Організація бухгалтерського обліку на ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш"

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація бухгалтерського обліку на ВАТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш»

Зміст

1. Теоретичні основи обліку готової продукції

1.1 Поняття та класифікація готової продукції

1.2 Характеристика рахунків обліку готової продукції

1.3 Порядок формування первісної вартості готової продукції

1.4 Документування господарських операцій, пов'язаних з рухом готової продукції

1.5 Порядок організації аналітичного обліку готової продукції

1.6 Бухгалтерське відображення операцій, пов'язаних з рухом готової продукції

2. Організація бухгалтерського обліку на ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш”

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Організація первісного обліку

2.3 Організація аналітичного і синтетичного обліку

3.ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Вдосконалення обліку процесу реалізації готової продукції

3.2 Вдосконалення синтетичного обліку

3.3 Вдосконалення ведення бухгалтерських форм

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Облік готової продукції є важливим елементом не тільки системи бухгалтерського обліку, а й процесу виробництва. Його дані використовуються для формування бухгалтерської звітності, в податковому і управлінському обліку. Дані обліку готової продукції в значній мірі впливають на прийняття управлінських рішень. При цьому ці рішення стосуються тем життєво важливих для підприємства: структури і обсягу виробництва і як наслідок його конкурентоздатності та наявності власних обігових коштів.

При виконанні даної роботи переслідувалась мета: розглянути теоретичні аспекти обліку готової продукції та дослідити практичне його ведення, а також розробити методи вдосконалення ведення обліку готової продукції на конкретному підприємстві.

Об'єктом дослідження є ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш”.

При написанні даної роботи використовувались наступні методи: аналітичний, монографічний, групувань, статистичний та розрахунково-аналітичний.

При написанні курсової роботи були поставлені такі задачі:

Дослідити теоретичні аспекти обліку готової продукції, зокрема нормативно-правову базу, розробки і рекомендації вітчизняних вчених.

Розглянути особливості ведення бухгалтерського обліку готової продукції.

Розглянути і проаналізувати ведення первісного обліку готової продукції на ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш”.

Розглянути аналітичний і синтетичний облік готової продукції на ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш”.

Запропонувати шляхи вдосконалення обліку готової продукції на ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш”

При написанні курсової роботи використовувались:

- нормативно-правова база;

- статті провідних науковців, що публікувались у виданнях „Все про бухгалтерський облік”, „Дебет і Кредит”, „Головбух”, „Бухгалтерський облік та аудит” та ін.

- облікові регістри ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш”.

1. Теоретичні основи обліку готової продукції

1.1 Поняття та класифікація готової продукції

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів, відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції. Продукція є результатом виробництва. Всі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях - утворюють незавершене виробництво.

При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю (рис.1).

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції [11].

Супутня продукція - це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.

Побічна продукція - це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

В поточному обліку продукція (роботи, послуги) групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги [18].

1.2 Характеристика рахунків обліку готової продукції

Для обліку виготовленої продукції Планом рахунків передбачено два рахунки - 26 та 27. Ці рахунки активні, балансові, призначені для обліку господарських засобів.

Рахунок 26 "Готова продукція" використовується для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством.

По дебету рахунку 26 відображається надходження готової продукції власного виробництва за первісною вартістю, по кредиту - списання готової продукції за сумою відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, яка визначається у відсотках та обчислюється як відношення відхилень по залишку готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами [14].

Операції з обліку готової продукції відображаються в журналі-ордері
№ 10.

Рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції.

По дебету рахунку 27 відображається надходження сільськогосподарської продукції, по кредиту - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад, в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка визначається в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції та на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року [23].

Операції з обліку продукції сільськогосподарського виробництва відображаються в журналі-ордері №11.

1.3 Порядок формування первісної вартості готової продукції

Одним із основних завдань цінового обліку готової продукції є приведення різної продукції промисловості до єдиного вираження: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць, так і промисловості в цілому. В отриманні єдиного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" за первісною вартістю. Але оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик. При визначенні первісної вартості продукції (робіт, послуг) також керуються П(С)БО 16 "Витрати".

Витрати на виробництво готової продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також постійні та змінні виробничі накладні витрати [21].

Всі змінні витрати - прямі та накладні - розподіляються на кожну одиницю . виробництва на базі фактичного використання виробничої потужності згідно з методом стандартних витрат. Постійні накладні виробничі витрати можуть бути як розподілені, так і нерозподілені.

Розподілені накладні витрати є елементом первісної вартості запасів готової продукції та незавершеного виробництва і представляють собою оцінені витрати, які ґрунтуються на нормальній потужності та відносяться на кожну одиницю продукції незавершеного виробництва.

Нерозподілені накладні виробничі витрати виникають лише тоді, коли продукції випущено менше нормальної потужності. В іншому випадку всі накладні виробничі витрати відносяться до собівартості.

Управлінські витрати до складу собівартості готової продукції не включаються. Такі витрати акумулюються на рахунку 92 "Адміністративні витрати" та відображаються в тому періоді, в якому виникли.

