Автоматизований облік готової продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку готової продукції підприємства

1.1 Поняття, класифікація та оцінка готової продукції

1.2 Визначення первісної вартості готової продукції

Розділ 2. Організація обліку готової продукції

2.1 Документування обліку готової продукції і її реалізації

2.2 Характеристика рахунків по обліку готової продукції і товарів

2.3 Аналітичний та синтетичний облік готової продукції

Розділ 3. Шляхи покращення обліку готової продукції

3.1 Удосконалення обліку готової продукції

3.2 Організація автоматизованого обліку готової продукції

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. Готовою продукцією вважається та, обробка якої завершена, вона укомплектована, відповідає встановленим стандартам, прийнята ВТК і здана на склад чи передана замовнику.

Якщо технічними умовами передбачено реалізацію продукції у присутності представника замовника, то вироби вважаються готовими після того, як вони прийняті представниками замовника й оформлені актом приймання. Готова продукція, що підлягає передачі замовнику, але не оформлена актом передачі та не передана на склад, враховуватиметься в складі незавершеного виробництва.

Відповідно до П(С)БО 9, готова продукція належить до запасів. З метою бухгалтерського обліку запаси включають готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

У бухгалтерському балансі залишки готової продукції відображатимуться за фактичною виробничою собівартістю, що визначається згідно з П(С)БО 16.

Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Основними завданнями обліку готової продукції на підприємствах в системі організації є:

· систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах, обсягом виконаних робіт та послуг;

· вчасному і правильному документуванні оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг);

· контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунку з покупцями;

· вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) та їх облік.

Виконання цих задач залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій.

Розробленість теми:

В економічній спеціальний літературі та в періодичних виданнях обліку готової продукції надають увагу Бутинець Ф.Ф., Пушкар А.М., Журавель Г.А., Фаріон І.Д., Як показує огляд цих та інших літературних джерел викладення в них аналогічні, в основному автори посилаються на стандарти обліку.

Мета курсової роботи полягає у з'ясуванні сутності готової продукції та порядку обліку її наявності та реалізації. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- охарактеризувати готову продукцію та розглянути її класифікацію;

- розглянути порядок документування наявності та руху продукції;

- охарактеризувати рахунки призначені для обліку готової продукції;

- проаналізувати шляхи покращення обліку готової продукції.

Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є сутність та значення готової продукції.

Предметом є дослідження особливостей обліку наявності та руху готової продукції на підприємствах.

Методи дослідження: при опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння та узагальнення.

Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел.

Основна частина складається з трьох розділів. У першому розділі розглядається поняття, класифікація та оцінка готової продукції.

У другому розділі аналізується організація документообігу за операціями надходження та реалізації готової продукції, характеризується організація складського обліку готової продукції та організація синтетичного і аналітичного обліку надходження та реалізації готової продукції.

У третьому розділі розкриваються шляхи покращення обліку готової продукції.

Вступ до курсової роботи формує її сприйняття. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття, класифікація та оцінка готової продукції

Готовою продукцією є виріб (або напівфабрикат), послуга, робота, що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві, відповідають затвердженим стандартам або умовам договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові - покупцеві згідно з діючим порядком прийняття продукції. Усі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво та формують вид виробничого запасу. Готова продукція може мати, а може не мати кількісні та якісні характеристики, але завжди продукція має вартісну характеристику [6, c. 132].

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію визначаються П(С)БО 9 “Запаси” та 16 “Витрати”.

Основними завданнями обліку готової продукції на підприємствах в системі організації є:

· систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах, обсягом виконаних робіт та послуг;

· вчасному і правильному документуванні оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг);

· контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунку з покупцями;

· вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) та їх облік [12, c. 49].

Виконання цих задач залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій.

При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Класифікація готової продукції:

1. За формою: уречевлена (матеріальна); результати виконаних робіт; результати наданих послуг.

2. За ступенем готовності: готова продукція; напівфабрикати - продукти окремих технологічних фаз, якій повинні пройти одну або декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією; незавершене виробництво;

3. За технологічною складністю: проста; складна: а) супутня - це продукція отримана в одному технологічному циклі одночасно з основною, за якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачеві; б) побічна - це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну від супутньої продукції не потребує додаткових витрат [13, c. 274].

1.2 Визначення первісної вартості готової продукції

В бухгалтерському обліку готова продукція оцінюється, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси”, за первісною вартістю, але оскільки така вартість може бути визначена лише після збирання всіх витрат пов'язаних з виробництвом, то постає потреба у щоденному обліку наявності та руху готової продукції.

Первісна вартість визначається згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 „Витрати” (рис. 1.1.) [5, c. 20]. Витрати на виробництво включають: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також змінні і розподілені постійні накладні витрати. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку [5, c. 21].

