Облік дебіторської заборгованості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Облік довгострокової дебіторської заборгованості

облік дебіторська заборгованість

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”.

Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Відповідно до виникнення і строків погашення розрізняють довгострокову і поточну дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Теперішньою вартістю є сума, яка підлягає отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби.

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості використовують рахунок 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”, до якого відкривають субрахунки: 181 “Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду”, 182 “Довгострокові векселі одержані”, 183 “Інша дебіторська заборгованість”.

За дебетом субрахунків 181 “Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду”, 182 “Довгострокові векселі одержані”, 183 “Інша дебіторська заборгованість” відображають виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення (списання).

На субрахунку 181 “Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду” відображають чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”.

При передачі об'єкта у фінансову оренду дебетують субрахунок 181 і кредитують рахунки 10,11,12. Частину довгострокової дебіторської заборгованості з даних операцій, яка підлягає сплаті у поточному звітному періоді, списують з кредиту субрахунку 181 в дебет рахунку 37. Нараховані відсотки по фінансовій оренді відображають таким записом: дебет рахунку 37, кредит рахунку 73.

На субрахунку 182 “Довгострокові векселі одержані” ведуть облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості. При одержанні такого векселя дебетують субрахунок

182 і кредитують субрахунок 181. Надходження коштів у рахунок погашення довгострокової дебіторської заборгованості за векселями відображають таким записом: дебет рахунку 31, кредит субрахунку 182.

На субрахунку 183 “Інша дебіторська заборгованість” обліковують довгострокову дебіторську заборгованість, яка не знайшла відображення на субрахунках 181 і 182, зокрема розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків. Наприклад, при видачі довгострокової позики працівникам на індивідуальні потреби дебетують субрахунок 183 і кредитують рахунки коштів, а при поверненні позики роблять зворотні записи.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення і погашення. Для відкриття аналітичних рахунків до субрахунку 182 використовують Відомість 3.4 аналітичного обліку векселів, а до субрахунків 181 і 183 можна використати Відомість 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами.

Синтетичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведуть у Журналі 3. Записи в цьому Журналі здійснюють на підставі підсумкових даних Відомостей 3.2 та 3.4, а також первинних документів і аркушів-розшифровок.

Сільськогосподарським підприємствам облік довгострокової дебіторської заборгованості рекомендовано вести в Журналі-ордері № 8 сг. та Відомості до нього.

В кінці місяця кредитові обороти по рахунку 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи” (субрахунки 181-183) Журналу 3 (Журналу-ордера № 8 сг.) переносять у Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку 18 (субрахунки 181-183) в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Облік розрахунків з поточної дебіторської заборгованості

Поточною дебіторською заборгованістю вважається заборгованість, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Для обліку поточної дебіторської заборгованості призначені рахунки класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”: 34 “Короткострокові векселі одержані”, 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”,

37 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

Облік короткострокових векселів одержаних. В системі безготівкових розрахунків важливе місце відводиться розрахункам з допомогою векселів.

Вексель - це письмово оформлене боргове зобов'язання встановленої форми, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі є прості і переказні. Простий вексель (соло) виписує боржник (покупець чи замовник, тобто трасат) і є зобов'язанням векселедавця (боржника) сплатити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці. Переказний вексель (тратта) виписує третій учасник розрахунків (кредитор або трасант, наприклад, банк покупця) і є наказом боржникові (трасату) сплатити зазначений у ньому борг у визначений строк продавцеві і в обумовленому місці.

У простому векселі вказують місце і дату його видачі, суму боргового зобов'язання, строк і місце платежу, найменування кредитора, якому повинен бути проведений платіж, підпис позичальника-векселедавця. Окремо від суми може зазначатись зобов'язання по сплаті відсотків.

У переказному векселі обов'язково повинні міститись наступні дані: найменування трасата (платника), найменування ремітента (одержувача), дата і місце складання векселя, зазначення терміну і місця платежу, пропозицію сплатити відповідну суму, підпис трасанта (особи, яка видала вексель). Жодні виправлення у векселях не допускаються.

