Облік операцій короткострокових та довгострокових кредитів

Размещено на http://www.allbest.ru/

12

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

"ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ"

Кафедра бухгалтерського обліку й аудиту

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Фінансовий облік

Тема: Облік операцій короткострокових та довгострокових кредитів

Виконавець

студент групи ОА-05В

Гордєєва О.В.

Перевірив Чернігова Е.Г.

Донецьк 2009

РЕФЕРАТ

Об'єкт дослідження: Облік короткострокових і довгострокових кредитів банків

Мета роботи: проаналізувати облік короткострокових і довгострокових кредитів банку на підприємстві ВАТ «АКХЗ»

Методи дослідження: аналіз опублікованих робіт, публікацій, даних, які отримані на підприємстві.

У курсовій роботі з згідно поставленими задачами характеризується нормативні акти, які р регулюють облік кредитів у бухгалтерського обліку, визначається класифікація кредитів, розкривається стан проблеми бухгалтерського обліку кредитів банку та формування облікової політики у відношенні кредитів банку. На основі даних бухгалтерії «АКХЗ» описується структура бухгалтерії та галузеві особливості організації обліку, первиного, синтетичного і аналітичного короткострокових і довгострокових кредитів.

КРЕДИТ, ПОГАШЕННЯ КРЕДИТУ, ВІДСТРОЧЕНИЙ ПОДАТКОВИЙ АКТИВ, ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА, НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, КОРОТКОСТРОКОВИЙ , ДОВГОСТРОКОВИЙ, ВІДСОТКИ

ЗМІСТ

Вступ

І. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОБРАНОГО ПОКАЗНИКА

1.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку, визначення і класифікація кредитів з метою бухгалтерського обліку

1.2 Стан проблеми бухгалтерського обліку кредитів банку

1.3 Формування облікової політики у відношенні кредитів банку

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДОВГОСТРОКОВИХ І КОРОТКОСТРОКОВИХ КРЕДИТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «АВДІЄВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД»

2.1 Структура бухгалтерії та галузеві особливості організації обліку

2.2 Первинний облік короткострокових і довгострокових кредитів

2.3 Синтетичний облік короткострокових і довгострокових кредитів

2.4 Аналітичний облік короткострокових і довгострокових кредитів

ІІІ. СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ

ІV. РОЗРАХУНОК ВІДСТРОЧЕНИХ ПОДАТКІВ І СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Висновки

Література

ВСТУП

Ресурси підприємства використовують для виробництва продукції, випуск якої є основною метою виробничого підприємства.

Процес виробництва є одним з основних процесів господарської діяльності і є сукупністю операцій по виготовленню продукції. В процесі виробництва використовуються природні ресурси, сировина, матеріали, паливо, енергія, трудові ресурси, основні засоби, здійснюються інші витрати. Тому на рахунках бухгалтерського обліку повинна своєчасно, повністю і правдиво відображатися інформація про фактичні витрати на виробництво продукції, яка використовується для числення (калькуляції) фактичної собівартості окремих її видів, а також для контролю за раціональним використовуванням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Для забезпечення нормального функціонування виробництва у підприємства виникають тимчасові потреби в додаткових оборотних коштах, а джерелом фінансових ресурсів є кредити, тому підприємства вступають в економічні відносини з банками (кредиторами) на певний строк. За рахунок кредитів створюється майбутній прибуток, що є гарантією погашення отриманого кредиту.

Метою виконання курсової роботи є вивчення теоретичної основи обліку короткострокових та довгострокових кредитів банка, дослідження обліку кредитів на прикладі ВАТ „Авдієвський коксохімічний завод”, складання журналу господарських операцій, розрахунок податкових різниць, складання фінансової звітності.

При написанні курсової роботи були поставлені такі задачі, як вивчення нормативної бази регулювання кредитів, класифікації, оцінка, розкриття проблем кредитування підприємств, особливості формування облікової політики на підприємствах відносно кредитів. У рамках підприємстві ВАТ «АКХЗ», розкрити первинний, синтетичний, аналітичний обліку кредитів банку, скласти журнал господарських операцій, розрахувати тимчасові ризниці, заповнити податкову і бухгалтерську звітність.

І. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ОБРАНОГО ПОКАЗНИКА

1.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку, визначення і класифікація кредитів з метою бухгалтерського обліку

З погляду цивільного законодавства, відносини за кредитним договором регулюється § 2 «Кредит» розділу 71 «Заїм. Кредит. Банківський внесок» ЦКУ.

Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення строк зі сплатою відсотків. Згідно п. 1 ст. 1 Закону про фінпослуги фінансовий кредит - це кошти, що надаються у позику юридичній або фізичній особі на певний термін і під відсотки. У сфері господарювання можуть використовуватися банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний та інші форми кредиту. Найбільш поширеною формою фінансового кредиту на сьогоднішній день є банківський кредит [3].

Банківський кредит - це зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке, продовження терміну погашення боргу, надане в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення суми заборгованості, а також на зобов'язання по сплаті відсотків і інших зборів з цієї суми. (ст.2 Закону про банки). Банківські кредити згідно ст. 347 ГКУ поділяються на декілька видів за різними ознаками.

Кредити за призначенням поділяють на:

1. Виробничий - в разі придбання машин, обладнання тощо, які при їх експлуатації покупцями забезпечують отримання прибутку, за рахунок якого здійснюється погашення отриманого кредиту.

2. Невиробничий - за рахунок кредиту придбаються продовольчі, промислові, споживчі ті інші товари.

