконструкції та вдосконаленню роботи підприємства не припиняються. Так, в 2006 р. придбано та встановлено дві центрифуги першого продукту на суму понад 3 млн. грн. В 2007 році виготовлено та змонтовано дві центрифуги неперервної дії для утфеля другого продукту, проведено реконструкцію станції дефекосатурації з повною автоматизацією технологічного процесу та реконструкцію мийного відділення буряка, впроваджено ряд інших заходів, спрямованих на зменшення витрат електроенергії та природного газу.

В 1994 р. орендне пiдприємство Дубенський цукровий завод зареєстровано в Дубенськiй мiськiй радi народних депутатiв як ВАТ «Дубноцукор».

ВАТ «Дубноцукор» має два дочiрнiх пiдприємства: 1. ДП «Селекцiя» м. Дубно, пров. Центральний, 1; 2. ДП «Консервний завод» м. Дубно, вул. Мирогощанська, 53.

Згідно зі статутом підприємство має право здійснювати наступні види діяльності (Додаток 4):

· виробництво і реалізація цукру, штучного меду та іншої продукції, включаючи патоку;

· організація роботи сировинних баз;

· здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

· оптова, роздрібна торгівля;

· інші види діяльності.

Виробнича діяльність підприємства включає в себе:

· виробництво, заготівля, переробка цукрових буряків;

· виробництво цукру - піску, жому та меляси;

· здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом;

· надання складських послуг.

Облікова політика ВАТ «Дубноцукор» ведеться згідно Наказу про облікову політику (Додаток 5).

Нарахування зносу основних засобів проводиться у вiдповiдностi з чинним законодавством України. З 01.07.1997 року амортизація нараховується шляхом зменшення залишку вартості основних засобів на початок звітного періоду на встановлену норму нарахування. Норма нарахування амортизації основних засобів складає: для будівель i споруд - 5%. На ВАТ «Дубноцукор» залишок основних засобів становлять тільки споруди. Вартiсть незавершеного виробництва складається з прямих витрат та виробничих накладних витрат. Величина резерву сумнівних боргів визначається враховуючи наступне. Вважається безнадійною така дебіторська заборгованість: 1. по якій минув термін позовної давності; 2. заборгованість юридичної особи, визнаної банкрутом; 3. заборгованість юридичної особи, що лiквiдується 4. заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха, підтверджених у порядку, передбаченим законодавством. Облік розрахункових операцій проводиться по одному активно-пасивному рахунку.

3.2 Документальне відображення операцій поточного рахунку

Для здійснення операцій по поточному рахунку керівництво ВАТ «Дубноцукор» подає до банку документи, форми яких затверджені НБУ. Документи, що надходять до банку дійсні лише при наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці.

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. Крім того, в розрахункових документах не допускаються різного роду виправлення, незалежно від того, хто вносить ці зміни - клієнт чи банк. При цьому підприємства і фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених у розрахункові документи даних. Надані в банк документи повинні мати наступні реквізити: назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки. Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з доданням виправдовуючи документів.

При готівкових розрахунках банківськими документами є: грошові чеки; об'яви на внесок готівкою.

У випадку безготівкових перерахувань: платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; розрахункові чеки, акредитиви.

При внесенні грошових коштів на рахунок банку подається об'ява на внесок готівкою. Виправдовуючим документом при цьому є відмічена банком квитанція, яка заповнюється разом з об'явою на внесок готівкою.

У діяльності ВАТ «Дубноцукор» найбільш розповсюдженими видами безготівкових розрахунків є розрахунки за допомогою платіжних доручень та платіжних вимог-доручень.

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку. При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник.

