Аудит установчих документів і власного капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ізмаїльський інститут водного транспорту

Кафедра «Економіка підприємства»

РЕФЕРАТ

На тему: «Аудит установчих документів і власного капіталу»

Підготовила

Студентка ІІІ курсу

Групи БЕп-08

Морозова Ольга

Викладач

Запороженко Л. В.

Ізмаїл 2011р.



1. Мета й завдання аудиту установчих документів і власного капіталу

Розпочинаючи роботу, аудитор на власний розсуд розбиває генеральну сукупність на підсукупності й ретельно проводить перевірку кожної. На нашу думку, бажано таку перевірку розпочинати з аудиту установчих документів і власного капіталу.

Аудит установчих документів і аудит власного капіталу не можуть досліджуватись окремо один від одного, тому що такий елемент власного капіталу, як статутний капітал, є основою будь-якого підприємства і фіксується в його установчих документах. В установчих документах можуть міститися дані й про інші елементи власного капіталу.

Власний капітал -- це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності й використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і є чистими активами підприємства.

До власного капіталу належить: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Основний зміст поелементної розшифровки власного капіталу наведено в табл. 1.

Аудит установчих документів передбачає ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економічного суб'єкта у відповідності з чинним законодавством та підтвердження права власності юридичних і фізичних осіб.

Табл. 1. Зміст складових власного капіталу

№	Елементи власного капіталу	Зміст
1	Статутний капітал	Зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах.
2	Пайовий капітал	Сума пайових внесків фізичних і юридичних осіб, якщо це передбачено статутними документами.
3	Додатково вкладений капітал	Сума перевищення вартості продажу акцій над номінальною вартістю (емісійний дохід).
4	Інший додатковий капітал	Сума дооцінки необоротних активів, безоплатно отриманих необоротних активів підприємством від фізичних або юридичних осіб, інші види податкового капіталу.
5	Резервний капітал	Сума резервів, створених підприємством відповідно до чинного законодавства або статутних документів.
6	Нерозподілений прибуток (збиток)	Прибуток, реінвестований у підприємство, або непокритий збиток.
7	Неоплачений капітал	Заборгованість власників (учасників) із внесків до статутного капіталу.
8	Вилучений капітал	Фактична заборгованість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів.

Аудит власною капіталу проводиться з метою підтвердження аудиторським висновком інформації про власний капітал, його структуру та зміни у власному капіталі, що сталися протягом звітного періоду.

При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор повинен виконати такі завдання:

1. Визначити основні відомості про суб'єкт господарювання:

повна назва;

код за єдиним реєстром підприємницької діяльності;

місцезнаходження;

дата реєстрації;

дати внесення змін до установчих документів;

основні види діяльності;

кількість засновників, їх частки в статутному капіталі.

2. Визначити структуру управління економічним суб'єктом і повноваження керівників усіх рівнів при прийнятті відповідних управлінських рішень.

3. Підтвердити своєчасність та повноту внесення часток до статутного капіталу.

4. Підтвердити адекватність методів оцінки часток, що вносяться засновниками до статутного капіталу в натуральній і нематеріальній формах. При перевірці керуватися П(с)БО 12, де зазначено, що майно має бути оцінено за справедливою вартістю.

5. В акціонерних товариствах підтвердити інформацію про:

— акції, на які здійснена передоплата;

— загальну суму коштів, одержаних у ході передоплати на акції;

— акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:

а) кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу;

б) номінальну вартість акцій, зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;

в) права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;

г) акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

ґ) перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;

д) кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%;

є) акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими контрактами, із зазначенням їх термінів і сум;

— накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

— суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

6. В інших підприємствах підтвердити інформацію про:

— розподіл часток статутного капіталу між власниками;

— права, привілеї або обмеження щодо цих часток;

— зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

7. Встановити структуру власного капіталу, проаналізувати зміни, які відбулися в структурі за декілька звітних періодів.

8. Підтвердити інформацію про залишки і зміни у власному капіталі, що відбувалися протягом звітного періоду

9. Дати оцінку системі внутрішнього контролю і бухгалтерському обліку установчих документів і власного капіталу.

10. Підтвердити повноту, достовірність, об'єктивність і законність господарських операцій по власному капіталу, відображеному в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності

11. Перевірити порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні економічного суб'єкта за результатами року після сплати обов'язкових платежів.

12. Перевірити правильність обчислення доходів засновників та акціонерів і утримання податків з доходу.