Рис. 1.1. Порядок формування первісної вартості готової продукції

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати до собівартості готової продукції не включаються, а списуються на витрати звітного періоду.

Оцінка готової продукції при її продажу чи реалізації залежить від облікової політики підприємства. При цьому можуть використовуватися методи визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси” [11, c. 115].

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві оцінки:

- оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою - первісна вартість ( по Дт 901);

- оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по Кт 701) [15, c. 200].

Наприкінці місяця загальну кількість випущеної продукції оцінюють за прийнятими в обліку цінами підприємства і фактичною собівартістю. За даними відомості випуску готової продукції визначають результат роботи підприємства у процесі виробництва (різниця між фактичною і взятою для обліку собівартістю випущеної продукції), економію або перевитрати. У поточному обліку її оцінюють за „твердими” обліковими цінами (середньорічною плановою собівартістю, договірними або оптовими цінами або за фактичною виробничою собівартістю). Якщо готову продукцію оцінюють за середньорічною плановою собівартістю, то відхилення планової собівартості від фактичної обліковують окремо. На кінець місяця ці відхилення розподіляють між залишками нереалізованої продукції і реалізованими виробами. При оцінюванні її за іншими цінами відхилення визначають як різницю між цими цінами та фактичною собівартістю.

У залежності від виду готової продукції випуск її відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер, то її буде передано на склад.

Якщо продукція не здається на склад, а її передають покупцеві або вона не має натуральних параметрів (робота, або послуга), то факт її випуску відображається в бухгалтерському обліку.

Розрахунок (калькулювання) фактичної виробничої собівартості продукції. Калькулювання -- це визначення розміру витрат в грошовому виразі, які припадають на калькуляційну одиницю [9, c. 84]. За допомогою калькулювання обчислюють собівартість придбаних матеріалів, виконаних робіт, готової продукції тощо.

Фактична собівартість продукції необхідна для визначення фактичних результатів діяльності господарства, ціноутворення, визначення ефективності технологічних та організаційних рішень, встановлення раціональності затрат тощо. При побудові обліку затрат за нормативним методом обов'язково обчислюють нормативну собівартість продукції. Собівартість продукції розраховується за калькуляційними елементами - статтями затрат. Статті затрат -- це галузевий аспект побудови обліку, на різних підприємствах вони можуть бути різними і залежать від потреб управління.

Якщо об'єкт калькуляції - собівартість продукції (виробу, послуги або роботи), то калькуляційними одиницями стосовно готової продукції можуть бути сукупна собівартість, тобто собівартість усієї продукції, яку випустило господарство, його виробничий підрозділ (цех, бригада, дільниця тощо); собівартість натуральної одиниці виміру -- кількісної (шт. тощо) або якісної (сухі речовини, вологість тощо) [11, c. 47]. Ці одиниці виміру виступають послідовно у калькуляційному. Для того, щоб обчислити собівартість окремого виду продукції, потрібно знати собівартість сукупної продукції. Неможливо визначити собівартість натуральної одиниці виміру, якщо попередньо не визначена собівартість окремого виду продукції. Вищенаведене підтверджує те, що калькулювання собівартості продукції -- це процес, який складається із трьох послідовних етапів.

Разом з тим слід мати на увазі, що калькуляційний процес не включає усієї складності калькуляцій в господарстві, оскільки, крім основної продукції господарство повинне калькулювати також продукцію допоміжного виробництва, яка використовується основним виробництвом, а також калькулювати напівфабрикати, якщо вони випускаються для реалізації.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1 Документування обліку готової продукції і її реалізації

Важливим документом, що визначає обов'язки виробника продукції та споживача є договір купівлі - продажу, в якому зазначаються умови поставок, кількість, ціна, строки форми розрахунків. Умови поставок включають такі елементи, як упаковка, тара, вантажно-розвантажувальні роботи, доставка до перевізника, страхування вантажів, тарифи за перевезення та ін. [12, с. 88].

Відділ збуту підприємства реєструє договори в окремих картках, де відображаються показники укладених договорів, щодо кількості, якості ціни, строків поставок і робить відмітки про їх виконання. Невиконання умов договорів повинно аналізуватися щодо виявлення причин, відхилень та обставин, за яких вони виникли.

Відділ збуту формує портфель замовлень на продукцію, роботи та послуги і служить за його виконанням. У випадку зміни кон'юнктури ринку, попиту на продукцію працівники відділу збуту повинні планувати зміни у виробничій діяльності підприємства, щоб оперативно реагувати на поточні зміни на ринку і розробляти стратегію розвитку маркетингової та збутової діяльності. Роль відділу збуту полягає в забезпеченні стабільного рівня рентабельності і прибутковості підприємства, тому його працівники визначають, що є головним: рівень якості, обсяг збуту, ступінь інноваційності, вид упаковки чи інші показники, котрі забезпечують збут.