3. Лізинговий - відносини між юридичними особами, що виникають у випадку передачі майна в лізинг.

Кредити за об'єктами поділяють на:

1. Товарний - надається в основному продавцями покупцям або безпосередньо у вигляді постачання товару, або призначений для оплати товару, який надається фірмою - продавцем.

2. Грошовий - надається в основному банками у грошовій формі.

3. Комерційний - товарна форма кредиту, що характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами підприємницької діяльності.

4. Банківський - надається банками суб'єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовлених кредитним договором. Основними принципами є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання.

5. Консорціумний - надається позичальнику банківським консорціумом. Кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

6. Споживчий - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору [6].

Кредити за забезпеченням ділять на:

1. Забезпечений - надається під будь - які цінності (товари, векселі, цінні папери)

2. Бланковий - видається під зобов'язання боржника погасити кредит в строк; зазвичай оформлюється соло - векселем з одним підписом позичальника.

Кредити за строком:

1. Короткостроковий - до 1 року.

2. Середньостроковий - від 1 до 5 року.

3. Довгострокові - понад 5 років.

4. Прострочений - кредит, за яким закінчився строк повернення , встановлений в кредитному договорі.

5. Відстрочений - кредит, строк повернення за яким перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочка погашення кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити.

Кредити за ступенем ризику:

1. Кредитна лінія - угода банка - кредитора надати кредит в майбутньому в розмірах, що не перевищують раніше обумовлені розміри, на визначений строк без додаткових спеціальних переговорів.

2. Овердрафт - кредит, що надається на поточний рахунок позичальника зі стійким фінансовим станом на певний період часу для фінансування господарської діяльності підприємства.

Кредити за способами надання:

1. Одноразово - у визначений строк у повному розмірі.

2. В розстрочку - надається кількома виплатами.

3. Достроково - за вимогою кредитора або за заявою позичальника.

4. З регресією платежів - часткова виплата у визначені строки.

Представити ознаки кредитів можна у вигляді схеми (1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

12

Схема 1.1 Класифікація кредитів, що використовуються в господарській діяльності [1].

Комерційні банки можуть надавити кредити всім суб'єктам господарювання незалежно від їхньої галузевої належності, форми власності. Основними умовами надання кредиту є забезпеченість, поверненість, дотримання строків, цільове використання. Ці та інші умови встановлюються кредитним договором. На підставі кредитного договору банк зобов'язується надати кредит на певних умовах і в певному розмірі, а позичальник - повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом (ст. 1054 ЦКУ). Банк не має права надавати кредит позичальнику з метою погашення їм будь - яких зобов'язань перед пов'язаною особою, придбання активів пов'язаної особи, придбання цінних паперів, за виключенням виробленої такою особою продукції [2]. Інформацію про кредити підприємство - позичальник відображає у бухгалтерському обліку на основі вимог П(С)БО №11, згідно з яким зобов'язання поділяють на довгострокові і поточні. Довгостроковий кредит - зобов'язання, на яке нараховуються відсотки і яке потрібно погасити протягом дванадцяти місяців з дати балансу, якщо первинний строк погашення був більше дванадцяти місяців. Довгострокові зобов'язання відображаються у балансі за справжньою вартістю. Кредит, який надається позичальнику на строк менше дванадцяти місяців з дати балансу, розглядається як короткостроковий кредит і належить до поточних зобов'язань. Згідно п.4 П(С)БО №2 поточне зобов'язання -це зобов'язання, яке буде погашене протягом операційного циклу підприємством або повинно бути погашено протягом дванадцяти місяців з дати балансу [3].

1.2 Стан проблеми бухгалтерського обліку кредитів банку

кредит облік банк звітність

Кредитування є найважливішим напрямком здійснюваних банком активних операцій. Так, за даними Національного банку України у 2008 році кредитні операції банківської системи сягали 80 % від загальних активів, а частка процентних доходів - близько 75 % від загальних доходів [1].

Беручи участь у процесі кредитування, українські комерційні банки підлягають внутрішнім й зовнішнім ризикам. Навіть за виваженішої кредитної політики виникають втрати за кредитами. Репутація банку може бути серйозно підірвана зростанням питомої ваги проблемних кредитів, що призводять до погіршення позиції банку на ринку кредитних ресурсів.

Для успішного кредитування, підвищення доходності кредитних операцій банки мають здійснювати зрозумілу та гнучку систему управління власними кредитним портфелем. Сьогодні, коли маємо нестабільне й недосконале, а іноді й суперечливе законодавство, успішне вирішення зазначеного питання прямо пов'язане з бухгалтерським обліком кредитних операцій [2].

Постановою Правління НБУ № 481 від 27.12.2007р. було затверджено нову редакцію «Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України» [3], яка набула чинності з 1 січня 2009 року. Згідно з нормами цієї інструкції банкам необхідно забезпечити первісне визнання кредитів та вкладів за справедливою вартістю з урахуванням витрат на операції, що відповідають вимогам МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». У цій інструкції подано конкретизовані процедури, які необхідно використовувати у разі якщо кредит надано за договірною ставкою, нижчою або вищою від ринкової. Але на практиці виникають питання щодо правильності розрахунку сум, які необхідно у зв'язку з цим відобразити в обліку в конкретних випадках. Згідно з МСБО 39 під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання установа має оцінювати їх за справедливою вартістю плюс (у тому разі, якщо фінансовий актив або зобов'язання не оцінюється за справедливою вартістю через прибутки або збитки) витрати на операції, які безпосередньо стосуються придбання або емісії такого фінансового активу або зобов'язання. При цьому справедлива вартість визначається як сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між зацікавленими сторонами. Таким чином, можна сказати, що сума фактично наданих або отриманих коштів і буде справедливою вартістю кредитної операції, оскільки зазвичай кредити надаються в операціях з обізнаними, не залежними від банку та зацікавленими у співпраці з ним юридичними та фізичними особами. Однак бувають і винятки. Наприклад, кредити, надані працівникам під знижену процентну ставку. У таких випадках не можна сказати, що сума фактично наданих коштів тотожна справедливій вартості й виникає необхідність додаткової оцінки справедливої вартості кредиту.

