Характеристика та облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями. Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: „Бухгалтерський облік у банках"

Варіант 1

Лубни 2011



ЗМІСТ

Модуль І

1.1 Дати письмову відповідь на наступне питання: «Характеристика та облік операцій при розрахунках платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями»

1.2 Дати відповідь на тести

1.3 Розв'язати задачу

Модуль ІІ

2.1 Дати письмову відповідь на наступне питання: «Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій».

2.2 Дати відповідь на тести

2.3 Розв'язати задачу

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



Модуль І

1.1 Характеристика, облік операцій при розрахунках акредитивами та порядок розрахунку платіжними вимогами без акцепту платників

Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Розрахунки акредитивами у національній валюті здійснюються згідно з Інструкцією про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженою НБУ від 29.03.2001 року № 135 (зі змінами). Облік цих розрахунків здійснюється з урахуванням вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.11.1997 року № 388 (зі змінами) на окремому аналітичному рахунку «розрахунки акредитивами» балансових рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Інструкцією національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» передбачено використання таких видів акредитивів.

Банк-емітент може відкрити:

- Покритий акредитив, за якого завчасно бронюються кошти платника у повній сумі на окремому рахунку в банку в банку-емітенті або виконуючому банку;

- Непокритий акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відкличним, чи без відкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром - одержувачем платежу за акредитивом (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про зміни умов відкликаного акредитива заявник може надати бенефіціарові тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бонефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпопереднього від заявника акредитива (крім випадків, коли банк-емітент є виконуючим банком).

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бонефіціаром і прийняті виконуючим банком , до отримання останнім повідомлення про анулювання акредитива або зміну його умов.

Безвідкличний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анулблваний тільки за згодою бонефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бонефіціар може подавати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись безпосередньо до заявника акредитива, який у разі згоди вносить до акредитива через банк емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку.

Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, а з іншого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

Для відкриття акредитива підприємство подає банкові-емітенту заяву, в якій має вказати:

- Назва заявника і бонефіціара та їхні індефікаційні коди;

- Назву банку-емітента і банку, який виконує акредитив;

- Вид акредитива;

- Строк дії акредитива;

- Суму акредитива;

- Дату і номер договору, який передбачено відкриття акредитива;

- Умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів).

Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючому банку, то заявник подає до банку-емітента, крім заяви, платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника на аналітичний рахунок «розрахунки акредитивами» у виконуючому банку та повідомляє його про умови акредитива.

У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву та платіжне доручення на перерахування коштів зі свого рахунка на аналітичний рахунок «розрахунки акредитивами» у банку емітенті.

Заяву на відкриття покритого акредитива клієнт подає в чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим рахунком 9802 «Акредитиви до сплати», другий (з відповідною позначкою банку про дату надходження) разом із випискою з рахунка він видає заявникові як розписку банку про відкриття акредитива, третій і четвертий використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.

Для відкриття непокритого акредитива платник подає до банку заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви «Вид акредитива» має додатково зазначатися «непокритий». Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом за позабалансовим рахунком 9122 «Непокриті акредитиви».

Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отримане від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахунком 9802 «акредитиви до сплати». Такий облік введеться окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.

Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитива та зміни до нього мають бути надіслані до виконуючого банку у вигляді телетрансмісійного повідомлення: електронною поштою, телексом, телеграфом або іншими лініями зв'язку, які передбачені кореспондентськими угодами між банками, або у вигляді заяви про відкриття акредитивів, надісланої спецзв'язком.

У повідомленні мають бути чітко зазначені повноваження виконуючого банку щодо виду акредитивної операції.

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом із реєстром документів виконуючому банку. Останній здійснює перевірку поданих бонефіціаром документів на предмет дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з них виплати за кредитивом не проводить, про що має інформувати бонефіціара і надіслати повідомлення банкові-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бонефіціарові з надписом на першому примірникові реєстру про причини їх повернення за підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, засвідченими штампом банку.

До оплати за акредитивом не приймаються неоформлені належним чином документи, що підтверджують фактичне відправлення товару, виконання робіт або надання послуг.

Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то на реєстрах рахунків або на товарно-транспортних документах, акцептованих для оплати за рахунок акредитива, має бути запис уповноваженої особи «Акцептовано».

