Облік реалізації товарів у торгівлі на базі ТОВ "Колібрі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

З розвитком економічних відносин змінюється і роль бухгалтера на підприємстві, сучасний бухгалтер займається не тільки веденням обліку, але й здійснює широку діяльність щодо контролю за господарською діяльністю підприємств, залучення уваги керівництва до процесів, що проходять на мікроекономічному та макроекономічному рівнях, а тому необхідно організувати своєчасне одержання, що можна досягнути тільки в умовах комплексної автоматизації обліку на базі сучасної обчислювальної техніки. Найбільш ефективно це досягається при функціонуванні автоматизованої системи обліку при якій можливе раціональне управління матеріальними ресурсами.

В сучасних умовах розвитку економіки зростає конкуренція між виробниками у пошуках ринку збуту продукції, сьогодні вітчизняний ринок ще не може запропонувати широкий вибір товарів народного споживання, але продукти харчування українських підприємств звертають на себе увагу і майже потиснули зовсім імпортні вироби, пропонуючи на ринок свою продукцію підприємець повинен врахувати її якість, зовнішній вигляд, корисність і рівень попиту у споживачів на цей вид продукту, велику роль у рівні споживання відіграють умови продажу продукції, товарів, робіт, послуг, більшість підприємств сьогодні працює на умовах передплати, що сприяє своєчасному одержанню коштів за відвантажені товари, роботи, послуги, крім цього у процесі господарської при відносинах купівлі-продажу для упевненості находження коштів за відвантаження матеріальних цінностей постачальники вимагають здійснення передоплати , тобто перерахування авансу, а також випадки розходження фактичної наявності або працівниками підприємства по підзвітним сумам і по відшкодуванню завданих збитків, що дисциплінує у певній мірі трудову дисципліну.

Торгівля є однією з провідних галузей економічної діяльності сучасної України, найрозвинутішою формою підприємництва. Сьогодні важко знайти підприємство, одним із видів статутної діяльності якого не була б торгівля товарами.

У зв'язку з цим постає проблема вирішення актуальних завдань в економіці України: збільшення обсягу товарообороту, зниження витрат на реалізацію товарів, підвищення продуктивності праці, виявлення і використання резервів подальшого розвитку. Реалізація товарів високої якості і виконання плану по об'єму товарної продукції є важливим завданням торгових підприємств.

Тому, питання реалізації товарів у торгівлі на базовому Товаристві з обмеженою відповідальністю «Колібрі» є дуже актуальне.

Мета курсової роботи - закріпити та систематизувати теоретичні знання, навчитися використовувати їх у бухгалтерській практиці.

Завданням курсової роботи висвітлити характеристику товарам та їх оцінці, розглянути облік реалізації товарів в оптовій торгівлі, облік торгової націнки, розглянути особливості обліку реалізації товарів в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки.

Тема обліку реалізації товарів у торгівлі була висвітлена такими економістами: Завгородній В.П., Пархоненко В.М., Сопко В.В., Ткаченко Н.М.

Курсова робота написана за матеріалами ТОВ «Колібрі». Воно було створене в 1998 році, основним напрямком діяльності якого є реалізація харчової продукції.

Товариство створене з метою насичення ринку товарами по предмету діяльності і одержання прибутку від господарювання.

Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації, і здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та статуту. Загальний фінансово-господарський стан за економічними показниками ТОВ «Колібрі» за 2005- 2006 pp. (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Основні економічні показники за матеріалами ТОВ «Колібрі» за 2005-2006 рр.

Показники	Од виміру	Роки	Відхилення абсолютне
		2005р.	2006р.
Статутний капітал	тис.грн.	7866,0	7866,0	-
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	тис.грн.	355,9	584,5	+228,6
Залишкова вартість осн.засобів	тис.грн.	9827,8	9830,4	+2,6
Витрати на оплату праці	тис.грн.	365,6	409,7	+44,1
Відрахування на соціальні заходи	тис.грн.	137,1	160,9	+ 23,8
Середньоспискова чисельність.	чол.	61	65	+4
Середня заробітна плата	грн.	312,16	319,0	+6,84
Середня заробітна плата	грн.	312,16	319,0	+6,84

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що розмір статутного капіталу підприємства у 2006 році залишився незмінним, чистий дохід від реалізації продукції у 2006 році, порівняно з 2005 роком збільшився на 64,23%, у зв'язку із збільшенням чисельності працівників на 4 осіб та збільшенням середньої заробітної плати на 2,19% - збільшились і витрати на оплату праці на 12,06% та відповідно збільшились і відрахування на соціальні заходи, порівняно з 2005 роком у 2006 році сума зросла на 17,35%.

Для написання курсової роботи були використанні такі джерела, як первинні документи з обліку заробітної плати, облікові регістри, «Баланс» ф.1 (Дод.А1), «Звіт про фінансові результати» ф.2. (Дод. А2).

1. Характеристика товарів та економічна суть реалізації (продажу)

товар реалізація калькуляція

Товаром називається річ, призначена для продажу або обміну на інші цінності. Товари формують запаси торговельних підприємств.

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна групи .

Під товаром у широкому значенні розуміють матеріальну або нематеріальну власність, яка реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, результати послуг, сама здатність до праці, земля та її надра - все, що має споживчу вартість і може обмінюватися на інший товар (гроші) власником. У вузькому значенні під товаром розуміють продукт праці, виготовлений і призначений для обміну. Торгівля -- це господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів.

Товар -- це продукт праці, вироблений для обміну чи продажу, який має споживчу та мінову вартість.