Щоб виконати вимоги щодо первісного визнання кредиту, потрібно з'ясувати два елемента: справедливу вартість кредиту та витрати на операцію.

До витрат на операцію належать комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам і дилерам, збори органам регулювання, фондовим біржам, податки та держмита тощо. До витрат на операцію не належать: премії та дисконти за борговим інструментом, фінансові витрати, внутрішні адміністративні чи холдингові витрати.

Витрати на операцію впливають на формування дисконту (премії) за фінансовим інструментом під час його первісного визнання на балансі банку та за допомогою ефективної ставки відсотка визнаються процентними доходами (витратами), рівномірно розподіляючись у часі та забезпечуючи фіксування доходності (витратності) інструменту.

Згідно з МСБО 18 «Дохід» комісії є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Вони включають:

комісії за ініціювання кредиту, отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту; комісії за оцінку гарантій, застав; комісії за обговорювання умов інструменту; комісії за підготовку, опрацювання документів та завершення операцій тощо;

комісії, отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

комісії, отримані (сплачені) банком у зв'язку з випуском боргових зобов'язань, що обліковуються за амортизаційною собівартістю.

МСБО 18 зазначає, що такі комісії є невід'ємною частиною участі у створенні кінцевого фінансового інструменту й разом із відповідними прямими витратами відстрочуються і включаються у первісну балансову вартість фінансового інструменту.

У МСБО 39 визначено, що кращим підґрунтям визначення справедливої вартості є ринкова вартість. Під ринковою вартістю слід розуміти суму коштів від продажу фінансового інструменту на активному ринку. Однак в Україні ще рано вести мову про наявність активного ринку для таких фінансових інструментів, як кредити.

МСБО 39 зазначає, що за відсутності активного ринку найкращім свідченням справедливої вартості фінансового інструменту під час первісного визнання є ціна операції, тобто справедлива вартість наданої компенсації, якщо справедлива вартість цього інструменту не засвідчується шляхом порівняння з іншими доступними поточними ринковими операціями з цим же інструментом, тобто без модифікації та зміни його складу, або на основі методу оцінки, змінні величини якого включають лише дані з доступних ринків. Водночас у МСБО 39 наголошується на такій умові: коли можна довести, що ціна останньої операції не є справедливою вартістю, ця ціна має бути відповідним чином скоригована.

При визначенні справедливої вартості необхідно брати до уваги наступні параметри: вартість грошей у часі (тобто відсоток за базовою чи без ризиковою ставкою); кредитний ризик; курси обміну іноземної валюти; товарні ціни; ціни на інструменти капіталу; волатильність (тобто величина майбутніх змін ціни фінансового інструменту чи іншого об'єкту); ризик дострокового погашення та ризик викупу; витрати на обслуговування фінансового інструменту.

Час від часу метод оцінки необхідно коригувати і випробовувати на достовірність [4].

Виходячи з положень МСБО 39 у новій редакції Інструкції подано лише загальні підходи щодо визначення справедливої вартості кредитів і вкладів. Наприклад, пропонується такий метод визначення справедливої вартості як дисконтування всіх очікуваних майбутніх потоків із використанням ринкової процентної ставки щодо подібного фінансового інструменту. Щоб застосувати цю методику, потрібно визначити такі вхідні дані:

майбутні грошові потоки;

період часу від моменту первісного оцінювання до моменту виникнення кожного грошового потоку;

ринкову процентну ставку за фінансовим інструментом, подібним до того, справедливу вартість якого треба визначити.

Перші два пункти визначаються умовами договору, а за ринкову ставку можна брати внутрішню процентну ставку, яка встановлена банком для певної групи кредитів за умови, якщо банк обґрунтує, що його методика встановлення внутрішніх цін базується передусім на ринкових факторах [3].

Слід також звернути увагу на положення листа-роз'яснення НБУ від 15.09.2008р. №12-111/1122-1240. У цьому листі зазначається, що при первісному визнанні кредитів, виданих за ставкою, яка суттєво відрізняється від ставки, яку банк застосовує на цю ж дату для подібних фінансових інструментів, потрібно визнавати прибутки або збитки. З огляду на це можна зробити висновок, що для визначення справедливої вартості кредитів, наданих не за ринковою ставкою, НБУ дозволяє використовувати встановлені банком процентні ставки за стандартними групами кредитів [5].

З'ясувавши справедливу вартість за кредитом треба порівняти її з сумою фактично наданих у користування коштів (тобто з вартістю договору). Причому вартість договору включає основну суму боргу та може включати сплачені авансом проценти, але в жодному разі не включає комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Лише таким чином можна досягнути порівнюваності цієї величини з величиною справедливої вартості.