Списання коштів з аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами» виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом, наданим разом з іншими документами, що відповідають умови акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах для виконуючого банку, другий (з відмітками банку про дату його одержання та виконання) видається бенефіціарові, третій і четвертий примірниками разом із документами, передбаченим умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, в якому третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунка 9802 «Акредитиви до сплати», а четвертий видається заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Виконуючий банк під час виконання акредитива, кошти за якими заброньовано в банк-емітентові, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені умовами акредитиву. Реєстр документів також подається в чотирьох примірниках.

Четвертий примірник реєстру (з відмітками банку про дату одержання) виконуючий банк видає бенефіціарові, третій використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунку 9802 «Акредитиви до сплати» (після надходження коштів від банку-емітента), перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає до банку-емітента.

Банк-емітент, здійснивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бонефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах для банку, а другий (з відмітками банку про дату одержання та виконання) видає заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Порядок здійснення розрахунок та облік операцій при виконанні непокритих акредитивів мають свої особливості. Якщо своєчасно одержати кошти з рахунка заявника акредитива неможливо, то банк-емітент до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива за балансовим рахунком, що призначений для обліку короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунка 912 «непокриті акредитиви» суму, що виплачується бенефіціарові за цим акредитивом.

У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку акредитиву і місце подання документів для платежу. Дату, яку зазначену в заяві, є останнім днем для подання бегнефіціаром. Оплати реєстру документів за акредитивом і документів, передбачених умовами акредитива. Банк повинен здійснювати контроль за дотриманням терміну дії акредитива, зазначеного в заяві.

У день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку. Останній наприкінці операційного дня операційного дня меморіальним ордером списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами» та перераховує їх до банка-емітента на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з позабалансового рахунка 9802 «акредитиви до сплати».

Акредитив, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв'язком від виконуючого банком до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.

Наприкінці операційного дня банк-емітент меморіальним ордером перераховує кошти з аналітичного рахунку «розрахунки акредитивами» на рахунок заява акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабансовому рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».

Про закриття непокритого акредитива через закінчення строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банкові-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суми акредитива з відповідного позабалансового рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунка 9122 «Непокриті акредитиви».

Бухгалтерські запаси, що виконуються під час здійснення розрахунків акредитивами у національній валюті, мають такий вигляд.

Акредитив. Депонований у виконуючому банку

Відкриття акредитива:

- У банку-емітенті:

- Д-т - Поточний рахунок заявника акредитиву

- К-т - Кореспондентський рахунок;

- Д-т 9802 «акредитиви до сплати»

- К-т 9910 Контррахунок;

- У виконуючому банку:

Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «розрахунки акредитивами»).

Виплати бенефіціарові за акредитивом:

- Виконуючому банку:

Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів г7осподарської діяльності» (аналітичний рахунок «розрахунки акредитивами»

К-т - Поточний рахунок бонефіціара;

- У банку-емітенті:

Д-т - 9910 Контррахунок

К-т - 9802 «акредитиви до сплати».

Закриття акредитива:

- У виконуючому банку:

Д-т - 2602 «кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»)

К-т - Кореспондентський рахунок;

- У банку емітенті:

Д-т - 9910 Контррахунок

К-т - 9802 «акредитиви до сплати».

Закриття акредитива:

- У виконуючому банку:

Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний розрахунок «Розрахунки акредитивами»)

К-т - кореспондентський рахунок;

- У банку -емітенті:

Д-т - Кореспондентський рахунок

К-т - Поточний рахунок заявника акредитива;

Д-т - 9910 Контррахунок

К-т - 9802 «акредитиви до сплати»

Акредитив, депонований у банку-емітенті

Відкриття акредитива:

- У банку-емітенті:

Д-т - Поточний рахунок заявника акредитива

К-т - 2602 «кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»);

- У виконуючому банку:

Д-т - 9802 «акредитиви до сплати»

К-т - 9910 Контрахунок

Виплати бенефіціарові у разі використання акредитива:

- У банку-емітенті:

Д-т 2602 «кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «розрахунки акредитивами»)

К-т - Кореспондентський рахунок;

- У виконуючому банку:

Д-т Кореспондентський рахунок

К-т - Поточний рахунок бонефіціара;

Д-т - 9910 Контррахунок

К-т - 9802 «акредитиви до сплати».