Торгова діяльність [4] -- це "ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері".

Оптова торгівля може здійснюватись через оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини. Вона, як правило, є проміжною ланкою між виробником продукції і роздрібною торгівлею.

Роздрібна торгівля здійснюється через магазини (продовольчі, непродовольчі, спеціалізовані, універмаги, універсами, торгові комплекси тощо), дрібно-роздрібну мережу (палатки, кіоски, ятки, павільйони, торгові автомати), пересувну мережу (авто-магазини, авторозвозки, лавки-автопричепи, візки, розноски, столики). В роздрібній торгівлі товари реалізуються, як правило, кінцевому споживачеві -- населенню.

Дохід торгівлі формується за рахунок встановленої націнки на товари.

Ціна товару складається:

в оптовій торгівлі -- з оптової ціни промислового підприємства (як сформована із собівартості та прибутку підприємства) та оптово-збутової націнки;

в роздрібній торгівлі -- з ціни оптової торгівлі (або підприємства) і торгової націнки.

Розглянемо визначення терміну «товар» наведеного в законодавстві України (табл. 1.2)

Таблиця 1.2

Визначення терміну «товар» в деяких нормативних документах

Нормативний акт	Поняття «товар»
П(С)БО 9 «Витрати» (п.4)	Активи, що утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п.1.6)	Товари - матеріальні і нематеріальні активи, а також цінні папери, що використовуються в будь-яких операціях, окрім операцій по їх випуску (емісії) та погашенню
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»	Товар - будь-яка продукція, роботи, послуги, права інтелектуальної власності і інші права призначені для продажу

Необхідно зазначити, що для цілей бухгалтерського обліку згідно з П(С)БО № 9 «Запаси» товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу включаються до складу запасів [3]

Базове Товариство з обмеженою відповідальністю «Колібрі» веде спеціалізовану торгівлю харчовою продукцією. Асортимент підприємства може задовольнити найвибагливішого покупця, веде оптову торгівлю товарами. Товариство з обмеженою відповідальністю «Колібрі» проводить реалізацію на основі договорів купівлі-продажу (дод.Б ) товарів як юридичним так і фізичним особам.

Процес реалізації -- це сукупність операцій з продажу товарів споживачам. У процесі реалізації натуральна форма продукту в результаті обміну набуває грошової форми. Процес тісно пов'язаний з кінцевими результатами діяльності підприємства -- прибутком і його розподілом відповідно до планів відтворення.

Значення і роль процесу реалізації істотно зростають в умовах становлення ринкових відносин і створення конкурентного середовища.

Обліковими завданнями реалізації товару, робіт і послуг є:

забезпечення інформації про обсяг і структуру реалізованої підприємством товару (робіт і послуг);

облік і контроль виконання договірних зобов'язань щодо по ставки товарної продукції;

облік нарахування та сплати належних до обсягу реалізації податків та зборів;

визначення ціни реалізації та фінансових результатів як у цілому за підприємством, так і за окремими видами товарів, робіт і послуг.

Процес реалізації, пов'язаний, з одного боку, з відвантаженням товару та передачі її покупцеві, а з іншого -- з одержанням грошових коштів та їх еквівалентів і їх зарахуванням на рахунки продавця. Виконуючи облікові завдання, використовують натуральні та грошові показники. Обсяг реалізованого товару має дві оцінки: фактична собівартість реалізованого товару і ціна реалізації (продажна вартість) товару. їх порівняння дає змогу визначити фінансовий результат реалізації: прибуток чи збиток. Якщо ціна реалізації (продажна вартість) реалізованого товару вища фактичної собівартості реалізованого товару, операція прибуткова, якщо навпаки -- збиткова.

Бухгалтерський облік процесу реалізації тісно пов'язаний з податковим обліком доходів. Тому важливе визнання моменту реалізації, оскільки він є визначальним для обчислення податків. За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) підприємства самостійно встановлюють момент реалізації і відповідно обирають метод визнання доходу: метод нарахування (за моментом відвантаження продукції) або касовий метод (за моментом надходження коштів на рахунки в банках, касу).

Відповідно до податкового законодавства України за правилами ведення податкового обліку датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають продажу, у разі продажу товарів за готівку-- дата її оприбуткування в касі підприємства;

дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -- дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Дохід від реалізації продукції - це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Виручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постачальниками споживачами товару.

Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства.

2. Методи оцінки вибуття товарів та форми реалізації товарів

Підприємства торгівлі, постачання та збуту купують товари для їх подальшого продажу. Причому в обліку товари можуть відображатися за роздрібними (продажними) цінами або купівельною вартістю.

Описуючи порядок списання товарів при їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів може визначатися за одним з обраних методів (ФІФО, середньозваженої собівартості, ідентифікованої собівартості або ціни продажу). [1,ст.401]

Метод оцінки за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці, інакше кажучи, «за що купив, за тією ж ціною й списав» (у виробництво, на склад готової продукції чи в реалізацію -- залежно від того, які саме види запасів і з якою метою вибувають). Причому відпускається саме та одиниця запасів, яка закуповувалася цілеспрямовано на відповідний кінцевий продукт.