Вони визначають, як організувати збут - через власну мережу доставки споживачеві чи скористатися послугами посередників, використати той чи інший вид реклами, встановити діапазон цін, визначити важливість цінового фактора у конкуренції, реакцію споживачів на ціни тощо.

Оперативна робота відділу збуту полягає в тому, щоби слідкувати за строками відвантаження продукції, для чого дається розпорядження експедиторам куди, в якому обсязі та яким способом відправити продукцію; виписувати накази - накладні, які служать для виписки рахунків-фактур (зазначаються юридичні адреси платника, кількість, ціна, сума за продукцію, роботи, послуги, податок на додану вартість).

Рахунки - фактури є основою для виписки платіжних документів на отримання з покупця плати за реалізовану продукцію. Крім вартості продукції, податку на додану вартість, у рахунках до оплати можуть бути вказані також транспортні витрати, сума страхування вантажів та інші елементи.

Потрібно мати на увазі, що нестача продукції, матеріалів, або невідповідність їх якості умовам договору викликає штрафні санкції і повернення такої продукції. У цьому разі виробник повинен компенсувати сплачену покупцем суму, а продукцію віддати на переробку. З винних осіб необхідно стягувати (частково чи повністю) завдані підприємству збитки.

Процес збуту починається з моменту оприбуткування готової продукції, а завершується отриманням коштів від покупців. Тому в полі збору бухгалтерії продукція знаходиться протягом усього періоду, поки вона не буде оплачена, хоча право власності на неї переходить від виробника до покупця після дати відвантаження.

Затримка в оплаті продукції негативно позначається на фінансовому стані підприємства тому доцільно у штаті мати юриста для роботи з претензійно-позовними справами, який би займався оптимізацією дебіторської заборгованості.

Комплекс організаційно-правових питань роботи підприємства належить до розряду актуальних ринковому середовищі, що вимагає посиленої уваги як з боку управління, так і з боку бухгалтерської служби.

Якщо передача готової продукції покупця і її оплата не збігається у часі, то необхідні контроль і фіксація даних про відвантаження та реалізацію відвантаженої продукції.

Відвантаження здійснюється відділом збуту, який має інформацію про укладені договори на поставку та слідкує за їх вчасним виконанням. На відпуск продукції, відділ збуту виписує наказ - накладну, в якій зазначається номер договору (замовлення), адреса покупця, найменування продукції, кількість, маса, вид упаковки, спосіб відправки тощо.

Підготовлені для покупця товари завідуючий складом відпускає експедитору під розписку у товарно-транспортній накладній, яка виписується у чотирьох примірниках:

1-й - залишається на складі;

2-й -направляється покупцю

3-й -транспортній організації для розрахунків за надання послуг;

4-й - додається для дорожнього мита з метою обліку обсягу виконаної автотранспортом роботи.

Залізниця (станція відправки) чи порт видає вантажовідправнику квитанцію про прийом вантажу і один примірник залізничної накладної, яка супроводжує відправлений вантаж.

У кінці дня експедитор повинен передати бухгалтерії всі наявні в нього первинні документи для перевірки і підготовки розрахункових документів на оплату: рахунки, специфікації на відвантажену продукція, в яких містяться дані про найменування продукції, кількість, ціну, суму товарів, націнки, знижки, розмір податку на додану вартість, транспортні витрати, тару й упаковку тощо.

На суму відвантаженої продукції бухгалтерія робить запис при журнально-ордерній формі рахівництва у відомості №16 «Рух готових виробів, реалізація продукції і матеріальних цінностей.» У розділі 2 вказуються дані, що характеризують розрахунки з кожним покупцем за окремими поставками.

Відмітка про оплату праці робиться на підставі виписок банку. Протягом місяця облік випуску готової продукції ведеться за плановими цінами до того моменту, поки не буде визначена їх фактична собівартість.

Відвантажена продукція також показується за плановими цінами бо її фактична собівартість у поточному місяці ще не визначена. В кінці місяця бухгалтерія повинна робити розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції за спеціальною формою. Для цього служить 1-ий розділ відомості 16 »Рух готових виробів у вартісному виразі» (табл. 2.1).

Із наведених даних видно, що у відомості 16 показується така інформація: номер транспортної накладної, дата випуску та номер рахунка, найменування замовника, кількість продукції, відвантаженої покупцем за окремими найменуваннями, сума за пред'явленими документами за готову продукцію, тару, транспортні витрати, надані знижки, відмітка про оплату.

Наведені дані достатні для контролю за рухом відвантаженої продукції та розрахунками з покупцями.