Платіжні доручення використовуються для розрахунків між підприємствами за отримані товарно-матеріальні цінності; за товарно-матеріальні цінності і послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах до бюджету, органам соціального страхування, оплати претензій по якості і недостачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської діяльності. За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування, тобто період між датою надходження доручення на списання коштів у банк і датою зарахування списаних коштів на рахунок одержувача, але тільки якщо така можливість передбачена в договорі на розрахунково-касове обслуговування з банком. Це означає, що платник може самостійно вказати дату зарахування коштів на поточний рахунок одержувача. Проте період валютування не може перевищувати три робочі дні. Інструкція №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальником. Покупець акцептує вимогу-доручення і здає її до банку. Вона приймається до виконання банком покупця тільки при наявності коштів на поточному рахунку покупця і при його письмовій згоді оплатити повністю або частково платіжну вимогу-доручення, що повинно бути затверджене підписами осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком, і печаткою платника.

Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника безпосередньо до покупця оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що належить до сплати і код поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо ж в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

Чеком визнається цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоутримувачу. Розрахунки чеками представляють собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків. Чек дійсний протягом десяти днів, не враховуючи дня його виписки. Розрізняють грошові та розрахункові чеки.

Акредитив - це доручення банку покупця банкові постачальника провести оплату за відвантажену продукцію, товар, надані послуги на підставах, обумовлених в цьому дорученні. Існують три форми акредитиву: без відзивний підтверджений, без відзивний непідтверджений і відзивний.

3.3 Аналітичний та синтетичний облік операцій поточного рахунку

Аналітичний облік операцій поточного рахунку здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. У разі необхідності деталізація кожного аналітичного рахунка здійснюється за виписками банку. Основою для запису операцій поточного рахунку є виписки з цього рахунка.

Періодично або кожного дня банк видає власникам рахунків виписки з відповідного рахунка з копіями розрахункових операцій. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам, при цьому встановлюється, чи всі записи належать до підприємства-власника рахунка. Виписка є основою для записів у реєстрах - журналі №2 та відомості №2 - операцій на поточному рахунку.

Записи банку та підприємства мають бути ідентичними, але потрібно врахувати, що поточний рахунок підприємства є активним, а для банку ці рахунки є пасивними рахунками. Тому на дебеті у Виписці банку показана сума коштів, списана з рахунка підприємства, а на кредиті - зарахована на нього сума, відповідно сальдо у Виписці буде на кредиті рахунка. Сальдо на поточному рахунку завжди повинно бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Виписка є регістром аналітичного обліку, тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду. Таким чином, виписка - це фактично другий примірник особового рахунку підприємства, відкритого банком.

Бухгалтер при отриманні виписки проводить наступні операції, які називаються бухгалтерським терміном - контировка виписки:

· виписка нумерується;

· перевіряється наявність виправдовуючи розрахункових документів, на підставі яких зараховані чи списані кошти;

· перевіряється відповідність суми у виписці сумам виправдовуючи документів на перерахування чи зарахування коштів;

· проставляється кореспонденція рахунків у відповідності з проведеними операціями.

Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Тому залишки грошових коштів і надходжень на поточний рахунок підприємства банк записує по кредиту поточного рахунку, а зменшення свого боргу - по дебету. Тобто за дебетом виписки відображається списання грошових коштів з поточного рахунку, а за кредитом - надходження коштів на поточний рахунок. На полях перевіреної виписки проти сум операцій і на документах, які додаються, проставляються коди кореспондуючих рахунків, а на документах вказуються ще й порядкові номери запису у виписці.

Ці дані необхідні для контролю за рухом коштів, автоматизації облікових робіт, видачі довідок, перевірок і наступного збереження документів, після цього на всіх доданих до виписки документах ставиться штамп «Погашено».

