Нереалізованими курсовими різницями є курсові різниці, які пов'зані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, які наведені в балансі на кінець звітного періоду.

Слід мати на увазі, що в цьому розділі враховуються лише нереалізовані неопераційні курсові різниці, тобто курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також з перерахунком залишку коштів в іноземній валюті.

Оскільки зміна валютних курсів не пов'язана з рухом грошових коштів, врахування таких курсових різниць дозволить уникнути завищення або заниження руху грошових коштів в процесі операційної діяльності внаслідок переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті.

У статті «Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності в графі «Надходження» - відображається збиток, а в графі «Видатки» - прибуток від: володіння (дивіденди, відсотки, тощо) та реалізації фінансових інвестицій; продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових активів; інші прибутки та збитки від інвестиційної та фінансової діяльності.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування включає прибуток (збиток) отриманий від різних операцій і подій: реалізації продукції, основних засобів, фінансових інвестицій тощо.

Оскільки метою є визначення прибутку від операційної діяльності, необхідно з загального прибутку виключити прибутки від інвестиційної та фінансової діяльності та додати збитки від інвестиційної та фінансової діяльності.

Для визначення прибутків і збитків від неопераційної діяльності слід врахувати статті звіту про фінансові результати: «Дохід від участі в капіталі», «Інші фінансові доходи», «Втрати від участі в капіталі», «Інші доходи» та «Інші витрати».

У статті «Витрати на сплату відсотків» відображаються витрати по відсотках, нарахованих протягом звітного періоду.

Наявність цієї статті обумовлена тим, що нижче в розділі і звіту про рух грошових коштів передбачена окрема стаття «Сплачені відсотки», яка відображає видаток грошових коштів на сплату відсотків по фінансових зобов'язаннях. Тому нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не співпадати з сумою сплачених відсотків, слід додати до операційного прибутку.

Крок 3. Визначення грошових коштів від операційної діяльності.

Цей крок дає можливість визначити суму грошових коштів отриманих підприємством від операційної діяльності на зміни у складі оборотних активів, поточних зобов'язань, витрат і доходів майбутніх періодів.

У статті «Зменшення (збільшення) оборотних активів» відображаються зміни в балансі статтях оборотних активів (крім статей «Грошові кошти та їх еквіваленти», «Поточні фінансові інвестиції» та інших статей неопераційних оборотних активів), що відбулись протягом звітного періоду.

Для визначення збільшення або зменшення оборотних активів слід проаналізувати зміни у складі запасів і дебіторської заборгованості.

При цьому слід переконатися, що векселі одержані та дебіторська заборгованість з внутрішніх розрахунків, з авансів виданих, а також статті «Інша поточна заборгованість», «Інші оборотні активи», «Витрати майбутніх періодів» пов'язані саме з операційною діяльністю.

У разі наявності зі складу статті «Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом» слід виключити дебіторську заборгованість бюджету по податку з прибутку.

Нарешті не слід приймати до уваги статтю «Дебіторська заборгованість по нарахованих доходах», оскільки вона пов'язана з інвестиційною діяльністю.

Збільшення дебіторської заборгованості покупців протягом звітного періоду означає, що частина доходу від реалізації не є надходженням грошових коштів. Тому цю суму слід вирахувати з прибутку від операційної діяльності.

Навпаки, зменшення дебіторської заборгованості протягом звітного періоду означає, що сума надходження коштів від покупців перевищує виручку від реалізації продукції у звітному періоді.

Отже, суму зменшення дебіторської заборгованості слід додати до суми прибутку від операційної діяльності.

У разі збільшення запасів припускається, що вони були придбані за грошові кошти. Тому сума збільшення запасів вираховується з суми операційного прибутку. Зменшення запасів протягом звітного періоду свідчить про витрати, які не призвели до видатку грошових коштів. В зв'язку з цим суму зменшення запасів слід додати до суми операційного прибутку. При цьому слід пам'ятати, що збільшення запасів може бути наслідком їх дооцінки.

В такому випадку, на суму збільшення запасів в результаті їх дооцінки слід зменшити суму коригування операційного прибутку.

У статті «Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів» в графі «Надходження» відображається зменшення, а в графі «Видаток» - збільшення у складі витрат майбутніх періодів, що відбулись протягом звітного періоду.

Зменшення витрат майбутніх періодів означає їх списання на витрати звітного періоду, що не призводить до видатку грошових коштів.

В свою чергу, збільшення витрат майбутніх періодів звичайно пов'язано з видатком коштів.

Це обумовлює відповідне відображення зміни у розділі її активу балансу в складі надходжень або видатку для визначення руху коштів від операційної діяльності.

У статті «збільшення (зменшення) поточних зобов'язань» в графі «Надходження» відображається зменшення, а в графі «Видаток» - збільшення у статтях розділу балансу «Поточні зобов'язання» (крім статей «Коротко строкові кредити банків», «Поточні зобов'язання по розрахунках з учасниками», зобов'язань по відсотках та інших зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).

Припущення, що збільшення запасів пов'язано з рухом грошових коштів справедливо, якщо підприємство не має заборгованості постачальникам та іншим кредиторам. Зростання кредиторської заборгованості протягом звітного періоду означає лише нарахування заборгованості, а не видаток коштів. Отже, суму збільшення кредиторської заборгованості слід додавати до прибутку від операційної діяльності.

