Облік основних засобів і нематеріальних активів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік основних засобів і нематеріальних активів

2011

1. Економічний зміст, класифікація та оцінка основних засобів і інших необоротних матеріальних активів

Для здійснення процесу виробництва необхідно мати: засоби праці, предмети праці і робочу силу. Засоби праці ? це такі засоби, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконану роботу. Такі засоби відносять до групи основних засобів. Але не всі засоби праці відносять до основних засобів. Є предмети, які за участю в процесі виробництва є засобами праці, але через порівняно невеликий строк дії або незначну вартість не включаються в поточному обліку в склад основних засобів і відображаються в якості малоцінних та швидкозношуваних предметів. Такі предмети відносять до оборотних засобів. Оборотні засоби, на відміну від основних, приймають участь тільки в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на створений продукт.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Відповідно до цього положення основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

В наказі про облікову політику підприємством самостійно визначається вартісна ознака основних засобів. Наприклад, матеріальні цінності, вартість яких більша за 1000 гривень включно (без суми податку на додану вартість), відноситься до складу основних засобів, інші до малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Для правильної організації обліку основних засобів важливе значення має їх класифікація. З метою бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби:

1.1. Інвестиційна нерухомість.

1.2. Земельні ділянки.

1.3. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.5. Машини та обладнання.

1.6. Транспортні засоби.

1.7. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.8. Тварини.

1.9. Багаторічні насадження.

1.10. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи:

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2. Природні ресурси.

2.5. Інвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції.

Поділ основних засобів на три групи зумовлений особливостями нарахування амортизації та застосування при цьому різних методів розрахунку суми амортизаційних відрахувань.

Для обліку основних засобів, відповідно до передбачених груп, використовують рахунки: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції». У балансі основні засоби і інші необоротні матеріальні активи відображають разом по статті «Основні засоби». Таким чином, інші необоротні матеріальні активи за економічним змістом також є основними засобами, а основні засоби необоротними матеріальними активами.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (стаття 8. Амортизація) основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для

автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Для обліку основних засобів і інших необоротних матеріальних активів використовують такі види їх оцінки: первісна; переоцінена; справедлива; залишкова; ліквідаційна; вартість, що амортизується.

Первісна вартість - це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість - це вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедливою вартістю основних засобів в більшості випадків може бути ринкова вартість, а в разі відсутності даних про ринкову вартість - відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу. Знос визначається сумою амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисного використання.

Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Вартість, яка амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»).

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат з придбання. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням будь-яких витрат з придбання.

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Об'єкт основних засобів, придбаний в обмін на неподібний об'єкт, оцінюється за справедливою вартістю переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (технічний догляд, ремонт) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу, то підприємство може переоцінювати такий об'єкт. Одночасно здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Під групою основних засобів розуміють сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів. Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо до них застосовують 100%-ву чи 50%-ву амортизацію.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.

У балансі підприємства основні засоби відображаються окремо за первісною (переоціненою) вартістю і залишковою вартістю. Окремо наводиться сума зносу основних засобів. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.

Перед обліком основних засобів стоять такі завдання: своєчасне і повне документальне оформлення руху основних засобів; контроль за збереженням і ефективним використанням основних засобів; об'єктивна оцінка і правильне нарахування амортизації відповідно до діючих методів і норм та своєчасне відображення в первинних документах і бухгалтерських регістрах; правильне і своєчасне відображення в обліку зносу основних засобів, виявлення результатів від їх ліквідації; правильне відображення в обліку операцій з передачі основних засобів в оренду; обґрунтоване відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів.

2. Облік наявності і руху основних засобів

основний засіб вартість облік

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Первинний облік основних засобів. Для обліку основних засобів використовують типові або спеціалізовані форми первинних документів.

Основні засоби можуть надходити від постачальників за оплату, від юридичних і фізичних осіб безкоштовно, внаслідок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як внесок у статутний капітал засновниками підприємства та інших джерел. У всіх випадках складається «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма №ОЗ-1; ОЗСГ-1). Акт застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного структурного підрозділу до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації). При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка призначається керівником підприємства, в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акту на декілька об'єктів дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. До складеного акта прикладають технічну документацію, що відноситься до даного об'єкта (об'єктів) та передають до бухгалтерії підприємства. Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства (організації).

