Організація і методика аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками (на прикладі ТОВ "Прогресбуд-ПС" м. Суми)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра економічного контролю і аудиту

Курсова робота

з дисципліни “Організація і методика аудиту”

на тему :

“Організація і методика аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками”

(на прикладі ТОВ «Прогресбуд-ПС» м. Суми)

Виконала : студентка 4-го курсу

0701-2 групи

факультету «Економіки та

підприємництва»

спеціальності “Облік і аудит”

Рудик Аліна Олександрівна

Керівник: асистент Орєхова Альвіна Іванівна

Суми - 2011р.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

2. Аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками

2.1 Організація внутрішнього контролю на підприємстві

2.2 Мета, завдання, джерела перевірки розрахунків з постачальнакми та підрядниками

2.3 Методика проведення аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками

2.4 Документальне оформлення результатів аудиту

3. Шляхи вдосконалення методики проведення аудиторської перевірки

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

У процесі господарської діяльності підприємства вступають у різні розрахункові відносини з постачальниками та підрядниками. Підприємства здійснюють різні розрахунки як безготівкового порядку, так і з використанням готівкових коштів, векселів, товарообмінних операцій. Щоб уникнути порушень і зловживань під час здійснення розрахункових операцій, потрібно проводити постійний контроль за їх проведенням та відображенням у бухгалтерському обліку. Оскільки основну частину закуплених сировини, матеріалів, товарів, послуг підприємства отримують від постачальників, то основну частину розрахункових операцій становлять розрахунки з постачальниками і підрядниками.

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що в сучасних умовах ретельно поставлений облік розрахункових операцій з, постачальниками та підрядниками, а також своєчасний оборот грошових коштів роблять значний вплив на фінансові результати підприємства (прибутки або збитки). При розрахунках з постачальниками та пыдрядниками, в залежності від ситуації, виникає кредиторська та дебіторська заборгованість, що істотно впливає на фінансовий стан підприємства. Чітка організація розрахунків між постачальниками безпосередньо впливає на прискорення оборотності оборотних коштів і своєчасне надходження грошових коштів. У зв'язку з цим виникає необхідність проведення аудиторської перевірки розрахункових операцій.

Метою курсової роботи є вивчення особливостей проведення аудиторських перевірок розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками, а також виявити позитивні сторони і недоліки розрахункових операцій, розробити рекомендації з удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками для поліпшення фінансового стану підприємства.

Виходячи з даної мети, завданням курсової роботи є теоретичне проведення аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Об'єктом дослідження послужило підприємство ТОВ «Прогресбуд-ПС» міста Суми, яке займається будівництвом і продажем нерухомого майна.

У ході написання курсової роботи були використані логічні, економіко-статистичні та розрахунково-аналітичні методи дослідження.

Джерелами інформації для перевірки вказаних розрахунків є:

1. законодавчі і нормативні акти, що регулюють питання організації обліку і оподаткування розрахункових операцій (Закон України «Про податок на додану вартість», П(с)БО 9 «Запаси», 11 «Зобов'язання», 16 «Витрати», 18 «Будівельні контракти», План рахунків бухгалтерського обліку, Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку тощо);

2. наказ про облікову політику підприємства;

3. первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (рахунки-фактури, платіжні доручення, товарно-транспорті накладні тощо).

4. акти звіряння розрахунків;

5. журнали ордери, відомості, оборотно-сальдові відомості, Баланс, Звіт про фінансові результати тощо.

1. Теоретичні основи аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками

Розкриваючи поняття процесів постачання, Сук Л. Л. вважає за необхідне дати визначення цього терміна, оскільки в літературі з аудиту до цього часу не зверталася увага на такі «дрібниці», а тому не зовсім зрозуміло що саме слід вважати процесом у виробничій діяльності.

Процесом (лат. «processus» - проходження, просування) називається послідовна закономірна зміна певного явища та перехід від одного явища до іншого. Іншими словами, підприємницька діяльність породжує закономірну і послідовну зміну процесів:

1) придбання факторів виробництва - постачання;

2) їх трансформацію у готовий продукт (роботи чи послуги) - виробництво;

3) продаж готової продукції - збут;

4) розширення чи модернізацію матеріально-технічної бази - інвестування.

Тому автор вважає, що саме процесу постачання необхідно приділити увагу при проведенні аудиторської перевірки, зокрема правильності розрахунків, що виникають між підприємством і його постачальниками [22].

Радянська В. В. вважає, що процес постачання полягає в тому, що підприємство укладає договори з постачальниками на необхідні йому фактори виробництва, організовує доставку та складування виробничих запасів, перераховує гроші постачальникам за отримані матеріали. Під час цього процесу відбувається зміна активу з форми грошей на форму майна, призначеного для виробництва , а значить обліковці можуть зробити помилку при проведенні даних операцій і аудитору необхідно їх ретельно перевірити[20].

Першим процесом, без якого неможливий виробничий процес, є постачання, вказує Кулаковська Л.П., основне завдання якого полягає в забезпеченні потреб виробничого процесу в різноманітних факторах виробництва - сировині, матеріалах, паливі, тарі, запасних частинах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, основних засобах, живій робочій силі), капіталі (інвестиції, гроші) та інших ресурсах. На виході знаходиться продукція, товари, роботи чи послуги (для нашого підприємства - збудована підрядною організацією будівля), яка призначена для продажу споживачам. Від споживачів продукції на підприємство надходять гроші, а виходять - при оплаті постачальникам факторів виробництва, тому необхідно звернути увагу на облік грошових коштів, які підприємство сплачує своїм постачальникам та підрядникам [9].