Від правильного організованого документування господарських засобів залежить правильність списання вартості готової продукції на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху готової продукції. Проте, головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначитися з тим, які документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючі розміри та специфіку підприємства. Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних готової продукції. Для забезпечення первинного обліку готової продукції передбачені типові форми первинних документів (таблиця 2.1):

Таблиця 2.1 Первинні документи з обліку готової продукції

Форма документу	Назва документу	Призначення документу
М - 11	Накладна на відпуск	Використовується для разового відпуску готової продукції в середині підприємства
М - 12	Картка складського обліку матеріалів	Використовується для обліку виробничих запасів готової продукції на складі
М - 14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Використовується для взаємозв'язку складського та бухгалтерського обліку
М - 16	Матеріальний ярлик	Використовується для позначення одиниць готової продукції
М - 18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку від встановлених норм готової продукції	Складається зав. складом (комірником) у разі виявлення відхилень фактичного залишку готової продукції від встановлених норм
М - 19	Матеріальний звіт	Складається МВО і передається до бухгалтерії; відображає рух готової продукції на складі за певний період
63	Рахунок - фактура	Використовується для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені товари
1 - ТН	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок готової продукції та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для якісного та кількісного приймання готової продукції

Випуск продукції з виробництва та передача її на складі оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання в яких вказуються: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю.

Залежно від виду випуск готової продукції з виробництва оформляється та відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер, то це означає, що її потрібно передати на складі. В такому разі будуть оформлені первинні документи (Накладні на здачу готової продукції на склад) і задіяні наведені такі бухгалтерські рахунки (23 “Виробництво” і 26 “Готова продукція”).

Якщо продукція не має натуральних параметрів - робота або послуга, то в бухгалтерському обліку випуск рівнозначний передачі продукції замовнику.

Непродовольчі товари господарюючого суб'єкту повинні супроводжуватись наступними документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими накладними, свідоцтвом про якість товару, сертифікатом відповідності державній системі, сертифікації або завіреною постачальником копією сертифікату відповідності на товар.

На всі продовольчі товари господарюючий суб'єкт повинен мати товарно-транспортні накладні, прибутково - видаткові накладні, приймальні акти, документи, що затверджують відповідність якості товару вимогам нормативних документів. Для імпортних товарів - сертифікати українською мовою або мовою країни - експедитора. Вони повинні бути завірені печаткою постачальника.

Кількісний облік готової продукції за її видами і місцями зберігання може бути організований за допомогою сортових карток складського обліку або без картковим способом. При першому способі в бухгалтерії складають і обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі під розділів - виробників і місцями зберігання. Складаються картки складського обліку, в яких зазначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. В картках складського обліку робляться записи про надходження та випуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

При без картковому способі за допомогою комп'ютерних технологій щоденно складають оборотні відомості обліку випуску з виробництва і руху готової продукції в розрізі складів та інших місць зберігання. Залишки готової продукції періодично інвентаризуються.

Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає відомість випуску готової продукції, зданої на складі підприємства, в натуральному і вартісному вираженні. Дані цієї відомості використовують для контролю за виконанням завдання з обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

Накопичувальні відомості випуску готової продукції і накопичувальні відомості відвантажувальної продукції заповнюються на підставі первинних документів протягом місяця.

2.2 Характеристика рахунків по обліку готової продукції і товарів

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 «Готова продукція». За дебетом рахунка відображається надходження готової продукції з власного виробництва.

При списанні готової продукції сума відхилень фактичної собівартості від вартості за обліковими цінами, що відносяться до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 і дебетом відповідних рахунків.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції [10, с. 50].

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції використовується рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Характеристика рахунків 26 “Готова продукція” та 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”

Назва та шифр	Призначення рахунку	По дебету відображається	По кредиту відображається	Облікові регістри	Місце в звітності
26 “Готова продукція”	Для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством	Надходження готової продукції власного виробництва за первісною вартістю	Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції	Журнал-ордер № 10	Баланс (ф. № 1) р. 130
27 “Продукція сільськогосподарського призначення”	Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції	Надходження сільськогосподарської продукції	Вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо	Журнал-ордер № 11	-

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 «Товари» застосовуються для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включаються до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, і служить для виробничих чи господарських потреб облік якої ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» чи 20 «Виробничі запаси».Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282.

У звітності включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28 [14, с. 26].

Відображення в обліку операцій, пов'язаних з рухом готової продукції і товарів

Готова продукція і товари можуть надходити на підприємства в результаті: роботи підрозділів основного і допоміжного виробництва, які виробляють готову продукцію; взаємодії із підприємствами - постачальниками при закупівлі товарів з метою їх подальшого перепродажу; оприбуткування лишків готової продукції і товарів за наслідками проведених інвентаризацій тощо.

Що стосується документального оформлення наявності і руху готової продукції і товарів, то треба зазначити, що він є аналогічним обліку наявності і руху виробничих запасів.

Так, при надходженні виготовленої продукції із підрозділів основного і допоміжного виробництва на складі підприємства оформляється «Прибутковий ордер» Вказаний документ складається у двох екземплярах. Перший екземпляр із підписом представника цеху, що здає на склад продукцію, залишається у комірника, а другий із підписом комірника - у представника цеху. За допомогою цього досягається контроль і взаємоперевірка звітних даних як по складу, так і по виробничому підрозділу.