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси», цей метод застосовується для оцінки вибуття запасів, придбаних з метою їх реалізації на спеціальне замовлення і для оцінки вибуття запасів, які не замінюють одне одного.[3]

Обов'язковою умовою для застосування цього методу є можливість за кожною одиницею запасів встановити саме її ціну (історичну собівартість). Цей метод поширений в оптовій торгівлі й дає найточніший розрахунок при визначенні фінансового результату. [13, ст.401]

Метод оцінки за середньозваженою собівартістю - цей метод застосовується окремо для кожної сукупності взятих на облік запасів, однакових за призначенням і споживчими характеристиками (цього уточнення немає в П(С)БО 9 «Запаси» [3], але ми його тут вносимо для ширшого розкриття суті методу). Середньозважена собівартість одиниці, що вибуває, визначається за формулою: середньозважена собівартість дорівнює сумі залишку на початок місяця та отриманих ідентичних запасів протягом місяця діленій на суму кількості запасів, які залишились на початок місяця та кількості ідентичних запасів, отриманих протягом місяця.

Отже, в чисельнику формули проставляються значення в грошовому (вартісному) вимірі, в знаменнику ці ж значення -- в кількісному (тобто в фізичних одиницях).

Метод оцінки за методом ФІФО, грунтується на припущенні, що запаси, які надійшли першими, першими й реалізовуються (first -- in, first --out method--FIFO).

Основним недоліком цього методу є вплив зовнішніх чинників економічного життя держави на показник валового прибутку окремо взятого підприємства.

Так, в умовах постійно зростаючих цін метод ФІФО дає найвищий показник валового прибутку. А якщо ще брати до уваги ту обставину, що в умовах загального зростання цін кожне підприємство прагне підвищити також і ціни на товар, що реалізується ним, то при застосування методу ФІФО до оцінки вибуття показник валового прибутку, що зазначається в Звіті про фінансові результати, можна вважати невиправдано завищеним.

Відповідно, в умовах постійного зниження цін спостерігається зворотний процес: показник валового прибутку внаслідок застосування методу ФІФО до оцінки вибуття запасів і вимушеного зниження відпускних цін на продукцію (товари), що реалізується(ються) підприємством, виходить в звіті невиправдано заниженим.

З іншого боку, слід зазначити, що оскільки запаси, які придбають в умовах постійно зростаючих цін і оцінюють при вибутті методом ФІФО, списуються в реалізацію за найменшою з цін, то запаси, які залишаються на балансі підприємства, оцінюються за вартістю, більш-менш наближеною до ринкової. «Колібрі» застосовує безпосередньо метод ФІФО.

Нормативний метод обліку вибуття запасів є частиною давно відомого в нашій країні нормативного методу обліку витрат (облік за планово-розрахунковими цінами) і базується на нормативному методі калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). [2, ст.325]

«Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних затрати і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися» П(С)БО9 «Запаси» [3].

В основу калькуляції фактичної собівартості окремого виду продукції покладено заздалегідь складену калькуляцію нормативної собівартості цього виду продукції за затвердженими самим підприємством поточними нормами витрат сировини й матеріалів, трудових ресурсів тощо. За умови дотримання цих норм (а також їх своєчасного перегляду) фактична собівартість відповідає нормативній. У разі виявлення відхилень від норм фактичну собівартість продукції визначають так: до нормативної собівартості додають (у разі перевитрати) або віднімають (у разі економії) виявлені відхилення від поточних норм, а також додають (віднімають) витрати, викликані зміною цих норм протягом звітного періоду за кожною статтею витрат. При цьому прямі витрати за встановленими нормами враховують окремо від витрат, що становлять відхилення від норм. Це дає змогу ретельно контролювати витрати під час виробництва продукції.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» [4], виявлені у звітному періоді наднормативні витрати зараховуються до складу собівартості реалізованої продукції.

Нормативна калькуляція -- це визначення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за статтями витрат у грошовому вимірі на підставі діючих (поточних) норм витрат матеріалів, заробітної плати тощо.

Діючими нормами прийнято називати норми й нормативи, зумовлені технологічним процесом, відповідно до якого здійснюють передачу матеріалів у виробництво, оплачують виконані роботи. Нормативні калькуляції можуть складатися послідовно на деталі, вузли і продукцію загалом. Нормативні калькуляції використовують для оцінки залишків незавершеного виробництва і визначення фактичної собівартості продукції при застосуванні нормативного методу обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).

Нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є основним методом, що використовується на підприємствах промисловості зі складною технологією, а також в сезонних галузях матеріального виробництва. Цей метод нарівні з іншими методами оцінки вибуття запасів є саме таким, який потрібний для оцінки не лише при вибутті запасів з підприємства, а й при переведенні їх з однієї балансової статті до іншої, що теж кваліфікується як вибуття (але не з балансу).[2, ст.325]

На вибір оптимального для того чи іншого підприємства методу оцінки вибуття запасів залежить від багатьох зовнішніх чинників, які по-різному впливають на діяльність кожного окремо взятого підприємства й на результати цієї діяльності.

3. Облік продажу товарів в оптовій торгівлі

У сучасних умовах будь-яке підприємство (як спеціалізоване торговельне, так і неспеціалізоване, для якого торгівля не є основним видом діяльності) може здійснювати закупівлю товару з метою його наступного перепродажу. Загальна вартість проданих товарів називається товарооборотом, тобто оборотом з реалізації товарів. Залежно від призначення товару і статусу його покупця товарооборот поділяють на оптовий і роздрібний.

До складу оптового товарообороту включаються обсяги продажу товарів, продукції підприємствам, установам, постачальницько-збутовим, посередницьким та іншим організаціям (за винятком населення) для подальшого їх використання у виробництві та для перепродажу. У результаті оптового товарообороту товари не переходять до сфери особистого споживання, а залишаються в сфері обігу або надходять у виробниче споживання, тобто при оптовому обороті товар реалізується для наступної переробки або перепродажу. [12, ст. 63].