Порівнявши вартість за договором з справедливою вартістю, далі можливі два варіанти розвитку подій:

якщо порівнювані величини приблизно однакові або цілком збігаються, фінансовий актив або фінансове зобов'язання визнаватиметься вартістю договору плюс витрати на операцію;

якщо ж вартість за договором відрізняється від справедливої вартості, то в обліку слід відобразити фінансовий інструмент за справедливою вартістю плюс витрати на операцію. Але в такому разі виникає різниця, яку потрібно відобрази в обліку, визначивши її економічну сутність. [4].

Якщо справедлива вартість кредитної операції виявилася нижчою за ціну операції (вартість за договором), потрібно визнати збиток - так званий «збиток першого дня». Інструкцією передбачено визнання «збитку (прибутку) першого дня» наступним чином: банк визнає в бухгалтерському обліку прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю та вартістю за договором в кореспонденції з рахунками дисконту (премії), якщо під час первісного визнання він визначає вартість фінансового активу або зобов'язання за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова [3].

Таким чином, нова редакція Інструкції надає можливість банку більш достовірно відобразити в бухгалтерському обліку інформацію про вартість активів та зобов'язань, величину фінансових результатів діяльності (доходів і витрат, прибутків або збитків). Врахування ринкових ставок при розрахунку справедливої вартості дозволяє банку одразу показати в обліку і звітності дохід, який він не отримає у зв'язку з тим, що під час укладання договору погодився надати кошти під ставку нижчу за ринкову.

1.3 Формування облікової політики у відношенні кредитів банку

Загальновизнано, що бухгалтерський облік на підприємстві повинен здійснюватися за певними правилами. Проблема полягає у встановленні такої сукупності правив, реалізація яких забезпечила б максимальний ефект від ведення обліку. При цьому під ефектом в даному випадку розуміється своєчасне формування фінансовою і управлінською інформації, її достовірність і корисність для широкого круга зацікавлених користувачів.

З переходом до ринкових відносин змінилися підходи до постановки бухгалтерського обліку в організаціях. Від жорсткої регламентації облікового процесу з боку держави у минулому в даний час перейшли до розумного поєднанню державного регулювання і самостійності організацій в постановці бухгалтерського обліку. Суть нових підходів до постановки бухгалтерського обліку полягає в основному в тому, що на основі встановлених державою загальних правил бухгалтерського обліку організації самостійно розробляють облікову політику для вирішення поставлених перед обліком завдань [5].

Тим часом вибрана організацією облікова політика надає істотний вплив на величину показників собівартості продукції, податків на прибуток, додану вартість і майно, показників фінансового стану організації. Отже, облікова політика організації є важливим засобом формування величини основних показників діяльності організації, податкового планування, ціновою політики. Без ознайомлення з обліковою політикою не можна здійснювати порівняльний аналіз показників діяльності організації за різні періоди і тим більше порівняльний аналіз різних організацій.

За законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99г. № 996-ХIV і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” облікова політика підприємства - це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і представлення фінансової звітності.

У обліковій політики відносно зобов'язань (кредитів і ін.) спочатку потрібно зазначити за якими критеріями зобов'язання признаються. Відповідно П(С)БО № 11 зобов'язання признається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена і існує вірогідність зменшення економічних вигод в майбутньому в результаті його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Далі підприємства зазначають класифікацію зобов'язанні, зазвичай це - довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені обставини, доходи майбутніх періодів.

Облікова політика в цілях бухгалтерського обліку заборгованість по кредитах і позиках відображається в обліку на рахунку 60 «Короткострокові займи» (якщо підприємство збирається користуватися цими засобами не більше 12 місяців), на рахунку 50 «Довгострокові займи » (якщо засоби отримані на термін понад 12 місяців). Підприємствам дозволяється перевести довгострокову заборгованість в короткострокову, коли до погашення довга залишиться 365 днів. У обліковій політиці підприємство повинне вказати, чи планує воно переводити довгострокову заборгованість в короткострокову.

По отриманих кредитах і позиках підприємство сплачує відсотки. Окрім цього підприємству іноді доводиться нести і додаткові витрати пов'язані з отриманням позикових коштів (наприклад, оплачувати юридичну консультацію, послуги зв'язку і т. д.). Всі ці витрати треба списувати на операційні витрати. Причому робити це можна:

у тому звітному періоді, в якому вони були проведені;

рівномірно протягом всього терміну погашення кредиту або позики - в цьому випадку додаткові витрати заздалегідь враховуються в складі дебіторській заборгованості. Як поступатиме підприємство, вирішувати йому, але у будь-якому випадку ухвалене рішення потрібно закріпити в наказі про облікову політику[3].

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДОВГОСТРОКОВИХ І КОРОТКОСТРОКОВИХ КРЕДИТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «АВДІЄВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД»

2.1 Структура бухгалтерії та галузеві особливості організації обліку

На підприємстві наявний чіткий поділ праці та обов'язків між працівниками бухгалтерії, що є доволі прогнозованим для підприємства, зі середнє обліковою чисельністю близька 6800 чоловік. Так для обліку капітальних вкладів та основних фондів на підприємстві організовано Бюро капітальних вкладів та основних фондів, яке підпорядковано головному бухгалтеру. Усі права, задачі та обов'язки бухгалтера Бюро капітальних вкладів та основних фондів наведені у посадовій інструкції відповідного Бюро.

На підприємстві обробка бухгалтерської інформації автоматизована. Використовується комплекс програм Oracle E-Business Suite - це повно функціональний комплекс інтегрованих бізнес-додатків, який забезпечує ефективне керування усіма аспектами діяльності підприємства: фінансами, виробництвом, кадрами, закупками, логістикою, маркетингом, продажами, обслуговуванням, відношеннями з постачальниками та клієнтами. Oracle E-Business Suite має розширені можливості бізнес-аналізу та враховує специфічні задачі різноманітних галузей.