Фомін Ф.Ф. підкреслює, що для здійснення процесу постачання необхідні фінансові ресурси (гроші), які підприємство отримує лише після збуту продукції покупцям. Крім цього необхідно забезпечити безперебійність усіх процесів - постачання, виробництва і збуту. Особливу увагу автор пропонує звернути на канали реалізації продукції, ціну реалізації та перевірку укладених договорів з покупцями. Якщо готова продукція не буде швидко реалізована, то підприємство не зможе закупити необхідні фактори виробництва, що ускладнить кругообіг капіталу. Несвоєчасне забезпечення потреб виробничого процесу призведе до зменшення випуску продукції, обсягу реалізації і виручки [23].

Для Огійчука М. Ф. значне місце посідає раціональна організація матеріально-технічного постачання, яке забезпечує укладання договорів на поставку ресурсів, доставку їх на склади, розміщення і зберігання, доставку на робочі місця, тому він пропонує детально перевіряти укладені договори з постачальниками і підрядниками та реальність цін, вказаних у них [11].

На думку Бутинця Ф. Ф. необхідно ретельно перевіряти повноту оприбуткування цінностей, які надходять від постачальників, а також дослідити ефективність діючих форм розрахунків на підприємстві і розцінок за виконані роботи, що надаються підрядною організацією.

Перевірка наявності та правильності оформлення первинних документів, які є підставою для здійснення розрахунків є одним із основних завдань аудитора. Кожне підприємство самостійно визначає форму первинних документів, які мають як переваги, так і недоліки [4].

Якщо говорити детальніше про форми безготівкових розрахунків, які застосовуються у розрахунках з постачальниками то у статті Буряка П. Ю. аналізуються існуючі форми безготівкових розрахунків, вказуються рекомендації по більш ефективному здійсненню підприємствами розрахункових взаємовідносин.

Він констатує, що на сьогодні розрахунки платіжними дорученнями є однією з найбільш поширених форм безготівкових розрахунків в Україні. Платіжні доручення застосовуються як при внутрішньоміських, меншою мірою при зовнішньоміських поставках, так і між державами. Недоліком розрахунків платіжними дорученнями, на думку автора є те що немає гарантії платежу, відбувається вилучення коштів. Рідко застосовуються платіжні вимоги-доручення, які використовуються в тому випадку, коли покупець одержує товар і дає згоду на оплату. А це змушує постачальника вилучати з обороту свої власні оборотні кошти. В цьому Буряк П. Ю. вважає один з недоліків цієї форми розрахунків [3].

Білик М. Д. вважає, що акредитивна форма розрахунків в умовах неплатежів найповніше відповідає інтересам обох сторін - постачальника і покупця. Він зазначає, що при застосуванні цієї форми безготівкових розрахунків банки не залишаються осторонь, а здійснюють контроль за використанням коштів. При цьому досить доступною є технологія її застосування. Особливістю акредитиву є те, що його можна відкрити в банку платника або в банку постачальника у одному з видів: покритий і непокритий. Отже, можна констатувати, що акредитивна форма розрахунків відповідає інтересам як постачальника, так і платника і тому мусить більш активно використовуватись у безготівкових розрахунках [1].

На думку Гури Н. О. вексель сприяє прискоренню реалізації товарів і збільшенню швидкості обігу коштів, що знижує потреби господарських суб'єктів в кредитних ресурсах і в грошових коштах в цілому. Можливість передачі векселя за допомогою передаточного надпису збільшує обертаємість векселя і додає до вексельної функції кредитного інструменту ще одну - засобу для погашення боргових вимог. Погашення цілого ряду зобов'язань за допомогою такого векселя дозволяє зменшити потреби в коштах. Автор також зазначив, що з впровадженням вексельного обігу і розрахунково-платіжну систему України підвищується роль банків і їх контрольна функція [7].

До нормативної бази, яка допоможе аудитору розглянути, перевірити правильність ведення і надати необхідні ефективні рекомендації щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками можна віднести:

· Закон України „Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року за номером 3125-XII (з наступними змінами та доповненнями).

· Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 червня 1999 р.

· Міжнародні стандарти аудиту: 300 «Планування», 700 «Аудиторський висновок по фінансовій звітності», 1005 «Особливості аудиту малих підприємств» тощо.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва». Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000р № 39.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання». Затверджений Наказом Міністерства фінансів України

· від 31.01.2000 р. № 20.

· План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій малого підприємництва. Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001р. № 186.

· Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами. Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003р. № 22.

2. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками

2.1 Організація внутрішнього контролю на підприємстві

Об'єктом нашого поглибленого дослідження є підприємство ТОВ «Прогресбуд-ПС» міста Суми.

Дане підприємство відноситься до суб'єктів малого підприємництва, є досить молодим, створене у 2007 році, проте свою діяльність розпочало з 2008 року і діє на основі статуту. В цьому ж році розпочалось будівництво власної офісної будівлі та офісів для продажу. Було вкладені капітальні інвестиції у розмірі 5817,9 тис. грн., статутний капітал становить 36 тис. грн. Будівництво здійснювалось підрядною організацією. У 2009 році будівництво було завершене, а будівля введена в експлуатацію і частково розпродана під офіси іншим фірмам.

Діяльність ТОВ «Прогресбуд-ПС» представлена головним органом управління - директором підприємства. Потім ідуть головний бухгалтер та помічник головного бухгалтера, які ведуть облік на підприємстві. Окремо виділений інженер - будівельник, який слідкує за процесом будівництва і нормами витрачання будівельних матеріалів. Загальні збори та правління очолює голова правління на яких обговорюються всі питання діяльності ТОВ «Прогресбуд-ПС» і відповідно координуються.