Закриття акредитива:

- У банку емітенті:

Д-т - 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» (аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»

К-т - Поточний рахунок заявника акредитива;

- У виконуючому банку:

Д-т - 9910 Контррахунок

К-т - 9802 «Акредитиви до сплати».

Непокритий акредитив

Відкриття акредитива:

- У банку-емітенті:

Д-т - 9122 «Непокриті акредитиви»

К-т - 9900 Контррахунок;

- У виконуючому банку:

Д-т - 9802 «акредитиви до сплати»

К-т - 9910 Контррахунок

Зарахування коштів бенефіціарові за непокритим акредитивом:

- У виконуючому банку:

Д-т - кореспондентський рахунок банка-емітента

К-т - поточний рахунок бенефіціара;

Одночасно:

Д-т - 9910 Контррахунок

К-т - 9802 «Акредитиви до сплати».

- У банку-емітенті:

За умови наявності достатньої суми коштів для оплати на поточному рахунку заявника акредитива:

Д-т - Поточний рахунок заявника акредитива

К-т - Кореспондентський рахунок;

У разі відсутності коштів на рахунку заявника акредитива:

Д-т - 2040 «Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями»

К-т - Кореспондентський рахунок;

У разі відсутності коштів на рахунку заявника акредитива:

Д-т - 2040 «Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями»

К-т - Кореспондентський рахунок

Одночасно:

Д-т - 9910 Контррахунок

К-т - 9122 «непокриті акредитиви».

Закриття непокритого акредитива:

- У виконуючому банку:

Д-т - 9910 Контрахунок

К-т - 9802 «Акредитиви до сплати».

- У банку-емітенті:

Д-т - 9910 Контррахунок

К-т - 9122 «Непокриті акредитиви».

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок одержувача.

Розпорядження про примусове списання (стягнення) коштів стягував оформляє на бланку платіжної вимоги не менше ніж у трьох примірниках.

Примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платників дозволяється лише у випадках, установлених законами України.

Його іціонують:

- Державні виконавці, які отримали відповідне право лише на підставі визначеним законом виконавчих документів;

- Банки на підставі своїх наказів про примусову сплату боргового зобов'язання з рахунків з рахунків клієнтів-боржників, якщо це передбачено кредитними договорами.

Платіжну вимогу стягував подає до банку, що його обслуговує, разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог.

Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів від дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів від дати їх складання.

Банк стягувача, приймаючи від стягувача платіжні вимоги та реєстри платіжних вимог, перевіряє наявність і відповідність назви, коду, підписів та відбитком печатки.

Якщо платник і стягував обслуговується однією установою банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий видається платникові, третій - стягувачеві коштів. Перший примірник реєстру залишається в документах дня банку, а другий, як розписка, видається стягувачеві коштів.

Списання коштів з рахунка платника супроводжується відповідним записом:

- Д-т Поточний рахунок платника

- К-т Поточний рахунок одержувача коштів або 1200 «Коресподентський рахунок у національному банку України».

Якщо стягував і платник обслуговується в різних банках, то надсилання банкові платника платіжної вимоги може здійснюватися банком стягувча або самим стягувачем.

Якщо платіжну вимогу до банку платника надсилає банк стягувача, то в цьому випадку до банку платника надсилається не менше ніж два примірники платіжної вимоги на примусове списання (стягнення) коштів. Стягувачеві повертається один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Перший примірник реєстру платіжних вимог при цьому залишається в банку стягувача.

Якщо платіжну вимогу на примусове списання (стягнення) коштів до банку платника надсилає сам стягував, то всі примірники платіжної вимоги та не менше ніж один примірник реєстру повертаються банком стягувача цьому стягувачеві. Перший примірник реєстру платіжних вимог із надписом про одержання платіжної вимоги, засвідчений підписом стягувача, залишається в банку, що обслуговує його.

Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком платника до виконання незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

Банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє платника про надходження платіжної вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з його рахунку, якщо умови про таке повідомлення передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування цього платника.