З іншого боку, зменшення суми кредиторської заборгованості означає, що в звітному періоді була погашена не тільки кредиторська заборгованість, яка виникла (була нарахована) в цьому періоді, а також певна частина заборгованості за попередній період.

Тому сума зменшення кредиторської заборгованості слід враховувати з операційного прибутку.

У статті «Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів» у графі «Надходження» відображається збільшення, а у графі «Видаток» - зменшення у складі доходів майбутніх періодів протягом звітного періоду.

Збільшення у складі розділу V пасиву балансу означає надходження коштів, а зменшення доходів майбутніх періодів пов'язане з зарахуванням частини їх до прибутку звітного періоду.

Якщо збільшення доходів майбутніх періодів пов'язане з надходженням не грошових коштів, а інших активів (наприклад отримання товарів або збільшення дебіторської заборгованості), тоді включення цієї суми до графи «Надходження» нівелюється сума зміни оборотних активів, яка була раніше відображена у графі «Видаток».

Крок 4. Визначення чистого руху коштів до надзвичайних статей.

Чистий рух коштів до надзвичайних статей визначається шляхом вирахування з суми грошових коштів від операційної діяльності сплачених відсотків та сплачених податків на прибуток.

У статті «Сплачені відсотки» відображаються суми грошових коштів, використаних на сплату відсотків за позиками та іншими фінансовими зобов'язаннями (випущеними облігаціями, фінансовій оренді тощо).

У статті «Сплачені податки на прибуток» показується використання грошових коштів, для сплати податків на прибуток, за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю.

Як відомо. Податок на прибуток звичайно сплачується загальною сумою (без розподілу за видами діяльності) та не збігається у часі з періодом здійснення операції, яка є об'єктом оподаткування.

Тому рух грошових коштів, пов'язаний з податками на прибуток, відображається окремою статтею у складі операційної діяльності, якщо він не може бути конкретно віднесений до інвестиційної або фінансової діяльності.

Проте, якщо сплачений податок на прибуток можна чітко зв'язати з інвестиційною або фінансовою діяльністю, його слід відображати у складі відповідної діяльності.

Крок 5. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності.

Для визначення чистого руху коштів від операційної діяльності необхідно враховувати рух коштів внаслідок надзвичайних подій, які не пов'язані з інвестиційною або фінансовою діяльністю.

У статті «Рух коштів від надзвичайних подій» відображається відповідно надходження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.

Прикладом руху коштів внаслідок надзвичайних подій є:

надходження від страхових компаній, як компенсація збитків від пожежі;

надання допомоги працівникам, що постраждали внаслідок стихійного лиха.

При цьому необхідно пам'ятати, що надходження і видаток грошових коштів внаслідок надзвичайних подій відображаються окремими статтями у складі операційної, інвестиційної або фінансової діяльності.

Тому у складі руху коштів від операційної діяльності слід відображати лише надходження та видаток коштів внаслідок надзвичайних подій, пов'язаних з операційною діяльністю.

Визначення руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності.

Надходження або видаток коштів від інвестиційної діяльності визначаються на основі аналізу:

змін у статтях необоротних активів

зміни поточних фінансових інвестицій

статей звіту про фінансові результати («Дохід від участі в капіталі», «Інші фінансові доходи», «Інші доходи», «Втрати від участі в капіталі», «Інші витрати»).

Результати такого аналізу відображаються у відповідних статтях розділу II звіту про рух грошових коштів.

У статті «Реалізація фінансових інвестицій» знаходять відображення суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств (інші ніж надходження за такими інструментами, що визначають як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торгівельних цілей).

У статті «Реалізація необоротних активів» відображається надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті «Отримані відсотки» відображається надходження грошових коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою).

У статті «Отримані дивіденди» відображаються суми грошових надходжень у вигляді дивідендів, як результат придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші ніж виплати за такими інструментами, що визначаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримаються для дилерських або торгівельних цілей).

У статті «Інші надходження» показуються надходження грошових коштів від повернення авансів (крім авансів, пов'язаних з операційною діяльністю) та позик, наданих іншим сторонам (інші ніж аванси та позики фінансової установи), надходження грошових коштів від ф'ючерсних контрактів, форвардних контрактів, опціонів та контрактів «своп» (за виключенням випадків, коли такі контракти є основою діяльності підприємства, або надходження класифікуються як фінансова діяльність), та інші надходження, які не передбачені в наведених вище статтях.

У статті «Придбання фінансових інвестицій» відображаються виплати грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші ніж виплати за такими інструментами, що визначаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торгівельних цілей).

У статті «Придбання необоротних активів» показуються виплати грошових коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів, та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті «Придбання майнових комплексів» відображаються грошові кошти та їх еквіваленти, сплачені та придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці (за вирахуванням грошових коштів і еквівалентів, придбаних у складі майнового комплексу).

У статті «Інші платежі» показуються аванси (крім авансів, пов'язаних з операційною діяльністю) та позики грошовими коштами, надані іншим сторонам (інші ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою); виплати грошових коштів за ф'ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами та контрактами «своп» (за виключенням випадків, коли такі контракти є основою діяльності підприємства, або виплати класифікуються як фінансова діяльність) та інші платежі, що не передбачені в наведених вище статтях.

У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, пов'язаних із звичайною інвестиційною діяльністю.

У статті «Рух коштів від надзвичайних подій» відображаються відповідно надходження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.

У статті «Чисті надходження (видаток) від інвестиційної діяльності» відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Визначення руху коштів внаслідок фінансової діяльності.