Проаналізувавши організаційну структуру та структуру управління можна сказати, що на підприємстві створені належні умови для активної та продуктивної праці робітників та задоволення соціальних потреб.

Обслуговується дане підприємство у Сумській філії Приватбанку. ТОВ «Прогресбуд-ПС» використовує автоматизовану форму обліку, основою якої є програма 1С: Бухгалтерія 7.7.

Діяльність підприємства є збитковою - у 2010 році збиток склав 1916,6 тис. грн., чисельність працюючих складає - 8 осіб.

Як відомо, внутрішній контроль присутній на кожному підприємстві, але ефективність його забезпечується не завжди. Так, невеликі підприємства найчастіше не мають достатнього персоналу, матеріальних ресурсів та рівня знань управлінців для організації необхідної системи внутрішнього контролю. На жаль, ТОВ «Прогресбуд-ПС» немає належної системи внутрішнього контролю, оскільки вони здійснюють невелику кількість господарських операцій та немає виробництва, пов'язаного з великими матеріальними витратами.

Однак підприємство намагається контролювати свою діяльність і ставить перед собою сім основних завдань: повнота обліку даних, точність обліку даних, законність господарських операцій, повнота записів, точність ведення записів, збереження бухгалтерських документів, захист активів.

Об'єктами внутрішнього контролю є :

· стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;

· фінансова звітність, її вірогідність;

· стан необоротних активів і запасів;

· забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

· платоспроможність і фінансова стійкість;

· система управління підприємством;

· оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню, своєчасність і повнота сплати податків;

· виробничо-господарська діяльність;

· достовірність проектно-кошторисної документації тощо.

Внутрішній контроль здійснюється безперервно. Окремі контрольні заходи проводяться в залежності від виникнення такої необхідності. Головний принцип організації внутрішнього контролю - доцільність та економічність.

З метою посилення контролю особливу увагу необхідно приділити перевірці економічної ефективності і доцільності операцій підприємств.

Контроль поточної діяльності повинен здійснюють комплексно, тому цим повинні займатися спеціалісти, які знають економіку і технологію виробництва. На ТОВ «Прогресбуд-ПС» бухгалтер займається перевіркою бухгалтерських документів, а інженер-будівельник слідкує за правильністю розрахунку норм витрачання будівельних матеріалів, строків будівництва, дотримання умов договору тощо[5].

До специфічних заходів контролю включають:

- періодичне зіставлення, аналіз і перевірку рахунків;

-перевірку арифметичної точності записів, контроль за умовами функціонування та використання комп'ютерних інформаційних систем, зокрема підтримання контролю за періодичними змінами комп'ютерних програм, доступом до бази інформаційних даних;

-введення і перевірку контрольних рахунків і перевірочних облікових регістрах по рахунках;

- порядок проходження та затвердження документів (графік документообігу);

- відповідність прийнятих внутрішніх правил вимогам законодавчих актів та зовнішнім джерелам інформації;

-порівняння загальної суми наявних грошових коштів і товарно-матеріальних ресурсів із записами в облікових регістрах.

Підприємство використовує різні процедури контролю, а саме:

а) процедури контролю за повнотою даних, що призначені для впевненості в тому, що всі дані по всіх операціях внесені до комп'ютерних файлів і прийняті на обробку;

б) процедури контролю за точністю даних необхідні для впевненості в тому, що дані по кожній операції відображені в обліку своєчасно і в повному обсязі та правильно рознесені по рахунках;

в) процедури контролю за дозволом (санкціонуванням) операцій спрямовані на забезпечення законності здійснення операцій;

г) процедури контролю за збереженням активів і записів - процедури, що базуються на обмеженні доступу до активів підприємства осіб, котрі не мають на те повноважень, запобіганні крадіжкам, псуванню та нестачі активів. Вони включають: створення та налагодження надійної контрольно-пропускної системи на підприємстві, встановлення засобів охорони, сигналізації, сейфів, обладнання складських приміщень тощо, а також періодичне проведення внутрішніх ревізій та інвентаризацій.

Основним документом організації внутрішнього контролю є план-графік, що об'єднує план і програму. У нього включають питання для перевірки, що мають економічне значення: виконання виробничої програми, завдання щодо реалізації тощо. Важлива роль у плані відводиться обстеженню збереження грошових коштів і матеріальних цінностей, а також поточними перевіркам за окремими виконаними роботами. Крім того, у плані-графіку вказуються виконавці планових робіт і визначається час проведення перевірок [21].

2.2 Мета, завдання, джерела аудиторської перевірки розрахунків з постачальниками та підрядниками

Метою аудиту розрахунків є встановлення правильності та доцільності ведення розрахунків з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності, роботи та послуги, своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов'язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов'язань, підтвердження законності виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості, її достовірності і реальності погашення на підставі показників фінансової звітності відповідно до чинного законодавства.

Завданнями аудиту розрахунків з постачальниками є:

1. встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права та обов'язки сторін та встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку ;

2. встановлення наявності і правильності оформлення документів з поставки ТМЦ (договорів, рахунків-фактур, актів звіряння розрахунків);

3. встановлення правильності здійснення вказаних операцій та відображення їх у обліку, а також перевірка своєчасності, правильності та достовірності здійснених розрахунків грошовими коштами, законності, достовірності та правильності відображення в обліку здійснених розрахунків з використанням векселів та товарообмінних операцій;

4. підтвердження повноти і своєчасності оприбуткування отриманих матеріалів чи обліку виконаних робіт;

5. встановлення правильності оформлення та відображення в обліку виданих авансів, пред'явлення претензій;

6. встановлення правильності відображення за відповідними статтями дебіторської чи кредиторської заборгованості в балансі підприємства;

7. встановлення причин та строків виникнення заборгованості по розрахунках, визначення реальності та шляхів її погашення [2].