У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах наявного залишку коштів (здійснює часткову оплату), а в невиконаній сумі повертає її не пізніше наступного робочого дня із зазначенням причин повернення:

- Якщо вимога надійшла від банку стягувача, то вона повертається стягувачеві через його банк;

- Якщо платіжна вимога надійшла безпосередньо від стягувача (посильним, рекомендованим або цінним листом), то банк повертає її чи безпосередньо посильному, чи безпосередньо посильному, чи рекомендованим або цінним листом. Якщо адресу стягувача в платіжній вимозі не зазначено, то вона повертається стягувачеві через банк, який його обслуговує.

Напис про причину повернення без виконання платіжної вимоги на примусове списання (стягнення) коштів засвідчують підписами керівникм і головний бухгалтер установи банку.

Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіаотним ордером, який засвідчується підписом відповідного виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку. Перший примірник платіжної вимоги, за якої проведено часткову оплату, залишається на зберіганні в банку платника.

У бухгалтерському обліку виконуються такі записи:

Банком платника:

- Д-т Поточний рахунок платника

- К-т 1200 «Коресподентський рахунок у Національному банку України»;

Банком одержувача:

- Д-т 1200 «Коресподентський рахунок у національному банку України».

- К-т Поточний рахунок одержувача коштів.

Якщо платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час їх надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо для виконання платіжних вимог, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахування сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу, то вони виконуються частково та після закінчення операційного часу повертаються стягувачеві.

Платіжні вимоги, що надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунок платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково, а в неоплаченій суму повертаються стягувачеві.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то в їх виконанні витримується такий пріоритет: спершу виконують платіжні вимоги, оформленні на підставі рішень судів, потім платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх надходження до установи банку.

Порядок виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів із платників, розрахунки яким відкриті в органах державного казначейства, визначається і регулюється нормативно-правовому актами Державного казначейства України. У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання(стягнення) коштів із цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органові державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та органом державного казначейства, або повертаються стягувачеві без виконання.

1.2 Дати відповідь на тести

1. Суб'єкт регламентації податкового обліку:

1- Міністерство фінансів;

2- Національний банк України;

3- Керівництво банку;

4- Немає відповіді.

2. Періодичність складання звітів управлінського обліку:

1- Змінний інтервал; оперативна інформація;

2- Регулярно;

3- Щодекадно;

4- Немає відповіді.

3. У Плані рахунків капітал обліковується у класі:

1- Два;

2- Три;

3- П'ять;

4- Немає відповіді.

4. Доставка готівки власними засобами банку:

1- Д-т 1007; К-т 1001;

2- Д-т 1001; К-т 1811;

3- Д-т 1911; К-т 1001;

4- Немає відповіді.

5. Отримане доручення на суму акредитива у виконуючому банку:

1. Д-т 980; К-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»;

2. Д-т 1200; К-т Аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами»;

3. Д-т 1300; К-т 9910;

4. Немає відповіді.

1.3 Розв'язати задачу

Складіть бухгалтерські проводки на підставі господарських операцій:

1. Оприбутковуються надлишки каси за результатами ревізії - 49 грн.

2. Викуплена господарська заборгованість на 100000 грн. із загальною сумою усіх знижок 10000 грн.

3. Видано з каси у підзвіт працівникам банку - 129 грн.

4. Надійшла готівка грошей до банку за допомогою інкасатора до їх перерахування - 40000 грн.

5. За дорученням зарубіжного банку з його «лоро» рахунку перераховуються грошові кошти при отриманні виписки з банку-коресподента - 300000 грн.

6. Одержання повідомлення регіонального управління НБУ банком - 1100 грн.

7. У випадку нестачі, виявленої при перерахуванні, якщо відомо, що фактична наявність - 8900 грн., за супровідною відомістю і оприбутковано попередньо в касу - 9010 грн., нестача - 110 грн.