Оформляючи внутрішнє переміщення або безоплатну передачу основних засобів іншому підприємству, акт складають у двох примірниках (для підприємства чи підрозділу, що передає і отримує основні засоби).

При передачі основних засобів іншому підприємству за плату акт складається у трьох примірниках: перші два залишаються у підприємства, що здає (де перший примірник додається до звіту, а другий - до повідомлення на передачу та для акцепту), третій примірник передається особі, що приймає основні засоби.

Оприбуткування основних засобів після капітального ремонту, реконструкції, модернізації оформляють «Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» (форма №ОЗ-2; ОЗСГ-2) в одному примірнику - якщо роботи виконувались господарським способом, у двох примірниках - у разі виконання робіт іншим підприємством. При виконанні ремонту, реконструкції власними силами акт підписують працівники структурного підрозділу, що приймали основні засоби, та представники структурного підрозділу, які виконували ремонт чи реконструкцію (виконроб, бригадир). Після цього акт здають до бухгалтерії, який підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства чи уповноваженими особами.

Зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією, повинні бути внесені до технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів.

Виготовлені основні засоби власними силами також оформляють актами приймання-передачі основних засобів.

Вибуття основних засобів відбувається внаслідок продажу, вибуття внаслідок стихійного лиха, безоплатної передачі або ліквідації в разі невідповідності критеріям визнання активом. При списанні з балансу основних засобів підприємства (організації) повинні керуватись інструкцією про порядок списання будівель, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів та іншого майна, що відноситься до основних засобів.

До компетенції постійно діючої комісії входить безпосередній огляд технічного стану об'єкта, що підлягає списанню, вияснення конкретних причин списання об'єкта (знос, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварії і інше), виявлення осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття об'єкта з експлуатації, визначення використання окремих вузлів, деталей, матеріалів об'єкта, що списують.

У разі списання будівель і споруд складають «Акт на списання основних засобів» (форма №ОЗ-3; ОЗСГ-3), а при ліквідації машин і обладнання «Акт на списання автотранспортних засобів» (форма №ОЗ-4; ОЗСГ-4). Акти складаються у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства. Перший примірник передається до бухгалтерії підприємства, яка відмічає вибуття об'єкта в інвентарній картці, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання цього об'єкта основних засобів, та є підставою для здачі на склад матеріальних цінностей та металобрухту, отриманих в результаті ліквідації об'єкта.

Витрати по ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбирання будівель, демонтажу обладнання і автотранспортних засобів відображають в актах у розділі «Розрахунок результатів списання об'єкта».

«Акт №_ про установку, пуск та демонтаж будівельної машини» (форма №ОЗ-5) складається при установці, пуску і демонтажу будівельної машини, що взята напрокат. Підписується акт представником машинопрокатного підприємства (бази) та механіком будівельної дільниці. В даній формі також відображаються відомості про стан машини до її здачі напрокат та після повернення з прокату.

У разі списання інших необоротних матеріальних активів складають «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні» (форма №МШ-5), «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів» (форма №МШ-4) (для списання малоцінних необоротних матеріальних активів) та інші акти на списання.

Синтетичний та аналітичний облік основних засобів. Порядок ведення обліку основних засобів регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, іншими законодавчими актами і нормативними документами.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, призначений рахунок 10 «Основні засоби», до якого відкривають такі субрахунки: 100 «Інвестиційна нерухомість», 101 «Земельні ділянки», 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель», 103 «Будинки та споруди», 104 «Машини та обладнання», 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти, прилади та інвентар», 107 «Тварини», 108 «Багаторічні насадження», 109 «Інші основні засоби».

Слід відмітити, що до основних засобів сільськогосподарських підприємств відносять тварин (службові собаки, циркові тварини тощо) та багаторічні насадження (озеленювані та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, скверах на території підприємства і у дворах житлових будинків, снігозахисні та полезахисні смуги тощо), які не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю.