Отримані векселі підприємства зберігають у касі або здають в банк. Підприємства можуть передавати отримані векселі іншим особам. У цьому випадку власник звичайного векселя здійснює передавальний надпис на зворотній стороні векселя, а такий надпис на переказному векселі здійснює кредитор-трасат.

Облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями, ведеться на рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані”, який має такі субрахунки:

341 “Короткострокові векселі, одержані в національній валюті”, 342 “Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті”.

За дебетом рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” відображають отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями в кореспонденції з кредитом рахунків: 36 - отримано короткостроковий вексель за відвантажену покупцям продукцію, роботи, послуги; 37 - погашено дебіторську заборгованість короткостроковим векселем; 70,71,74 - отримано короткострокові векселі при реалізації продукції, іноземної валюти, фінансових інвестицій (без нарахувань заборгованості); 73 - отримано векселі в оплату нарахованих підприємству дивідендів, відсотків та ін.

За кредитом рахунку 34 відображають отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій особі та ін. в кореспонденції з дебетом рахунків: 30,31 - одержано грошові кошти в касу, на рахунки в банках в оплату за векселями; 50,60 - погашено позику банку за рахунок передачі отриманих короткострокових векселів; 63 - передано векселі постачальникам в оплату заборгованості; 64 - передано векселі в оплату заборгованості по податках і платежах; 94 - втрати від курсових різниць за отриманим короткостроковим векселем в іноземній валюті та ін.

Аналітичний облік на рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” ведеться за кожним одержаним векселем у Відомості 3.4 аналітичного обліку векселів, а синтетичний - у Журналі 3 та Головній книзі.

Сільськогосподарські підприємства синтетичний та аналітичний облік короткострокових векселів одержаних ведуть у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього.

Кредитові обороти Журналу 3 (Журналу-ордера № 8 сг.) в кінці місяця переносять у Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками. Облік розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також з учасниками промислово-фінансової групи, здійснюють на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, до якого відкривають субрахунки: 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”, 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”, 363 “Розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп”.

На субрахунку 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” узагальнюється інформація про наявність дебіторської заборгованості і її погашення вітчизняними покупцями та замовниками.

На субрахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями” аналітичний облік ведеться у гривнях та іноземній валюті, обумовленій договором.

На субрахунку 363 “Розрахунки з учасниками промисловофінансових груп” узагальнюється інформація з учасниками таких промислово-фінансових груп.

За дебетом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” відображають продажну вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації в кореспонденції з кредитом рахунків: 30,31 - повернення покупцям чи замовникам переплачених ними коштів; 70 - нарахування покупцям і замовникам за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги; 71 - нарахування покупцям і замовникам за реалізовану іноземну валюту, інші оборотні активи, плати за операційну оренду активів, курсової різниці за дебіторською заборгованістю в іноземній валюті та ін.

При надходженні виручки за реалізовану продукцію (роботи і послуги) кредитують рахунок 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” і дебетують рахунки коштів: 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”. Якщо за реалізовану продукцію одержано вексель, то робиться запис: дебет рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані”, кредит рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”.

За кредитом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” в кореспонденції з дебетом рахунків також відображають: 38 - списання сумнівної заборгованості за рахунок резерву; 50,60 погашення заборгованості по позиках за рахунок оплати, яка надійшла від покупців; 64 - оплачено заборгованість перед податковими органами за рахунок коштів, що надійшли від покупців і замовників та ін.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками здійснюють у Журналі 3, а аналітичний - у Відомості 3.1. Записи у Відомість 3.1 ведуть за кожним документом, покупцем (замовником) за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. Відомість 3.1 підприємства можуть вести окремо за субрахунками. Підставою для заповнення Відомості є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, квитанції заготівельних організацій, банківські документи та інші первинні документи.

У Журналі 3 відображають обороти за кредитом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. Записи здійснюють на підставі підсумкових даних Відомості 3.1 та первинних документів.