Синтетичний облік операцій поточного рахунку ведеться на рахунку 31 в розрізі субрахунків 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті». По дебету рахунку 31 відображається надходження грошових коштів, а по кредиту - їх вибуття. Для обліку операцій з рахунком 31 призначений журнал №2, що відображає обороти по кредиту рахунку 31 за місяць, та для більш точного контролю операцій поточного рахунку ведуться записи по дебету рахунку 31 у відомості №2 за кожним видом валюти. Всі записи в журналі №2 ведуться на підставі виписок з поточного рахунку, які підприємство періодично отримує з банку. Надходження грошових коштів на поточний рахунок відображається наступними проводками (таблиця 3.1):

Таблиця 3.1. Проводки по рахунку 31 по надходженню коштів

№ операції	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума
		Дебет	Кредит
1	Внесено на поточний рахунок готівку з каси	31	30	3000
2	Погашено дебітором довгострокову заборгованість	31	16	2230
3	Оплачено покупцями раніше одержані товари, роботи, послуги	31	36	5000
4	Безоплатно одержано безготівкові кошти	31	42	1000
5	Перепродані акції власної емісії:	31	45	5600
6	Одержані кошти цільового фінансування на будівництво із зовнішніх джерел	31	48	50000
7	Одержано довгострокову позику банку на поточний рахунок	31	50	200000
8	Одержано фінансову допомогу на зворотній основі	31	55	15000
9	Одержано короткострокову позику банку	31	60	30000
10	Отримано грошові кошти у вигляді доплати	31	63	7900
11	Повернуто з бюджету на рахунок підприємства грошові кошти	31	64	4000
12	Повернуто з фондів соціального страхування на рахунок підприємства	31	65	6200
13	Одержано доходи майбутніх періодів	31	69	40500
14	Зарахована на рахунок в банку виручка від реалізації продукції за касовим методом	31	70	45000
15	Відображено дохід від реалізації виробничих запасів, МШП	31	71	2000
16	Зараховано на поточний рахунок дохід від спільної діяльності	31	72	42300
17	Зараховано на поточний рахунок суми дивідендів	31	73	5600
18	Зарахований дохід від реалізації основних засобів	31	74	63000
19	Отримано суми страхового відшкодування від страхової організації	31	75	4200

Вибуття грошових коштів з поточного рахунку відображається наступними проводками (таблиця 3.2):

Таблиця 3.2. Проводки по рахунку 31 по вибуттю коштів

№ операції	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума
		Дебет	Кредит
1	Придбано довгострокові інвестиції	14	31	7000
2	Проведено витрати на монтаж основних засобів	15	31	25000
3	Оплачено покупцями раніше одержані товари, роботи, послуги	36	31	5000
4	Проведено витрати на виправлення браку:	24	31	1500
5	Передано гроші з банку в касу:	30	31	3500
6	Депоновано гроші на лімітовану чекову книжку	31	31	2000
7	Перераховано кошти для придбання іншої валюти	33	31	45000
8	Повернуто передоплату покупцям:	36	31	4300
9	Проведено передоплату постачальникам	37	31	8900
10	Проведено передоплату за газети і журнали	39	31	3200
11	Викуплено власні акції у акціонерів	45	31	5600
12	Проведено перерахування коштів за рахунок раніше створеного резерву	47	31	7800
13	Використано суми цільового фінансування	48	31	35000
14	Повернуто банку довгострокову позику	50	31	35000
15	Погашено заборгованість за раніше виданим векселем	51	31	5000
16	Погашення заборгованості по зобов'язанням за облігаціями	52	31	26000
17	Погашено довгострокову заборгованість з оренди	53	31	6500
18	Погашено довгострокові зобов'язаннями перед різними кредиторами	55	31	48000
19	Погашено короткострокові позики банку	60	31	80100
20	Погашено заборгованість за раніше виданими векселями	62	31	5600
21	Проведено розрахунки з постачальниками	63	31	35200
22	Погашено заборгованість перед бюджетом	64	31	4600
23	Сплачено збори до фондів соціального страхування	65	31	5300
24	Перераховано суми заробітної плати особисті рахунки працівників	66	31	56000
25	Перераховано дивіденди учасникам	67	31	8000
26	Розрахунки з іншими кредиторами за раніше надані послуги	68	31	500
27	Оплачено загально виробничі витрати	91	31	3000
28	Оплачено адміністративні витати	92	31	5000
29	Оплачено витрати на збут	93	31	4000
30	Оплачено витрати операційної діяльності	94	31	6400
31	Оплачено фінансові витрати	95	31	2000
32	Оплачені інші витрати	97	31	600
33	Оплачено надзвичайні витрати	99	31	7000

Ось такими типовими проводками відображаються синтетичний облік операцій поточного рахунку підприємств.

