Завдання, функції та відповідальність працівників обліку на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. Професія бухгалтера одна з найдавніших. Вона пройшла крізь століття та війни і я впевнена, що доки на землі будуть існувати економічні відносини, доти буде існувати потреба в такому спеціалісті, як бухгалтер.

В Україні до 90-х років праця бухгалтера не оцінювалась належним чином: це була мало престижна і невисокооплачувана робота. Облікова професія не приваблювала молодь. Але за останні роки спостерігається зовсім інша картина, тому що будь-якій країні з перехідною економікою необхідно в короткі строки забезпечити наявність бухгалтерів, які зможуть забезпечувати ринкову економіку, бухгалтерів, здатних приймати вагомі рішення на підставі глибокого розуміння основних економічних принципів.

З переходом до ринкової економіки істотно змінився зміст бухгалтерської праці. Якщо в умовах соціалістичного суспільства основною метою обліку була фіксація фактів господарського життя, то сьогодні головний бухгалтер (професійний бухгалтер) розглядається як активний учасник процесу управління господарюючим суб'єктом. Це зумовило зміну змісту бухгалтерської професії, яка стала носити комплексний характер. Суспільство висуває високі вимоги до бухгалтера, в тому числі до його особистих якостей. Сучасна організація бухгалтерського обліку на підприємстві припускає, що в процесі виконання роботи бухгалтер повинен широко застосовувати професійне судження, на формування якого істотний вплив мають особистісні, професійні якості бухгалтера.

Розробленість теми:

Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему.

Є значна кількість публікацій зі споріднених аспектів, які за тематичною спрямованістю можна згрупувати наступним чином:

- значення бухгалтерської професії в умовах глобалізації та постіндустріальної економіки (українські вчені - Ф.Ф. Бутинець, Г.Г. Кірейцев, В.О. Шевчук, зарубіжні - Х. Андерсон, А. Апчерч, Е.Дж. Блек, Х. Гернон, Д. Кованічова);

функції бухгалтера та сфера його діяльності (українські - Б.І. Валуєв, Н.М. Малюга, М.С. Пушкар, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, зарубіжні - В.Ф. Палій, Я.В. Соколов);

регулювання бухгалтерської професійної діяльності та етика бухгалтера (українські - Ю.А. Кузмінський, О.А. Петрик, О.М. Петрук, зарубіжні - Д. Кондуелл, М.Я. Метьюс, Г. Мюллер, Б.E. Нідлз, М.Х.Б. Перера);

Метою курсової роботи виступає обґрунтування ролі бухгалтерської професії та визначення основних завдань, функцій та відповідальності працівників обліку на підприємстві.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

виявити та опрацювати літературу з теми курсової роботи;

розкрити сутність та роль професії бухгалтера в сучасному світі;

охарактеризувати основні завдання та функції працівників бухгалтерського обліку;

проаналізувати види відповідальності бухгалтера.

Об'єктом дослідження є бухгалтерський облік як професійна діяльність в системі управління підприємством.

Предметом є дослідження основних завдань, функцій та відповідальності бухгалтера.

Методи дослідження: обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети застосовано комплекс взаємодоповнюючих загальнонаукових методів аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про сутність та роль бухгалтерської професії в сучасному світі, основні функції, завдання та види відповідальності бухгалтера.

Практична цінність полягає у систематизації та узагальненні опрацьованого матеріалу, набутті автором курсової роботи практичних навичок і вмінь з інформаційного пошуку, аналітико-синтетичного опрацювання літератури та узагальнення інформації. Крім того, укладено список літератури за темою роботи, який може бути використаний для подальшого вивчення теми.

Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми.

Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури.

Основна частина складається з трьох розділів.

Вступ до курсової роботи формує її сприйняття. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Висновки узагальнюють досягнуті результати дослідження.

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ БУХГАЛТЕР: ЙОГО РОЛЬ ТА МІСЦЕ В СВІТІ

Професія бухгалтера нараховує вже декілька століть - основи бухгалтерського обліку з'явилися ще у п'ятнадцятому столітті. Ще на початку двадцятого століття для якісного виконання бухгалтерської роботи цілком вистачало акуратності та уважності, а всі дії проводилися за встановленими інструкціями. З того часу вимоги до професії значно змінилися. Зараз бухгалтеру необхідний аналітичний склад розуму, знання законодавства, здатність швидко навчатись та вникати у професійні нововведення. Професія бухгалтера придбала надзвичайну суспільну значимість, оскільки від його кваліфікації істотно залежить процвітання компанії [15, с. 22].

Розвинута і ефективно організована бухгалтерська справа є однією з невід'ємних елементів будь-якої економіки. Бухгалтери відіграють життєво важливу роль в наданні доказової і достовірної інформації, яка необхідна для прийняття управлінських рішень.

З підвищенням значення бухгалтера в інформаційному суспільстві на перший план ставиться питання його професійної підготовки. В більшості країн світу знання бухгалтерського обліку є необхідною частиною кваліфікації кожного економіста.

Крім того, в постіндустріальну епоху великого значення набуває соціальний фактор. Виробниче підприємство вже розглядається не тільки як виробник матеріальних благ, але й як елемент суспільства, що активно впливає на зовнішнє середовище. Система управління чітко розподіляється по рівнях (мікро- та макро-), причому кожна розв'язує свої специфічні завдання та потребує різної професійної підготовки.