Для досягнення поставлених завдань необхідно отримати аудиторські докази, використовуючи різні прийоми і джерела отриманої інформації.

Джерелами інформації для перевірки вказаних розрахунків є:

1. законодавчі і нормативні акти, що регулюють питання організації обліку і оподаткування розрахункових операцій (Закон України «Про податок на додану вартість», П(С)БО 7 «Основні засоби», 9 «Запаси», 11 «Зобов'язання», 16 «Витрати», 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», План рахунків бухгалтерського обліку, Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку тощо);

2. наказ про облікову політику підприємства;

3. договірна документація на постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт і послуг;

4. журнал реєстрації рахунків-фактур постачальників;

5. журнал реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей;

6. акти звіряння розрахунків;

7. акти інвентаризації розрахунків;

8. первинні документи (рахунки-фактури, товарно-транспорті накладні, податкові накладні, акти приймання робіт, платіжні доручення, транспорті документи, табеля обліку робочого часу тощо);

9. облікові регістри - журнали-ордери по рахунках 63, 23, 311 та відомості по них, оборотно-сальдові відомості, журнали проводок, річна звітність - Баланс та Звіт про фінансові результати [14,15,16,17].

2.3 Методика та процедури проведення аудиту

На рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. За кредитом цього рахунку відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, за дебетом - її погашення.

Перед проведенням аудиту аудиторська фірма заключає договір на проведення аудиту з підприємством, де обумовленя всі суттєві питання щодо обсягу перевірки, строків, прав та обов'язків обох сторін, умов сплати тощо (Додаток 1).

Аудитор відповідно розробляє план (Додаток 2) і програму проведення аудиту( Додаток 3), де розбиває всі стадії перевірки на дні. У програмі аудиту більш точно вказуються документи, що будуть перевірятися, прізвища аудиторів, дні перевірок тощо.

Аудит розрахункових операцій здійснюють у такій послідовності:

1.з'ясовують стан бухгалтерського обліку, фінансової звітності та внутрішнього контролю;

2.оцінюють основні показники підприємства;

3.проводять аналіз даних інвентаризації розрахунків, звіривши їх з фактичними даними, відображеними у Головній книзі, балансі підприємства, аналітичними даними розрахункових рахунків (звіряють залишки на початок звітного періоду, відображені в регістрах бухгалтерського обліку, із залишками, показаними у попередньому звітному періоді);

4.уточнюють реальність дебіторської та кредиторської заборгованості;

визначають правильність відображення зобов'язань в обліку;

5.виявляють основні форми розрахунків з постачальниками і підрядниками;

6.визначають повноту і правильність оприбуткування підприємством отриманих від постачальників запасів;

7.встановлюють дотримання діючих цін і тарифів [19].

Вивчення бухгалтерського обліку дає змогу визначити напрями подальшої перевірки та ті ділянки обліку, яким потрібно приділити більше уваги у зв'язку з наявними порушеннями (зловживаннями). Аудитор з'ясовує, наскільки використано облікові дані для підвищення ефективності внутрішнього контролю за діяльністю підприємства, а також забезпеченість ідентичності аналітичного та синтетичного обліку, відповідності первинного обліку даним балансу.

Переважаючу форму розрахунків з постачальниками та підрядниками аудитор визначає при здійсненні аналізу переліку товарно-матеріальних цінностей постачальників та суми кредиторської заборгованості перед ними на кінець року. Аудитор проводить вибіркову перевірку найбільш значних сум, вивчає наявні господарські договори та первинні документи. 

Перевірка форм розрахунків з постачальниками і підрядниками полягає у встановленні додержання законодавства щодо них та встановлених обмежень на застосування окремих із них.

Перевірка інвентаризацій кредиторської заборгованості полягає у проведенні аудитором аналізу матеріалів інвентаризацій розрахунків з постачальниками. За відсутності даних інвентаризації для виявлення реального стану кредиторської заборгованості аудитор має право вимагати її проведення.

Правильність відображення в обліку зобов'язань перевіряють так: 

з'ясовують наявність відповідних договорів та визначають правильність формування статей балансу, де відображуються розрахунки з постачальниками і підрядниками.

У процесі перевірки облікових регістрів аудитор має встановити відповідність залишку на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», відображеного в Головній книзі, залишкам аналітичного обліку.

Спосіб проведення документальної перевірки записів у Журналі - ордері залежить від кількості операцій. У разі великої кількості розрахунків застосовують вибірковий спосіб перевірки.

Аудитор має встановити достовірність рахунків-фактур постачальників і повноту оприбуткування матеріальних запасів (звіряють рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського та бухгалтерського обліку). Для виявлення зловживань застосовують зовнішні зустрічні перевірки і правильність кореспонденції рахунків, зазначеної в рахунках-фактурах, та відповідність суми рахунку в графі відповідних дебетових рахунків Відомості по рахунку 63 (Додаток 4). Це потрібно з'ясувати з метою виявлення зловживань, за наявності яких одержані запаси привласнюються за рахунок фальсифікації записів на рахунках бухгалтерського обліку. Також з'ясовують законність списання недостач, втрат від псування запасів з вини постачальників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки та достовірність розрахунків за невідфактурованими або неоплаченими поставками.

Перевірку правильності відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості здійснюють за даними аналітичного обліку до рахунків шляхом порівняння залишків за кожним видом розрахунків на початок періоду, що перевіряється, із залишками за відповідними статтями балансу.

