Облік процесу реалізації продукції робіт і послуг

Перелік службових обов'язків для всіх робітників обліку в бухгалтері ТОВ «Агрофірма «Добро» розробляється головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства. Склад працівників та розподіл обов'язків між ними наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії у ТОВ «Агрофірма «Добро»

Прізвище та ініціали	Посада	Стаж, років	Освіта	Об'єм роботи
Лисенко О.В.	Головний бухгалтер	15	Вища (спеціаліст)	Загальне керівництво, складання і оформлення договорів, ведення журналів-ордерів № 8, 11,6, здійснює розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку, податкова та фінансова звітність
Слободяник С.А.	Заступник головного бухгалтера	5	Вища (спеціаліст)	Складання журналів № 9 та № 7. ведення 10, 13, 26, 27, 28 рахунків
Гончар К.І.	Бухгалтер по оплаті праці	2	Вища (бакалавр)	Обробка первинних документів по оплаті праці і занесення даних по зарплаті у Відомість 10 а
Матвієнко К.І.	Бухгалтер по витратах допоміжних виробництв	4	Вища (бакалавр)	Облік первинної документації по машинно-тракторному парку, автопарку, ремонтній майстерні
Грушовенко Д.І.	Бухгалтер - касир	3	Вища (спеціаліст)	Рахунки 3 класу, розрахунки з підзвітними особами, облік витрат в основних галузях

Із даних таблиці 2.6 можна зробити висновок, що персонал бухгалтерії - це висококваліфіковані працівники, всі мають вищу освіту, середній стаж роботи становить 10 років. Отже, значний досвід роботи дозволяє ефективно вести облік господарських операцій підприємства згідно з чинним законодавством і принципами бухгалтерського обліку.

При розподілі службових обов'язків виходять із того, щоб найбільш відповідальні і складні роботи виконувались найбільш кваліфікаційними робітниками. Так, головний бухгалтер забезпечує правильне відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх здійснюваних підприємством господарських операцій, в його обов'язки входить розробка і контроль банківських документів, документів на списання матеріальних цінностей; перевірка бухгалтерських проводок; звітів завідуючих ферм, бригадирів і ін.

Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., який надає право підприємству самостійно визначати не тільки облікову політику підприємства, а й обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних, розробляти систему і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначати права окремих працівників на підписання бухгалтерських документів, затверджувати правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку.

Успішне поєднання в єдину систему різних за своїм призначенням та функціями складових господарського обліку можливе тільки при раціональній організації облікової роботи.

Робота бухгалтерів тісно взаємопов'язана між собою, так як облікові операції здійснюються по кількох взаємопов'язаних рахунках. Покажемо структуру облікової служби схематично (рис. 2.1.)

Організаційна структура облікового процесу в ТОВ «Агрофірма «Добро» базується на централізації облікових робіт. Роботу з опрацюванням первинної документації зосереджують в центральній бухгалтерії.

У виробничих підрозділах здійснюють документальне оформлення всіх господарських операцій звітності, складають деякі зведені документи і виробничі звіти. У встановлені строки матеріально-відповідальні особи та інші оперативні працівники задають належно оформлені первинні, зведені документи і звіти до бухгалтерії. Там їх ретельно перевіряють, оцінюють і після опрацювання відображають у відповідних реєстрах бухгалтерського обліку. Наприкінці звітного періоду бухгалтерія складає баланс та інші форми і подає їх вищестоящій організації.

Перш ніж розпочати складання Плану організації обліку, головний бухгалтер товариства підготував Робочий план рахунків поточного обліку, тобто згідно із специфікою товариства встановив номенклатуру балансових рахунків для відображення операцій у відповідну номенклатуру, аналітичних рахунків бухгалтерського обліку, об'єднаних субрахунками. Слід відмітити, що ТОВ «Агрофірма «Добро» не використовує 8 клас плану рахунків «Витрати за елементами».

Робочий план рахунків поточного обліку мають всі працівники бухгалтерії, з метою однакового відображення операцій підприємства на рахунках синтетичного і аналітичного обліку.