Як наслідок набуває актуальності питання розробки теоретичних аспектів підготовки спеціалістів з бухгалтерського обліку, які б сприяли задоволенню потреб соціально орієнтованого суспільства. Сьогодні бухгалтер повинен забезпечувати ефективну роботу облікової служби, контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, організовувати облік відповідно до потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Проблемою кваліфікації сучасного бухгалтера займаються такі вітчизняні і закордонні вчені, як Бутинець Ф.Ф., Валуєв Б.І., Соколов Я.В., Соколов В.Я., Сопко В.В., Чижевська Л.В. та деякі інші.

В умовах господарської самостійності підприємств значення бухгалтерської служби та облікової інформації помітно зросло. Крім того, бухгалтер, сьогодні, повинен бути не тільки економістом, але і юристом. Вся його діяльність регламентується тими або іншими нормативними документами, сукупність вимог яких дозволяє говорити про бухгалтерське право.

Теперішні умови дозволяють бухгалтеру творчо підійти до своєї роботи. Все це розширює діапазон його можливостей та одночасно підвищує відповідальність бухгалтера за виконані ним облікові процедури.

Сучасний бухгалтер займається не тільки веденням рахунків, але й здійснює широку діяльність, яка включає планування і прийняття управлінських рішень, контроль і привернення уваги керівництва до порушень, оцінку, аналіз діяльності та аудит. Крім того, бухгалтер повинен задовольнити потреби користувачів облікової інформації, як зовнішніх, так і внутрішніх [16, с. 69].

На сьогоднішній день, щоб отримати гідну роботу, спеціалісту з бухгалтерського обліку просто недостатньо мати відповідну вищу освіту та досвід роботи. Сучасний бухгалтер має постійно змінювати, розширювати і удосконалювати нові види спеціалізації бухгалтерської професії, підвищувати свій професійний рівень, відповідати іміджу ділової презентабельної людини, дотримуватися етичного та морального принципів, за вимогами часу підвищувати професійну кваліфікацію за сучасними стандартами Міжнародної федерації бухгалтерів.

Протягом багатьох десятиріч головним завданням бухгалтерського обліку було забезпечення збереження власності. Бухгалтер офіційно розглядався як державний контролер. Проте на даному етапі прослідковуються структурні зміни, що стосуються удосконалення безпосередньо функцій самого бухгалтера.

Ведення бізнесу в ринкових умовах висуває підвищені вимоги до якості інформації, яка повинна бути пристосована до запитів користувачів. Завдання бухгалтера полягає у формуванні якісної, достовірної і повної інформації про ведення господарської діяльності та її результати. Її правильне використання дозволить зробити оптимальними управлінські та фінансові рішення.

Міжнародні стандарти освіти (МСО) висувають нові вимоги до професії. Так, у Вступі до МСО зазначено: «Професійні бухгалтери дедалі частіше повинні бути технічними експортерами, які мають блискучі комунікативні навички і здатні відповідати вимогам щодо інформації та складання звітності, які висуває нова економіка, що ґрунтується на знаннях» [12, с. 62].

Ринку бухгалтерських послуг притаманні такі ж проблеми, як і ринковому господарству країни в цілому. На сьогодні в багатьох країнах цей ринок є нерозвиненим та нестабільним. У розподілі попиту і пропозиції становище є стихійним та нерівномірним. В таких умовах фірмам досить важко знайти необхідні та кваліфіковані кадри, бухгалтерам не менш важко знайти роботу, яка б відповідала їх прагненням, як щодо оплати праці, так і щодо інших умов діяльності.

Звичайно, хоча ринкова економіка, на відміну від планової, і позбавила головного бухгалтера його колишнього «ореолу» державного контролера, вона не перетворила його на простого найманого працівника. Традиційно саме головний бухгалтер несе юридичну і моральну відповідальність за законність та ефективність використання фінансових і матеріальних ресурсів підприємства, господарських операцій, що здійснюється. За ним зберігається правило другого підпису, яке закріплює контрольні функції бухгалтерії.

Головною рисою бухгалтера сьогодення є можливість забезпечення максимальної достовірності бухгалтерського обліку, що потребує вміння використовувати різні облікові методи. Наприклад, при низькому рівні інфляції бухгалтери західних фірм дотримуються принципу консерватизму, згідно з яким ринкова вартість активів (так само, як і витрат виробництва) може бути використана в калькуляціях собівартості продукції лише в тому випадку, якщо вона була нижча первісної вартості цих активів. В умовах високого рівня інфляції використовується інший метод, при якому вартість активів визначається з врахуванням ринкової ціни тих елементів капіталу, якими можна замінити ті, що вибувають. Цей метод переважає у всіх капіталомістких галузях промисловості, він дозволяє при визначенні суми прибутку більш точно обліковувати витрати на утримання та заміну застарілого устаткування. Отже, бухгалтер повинен вміти швидко пристосовуватись до змін в економічному житті країни.