При аудиті розрахунків з постачальниками треба встановити наявність договорів поставки матеріально-технічних засобів, перевірити доцільність їх придбання, дотримання встановлених договором розрахунків.

Особливу увагу слід звернути на своєчасність поставок, відповідність кількості та якості поставленої продукції вимогам договору, на використання підприємством своїх прав у разі порушення умов договору, правильність та обґрунтованість цін.

У разі перевірки повноти і правильності оприбуткування отриманих від постачальника запасів, дотримання діючих цін і тарифів завданням аудитора є встановлення:

1. наявності, достовірності та правильності оформлення договорів (контрактів) на доставку запасів;

2. повноти та своєчасності оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників;

3. достовірності та законності розрахунків з постачальниками;

4. дотримання строків позовної давності.

При перевірці правильності оформлення договорів (контрактів) на доставку запасів від постачальників аудитор повинен з'ясувати наявність обов'язкових реквізитів: місце підписання контракту, найменування постачальника та одержувача, суму договору відповідно до специфіки, ціну, умови поставки, умови платежу, документи, які підтверджують поставки, кількість і якість товару, форс-мажорні обставини, арбітраж.

Повноту оприбуткування запасів встановлюють порівнянням даних платіжних документів, які надійшли від матеріально - відповідальних осіб, регістрів аналітичного обліку за розрахунками з постачальниками.

Аудитор має впевнитись у тому, що отримані запаси, виконані роботи та надані послуги документально оформлені відповідно до вимог рахунками-фактурами, актами або довідками приймання виконаних будівельно-монтажних робіт тощо.

У разі перевірки обґрунтованості цін порівнюють ціни, зазначені в рахунках постачальників, з цінами, наведеними в укладених договорах.

Правильність розрахунків з постачальниками перевіряють зіставленням операцій з оплати рахунків з виписками банку або іншими грошовими документами. Ці дані мають збігатися [8,13].

Аудитор при перевірці розрахунків з постачальниками та підрядниками має встановити правильність кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, що дає змогу виявити не тільки помилки у відображенні в обліку розрахункових операцій, а й розкрити факти навмисного викривлення облікових даних з метою приховування допущених зловживань.

Аудитор перевіряє порядок ведення аналітичного обліку та повноту відображення в ньому операцій. З цією метою він розглядає кожну позицію, наявність виправдних документів щодо надходження та оприбуткування матеріальних цінностей на складі.

Перевірці підлягають операції, відображені в Журналі-оредрі по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і Реєстрі операцій за розрахунками з постачальниками (підрядниками). Аудитор має встановити своєчасність і повноту оплати кожного рахунка-фактури, правомірність віднесення на рахунки розрахунків матеріальних цінностей, повноту оприбуткування матеріальних цінностей на балансових рахунках та субрахунках, правильність оприбуткування, оцінки та відображення в регістрах обліку невідфактурованих поставок.

Аудитор повинен виявити у бухгалтерському балансі суми, щодо яких минув строк позовної давності, докладно проаналізувати й порівняти факти або з'ясувати випадки, коли за рахунок нестягнутої кредиторської заборгованості отримана дебіторська заборгованість привласнювалася.

У разі наявності дебіторської заборгованості постачальників аудитор повинен встановити дату виникнення та причини її утворення, приділити особливу увагу заборгованості із закінченим строком позовної давності, а також вжитим заходам, спрямованим на вилучення заборгованості постачальників.

Розрізняють такі види дебіторської заборгованості:

· поточну заборгованість, зумовлену діючим порядком розрахунків;

· заборгованість, не оплачену в строк;

· заборгованість із строком позовної давності, що минув;

· спірну заборгованість;

· безнадійну заборгованість.

Аудитор повинен встановити, чи проводилась інвентаризація розрахунків з усіма дебіторами та кредиторами, а в разі потреби провести зустрічну звірку розрахунків з ними (Додаток 5).

Під час перевірки розрахунків з підрядниками, які здійснюють будівельні роботи встановлюють:

- чи включено об'єкти, що будуються, до титульного списку;

- чи забезпечені вони відповідними джерелами фінансування;

- чи є проектно-кошторисна документація на будівельні об'єкти;

- чи укладені договори з підрядниками і які умови розрахунків (за об'єкт у цілому чи за етапи робіт);

- правильність застосування цін, розцінок, чи немає дописок обсягів виконаних робіт;

- достовірність поданих до оплати рахунків із доданими до них актами про виконані роботи.

Якщо буде виявлено факти завищення обсягів виконаних робіт, неправильного застосування цін, включення в рахунки витрат, непередбачених кошторисом, необхідно провести контрольний обмір виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт [12].

Під час аудиту операцій з постачальниками та підрядниками аудитором можуть застосовуватись прийоми:

-- правова оцінка укладання договорів на постачання продукції;

-- застосування письмового підтвердження від третіх осіб;

-- перевірка документів, отриманих суб'єктами підприємницької діяльності від третіх осіб;

-- застосування прийому інспекції та аналітичних процедур.

При проведенні розрахунків з постачальниками аудитору також необхідно оцінити систему внутрішнього контролю на підприємстві. При цьому можуть також застосовуватись прийоми опитування (письмові чи усні) працівників підприємства (Додаток 6).