Одним з найважливіших моментів у бухгалтерському обліку є документообіг, який показує рух усіх документів в обліковому процесі від моменту їх складання до завершення використання та здачі їх в архів. Документообіг оформляється у вигляді графіка, в якому вказують назву і номер всіх форм документів, їх призначення, ким складено та, в якій кількості і за який період часу, хто підписує, куди надходять документи та дату надходження, хто приймає та перевіряє їх, а потім здійснює обробку.

Графік документообігу складається головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства (додаток Д).

В ТОВ «Агрофірма «Добро» облік ведеться за журнально-ордерною формою. Вона є однією з перспективних, так як вона дає можливість спростити ведення бухгалтерського обліку.

Розглянемо загальну схему журнально-ордерної форми ТОВ «Агрофірма «Добро» (рис. 2.2.)

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку заснована на використанні систематизації і накопиченні даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліку, відповідно діючому Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні. В кінці місяця підсумкові дані із журналів-ордерів переносять в головну книгу. А вже на основі Головної книги складають баланс.

Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери, які ведуться по кредиту синтетичних розрахунків, дебету кореспондуючих рахунків. Використовуються також регістри аналітичного обліку: відомості, таблиці, книги, картки.

В товаристві для оформлення всіх господарських операцій які відбуваються, застосовують єдині, уніфіковані форми документів первинного обліку. Документообіг має важливе організаційне значення в бухгалтерському обліку. Він показує рух документів в обліковому процесі від моменту їх складання до завершення використання і здачі в архів.

Таким чином, в обліковій роботі ТОВ «Агрофірми «Добро» є багато позитивних сторін. На підприємстві запроваджена журнально-ордерна форма, що дає змогу оперативніше і якісніше виконувати облікову роботу. Працівники бухгалтерії добросовісно ставляться до виконання своїх доручень. Також є і негативні моменти в стані облікової політики - це насамперед, несвоєчасна подача внутрішньої звітності, низький рівень забезпеченості бланками документів, що призводить до несвоєчасної подачі звітності контролюючим та керуючим органам.

3. ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ

3.1 Первинний і зведений облік реалізації продукції, робіт і послуг

В обліковому процесі головну роль відіграє облікова операція, що передбачає не лише власне господарський механізм облікових операцій, а й інші дії над інформацією, одержаною в первинному обліку. Отже, для того, щоб бухгалтерський облік в повній мірі забезпечував одержання й опрацювання необхідної інформації, необхідно, щоб стан облікового процесу в товаристві був на досить високому рівні.

Всі господарські операції в ТОВ «Агрофірма «Добро» відображають в бухгалтерському обліку за встановленими правилами, які ґрунтуються на сукупності принципів, методів і облікових процедур, що складають зміст облікової політики.

Реалізація продукції окремого підприємства - це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їж продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників.

Таким чином, відвантажена покупцям і списана з матеріально відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою. Відношення реалізованої продукції до валової (виробленої) становить коефіцієнт товарності. Чим менше залишається готової продукції для внутрішньогосподарських потреб, тим вищій рівень її товарності.

В ТОВ «Агрофірма «Добро» основна маса виробленої продукції реалізується переробним підприємствам.

Частина сільськогосподарської продукції реалізується на ринку, працівникам підприємства, за готівку, через комерційні структури, обмінюється на промислові товари (паливо, засоби захисту рослин та тварин, мінеральні добрива, будівельні матеріали тощо).

Для документального оформлення операцій із реалізації продукції передбачені відповідні документи. На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, виписують Товарно-транспортну накладну на перевезення зерна (ф. №ТНСГ-2) в чотирьох примірниках, а при його перевезенні транспортом зі сторони -- в п'яти. При цьому перший примірник накладної залишається на підприємстві з підписом водія, три наступних вручаються водію.

Після приймання зерна другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій повертається в товариство з поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля.

При транспортуванні зерна транспортом зі сторони четвертий і п'ятий примірники залишаються у водія транспортної організації.

Товарно-транспортна накладна має фіксований номер і серію. У ній зазначають гаражний номер автомобіля; автопідприємство; товаровідправник; вантажоодержувач і платник; назва зернових і олійних культур та насіння трав; сорт і клас; масу (брутто, тара, нетто); ціну, суму.

Заготівельна організація на кожну культуру, прийняту за день від сільськогосподарського підприємства, складає Реєстр товарно-транспортних накладних, в якому зазначають кількість зерна у фізичній масі, прийнятого по кожній накладній; результати лабораторного аналізу; залікову масу і грошовий розрахунок.