Надходження на склад підприємства товарів, придбаних з метою подальшого продажу, здійснюється за допомогою документів «Товарно-транспортна накладна» або «Прибутковий ордер».

Для оплати реалізованих підприємством готової продукції або товарів на адресу покупця встановлюється «Рахунок-фактура».

Відвантаження зі складу підприємства-продавця реалізованої продукції або товарів здійснюється на підставі документа «Товарно-транспортної накладної», передачу продукції і товарів із складу до торгівельного приміщення здійснюється шляхом використання документа «Накладна - вимога на відпуск матеріалів».

При оформленні видаткових документів на вивіз із складу підприємства реалізованої продукції само вивозом треба обов'язково переконатися у тому, чи являється отримувач дійсно представником підприємства-покупця. З цією метою здійснюється перевірка виданої йому довіреності на отримання цінностей із зазначенням у ній: строку дії, адреси підприємства-покупця, кількості продукції, яку необхідно отримати, паспортні дані.

Надходження і вибуття із складу готової продукції і товарів знаходить своє відображення у картках складського обліку матеріалів.

За результатами змін, які відбулися із готовою продукцією і товарами на складі на протязі місяця, до бухгалтерії підприємства подається Звіт про рух матеріальних цінностей, за даними якого бухгалтером вносяться відповідні зміни до Оборотної відомості по товарно-матеріальних рахунках.

Узагальнена інформація за операціями, пов'язаними з рухом готової продукції і товарів на підставі звітів виробничих підрозділів та звітів про рух матеріальних цінностей зі складу, знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналах - ордерах №3, №5, №6, а за умов використання спрощеної форми бухгалтерського обліку - у відомостях 2-М, 3-М (розділ 1), 5-М (розділ 2).

Основні операції з руху готової продукції відображені на рис. 1.2

Рис. 2.1. Схема типових операцій по рахунку 26 “Готова продукція”

2.3 Аналітичний та синтетичний облік готової продукції

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних, умовно-натуральних.

На складі в облікових регістрах готова продукція обліковується в кількісному виразі.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

1) в сортових картках складського обліку;

2) без картковим способом.

При першому способі в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів - виробників та за місцями зберігання. При без картковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути увагу на збалансованість даних по оприбуткуванню, відпуску і залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про , надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

При створені повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформації по запиту. Картки змінюються оперативними машино грамами залишків та руху готової продукції по кожному найменуванню та виду.

У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Аналітичний облік прийому і відпуску готової продукції, який оформляється прибутковими і видатковими документами, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами з виділенням в регіонах відхилень фактичної собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.

Для управління готовою продукцією інформація повинна формуватися щодо стану запасів готової продукції на складі, своєчасності та правильності її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасності відвантаження, а також щодо виконання обов'язків за поставками продукції споживачам, тобто керівництво підприємство повинно бути забезпечене інформацією про наявність та рух готової продукції за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами.

Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів. Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то в кінці звітного періоду, після визначеної фактичної собівартості готової продукції, записи з випуску та відвантаження коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом її співставлення.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Удосконалення обліку готової продукції

автоматизований синтетичний облік аналітичний

Виробництво готової продукції, та отримання доходів від її реалізація в умовах конкуренції є центральними проблемами функціонування підприємств. Ринкові відносини вимагають від них швидкої окупності витрат та оперативного реагування на зміни споживчого попиту. В реальних умовах змінна структура споживчого попиту за номенклатурою виробів та обсягом реалізації не завжди збігається зі структурою виробничих потужностей і ресурсів. У зв'язку з цим виникає потреба формування підприємствами оптимальної виробничої програми, яка би найповніше задовольняла попит і забезпечувала максимальний прибуток за рахунок встановлення оптимальних цін та обсягу випуску продукції.

Для сільськогосподарського підприємства, доцільно ввести мікропроцесорну техніку, здатну ідентифікувати окрему одиницю готової продукції. Використання такої техніки є необхідним, вважає М.П. Войнаренко, оскільки це дає змогу отримати інформацію про всі операції в момент та в місці їх здійснення [8, с. 9]. Застосування мікропроцесорної техніки актуальне тому, що в такому разі інформація реєструється та обробляється в режимі реального часу і система управлінського обліку оперативно реагує на можливі відхилення основних показників діяльності. Це дозволяє ефективно управляти динамічною системою пересування місцями збереження й обробки готової продукції, в будь-який час володіти повною інформацією про асортимент вхідних і вихідних товарно-матеріальних потоків.