Сільськогосподарські підприємства аналітичний облік за рахунком 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” ведуть у Відомості

№ 11.8 сг., а синтетичний - у Журналі-ордері № 11 сг.

У кінці місяця кредитові обороти рахунку 36 із Журналу 3 (Журналу-ордера № 11 сг.) переносять до Головної книги. Обороти за дебетом рахунку 36 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Облік розрахунків з різними дебіторами. Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, підзвітними сумами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членам кредитних спілок та за іншими операціями ведуть на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. За різними видами дебіторської заборгованості відкривають субрахунки: 371 “Розрахунки за виданими авансами”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”, 374 “Розрахунки за претензіями”, 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

За дебетом рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення чи списання.

На субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” по дебету обліковують суми виданих авансів іншим підприємствам в кореспонденції з кредитом рахунків коштів (31) чи рахунків кредитів банку (50,60). Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або договір.

По кредиту субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” відображають зарахування сум виданих авансів при розрахунках за матеріали, що надійшли, виконані роботи і послуги в кореспонденції з дебетом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

Аналітичний облік розрахунків за виданими авансами ведуть за кожним дебітором у Відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (сільськогосподарські підприємства - у Журналіордері № 8 сг. та відомості до нього).

На субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” обліковують розрахунки з працівниками підприємства по сумах, виданих їм під звіт на господарські витрати і на службові відрядження.

На підприємстві повинен бути затверджений наказом керівника список підзвітних осіб, яким дозволено брати готівку під звіт на придбання товарно-матеріальних цінностей чи проведення розрахунків за роботи і послуги.

Видача готівки під звіт на витрати, пов'язані із службовим відрядженням, проводиться у межах сум, належних відрядженим особам на ці цілі відповідно до порядку, встановленого Урядом України.

Порядок відшкодування витрат на відрядження працівнику встановлюється “Інструкцією про службові відрядження у межах України і за кордон”, затвердженої Наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. №

59 (з наступними змінами і доповненнями) та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон” (з наступними змінами та доповненнями).

Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, терміну й мети відрядження.

Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордоном - 60 календарних днів. Термін відрядження працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів. Терміни відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, будівельних, будівельно-монтажних робіт не повинен перевищувати одного року.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття і день вибуття проставляються у кожному пункті.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження

- день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше - наступна доба.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі. За час затримки в місці перебування у відрядженні без поважних причин працівникам не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового приміщення та інші витрати.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

При відрядженні працівника терміном на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то добові не виплачуються.

Видача наявних грошей під звіт оформляється видатковим касовим ордером на основі наказу керівника, заяви працівника з візою керівника підприємства. Працівникам, що направлені у відрядження, видаються кошти на оплату вартості проїзду до місця призначення і назад, найму житла, добові.

Підприємство за наявності підтверджуючих документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором до 120 грн. за добу.

Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

З дозволу керівника підприємства працівникові можуть бути відшкодовані фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, на проїзд та службові телефонні переговори. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Добові відшкодовуються на підставі відміток у посвідченні про відрядження.

Невитрачена готівка, видана під звіт на витрати по відрядженню, повинна бути повернена в касу підприємства не пізніше трьох робочих днів по закінченні відрядження, а видана на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини і металобрухту - 10 робочих днів з дня видачі її під звіт, на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного дня після видачі її під звіт і здана в касу банку не пізніше наступного дня.

Не витрачена і не повернена у встановлені строки готівка включається до суми фактичного залишку каси на кінець дня і співвідноситься зі встановленим лімітом залишку готівки в касі.

На дебеті субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” відображають суми, видані під звіт в кореспонденції з кредитом рахунків коштів (30,31). Рахунок 31 кредитують тоді, коли аванс перераховується підзвітним особам, які знаходяться за межами підприємства.