Неправильне або несвоєчасне надання інформації може викликати збитки і навіть банкрутство підприємства. Досить високий рівень залежності управлінських і фінансових рішень від якості бухгалтерської інформації визначає його корисність і цінність для підприємства.

Таким чином, в наші дні імідж бухгалтера - це імідж освіченої, компетентної людини, зі спеціальністю, що відповідає вимогам суспільства. Сучасний бухгалтер - це комунікабельний, здатний до продуктивного ділового спілкування спеціаліст, який розбирається в питаннях, що більшості людей здається "китайською грамотою", чимось недоступним і недосяжним.

Вимоги, висунуті до облікової професії, досить високі. У бухгалтера повинен бути "сильний розум, послідовні практичні цілі". Гете вважав, що такий розум - "кращий розум на землі". Аристотель зазначав, що "розум полягає не тільки в знаннях, але й в умінні застосовувати знання на практиці". Облікова професія - справа високоінтелектуальних людей, які володіють здібностями, що перевищують рівень звичайного підприємця. Російський вчений Я.В. Соколов зазначав, що "підприємець знає в господарстві, яким він керує, тільки те, що відчуває і бачить своїми очима" [15, с. 35]. Бухгалтер же складає баланс, який "є душею господарства, існування якого нe менш реальне, ніж матеріального інвентарю господарства". Разом з тим, баланс "можна осягнути тільки розумове, і не можна, як інвентар, осягнути в натурі" [15, с. 37].

В бухгалтерській етиці як в формі суспільної свідомості, обумовленій соціально-економічними особливостями розвитку, як і в самій обліковій інформації, тісно пов'язані різноманітні і часто суперечливі інтереси численних учасників господарської діяльності. Задоволення запитів всіх учасників, підбір інформації, її інтерпретація і надання залежать від досвіду бухгалтера, його вміння акцентувати увагу керівництва на певних аспектах з метою прийняття оптимального управлінського рішення. В цьому світлі сучасні етичні норми потребують, щоб бухгалтер був не просто збирачем і обробником інформації, але й її першим тлумачником, аналітиком, який веде постійний пошук і мобілізацію резервів підвищення ефективності господарської діяльності свого підприємства, активним учасником управлінського процесу.

Отже, сучасний бухгалтер має бути високоосвіченою, компетентною людиною, з кваліфікацією, яка відповідає вимогам професії, суспільства, часу; бути яскравою, неординарною і всебічно розвиненою особистістю, що постійно удосконалює свій професійний рівень; сучасний бухгалтер - це комунікабельний, здатний до продуктивного ділового спілкування спеціаліст, який розбирається в питаннях, що більшості людей здаються «китайською грамотою», чимось недосяжним, і водночас бути спокійною, розсудливою, виваженою людиною. Вимоги, висунуті до облікової професії, досить високі. У сучасного бухгалтера повинен бути «сильний розум, послідовні практичні цілі» [15, с. 45].

розділ 2. завдання та функції працівників бухгалтерського обліку

2.1 Основні функції бухгалтера

У сучасних умовах господарювання роль бухгалтера на підприємствах постійно зростає, оскільки розширюється перелік його функцій.

З облікового працівника, який займається рознесенням даних первинних документів на рахунки бухгалтерського обліку для складання звітності, він поступово перетворюється на "радника" керівника практично за всіма питаннями діяльності підприємства.

Жодне управлінське рішення не обходиться без інформації головного бухгалтера щодо його ефективності, можливих економічних і податкових наслідків.

Таким чином, роль бухгалтера на сучасному підприємстві не обмежується відображенням операцій на рахунках бухгалтерського обліку та складанням звітності, а передбачає також надання допомоги керівництву під час розв'язання проблем управлінського характеру.

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності.

Для виконання контрольних функцій працівники бухгалтерської служби наділяються відповідними правами, яких немає у працівників інших підрозділів підприємства.

Так, без підпису головного бухгалтера або уповноваженої ним особи грошові та розрахункові документи не мають юридичної сили.

У більшості випадків головним бухгалтером попередньо переглядаються і візуються договори, які укладаються підприємством на виконання сторонніх робіт і послуг, постачання та відпуск товарно-матеріальних цінностей тощо.

Працівники бухгалтерської служби здійснюють контроль за діяльністю матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в інвентаризації цінностей.

На обліковий підрозділ покладається обов'язок не лише здійснювати контроль за правильністю оформлення первинних документів, а й за відповідність їх змісту чинному законодавству.

Облікові працівники відповідають за збереженість бухгалтерської документації на всіх етапах документообороту, за своєчасність представлення бухгалтерської звітності відповідним користувачам.

Вказівки та розпорядження головного бухгалтера в межах його компетенції є обов'язковими для виконання всіма працівниками й структурними підрозділами підприємства.

Неухильне виконання всіх вимог головного бухгалтера щодо дотримання правил ведення бухгалтерського обліку повинен забезпечити керівник підприємства.

Обліковий підрозділ підприємства тісно пов'язаний з усіма іншими підрозділами підприємства, отримує від них необхідну для ведення бухгалтерського обліку та здійснення контролю документацію і надає їм економічну інформацію, здійснюючи безпосередній вплив на виконання плану постачання, виробництва та збуту продукції, рентабельність й інші економічні показники діяльності підприємства.