Для визначення надходження та видатку коштів у результаті фінансової діяльності слід проаналізувати зміни у статтях балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, наведених у розділах балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» і «Поточні зобов'язання» («Короткострокові кредити банків» і «Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях», «Поточні зобов'язання по розрахунках з учасниками» тощо).

У статті «Надходження власного капіталу» відображаються надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що призводить до збільшення власного капіталу.

У статті «Отримані позики» відображаються надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань не пов'язаних з операційною діяльністю.

У статті «Інші надходження» показуються інші надходження грошових коштів, пов'язаних з фінансовою діяльністю.

У статті «Погашення позик» відображаються виплати грошових коштів для погашення отриманих позик.

У статті «Сплачені дивіденди» показуються суми дивідендів сплачених грошовими коштами.

У статті «Інші платежі» показується використання грошових коштів для викупу раніше випущених акцій підприємства, виплата грошових коштів орендарю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та інші платежі.

У статті «Чистий рух коштів до надзвичайних подій» показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків від звичайної фінансової діяльності.

У статті «Рух грошових коштів від надзвичайних подій» відображається відповідно надходження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.

У статті «Чисті надходження (видаток) від фінансової діяльності» відображається результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Результат зміни коштів.

У статті «Чистий рух коштів за звітний період» показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображений у статтях «Чистий рух коштів від операційної діяльності», «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» та «Чистий рух коштів від фінансової діяльності».

У статті «Залишок коштів на початок року» показується залишок грошових коштів та їх еквівалентів на початок року, наведений у балансі.

У статті «Вплив змін валютних курсів на залишок коштів» показується сума збільшення або зменшення залишку грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній внаслідок коливань валютного курсу протягом звітного періоду.

У статті «Залишок коштів на кінець року» наводиться різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях «Залишок коштів на початок року», «Чистий рух коштів за звітний період» та «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів». Розрахований таким чином показник повинен дорівнювати залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду, наведеному в балансі.

Розкриття інформації про рух грошових коштів в примітках до фінансової звітності.

У примітках до фінансової звітності слід наводити інформацію про:

- склад грошових коштів та їх еквівалентів;

склад статей «інші надходження», «інші платежі» та інших статей, які об'єднують декілька видів грошових потоків;

негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;

наявність значного сальдо грошових коштів та їх еквівалентів. Які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

У випадку придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду слід розкривати:

загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;

частину загальної вартості майнового комплексу, яка відповідно була сплачена або отримана у формі грошових коштів та їх еквівалентів;

суму грошових коштів та їх еквівалентів у складі активів майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані;

суму активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) та зобов'язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.

1.4 Особливості обліку грошових коштів в умовах функціонування автоматизованої обробки інформації

Сучасний рівень розвитку характеризується комп'ютеризацією всіх сфер народного господарства держави: рішенням принципово нових задач обліку, аналізу, контролю та управління; застосуванням автоматизованих систем управління, електронно-обчислювальних машин та автоматизованих робочих місць (АРМ) облікового працівника.

Найбільший ефект від застосування ЕОМ в бухгалтерському обліку досягається за рахунок вдосконалення його методології й організації, підвищення контрольних властивостей, більш повного задоволення потреб управління. В теперішній час раціоналізація технології обробки облікової інформації, зниження її трудомісткості - основні направлення автоматизації бухгалтерського обліку, але їх можливості обмежені. Це пояснюється тим, що нинішня методологія та організація обліку сформувалась при веденні обліку вручну. Застосування ЕОМ вступає у визначену суперечність із практикою обліку. ЕОМ полегшує працю бухгалтера, але без змін і подальшого розвитку методології вони нічого не вносять у його зміст, підвищення ролі обліку в управлінні.

Стає необхідність удосконалення методології обліку та його організації, їх, максимальної відповідності потребам управління.

Нові технічні засоби автоматизації та організаційні форми їх, експлуатації в умовах функціонування автоматизованих робочих місць облікових робітників визначають необхідність перегляду методологічних аспектів автоматизації бухгалтерського обліку, який склалися в період застосування універсальних ЕОМ загального призначення.

В суспільному плані методологічні аспекти повинні за торкнути наступні питання:

машинне формування управлінських рішень;

машинне формування первинної облікової інформації - документів та на носії;

машинне ведення аналітичного та синтетичного обліку;

машинне ведення зведеного обліку, складення періодичної та річної звітності;

інформаційне забезпечення управління даними про результати господарської діяльності підприємства, організації, які виникають у сфері бухгалтерського обліку.

Реальний обліковий, контрольний та аналітичний процес, розподілений по робочим місцям по території підприємства та здійснюється у конкретних організаційно-технічних умовах. Ці місця повинні розглядатися в якості потенційних для організації обліку - автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера.

На робочих місцях бухгалтерських робітників весь комплекс робіт пов'язаний з веденням обліку, контролю та аналізу, в той час, як для іншого персоналу функції, пов'язані з бухгалтерським обліком, не являються основними та займають лише частину їх часу. Автоматизація робочих місць робітників структурних підрозділів, які здійснюють документування господарських операцій, в більшій кількості випадків доцільно лише при умові комплексної автоматизації всіх облікових, контрольних та аналітичних функцій.