На витрачені підзвітними особами суми субрахунок 372 “Розрахунки з підзвітними особами” кредитують (по затверджених авансах) в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку витрат (23,91,92 та ін.), матеріальних цінностей (20,21,22,26,27 та ін.). Звіти про витрачання авансів на відрядження чи придбання матеріальних цінностей із прикладеними до них документами (проїзні білети, квитанції за житло, товарні чеки на придбані матеріальні цінності, накладні та ін.) затверджує керівник підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведуть по кожній авансовій видачі (по кожному авансовому звіту) у Відомості

3.2 (сільськогосподарські підприємства - у Журналі-ордері № 7 сг.). У кінці місяця по кожній підзвітній особі визначають залишок, а після цього - залишок в цілому по субрахунку 372. Дебетовий залишок означає невикористані суми авансів, а кредитовий - перебільшення сум по використаних авансах (заборгованість підприємства підзвітним особам).

Таким чином, сальдо субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань підприємства.

На субрахунку 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” ведуть облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті, які підлягають отриманню.

Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. На субрахунку 373 відображається дебіторська заборгованість у вигляді дивідендів як результат придбання підприємством акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах.

Відсотки (проценти) - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. На субрахунку 373 буде відображатися дебіторська заборгованість у вигляді відсотків за авансами грошових коштів та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою).

Роялті - платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

Суму нарахованих дивідендів, відсотків, роялті на користь підприємства відображають за дебетом субрахунку 373 і кредитом рахунку 73 “Інші фінансові доходи”. При надходженні коштів за сумами нарахованих дивідендів, відсотків, роялті дебетують рахунки 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках” і кредитують субрахунок 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”.

Аналітичний облік розрахунків за нарахованими доходами здійснюють за кожним дебітором у Відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (сільськогосподарські підприємства - у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього).

На субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” обліковують розрахунки за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також розрахунки за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками. Претензії виникають в результаті недостачі матеріалів, завищення цін, допущених арифметичних помилок, невідповідності одержаних товарів стандартам, допущені простої та ін. На даному субрахунку знаходять відображення помилково списані чи зараховані суми на рахунках в обслуговуючій установі банку.

Субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” дебетують на суму пред'явлених претензій в кореспонденції з кредитом рахунків: 63 - на суму претензій до постачальників і підрядників; 31 - на суму претензій банку щодо помилково списаних коштів; 71 - на суму пред'явлених санкцій та ін.

Кредитують субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” на суми одержаних платежів по пред'явлених претензіях в кореспонденції з рахунками грошових коштів. В результаті помилково зарахованих сум на рахунки коштів роблять такий бухгалтерський запис: дебет рахунку 31, кредит субрахунку 374.

Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведуть по кожному дебітору у Відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (сільськогосподарські підприємства - у Журналіордері № 8 сг. та відомості до нього).

На субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” обліковують розрахунки за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.

Спочатку виявлені нестачі і втрати від псування цінностей відносять на позабалансовий рахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” за собівартістю. Після розгляду причин заподіяної шкоди нестачі відносять на:

- витрати підприємства, якщо винуватців не встановлено: дебет рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності” (для оборотних активів), 97 “Інші витрати” (для необоротних активів), кредит рахунків матеріальних цінностей;

- винних осіб у розмірі утримуваних сум, які включають облікову вартість матеріальних цінностей, податок на додану вартість, акцизний збір (по підакцизних товарах), а також з врахуванням встановлених коефіцієнтів перерахунку вартості: дебет субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, кредит рахунку 71 “Інший операційний дохід” (для оборотних активів), 74 “Інші доходи” (для необоротних активів). Суму податку на додану вартість відображають за дебетом рахунку 71 чи 74 і кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами”. Одночасно собівартість матеріальних цінностей, яких не вистачає, втрати від їх псування списують на дебет рахунку 94 чи 97 з кредиту рахунків 10,12,20,26,27,30,33 та ін.