Порядок формування первісної вартості готової продукції подано нижче (рис.2.).

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватись методи, передбачені П(С)БО 9 "Запаси".

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, - первісна вартість (по дебету рахунку 901 "Собівартість реалізації готової продукції"), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції") [23].

Порядок проведення уцінки готової продукції, аналогічний порядку проведення уцінки інших запасів. Він визначений Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (затв. спільним Наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 15.12.1999 р. № 149/300, чинне з 09.01.2000 р.).

Приклад

У вересні ц.р. уцінені на 50 % залишки готової продукції, собівартість яких 100 грн. Вартість матеріальних ресурсів у собівартості залишків становить 75 грн., або 75 %.

В бухгалтерському обліку дана ситуація буде відображена наступним чином:

№ оп	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Відображено уцінку залишків готової продукції на 50 грн. (50 % х 100 грн.)	946	26	50,00
2	Віднесено суму уцінки на результати фінансово-господарської діяльності	791	946	50,00
3	Відображено у складі витрат звітного періоду суму ПДВ на суму уцінки	946	641	7,50
4	Віднесено на фінансові результати витрати звітного періоду	791	946	7,50

1.4 Документування господарських операцій, пов'язаних з рухом готової продукції

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг вимірюються, підраховуються і, при необхідності, зважуються.

Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає відомість випуску готової продукції, зданої на склади підприємства, в натуральному і вартісному вираженні. Дані цієї відомості використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

Накопичувальні відомості випуску готової продукції (в натуральному і вартісному вираженні) і накопичувальні відомості відвантаженої продукції заповнюються на підставі первинних документів протягом місяця [13].

Ціна проставляється на підставі номенклатури - цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку готової продукції. В ньому вказується вид кожного виробу, його відмінні ознаки (модель, артикул, марка, фасон тощо), привласнений йому код, сукупний номенклатурний номер, що закріплюється на весь час виробництва і збуту продукції на даному підприємстві, та облікові ціни.

При використанні ЕОМ в бухгалтерському обліку, крім номенклатури - цінника, розробляється комплекс довідників продукції, яка оподатковується та не оподатковується різними видами податків, довідники середньоквартальної та середньорічної собівартості, платників та вантажоодержувачів. У вигляді довідників формалізуються і способи визначення суми рахунку за продукцію, відвантажену на внутрішній ринок та на експорт. В довідниках зазначається найменування виробу, коди видів товарної продукції, вироби та змінні параметри (ціна, собівартість, ставки податків тощо). Всі ці дані записують на машинний носій інформації та використовують для оперативного управління запасами продукції і для складання відповідної внутрішньої звітності [25].

В залежності від виду випуск готової продукції з виробництва оформлюється та відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад. В такому разі оформлюються первинні документи і використовуються бухгалтерські рахунки, показані на рис. 3.



17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Якщо продукція не має натуральних параметрів - робота (ремонт) або послуга (транспортні послуги), - то в бухгалтерському обліку випуск рівнозначний передачі продукції замовнику, і тому факт випуску відображається в бухгалтерському обліку таким чином, як показано на рис. 4.

Коли продукція є унікальною (пароплав, будинок тощо), то відповідний випуск (передача замовнику) оформлюється документами і відображається записом, наведеним на рис. 5.

17

Размещено на http://www.allbest.ru/



17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відпуск (відвантаження) продукції покупцю оформлюється видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної і дати оформлення, номера і дати договору з замовником, назви та реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни і вартості [27].

1.5 Порядок організації аналітичного обліку готової продукції

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обліку готових виробів); умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції).

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується в кількісному вираженні.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

1) в сортових картках складського обліку;

2) безкартковим способом.

При першому способі в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів - виробників та за місцями зберігання. При безкартковому способі за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних з оприбуткування, відпуску і по залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

При створенні повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. Картки замінюються оперативними машинограмами залишків та руху готової продукції по кожному найменуванню та виду [14].

В кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції, ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами (плановою собівартістю, оптовими та відпускними цінами тощо) з виділенням в регістрах відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.

1.6 Бухгалтерське відображення операцій, пов'язаних з рухом готової продукції

Облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях її руху; зберіганням готової продукції за обсягом, асортиментом та якістю (в місцях складування і в дорозі); своєчасною випискою документів на відвантаження; поданням розрахункових документів покупцям та контроль своєчасного здійснення платежів; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції. облік первісна вартість продукція

Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її відвантаження та реалізація. Водночас можливий інший підхід (здебільшого на малих підприємствах, фермерських господарствах тощо), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо в цехах, звідки її відвантажують або передають покупцеві та реалізують [16].

Продукція, яка не має кількісних характеристик, - робота, послуга (посередництво) або великогабаритні вироби - будинок, пароплав тощо, -безпосередньо передається з виробництва покупцеві (замовникові).

Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то по закінченні звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи по випуску і відвантаженню коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення. Від'ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатна - звичайним записом.