Також можна провести опитування саме по розрахунках з постачальниками та підрядниками та включити туди такі питання:

1) чи існують у наявності договори на поставку продукції;

2) чи проводяться звіряння з постачальниками (щоквартально, на кінець року);

3) на скільки відсотків охоплюють такі звіряння всі операції по розрахунках з постачальниками;

4) кому надано право на отримання довіреностей, чи зафіксовано прізвище особи в наказі про облікову політику підприємства;

5) чи реєструються рахунки-фактури постачальників в окремому журналі;

6) чи мають місце факти неповернення невикористаних довіреностей на отримання товарно-матеріальних запасів;

7) чи своєчасно пред'являються претензії постачальникам;

8) чи існують постійно діючі комісії з встановлення розбіжностей між фактично отриманими товарно-матеріальними запасами і даними, що вказані в супроводжувальних і первинних документах;

9) чи завжди задовольняються пред'явлені постачальниками претензії;

10) чи застосовуються штрафні санкції до постачальників за невиконання ними договірних зобов'язань;

11) чи документально оформляється повернення матеріальних цінностей, що не відповідають якості, яка вказана в супроводжувальній документації;

12) чи здійснюється завезення матеріальних цінностей постачальниками на підприємство без наявності договорів;

13) чи розроблена для працівників бухгалтерії типова схема кореспонденції рахунків по розрахунках з постачальниками;

14) чи своєчасно надходять у бухгалтерію документи постачальників на оприбуткування товарно-матеріальних запасів від матеріально відповідальної особи;

15) чи здійснює бухгалтер перерахунок сум, що вказані в рахунках;

16) чи звіряє бухгалтер ціни, що вказані в документах, рахунках-фактурах, накладних, товарно-транспортних накладних, актах прийому-передачі [6,19].

Аудитор має встановити дотримання вимог П(с)БО 11 «Зобов'язання». Для цього доцільно використати перелік можливих порушень вимог П(с)БО 11 «Зобов'язання», що визначені окремими авторами (Додаток 7).

Для кращого розуміння аудитором кредиторської заборгованості по підприємству доцільно розрахувати показники складу та структури і показники оцінки поточних зобов'язань, які на ведені відповідно у Додатку 8 та Додатку 9.

Із даних показників стану та структури можна стверджувати, що поточні зобов'язання підприємства фактично зросли на 3067,1 тис. грн. Це є негативним, оскільки підприємство не може вчасно розрахуватись зі своїми кредиторами і має невиплачені борги.

Збільшилась питома вага короткострокових кредитів банків на 27,3 п.в. і у 2009 році вони займають майже 100% у структурі балансу. Це свідчить про те, що підприємство не забезпечене власними грошовими коштами і мусить запозичувати їх у банківських установах.

Однак, слід відзначити, що кредиторська заборгованість за роботи та послуги скоротилась на 1128,9 тис. грн., тобто підприємство погасило свої зобов'язання перед покупцями та замовниками.

Зобов'язання за розрахунками з бюджетом, оплати праці та зі страхування були повністю погашені як й інші поточні зобов'язання, до яких підприємство відносить відсотки за банківськими позиками.

У цілому по підприємству спостерігається збільшення зобов'язань підприємства, оскільки свою заборгованість воно частково покриває за рахунок кредитів банків. Сума кредиту зросла у 2009 році на 6707,7 тис. грн., однак облікова ставка НБУ на сьогодні досить велика, а умови кредитування - жорсткі. Підприємство ризикує не повернути залучені кошти і опиниться у критичному фінансовому становищі.

Показники оцінки поточних зобов'язань говорять нам, що середньорічна вартість кредиторської заборгованості у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшилась на 1128,9 тис. грн., що означає значне погашення своєї заборгованості перед кредиторами Сума закупівель підприємства зросла на 1959,6 тис. грн., що свідчить про нарощення підприємством обсягів діяльності.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зріс на 317,45 тис. грн. за рахунок збільшення суми закупівель і зменшення вартості кредиторської заборгованості. Це є позитивним, оскільки заборгованість обертається швидше, а підприємство розвивається.

Коефіцієнт погашення кредиторської заборгованості зменшився на 231,13 днів. Це сталося, оскільки у 2008 році коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості був дуже малий, а у 2009 році він стрімко зріс в декілька десятків разів. Проте зниження даного показника свідчить про неможливість підприємства вчасно розраховуватись зі сторонніми організаціями.

На 1 грн. дебіторської заборгованості припадає 0,51 грн. кредиторської заборгованості. Це означає, що підприємству на кожну гривню своїх надходжень погашає 51% своїх зобов'язань. Даний показник в цілому відповідає нормі, але підприємство поступово посилює свою залежність від кредиторів.

З даних таблиці можна сказати, що підприємство розвивається, оскільки зростає сума закупівель, швидше обертається кредиторська заборгованість, однак поряд з цим знижується його платоспроможність.

2.4 Документальне оформлення результатів перевірки

Після проведення всіх необхідних процедур перевірки аудитору належить оцінити повноту та якість виконання всіх пунктів програми аудиту. Крім того аудитор повинен провести систематизацію та аналітичний огляд результатів перевірки, щоб скласти об'єктивну письмову інформацію клієнту.

Систематизація результатів перевірки полягає у приведенні у певну послідовність всіх отриманих результатів. По можливості виділяють найбільш суттєві зауваження: невірні записи на рахунках, порушення податкового законодавства, відсутність записів на рахунках та інше.

Аналіз результатів перевірки може проводитися за отриманими даними і має декілька цілей:

* загальний аналіз облікової політики, прийнятої клієнтом;

* правильність ведення обліку за окремими розділами та рахунками;

Облікова політика аналізується в частині її відповідності методичному, технічному та організаційному аспектах, виявляються найбільш істотні моменти і робляться висновки про відповідність облікової політики положень ведення обліку та їх дотримання.

Правильність ведення обліку визначається на підставі таких документів, як Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій малого підприємництва тощо.