Традиційне трактування функцій бухгалтера виключно як ведення рахунків, складання регістрів і звітності, на сучасному етапі не є повним.

Сьогодні, коли інформаційне забезпечення стало найважливішим фактором успішної господарської діяльності, функції бухгалтера зазнали суттєвих змін.

Сучасний бухгалтер здійснює широку діяльність, яка включає планування, аналіз і контроль прийнятих управлінських рішень.

Він повинен задовольняти потреби всіх користувачів бухгалтерської інформації: зовнішніх і внутрішніх.

Основні функції бухгалтера:

- своєчасно проводить повне, правильне нарахування заробітної плати працівникам та повні розрахунки по ним;

- правильно нараховує та перераховує податки, збори до державного і місцевих бюджетів, страхові внески до соціальних та Пенсійного фонду;

- здійснює контроль за проведенням господарських операцій, дотримання технологій обробки бухгалтерської інформації та порядку документообігу;

- забезпечує порядок проведення інвентаризації розробляє та здійснює заходи щодо направлення на укріплення фінансової дисципліни;

- забезпечує законність, своєчасність та правильне оформлення документів;

- здійснює контроль за використанням фонду оплати праці;

- здійснює контроль за проведенням інвентаризації основних коштів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів;

- приймає участь в оформленні матеріалів щодо нестач та крадіжок грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей, контролює (забезпечує) передачу в деяких випадках цих матеріалів в слідчі або судові органи;

- здійснює контроль за проведенням облікових операцій з депозитними та кредитними договорами;

- веде роботу за забезпеченням суворого дотримання штатної, фінансової та касової дисципліни, законності списання з бухгалтерських балансів недостач, дебіторської заборгованості та інших втрат, збереження бухгалтерських документів, а також своєчасне оформлення та здачі їх в установленому порядку до архіву;

- своєчасно відображає на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом.

- здійснює облік фінансових витрат установи, використання Кошторисів видатків, наданих послуг структурними підрозділами підприємства, облік надходження коштів, облік розрахунків за реалізацію продукції, товарів, послуг;

- проводить облік фінансових, розрахункових і кредитних операцій;

- проводить аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства по даним бухгалтерських і статистичних звітів і безпосередньо шляхом перевірок на місцях;

- розробляє заходи та вносить пропозиції щодо раціонального і ефективного використання виділених граничних обсягів з праці і коштів на утримання підприємства, організовує та забезпечує їх виконання;

- постійне вивчення працівниками бухгалтерії керівних документів з питань бухгалтерського обліку [19, с. 221].

2.2 Завдання та обов'язки працівників бухгалтерського обліку

Права та обов'язки бухгалтера визначаються під дією наступних факторів: практично кожен бухгалтер (крім бухгалтерів, які працюють за цивільно-правовими договорами) є найманим працівником, тобто знаходиться у трудових відносинах з роботодавцем.

Таким чином, коло прав і обов'язків бухгалтера включає в себе трудові права та обов'язки:

бухгалтер є не лише працівником підприємства, а й посадовою особою. Така обставина перетворює бухгалтера в можливого суб'єкта юридичної відповідальності;

бухгалтер є посадовою особою зі специфічними функціями. Фактично він є консультантом з фінансових питань. Крім того, у результаті свої роботи бухгалтер виконує публічні функції.

Остання обставина пояснюється тим, що основні обов'язки бухгалтера передбачено на законодавчому рівні, зокрема, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників залежно від рівня освіти облікового працівника та його посади на нього покладаються відповідні обов'язки та ставляться до виконання завдання.

На підприємствах сучасний головний бухгалтер:

організовує бухгалтерський облік на підприємстві, тобто визначає техніку та технологію бухгалтерського обліку, приймає участь у формуванні облікової політики;

керує діяльністю бухгалтерської служби, розподіляє обов'язки між працівниками, контролює виконання покладених на них завдань;

забезпечує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, наданням оперативної інформації, правильністю нарахування та своєчасним перерахуванням податків до Державного бюджету та інших платежів, складанням і поданням бухгалтерської звітності встановленим органам у відповідні терміни, дотриманням встановлених правил проведення інвентаризації;

бере участь у роботі юридичної служби підприємства з питань оформлення матеріалів щодо відшкодування втрат від недостач і крадіжок майна;

організовує підвищення кваліфікації керівників та фахівців бухгалтерської служби [17].

Керівник облікового підрозділу забезпечує збереженість бухгалтерських документів, оформлення і передачу їх у встановлений термін до архіву.

З ним мають узгоджуватися призначення, звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб.

На малих підприємствах головний бухгалтер може виконувати обов'язки касира.

Посадовий рівень та обов'язки головного бухгалтера на різних підприємствах суттєво відрізняються.

Так, головний бухгалтер може бути як керівником, що відповідає за певну ділянку роботи, так і людиною, яка поєднує в собі фінансового директора, керівника планового відділу, а іноді й юриста.

Якщо підприємство мале, то головному бухгалтеру слід не лише забезпечити організацію бухгалтерського обліку, а безпосередньо відображати здійснені господарські операції підприємства на рахунках бухгалтерського обліку.