Для правильного визначення фактичної собівартості готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного виробництва. Вони відображаються по дебету рахунку 23 "Виробництво".

Етапи та порядок ведення обліку готової продукції представлено за допомогою рис. 6.

При проектуванні, запровадженні і використанні системи обробки інформації з обліку готової продукції за допомогою ЕОМ необхідно брати до уваги її наступні особливості: облікова інформація про наявність і рух продукції повинна бути оперативною; має бути представлена по кожному коду продукції в кількісному і вартісному вираженні; всі дані з обліку готової продукції та її реалізації повинні бути пов'язані з обліковою інформацією про витрати на виробництво, про фінансово-розрахункові операції по збуту і

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

оподаткуванню, показниками оборотного і сальдового балансів по рахунках бухгалтерського обліку, Основні рахунки щодо руху готової продукції наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Бухгалтерське відображення операцій з руху готової продукції

№ оп.	Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Оприбутковано на склад готову продукцію	26 "Готова продукція"	23 "Виробництво"
2	Відображено в складі готової продукції напівфабрикати власного виробництва, призначені для реалізації на сторону	26 "Готова продукція"	25 "Напівфабрикати"
3	Отримано готову продукцію в результаті здійснення спільної діяльності	26 "Готова продукція"	37 "Розрахунки з різними дебіторами"
4	Відображено суму дооцінки готової продукції	26 "Готова продукція"	423 "Дооцінка активів"
5	Виявлено при інвентаризації лишки готової продукції	26 "Готова продукція"	719 "Інші доходи від операційної діяльності"
6	Оприбутковано матеріали як готову продукцію, призначену для власних потреб	20 "Виробничі запаси"	26 "Готова продукція"
7	Оприбутковано МШП як готову продукцію, призначену для власних потреб	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"	26 "Готова продукція"
8	Використано готову продукцію для внутрішніх потреб цехів	23 "Виробництво"	26 "Готова продукція"
9	Відображено вартість готової продукції, виданої зі складу підзвітній особі	372 "Розрахунки з підзвітними особами"	26 "Готова продукція"
10	Виявлено при інвентаризації недостачу готової продукції, яку віднесено на винну особу	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	26 "Готова продукція"
11	Відображено вартість готової продукції, переданої у спільну діяльність	377 "Розрахунки з іншими дебіторами"	26 "Готова продукція"
12	Списано на фінансові результати, первісну вартість готової продукції (у випадку, коли підприємства для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8)	791 "Результат основної діяльності"	26 "Готова продукція"
13	Використано готову продукцію для виробничо-господарських потреб	808 "Витрати товарів"	26 "Готова продукція"
14	Відображено суму витрат від знецінення запасів, псування цінностей; списано готову продукцію, непридатну для . продажу; проведено уцінку готової продукції, яка втратила свої первісні якості (якщо підприємство не використовує рахунки класу 9)	84 "Інші операційні витрати"	26 "Готова продукція"
15	Списано вартість готової продукції, втраченої внаслідок надзвичайної події (якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9)	85 "Інші затрати"	26 "Готова продукція"
Іб	Списано собівартість реалізованої готової продукції	901 "Собівартість реалізованої готової продукції"	26 "Готова продукція"
17	Використано готову продукцію для адміністративних потреб	92 "Адміністративні витрати"	26 "Готова продукція"
18	Використано готову продукцію для позавиробничих потреб	93 "Витратна збут"'	26 "Готова продукція"
19	Списано вартість готової продукції, використаної для досліджень, що здійснює підприємство	941 "Витрати на дослідження і розробки"	26 "Готова продукція"
20	Списано витрати, пов'язані із знеціненням (уцінкою) готової продукції	946 "Втрати від знецінення запасів"	26 "Готова продукція"
21	Списано недостачу готової продукції, що виявлена в процесі її збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винуватця не встановлено	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"	26 "Готова продукція"
22	Списано на інші витрати операційної діяльності вартість готової продукції, використаної для потреб житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення тощо	949 "Інші витрати операційної діяльності"	26 "Готова продукція"
23	Списано первісну вартість готової продукції, втраченої внаслідок стихійного лиха (повеней, землетрусів, граду тощо); в результаті техногенних катастроф і аварій; від інших надзвичайних подій	99 "Надзвичайні виграти"	26 "Готова продукція"

2. Організація бухгалтерського обліку на ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш”

2.1 Загальна характеристика підприємства

Підприємство ВАТ ВНДІкомпресормаш” є структурним підрозділом концерну Укрросметал.

Дане підприємство спеціалізується на виробництві, ремонту й обслуговуванні різноманітного компресорного обладнання застосовуючи позаказний та дрібносерійний спосіб виробництва.

Стан основних фондів - задовільний. Ступінь зносу обладнання - 70%, завантаженість виробничих потужностей - 60%.

На підприємстві мається одне незадіяне приміщення площею 1665 м2 і екологічно шкідливе виробництво - гальванічна діниця, яка на екологічну ситуацію не впливає.

ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш” має у своєму розпорядженні практично всі базові технології:

- заготівельні технології (різка листового та профільного прокату);

- ливарні технології (чавунне та кольорове литво);

- зварювальні технології, у тому числі:

- зварювання нержавіючої сталі,

- зварювання алюмінію;

- технології вакуумної пайки сталевих та кольорових сплавів;

- технології мехобробки, в тому числі на верстатах з програмним управлінням;

- технології збирання, випробовування, фарбування;

- технології гальванічного одно- і багатошарового покриття та інші.

Більшість технологічних процесів відповідають рівню сьогодення, а деякі процеси можна віднести до надсучасних:

- вакуумна пайка сталевих конструкцій з широкими паяльними зазорами;

- наплавка у вакуумі стійкого до зносу та корозії поверхневого шару із сплаву „Стелліт” на деяких деталях кульової арматури;

авто вакуумна пайка великогабаритних сталевих деталей;

нанесення товстошарових стійких до зносу покриттів до 1000мкм.

ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресрмаш” являє собою науково-технічну організацію, яка має достатню кількість виробничих та дослідних підрозділів:

- конструкторські підрозділи по поршневим, гвинтовим, відцентровим компресорам та рідинно-кільцевим вакуумним насосам;

- технологічні підрозділи по вакуумній пайці, гальванічним покриттям,

- переробці пластмас та гуми, механічній обробці деталей та складання виробів;

- дослідні лабораторії:

- вакуумної пайки,

- дослідження матеріалів,

- діагностики компресорного обладнання;

- тертя, зносу та мастильних матеріалів,

- дослідження та випробовування компресорного обладнання тощо.

- відділ теплообмінної апаратури;

- відділ маркетингу;

- відділ сервісного обслуговування.

Науково-технічний рівень конструкторських, технологічних та дослідних підрозділів дозволяє ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш" самостійно створювати технічну документацію на нові конструкції компресорного обладнання, кульової арматури, технологічні процеси та методики дослідження. Наявність дослідних лабораторій дозволяє виконувати роботи по підвищенню технічного рівня продукції та її конкурентоспроможності.

Науково-технічна база ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш" дозволяє постійно впливати на розвиток підприємства, створювати нові конструкції компресорного обладнання та кульової арматури, сучасні технологічні процеси. Але вона не є достатньою і потребує подальшого оновлення та розвитку.

90% сировини, матеріалів і комплектуючих надходять з України, решта 10% - з країн СНД. Залежності від постачальників не існує. Якість сировини, матеріалів, комплектуючих та поставок в цілому - задовільна.

Номенклатура продукції і обсяги її виробництва (питома вага у % в загальному обсязі виробленої):

- компресори гвинтові - 67%;

- компресори поршневі - 8 %;

- пересувні і напівстаціонарні компресорні станції - 4%;

- насоси водокольцеві вакуумні - 2%;

- кульова запірно-регулююча арматура - 4%:

- охолоджувачі - 1%.

Основні галузі народного господарства - споживачі продукції:

- енергетична;

- вугільна;

- гірничодобувна;

- харчова;

- нафто-, газодобувна;

- хімічна;

- коксохімічна;

- машинобудування;

- агропромисловий комплекс.

Основні споживачі продукції - підприємства України. Збут в країни СНД складає 7 % від загальної реалізації; Україна - 93 %.

Вироблена продукція відповідає сучасному науково-технічному рівню.

Необхідність випуску продукції обумовлена постійним стійким попитом у споживача.

Розробляються інвестиційні проекти щодо впровадження у виробництво високотехнологічної наукомісткої продукції. Подальші плани пов'язані з виробництвом та удосконаленням конкурентоспроможної енергозберігаючої компресорної техніки, кульової запірної та регулюючої апаратури, теплообмінників, інших видів продукції та послуг, які матимуть попит на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Продукція, що випускається ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш" має постійний попит на ринку України, в державах СНД. Це дозволяє зробити висновок, що підприємство має перспективи діяльності у найближчі роки.

Бухгалтерія - це самостійний структурний підрозділ апарату управління ВАТ "НВАТ ВНДІкомпресормаш", який здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства. Вона тісно пов'язана з усіма підрозділами підприємства, отримує від них необхідну для обліку і контролю документацію та надає їм економічну інформацію.

Бухгалтерію очолює головний бухгалтер. Коло обов'язків головного бухгалтера визначається Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і Посадовою інструкцією головного бухгалтера.

Головний бухгалтер:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і надання в встановлені строки фінансової звітності;

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- приймає участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестач, крадіжок і псування активів підприємства;

- керує діяльністю бухгалтерії, розподіляє обов'язки між працівниками, очолює і контролює їх роботу і т.д.

Функції бухгалтерії регламентуються посадовими інструкціями виконавців, які розробляються головним бухгалтером - це „Посадова інструкція працівників бухгалтерії” та „Посадова інструкція касира”.

Згідно посадової інструкції працівників бухгалтерії за облік готової продукції відповідає бухгалтер відповідальний за облік запасів.