Після віднесення нестач і псування матеріальних цінностей на витрати підприємства чи на винуватців, їх вартість списують з позабалансового рахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

Погашення заборгованості винуватцями відображають за кредитом субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” і дебетом рахунків: 30,31 - при сплаті готівкою чи через банк; 66

- при утриманні сум нестач, крадіжок і втрат із заробітної плати. Підставою для відображення даних операцій є прибуткові касові ордери, розрахунково-платіжні відомості, виписки банку та інші документи.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть у Відомості 3.2 (сільськогосподарські підприємства - у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього) за кожним дебітором (винною особою).

На субрахунку 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок” ведуть облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках. За дебетом даного субрахунку відображають дебіторську заборгованість по виданих позиках в кореспонденції з кредитом рахунків коштів. При поверненні позик робиться зворотний запис: дебет рахунків 30,31, кредит субрахунку 376.

Аналітичний облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок ведуть у Відомості 3.2.

На субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведуть облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не ведеться на інших субрахунках рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки. Тут ведуть облік розрахунків за продані в кредит товари, видані на індивідуальні потреби позики, формений одяг, за акціями трудового колективу, доходами, внесками в статутний та пайовий капітал, а також розрахунки з організаціями та особами за виконавчими документами судових органів, з квартиронаймачами, з батьками за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах та ін. На цьому ж субрахунку сільськогосподарські підприємства відображають розрахунки з населенням за реалізовані продукцію, худобу і птицю.

За дебетом субрахунку 377 відображають виникнення (збільшення) дебіторської заборгованості, а за кредитом - її погашення чи списання.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Сільськогосподарські підприємства аналітичний облік розрахунків з мешканцями квартир та гуртожитків ведуть у Відомості № 8б сг., а з батьками за утримання їх дітей у дитячих установах - у Відомості 8в сг. За всіма іншими дебіторами для ведення аналітичного обліку використовують Журнал-ордер № 8 сг. та відомість до нього.

Синтетичний облік на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” ведуть у Журналі 3, аналітичний - у Відомості 3.2. Відомість 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами підприємства можуть вести за окремими субрахунками рахунку 37. Підсумкові дані кредитових оборотів Відомостей 3.2 за всіма субрахунками записують у Журналі 3.

Сільськогосподарські підприємства синтетичний та аналітичний облік за рахунком 37 ведуть у Журналі-ордері № 7 сг. (субрахунок 372) і Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього (інші субрахунки).

У кінці місяця кредитові обороти Журналу 3 (Журналів-ордерів № 7сг., 8 сг.) переносять до Головної книги. Обороти за дебетом рахунку 37 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Загальна схема обліку розрахунків з поточної дебіторської заборгованості наведена на рисунку 4.

Облік резерву сумнівних боргів

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів регламентовані Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості. Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи. Сумнівний борг

- це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Безнадійною вважається дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Джерелом списання сумнівної (безнадійної) заборгованості може бути створений на підприємстві резерв сумнівних боргів. Для обліку резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, використовують пасивний регулюючий рахунок 38 “Резерв сумнівних боргів”. Цей рахунок уточнює оцінку поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги за звітний період. У підсумок валюти активу балансу включається чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості, яка визначається шляхом вирахування з поточної дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

За кредитом рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів” відображають створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат (93,94,84 - для підприємств, які використовують рахунки класу 8 “Витрати за елементами”).

За дебетом рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів” відображають списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з кредитом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з кредитом рахунку 71 “Інший операційний дохід”.

Аналітичний облік на рахунку 38 “Резервів сумнівних боргів” ведуть у розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості. Для відкриття аналітичних рахунків можна використати одну із форм Відомостей аналітичного обліку до Журналу 3. Сільськогосподарські підприємства аналітичний облік резерву сумнівних боргів ведуть у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього.

Синтетичний облік резерву сумнівних боргів здійснюють у Журналі 3 (Журналі-ордері № 8 сг.), кредитові обороти якого у кінці звітного періоду переносять до Головної книги. Обороти за дебетом рахунку 38 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Размещено на Allbest.ru