2. Особливості нормативної бази аудиту установчих документів і власного капіталу

Готуючись до проведення аудиту установчих документів і власного капіталу, аудитору необхідно добре вивчити нормативну базу з цього питання, яка є досить значною за обсягом, тому для зручності її можна згрупувати таким чином:

· нормативні документи, що регламентують порядок створення в Україні підприємства, його реєстрації, ліквідації, реорганізації, ведення підприємницької діяльності тощо;

· нормативні документи, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з питань власного капіталу;

· нормативні документи, що регламентують порядок проведення аудиторської перевірки;

· внутрішні нормативні документи підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є власні кошти (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал). Власний капітал, у свою чергу, складається зі статутного, зменшеного на величину вилученого та неоплаченого капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

За "Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженим наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (далі - План рахунків), окремі складові власного капіталу піддягають обліку на балансових рахунках 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 Додатковий капітал, 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".

Статутний капітал являє собою зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, що є внеском власників (учасників) до власного капіталу підприємства.

Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал визначальної ролі не відіграє. Тут має значення розмір усього власного капіталу і його співвідношення з іншими розділами активу і пасиву балансу. Важливість статутного капіталу випливає з інших функцій, які він виконує, а саме:

1. Статутний капітал, що є сумою внесків, надає необхідну інформацію про частку у ньому кожного з власників. Розмір частки, у свою чергу, визначає ступінь участі кожного з власників в управлінні підприємством, суму коштів у загальній вартості власного капіталу підприємства, яку він повинен отри мати при ліквідації підприємства, а також, у деяких випадках, при його виході із числа засновників.

2. Розмір статутного капіталу надає інформацію користувачам фінансової звітності підприємства про мінімальний розмір його власного капіталу. Якщо наприклад, у господарському товаристві інші складові власного капіталу можуть зменшуватися власниками за їх самостійним рішенням, то для зменшення статутного капіталу необхідне проведення передбачених законодавством процедур і відсутність заперечень кредиторів.

Головною новацією у бухгалтерському обліку статутного капіталу з 1 січня 2000 року є те, що всі підприємства, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, на балансовому рахунку 40 "Статутний капітал" повинні відображати тільки зафіксований в установчих документах розмір внесків власників у майно підприємства. Раніше в законодавстві така пряма норма існувала тільки для господарських товариств і спільних підприємств.

Основні відмінності формування статутного фонду підприємств різних форм власності

І. Підприємства державної форми власності та орендні підприємства на базі державного майна:статутний капітал слугує для відображення розміру статутного фонду.

ІІ. Приватні підприємства:

сума статутного капіталу не визначається установчими документами;

внески до статутного фонду робляться на добровільних засадах;

розмір статутного капіталу є джерелом для відповідальності засновника за борги підприємства.

ІІІ. Товариства з обмеженою (або додатковою) відповідальністю:

¦ статутний фонд створюється у розмірі не меншому від суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства;

¦ до моменту реєстрації кожен з учасників зобов'язаний внести не менше як 30% вказаного в установчих документах внеску, що підтверджується банківськими документами;

¦ формування статутного фонду здійснюється за рахунок внесків учасників. Учасник повинен зробити внесок протягом року з моменту реєстрації, при невиконанні цього зобов'язання нараховуються та підлягають сплаті 10% річ них із недовнесеної суми;

¦ розмір часток кожного з учасників, склад і порядок сплати внесків до статутного фонду регламентуються статутом товариства та установчим договором;

¦ збільшення або зменшення статутного фонду допускається лише при вкладенні повністю всіма учасниками своїх внесків та при обов'язковому внесенні цих змін до державного реєстру;

¦ допускається внесок від учасників до статутного фонду у вигляді майна, оціненого в гривнях, якщо це передбачено установчими документами.

ІV. Акціонерні товариства:

статутний фонд створюється в розмірі, не меншому від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства;

статутний фонд поділений на визначену кількість акцій рівної мінімальної вартості;

формування статутного фонду ведеться протягом одного року з моменту реєстрації установчих документів;

сума статутного фонду в обліку повинна відповідати сумі, зазначеній в установчих документах;

зміни розміру статутного фонду відбуваються за рішенням зборів акціонерів із внесенням змін до реєстраційної картки;

збільшення статутного фонду проводиться шляхом збільшення номінальної вартості акцій;

зменшення статутного фонду відбувається внаслідок зменшення номінальної вартості акцій, втрати пакета акцій.

На збільшення розміру статутного капіталу за рішенням зборів акціонерів можуть направлятися суми нерозподіленого прибутку, додаткового капіталу. При збільшенні розміру статутного капіталу за рахунок інших елементів власного капіталу збільшується частка кожного акціонера (власника) пропорційно його участі у статутному фонді.

Резервний капітал

У товаристві створюється резервний капітал у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу визначається установчими документами, але не може бути меншим від 5% суми чистого прибутку.