Згідно Наказу про облікову політику підприємство застосовує меморіально-ордерну форму обліку. На підприємстві використовується автоматизована система обліку 1С:Бухгалтерія.

Для складання фінансової звітності відповідно до чинних нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зі ставність показників фінансових звітів. Принципи облікової поліпики закріплюються в наказі про облікову політику (Додаток А).

2.2 Організація первісного обліку

На підприємстві передача продукції з виробництва на склад оформлюється приймально-здавальним актом (Додаток Б). При цьому на складі виписується прихідний ордер. В приймально-здавальному акті вказується дата складання, назва і номер виробу, номер замовлення, цех-здавальник і склад-отримувач, а також кількість, ціна і сума на яку було передано продукції. Акт візується підписами начальника цеху, майстра цеху, начальників відділу технічного контролю і бюро технічного контролю, а також завскладом. Приймально-здавальний акт складається в 4 примірниках: 2 матеріально відповідальним особам (здаючій і приймаючій), в бухгалтерію і відділ економічного планування.

Ціна виробу проставляється на підставі номенклатури. Там вказується назва виробу, його відмінні ознаки, привласнений йому номер та облікова ціна, яка розраховується планово-економічним відділом як планова собівартість.

Відпуск продукції зі складу може відбуватися кількома способами.

При відпуску на внутрішні потреби оформлюється вимога (Додаток В). В ній вказується дата складання, прізвища осіб, що відпустила і отримала виріб, цех (відділ) отримувач, назва і номер виробу, норма використання, відпущена кількість. Вимогу підписують особи, що відпустила (завскладом) і що отримала виріб.

Якщо на складі отримуються вироби для кількох чоловік (спецодяг) то в бухгалтерію здається список осіб, що його отримали (Додаток Д). Там цей звіт додається до вимоги і тільки разом вони можуть бути проведені.

При відпуску продукції покупцям оформляються відпускні документи. Це може бути видаткова накладна (Додаток Е), або рахунок-фактура (Додаток Ж).

В накладній вказуються назви підприємств (що отримує і що видає), назва виробів, кількість, ціна, сума. Вона візується підписами голови правління, головного бухгалтера, особи що відпустила (завскладом) і що отримала продукцію.

Але зазвичай підприємство користується рахунком-фактурою, яка складається з 2 частин: у першій вказується на відпуск продукції (аналог накладної), а в другій вказується сума до сплати, номер рахунку, банк у якому обслуговується наше підприємство і т.д. (аналог рахунку). Підписується рахунок-фактура тими ж особами, що і накладна.

Поряд з цими документами при відпуску продукції через третю особу (що трапляється досить часто) підприємство використовує доручення - документ, що засвідчує доручення покупця (юридична особа) деякій особі (фізичній) забрати оплачену (авансом) нею продукцію, тобто вона призначена для підтвердження права окремої особи бути довіреною особою підприємства при прийманні ТМЦ. Доручення як виписується нашим підприємством (при закупівлі ТМЦ) так і отримується від інших підприємств (при реалізації продукції).

Довіреність представляє собою відповідним чином захищений бланк суворої звітності. Там вказується прізвище, ім'я і побатькаві довіреної особи, ТМЦ які має отримати довірена особа. Довіреність дійсна при пред'явленні паспорта протягом 10 днів з дати оформлання. Всі видані довіреності реєструються в журналі обліку виданих довіреностей, а при використанні залишаються на підприємстві, що відпустило ТМЦ. Бланки довіреностей обліковуються на забалансовому рахунку 08 „Бланки суворої звітності”.

Незалежно від того яким документом засвідчується відпуск продукції підприємство виписує податкову накладну (Додаток З) - документ, що дає право покупцю на податковий кредит. В ній окрім даних, що вказуються в рахунку-фактурі є індивідуальний податковий номер і розрахунок ПДВ. Підписується податкова накладна тільки особою, що її склала. Зазвичай це головний бухгалтер.

2.3 Організація аналітичного і синтетичного обліку

На складі у зв'язку з відсутністю автоматизації облік ведеться за допомогою облікових регістрів - карток складського обліку. У них здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

Щомісячно на підставі цих карток завскладом складає „Звіт про рух матеріальних цінностей” і здає його до бухгалтерії. Там вказується наявність і рух запасів по кожному виду. Звіт складається по кожному субрахунку окремо.

В бухгалтерії ведеться автоматизований бухгалтерський облік з використанням програмного забезпечення 1С:Бухгалтерія. Там щоденно складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів.

Бухгалтер раз на 10 днів перевіряє правильність ведення карток на складі звіряючи їх дані з даними бухгалтерії.

Відхилення фактичної собівартості від планової (облікових цін) щомісячно списуються проводкою Д-т 26 К-т 23.

В кінці місяця в бухгалтерії складається „Звіт про надходження ТМЦ”, „Звіт про реалізацію ТМЦ”, „Залишки ТМЦ по рахунку №26” в роздрібних і закупівельних цінах. Робиться аналіз по рахунках 26 і 701, складається головна книга з деталізацією по документах (Додаток К) і оборотна відомість по рахунку 26 (Додаток Л).