Автоматизоване рішення обліку, контролю та аналізу фінансово-розрахункових операцій включає наступні задачі:

облік грошових коштів у касі підприємства;

облік грошових коштів на рахунках у банках;

облік розрахунків із підзвітними особами, інші розрахунки;

аналітичний облік по відповідним рахункам грошових коштів та розрахунків;

аудит фінансово-розрахункових операцій.

Функціонування АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій повинно забезпечити в діалоговому режимі обліку, контроль за фінансовими операціями, які відображають щоденний стан підприємства, виконання необхідних розрахунків по аналізу фінансового стану з ціллю визначення резервів прискорення обертів грошових коштів. Користувач повинен мати можливість у режимі активного діалогу проаналізувати стан розрахунків, коштів.

На підприємствах України функціонують різні види АРМ бухгалтера. Серед малих підприємств найбільш поширені: реєстрація інформації у журналі господарської діяльності та формування головної книги, балансу та звітності. Другим направленням являється рішення комплексу задач без пов'язування з іншими АРМ бухгалтера та системами.

З появленням нового класу ЕОМ, а також з переходом до ринкових відносин, з'являється необхідність оперативного управління на місцях виникнення інформації потребує впровадження розподіленої системи обробки даних обліку з використанням АРМ бухгалтера по рівням управління комплексів задач.

Тому подальшому буде розглядатися нова інформаційна система обліку, яка являється прогресивною та відповідає своєчасним вимогам.

АРМ бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій може вестись у двох категоріальних (рівневих) АРМ бухгалтера, коли I рівень АРМ бухгалтера буде встановлений у бухгалтерії, де здійснюється облік фінансово-розрахункових операцій, і рівень II категорії - у керівника підприємства, головного бухгалтера.

Вихідною інформацією для рішення задач «Облік грошових коштів у касі підприємства» являється інформація прибуткових та видаткових касових ордерів, платіжних відомостей на різні виплати з каси.

Формування інформації прибуткових та видаткових касових ордерів здійснюється одночасно з автоматичною випискою документів по зразкам типових форм первинних документів.

По даним робочої бази даних видається по запиту машинограм «Щоденна відомість руху грошових коштів коштів по рахунку №301 «Каса».

Номер документа	Структурний підрозділ	Кореспондуючий рахунок	Сума
		Рахунок субрахунок	Код аналітичного обліку	Дебет	Кредит
				валюта	грн.	валюта	грн.

Вхідний залишок

Разом по кореспондуючому рахунку

Разом по основному рахунку

Вихідний залишок

Разом по видам оплати

На основі даної відомості бухгалтер або аудитор має можливість на любу минулу дату отримати необхідну інформацію по запиту.

На основі введеної первинної інформації щоденно формується відомість «Касова книга», яка дозволяє проаналізувати прибуток та видаток грошових коштів в касі. Дана відомість обов'язкова для всіх підприємств.

Для здійснення аудита підприємства формується щоденно інформація по цільовому використанню грошових коштів, які проходили через касу підприємства.

Відомість використання коштів по цільовому призначенню

За 2001 рік

Ліміт каси 17 грн.

Код цільового призначення	Залишок цільових коштів на початок дня	Обороти за день	Вихідний залишок
		дебет	кредит
	валюта	грн.	валюта	грн.	валюта	грн.	валюта	грн.

Бухгалтер або аудитор на основі банної відомості здійснює аналіз та контроль цільового використання коштів, виявляє відхилення та вироблює пропозицію про недопущення нецільового використання коштів.

Фінансовий облік по рахункам бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється формуванням інформації по кореспондуючим рахункам.

Відомість руху грошових коштів у розрізі кореспондуючих рахунків по розрахунковим рахункам служить для обліку, контролю і аудиту по даним про прибуток та витрачання грошових коштів в аналітичному розрізі.

Дана інформація використовується для аналіз та формування рекомендацій по витрачанню грошових коштів на підприємстві.

При формуванні первинних даних (платіжне доручення, платіжне вимога-доручення, виписка банка) по банківським операціям застосовується технологія аналогічна касовим операціям. Для цього використовується нормативно-довідкова інформація (довідник рахунків бухгалтерського обліку, довідник зовнішніх організацій, довідник структурних підрозділів, довідник курсу валют, довідник статей обліку), яка дозволяє автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів.

На основі виписок банку здійснюється введення інформації по розрахунковому або валютному рахунку.

Для контролю за витрачанням грошових коштів використовується щоденна відомість руху грошових коштів та відомість руху коштів по кореспондуючим рахункам аналітичного обліку.

Аудитор у своїй роботі використовує інформацію відомості аналітичного обліку, аналізує доцільність витрат грошових коштів, правильність відображення їх в обліку, а також виявляє причини нераціонального використання коштів.

Задача «Обліку розрахунків з підзвітними особами» відображає формування оборотів за звітний період, а також вихідний залишок по табельним номерам підзвітних осіб та по призначенню розрахунків.

Підзвітні особи подають в бухгалтерію авансові звіти про використання підзвітних сум із додатком до них виправдувальних документів.

Бухгалтер перевіряє авансовий звіт, установлює законність витрат, вказує суму витрат, яка підлягає затвердженню, та здійснює введення і фіксує її на машинному носії, формуючи базу даних.

На основі раніше введених даних по касовим і банківським операціям, а також введених даних авансових звітів до них формується з відображенням на екрані або друкованому приладі особовий рахунок підзвітної особи.

Особовий рахунок дає можливість бухгалтеру або аудитору здійснювати аналіз розрахунків з підзвітною особою, своєчасно одержати невнесену суму, раніше отриману в підзвіт. Дана відомість по запиту може бути сформована на любу дату з накопиченням коштів за визначений період по кожній окремій особі.