Розв'язання

Зміст операції	Сума	Дт	Кт
Оприбутковуються надлишки каси за результатами ревізії	49	1001 «Банкноти та монети в касі банку»	680 «Непередбачувані доходи»
Викуплена дебіторська заборгованість на 100000 грн. із загальною сумою усіх знижок 10000 грн.	100000 90000 10000	9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» 9129 «Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам» 2030 «Розрахунки СГД за факторинговими операціями»	9910 «Контррахунок» 9900 «Контррахунок» 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів»
Видано з каси у підзвіт працівникам банку	129	3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження»	1001 «Банкноти та монети в касі банку»
Надійшла готівка грошей до банку за допомогою інкасатора до їх перерахування	40000	1001 «Банкноти та монети в касі банку»	1005 «Банкноти та монети, інкасовані для перерахунку»
За дорученням зарубіжного банку з його «лоро» рахунку перераховуються грошові кошти при отриманні виписки з банку-коресподента	300000	1500.980 «Кореспондентський рахунок, який відкрито в інших банках»	1200 «Кореспондентський рахунок НБУ»
Одержане повідомлення регіонально управління НБУ банком	1100	1001 «Банкноти та монети в касі банку»	1200 «Кореспондентський рахунок НБУ»
У випадку нестачі виявленої, при перерахуванні, якщо відомо, що фактична наявність - 8900 грн., за супровідною відомістю і оприбутковано попередньо в касу - 9010., нестача - 110 грн.	9010 110 8900	1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 26 «Кошти до запитання коштів банку» (розрахункові рахунки підприємств) 1001 «Банкноти та монети в касі банку»	26 «Кошти клієнтів банку» 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»



Модуль ІІ

2.1 Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій

Кредит починає існувати як актив з того часу, коли банк взяв на себе безвідкличне зобов'язання з кредитування клієнта (контрагента). У разі, коли дата операції (дата укладення контракту) і дата перерахування коштів клієнту не збігаються, тобто виникає розрив між цими двома операціями, банк відображає поза балансом факт виникнення зобов'язання. Отже, поза балансом обліковуються майбутні активні операції банку. Їх вплив на активи залежать від виконання певних умов. Зобов'язання вважаються безвідкличними , виконання яких у разі настання цих умов є обов'язковим (винятком можуть бути лише форс-мажорні обставини).

До кредитних операцій, що обліковуються поза балансом, належать:

- Гарантії, тобто не що інакше як умовні зобов'язання, імовірність виконання яких залежить від платоспроможності та фінансового контрагента. До них належать надані акцепти та індосаменти, підтверджені безвідкличні акредитиви;

- Тверді зобов'язання з кредитування, за якими банк повинен виплатити або авансувати грошові кошти у разі прийнятого контрагентом рішення скористатися ними. До них належать невикористані кредитні лінії, залишок за овердрафтом, непокриті акредитиви.

Позабалансові зобов'язання, які виникають як внаслідок укладених контрактів,обліковуються за розділами 90-95 класу 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків. За відповідними рахунками цих розділів обліковуються також умовні виплати, точна сума яких буде визначена при фактичному виконані певних умов або настанні подій. Їх умовність буде змінена на зобов'язання, тільки-но вони стануть імовірними. До настання цього вони не мають характеру кредитного ризику (наприклад, виплати штрафів, що знаходяться на стадії судового розгляду). Тому банки мають оцінювати ризик відтоку коштів та створювати резерви за цими ризиками та платежами.

Комісійна винагорода, яку отримують банки при здійсненні позабалансових кредитних операцій, прирівнюється до процентної, а отже, обліковується за відповідними рахунками 609 групи Плану рахунків. Як гарантії, так і умовні зобов'язання виникають того дня, коли банк підтверджує, що зобов'язання контрагентом перед третьою стороною будуть виконані. Саме тому такі операції класифікуються як гарантійні і означають, що в разі неплатоспроможності контрагента (або за будь-яких інших подібних обставин) банк, як гарант, погасить усі зобов'язання контрагента перед третьою стороною.

До гарантійних операцій належать поручительства, операції акцепту платіжних документів, авалювання векселів, індосаменту, боргових цінних паперів, підтвердження безвідкличних акредитивів.

За планом рахунків гарантії та інші умовні зобов'язання класифікуються за контрагентами:

- Гарантії надані клієнтам від імені банків обліковуються як гарантії банкам;

- Гарантії надані банкам від імені клієнтів обліковуються як гарантії клієнтам;

- Гарантії, отримані від Уряду України обліковуються окремо.

Такий підхід означає, що кредит, в разі неплатоспроможності контрагента (банку чи суб'єкта господарської діяльності), йому буде наданий, оскільки банк виступив гарантом за виконання зобов'язань перед третьою стороною.