З використанням комп'ютерної техніки на багатьох виробничих підприємствах прийнято вести облік реалізації готової продукції без застосування узагальнюючих документів, виняток становить формування оборотно-сальдової відомості за рахунком 26 "Готова продукція". Цей документ характеризує інформацію щодо оборотів і залишків готової продукції. Однак цього недостатньо, тому доцільно на підставі первинних документів складати реєстри документів з реалізації готової продукції. Реєстри необхідно формувати за напрямками реалізації, видами продукції, покупцями та замовниками. Щоденне заповнення цих реєстрів дасть змогу здійснювати оперативний контроль за реалізацією продукції, застосуванням цін та їх змінами, надходженням виручки.

У зв'язку з цим доцільно на виробничих підприємствах до рахунку 26 "Готова продукція" відкрити два субрахунки:

- 261 "Готова продукція за обліковими цінами";

- 262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін".

Необхідність виокремлення зазначених субрахунків пояснюється тим, що в аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за обліковими цінами, а надходження та відпуск готової продукції в синтетичному обліку - за фактичною виробничою собівартістю; при цьому облікові записи в системі рахунків можуть бути різними.

Доцільно надходження на склад готової продукції відображати записом:

* Дт 261 "Готова продукція за обліковими цінами"

* Кт 23 "Виробництво".

Одночасно потрібно відобразити суму відхилень, яка виникає між фактичною виробничою собівартістю готової продукції та її вартістю за обліковими цінами. Якщо фактична собівартість готової продукції виявиться вищою, ніж її вартість за обліковими цінами, то додатково слід сформувати запис:

- Дт 261 "Готова продукція за обліковими цінами"

- Кт 262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готовою продукції від облікових цін".

При від'ємному значенні відхилення запис на рахунках обліку буде зворотнім:

- Дт 262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін"

- Кт 261 Готова продукція за обліковими цінами".

Для вдосконалення обліку готової продукції та її реалізації необхідно розмежувати витрати на збут, які пов'язані з доведенням існуючої продукції до споживача (тара, упаковка, вантажні роботи, транспортування, складування, витрати на утримання складів, магазинів, торгового персоналу тощо) та маркетингові витрати, що виникають у зв'язку з вивченням і стимулюванням попиту, пошуком інформації про ринки збуту і розширенням частки ринку виробника.

На промислових підприємствах, зокрема тих, які мають значні обсяги виробництва і реалізації продукції, доцільно використовувати логістичні способи та прийоми управління випуском і збутом продукції, оскільки в збутовій діяльності й інформаційному забезпеченні процесу збуту готової продукції, який ще називають логістичним сервісом, вони дають найкращі результати. Для інформаційного забезпечення маркетингових і логістичних процедур необхідно формувати і передавати на відповідні рівні управління повну, своєчасну та достатню інформацію про кількісні та вартісні показники щодо залишків готової продукції на будь-який момент часу, про вартість відпущеної оплаченої та неоплаченої продукції, про сегменти ринків збуту і витрати, пов'язані із збутовою діяльністю. Необхідну інформацію постачає система обліку, в якій реєструються всі без винятку операції щодо руху готової продукції та її фактичної собівартості, залишків готової продукції за окремими групами та аналітичними позиціями. При цьому, як правило, облікова інформація вміщує набагато більше даних, ніж їх використовують у системі управління.

Отже, сьогодні проблема полягає не в обсягах та якісних характеристиках облікової інформації. Найбільшою проблемою залишається рівень використання останньої для оцінки якісних і кількісних параметрів об'єктів обліку, передусім готової продукції і витрат на збут. Ця інформація нині недостатньо застосовується для прийняття управлінських рішень і коригування виробничої діяльності, тому на кожному підприємстві доцільно вивчати інформаційні потреби управлінських підрозділів, формувати оперативні дані у вигляді звітів і використовувати їх для оптимізації програми виробництва і збуту продукції.

3.2 Організація автоматизованого обліку готової продукції

Основні завдання автоматизованого обліку готової продукції та її реалізації:

· документування операцій з обліку готової продукції;

· ведення інформаційної бази про надходження готової продукції з виробництва;

· визначення стану запасів готової продукції;

· перевірка виконання планів із відвантаження й реалізації продукції;

· визначення фінансових результатів від реалізації продукції, робіт і послуг.

Задачі обліку товарів забезпечують автоматизований підрахунок товарів на складах, у місцях їх продажу, реалізації товарів покупцям. А нагромаджені в системі дані уможливлюють аналіз показників з обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації в розрізі аналітичної інформації, що дуже важливо для вирішення задач управлінського обліку та прийняття управлінських рішень.

Автоматизація задач із реалізації продукції одночасно забезпечує і контроль надходження від покупців платежів за відвантажену їм продукцію; облік реалізації в потрібних цінах; визначення податку на додану вартість для віднесення в бюджет; розподіл позавиробничих витрат, пов'язаних зі збутом продукції; формування бухгалтерських записів реалізації продукції. У ній зацікавлені також відділ маркетингу та керівництво підприємства.