При перевірці правильності відображення інформації про стан та рух коштів різновидів власного капіталу в бухгалтерському обліку необхідно керуватися Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Зміст і форма фінансової звітності про власний капітал визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал".

Проводячи аудит власного капіталу на відповідність чинному законодавству, аудитор перевіряє законність відображеної в установчих документах та фінансовій звітності інформації про стан і рух коштів власного капіталу стосовно його елементів: статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого капіталу, нерозподілених прибутків (непокритих збитків).

Національні стандарти аудиту визначають усі організаційні питання проведення аудиту, етичні й методологічні принципи, яких повинні дотримуватись аудитори при проведенні аудиту.

Дотримання вимог Національних стандартів дає змогу аудитору провести аудит якісно і довести, в разі необхідності, що ним не було допущено недбальства у роботі.

аудит документ власний капітал



3. Аудит установчих документів і власного капіталу

Предметна область дослідження

Інформація про власний капітал знаходить відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. У Плані рахунків для узагальнення інформації про стан та рух коштів різновидів власного капіталу передбачені рахунки класу 4 "Власний капітал та забезпечення зобов'язань".

Рахунок 40 "Статутний капітал" призначений для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Рахунок 41 "Пайовий капітал" призначений для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, передбачених установчими документами.

Пайовий капітал -- це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) на рахунку 41 "Пайовий капітал" обліковують частину вартості майна, яка була розпайована між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.

Аналітичний облік за рахунком 41 "Пайовий капітал" ведеться за видами капіталу та за пайщиками.

Рахунок 42 "Додатковий капітал" призначений для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. Рахунок 43 "Резервний капітал" призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунка 43 "Резервний капітал" відображається створення резервів, за дебетом - їх використання. Сальдо цього рахунка відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямами використання.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" - ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" має такі субрахунки:

"Прибуток нерозподілений";

"Непокриті збитки";

"Прибуток, використаний у звітному періоді".

На субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

спи-чи

На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" відображається розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

Виправлення помилок за минулий рік, виявлених у поточному році, відповідно до П (с) БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" відображається кореспонденцією рахунка 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1-6.

Рахунок 45 "Вилучений капітал" - ведеться облік вилученого капіталу в разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів із метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

За дебетом рахунка 45 "Вилучений капітал" відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом -- вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Рахунок 45 "Вилучений капітал" має такі субрахунки:

"Вилучені акції";

"Вилучені вклади і паї";

"Інший вилучений капітал".

Перевірці піддають інформацію про власний капітал, яка відображена у фінансовій звітності, Головній книзі, регістрах синтетичного й аналітичного обліку, в первинних документах та інших джерелах інформації.

Проте рамки аудиту установчих документів і власного капіталу не обмежуються лише інформацією, яку надають бухгалтерський облік і фінансова звітність.

Із метою якісного проведення аудиту установчих документів і власного капіталу в обов'язковому порядку досліджуються такі документи:

¦ статут суб'єкта господарювання;

¦ установчий договір;

¦ патент для суб'єктів малого підприємництва;

¦ протоколи зборів засновників;

¦ свідоцтво про державну реєстрацію;

¦ свідоцтво про реєстрацію в Міністерстві економіки для економічних суб'єктів за участю іноземного капіталу;

¦ документи, пов'язані з приватизацією та акціонуванням підприємств;

¦ документи, що підтверджують права власності засновників на майно, що вноситься в оплату придбаних ними акцій при державній реєстрації товариства за участю державних чи муніципальних підприємств;

¦ договори про банківське обслуговування;

¦ проспект емісії;

¦ накази та розпорядження виконавчої дирекції;

¦ ліцензії і дозволи на певні види діяльності;

¦ листування із засновниками та акціонерами;

¦ внутрішні положення;

¦ зареєстровані зміни до установчих документів;

¦ протоколи річних зборів засновників, акціонерів.

Види робіт і процедури аудиту власного капіталу

Спираючись на завдання, поставлені перед аудитором, установлюють види робіт і процедури аудиту власного капіталу, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети.