Така людина може брати участь в ухваленні стратегічних рішень. Проте, у зв'язку з тим, що він змушений за відсутності інших працівників виконувати рутинну роботу, його функції не набагато перевищують функції рахівника, який переважно займається реєстрацією фактів господарського життя для складання бухгалтерської звітності.

Головний бухгалтер (бухгалтер) підприємства є посадовою особою (таблиця 1).

Таблиця 1 - Обов'язки посадових осіб

організаційно-розпорядчі	адміністративні
функції щодо здійснення керівництва трудовим колективом, певною ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників (добір і розстановка кадрів, планування роботи, організація праці підлеглих, підтримання трудової дисципліни тощо)	повноваження щодо управління або розпорядження державним, кооперативним або приватним майном установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо)

Відповідно до законодавства посадовими особами є особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно або тимчасово на підприємствах незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Головний бухгалтер може наділятися організаційно-розпорядчими обов'язками, оскільки він здійснює керівництво бухгалтерською службою підприємства (якщо бухгалтерський облік ведеться бухгалтером без створення бухгалтерської служби, такі обов'язки полягають у координуванні дій інших працівників підприємства, робота яких пов'язана з веденням бухгалтерського обліку).

Адміністративно-господарські обов'язки головного бухгалтера (бухгалтера) пов'язані із забезпеченням контролю за операціями, пов'язаними з рухом майна підприємства.

Роль головного бухгалтера на підприємстві не обмежується організацією і веденням бухгалтерського обліку. До його думки все частіше прислухається керівник навіть у тих питаннях, які відносяться, на перший погляд, до його компетенції.

Зокрема, важливе значення має думка головного бухгалтера при виборі аудиторської фірми, укладанні договору на проведення аудиту (надання консультаційних послуг), оскільки відповідно до договору на проведення аудиту перевіряється передусім діяльність бухгалтерської служби, яку він очолює.

На великих підприємствах вибір аудиторської фірми може проводитися шляхом проведення тендеру на здійснення аудиту. Його проведення неможливе без участі головного бухгалтера, який повинен контролювати такі питання:

вивчення ринку аудиторських послуг і підбір аудиторських фірм, які доцільно запросити для участі в тендері;

визначення проблемних питань, які повинні бути розглянуті та вирішені в ході проведення аудиту;

визначення термінів проведення перевірки, у тому числі, за конкретними етапами виконання робіт;

підготовка та розсипка тендерного запрошення обраним аудиторським фірмам, а також інформації про підприємство-замовника аудиту.

Критерії вибору аудиторської фірми, які повинен враховувати головний бухгалтер для прийняття рішення:

- великий досвід на ринку аудиторських послуг;

- відповідальність;

- здійснення діяльності на підставі міжнародних стандартів обліку та аудиту;

- кількість сертифікованих осіб які здійснюють аудиторську діяльність;

- компетентність;

- рівень знань діючого законодавства та ін.

Їх вивчення неможливе без участі головного бухгалтера, оскільки саме він володіє інформацією щодо документообороту, особливостей бухгалтерського обліку та господарської діяльності підприємства, нюансів фінансової політики підприємства, що дозволяє йому визначити трудомісткість робіт аудиторської фірми

Визначальною є також роль головного бухгалтера на етапі укладання договору з обраною аудиторською фірмою.

До того ж, саме з головним бухгалтером доцільно узгоджувати програму проведення аудиту, оскільки він може акцентувати увагу аудиторів на найбільш проблемних ділянках організації і ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Терміни проведення і розгляду результатів аудиту повинні узгоджуватися з можливостями головного бухгалтера і працівників бухгалтерської служби підприємства-замовника аудиту давати необхідні пояснення і роз'яснення щодо питань, які виникли у ході проведення аудиторської перевірки, надавати необхідні документи тощо.

Підготовлений проект договору повинен бути перевірений і проаналізований головним бухгалтером.

Він повинен звернути увагу на правильність оформлення реквізитів.

Предметом детального розгляду з боку головного бухгалтера є обов'язки замовника аудиту та права виконавця, обумовлені договором. Зокрема, слід враховувати, що аудиторська фірма зобов'язана повідомляти власника (керівника) підприємства у письмовій формі щодо порушень законодавства, в результаті якого заподіяно або можуть бути заподіяні збитки (шкода) в значних розмірах фізичній або юридичній особі, а також державі.

Окрім облікових, бухгалтери можуть займатися ще й загальноекономічними, фінансовими, плановими питаннями та прогнозуванням діяльності підприємства на найближчу й довгострокову перспективу тощо.

Отже, працівник бухгалтерського обліку:

Самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов'язань, доходів і витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення даних.

Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку. За погодженням з власником (керівником) підприємства та керівником підрозділу бухгалтерського обліку, подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками і платежами, а також для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.

Бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов'язань, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства, у перевірках стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Забезпечує підготовку оброблених документів, регістрів і звітності для збереження , їх протягом встановленого терміну.

Бере участь у підготовці пропозицій щодо:

внесення змін до обраної облікової політики, удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообороту;

розроблення додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій;

забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення, регулювання діяльності підприємства та інших питань, пов'язаних з інформацією про фінансове становище підприємства та результати його діяльності.

Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні та довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх упровадження на підприємстві.

РОЗДІЛ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БУХГАЛТЕРА

В умовах ринкової економіки роль та самостійність представників професії бухгалтера надзвичайно зросли, але разом з тим підвищилась й їх відповідальність.

Традиційно відповідальність працівника підприємства за допущені ним порушення розглядається в таких ракурсах: дисциплінарна; матеріальна; адміністративна; кримінальна. Бухгалтер - не виняток. До нього також застосовні ці види відповідальності.

В загальному вигляді матеріальна відповідальність працівників і службовців представляє собою один з видів юридичної відповідальності за допущене правопорушення. Вона полягає в зобов'язанні працівників відшкодовувати завдану з їх вини шкоду підприємству, з яким вони знаходяться в трудових відносинах.

Бухгалтер не є матеріально відповідальною особою (якщо, звичайно, він не виконує функцій, наприклад, касира). Його посада не передбачає виконання робіт, безпосередньо пов'язаних зі зберіганням, обробленням, продажем, перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

Така відповідальність починається за наявністю умов, що складають зміст правопорушень. До таких умов належать:

1. Наявність прямої дійсної шкоди Збиток повинен бути реальним, тобто вартість існуючого майна підприємства за балансовою оцінкою повинна зменшитись. В результаті дій бухгалтера це зменшення може мати місце у вигляді надлишкових виплат. Це, наприклад, штрафні фіскальних органів, санкції за несвоєчасно здійснену оплату або несвоєчасне повернення грошових коштів, надлишкові виплати працівникам. Моментом виникнення збитку є момент зняття коштів з банківського рахунку або видача коштів з каси.

2. Протиправність дій працівника. Протиправність виражається в невиконанні або неналежному виконанні посадових обов'язків. Посадові обов'язки передбачені, перш за все, Законом „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також документами, якими регулюється робота бухгалтера: посадова інструкція, письмовий контракт, наказ про облікову політику і оплату праці, накази керівника з окремих питань господарської діяльності. Обов'язковими умовами застосування вказаних документів є ознайомлення з ними бухгалтера, не враховуючи ті, які бухгалтер складає або обов'язкового підписує, наприклад, трудовий договір або наказ про облікову політику.

Приклад. Квартальні платежі податку на прибуток відбуваються в 5-денний строк з моменту закінчення строку здачі квартальної звітності, а сплата податку здійснена 20-го числа. Податковою службою застосовані фінансові санкції за прострочення сплати податку. Якщо при цьому на банківському рахунку або в касі були кошти, достатні для сплати, то одразу бачимо неналежне виконання обов'язків, так як строки сплати податків встановлені законодавством і повідомляти про них бухгалтеру ніхто не повинен.

3. Причинний зв'язок між діяльністю працівника та шкодою. Якщо є збиток і є невиконання посадових обов'язків, прямо передбачених законодавством і внутрішніми документами, то причинний зв'язок прослідкується. Якщо ж, хоча б один з перерахованих фактів не тільки відсутній, але навіть зазначається тільки побічно, то причинний зв'язок вже ставиться під сумнів.

У випадку, якщо збиток став результатом фінансових санкцій податкової служби за підвищення собівартості, то висновки податкової служби можна оскаржити. Можливо, що збиток зумовлений діями не бухгалтера, а податкового інспектора. Інша справа - санкції за несвоєчасне подання звітності. В цьому випадку момент подання визначається досить легко, так як податковий інспектор розписується в її отримані. При переплаті податку в один вид бюджету за рахунок іншого, причинний зв'язок не вимагає особливих доказів, бухгалтер просто зобов'язаний слідкувати за сумами платежів конкретним отримувачем. Збиток також можливий в результаті дій інших працівників, здійснених за розпорядженням бухгалтера, але якщо це не працівники прямого підпорядкування, тобто співробітники бухгалтерії, причинний зв'язок відсутній. Ні один працівник не зобов'язаний виконувати розпорядження не безпосереднього керівника, якщо це прямо не встановлено внутрішніми розпорядчими органами або законодавством.

4. Вина працівника в нанесенні збитку. Вина - це внутрішнє психічне відношення бухгалтера до скоєної шкоди, яка виражається в навмисній формі або формі необережності. Для залучення до матеріальної відповідальності форма вини ролі не відіграє. Якщо є збиток, протиправність і причинний зв'язок, то вина вже не вимагає особливих підстав і доказів. Винятками є випадки, коли дії бухгалтера, що спричинили збитки, здійснені за письмовим розпорядженням керівника або зумовлені станом здоров'я бухгалтера.

Задокументований збиток не може викликати сумнівів. Штрафні санкції підтверджуються випискою з рахунку і копією інкасового розпорядження; не менш важливими є документ, що містить розрахунок санкцій. Надлишкові виплати підтверджуються розрахунком нарахувань цих виплат, банківськими або касовими документами, що свідчить про факт виплат. Але одного документування недостатньо. Необхідно навести докази того, що збиток по одній статті витрат не зумовлює при цьому скорочення виплат по іншій. Наприклад, заробітна плата відноситься на собівартість, підвищення собівартості зменшує прибуток і, відповідно, зменшує податок на прибуток. Це означає, що збиток частково компенсується.