На практиці вони вирішуються шляхом застосування різних варіантів побудови та функціонування інформаційної системи обліку готової продукції та її реалізації. Особливості цієї ІС залежать від виду діяльності та розміру підприємства, його організаційної структури, документообігу, використання мережного оброблення даних тощо. У вирішенні задач обліку готової продукції та її реалізації беруть участь такі основні учасники інформаційного обміну (рис. 3.1), які можуть автоматизувати оброблення своїх даних автономними програмними продуктами (самостійними модулями).

Рис. 3.1. Потоки інформації про готову продукцію, її відвантаження та реалізацію

Зустрічається використання таких програмних рішень, що забезпечують облік готової продукції, її відвантаження й реалізацію у відділі маркетингу (комерційному відділі) та в бухгалтерії.

Програмний модуль відділу маркетингу забезпечує облік надходження на склад і відвантаження зі складу готової продукції та дає можливість отримати інформацію про її наявність на складі, про виконання договорів, про виписані рахунки-фактури. Він виконує такі функції, як організація та ведення картотеки складського обліку, відвантаження готової продукції, рекламацій, виконання договорів, а також друк реєстрів та сервіс.

У бухгалтерії виконують розв'язання задачі «Відвантаження та реалізації», друк машинограм, ведення довідників та сервіс. Цей модуль може функціонувати автономно або в комплексі з іншими. Вхідна інформація формується на місці виникнення у відділі маркетингу та передається в бухгалтерію в електронному вигляді. На її основі виписуються рахунки-фактури, що також можуть бути сформовані шляхом введення відповідної інформації з клавіатури.

В умовах функціонування корпоративних інформаційних систем для обліку готової продукції, її відвантаження й реалізації можуть пропонуватися різні рівні програмних рішень, що забезпечують розв'язання цих задач у регламентному режимі та режимі запиту, отримання результатної інформації відповідно в повному обсязі у вигляді машинограм чи у вигляді її окремих фрагментів на дисплеї або машинограмі.

Автоматизація складського обліку забезпечує отримання:

· даних аналітичного обліку залишків готової продукції та її надхоження на склад у натуральному й вартісному виразі;

· даних про випуск готової продукції для прийняття управлінських рішень;

· даних про фактичну собівартість іншого приходу та витрат готової продукції.

Ці задачі можуть розв'язуватися завдяки використанню окремого модуля або входити до складу програмного комплексу з обліку готової продукції та її реалізації [8, с. 11].

Початком роботи з системою є формування нормативно-довідкової інформації у вигляді довідників: номенклатура-цінник готової продукції; зовнішніх організацій; текстових постійних; договорів на постачання готової продукції; користувачів; торгових націнок. Під час вибору конкретного довідника система показує його структуру.

Формування в системі номенклатури продукції та її кількості здійснюється через «Картку обліку готової продукції», куди бухгалтер спочатку пореквізитно вводить залишки по кожному номенклатурному номеру на дату внесення, а потім через автоматизоване створення відповідних первинних документів у картці відображається надходження готової продукції на склад або її відвантаження з визначенням залишку по кожному номенклатурному номеру.

Автоматизоване формування первинних документів у разі потреби може передбачати їх друкування.

Відвантаження готової продукції зі складу супроводжується формуванням і випискою рахунку-накладної на відпуск готової продукції, який разом із відповідною нормативно-довідковою інформацією є основою для складання та друкування платіжної вимоги-доручення. Рахунки-накладні автоматично заносяться у Книгу реєстрації рахунків-накладних, у якій вказується, коли було відвантажено продукцію та зроблено оплату.

Функція «Ведення інформаційної бази» передбачає копіювання інформації для архівного збереження, відновлення, перезапису в інші модулі бухгалтерського обліку.

Функція «Вихідна інформація» передбачає формування Відомості руху готової продукції на складі в номенклатурному розрізі; Відомості аналітичного обліку; Відомості аналізу відвантаження готової продукції.

Інформаційна база цієї ділянки обліку передбачає використання такої основної нормативно-довідкової інформації:

· довідник номенклатура-цінник готової продукції (група готової продукції, номенклатурний номер, марка, найменування готової продукції, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру в національній грошовій одиниці і в іноземних валютах, синтетичний рахунок);

· довідник зовнішніх організацій (код зовнішньої організації, найменування організації, адреса й банківські реквізити організації);

· довідник текстових постійних (текст, код постійних даних);

· довідник договорів постачання готової продукції (код фонду утримувача, код покупця, номенклатурний номер, найменування, план постачань продукції по місяцях (кількість), сума планових платежів, передбачених договором);

· довідник користувачів (код користувача, найменування підприємства, адреса та банківські реквізити підприємства);

· довідник торгових націнок (код готової продукції, відсоток чи сума націнок);

· довідник плану випуску продукції (структурний підрозділ, здавач готової продукції, номенклатурний номер, план випуску продукції по місяцях (кількість), плановий відсоток рентабельності);

· довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприємства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його найменування);

· довідник статей обліку (код статті, її найменування).