Складові власного капіталу	Види робіт які підлягають перевірці	Процедури аудиту
Статутний капітал	Аудит складу статутного капіталу	перевірка державної реєстрації випуску акцій перевірка відповідності видів і кількості розміщених акцій, заявлених у статуті перевірка дотримання максимально можливої величини номінальної вартості привілейованих акцій у статутному капіталі.
	Аудит розміру статутного капіталу	перевірка дотримання встановленого законом номінального розміру статутного капіталу перевірка обґрунтованості змін розміру статутного капіталу і відображення цих змін на рахунках бухгалтерського обліку.
	Аудит сплати внесків до статутного капіталу	перевірка обґрунтованості прийнятих форм сплати внесків і відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку перевірка дотримання строків сплати, передбачених статутом
Додатковий капітал	Аудит переоцінки майна	перевірка правильності розрахунку суми дооцінки (уцінки) майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку перевірка правильності визначення величини збільшення (зменшення) зносу по переоцінених основних засобах і її відображення в облікових регістрах
	Аудит додаткового капіталу в частині коштів, накопичених у результаті розрахунків із засновниками	перевірка правильності розрахунку емісійного доходу і його відображення на рахунках бухгалтерського обліку перевірка правильності визначення курсових різниць і їх відображення в бухгалтерському обліку
	Аудит додаткового капіталу в частині безоплатно одержаних необоротних активів	перевірка повноти оприбуткування безоплатно одержаних необоротних активів
Резервний капітал	Аудит правильності створення і правомірності використання резервного капіталу	перевірка дотримання передбаченого статутом розміру правомірності використання коштів резервного капіталу перевірка дотримання передбаченого законодавством розміру щорічних відрахувань до резервного капіталу, порядку відображення операцій на бухгалтерських рахунках
Нерозподілений прибуток(непокритий збиток)	Аудит обґрунтованості показника нерозподіленого прибутку (непокритого збитку	перевірка достовірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного року(за результатами аудиту на цілому підприємстві) перевірка достовірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років(за результатами аудиту на цілому підприємстві) перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку і звітності помилок, допущених у минулих роках
Вилучений капітал	Аудит правомірності вилучення, перепродажу й анулювання власних акцій	перевірка правомірності викупу акцій, правильності їх оцінки та відображення в обліку і реєстрі акціонерів перевірка правомірності і правильності оцінки проданих акцій, їх відображення в обліку і реєстрі акціонерів перевірка правомірності анулювання акцій, їх відображення в бухгалтерському обліку, реєстрі акціонерів та звітності
Неоплачений капітал	Аудит інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу	перевірка правомірності й правильності відображення в бухгалтерському обліку неоплаченого капіталу перевірка своєчасності й правильності відображення в бухгалтерському обліку погашення неоплаченого капіталу

Типові помилки і факти шахрайства

Шляхом проведення аудиту власного капіталу можуть бути встановлені порушення, типовими з яких є такі:

кредитовий залишок по рахунку 40 не відповідає сумі статутного капіталу, затвердженого в установчих документах;

необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок завищення вартості матеріальних цінностей, нематеріальних активів, які вносяться до статутного капіталу;

невнесення чи неповне внесення засновниками часток до статутного капіталу;

несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів;

несвоєчасне оформлення вибуття і приймання нових засновників, акціонерів;

невиплати дивідендів за привілейованими акціями;

неправильне визначення часток, які вносяться засновниками до статутного капіталу;

неправильне визначення часток, які підлягають вилученню засновниками зі статутного капіталу;

відсутні підтверджуючі документи по здійснених фінансово-господарських операціях;

недооформлені й прострочені документи;

необумовлене виправлення записів у документах без необхідних підстав;

відсутність оригіналів чи засвідчених у відповідності із законодавством копій документів;

фіктивні документи та операції;

невідображення здійснених операцій;

провадження діяльності без ліцензії;

неправильне обчислення податку на доходи (прибуток);

невиконання вимог нормативних документів;

інші відхилення від норм.

Виявлені помилки і факти шахрайства необхідно згрупувати з метою встановлення їх суттєвості (з урахуванням об'єднаного ефекту) і підготовки підсумкової аудиторської документації.

Перелік виявлених помилок і фактів обману доцільно зазначити в робочому документі, зразок якого подано нижче.

№	Первинний документ, обліковий регістр	Зміст порушення	Характер порушення (помилка, факт шахрайства)	Який нормативний документ порушено	Суттєвість порушення
	назва	№	дата	сума
1.
2.
3.
тощо

За результатами проведеного аудиту аудитор готує інформацію про перевірену сукупність для внесення до Звіту клієнта та до Висновку аудитора.

Якщо аудитор не знайшов порушень чи знайшов порушення, які не впливають на законність функціонування, не завдають шкоди державі, засновникам чи акціонерам, то він фіксує факти перевірки в аналітичній частині аудиторського висновку. При цьому аудитор має право пропонувати видати на перевірену підсукупність позитивний висновок.

Якщо аудитор знайшов порушення, які впливають на законність функціонування чи завдають шкоди державі, засновникам чи акціонерам, то він фіксує всі факти в аналітичній частиш аудиторського висновку. У цьому разі аудитор дає час для усунення виявлених порушень. Якщо порушення не виправлені, то аудитор не має права видати позитивний висновок.

Размещено на Allbest.ru