Для обліку готової продукції на підприємстві передбачено рахунок 26 „готова продукція” з розподілом по субрахункам:

261 компресорне обладнання;

262 кульова запірно-регулююча арматура;

263 охолоджувачі;

264 інше.

На ці рахунки продукція списується з усіх субрахунків рахунку 23 „Виробництво” окрім субрахунку 231 „Теми” де ведеться облік витрат на замовлені науково-дослідні роботи. Також можливі ситуації коли рахунок 26 „Готова продукція” буде кореспондувати по дебету з кредитом рахунків:

25 „напівфабрикати”

37 „розрахунки з різними дебіторами”

42 „додатковий капітал”

71 „інший операційний доход”.

По кредиту цей рахунок буде кореспондувати з дебетом рахунків:

20 „виробничі запаси”

22 „малоцінні та швидкозношувані предмети”

23 „виробництво”

37 „розрахунки з різними дебіторами”

79 „фінансові результати”

90 „собівартість реалізації продукції”

92 „адміністративні витрати”

93 „витрати на збут”

94 „інші витрати операційної діяльності”

99 „надзвичайні витрати”

3.ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Вдосконалення обліку процесу реалізації готової продукції

Як було вище сказано облік готової продукції грає важливу роль в прийнятті управлінських рішень, що впливають на діяльність підприємства. Тому навіть незначні недоліки в обліку негативні наслідки для діяльності всього підприємства.

При аналізі ведення бухгалтерського обліку на вказаному підприємстві нами було виявлено наступні недоліки і запропоновано шляхи їх вирішення.

При обліку процесу релізації готової продукції обовязковий облік ПДВ. В процесі діяльності підприємства досить часто зустручається ситуація передоплати. Для ведення податкового використовується субрахунок
643 „Податкові зобовязання”.

Застосування в бухгалтерському обліку субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" передбачає, щоб за кожним первинним документом, пов'язаним з оплатою чи відвантаженням цінностей, бухгалтер встановив, яка з цих подій відбулася раніше, оплачені цінності чи ні. І тільки після цього він може зробити відповідні записи з використанням або без використання субрахунку 643. Це надто складні і дуже трудомісткі облікові функції за незначної кількості господарських операцій з відвантаження цінностей. На підприємствах, де таких операцій протягом місяця здійснюються велика кільеість, затрати часу на встановлення події, що відбулася раніше, та на їх облік досить високі. Необхідно спростити облік розрахунків з ПДВ із застосуванням цього субрахунку.

Суть спрощення бухгалтерського обліку реалізації цінностей, пов'язаного із застосуванням субрахунку 643 "Податкові зобов'язання", має полягати в тому, щоб обмежити записи на ньому лише нарахованими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість від сум передоплат цінностей, які станом на кінець місяця не були відвантажені. При цьому слід виключити з обліку на субрахунку 643 найбільш масові записи, пов'язані з передоплатою і подальшим відвантаженням або відпуском цінностей покупцям і замовникам у звітному місяці в рахунок отриманих передоплат.

У цьому разі відпаде потреба за кожною із операцій з оплати і відвантаження цінностей в кожному окремому випадку з'ясовувати, яка із операцій відбулася раніше, не кажучи вже про значне скорочення кількості записів у синтетичному обліку на субрахунку 643, а головне в аналітичному обліку до нього. Зрозуміло, наскільки це важливо.

Для цього бухгалтер впродовж звітного місяця має відстежувати тільки операції, пов'язані з передоплатами цінностей, отриманих від покупців і замовників у минулі звітні періоди, і вказувати на первинних товарних документах на відвантаження цінностей у рахунок цих передоплат кореспонденцію рахунків з використанням субрахунку 643 "Податкові зобов'язання". Д-т 90 "Собівартість реалізації" -- К-т 26 "Готова продукція", 28 "Товари" та ін і Д-т 70 "Доходи від реалізації" -- К-т 643 "Податкові зобов'язання".

Операції з надходження авансових платежів від покупців у звітному місяці відстежувати немає потреби, оскільки податкові зобов'язання з податку на додану вартість від сум авансових платежів (передоплат), одержаних від покупців і замовників у звітному місяці, в рахунок яких цінності до кінця місяця не відвантажені, відображаються в обліку за даними спеціальної сальдової відомості, складеної за перевіреними даними аналітичного обліку розрахунків із покупцями і замовниками (Додаток), з врахуванням особливостей запису платіжних документів в облікових регістрах за дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" і тільки за цими операціями, пов'язаними з нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ за станом на кінець місяця, треба зробити відповідні записи з відображення в обліку нарахування податкових зобов'язань за дебетом субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" згідно з Інструкцією (Д-т 643 -- К-т 641 (ПДВ)) до наступного їх збалансування (відвантаження цінностей покупцям і замовникам).

