Контролінг діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

В ринкових умовах господарювання зростає значення функції контролю. Контроль стає необхідним, по-перше, для усунення невизначеності інформації про ситуацію, що склалась на підприємстві; по-друге, для попередження можливості виникнення пов'язаних з цією невизначеністю кризових ситуацій; і, по-третє, для забезпечення та постійного підтримання умов успішної діяльності підприємства. Серед найбільш поширених в сучасних умовах форм та способів контролю можна назвати управлінський облік, внутрішній аудит та контролінг.

Найбільш досконалою формою організації контролю на підприємстві є запровадження контролінгу як функціонально відокремленого напрямку економічної роботи на підприємстві. Контролінг включає в себе встановлення цілі підприємства, поточний збір та обробку інформації для прийняття управлінських рішень, здійснення функцій контролю відхилень фактичних показників діяльності підприємства від планових, а також підготовку рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Координуючи, інтегруючи та спрямовуючи діяльність усієї системи управління підприємством на досягнення поставлених цілей, контролінг виконує функцію “управління управлінням” і являє собою синтез планування, обліку, контролю, економічного аналізу, організації інформаційних потоків тощо.

Дослідженню форм внутрішньогосподарського контролю, їх впливу на ефективність прийняття управлінських рішень присвячена запропонована стаття.

У сучасній практиці господарювання внутрішньогосподарський контроль набуває все більш розвинених способів та форм. Найбільш поширеним способом контролю є запровадження управлінського обліку. Управлінський облік представляє собою інтегровану систему обліку витрат та доходів, нормування, планування, контролю та аналізу, що дає змогу систематизувати інформацію для оперативних управлінських рішень та координації проблем майбутнього розвитку підприємства.

Зміст управлінського обліку визначається цілями управління: він може бути змінений за рішенням адміністрації в залежності від інтересів та цілей, поставлених перед керівниками внутрішніх підрозділів.

З метою оцінки та контролю ефективності діяльності в практиці господарювання використовуються такі підходи до побудови аналітичного управлінського обліку на підприємстві: за центрами виникнення витрат; за центрами відповідальності за витрати, що виникають; за центрами рентабельності виробництва окремо взятого продукту. Основними критеріями у побудові моделей управлінського обліку слугують цілі управління, система оцінки та контролю за витратами, рівень спеціалізації підрозділів та величина їх витрат.

Одним з інструментів системи внутрішнього контролю є внутрішня звітність підприємства та система її показників. Відмінність функцій, що виконуються окремими підрозділами визначає склад та зміст інформації внутрішньої звітності. Розрізняють такі типи внутрішньої звітності: інформаційну, про економічні результати, результативну звітність про персональну діяльність.

Також сучасною формою контролю на підприємстві є запровадження внутрішнього аудиту. Можливості і мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають дуже широкий спектр та напрямки і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва. Як правило, функції внутрішнього аудитора складаються з контролю за функціонуванням та організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Метою внутрішнього аудиту є удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення та мобілізація резервів його зростання.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження та після завершення. Завданням внутрішньогосподарського аудиту є аналіз ситуації ризику, застереження від банкрутства підприємства, використання ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживання заходів, що сприяють стабільності фінансової діяльності підприємства. Внутрішній аудит забезпечує керівництво інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування бізнесу.

До найбільш досконалої форми організації контролю на підприємстві відноситься запровадження контролінгу як функціонально відокремленого напрямку економічної роботи на підприємстві.

Поява контролінгу на сучасних підприємствах зумовлена наступними причинами:

- підвищення нестабільності зовнішнього середовища висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством: увага зосереджується з контролю минулих подій на прогнозування майбутніх; необхідність прискорення реакції підприємства на зміни зовнішнього середовища, підвищення його гнучкості; необхідність постійного відслідковування змін, що виникають у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства; необхідність продуманої системи дій щодо забезпечення виживання підприємства та уникнення кризових явищ;
- ускладнення систем управління підприємства вимагає механізму координації всередині системи управління;
- необхідність побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління.

На рис. 1. подана структурна схема, що ілюструє роль контролінгу в процесі управління. планів та розробка консолідованого плану підприємства у цілому; розробка єдиної методики планування; розробка графіку складання планів; надання інформації для складання планів; перевірка планів, складених підрозділами підприємства. Під час організації виконання завдань є необхідним облік та контроль витрат і результатів діяльності виробничих підрозділів.

Рис. 1. Роль контролінгу в процесі управління

Ефективність контролю та регулювання забезпечується порівнянням планових та фактичних величин, які використовуються для вимірювання та оцінки ступеня досягнення цілей; встановленням припустимих меж відхилень від плану; аналіз відхилень, інтерпретація причин відхилень плану від факту та розробка пропозицій для зменшення відхилень.

На етапі аналізу рішень та формування інформаційних потоків необхідна участь контролю в розробці структури управлінської інформаційної системи; збір найбільш значимих для прийняття управлінських рішень; консультації щодо вибору коригуючи заходів та управлінських рішень; розробка інструментарію для планування , контролю та прийняття управлінських рішень.

На рис. 2 представлені складові контролінгу. Розглянемо їх детальніше.