Гарантії поділяються на такі:

- Гарантії надані;

- Гарантії отримані.

Гарантії, які були надані і за якими снує реальна ймовірність того, що банк змушений буде платити за зобов'язаннями цього клієнта, обліковуються на відповідних рахунках сумнівних гарантій.

2.2 Дати відповідь на тести

1. Дооцінка основних засобів відображається у обліку:

1 - Д-т 5100; К-т 4500;

2 - Д-т 4500; К-т 4400;

3 - Д-т 4400; К-т 5100;

4 - немає відповіді.

2. Відрахування до резервного фонду в обліку:

1 - Д-т 5040; К-т 5021;

2 - Д-т 5021; К-т 5040;

3 - Д-т 1200; К-т 5040;

4 - немає відповіді.

3. Нарахування дивідендів акціонерам банку в обліку:

1 - Д-т 3631; К-т 5040;

2 - Д-т 5040; К-т 3631;

3 - Д-т 1200; К-т 1001;

4 - немає відповіді.

4. Облік бланків дорожніх чеків у обліку:

1 - Д-т 9910; К-т 9819;

2 - Д-т 9819; К-т 9910;

3 - Д-т 1200; К-т 9819;

4 - немає відповіді.

5. Нарахування платежів до фонду соціального страхування у обліку:

1 - Д-т 4430; К-т 1200;

2 - Д-т 3622; К-т 1200;

3 - Д-т 4430; К-т 3622;

4 - немає відповіді.

2.3 Розв'язати задачу

Складіть бухгалтерські проводки на підставі господарських операцій:

1 Зараховано готівку при здачі її через інкасатора, якщо не виявлено відхилень фактичної наявності від документальної - 15000 грн.

2 Отримання банком гарантії та поручительства за кредитами (за номіналом) від клієнтів - 143000 грн.

3 Банк постачальника на умовах акредитива сплачує заборгованість за товар - 128000 грн.

4 Видано з каси кошти обмінному пункту - 11700 грн.

5 У випадку нестачі, виявленої при перерахуванні, якщо відомо, що фактична наявність - 16600 грн., за супровідною відомістю і оприбутковано попередньо в касу - 16000 грн., нестача - 600 грн.

6 Повернення клієнтом до каси невикористаної підзвітної суми - 945 грн.

Розв'язання

Зміст операції	Сума	Дт	Кт
Зараховано готівку при здачі її через інкасатора, якщо не виявлено відхилень фактичної наявності від документальної	15000	1001 «Банкноти та монети касі банку»	1005 «Банкноти та монети, інкасові для перерахунку»
Отримання банком гарантії та поручительства за кредитами (за номіналом) від клієнтів	143000	Контррахунок	9031 «Прості гарантії, отримані від клієнтів»
Банк постачальника на умовах акредитива сплачує заборгованість за товар	128000	2602 «Кошти в розрахунків суб'єктів господарської діяльності», рахунок «Розрахунки акредитивами»	2600 «Поточний рахунок суб'єкта господарської діяльності» (постачальника)
Видано з каси кошти обмінному пункту	11700	1003 «Банкноти та монети в обмінних пунктах»	1001 «Банкноти та монети в касі банку»
У випадку нестачі, виявленої відомо, що при перерахуванні, якщо відомо, що фактична наявність - 16600 грн., за супровідною відомістю і оприбутковано попередньо в касу - 166000 грн., нестача - 600 грн.	16600 600 16000	1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 26 «кошти до запитання клієнтів банку» (розрахункові рахунки підприємств) 1001 «Банкноти та монети в касі банку»	26 «Кошти клієнтів банку» 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»
Повернення клієнтом до каси невикористаної підзвітної суми	945	1001 «Банкноти та монети в касі банку»	Номер поточного рахунка клієнта



Перелік використаної літератури

акредитив бухгалтерський проводка операція

1. Барановський О. Банківська система України: сьогодні і завтра//"Дзеркало тижня", №14(439), 12 квітня 2003.

2. Облік та аудит у комерційних банках / A.M. Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О.А.Мазур та ін.; За ред. проф. A.M. Герасимовича. - Львів: Фенікс, 1999.-512 с.

3. Банківська справа Навчальний посібник.// За ред. проф. Р.І.Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с.

Размещено на Allbest.ru