Спрощення обліку відвантаження й реалізації цінностей не потребує ведення жодних додаткових облікових регістрів, оскільки сальдову відомість здійснених і незбалансованих передоплат покупців і замовників (Додаток М) складають за даними існуючого на підприємстві аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками Нарахування податкового зобов'язання з ПДВ за даними сальдової відомості підтверджується платіжними документами й відповідними податковими накладними.

Записи за всіма Іншими операціями з відвантаження і оплати цінностей здійснюються без використання субрахунку 643 "Податкові зобов'язання".

Перевірка правильності складеної сальдової відомості здійснюється на підставі відповідних податкових накладних на суми ПДВ, що входять до сум незбалансованих авансових платежів, виділених у графі "В т. ч. ПДВ" в облікових регістрах за дебетом рахунків підприємства в банку. Суми ПДВ можуть бути додатково перевірені розрахунково (сума передоплат, помножена на 20 %)

Перейти на такий спрощений бухгалтерський облік реалізації цінностей і податкових зобов'язань з ПДВ можна з будь-якого першого числа місяця. Для цього за формою таблиці необхідно скласти сальдову відомість передоплат, отриманих від покупців і замовників цінностей і незбалансованих станом на початок місяця, та звірити, чи збігається сума ПДВ за цією відомістю із сумою кінцевого сальдо за дебетом субрахунку 643 "Податкові зобов'язання" за попередній місяць.

Також ми пропонуємо дещо вдосконалити систему синтетичного обліку.

3.2 Вдосконалення синтетичного обліку

Так на даному підприємстві в плані рахунків передбачено 7 субрахунків для ведення обліку готової продукції з досить детальним розподілом по її видах, що на наш погляд не є раціональним. При такому розподілі рахунків втрачається наглядність представленої інформації. Наприклад по субрахунку 261 „Компресорне обладнання” не можна сказати не можна визначити багатьох показників стосовно типів компресорного обладнання. Тобто обсяг реалізації, залишок на складі і навіть для розрахунку прибутку від реалізації конкретного типу обладнання необхідно зробити ряд розрахунків.

Задля уникнення цих ускладнень пропонуємо застосувати наступний розподіл рахунку 26 „Готова продукція” по субрахункам:

261 компресори гвинтові;

262 компресори поршневі;

263 пересувні і напівстаціонарні компресорні станції;

264 насоси водокольцеві вакуумні;

265 кульова запірно-регулююча арматура;

266 охолоджувачі;

267 інші.

При такому розподілі субрахунків можна необхідну інформацію відразу визначити по типах обладнання, а так як різні типи обладнання мають не тільки різну технологію виробництва, а й різні ринки збуту, то це дає значне покращення якості наданої інформації.

3.3 Вдосконалення ведення бухгалтерських форм

Також нами було помічено, що бухгалтерський облік ведеться на російській мові. Саме ведення бух обліку на російській мові не є порушенням законодавства України, але використання бланків, що надруковані українською мовою може призвести до непорозумінь. Також при веденні автоматизованого бухгалтерського обліку помічено, що постійна інформація здебільшого введена українською мовою, а змінна вводиться російською. Тому деякі документи роздруковуються двомовними. Хоча цей недолік і не є суттєвим його бажано усунути.

Спрощення виписування документів можна досягти об'єднанням рахунку-фактури і податкової накладної в одному документі. В ньому буде фіксуватися та ж інформація, яка передбачена в податковій накладній. Можна було б відмовитися від назви документа "рахунок-фактура" (рахунок), а залишити назву "податкова накладна", проте це спричинить за собою зміну цілого ряду вже існуючих юридичних актів (діючих інструкцій, кодексів і др.), а також розповсюдження дії податкової накладної на інші держави, якщо цим документом буде оформлятися відправка продукції за межу, наприклад до Росії, де цей документ не використовується.

В даному випадку йдеться не про зміну функції податкової накладної, а про зміну назви і відмову від виписування одного з двох документів. Цим самим створюються умови для спрощення обліку, тим паче, що в п. 12 гл. 35 проекту ПК подібні факти припускають, якщо "...оформлення митної декларації прирівнюється до податкової накладної".

Всі інші положення по оформленню операцій надходження прибутків податковими накладними, які передбачені в гл. 35, залишаються: відособлена фіксація операцій, які оподатковуються і які не обкладаються ПДВ; кожна повна або часткова поставка товарів, робіт і послуг і т.п.

Можливість подібного підходу підтверджує той факт, що податкова накладна як документ не використовується ані в Російській Федерації, ані у Франції, яка перша запропонувала ПДВ.

Разом з тим потрібно зупинитися на порядку накопичення даних, зосереджених в податкових накладних. До останнього часу це положення ще до кінця не вирішено. В п. 14 ст. 4035 вказано, що "...облік ведеться в спеціальних книгах, формах, порядок заповнення яких встановлюється центральним органом державної податкової служби України".

На нашу думку, доцільно об'єднати зусилля фахівців Міністерства фінансів України і ГНАУ і розробити такий регістр для накопичення даних податкових накладних, який відповідав би потребам як податкового, так і бухгалтерського обліку.