«Oracle Фінанси» дає змогу бачити повну картину стану фінансів та надає змогу повністю контролювати усі операції компанії, збільшує тим самим ефективність існуючих бізнес процесів. Також ця програма надає змогу здійснювати закриті переводи у більш короткі строки, збільшує якість управлінських рішень, які зараз спираються на реальні фактичні дані. Збільшення прозорості фінансової звітності дає змогу підприємству відповідати останнім вимогам.

Фінансові додатки Oracle керують внутрішніми та зовнішніми грошовими потоками та рухом активів підприємства, при цьому система оброблює тисячі проводок, розраховує податкові зобов'язання, визначає показники роботи для окремих департаментів та підрозділів, прогнозує подальший розвиток компанії тощо.

На підприємстві використовуються такі додатки Oracle E-Business Suite:

- головна книга (General Ledger);

- кредитори (Accounts Payable);

- дебітори (Accounts Receivable);

- рух коштів (Cash Management);

- основні засоби (Assets);

- Oracle процесне виробництво (Oracle Process Manufacturing).

Облікова політика підприємства розкриває основи, стандарти, правила та процедури обліку, які використовуються при підготовці форм фінансової звітності підприємства. Вона встановлює принципи признання та оцінки активів/обов'язків, визначення та деталізація окремих статей фінансової звітності підприємства.

Встановлення облікової політики підприємства, як і ведення бухгалтерського обліку, перш за все необхідно власнику підприємства. І це не лише вимоги Закону про бухгалтерський облік, а і вимога часу.

Зазначеним Законом встановлено, що підприємство самостійно визначає облікову політику та обирає форму бухгалтерського обліку, на основі даних якого складається фінансова звітність.

Слід зазначити, що встановлення облікової політики повинно бути спрямовано на максимально можливе використання даних бухгалтерського обліку не лише для складання звітності, але також і для забезпечення використання цих даних для цілей управління. Тобто облікова політика і організація бухгалтерського обліку повинні стати відправною точкою не лише для складання фінансової звітності, але і для використання даних при плануванні діяльності, і для контролю діяльності підприємства в періодах між складанням фінансової звітності, і для аналізу діяльності підприємства.

Звичайно, що всі положення облікової політики повинні розроблятися і прийматися у відповідності до вимог діючого законодавства.

П(С)БО 1 встановлено, що підприємство повинно висвітлювати вибрану облікову політику шляхом описання принципів статей звітності та методів обліку відносно окремих статей звітності та розкривати облікову політику у примітках до фінансових звітів.

Обов'язкового щорічного прийняття такого документу не встановлюється, так як до облікової політики застосовується принцип послідовності, тобто незмінність її протягом діяльності підприємства. При необхідності розпорядчий документ доповнюється необхідним положенням чи до нього вносяться зміни, щоб підтримувати його актуальність. Тільки після того, як було внесено доволі багато змін, відповідно до рекомендацій рекомендовано викладати його в новій редакції.

У розпорядчому документі перед безпосереднім висвітленням облікової політики підприємства повинні бути зазначені основні положення з організації бухгалтерського обліку, а саме:

1. обрана форма організації обліку;

2. обрана форма бухгалтерського обліку та технологія обробки облікової інформації;

3. права працівників на підпис документів (список працівників наводиться у додатку до розпорядчого документу);

4. затвердження правил документообігу і технології обробки облікової інформації, відповідальність працівників за порушення даних правил (правила наводяться у додатку до розпорядчого документу, витяги з правил та графіки надаються безпосередньо виконавцям);

5. система і форми внутрішньогосподарського обліку, затвердження розроблених власних форм внутрішніх та первинних документів (затверджені форми наводяться у додатку до розпорядчого документу);

6. наявність філій, представництв, відокремлених підрозділів (затверджені з Положенням, на основі яких діють такі підрозділи);

7. порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства (склад інвентаризаційних комісій наводиться у додатку до розпорядчого документу чи у окремому наказі);

8. детальний робочий план рахунків (наводиться у додатку до розпорядчого документу);

9. встановлюється перелік пов'язаних сторін, операції з якими повинні підлягати особливому власному контролю, та інформацію про які потрібно відображати в примітках до фінансової звітності (перелік пов'язаних сторін, а також характер відносин з ними, наводиться в додатку).

Окремі положення облікової політики підприємства повинні наводити перелік принципів оцінки статей та застосування методів обліку відносно окремих статей звітності, щодо яких нормативна база передбачає більш ніж один варіант їх використання.

Облікова політика ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” розроблена у розрізі окремих показників, рахунків бухгалтерського обліку.

2.2 Первинний облік операцій з короткострокових та довгострокових кредитів на ВАТ „АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД”

Необхідність кредиту як джерела фінансових ресурсів зумовлена виникненням тимчасової потреби підприємства в додаткових оборотних коштах з метою забезпечення його нормального функціонування. Кредит - економічні відносини, виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотків. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язані позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки , права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Для одержання кредиту позичальник надає банкові такі документи:

1. заяву на одержання кредиту, де зазначають характер кредитної угод, мета використання кредиту, сума позички і строк користування;

2. технічно - економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації;

3. інші необхідні документи, до яких, зокрема, можуть належати копії документів, що обґрунтовують необхідність отримання кредиту ( рахунки - фактури на постачання товару або обладнання, задля придбання яких береться кредит, договори);

4. документи, що гарантують повернення кредиту у разі нерентабельності кредитованого проекту;

5. фінансова звітність ( баланс та звіт про фінансові результати підприємства);

6. документи про підтвердження державної реєстрації ( включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємства та організації України;

7. реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунку.

Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банк, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті і банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, і як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки і за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах [4]. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом. Банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати в розпорядження позичальника на певний період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе зобов'язання :

1. використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених договором;

2. платити всі збори у зв'язку з одержимим кредитом;

3. повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період часу.

В сучасній банківській практиці застосовується два варіанти надання банківського кредиту (рис. 1.):



Рис.2.2.1. перший варіант надання банківського кредиту [2]

Рис.2.2.2 другий варіант надання банківського кредиту [2].

На ВАТ „АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД” використовують другий варіант надання банківського кредиту.

Крім кредитного договору, первинними документами при отриманні та погашенні довгострокового та з короткострокового кредитів в обліку документально оформлюється виписками банку, розрахунками та довідками бухгалтерії.

У виписці розрахункового рахунку (передається банком клієнту) зазначаються всі здійснення за значений термін операції з розрахункового рахунку. Основні ( обов'язкові) реквізити виписки банку такі:

1. номер розрахункового (поточного) рахунку підприємства;

2. дата попередньої виписки;

3. залишок на початок дня виписки;

4. номер і дата документа, сума прибутку ( витрати ) засобів;

5. сума обороту ( підсумок ) з виписки по прибутку і витраті;

6. залишок засобів на розрахунковому рахунку підприємства на кінець дня.

На ВАТ „АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД” документообіг з короткострокових та довгострокових кредитів має такий вид ( рис.2.2.3):

Размещено на http://www.allbest.ru/

12

Рис.2.2.3. Схема документообігу з короткострокових та довгострокових кредитів [3].

2.3 Синтетичний облік операцій з короткострокових та довгострокових кредитів на ВАТ „АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД”

Для обліку розрахунків і національній та іноземній валютах за кредитами банків, термін повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, і за позиками, термін погашення яких минув, застосовується рахунок 60 « Короткострокові кредити». За кредитом цього рахунку відображається суми одержаних кредитів, за дебітом - погашення заборгованості за ними та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів.

Для обліку розрахунків за довгостроковими кредитами банків призначений рахунок 50 «Довгострокові позики». За кредитом цього рахунку відображається суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових , за дебетом - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями[1].

На даному підприємстві для відображення витрат на сплату суми відсотків у складі рахунків класу 9 « Витрати діяльності» призначені субрахунки 951 « Відсотки за кредит ». Отож при нарахуванні сум відсотків їх відносять на цей субрахунок.

Крім того, для відображення розрахунків щодо нарахованих відсотків на підприємстві призначено субрахунок 684 « Розрахунки за нарахованими відсотками» [3]. На цьому субрахунку ведеться облік нарахованих відсотків за використання коштів, отриманих у кредит, а на субрахунки 951 « Відсотки за кредит » ведеться облік нарахованих відсотків, пов'язаних з нарахуванням і сплатою відсотків тощо за користування кредитами банків.

Для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні терміну погашення протягом 12 місяців з дати складання балансу призначений рахунок 61 « Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями ». Інакше кажучи, на цьому рахунку відображається та частина суми довгострокового кредиту, яка згідно з кредитним договором буде підлягати погашенню протягом 12 місяців з дати складання балансу [5].

Типові проведення з відображення отримання довгострокового кредиту та його погашення на ВАТ „АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» будуть мати такий вигляд:

ВАТ „АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД

Зміст господарської операції	Первинний документ	Сума	Д-т	К-т
Одержано на поточний рахунок суми довгострокового кредиту банку від АКИБ Укрсиббанк	Виписка банку	572,98	311	501
Відображено поточні зобов'язання за довгостроковими кредитами, переведені зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом 12 міс з дати балансу	Розрахунок бухгалтерії	286,49	501	611
Нараховані відсотки за довгостроковий кредит кредитом від АКИБ Укрсиббанк за перший рік	Розрахунок бухгалтерії	42,97	39	684
Погашено заборгованість за довгостраковим кредитом банку з поточного рахунка	Виписка банку	286,49	611	311
Включені відсотки за одержаний кредит до складу витрат звітного періоду при настанні строку погашення	Розрахунок бухгалтерії	42,97	951	39
Сплачено відсотки	Виписка банку	42,97	684	311
Зміст господарської операції	Первинний документ	Сума	Д-т	К-т
Відображено поточні зобовязання за довгостроковими кредитами, переведені зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом 12 міс з дати балансу за останній рік	Розрахунок бухгалтерії	286,49	501	611
Нараховані відсотки за довгостроковий кредит кредитом від АКИБ Укрсиббанк за останній рік	Розрахунок бухгалтерії	42,97	39	684
Погашено заборгованість за довгостраковим кредитом банку з поточного рахунка	Виписка банку	286,49	611	311
Включені відсотки за одержаний кредит до складу витрат звітного періоду при настанні строку погашення	Розрахунок бухгалтерії	42,97	951	39
Сплачено відсотки	Виписка банку	42,97	684	311
Відображено фактичну вартість акцій власної емісії, викуплених у його учасників за рахунок довгострокової позики	Розрахунок бухгалтера	124,78	45	50
Переведено короткострокові позики у розряд довгострокових у зв'язку зі зміною умов кредитування	Розрахунок бухгалтера	45,9	60	50
Відображено зміну теперішньої вартості довгострокового кредиту	Розрахунок бухгалтера	43,1	952	59
Проведено поточні фінансові інвестиції за рахунок короткострокової позики	Розрахунок бухгалтера	98,3	35	60
Погашено довгострокову позику за рахунок короткострокової	Розрахунок бухгалтера	95,34	50	60
Погашення заборгованості перед постачальниками та підрядниками за рахунок короткострокової позики	Розрахунок бухгалтера	67,4	663	60
Сплачені податки за рахунок короткострокової позики	Розрахунок бухгалтера	34,5	64	660
Погашено заборгованість за довгостроковими позикам	Виписка банка	354,6	50	31
Перераховано аванси постачальникам та підрядникам за рахунок довгострокової позики	Розрахунок бухгалтера	78,4	371	50
Погашено заборгованість перед орендодавцем за об'єкти довгострокової оренди за рахунок короткострокової позики	Розрахунок бухгалтера	43,89	53	60