Під встановленням цілей розуміється визначення якісних та кількісних цілей підприємства та вибір критеріїв, за якими можна оцінити ступінь їх досягнення.

Планування є інструментом реалізації поставлених цілей. Першим кроком планування є аналіз сильних та слабких сторін підприємства, можливостей та небезпеки (так званий SWOT - аналіз). На основі проведення такого аналізу розробляється стратегія підприємства, а далі - план, який дає можливість підприємству оцінити, наскільки реально досягнення поставлених цілей, які є перешкоди. План - це кількісний вираз цілей підприємства та розробка шляхів їх досягнення. Плани розробляються як по підприємству в цілому, так і за кожним структурним підрозділом. Контролінг приймає участь в розробці методики планування, координує діяльність різних підрозділів та служб підприємства в процесі планування, а також оцінює плани з точки зору їх відповідності цілям підприємства, стимулюючої дії та реальності виконання.

Рис. 2. Складові системи контролінгу

Оперативний управлінський облік забезпечує відображення всієї господарської діяльності підприємства в ході виконання плану. Як елемент системи контролінгу він принципово відрізняється від бухгалтерського фінансового обліку. Специфіка управлінського обліку полягає у тому, що він орієнтується на інформаційні потреби керівників підприємства та підрозділів, на підтримку прийняття управлінських рішень, а бухгалтерський фінансовій облік спрямований насамперед на зовнішніх користувачів (державні органи, банки тощо).

Система інформаційних потоків є важливішим елементом системи контролінгу, оскільки однією з основних завдань контролінгу є інформаційна підтримка управління, вирішити її можна лише тільки за умови чіткого та злагодженого функціонування системи інформаційних потоків н підприємстві. Інформація, яку постачає система контролінгу, повинна відповідати таким вимогам: достовірність, повнота, суттєвість, корисність, зрозумілість, своєчасність, регулярність.

Володіючи інформацією, керівник може здійснювати моніторинг всієї фінансово-господарської діяльності - відслідковування в режимі реального часу процесів, що відбуваються на підприємстві; співставлення оперативних звітів про результати роботи підприємства за найбільш короткі проміжки час (день, тиждень, місяць); порівняння цільових результатів з досягнутими. На підставі такого порівняння роблять висновки про сильні та слабкі сторони підприємства, динаміку їх змін, а також про сприятливі та негативні тенденції розвитку зовнішніх умов функціонування підприємства. Зміна умов зовнішнього та внутрішнього середовища призводить до перегляду цільових параметрів: необхідно перевірити, наскільки оптимальними є поставлені цілі у нових умовах, чи зможе підприємство в цих умовах досягти поставлених цілей. З урахуванням зміни цільових параметрів, а також прогнозу змін сильних та слабких сторін підприємства коригується план дій щодо досягнення поставлених цілей.

На основі усієї зібраної інформації система контролінгу здійснює контроль.

Слід мати на увазі, що контролінг не є синонімом контролю Контроль займається фіксуванням та оцінкою фактів, що мають місце в дійсності, а контролінг спрямований на перспективу. При цьому контролінг виконує пені контрольні функції: попередній контроль, поточний контроль, заключний контроль.

Попередній контроль включає: контроль цілей, прогнозів, відхилень між цільовим та прогнозним значенням показників, контроль обмежень, планів та бюджетний контроль. Поточний контроль включає: контроль та моніторинг зовнішнього середовища підприємства з метою виявлення “слабких сигналів”; моніторинг внутрішнього середовища з метою раннього виявлення проблем. Заключний контроль включає: контроль виконання планів (обчислення відхилень фактичних значень показників від планових, аналіз причин відхилень).

Всі елементи системи контролінгу є необхідними для забезпечення можливості аналізу планів, результатів та відхилень.

На основі аналізу розробляються рекомендації для прийняття управлінських рішень. З урахуванням ситуації, що склалась, а також майбутніх можливостей та небезпек контролінг визначає, які альтернативи дій є у підприємства в теперішній час та оцінює ці альтернативи з точки зору досягнення цілей підприємства.

Таким чином, контролінг є складною системою, що об'єднує у собі встановлення цілей, планування, облік, контроль, аналіз, управління інформаційними потоками та розробку рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень. Таким чином, контролінг забезпечує синтетичний, цілісний погляд на діяльність підприємства у минулому, теперішньому та майбутньому, комплексний підхід до виявлення та розв'язання проблем, що постають перед підприємством/

Його запровадження дає змогу сформувати механізм управління діяльністю підприємства, що орієнтується на отримання прибутку та досягнення поставлених цілей щодо позиції на ринку.

Як бачимо, всі форми внутрішньогосподарського контролю дають змогу вчасно виявляти відхилення фактичного стану підприємства або його підрозділів від запланованого, встановлювати причини такого відхилення, наслідки та вживати відповідні заходи щодо їх усунення. При цьому коло питань, що вивчаються в управлінському обліку, внутрішньому аудиті та контролінгу суттєво відрізняються. Найбільш повно забезпечує керівництво підприємства необхідною інформацією, дає змогу інтегрувати практично всі функції управління (планування та прогнозування, облік, аналіз, організацію) для забезпечення поставлених цілей контролінг.

облік аудит контролінг управлінський

Размещено на Allbest.ru