Оптова торгівля -- підприємницька діяльність, що спеціалізується на перепродажах великих партій товарів і виконує функції посередника між виробником і споживачем.

Моментом реалізації товарів, як і в інших галузях, визнається момент передачі права власності на товар покупцю. Це ж правило поширюється й на продаж товарів у кредит.

З усіх рахунків, які застосовуються в обліку товарів, що продаються оптом, можна виділити такі:

281 «Товари на складі» - на цьому рахунку ведеться облік руху та наявності товарних запасів що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах і т.д.

902 «Собівартість реалізованих товарів» - відображають собівартість реалізованих товарів, яка визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

702 «Доходи від реалізації товарів» - даний рахунок підприємства торгівлі та інші організації використовують для узагальнення інформації про доходи від реалізації товарів.

79 «Фінансові результати» - на ньому відображають суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

641 «Розрахунки за податками» (субрахунок «Розрахунки за ПДВ»). Ці й інші пов'язані з ними рахунки застосовуються для відображення в обліку операцій з формування фінансового результату діяльності підприємств оптової торгівлі. [2, ст. 551]

Оптові підприємства реалізують товари, як правило, на підставі договорів купівлі-продажу ( дод. Б ). При разових поставках або відпуску товарів у незначному обсязі письмовий поговір може не складатися. Відпуск товарів здійснюється на підставі належно оформлених накладних (дод.В1,В2) в яких вказуються назва, кількість, сорт товарів, ціна виробника або митна вартість, транспортні та інші послуги, що підлягають до оплати, ставка і сума ПДВ, загальна сума до оплати.

У разі доставки оптовим підприємством товарів покупцям (роздрібним та іншим підприємствам) власним або орендованим автотранспортом оформляється товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН), ( дод. В )

Якщо покупець зареєстрований як платник ПДВ, то одночасно виписується податкова накладна (дод. В ), оригінал якої надається покупцеві, а копія залишається у оптового підприємства і є підставою для відповідних записів у Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).

Для обліку реалізації законодавством встановлено, як відомо, метод нарахування, за яким датою реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів, тобто дата передачі права власності на товари покупцям відповідно до базисних умов поставки, визначених сторонами (а для робіт, послуг -- дата оформлення документів, які засвідчують їх виконання), незалежно від строку здійснення платежів.

Всі операції по реалізації товарів у торгівлі відображено в журналах: журнал №3 (дод. В ).

Відповідно до Плану рахунків оприбутковуємо товар на суму вартості придбання на склад від постачальника, у бухгалтерському обліку оптового підприємства, зокрема «Колібрі», і робимо запис на основі первинного документу видаткової накладної (дод.В ):

Дт 281 «Товари на складі» 13317,12 грн.(ж.З)

Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

На основі податкової накладної відображується сума податкового кредиту щодо ПДВ у складі вартості отриманого товару:

Дт 644 «Податковий кредит» 2663,42 грн. (ж.З)

Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

За умовами договору купівлі - продажу, де ТОВ «Колібрі» є покупцем передбачений розрахунок за товар після фактичної поставки товару покупцю, то в цьому разі складається така проводка (виписано платіжне доручення дод. В ):

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

Кт 311 « Поточні рахунки в національній валюті» 15980,54 грн

ТОВ «Колібрі» здійснює реалізацію товару на основі договору купівлі-продажу за умовою подальшої оплати(дод.Б ) за товар покупцем, або попередньої оплати, це залежить від договору купівлі-продажу, який складено і підписано за згодою продавця та покупця .

На прикладі базового товариства розглянемо відображення операцій у бухгалтерському обліку, якщо відвантаження товару є першою подією.

Товар відвантажено покупцям на основі первинного документу - товарно-транспортної накладної ( дод.В ) :

Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

Кт 702 «Доход від реалізації товарів» 16821,62грн. (ж.6)

Одночасно робиться запис на списання балансової вартості в реалізацію товар:

Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів»,

Кт 281 «Товари на складі», 13317,12 грн.(ж.З)

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» торговельні підприємства, постачальницько-збутові та посередницькі організації сплачують до бюджету ПДВ із загальної суми товарообороту (доходу від реалізації). Згідно податкової накладної на суму податкового зобов'язання (дод.В ) по ПДВ у складі вартості товару складають бухгалтерську проводку

Дт 702 «Доход від реалізації товарів»

Кт 641 «Податкове зобов'язання» 2803,60 грн.(ж.З)

У міру надходження коштів від покупців за реалізовані товари зроблено запис(первинний документ - виписка банку):

Дт 311 « Поточні рахунки в національній валюті»

Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» 16821,62грн(ж. 1)

Якщо першою подією є попередня оплата за товар від покупця, то відповідно до Плану рахунків робиться запис на основі виписки банку:

Дт 311 « Поточні рахунки в національній валюті»

Кт 681 « Розрахунки за авансами одержаними» (ж.З)

Відображано податкове зобов'язання з ПДВ у складі попередньої оплати:

Дт 643 «Податкове зобов'язання»

Кт 641 «Розрахунки за податками» (ж.З)

На основі товарно-транспортної накладної здійснено таку операції відвантажено товар покупцю

Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

Кт 702 «Доход від реалізації товарів» (ж.6)

Списання суми раніше відображеного податкового зобов'язання з ПДВ у складі вартості відвантаженого товару:

Дт 702 «Доход від реалізації товарів»

Кт 643 «Податкове зобов'язання» (ж.З)

Відображено залік заборгованості ТОВ «Колібрі» перед покупцем:

Дт 681 « Розрахунки за авансами одержаними»

Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (ж.6)

Наприкінці звітного періоду сума чистого доходу від реалізації товарів (за вирахуванням ПДВ) списується на фінансові результати записом ( визначено чистий дохід від реалізації):

Дт 702 «Доход від реалізації товарів»

Кт 791 «Результат основної діяльності 14018,02грн.(ж.6)

Собівартість реалізованого товару списано на зменшення доходу:

Дт 791 «Результат операційної діяльності»

Кт 902 «Собівартість реалізованих товарів» 13317,12 грн.( ж.5)

4. Облік торгівлі товарів з розстрочкою платежу

Порядок продажу товарів у розстрочку регламентується Правилами торгівлі в розстрочку. Зазначеними Правилами встановлено порядок продажу суб'єктами господарювання (резидентами і нерезидентами) непродовольчих товарів фізичним особам (у тому числі громадянам -- суб'єктам підприємницької діяльності без створення юридичної особи) в розстрочку, тобто на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на певний строк і під кредит.

Продаж товарів у розстрочку здійснюється фізичним особам, які мають постійний доход і постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться суб'єкт господарювання. Перелік товарів, що продаються в розстрочку, визначає суб'єкт господарювання з урахуванням орієнтовного переліку товарів, що рекомендується до продажу (телерадіоапаратура, електропобутові товари, комп'ютери, меблі, автомобілі, будівельні матеріали, одяг, взуття тощо).

Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу товарів у розстрочку, який заключається за встановленою формою між суб'єктом господарювання і фізичною особою (покупцем), згідно з яким суб'єкт господарювання зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець - здійснити розрахунки за товар у строки і в розмірах, передбачених договором. При цьому покупець повинен подати паспорт і довідку для придбання товарів у розстрочку встановленої форми, яка видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим пенсіонерам - органом, який призначив пенсію.

Довідка для придбання товарів у розстрочку видається адміністрацією підприємства (установи, організації) тільки тим особам, які знаходяться у трудових відносинах з цим підприємством (або навчання у навчальних закладах) не менше трьох місяців і постійно отримують заробітну плату (стипендію). Підприємства можуть видавати фізичним особами тільки одну довідку. Наступна довідка може бути видана тільки після остаточного розрахунку за товари, що куплені у розстрочку.

Бланки довідок виготовляються за замовленням підприємства, містять друковану нумерацію, видаються, обліковуються і зберігаються як бланки документів суворого обліку.

Договір між суб'єктом господарювання і покупцем, який буде здійснювати погашення кредиту шляхом відрахувань із його заробітної плати (стипендії) за місцем роботи (навчання), складається в трьох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання, другий -- надається покупцеві, третій -- підприємству (установі), що видало довідку. В разі розрахунків з покупцями, які будуть здійснювати погашення кредиту шляхом внесення готівкою до каси суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків, договір складається в двох примірниках: перший залишається у суб'єкта господарювання (продавця), другий -- надається покупцеві.

Передача в розпорядження покупцям товарів, що придбаються в розстрочку, здійснюється за умови сплати першого внеску (завдатку) у таких розмірах:

не менше вартості товару при ціні такого товару до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

не менше 50% при ціні такого товару більше 50 неоподатковуваних мінімумів;

не менше 25% вартості при торгівлі в розстрочку транспортними засобами.

Договором передбачається строк оплати решти вартості товарів у таких розмірах;

від 6 до 15 місяців, якщо вартість товарів не перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

від 6 до 24 місяців, якщо вартість товарів перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів;

від 6 до 60 місяців, якщо відбувається продаж транспортних засобів.

Наданий кредит не повинен перевищувати:

3-місячної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця в разі продажу

товарів з розстроченням платежу на 6 місяців;

6-місячної -- з розстроченням платежу на 12 місяців;

12-місячної--з розстроченням платежу на 24 місяця.

Зазначені обмеження не поширюються до випадків продажу транспортних засобів.

На товари, придбані в розстрочку, поширюються гарантійні строки обслуговування (ремонту). Продаж товарів в розстрочку і внесення чергових платежів здійснюється за цінами, що діяли на день продажу, і зміні не підлягають.

Право власності на товар, переданий згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після остаточного розрахунку. При продажу транспортних засобів суб'єкт господарювання робить помітку «Розстрочка» в довідці-розрахунку або акті приймання-передачі, виданої заводом-виробником.

На ці транспортні засоби не видаються довіреності з правом відчуження, а також ці транспортні засоби не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до подання покупцем договору з відміткою суб'єкта господарювання про повний розрахунок.

При продажу товарів у розстрочку покупець сплачує відсотки від наданого кредиту, розмір яких встановлює суб'єкт господарювання, але не вище діючих на час продажу товарів річних ставок за фінансові кредити банку, який обслуговує суб'єкт господарювання, що здійснює продаж товарів у розстрочку.

Погашення кредиту, наданого покупцю при продажу товарів у розстрочку,здійснюється шляхом внесення грошей готівкою в касу суб'єкта господарювання або шляхом безготівкового перерахування через установи банків підприємствами (установами) суми чергового платежу і відсотків за наданий кредит, утриманих із заробітної плати (стипендії) покупця.

При внесенні чергових платежів готівкою в касу суб'єкта господарювання для підтвердження оплаченої суми обов'язковим є видача чека через ЕККА, і який наклеюється безпосередньо на договорі (інші відмітки і розписки щодо сплати і виправлення суми на договорі вважаються недійсними).