3.4 Вдосконалення обліку операцій на поточному рахунку

Первинний облік безготівкових коштів ВАТ «Дубноцукор» оформлюється такими документами: платіжними вимогами-дорученнями; платіжними дорученнями; виписками банку (які одночасно виступають в ролі регістрів аналітичного обліку).

На нашу думку доцільно буде замінити існуючий на підприємстві порядок здійснення розрахунків за допомогою платіжного доручення на новий, з використання такої перспективної програми як «Клієнт-Банк», яка використовується для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією.

Програмне забезпечення системи «клієнт-банк» має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку, які пред'являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків за допомогою системи «клієнт-банк».

Система «клієнт-банк» є складовою програм автоматизації банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів через системи автоматизації банку (САБ) до системи електронних платежів Національного банку чи внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської та банківської частини.

Клієнтська частина системи «клієнт-банк» забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку, ураховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Реквізити, які містить розрахунковий документ в електронному вигляді, що використовується в системі «клієнт-банк», визначаються угодою між банком та клієнтом, але обов'язковими є такі:

- дата та номер розрахункового документа в електронному вигляді;

- назва, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунка;

- назва та код банку платника;

- назва, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його рахунка;

- назва та код банку одержувача;

- сума розрахункового документа в електронному вигляді цифрами;

- призначення платежу.

Банківська частина системи «клієнт-банк» забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному розрахунковому документі клієнта в електронному вигляді та за платіжним файлом у цілому. Вона є невід'ємною складовою частиною САБ і має забезпечувати безперервний захист клієнтських розрахункових документів в електронному вигляді під час їх опрацювання в САБ.

Програмне забезпечення клієнтської частини системи «клієнт-банк» може розміщуватись на одному окремому комп'ютері (для невеликих підприємств чи фізичних осіб) або працювати в локальній мережі клієнта.

Технологія опрацювання облікової інформації, додаткові регістри та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції банківської частини системи «клієнт-банк», мають викладатися в «Положенні про облікову політику банку».

Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою системи «клієнт-банк» і опрацювання його розрахункових документів в електронному вигляді банком є окремий договір між ним і банком. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

Під час використання системи «клієнт-банк» клієнт має дотримуватися всіх вимог, що їх встановлює банк, з питань безпеки опрацювання електронних розрахункових документів, а банк - періодично перевіряти клієнта щодо виконання ним вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту в клієнтській частині системи «клієнт-банк» і припиняти обслуговування клієнта за допомогою цієї системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи «клієнт-банк» не виключає можливості опрацювання банком документів клієнта на паперових носіях.

Під час здійснення розрахунків через систему «клієнт-банк» користуються розрахунковими документами в електронному вигляді.

Платник може формувати розрахункові документи в електронному вигляді за допомогою клієнтської частини системи «клієнт-банк» на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також із використанням платіжних карток.

Коли на рахунку клієнта бракує коштів, банк повертає розрахунковий документ в електронному вигляді без виконання, якщо інше не передбачене угодою між банком та клієнтом.

Не дозволяється формування клієнтами розрахункових документів у електронному вигляді на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстри чеків, реєстри документів за акредитивами тощо), а також формування стягувачем розрахункових документів в електронному вигляді на підставі платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів. Ці платіжні вимоги надсилаються клієнтом до банку в порядку, передбаченому для розрахункових документів на паперових носіях.

Під час використання системи «клієнт-банк» здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною системи «клієнт-банк», підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією із клієнтської частини системи «клієнт-банк» наприкінці дня.

Після звіряння реєстру він роздруковується, його підписує відповідальний виконавець банку, засвідчує відбитком штампу банку і підшиває в документи дня. Як первинний документ, що надійшов від клієнта в банк, реєстр щоденно архівується і зберігається в банку протягом установленого строку. Реєстр має обов'язково містити відомості про дату і час подання власником рахунка розрахункових документів до виконання.

Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає реєстр розрахункових документів, які відправлено в банк каналами зв'язку і прийнято банком до оплати.

Такий самий реєстр за кожним клієнтом складають у банку після формування балансу операційного дня.

Висновки та пропозиції

Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами. Посередниками в цих розрахунках є спеціальні державні та комерційні господарські одиниці - банки.

У процесі господарської діяльності постійно здійснюються допоміжні грошові розрахунки між підприємствами, між підприємством і бюджетом, органами страхування, громадськими організаціями, фізичними особами, завдяки чому завершується перетворення грошової форми виділених коштів на виробничі запаси, одержання грошової виручки та чистого прибутку, що міститься в ній.

Усі юридичні особи, а також фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, що є суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюють між собою розрахунки за товари, роботи, послуги та цінні папери. Для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій юридичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, а також фізичним особам банки відкривають рахунки.

Правовідносини, що виникають у клієнтів банків під час відкриття поточних, депозитних, кредитних рахунків у національній та іноземній валюті, регулює Інструкція «Про відкриття банками рахунків національній та іноземній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492.

В Україні безготівкові розрахунки здійснюються згідно з Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №135 від 29 березня 2001 р. зі змінами №173 від 10.05.2002 р. за такими формами: електронними розрахунковими документами; пластиковими картками; пластиковими дорученнями; чеками; векселями; платіжними вимогами-дорученнями; акредитивами.

Облік операцій у національній валюті ведеться на рахунку 31 «Розрахунки в банках», де ведеться узагальнення інформації про грошові кошти на рахунках в банках, еквіваленти грошових коштів та грошові кошти в дорозі. Основою для запису операції на рахунку №31 «Рахунки в банках» є виписка з цього рахунка.

На дебеті виписки банк відображає погашення своєї заборгованості перед виписником рахунка, а в журналі-ордері №1 за рахунком 31 «Розрахунки в банках» бухгалтер проводить ці операції на кредиті рахунка 31 як списання коштів з поточного рахунка.

У виписці з кредиту банк відображає збільшення заборгованості перед своїм клієнтом. Таким чином, виписка - основний документ, згідно з яким бухгалтер складає кореспонденцію рахунків про рух коштів; вони є реєстром аналогічного обліку та підставою для бухгалтерських записів. Для правильного ведення обліку розрахункових операцій їх слід чітко формувати у первинних документах і докладно розписувати суми платежу, зокрема коли платіж складається з кількох сум. Синтетичний облік операцій за поточним рахунком здійснюють на грошовому рахунку 31 «Розрахунки в банках». На дебеті рахунка відображають надходження грошей, на кредиті - їх списання.

Сальдо рахунка може бути тільки дебетовим і показує залишок грошей на певну дату. Оборот по дебету цього рахунка показує надходження готівки з каси, одержання коштів від реалізації, повернення банківських кредитів, надходження заборгованостей від покупців і замовників та ін.

Для розрахунків за операціями в безготівковій і готівковій іноземній валюті, згідно із законодавством України, підприємства, організації, установи, фізичні особи відкривають поточні банківські рахунки в іноземній валюті.

Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться в національній валюті України (гривнях) з виділенням в аналітичному обліку операцій в іноземній валюті. Для обліку специфічних операцій можуть відкриватися додаткові субрахунки із збереженням номерів діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку. Іноземна валюта використовується як засіб платежу у розрахунках між резиденти і нерезиденти у межах торгового обороту. Порядок здійснення таких розрахунків встановлений Законом України №185/94 від 23.09.94 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже, розглянувши всі питання цієї дипломної роботи можна зробити наступні висновки:

· ВАТ «Дубноцукор», здійснюючи виробничу та господарську діяльність, вступає у взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, працівниками підприємства та окремими особами. Ці взаємовідносини засновані на різноманітних грошових розрахунках в процесі підготовки, виробництва та реалізації продукції, робіт чи послуг;