Для аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами в цілому по підприємству формується відомість розрахунків з підзвітними особами.

Відомість дозволяє проконтролювати рух грошових коштів по кожному табельному номеру.

Для здійснення обліку, контролю та аудиту розрахунків з підприємствами та організаціями здійснюється відображення інформації по кожному об'єкту з узагальненням даних в зведеній відомості аналітичного обліку.

Особливе місце в системі займає функція про отримання довідкової інформації.

Аудитор має можливість вибрати необхідну інформацію в залежності від потреби аудиторської перевірки. Аналіз виробляється не тільки за визначений період часу, але і по окремим документам по прізвищу, табельному номеру або по коду організації. При виявленні розходження з діючим законодавством аудитор робить друк вказаної інформації для складання відповідних висновків.

Для здійснення контролю правильності проставлення бухгалтерських проводок аудитор зіставляє введені дані з довідником допустимої кореспонденції рахунків. При цьому у випадку виявлення помилки продивляється в інформаційні базі необхідну інформацію з ціллю виявлення неточностей або зловживання.

Розміщення даних в інформаційні базі дозволяє в зручній формі бухгалтеру або аудитору здійснювати облікові і контрольні функції.

Для здійснення аналізу по прибутку та видатку грошових коштів по банківським операціям виробляється відображення інформації на дисплеї або друкованому пристрої.

Аудитор має можливість документально проаналізувати надходження та видаток грошових коштів в національній грошовій одиниці та в валюті.

Особливо важливий для аудитора перегляд всієї інформаційної бази по запиту. Тому в АРМ бухгалтера по обліку фінансово - розрахункових операціях передбачений режим запиту по накопичувальним даним. Даний режим призначений для отримання довідкового матеріалу по запиту на любе число місяця, по накопичувальній інформації по сполученню наступних умов логічного зв'язку:

по типу документів або по всім типам;

по номеру документів або діапазону номерів;

по даті складання документа або діапазону дат;

по рахунку основного документа або діапазону рахунків;

по субрахунку основного документа або діапазону субрахунків;

по рахунку валютному основному або діапазону рахунків валютних;

по рахунку, кореспондуючому документу або діапазону рахунків;

по субрахунку кореспондуючому або діапазону субрахунків;

по сумі в гривнях або діапазону сум в гривнях;

по сумі в валюті або діапазону сум в валюті;

по найменуванню або коду найменування.

Для управління грошовими коштами підприємству необхідно мати по мірі можливості наглядну інформацію, яка дає можливість проаналізувати надходження ті динаміку грошових коштів. Заінтересовані особи на підприємстві мають можливість шляхом зрівняння інформації отримати на екрані, по мірі необхідності - та на друкованому приладі модель ступеню надходження коштів. Це досягається шляхом набору функції «Моделювання надходження грошових коштів». Після набору цієї функції виробляється вивід інформації на екран по видам надходження грошових коштів в заданому діапазоні часу, у вигляді графічного відображення.

На основі відеограми маємо можливість аналізувати і побільш детальним статтям надходження та витрачання грошових коштів в цілому по підприємству і по окремим його структурним підрозділам, як в національній грошовій одиниці, так і в валюті.

На основі даної відеограми аудитор дає практичні рекомендації по удосконаленню грошового обороту на підприємстві, вказує на шляхи залучення невикористаних грошових коштів як по окремим направленням, так і в цілому, передбачає подальший рух грошових коштів на підприємстві.

В нашій державі накопичений визначений досвід в області розробки та впровадження машинної обробки облікової інформації з використанням різних типів обчислювальної техніки. Механізація обробки облікових даних з допомогою існуючих технічних засобів дозволила покращити облік на підприємствах та в організаціях, полегшити труд робітників бухгалтерії, звільнив їх від виконання об'ємних робіт.

Впровадження нової інформаційної системи обліку включає ряд етапів, і їх успіх залежить від якості проектних розробок, надійності технічних засобів, заінтересованості колективів користувачів та органів правління, впровадження автоматизованих інформаційних систем.

Особливе місце в роботі бухгалтера повинно займати машинне моделювання облікових, а також прогнозуючих даних. Застосування технології машинного моделювання направлено на раціоналізацію діяльності бухгалтерів на всіх етапах роботи, а також отримання додаткової інформації, яка сприяє прискоренню та підвищенню якості управлінських рішень.

2. Практична частина

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Дочірнє підприємство Центр технічного обслуговування ліфтів «Укріфтсервіс» є юридичною особою. Підприємство має самостійний баланс, печатку, штампи та інші реквізити з своїм найменуванням, розрахунковий та інші рахунки в національній валюті України. ДП ЦТОЛ «Укрліфтсервіс» здійснює свою діяльність у відповідності з Статутом і законами України.

Ціллю діяльності ДП ЦТОЛ «Укрліфтсервіс» є здійснення технічного обслуговування ліфтів, виробничої та комерційної діяльності для одержання прибутку, задоволення на основі одержаного прибутку суспільно-економічних інтересів трудового колективу.

Предметом діяльності ДП ЦТОЛ «Укрліфтсервіс» є:

монтаж, технічне обслуговування та ремонт і експлуатація ліфтів, підіймачів, апаратури диспетчерських систем;

здійснення торгової, торгово-посередницької, постачально-збутової діяльності;

ремонт та відновлення запасних частин для ліфтів, підіймачів вузлів і деталей устаткування;

інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.