ВИСНОВКИ

Облік готової продукції є важливою складовою бухгалтерського обліку. Саме його дані впливають на прийняття управлінських рішень стосовно обсягу і асортименту випущеної продукції і навіть на прийняття стратегічних рішень стосовно напрямку подальшого розвитку підприємства, його виробничих фондів. Неправильно прийняте рішення по цих питаннях може призвести навіть до банкрутства підприємства.

Об'єктом аналізу є ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш” підприємство, що спеціалізується на виготовленні і ремонті різноманітного компресорного устаткування. Дане підприємство випускає ряд видів продукції які не мають аналогів в Україні застосовуючи при цьому новітні технології.

При вивченні організації бухгалтерського обліку на базі ВАТ „НВАТ ВНДІкомпресормаш” ми прийшли до висновку, що там використовується меморіально-ордерна форма обліку. Бухгалтерський облік на підприємстві вцілому організований добре.

За облік готової продукції відповідає бухгалтер відповідальний за облік запасів (складовою частиною яких вона є). Він діє на підставі нормативно-правових актів, наказу про облікову політику, посадової інструкції працівників бухгалтерії.

Разом з тим на підприємстві виявлено ряд недоліків у веденні бухгалтерського обліку.

По-перше при використанні рахунку 643 „Податкове зобов'язання” проводиться досить велика кількість зайвих операцій, що впливає на завантаженість працівників бухгалтерії. Бухгалтера повинні по кожній операції продажу визначати першу подію, тобто відшукувати пари відповідним первинним документам. Це досить трудомістка робота.

Разом з тим можна без зміни плану рахунків, чи облікової політики в достатньо короткий проміжок часу можна значно скоротити витрати часу на обробку первинної документації впровадивши запропоновані нами вдосконалення.

По-друге на підприємстві використовується недосконалий план рахунків (стосовно рахунку 26). Він задовольняє потреби податкового і фінансового обліку, але при незначних його змінах можна отримати значно більше інформації для управлінських цілей.

По-третє на підприємстві де дотримуються однієї мови ведення бухгалтерського обліку. Це хоча і не є серйозним порушенням, але його бажано усунути задля запобігання непорозумінь.

Зазначені заходи дозволять зробити бухгалтерію більш ефективною: і менш затратною, і більш інформативною.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16.07.99 року № 996.

2. Закон України “Про господарські товариства” від вересня 1991 року
№ 1576.

3. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р.
№168/97-ВР.

4. Інструкція ”Про застосування Плану рахунків бухгалтерському обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” від 30 листопада 1999 р. № 291.

5. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 01.07.97р. №218.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” від 26.06.1999р. №87.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” від 21.06.1999р. №87.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” від 2.10.1999р. №246.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід” від 14.12.1999р. № 290.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати” від 19.01.2000р. №318.

11. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. -Житомир: ЖІТІ, 2001.-243 с.

12. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік:-Житомир: ЖІТІ, 2001.-672 с.

13. Глен А.Велш. Деніел Шорт. Основи фінансового обліку: Пер. з англ. Мінін О., Ткач О. - К.:Основи, .-1999.- №47.-від 02.02.2001р. -241с.

14. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учет .-1998 .- 382 с.

15. Голов С.Ф.Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.- 2000 .-765 с.

16. Завгородній В.П.Бухгалтерський учёт в Украине с использованием национальных стандартов : Учебное пособие 2001.-848 стр.

17. Костюченко В. Облік запасів за національними П(С)БО // Бухгалтерський облік і аудит. - № 5. - 2000. - с 13.

18. Кужельний М.В. Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник К.: КНЕУ, - №47. - 2001. - 256с.

19. Назаренко І. Як правильно організовувати облік запасів // Все про бухгалтерський облік. - № 104. - 2002. - с 12.

20. Павлюк І. Бух облік реалізації ТМЦ іподаткових зобов'язань з ПДВ // Бухгалтерський облік і аудит. - №7. - 2000. - с20.

21. Павлюк І. Проблеми бух обліку виробничих запасів, товарів та пропозиції, щодо їх вирішення // Бухгалтерський облік і аудит. - № 6.- 2000. - с 40.

22. Святодух В. Пересортиця ТМЦ // Баланс. - № 22. - 2003. - с 62.

23. Сопко В. Бухгалтерський посібник: К.:КНЕУ.- 2000.-132с.

24. Хендріксен Є.С. Ван Бред М.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: М.: Фінанси та статистика. - 2000.- 342с.

25. Хлипальская В. Влияние оценки стоимости запасов оборотного капитала на финансовые результаты предприятия // Бухгалтерский учет и аудит. - № 6 - 2002. - с 30.

26. Хлипальская В. Значение оценки стоимости в учете запасов ТМЦ на прадприятии // Бухгалтерский учет и аудит. - № 3 - 2002.- с 25.

27. Хлипальская В. Учет поступлений и хранения запасов оборотного капитала предприятия в принятии управленческих решений // Бухгалтерский учет и аудит. - № 11 - 2002. - с 37.

Размещено на Allbest.ru