· всі розрахунки по виконанню зобов'язань ВАТ «Дубноцукор» здійснюються через установи банків. Розрахунки готівкою між підприємствами мають обмежений характер та суворо регламентовані;

· постійно здійснюваний оборот господарських засобів ВАТ «Дубноцукор» викликає неперервне виникнення різноманітних розрахунків;

· правильна організація розрахункових операцій забезпечує стабільність коштів підприємства, що обертаються, закріплення на ньому договірної та розрахункової дисципліни, а також покращення його фінансового стану;

· при проведенні розрахункових операцій банки контролюють дотримання підприємствами платіжної і договірної дисципліни, сприяють застосуванню найбільш доцільних форм розрахунків, а це в свою чергу допомагає підприємству уникнути порушень чинного законодавства та убезпечити себе від штрафних санкцій за порушення.

З метою вдосконалення обліку на підприємстві ми пропонуємо змінити існуючий на підприємстві порядок здійснення розрахунків за допомогою платіжного доручення на новий, з використання такої перспективної програми як «Клієнт-Банк», яка використовується для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією.

Клієнтська частина системи «клієнт-банк» забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунка клієнта в банку, ураховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису.

На нашу думку буде доцільним автоматизувати облік на підприємстві шляхом впровадження автоматизованої системи бухгалтерського обліку 1С: Підприємство 7.7. впровадження цієї програми дозволить повністю автоматизувати первинний та синтетичний і аналітичний облік.

При впровадженні розроблених заходів з вдосконалення обліку підвищиться оперативність, спроститься порядок роботи з банківською системою, підвищиться достовірність даних, що в свою чергу позитивно вплине на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Список використаної літератури

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України №2131-111 від 07.12.2000 р.

2. Про платіжні системи і переказ грошей в Україні: Закон України №2346-III від 05.04.2001 р.

3. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України №185/94-ВР від 23.09.94 р.

4. Вплив змін валютних курсів: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21. Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №515/4736 від 17.08.2000 р.

5. Звіт про рух грошових коштів: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4. Затверджено Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1398/3691 від 21.06.99 р.

6. Про безготівкові розрахунки у господарському обігу України: Положення НБУ №22001/116 від 01.06.93 р.

7. Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція №7, затверджена Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 р.

8. Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах: Інструкція, затверджена Постановою Правління національного банку України №492 від 12.11.2003 р.; №485 від 21.12.2005 р.

9. Банки и банковское дело: Учеб. пособие/ Под ред. И.Т. Балабанова. - СПб.: Питер, 2001. - 254 с.

10. Бухгалтерський облік: Навч. посіб./ За ред. В.І. Савич. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 276 с.

11. Бухгалтерський фінансовий облік: Підруч./ За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2006. - 832 с.

12. Гарасим П.М., Журавель Г.П., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Первинний та аналітичний облік на підприємстві. - Тернопіль: Астон, 2005 - 464 с.

13. Грабова Н.М. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посібник. - К.:А.С.К., 2002. - 416 с.

14. Грабова Н.М., Добровський. М. Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах. - К.: А.С.К., 2001. - 624 с.

15. Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. - 2-е вид. - К: Фірма «Ді-КСІ», 1997. - 832 с.

16. Кім Г., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення. - К.: ЦНЛ, 2004 - 440 с.

17. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: Основа та практика: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 576 с.

18. Лишеленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2003. - 524 с.

19. Мумінова-Савіна Г., Криворучко С. Відкриття банківських рахунків // Вісник НБУ. - 2003. - №11. - С. 39.

20. Партин Г.О. Бухгалтерський облік. Основи теорії та практики (із врахуванням міжнародних стандартів). - К.: Знання, 2004. - 245 с.

21. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 c.

22. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. -578 с.

23. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины: Учебник. - К.: А.С.К., 2003. - 864 c.

24. Шиманський Р. Проблеми розвитку технології обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - №11. - С. 5-9.

Размещено на Allbest.ru