На підставі Реєстру товарно-транспортних накладних виписують Приймальну квитанцію (ф. №ПК-10) на кожну культуру, прийняту протягом дня. В ній вказують номери всіх складених реєстрів накладних, фізичну і залікову масу зерна, суму до виплати з урахуванням якості зерна.

Перший примірник реєстру передають підприємству разом з квитанцією, другий -- залишається на хлібоприймальному підприємстві. При доставці на хлібоприймальний пункт (підприємство) одиничних партій зерна і олійних культур реєстр накладних не складають, а на кожну партію виписують Приймальну квитанцію (ф. №ПК-9), аналогічну Приймальній квитанції за формою ПК-10.

Отже, основним документом, який є підставою для бухгалтерського обліку і статистичної звітності про заготівлю зерна і насіння олійних культур за державним контрактом, служить Приймальна квитанція.

Кукурудза надходить на хлібоприймальний пункт у зерні і качанах. У звітності кукурудзу показують у зерні. Переведення на зернове обчислення провадять тільки за фактичним виходом зерна, який визначає лабораторія хлібоприймального підприємства.

Якщо підприємство здає сортове насіння, то, крім товарно-транспортної накладної, виписують первинні документи, що підтверджують їх сортність: Атестат на насіння (ф. №ПР-14), Свідоцтво на насіння (ф. №ПР-16), Сортове посвідчення (ф. №ПР-13).

Заготівлю тварин обліковують на момент приймання підприємствами м'ясної промисловості і заготівельними організаціями за масою живих тварин, одержаною в результаті зважування, за використанням встановлених знижок на кишково-шлунковий тракт, а також шляхом перерахунку м'яса після забою в масу живих тварин за встановленими коефіцієнтами.

Супровідним документом при продажу тварин є Товарно-транспортна накладна на перевезення тварин (ф. №ТНСГ-5). У ній заповнюють такі реквізити: вид тварин, вік, вікова група, інвентарні номери, група за відгодованістю, кількість голів, жива маса, вантажовідправник і вантажоодержувач. Дані щодо великої рогатої худоби записують на підставі зважування кожної голови.

Свині обліковуються за окремими групами з однаковою вгодованістю. На приймальних пунктах у Товарно-транспортних накладних роблять записи про вгодованість і масу тварин і інші показники, передбачені формою і одержані за результатами зважування і огляду.

На прийняті від підприємства тварини виписують Приймальну квитанцію ПК-1 окремо на кожний вид тварин і на тварин підвищеної маси. На м'ясо, прийняте від товариства, також виписують ПК-1, однак у цьому випадку необхідно вказувати як забійну масу, так і в перерахунку її в живу (при вищій вгодованості коефіцієнт переведення - 2,05, середній - 2,7).

Кожна партія молока, яка відправляється з товариства на переробне підприємство, повинна супроводжуватися Товарно-транспортною накладною на перевезення молочної сировини форми №ТНСГ-1. Характерними реквізитами цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, вміст білка, кислотність і температура молока, ступінь чистоти, густина молока, термостійкість і ґатунок молока. Підприємства молочної промисловості на підставі Товарно-транспортних накладних ведуть Відомість про закупівлю молока від сільськогосподарського підприємства окремо за кожним товариством, за якими два рази на місяць виписують Приймальні квитанції форми №3ПК (мс). Молоко приймають за масою і фактичним вмістом жиру, який обчислюється як відношення маси жиру до маси молока.

Після підписання здавальником і приймальником №ТНСГ-1 молоко вважається прийнятим і відповідальність за нього несе заготівельна організація. При цьому перший примірник Товарно-транспортної накладної залишається в товаристві, другий передається заготівельнику, третій водієві.

Здійснення торговельної діяльності на ринках регламентується Правилами торгівлі на ринках, затвердженими Наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 12.03.96 р. №157.

На ринку підприємство реалізує:

- м'ясо і м'ясопродукти, сало, олію, мед. Торгівля продукцією тваринницького і рослинницького походження дозволяється лише після проведення експертизи в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку і надання відповідного документа щодо оцінки якості продукції;

- зерно, круп'яні, бобові культури; борошно, насіння соняшнику, посадковий матеріал. Ці види продукції дозволяється продавати за наявністю висновку контрольно-насіннєвої лабораторії.