Результати проведеного аудиту підлягають обговоренню аудиторською організацією з керівництвом підприємства. Метою спілкування є аналіз виявлених в ході аудиту проблем та узгодження запропонованих аудиторами поправок до бухгалтерської звітності підприємства [10].

За матеріалами проведеної перевірки аудиторській організації рекомендується поряд з обов'язковими поданням ТОВ «Прогресбуд-ПС» підготувати письмову інформацію (звіт) для керівництва об'єкта аудиту ( до курсової роботи прикладаю копію оригіналу аудиторського звіту за результатами аудиту, який був проведений у 2009 році. - Додаток 10)

Аудиторський висновок про виконану роботу в ТОВ «Прогресбуд-ПС» представляє думку аудиторської фірми про достовірність розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Аудиторський висновок - це документ із юридичним статусом для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування та судових органів.

Аудиторський висновок складається відповідно до вимог, які зазначено у Міжнародних стандартах аудиту 7 групи «Аудиторські висновки і звіти».

В аудиторському висновку вказується об'єкт аудиту: найменування підприємства, всі форми бухгалтерської звітності, у відношенні яких проводився аудит, звітний період і звітна дата. У висновку повинні бути враховані всі істотні обставини, що впливають на достовірність звітності. Аудиторський висновок має бути складено українською мовою, містити вартісні показники, виражені в гривнях, підписаний керівником аудиторської організації та аудиторами, які брали участь в аудиті. Виправлення в аудиторському висновку не допускаються.

Аудиторський висновок повинен складатися з трьох частин: вступної, аналітичної і підсумкової.

Вступна частина включає всі необхідні відомості про аудиторську фірму або аудитора, що працює самостійно. Так, для аудиторської фірми вказуються юридичну адресу та телефони, відомості про ліцензії на право аудиторської діяльності (номер ліцензії, дата видачі, найменування органу, що видав ліцензію, термін дії ліцензії); прізвища, імена та по батькові аудиторів, які брали участь у проведенні аудиту, їх кваліфікаційні атестати на право займатися аудиторською діяльністю. Для аудитора, який працює самостійно, вказується: прізвище, ім'я, по батькові, стаж роботи як аудитора; дата та найменування органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, а також термін дії ліцензії, номер кваліфікаційного атестата аудитора.

Аналітична частина являє собою загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю, бухгалтерського обліку та звітності ТОВ «Прогресбуд-ПС», а також дотримання організацією законодавства при здійсненні фінансово-розрахункових операцій.

Аналітична частина повинна містити: назву цієї частини, і кому адресована аналітична частина; найменування організації; об'єкт аудиту; загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю у ТОВ «Прогресбуд-ПС»; загальні результати перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності; загальні результати перевірки дотримання законодавства при здійсненні фінансово-розрахункових операцій.

Аналітична частина аудиторського висновку, що видається аудиторською фірмою, повинна бути названа "Звіт аудиторської фірми".

Аналітична частина повинна бути адресована керівництву ТОВ «Прогресбуд-ПС».

Виклад результатів перевірки стану внутрішнього контролю у ТОВ «Прогресбуд-ПС» має включати: відповідальність керівництва за організацію і стан внутрішнього контролю; мета і характер розгляду стану внутрішнього контролю при проведенні; загальну оцінку відповідності системи внутрішнього контролю масштабами і характером діяльності об'єкта аудиту; опис виявлених в ході аудиту істотних невідповідностей системи внутрішнього контролю масштабам та характером діяльності об'єкта аудиту.

Виклад результатів перевірки стану бухгалтерського обліку і звітності ТОВ «Прогресбуд-ПС» має включати: загальну оцінку дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності; опис виявлених в ході аудиту істотних порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності.

Виклад результатів перевірки дотримання ТОВ «Прогресбуд-ПС» законодавства при здійсненні фінансово-розрахункових операцій має включати: мету і характер розгляду відповідності низки скоєних перевіряється організацією фінансово-господарських операцій застосовним законодавства і нормативних актів при проведенні аудиту; загальну оцінку відповідності у всіх істотних відносинах організації при фінансово-розрахункових операціях на відповідність їх чинному законодавству.

Підсумкова частина являє собою думку аудиторської фірми про достовірності розрахунків з постачальниками та підрядниками ТОВ «Прогресбуд-ПС».

Підсумкова частина повинна включати: назву цієї частини, і кому адресована підсумкова частина; найменування організації; об'єкт аудиту; вказівку на нормативний акт, яким повинна відповідати бухгалтерська звітність, розподіл відповідальності ТОВ «Прогресбуд-ПС» та аудиторської фірми щодо бухгалтерської звітності; вказівку на нормативний акт, відповідно до якого проводився аудит; дату аудиторського висновку.

Підсумкова частина аудиторського висновку, що видається аудиторською фірмою, повинна бути названа "Висновок аудиторської фірми".

До аудиторського висновку повинна бути додана встановлена ??законодавством бухгалтерська звітність організації, щодо якої проводився аудит.

Кожна сторінка аудиторського висновку підписується аудиторською фірмою і засвідчується печаткою [6,18].

Зразок аудиторського висновку щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками прикладено в Додатку 11.

3. Шляхи вдосконаленя методики проведення аудиторської перевірки.