2.4 Аналітичний облік операцій з короткострокових та довгострокових кредитів на ВАТ „АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД”

Аналітичний облік з короткострокових та довгострокових кредитів на ВАТ„АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД” ведеться відповідно за позикодавцями (банками) в розрізі кожної позики (кредиту) окремо та строками погашення позик [4].

До рахунку 50 «Довгострокові позики» на підприємстві відриті такі аналітичні субрахунки:

1. 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»

2. 502 « Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

3. 503 « Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»

4. 504 « Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

5. 505 «Інші довгострокові позики у національній валюті »

6. 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті ».

До рахунку 60 «Короткострокові кредити» на підприємстві відкриті такі аналітичні субрахунки [4]:

1. 601 « Короткострокові кредити банків у національній валюті»

2. 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

3. 603 « Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»

4. 604 « Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

5. 605 « Прострочені позики в національній валюті »

6. 606 «Прострочені позики в іноземній валюті ».

В облікових регістрах облік довгострокових позик та короткостроковими кредитами відображається в Журналі - ордері №2. Записи в журналі здійснюються на підставі виписки банка.

Короткострокові кредити банків у фінансовій звітності відображаються в Балансі ( ф.№1) ряд 500, у Звіті про рух грошових коштів (ф.№3) ряд 320, 340.

Довгострокові кредити у фінансовій звітності відображаються в Балансі ( ф.№1) р440, у Звіті про рух грошових коштів (ф.№3), Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5 ).

ІІІ. СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Стосовно податкового обліку кредитів треба підпорядковуватися Закону України Про оподаткування прибутку підприємства №283/97- ВР від 22.05.97 з відповідними внесеними змінами. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під відсотки. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, у позику юридичним або фізичним особам на визначний строк, для цільового використання та під відсотки. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України, а також Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства. Відповідно чинного законодавства до складу валових витрат відносяться будь - які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за зобов'язання, у тому числі за будь - яким кредитом, протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку ведення господарської діяльності латника податку. З урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про оподаткування прибутку підприємства, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти отримані платником податку як фінансовий кредит від інших осіб - кредиторів. Не включаються до валових витрат кошти, надані платнику податку, у зв'язку повернення основної суми кредиту [2].

Відповідно до наведених господарських операцій у Розділі ІІІ можна виділити операції за якими виникають валові доходи або валові витрати. (Таблиця 4.1) . На основі цієї таблиці заповнюється декларація з податку на прибуток.

Таблиця 4.1 Валові доходи і валові витрати господарської діяльності на ВАТ„АВДІЄВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД”

№	Зміст господарської операції	Сума	Валові доходи	Валові витрати
1	Відвінтажена готова продукція	938526	782105
2	Придбанне виробниче(кондиционер) устаткування у ВАТ "Стиль"	786065		655054,17
3	Нараховано заробітну плату
	- працівникам виробництва;	41220,6		41220,6
	- загально виробничому персоналу;	49470		49470
	- адміністративному персоналу;	74200,5		74200,5
	- працівникам відділу збуту.	19400,32		19400,32
4	Нараховано на заробітну плату:
	до Пенсійного фонду	13685,24		13685,24
		16424,04		16424,04
		24634,57		24634,57
		6440,91		6440,91
	- внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;	577,09		577,09
		692,58		692,58
		1038,81		1038,81
		271,60		271,6
	- внески на страхування на випадок безробіття;	659,53		659,53
		791,52		791,52
		1187,21		1187,21
		310,41		310,41
	- внески на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.	824,41		824,41
		989,40		989,4
		1484,01		1484,01
		388,01		388,01
5	Акцептовано рахунок ВАТ "Донбасенерго" за спожиту електроенергію:
	основному виробництву	4474,00		3728,33
	на загальновиробничи потреби	15981,00		13317,50
	на адміністративні потреби	2074,00		1728,33
	на збутові потреби	224,00		186,67
6	Нараховані відсотки за користування кредитом банка „Капітал”	1000,00		1000,00
7	Реалізовано кокс доменний ВАТ „ММК ім. Ілліча”	346000,00	288333,33
8	Реалізовано бензол ВАТ „Ясиновський КХЗ” та відображено прибуток від реалізації	741,92	618,27
9	Відображено витрати щодо нарахування відсотків за векселем	453,98		453,98
10	Переведена довгострокова заборгованість до складу поточної на дату балансу	1500,00	1500,00
11	Повернена поворотна фінансова допомога у грудні	1500,00		1500,00
12	Нараховані відсотки за довгостроковий кредит кредитом від АКИБ Укрсиббанк за перший рік	42,97		42,97
13	Відображена курсова різниця з основної суми кредиту на дату складання фінансової звітності (5,3312-5,3315)* 25000$	7,50		7,50
14	Нараховані відсотки за користування кредитом 50 *5,3315	266,58		266,58
15	Відображенна сума доходу від надання об'єкта необоротних засобів у оперативну оренду (в орендодавця)	350,00	291,67
16	Одержана попередня оплату від покупця	3576,00	2980,00
17	Перераховано аванс на виготовлення комплекту меблів (4 шафи) підряднику	1800,00		1500,00
18	Виведено з експлуатації автомобіль у зв'язку з його крадіжкою	11500,00		11500,00
	Итого	2370774	1075828	944977