Виконання облікових робіт починається з формування НДІ та заповнення вхідної інформації, представленої такими документами: рахунок-накладна; платіжна вимога-доручення; картка обліку готової продукції; квитанція про відвантаження готової продукції; книга реєстрації рахунків-накладних.

У результаті оброблення даних отримують таку вихідну інформацію: відомість руху готової продукції на складі в номенклатурному розрізі; відомість аналітичного обліку; відомість аналізу відвантаження готової продукції; відомість відвантаження, відпуску й реалізації готової продукції; відомість визначення результатів від реалізації готової продукції; моделі рентабельності продукції.

В умовах конкурентної боротьби для підприємства особливий інтерес має процес моделювання різних сторін господарської діяльності. За наявною інформацією в базі даних та базі моделей можна проаналізувати фактичну та планову рентабельність продукції; змоделювати рентабельність продукції на майбутні періоди; внести конкретні пропозиції щодо організації виробництва готової продукції чи про припинення випуску нерентабельних її видів. Використовуючи інформацію бази знань, бухгалтер (керівник підприємства) отримує підказку про потрібне оптимальне управлінське рішення, яке дасть можливість у найкоротший термін переорієнтувати виробництво на випуск нової продукції).

Висновки

Дослідження обліку готової продукції і витрат пов'язаних з її реалізацією дозволити зробити наступні висновки:

· перехід бухгалтерського обліку на всіх рівнях на нову систему поліпшило організацію обліку в цілому і обліку готової продукції зокрема;

· підприємства отримали можливість самостійно приймати рішення з питань вибору методів оцінки вибуття запасів, методів нарахування амортизації, створення резерву сумнівних боргів, тобто самостійно визначати облікову політику на підприємстві;

· підприємство самостійно обирає форму і систему бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей економічної діяльності тощо;

· нова система бухгалтерського обліку краще відповідає чинній законодавчій базі і ринкових відносин.

Особливо це відноситься до обліку, аналізу і аудиту готової продукції і витрат пов'язаних з її реалізацією.

Узгодженість економічного змісту рахунків та статей форм фінансової звітності дозволяє заповнювати її швидко та якісно і визначається більшою логічністю у порівнянні із старою системою.

Цільне місце з поміж господарських операцій належить обліку готової продукції.

Усі витрати, пов'язані з виробництвом конкретного виду продукції, становлять її виробничу собівартість.

За способом віднесення витрат на конкретні об'єкти вони поділяються на прямі і непрямі.

Облік прямих витрат на виробництво здійснюються на рахунку 23 «Виробництво», а для непрямих витрат призначено рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». Облік готової продукції ведеться на рахунку 26 «Готова продукція».

В обліку витрат на виробництво і реалізацію готової продукції задіяні П(с)БО 9 «Запаси», 16 «Витрати», 15 «Доход», 2 «Баланс», 3 «Звіт про фінансові результати», 4 «Звіт про рух грошових коштів», 5 «Звіт про власний капітал».

Аналітичний облік готової продукції ведеться відповідно наказу облікової-політики, а порядок формування первісної вартості і собівартості ведеться відповідно до вимог П (с)БО 16 « Витрати».

До виробничої собівартості готової продукції включають:

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші прямі витрати;

· загально виробничі витрати змінні і постійні розподіленні.

Щомісяця на продукцію, що виробляється складаються планові калькуляції, що включають детальну схему калькуляційних статей витрат.

Реалізовують продукцію по договірній ціні. Фінансовий облік відображення операцій, пов'язаних з рухом готової продукції відповідає типовому.

Не рідше одного разу в три місяці, на підприємстві проводиться детальний аналіз і внутрішній аудит готової продукції і витрати пов'язаних з реалізацією продукції.

Аналізуються витрати, фактори, що обумовили їх зміни, особлива увага надається такими статтями витрат як сировина і матеріали та оплата праці.

Для подальшого підвищення ефективності виробництва готової продукції і її реалізації підприємствам необхідно:

· повністю механізувати ведення обліку на підприємстві, що забезпечить одержання своєчасності інформації для аналітичного управління підприємством;

· облік готової продукції на складі вести в карточках складського обліку;

· в наказі про облікову політику деталізувати змінні та постійні витрати;

· в бухгалтерському обліку нараховувати амортизацію методом прискореного зменшення залишкової вартості, а в окремих випадках -виробничим;

· більше уваги надавати оперативно-технічному обліку, з ціллю нормалізації наднормативних виробничих запасів;

· вишукувати шляхи зниження собівартості продукції.

Список використаних джерел

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 червня 1999 р. № 996 - ХІY// Все про бухгалтерський облік. - 2005. - № 32. - С. 3-6.

2. Білоусько В.С. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. - К.: Мета, 2002. - 235с.

3. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: Рута, 2002. - 592 с.