Бухгалтерський облік по продажу товарів у розстрочку суб'єктом І господарювання здійснюється в такому порядку. При реалізації товарів у розстрочку їх продажна вартість повністю включається в обсяг роздрібного товарообороту за датою фактичного відпуску товарів покупцю. Тому на всю вартість проданих у кредит товарів робиться запис по кредиту рахунка 702 «Доход від реалізації товарів» і дебету рахунків: 30 «Каса» (або 31 «Рахунки в банках») -- на суму початкового платежу за товари, здійсненого покупцями; 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» -- на решту вартості товару» проданого в кредит.

Відсотки, що підлягають сплаті покупцями за наданий кредит, за спеціальним розрахунком відносяться на доходи майбутніх періодів і відображаються записом по дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту рахунка 69 «Доходи майбутніх періодів».

При цьому відсотки за кредит розраховуються за кожен місяць із застосуванням 1/2 річного розміру відсотків від фактичного кредиту, яким покупець користувався у місяці, за який сплачено черговий внесок до повного погашення заборгованості.

Сума чергових внесків і відсотків за кредит визначається за таким розрахунком:

У міру погашення покупцями заборгованості за товари, придбані в кредит, на суми, внесені в касу торговельного підприємства (включаючи відсотки за кредит), у бухгалтерському обліку робиться запис по дебету рахунка ЗО «Каса» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Одночасно робиться запис на зарахування до доходів від реалізації звітного періоду суми сплачених покупцями відсотків за наданий кредит (раніше врахованих як доходи майбутніх періодів) по Дт 69 «Доходи майбутніх періодів», Кт 702 «Доход від реалізації товарів»

Вартість проданих у розстрочку товарів за обліковими цінами списується на дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» з кредиту рахунка 282»Товари в торгівлі».

За несвоєчасне внесення чергових платежів за придбані в розстрочку товари з покупців або з підприємств (установ, організацій), де вони працюють (навчаються), стягується пеня в розмірі, який обумовлений договором (але не більше 1/365 частки встановленої річної відсоткової ставки за кредит від простроченої суми за кожен день прострочення).

5. Облік торгової націнки

Відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення» застосовують ціни на товари вільні і державні (фіксовані і регульовані). Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих цін і торгових націнок на продукцію і товари, що мають вирішальний вплив на рівень, динаміку і соціальне значення цін.

Вільні ціни встановлюються виробниками продукції самостійно за погодженням з торговельними підприємствами та іншими покупцями продукції.

Вільні відпускні ціни оптових торговельних підприємств складаються з відпускної ціни підприємств-виробників продукції і оптово-збутової націнки оптового підприємства, яка призначена для покриття витрат обігу й одержання прибутку.

Вільні роздрібні ціни на товари вітчизняного виробництва складаються з відпускної оптової ціни (включаючи оптово-збутову націнку) і торгової націнки самого роздрібного підприємства. Розмір торгової націнки визначається кожним роздрібним підприємством (суб'єктом підприємницької діяльності) виходячи з планових (або фактичних) показників за попередній звітний період (місяць, квартал), власних витрат обігу і прибутку.

По імпортних товарах торгові націнки встановлюються виходячи з їх митної вартості (а по підакцизних товарах -- з урахуванням акцизного збору і ПДВ). Акцизним збором оподатковуються окремі види товарів, які ввозяться на митну територію України, за переліком і ставками, затвердженими Верховною Радою України (алкогольні напої, пиво, ювелірні вироби, легкові автомобілі, нафтопродукти).

Для стимулювання збуту і прискорення товарообігу постачальники можуть надавати знижки з відпускної вартості товарів -- оптово-збутові (для оптових підприємств) і торгові (для роздрібних підприємств). Знижки надаються у формі зменшення продажної ціни товарів при придбанні товарів у певній кількості або на певну суму, а також постійним покупцям і залежать від виду товарів і попиту на них на споживчому ринку. Знижки можуть також надаватись на відшкодування додаткових транспортних витрат торговельного підприємства.

Відпускна ціна виробника, митна вартість товарів, транспортні та інші витрати, що підлягають до оплати, оптово-збутові і торгові націнки і знижки, ставки і суми ПДВ та акцизного збору в рахунках-фактурах мають відображатися окремими рядками. Це дає можливість торговельним підприємствам здійснювати контроль за дотриманням договірних цін, націнок, тарифів, сум ПДВ І акцизного збору.

Контроль за дотриманням цін і тарифів здійснюється Державною інспекцією по контролю за цінами Мінекономіки України та податковими органами. Посадові особи зазначених органів мають право перевіряти в суб'єктів господарської діяльності документи, облікові регістри, звітні форми, пов'язані з визначенням та застосуванням цін. їх економічного обґрунтування.

У разі виявлення порушень законодавства по застосуванню цін (застосування вільних цін і тарифів за наявності державних фіксованих або регульованих цін, порушення в нарахуванні ПДВ і акцизного збору тощо) до порушників застосовуються санкції згідно з законодавством. Статтею 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що вся виручка, необґрунтовано одержана підприємством внаслідок порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход бюджету. Крім того, до позабюджетних фондів місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.