У ході проведення аудиторської перевірки розрахунків з постачальниками та підрядниками основними порушеннями ведення обліку є:

1.неоприбуткування ТМЦ, отриманих від постачальників, що веде до порушення облікової політики в частині вимоги повноти відображення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності і до заниження бази оподаткування з податку на майно підприємств;

2.підробка документів та складання фіктивних зобов'язань для забезпечення невірних виплат;

3.знищення справжніх документів (акцептованих доручень, платіжних доручень та ін.) і, як наслідок цього, неправомірне списання сум на розрахунки з іншими підприємствами;

4.відображення на рахунках бухгалтерського обліку нереальної дебіторської та кредиторської заборгованості;

5.неправильне або неправомірне відображення на рахунках обліку сум ПДВ, виділених в рахунках постачальників;

6.невідповідність даних у рахунках постачальників даними обліку підприємства;

7.порушення методології бухгалтерського обліку в частині невірно складених кореспонденції рахунків.

Складаючи програму перевірки, аудитор визначає, які прийоми для збору аудиторських доказів він буде використовувати. До їх числа належать:

- правова оцінка укладених договорів на поставку продукції та надання послуг;

- участь в інвентаризації фінансових зобов'язань;

- отримання письмового підтвердження від третіх осіб;

- перевірка документів, отриманих ТОВ «Прогресбуд-ПС» від третіх осіб.

На жаль, субрахунок 631 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” не показує заборгованість за кожним договором, не видно яка заборгованість поточна - термін сплати якої ще не настав, а яка вже прострочена, кредиторська заборгованість змішалась з дебіторською заборгованістю.

При перевірці аудитором оплати за рахунками, виникають проблеми з контролю за кредиторською заборгованістю за рахунками, бо оплата може бути повною або частковою.

Залишки за раніше сплаченими рахунками губляться, що унеможливує контроль за заборгованістю.

Для вдосконалення ведення аудиту з постачальниками та підрядниками пропонуємо ввести документ - Реєстр документів до сплати (Додаток 12).

Зведений “Реєстр документів до сплати” дуже ефективний, бо показує реєстр рахунків за кожним постачальником і підрядником та має інформацію про те, за що платить підприємство, які строки оплати та найголовніше - показує залишок за кожним рахунком на кінець дня і має накопичувальну інформацію на кінець місяця.

Цей документ дає змогу аудитору контролювати кредиторську заборгованість за конкретним рахунком від постачальника та підрядника.

Однією з основних проблем при аудиті стану розрахунків з кредиторами є визначення критеріїв класифікації кредиторської заборгованості, перевтілення системи взаємних неплатежів у систему взаємних платежів.

З метою оцінювання кредиторської заборгованості, що має сприяти визначенню стану підприємства, рекомендуємо здійснювати контроль за кредиторською заборгованістю за розмірами заборгованості окремих кредиторів, за строками погашення боргів за графіком та фактично.

Для поглиблення інформативності аудиту стану розрахунків із постачальниками та підрядниками необхідно застосовувати аналітичну таблицю.

Для цього пропонуємо вдосконалити аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками шляхом створення таблиці, де ми будемо бачити заборгованість кожного постачальника за договорами, термінами погашення заборгованості за графіком та фактично(Додаток 13).

Така форма дає змогу визначити за кожною операцією, здійсненою з постачальниками і підрядниками, дотримання встановлених у договорах термінів постачання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт) і своєчасність розрахунків з ними.

Висновки та пропозиції

аудит розрахунок постачальник підрядник

У процесі своєї діяльності підприємства купують матеріальні цінності, оплачують виконані роботи і надані послуги. На цій стадії виникають розрахункові відносини з постачальниками і підрядниками. Від правильної організації розрахунків із постачальниками і підрядниками значною мірою залежить організація матеріального забезпечення і постачання відповідно до договірних зобов'язань і комерційних угод. Завданням аудиту є перевірка достовірності даних обліку про стан розрахунків із постачальниками і підрядниками, дотримання розрахункової дисципліни і впливу її на платоспроможність підприємства, яка забезпечує його нормальну фінансово-господарську діяльність.

Стан розрахунків з постачальниками перевіряється за реєстрами аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. При цьому за розрахунковими документами встановлюється час виникнення заборгованості, зміст операцій поставок, обґрунтованість застосування цін, тарифів, торговельної націнки (знижки). Одночасно за допомогою зустрічної перевірки контролюється своєчасність і повнота оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Важливим моментом є також проведення інвентаризації розрахунків, яка дозволяє визначити реальний стан розрахунків підприємства, виправити помилки, допущені в обліку. Таким чином одним із напрямків вирішення проблеми ефективного управління розрахунками є виявлення адекватних їхній сутності класифікаційних ознак, розробка науково обґрунтованої системи їх обліку та контролю.

При плануванні та здійсненні аудиторських процедур, оцінці отриманих матеріалів і представленні результатів перевірки розрахунків з постачальниками аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта.

Важливим етапом на шляху успішного проведення аудиторської перевірки стану розрахунків з постачальниками та підготовки достовірного висновку про стан підприємства і фінансів є перевірка наявності та аналіз формування облікової політики підприємства, а саме моменти, що стосуються обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Результати аудиту системних питань мають ключове значення для формування уявлення аудитора про бухгалтерську звітність. Дані, що отримуються при аудиті цього розділу, кореспондують з іншими сегментами аудиту.

Аудиторові необхідно досягнути такої обізнаності про системи обліку та внутрішнього контролю розрахунків з постачальниками, яка дозволить йому спланувати аудит і розробити ефективний підхід до його проведення. Аудитору слід використовувати професійні знання для оцінки ризику аудиту і підготовки аудиторських процедур, необхідних для зменшення ризику для сприятливого рівня.

Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку. Планування має ґрунтуватися на попередньому вивченні особливостей бізнесу клієнту.

Планування - вироблення головної стратегії конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту. Аудиторський план розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.

У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик не виявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур - координує роботу всіх можливих помічників підприємства, визначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.