До бухгалтера можна застосувати відповідальність лише в межах середньомісячного заробітку. Так, згідно зі ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку [2]. Розмір середньомісячного заробітку визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

При цьому п. 2 ст. 133 КЗпП розкриває, що обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях (а головний бухгалтер таким є) та їх заступники, якщо шкоду заподіяно:

- необґрунтованими грошовими виплатами;

- неправильною постановкою обліку та зберігання матеріальних або грошових цінностей;

- невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простоям, випуску неякісної продукції, розкраданню, знищенню та псуванню матеріальних або грошових цінностей [2].

У той же час у деяких випадках бухгалтера може бути притягнуто до повної матеріальної відповідальності. Перелік таких випадків передбачено у ст. 134 КЗпП. Стосовно бухгалтера можна виділити такі випадки повної матеріальної відповідальності:

1) майно та інші цінності було одержано ним під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

2) шкоди завдано його діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

3) шкоди завдано ним, коли він перебував у нетверезому стані;

4) шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією йому в користування;

5) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків [2].

Крім матеріальної відповідальності бухгалтери несуть також і дисциплінарну.

Цей вид відповідальності передбачено Кодексом законів про працю України від 10.12.71 р. Стаття 147 цього документа встановлює заходи відповідальності за порушення трудової дисципліни фактично тільки у вигляді догани чи звільнення. Водночас частина друга цієї статті розширює міру відповідальності та встановлює, що для окремих категорій працівників інші дисциплінарні стягнення може бути передбачено: законодавством; статутами; положеннями про дисципліну [2].

Однак ця норма суперечить Конституції України. У ній зазначено, що дії, котрі є дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них установлюються виключно законами України (п. 22 ст. 92). Статут і положення про дисципліну ніяк не є законодавством. Звідси випливає, що реально бухгалтеру, який порушив трудову дисципліну, так само як і будь-якому іншому працівнику, можна тільки оголосити догану або звільнити його.

Звільнення з підстав розглядається як дисциплінарне стягнення.

Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків тягне за собою застосування заходів дисциплінарного або громадського впливу, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством.

Фахівці вважають, що порушення трудової дисципліни слід відрізняти від порушення трудових обов'язків.

У будь-якому випадку п. 3 ст. 40 КЗпП надає власнику право розірвати трудовий договір із працівником, якщо той систематично не виконує без поважних причин обов'язки, покладені на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку [2].

Отже, згідно з цією нормою трудовий договір може бути розірвано, якщо невиконання трудових обов'язків було:

- систематичним;

- без поважних причин;

- такі трудові обов'язки встановлено у трудовому договорі чи правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Щодо визначення терміна «систематичність» у цьому випадку, мабуть, слід виходити не із загальноприйнятих трьох і більше порушень протягом року, а з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9. Так, у ньому зазначається, що на підставах, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП, працівника може бути звільнено лише за проступок, учинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку [6].

Наприклад, бухгалтер порушив трудову дисципліну, за що йому було винесено догану. Якщо протягом року з моменту накладення такого дисциплінарного стягнення бухгалтер не порушуватиме трудову дисципліну, вважається, що він не притягався до дисциплінарної відповідальності. Річ у тому, що згідно зі ст. 151 КЗпП, якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення до працівника не буде застосовано нове дисциплінарне стягнення, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Якщо ж рік не закінчився, а цей бухгалтер знову завинив, керівник має право звільнити його на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП.

А що розуміється під терміном «грубе порушення», роз'яснено в п. 27 постанови № 9: вирішуючи питання, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку,обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним шкоду. Отже, наявність шкоди зовсім не обов'язкова, досить можливості її завдання [6].

У той же час наявність вини для застосування дисциплінарного стягнення є обов'язковою. Принцип вини закріплено і в Типових правилах. Однак у трудовому законодавстві не розкривається зміст вини, не визначається її форма. Тому слід звернутися до загальноприйнятого розуміння. Зміст вини зумовлений сукупністю свідомості (інтелектуальний момент), волі (вольовий момент) та їх співвідношенням. Форма вини - це завжди умисел (прямий чи непрямий) або необережність (самовпевненість і недбалість).

Якщо в діях працівника не вбачається вина, притягати його до дисциплінарної відповідальності неможливо. Наприклад, бухгалтер не здав своєчасно звіт унаслідок хвороби. Вважаємо, що в цьому випадку його вини немає (про відповідальність керівника тут не йдеться).

Важливо, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, виключаючи час відсутності працівника внаслідок тимчасової непрацездатності та відпустки. При цьому дисциплінарне стягнення не може бути застосоване пізніше 6 місяців від дня вчинення проступку.

Адміністративна відповідальність. Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність [3].

Адміністративна відповідальність регламентується КУпАП. Однак її може бути встановлено й іншими законами. Так, бухгалтеру важливо знати положення Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII, ст. 11 якого встановлено низку адміністративних штрафів [5].

З одного боку, згідно з частиною першою ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох чи більше правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. З іншого - згідно з частиною другою цієї ж статті, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються тим самим органом, стягнення накладається у межах санкції, встановленої за серйозніше правопорушення із вчинених.