Оскільки в роздрібних підприємствах по дебету рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» протягом місяця обороти відображаються за роздрібними цінами, то для визначення покупної вартості реалізованих товарів наприкінці місяця визначають суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів за таким розрахунком: до суми торгової націнки на початок місяця (кредитове сальдо рахунка 285 «Торгова націнка») додають суму торгової націнки за звітний місяць (кредитовий оборот рахунка 285) і вираховують суму торгової націнки на інші списання товарів (дебетовий оборот рахунка 285 «Торгова націнка»);

одержану суму перемножують на 100 і ділять на продажну вартість реалізованих за звітний місяць товарів (дебет рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів») і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (дебетове сальдо рахунка 282 «Товари в торгівлі») і визначають середній процент торгової націнки;

шляхом множення вартості нереалізованих на кінець місяця товарів на 1 середній процент торгової націнки і діленням на 100 визначають суму торгової націнки, що відноситься до цього залишку;

різниця між сумою торгової націнки, що підлягає до розподілу, і сумою, що відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів, списується на собівартість реалізації.

Визначена розрахунком сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів, для коригування вартості товарів за продажними цінами до їх покупної вартості списується «червоним сторно», як зазначалося раніше, на собівартість реалізації (записом по дебету рахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів» і кредиту субрахунку 285 «Торгова націнка»). Сума торгової націнки, що відноситься до залишку нереалізованих товарів, залишається як кредитове сальдо субрахунку 285»Торгова націнка». Під час складання бухгалтерського балансу ця сума вираховується з сальдо субрахунку 281 «Товари на складі», що забезпечує відображення залишку товарів у балансі за їх покупною вартістю.

Від точності обчислення реалізованих торгових знижок (націнок) залежить реальність виявленого фінансового результату: завищення реалізованих торгових знижок (націнок) призводить до необґрунтованого збільшення прибутку, а зниження -- до його зменшення.

Суму торговельних націнок (знижок) визначають або на підставі Інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього процента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального розрахунку.

6. Особливості реалізації товарів у торгівлі в умовах використання сучасних засобів обчислювальної техніки

Широкі можливості сучасних засобів обчислювальної техніки створили передумови для організації автоматизованих робочих місць (1С) працівників апарату управління. 1С - це професійно-орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначених для автоматизації функцій спеціаліста, що виконуються на його робочому місці.

Головне призначення 1С - забезпечити управлінський персонал новими засобами техніки і технологіями управління, головними можливостями яких є автоматизоване діалогове виконання основних функцій управління господарською діяльністю, діалогова інформаційна взаємодія користувачів і оперативний доступ до даних, нагромаджуваних у центральній базі даних АСУ або в розподільній базі даних мережі 1С.

Організація 1с змінює техніку і методологію виконання функцій управління, а, зокрема, ведення бухгалтерського обліку. Виникли нові технічні операції (ведення екранного діалогу, використання нових форм подання даних - електронних картотек і таблиць, графіків і діаграм, багатовіконне подання даних).

Засоби АРМ дають змогу автоматизувати розв'язання бухгалтерських задач, забезпечити інформаційну підтримку бухгалтерських задач, результати яких використовуються для прийняття рішень. З урахуванням професійних знань і практичних навичок бухгалтер може обирати методику розв'язання задач, маніпулювати даними для розрахунку, аналізувати результати розрахунків, виконаних на ПЕОМ, і приймати відповідне даній ситуації рішення.

Свою роботу на ЕОМ бухгалтер може організувати в двох режимах: пакетний і діалоговий.

Економічні задачі, що вирішуються в пакетному режимі (характеризуються такими властивостями: алгоритм рішення задачі формалізований процес її рішення не вимагає втручання людини; в наявності є великий обсяг вхідних та вихідних даних, значна частина яких зберігається на магнітних носіях; розрахунок виконується для більшості записів вхідних файлів; великий час рішення задачі обумовлений великими обсягами даних; регламентність, тобто: задачі вирішуються із встановленою періодичністю.

Діалоговий режим є не альтернативою пакетному, а його розвитком. Якщо застосування пакетного режиму задовольняє зменшити втручання користувача в процес рішення задачі, то діалоговий режим передбачає відсутність чітко закріпленої послідовності операцій обробки даних (якщо вона не обумовлена предметною технологією).

Особливе місце займають технології мереж, що забезпечують взаємодію багатьох користувачів.

Інформаційні технології можуть бути організовані різними технічними засобами: дискетна і мережна взаємодія, а також з використанням різних концепцій обробки і збереження даних: розподілена інформаційна база та розподілена обробка даних.

Автоматизація обробки облікової та контрольної інформації на підприємствах охоплює весь комплекс задач по синтетичному та аналітичному обліку, контролю та аудиту. Передумовою цьому є організація централізованої бази даних та розподілених баз даних на місцях обробки інформації. Для реалізації задач з обліку, контролю, аналізу та аудиту створюється інформаційна база з використанням трьох категорійних автоматизованих робочих місць (1С) бухгалтера[ ].

Функціональне призначення 1С бухгалтерії по обліку прибутку - автоматизувати моменти обліку, контролю, аналізу та аудиту, а також для прийняття управлінських рішень пов'язаних з використанням прибутку.

Введення первинних даних на 1С бухгалтера 1 категорії здійснюється безпосередньо користувачем в діалоговому режимі. Важливе значення має забезпечення високої достовірності початкових даних, тому програмне забезпечення відповідних 1С повинно забезпечити автоматизоване виявлення помилок даних, що вводяться та видачу повідомлень користувачу.

Основна роль бухгалтера в цих умовах зводиться до вірності оформлення господарських операцій, прийняття рішень, аналізу та контролю вірності формування звітної документації. Робота бухгалтера стає більш раціональною, ПЕОМ перетворюється в головний інструмент його діяльності.