Майно підприємства складається з основних засобів та оборотних коштів, інших господарських засобів та цінностей, вартість яких відображається в балансі підприємства.

Приріст майна підприємства здійснюється внаслідок його господарської діяльності за рахунок одержаних доходів, в інших випадках на підставах не заборонених чинним законодавством.

Джерелом формування майна є:

доходи від власної виробничо-господарської діяльності;

безоплатні та благодійні внески;

придбання майна іншого підприємства, організації;

інші джерела не заборонені чинним законодавством.

Діяльність управління здійснюється у відповідності з ринковою кон'юнктурою, соціальними замовленнями, ініціативою та потребами людей, угодами з підприємствами будь яких форм власності, установами та організаціями.

Грошові кошти ДП ЦТОЛ «Укліфтсервіс» зберігаються на розрахунковому та інших рахунках в установах банків. Підприємство має право відкривати поточні рахунки для збереження цільових грошових надходжень та займів, одержаних від державних кооперативних та інших підприємств, а також від українських громадян. Касові та розрахункові операції проводяться у відповідності з встановленими правилами.

Підприємство здійснює розрахунки по своїм зобов'язанням з підприємствами, організаціями, установами та громадянами в безготівковому порядку та в готівковій формі. Перерахування та видача грошових коштів з рахунку ДП ЦТОЛ «Укрліфтсервіс» проводиться за розпорядженням директора підпиємства. Підприємство реалізує свою продукцію, роботи, послуги на договірній основі.

ДП ЦТОЛ «Укрліфтсервіс» здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, готує та подає статистичну звітність у порядку встановленому чинним законодавством України. Фінансово-господарська діяльність підприємства підлягає ревізії, яка здійснюється не менше одного разу у один рік ревізійною комісією товариства, яка перевіряє фінансові документи, звіти про отримані прибутки та зазнані збитки, документи. Що надсилаються до податкової інспекції, інші документи, надаючи крім того допомогу дирекції та бухгалтерській службі з фінансових та податкових питань.

Робота по підбору, розстановці та вихованню кадрів ДП ЦТОЛ «Укрліфтсервіс» ведеться його директором. Підприємство самостійно визначає форму, системи та розміри оплати праці. Тривалість та розпорядок робочого дня, порядок надання вихідних днів, відпусток, включаючи і додаткові їх види та інші умови праці, а також порядок накладання та зняття стягнень визначається прийнятими відповідно до законодавства правилами внутрішнього трудового розпорядку. Для виконання робіт, що носить разовий характер, підприємство має право укладати угоди підряду з окремими громадянами.

2.2 Аналіз фінансового становища та платоспроможності підприємства

Фінансове становище підприємства (ФСП) - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу та спроможність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу.

В процесі постачальної, виробничої, збутової та фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюється структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба в фінансових ресурсах і як наслідок фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим. Здатність підприємства своєчасно виробляти платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння та піддержувати свою платоспроможність в несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, та навпаки.

Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з ціллю збереження платоспроможності та створення умов для Фінансова стійкість підприємства - це здатність суб'єкта господарювання функціонувати та розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів та пасивів в змінному внутрішньому і зовнішньому середовищі, яке гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість в границях допущеного рівня ризику.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість та стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничі і фінансові плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства. Та навпаки, в результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки та суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства та його платоспроможності. Отже, стійке фінансове становище не являється щасливою випадковістю, а висновком грамотного, умілого управління всім комплексом факторів, які визначають результати господарської діяльності підприємства.

Стійке фінансове положення в свою чергу оказує позитивний вплив на виконання виробничих планів та забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності повинна бути направлена на забезпечення планомірного надходження та витрачання грошових ресурсів, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу та найбільш ефективне його використання.

Для оцінки фінансового стану підприємства, його стійкості використовується ціла система показників, які характеризують:

а) наявність та розміщення капіталу, ефективність та інтенсивність його використання;

б) оптимальність структури пасивів підприємства, його фінансову незалежність та ступінь фінансового ризику;

в) оптимальність структури активів підприємства та ступінь виробничого ризику;

г) оптимальність структури джерел формування оборотних активів;

д) платоспроможність та інвестиційну привабливість підприємства;

є) ризик банкрутства суб'єкту господарювання;

ж) запас його фінансової стійкості (зону беззбиткового об'єму продаж).

Аналіз фінансового стану підприємства засновується головним чином на відносних показниках, так як абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко привести до порівняльного виду.

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але й його засновники, інвестори з цілью вивчення ефективності використання ресурсів, банки - для оцінки умов кредитування та визначення ступені ризику, постачальники - для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції - для виконання плану надходження коштів в бюджет, тощо. Відповідно з цим аналіз поділяється на внутрішній та зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його ціль - забезпечити планомірне надходження грошових коштів та розмістити власні і запозичені кошти таким чином, щоб утворити умови для нормального функціонування підприємства, отримання максимум прибутку та виключити ризик банкрутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, контролюючими органами на основі звітності. Його ціль - установити можливість вигідно вложити кошти, щоб забезпечити максимум прибутку та виключити ризик втрати.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства служить звітний бухгалтерський баланс, звіти про прибутки і збитки, про рух капіталу, про рух грошових коштів та інші форми звітності, дані первинного і аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізують окремі статті балансу.