Облік наявності і руху інших необоротних матеріальних активів, які не знайшли свого відображення на рахунку 10 «Основні засоби», ведуть на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи», до якого відкривають такі субрахунки: 111 «Бібліотечні фонди», 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди», 114 «Природні ресурси», 115 «Інвентарна тара», 116 «Предмети прокату», 117 «Інші необоротні матеріальні активи».

За дебетом рахунків 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи» відображають надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів і інших необоротних матеріальних активів відповідно, які обліковуються за первісною вартістю; суму витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; суму дооцінки вартості об'єкта. Ці рахунки за дебетом кореспондують з кредитом таких рахунків: 10 - внутрішнє переміщення (для основних засобів), 11 - внутрішнє переміщення (для інших необоротних матеріальних активів); 15 - вартість збудованих і придбаних основних засобів, витрати на їх поліпшення; 23 - оприбуткування інших необоротних матеріальних активів від власного виробництва; 37 - оприбуткування придбаних готових об'єктів через підзвітних осіб; 41 - оприбуткування від пайовиків

об'єктів як внесків у пайовий капітал; 42 - дооцінка основних засобів і інших необоротних матеріальних активів; 46 - надходження об'єктів від засновників як їх внески у статутний капітал; 48 - надходження об'єктів за цільовим фінансуванням та у порядку гуманітарної допомоги; 53 - приймання орендарем об'єкта у фінансову оренду та ін.

За кредитом рахунків 10 та 11 відображають вибуття відповідних об'єктів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та суму їх уцінки в кореспонденції з дебетом рахунків: 13 - списання зносу при вибутті об'єкта; 18 - передача об'єктів у фінансову оренду; 97 - списання нестач і втрат від псування необоротних матеріальних активів (84 - для підприємств, що використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами»), списання уцінки основних засобів та інших необоротних матеріальних активів; списання залишкової вартості об'єктів, що вибули з підприємства (85 - для підприємств, що застосовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами») та ін.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів та інших необоротних матеріальних активів включається до складу додаткового капіталу (дебет рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» і кредит рахунку 42 «Додатковий капітал»), а сума уцінки до складу витрат (дебет рахунку 97 «Інші витрати» і кредит рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»), крім тих об'єктів, по яких раніше проводилась індексація (дооцінка, уцінка).

Чергову індексацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, по яких уже раніше проводилась дооцінка та уцінка, відображають у такому порядку:

- дооцінку у сумі, яка не перевищує різницю між попередніми уцінками і попередніми дооцінки залишкової вартості об'єкта, спрямовують в доходи звітного періоду (дебет рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» і кредит рахунку 74 «Інші доходи»), а перевищення цієї різниці на збільшення додаткового капіталу (дебет рахунків 10,11 і кредит рахунку 42 «Додатковий капітал»);

- уцінку у сумі, яка не перевищує різницю між попередніми дооцінками і попередніми уцінками залишкової вартості об'єкта, спрямовують на зменшення додаткового капіталу (дебет рахунку 42 «Додатковий капітал» і кредит рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»), а перевищення цієї різниці на витрати звітного періоду (дебет рахунку 97 «Інші витрати» і кредит рахунків 10,11).

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу: дебет рахунку 42 «Додатковий капітал», кредит рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Витрати на ліквідацію основних засобів та вартість одержаних від ліквідації товарно-матеріальних цінностей включаються відповідно до витрат і доходів та відображаються у складі фінансових результатів від іншої звичайної діяльності. Так, витрати по ліквідації основних засобів відображають по дебету рахунку 97 «Інші витрати» в кореспонденції з кредитом рахунків 23,65,66 та ін., а доходи по кредиту рахунку 74 «Інші доходи» в кореспонденції з дебетом рахунків 20,22 та ін.

Аналітичний облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів ведуть окремо за кожним об'єктом цих активів в «Інвентарних картках» (форма №ОЗ-6). Заповнені інвентарні картки реєструють в «Описах інвентарних карток з обліку основних засобів» (форма №ОЗ-7), які ведуться за класифікаційними групами об'єктів основних засобів і забезпечують контроль за збереженням інвентарних карток. При вибутті основних засобів роблять помітки в описі, а відповідну картку прикладають до акту на списання основних засобів.