Розглянемо це на прикладі. Бухгалтер учинив два правопорушення, виявлені різними перевірками: він несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування податку і порушив установлений порядок ведення бухгалтерського обліку. В одному випадку до адміністративної відповідальності притягують органи податкової служби, у другому - КРУ. Очевидно, що бухгалтер нестиме відповідальність за кожне правопорушення окремо, оскільки органи, які застосовують адміністративне стягнення, - різні. Якщо ж бухгалтер несвоєчасно подав платіжне доручення і порушив установлений порядок ведення податкового обліку (обидва правопорушення розглядаються податковими органами), буде застосовано один адмінштраф.

Основні адміністративні порушення, що стосуються бухгалтера:

- відсутність податкового обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;

- ненадання або несвоєчасне надання аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

- неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, перерахування податку за рахунок коштів підприємства (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством);

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян;

- приховування обліку валютних та інших доходів, невиробничих витрат і збитків;

- відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;

- внесення неправдивих даних до фінансової звітності;

- неподання фінансової звітності;

- несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів та матеріальних цінностей;

- порушення правил ведення касових операцій;

- перешкоджання працівникам ДКРС у проведенні ревізій та перевірок;

- приховування (заниження) фонду оплати праці;

- порушення встановленого порядку витрачання коштів на соціальне страхування і строків перерахування внесків до Пенсійного фонду України;

- несвоєчасне подання або неподання за встановленою формою бухгалтерських звітів та інших документів про нарахування і сплату внесків на пенсійне страхування;

- порушення строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків.

Кримінальна відповідальність. Згідно зі ст. 2 КК підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Слідча та судова практика показує, що стосовно працівників бухгалтерії (головного бухгалтера, бухгалтера) найчастіше порушуються, розслідуються та розглядаються справи за такими статтями:

- стаття 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів». Згідно зі ст. 212 КК кримінальну відповідальність передбачено, по-перше, за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які, по-друге, входять до системи оподаткування та введені в установленому законом порядку.

Найголовніше в тому, що у ст. 212 КК передбачено відповідальність не за власне факт несплати в установлений строк податків та зборів, а за умисне ухилення від їх сплати. Інакше кажучи, відповідальність настає лише тоді, коли особа має умисел не виконувати покладені на неї обов'язки сплачувати податкові зобов'язання. Мотив і мета не є обов'язковими ознаками суб'єктивного боку цього злочину.

Згідно зі ст. 24 КК прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання [13].

Відповідальність за ст. 212 КК передбачено за умисне ухилення від сплати податків, зборів, зазначених у Законі України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII. Цей момент має важливе значення, оскільки, наприклад, єдиний податок у переліку обов'язкових платежів (ст. 14 і ст. 15 Закону № 1251) відсутній. Отже, якщо суб'єкт підприємництва, нехай навіть умисно, ухилиться від його сплати, кримінальна відповідальність до нього застосовуватися не може (такої ж думки дотримується Держкомпідприємництва у листі від 12.11.2001 р. № 2-221/6704).

Крім того, важливу роль відіграє мінімальна величина, що приховується від оподаткування, починаючи з якої виникає кримінальна відповідальність.

Важливо, що згідно з частиною 4 ст. 212 КК особа, яка вперше вчинила умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачене частинами 1 і 2 ст. 212 КК, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) [13].

- стаття 364 «Зловживання владою або службовим становищем». Стаття 364 КК передбачає відповідальність за зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання посадовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало шкоди (у певному розмірі) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

До введення інституту податкової застави бухгалтерів рідко притягали до відповідальності за цією статтею. За законодавчою традицією, підтвердженою постановою Верховного Суду України (п. 4 постанови від 26.03.99 р. № 5), порушення порядку відчуження активів, що перебувають у податковій заставі, тягне за собою відповідальність за ст. 364 КК.

Для кваліфікації дій бухгалтера як злочину за цією статтею необхідно, щоб державі було завдано шкоди в певній сумі.

- стаття 367 «Службова недбалість». Стаття 367 КК передбачає відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне до них ставлення, що заподіяло шкоди (у певному розмірі) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Для кваліфікації дій як службової недбалості досить і такої форми вини, як злочинна недбалість або злочинна самовпевненість, тому ця стаття - універсальна для більшості посадових злочинів, де слідству не вдається довести прямого умислу винного у вчиненні інкримінованого діяння.

При цьому потрібно ураховувати, що для притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею слід установити, що посадова особа мала реальну можливість виконати свої обов'язки.

Крім того, шкода, заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації посадової особи або з інших обставин, що не залежать від неї та унеможливлюють виконання роботи належним чином, не дає підстав говорити про наявність злочинної недбалості [13].

Безумовно, питання відповідальності для бухгалтера дуже важливі, адже, не знаючи своїх прав, йому важко орієнтуватися у спорах із контролюючими органами та керівництвом.

ВИСНОВОК

бухгалтер обов'язок матеріальний відповідальність

Професія бухгалтера має великий спадок не тільки тому, що вона є однією з найбільш давніх професій, а, головним чином, в силу того, що мистецтво запису і співвідношення вперше знайшло втілення в якості інструменту обліку.