Фінансовий стан суб'єктів господарювання, його стійкість залежить від оптимальності структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) та від оптимальності структури активів підприємства і в першу чергу від співвідношення основного та оборотного капіталу.

Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємства. Він являється основою їх самостійності і незалежності. Особливість власного капіталу складається з того, що він інвестується на довготерміновій основі і підлягає найбільшому ризику.

Чим вище його доля в загальній сумі капіталу та менше доля позичкових коштів, тим вище буфер, який захищає кредиторів від збитків, отже, менше ризик втрати.

В той же час якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових обов'язків, то його фінансове становище буде нестійким, так як з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, направлена на контроль за своєчасним їх поверненням та притягненням в оборот на деякий час інших капіталів.

Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позичкового капіталу, в більшому залежить фінансове становище підприємства. Виробництво правильної фінансової стратегії в цьому питанні допоможе підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

2.3 Аудит операцій по банківським рахункам

каса валюта автоматизований облік

Аудит операцій по розрахунковому рахунку та кредитним операціям починається з дослідження банківських виписок за весь період, який повинен знаходитися в бухгалтерії. Одночасно вивчаються документи підприємств, які приложені до виписок банку. Під час аудиту банківських документів визначають законність та обоснованість витрат та правильність віднесення їх на відповідні рахунки. Бувають випадки, коли для закриття зловживання окремі бухгалтерські працівники разом з касиром замінювали окремі виписки іншими або витирали та виправляли суми. В таких випадках важливо проводити зустрічну перевірку документів та зіставляти між собою взаємопов'язані господарські операції, відображені на рахунку обліку та виписках банку. Перевіряють порядкову нумерацію виписок банку та правильність перенесення підсумків та залишків їх в облікові дані. Якщо на підприємстві відсутні окремі виписки банку, то треба отримати із банку їх завірені копії. Документи, які приложені до виписок банку, особливо видаткові документи, вивчаються на предмет їх законності. При перевірці операцій по розрахунковому рахунку звертають увагу на правильність оприбуткування в касі грошей, які отримані з банку по чекам. Бувають випадки, коли бухгалтер у змові з касиром присвоювали гроші, які отримували по чекам, але для того, щоб обороти по випискам банку співпадали з журналом-ордером, суму отриманих грошей зписували в дебет рахунку «Рахунки з різними кредиторами та дебіторами» або в дебет другого рахунку по якому зписували кредиторську заборгованість, особливо зі строком позовної давнини, який пройшов. Необхідно звірити обороти по дебету і кредиту цього рахунку.

Але суцільний метод вивчення документів, практично використовується не завжди, тому що потребує багато часу. При досліджуванні розрахункових операцій частіше проміняють метод вибіркової перевірки документів. Вибіркова перевірка є одним з прийомів прискорення вивчення документів і призвана забезпечити можливих виявлених недоліків, порушень і зловживань. Вибіркова перевірка потребує глибшого аналізу як облікових записів, так і звітних. Аудитору необхідно знати різні варіанти виявлення порушень, зловживань, незаконного утворення дебіторської або кредиторської заборгованості, а також способи їх укриття та наслідків, до яких приводять ці порушення.

Однією з важливих функцій аудиту є використання раціональних форм рахунків, чи забезпечують вони зближення моментів отримання товарно-матеріальних цінностей та здійснення платежу, чи сприяють вони зниженню залишків матеріальних цінностей в дорозі та кредиторської заборгованості постачальникам по неотфактурених поставкам. Аудит включає також перевірку товарності розрахункових документів, які передаються до оплати в банк: чеків, доручень, векселів, платіжних вимог та інше.

Аудитор повинен встановити, в яких документах та облікових регістрах здійснюються частіше помилки і підробки, на яких балансових рахунках приховували втрати через безгосподарність. Тільки за таких умов аудитор може ефективно використовувати метод відбірної перевірки документів. Але при любих обставинах і методах перевірки обов'язковою умовою є вивчення суцільним методом документів та записів в аналітичних і синтетичних рахунках по всім видам розрахунків, які пов'язані з рахунками витрат. Перевірці належать всі первинні документи і записи з кореспондуванням рахунків по обліку виробничих витрат, капітальних вкладень і ремонту, собівартості, амортизаційних нарахувань тощо. Є випадки, коли вартість з рахунків по обліку товарів, матеріалів або грошових коштів, розрахованих таким чином, що кореспонденція рахунків не викликала ні яких сумнівів. Після цього по підсобним документам або без документів ці суми відносились на рахунки собівартості, фондів фінансових результатів. Виявлення порушень порядку по рахункам з дебіторами і кредиторами та встановлення довіреності їх сум виконуються по кожному балансовому рахунку окремо. Важливо вияснити, чи мають місце випадки прихованості дебіторської заборгованості шляхом показу в балансі звернутого залишку замість розвернутого. При цьому ретельно перевіряються рахунки «Розрахунки з покупцями і замовниками», «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» та інше.

Характерною ознакою аудиторської перевірки є особлива увага до дебіторської і кредиторської заборгованості підприємств. Відомо, що фінансовий стан підприємства залежить від співвідношення його ліквідних засобів, тобто всіх засобів, які можуть швидко перетворитися в готівку. Чим вище ліквідність тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Аудитор перевіряє готівку, рух, направленість використання резервів, правильність розрахунків і дотримання правових норм при їх утворенні та використанні.