Зміни у вартості основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та сумі зносу при переоцінці відображають у вищеназваних регістрах.

Інвентарні картки на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, що надійшли або вибули протягом місяця, зосереджують в картотеці окремо. В кінці місяця на їх підставі заповнюють «Картку обліку руху основних засобів» (форма №ОЗ-8). Сільськогосподарські підприємства на підставі даних карток руху основних засобів складають «Аналітичні дані до рахунків 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи», які містяться в Журналі-ордері №13 сг., де за кожним рахунком і в розрізі субрахунків відображають залишок на початок місяця, обороти за місяць по дебету і кредиту і залишок на кінець місяця. Підсумок по кожному рахунку звіряють з даними синтетичного обліку рахунків 10 та 11 в Головній книзі.

Інші підприємства синтетичний облік основних засобів за рахунками 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні матеріальні активи» ведуть у Журналі.

В кінці місяця кредитові обороти рахунків 10, 11 з Журналу 4 (Журналу-ордера №13 сг.) переносять в Головну книгу. Обороти за дебетом рахунків 10, 11 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Облік витрат на ремонт основних засобів. Обов'язковою умовою ефективного використання і продовження строку експлуатації основних засобів є постійне підтримання їх в робочому стані за рахунок проведення періодичних ремонтів і технічного обслуговування.

У зв'язку з тим, що згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується лише на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), яке призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання витрати по ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів відображають на рахунках витрат операційної діяльності (23,91,92,93,94). Дані рахунки будуть дебетуватись в кореспонденції з кредитом таких рахунків: 20,22 на вартість витрачених виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів при виконанні ремонтних робіт;

66,65 на суму нарахованої оплати праці з відрахуваннями на соціальні заходи працівникам, зайнятих на ремонтах основних засобів; 63,

68 на вартість виконаних ремонтних робіт сторонніми організаціями та ін.

Ремонтні роботи повинні проводитись відповідно до затверджених кошторисів і відомостей дефектів.

Закінчений ремонт будівель, споруд, машин, обладнання та інших основних засобів оформляють «Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» (форма №ОЗ-2; ОЗСГ-2).

Аналітичний облік витрат по ремонту основних засобів ведуть у виробничому звіті по галузях, видах, групах або окремих об'єктах по відповідній номенклатурі статей витрат.

Синтетичний облік витрат на ремонт основних засобів ведуть у

Журналі 5 (сільськогосподарські підприємства у Журналі-ордері № 10.3 сг.) і Головній книзі.

Інвентаризація основних засобів. Інвентаризацію основних засобів (за виключенням тварин) проводять не менше одного разу на рік перед складанням річної звітності, але не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів один раз у п'ять років.

Інвентаризацію дорослих тварин проводять не менше одного разу в квартал (на 1 квітня, на 1 липня, на 1 вересня) і перед складанням річних бухгалтерських звітів і балансів на 31 грудня звітного року.

Інвентаризацію проводить спеціальна комісія, до складу якої входять керівник підприємства або його заступник, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів, головні спеціалісти галузей і служб, представники громадськості. При інвентаризації складають інвентаризаційні описи, в яких основні засоби розподіляють по групах, передбачених типовою класифікацією, по видах, галузях і місцях зберігання (закріплення) або відповідальних особах.

Виявлені в результаті інвентаризації лишки основних засобів оприбутковують по дебету рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» і кредиту субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». При цьому встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням споруджені (придбані) невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, з відображенням цих відомостей у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.

У випадках нестачі або псування основних засобів їх залишкову вартість відносять на витрати від іншої звичайної діяльності підприємства: дебет субрахунку 976 «Списання необоротних активів», кредит рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Одночасно із списанням об'єкта, слід зарахувати його вартість на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» рахунку 07 «Списані активи». При відшкодуванні заподіяного збитку винною особою дебетують субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитують субрахунок 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (на суму що утримується з винної особи) з одночасним списанням вартості об'єкта з позабалансового субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Размещено на Allbest.ru