IV. РОЗРАХУНОК ВІДСТРОЧЕНИХ ПОДАТКІВ І СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Підприємства, які мають загальну систему оподаткування, платять податок на прибуток згідно з Законом України Про оподаткування прибутку підприємства №283/97- ВР від 22.05.97 з відповідними внесеними змінами. Відповідно до П(С)БО № 17 «Податок на прибуток» потрібно відображати витрати за податком на прибуток з урахуванням відстрочених податка на прибуток [3]. Витратами (доходами) за податком на прибуток у Звіті про фінансові результати визнається поточний податок з урахуванням відстроченого податку на прибуток. У вигляді формули це можна представити так:

Відстрочений податок на прибуток - це сума податку на прибуток, яка визнана відстроченим податковим активом (ОНА) або відстроченим податковим зобов'язанням (ОНО). Виникає ОНА і ОНО тоді, коли розходження мають тимчасовий характер. Відстрочений податковий актив - сума податку на прибуток, яку треба відшкодовувати у наступних періодах у наслідок тимчасової податкової різниці, яку треба віднімати. Відстрочене податкове зобов'язання - сума податку на прибуток, яка буде сплачуватися в наступних періодах з тимчасових податкових різниць, які оподатковуються. Для правильного відображення в обліку ОНА і ОНО потрібно правильно визначити тимчасові різниці. У наведених господарських операціях виникають такі тимчасові податкові різниці, які наведені у таблиці 5.1 [2].

Таблиця 5.1 Розрахунок тимчасових податкових різниць

Активи і (зобов'язання)	Балансова вартість активів (зобов'язань)	Податкова база активів (зобов'язань)	Тимчасова різниця	Відстрочені податкові активи	Відстрочені податкові зобов'язання
Аванси отриманні	3576-(3576/6)=2980	0	2980	0,25*2980= 745
Аванси видані	1800-(1800/6)=1500	0	1500		0,25*1500=375
Поворотня фінансова допомога	0	1500	1500		0,25*1500=375
итого
				745	750

За період 750 - 745 = 5 ОНА

Висновки

При написанні курсової роботи було проаналізовано дані обліку кредитів на Відкритому акціонерному товаристві «Авдієвський коксохімічний завод», який входить до складу 15 коксохімічних підприємств України і є найбільшим в Європі за потужністю і можливим об'ємом випуску коксохімічної продукції, були отримані знання з організаційної структури підприємства та бухгалтерії, з бухгалтерського обліку в цілому, та з обліком короткострокових та довгострокових кредитів банку зокрема. Розкрито формування обліковою політикою підприємства, яка розкриває основи, стандарти, правила та процедури обліку, які використовуються при підготовці форм фінансової звітності підприємства. Вона встановлює принципи признання та оцінки активів/обов'язків, визначення та деталізація окремих статей фінансової звітності підприємства.

Встановлення облікової політики підприємства, як і ведення бухгалтерського обліку, перш за все необхідно власнику підприємства. І це не лише вимоги Закону про бухгалтерський облік, а і вимога часу.

Так, були отримані деякі документи з короткострокових та довгострокових кредитів. Один з них Виписка банку, у якій (передається банком клієнту) зазначаються всі здійснення за значений термін операції з розрахункового рахунку. Для синтетичного обліку операцій з короткострокових та довгострокових кредитів передбачаються ті ж рахунки та субрахунки, як і у стандартному плані рахунків. Аналітичний облік з короткострокових та довгострокових кредитів на підприємстві ведеться відповідно за позикодавцями (банками) в розрізі кожної позики (кредиту) окремо та строками погашення позик.

Також ознайомились зі штатом бухгалтерії, Загальним Бюро, Відділу організації та планування виробництва та економічного відділу, посадовими інструкціями Загального бюро, де ведеться облік з короткострокових та довгострокових кредитів. Отримані загальні уявлення о комп'ютерній програмі, за допомогою якої працює бухгалтерія. Використовується комплекс програм Oracle E-Business Suite - це повно функціональний комплекс інтегрованих бізнес-додатків, який забезпечує ефективне керування усіма аспектами діяльності підприємства: фінансами, виробництвом, кадрами, закупками, логістикою, маркетингом, продажами, обслуговуванням, відношеннями з постачальниками та клієнтами. Oracle E-Business Suite має розширені можливості бізнес-аналізу та враховує специфічні задачі різноманітних галузей.

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року.

2. Бутинець Ф.Ф Фінансовий облік: Навчальний посібник.- Житомир: ЖІТІ 2005 р.

3. ПС(Б)О № 11 «Зобов'язання», затвердженні наказом МФУ від 31.01.2000р. № 20

4. Снігурська Л. Особливості первісного визнання кредитів, наданих не за ринковою ставкою // Вісник НБУ.- 2008- №11.