Далі перевіряються зобов'язання підприємства перед своїми кредиторами, включаючи заборгованість банкам по позиках. Аудитор перевіряє умови і строки надання кредитів, порівнює суми виплачених відсотків з тої, про яку йшлось раніше, при отриманні кредиту, і аналізує причини відхилень, відмічаючи це в своєму звіті. Особливу увагу аудитор звертає на векселя, видані підприємством, їх забезпеченість.

2.4 Аудит касових операцій

Аудит касових операцій починається з фактичної та раптової перевірки готівки в касі. Каса - це особливий об'єкт, та обстежити всі господарські операції цільним шляхом. На дату перевірки готівки в касі касир повинен скласти останній касовий звіт та вивести відповідний результат (недостач або надлишків).

Виявлений фактичний залишок грошей аудитор звірює з обліковими даними та виводить результат, про що складається відповідний документ. Приблизна форма документа (акта):

Висновок (акт)

м. Київ 20 вересня 2001 р.

Мною аудитором Савчуком С.Р., на основі розпорядження №5 від 19 вересня 2001 р., видано Київською аудиторською фірмою, проведена інвентаризація каси ДП ЦТОЛ «Укрліфтсервіс». Інвентаризація проводилась в присутності касира Саєнко П.П. і головного бухгалтера Кравченко В.В.

Установлено:

Наявність грошових коштів 6000,00 гривень.

Надлишок готівки на 20 вересня 2001 р. згідно звіту касира 3000,00 грн.

Поступила готівка в касу по прибутковим касовим документам №13-18 за 20 вересня 2001 р. 2000,00 грн.

Видано з каси грошей по видатковим касовим ордерам №140 -150 за 20 вересня 2001 р 4000,00 грн.

Наявність грошей на момент перевірки по звітним даним (2+3-4) 10000,00 грн.

Результат: недостача (5-1) 4000,00 грн.

Останні номера касових документів із сум їх у них.

Підтверджено, що грошові кошти обчислені і, знаходяться на зберіганні з 20 вересня 2001 р. касира.

Аудитор Савчук С.Р._____________ підпис

Головний бухгалтер Кравченко В.В.

Касир Саєнко П.П.

Наявність коштів, цінних паперів, грошових документів, оплачених

санаторно-туристичних путівок, поштових марок, бланків суворої звітності встановлюються інвентаризацією й оформляється висновком. Готівка в іноземній валюті вноситься в матеріали інвентаризації з у казанням назви та суми іноземної валюти, курсу національного банку на день інвентаризації, суми іноземної валюти в перерахунку НП грошову одиницю України. Ніякі документи або розписки в залишок готівки не враховуються, заява касира про наявність у касі готівки та інших цінностей, які не належать цьому підприємству, в увагу не приймаються. В акті інвентаризації наявності готівки вказується фактичний залишок і залишок по даним обліку та визначається результат інвентаризації. При інвентаризації коштів, які знаходяться в дорозі, звіряються суми, які вказані в рахунку, із даними квитанцій установи банку, поштового відділення, копії супроводжених відомостей для здачі виручки інкасаторам банку. Інвентаризація коштів на розрахункових, поточних, валютних, спеціальних та інших рахунках, на акредитивах, а також заборгованостей по позикам банків виробляється шляхом звірки залишків сум по даним бухгалтерського обліку підприємства з даними виписками банку. Крім цього в окремий акт інвентаризації вносяться дані про довгострокові та короткострокові фінансові вкладення в цінні папери (акції, облігації, тощо), депозити, статутні фонди інших підприємств. Наявність цих коштів проводиться шляхом перевірки їх установчих та інших документів даних про пай та вкладень у статутні фонди сумісно створених підприємств. вкладення.

Прийняття готівки касами підприємств здійснюється по прибутковим касовим ордерам, підписаним головним бухгалтером, і видається квитанція, завірена печаткою або штампом касира або відтиском касового апарату. Видача готівки із каси підприємства здійснюється по видатковим касовим ордерам та оформленим іншим документам: платіжним відомостям, заявкам на видачу грошей, рахункам і тому подібне з накладенням на ці документи штампу з реквізитами видаткового касового ордера. Ці документи на видачу грошей повинні бути підписані керівником, головним бухгалтером і касиром підприємства або уповноваженими особами. При видачі грошей по видатковому касовому ордеру або замінюючому його документу окремій особі касир вимагає пред'явлення документа, який засвідчує особистість отримувача. Документом є паспорт, закордонний паспорт, воєнний квиток, службове посвідчення при наявності на ньому фотокартки та особистого підпису власника. Прибуткові касові ордера та квитанції до них, а також видаткові касові ордера заповнюються бухгалтерією чітко та зрозуміло, ні яких підчисток, помарок або виправлень у цих документах не повинно бути. Прибуткові та видаткові касові ордера до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації, всі надходження та видачі готівки підприємства враховують в касовій книзі, касова книга ведеться на підприємствах одна і повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою. Кількість аркушів в касовій книзі завіряються підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Записи в касову книгу здійснюються касиром відразу після отримання або видачі грошей по кожному ордеру. В кінці робочого дня касир підводить підсумки операцій за день, виводить залишки грошей в касі на наступне число і передає в бухгалтерію як звіт касира, який може складатися один раз в 3-5 днів або кожний день. Контроль за правильним веденням касової книги покладено на головного бухгалтера. Якщо касир раптово оставляє роботу, то цінності, які знаходяться у нього під звітом, передаються іншому касиру в присутності керівника і головного бухгалтера.