Взагалі підняти на якісно новий рівень управління виробничим об'єктом, підвищити ефективність використання ЕОМ, поліпшити якість оброблювальної інформації, реалізувати безпаперову технологію, створити нові технології, мережі, які виникли з появою мікро ЕОМ та персональних ЕОМ.

Об'єднання локальних обчислювальних мереж відкриває доступ до світових інформаційних ресурсів. Став можливим планетарний розподіл промислового виробництва, можуть створюватися транснаціональні компанії, що реалізують світовий товарний експорт в середині фірми.

ВИСНОВКИ

В умовах ринкової економіки, підвищення ефективності підприємництва, різних форм його організації потрібна дійсна інформація на підприємствах про наявність товарів, їх зберігання і вибуття. Тому інформацію забезпечує бухгалтерський облік. Правильна оцінка при оприбуткуванні товарів, та вибір методу їх оцінки мають велике значення, бо впливають не лише на результати діяльності за даними бухгалтерського, але й на об'єм оподаткованого прибутку.

Тому, дані наявності і реалізації товарів будуть ретельно перевірятися співробітниками податкової служби.

Основне завдання обліку - контроль за збереженням і реалізацією товарів, їх відповідність документам, виявлення затрат, пов'язаних із придбанням і реалізацією товарів.

Робота написана за матеріалами ТОВ «Колібрі». Товариство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України і статуту.

Базове підприємство здійснює свою діяльність з метою продовження процесу господарювання, здійснення розрахунків за використані ресурси, формування власних доходів та сплати податків і обов'язкових платежів.

Облік процесу реалізації повинен забезпечити визначення повної собівартості, контроль за цінами, формування виручки підприємства, тому актуальність теми дослідження, особливо в умовах переходу економіки України на ринкові відносини, зміни суб'єктів власності, розвитку нових форм господарювання: приватних і колективних підприємств, формування України як самостійної держави - не викликає сумніву.

На базовому підприємстві всі товари, що надходять ретельно перевіряються по кількості і якості матеріально - відповідальною особою. При цьому оформлюється акт прийняття матеріалів та прибутковий ордер (дод. Е1) на отримані матеріали. В разі невідповідності товарів по кількості і якості супроводжуючим документам, складають акт про невідповідність наявних товарів документам. Завідуючий складом на основі прибуткового ордера робить запис у журнал складського обліку, в якій фіксує надходження і вибуття товарів на склад (зі складу).

В кінці звітного періоду всі первинні документи разом з реєстром передаються в бухгалтерію, де вони перевіряються. В разі правильності відображення основних реквізитів документів бухгалтер завіряє перевірку своїм підписом в картці.

Для підвищення правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємство періодично проводить інвентаризації. На основі акта інвентаризаційної комісії бухгалтер складає відомість для того, щоб виявити кінцеві результати інвентаризації. Ці кінцеві результати можуть бути відображені у двох формах: у вигляді лишків або нестачі, але частіше - нестачі.

Нестачі можуть списуватись в межах норм природного убутку, а по тих нематеріальних цінностях, по яких не може бути природного убутку, відносять за рахунок винних осіб.

Для покращення діяльності підприємства і збільшення товарообороту і зменшення товарів на складі можна запропонувати такі пропозиції: шукати нові канали збуту товарів; збільшити витрати на рекламу, витративши один раз кошти на рекламу можна отримати значно більше; провести маркетингове дослідження, необхідно знати яка продукція користується попитом; оновити та поповнити асортимент товарів. У ТОВ «Колібрі» середній рівень автоматизованої обробки облікової інформації, полегшує роботу бухгалтера. ТОВ « Колібрі» облік реалізації товарів веде досить ретельно і достовірно, згідно з чинним законодавством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бухгалтерский учет в торговле. Учебник Л.Ф. Жилинский. Мн.:Зкоперспектив, 1999. -608с.

2. Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»/ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги. - 2-е вид., перероб. і доп.-Житомир: ІШ. «Рута», 2ОО2.-576с.

3. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні (за ред. Голова С), Дніпропетровськ: ТОВ Баланс-Клуб, 2000. - 768 с

4. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник (за ред. проф. Ф.Ф.Бутинця). - Житомир: ЖІТІ, 2002 - 687 с

5. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні. - Дніпропетровськ: ТОВ - «Баланс-Клуб», 2001. - 766с.

6. Грабова Н.М., Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях. 2000: Уч. пособие для студентов вузов (под. ред. Н.В.Кужельного). - К.: А.С.К., 2000. - 624с.

7. Грабова Н.М., Кривоносое Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: навчальний посібник: - 3-тє вид., допов.-К.: А.С.К., 2001.-- 416с.

8. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, документів і розрахунків. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р.№69.

9. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей. Затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.96 p., зареєстрованим у Міністерства юстиції України № 293/1318 від 12.06.96 р. (із змінами і доповненнями).

10. Партии Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Навч. посібник. - К.: Товариство «Знання» КОО, 2000, - 245 с

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 //Все про бухгалтерський облік, 2000.- № 11.- С. 3-6.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26 жовтня 1999 року № 252 //Все про бухгалтерський облік, 2000.- №12.- С. 23-29.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 //Все про бухгалтерський облік, 2000.- №12.- С 23-29.

14. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 № 996-XIV // Бухгалтерія. - № 52/2. С.6-12.

15. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

16. Закон України, прийнятий Верховною Радою України 16.07.1999 (з наступними змінами і доповненнями) // Все про бухгалтерський облік, 2000.- №11.- С. 3-4. Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку .Положення, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 //Все про бухгалтерський облік, 2000.- №11.- С. 12-19.