Матеріально відповідальна особа на базовому підприємстві за дозволом керівництва один раз за 2-3 робочі дні подає до бухгалтерії підприємства підписані Звіти про рух грошових коштів, про фінансові результати з усіма необхідними документами (товарно-касовою книгою, та квитанціями прибуткових касових ордерів, квитанції установ банків та підприємств). В той же час матеріально відповідальна особа щоденно здає виручку до кас установ банків чи підприємствам зв'язку для переказу на поточний рахунок суб'єкта підприємницької діяльності з урахуванням вимог законодавства щодо готівкового обігу.

При видачі продукції працівникам підприємства у рахунок оплати праці бухгалтерія відображає у Відомості довільної форми, яку складають у двох примірниках. Перший примірник передають комірникові, а другий залишають в бухгалтерії. У відомості повинна бути розписка про одержання.

При реалізації продукції окремим працівникам товариства та іншим особам зі складів за готівку бухгалтер використовує накладну внутрігосподарського призначення (ф. №87) і прибутковий касовий ордер (ф. КО-1). Таким чином всі первинні документи ведуться як слід, правильно здійснюється облік на підприємстві.

3.2 Синтетичний і аналітичний облік реалізації продукції, робіт і послуг

Процес реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг у ТОВ «Агрофірмі «Добро», як уже зазначалося, відображують на кількох балансових рахунках: 90 «Собівартість реалізації», 70 «Доходи від реалізації», 36 «,Рахунки з покупцями і замовниками» та 37 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок 70 «Доходи від реалізації». Рахунок 70 «Доходи від реалізації» призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

До рахунку 70 «Доходи від реалізації» в товаристві відкривають такі субрахунки:

- 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

- 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

За кредитом субрахунків 701, 703 відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» підприємства і організації, що виконують і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг.

Підприємство поряд з реалізацією готової сільськогосподарської продукції і тварин на вирощуванні та відгодівлі може надавати послуги та виконувати роботи як своїм працівникам, так і на сторону.

Тому аналітичний облік реалізації продукції здійснюють згідно із первинними документами у таких реєстрах (за об'єктами обліку реалізації -- видами реалізованої продукції, роботами, послугами):

Реєстрі документів з реалізації готової продукції (форма 11.1 с.-г.);

Реєстрі документів з реалізації товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг (форма 11.2 с.-г.);

Реєстрі документів з реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг за готівку (форма 11.3 с.-г.). Облік реалізації продукції за готівку має особливості документального оформлення й оброблення даних, тому цей процес відображають в обліку окремо.

Для обліку формування доходів і результатів діяльності використовують Журнал-ордер №11 с.-г., де відображають операції за рахунками:

- 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”;

- 70 “Доходи від реалізації”;

- 71 “Інший операційний дохід”;

- 72 “Дохід від участі в капіталі”;

- 73 “Інші фінансові доходи”;

- 74 “Інші доходи”;

- 75 “Надзвичайні доходи”;

- 79 “Фінансові результати”.

Записи в Журналі-ордері роблять підсумком за місяць на підставі накопичувальних відомостей, реєстрів та аналітичних даних до рахунків.

Дані первинних документів узагальнюються в необхідному розрізі в “Реєстрі документів по реалізації готової продукції” (ф. № 11.1 с.-г.); “Реєстрі документів по реалізації товарів, виробничих запасів, робіт та послуг” (ф. №11.2 с.-г.); “Реєстрі документів щодо реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг за готівку (за цінами реалізації)” (ф. № 11.3 с.-г.) та “Реєстрі документів про реалізацію продукції, матеріалів, робіт і послуг за готівку (за обліковими цінами)” (ф. № 11.3а с.-г.). Підсумкові дані цих реєстрів за видами продукції і каналами реалізації переносять у “Відомість аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг”, ф. № 11.4 с.-г., яка складається щомісяця.

Реєстр ф. № 11.1 с.-г. використовують для накопичення даних з продажу окремих видів сільськогосподарської продукції за видами реалізації та для аналітичного обліку розрахунків із заготівельними та іншими організаціями і особами.

В реєстрах № 11.1 с.-г. в хронологічному порядку у відповідних графах (1-7) записують: назву покупця або замовника, дату складання і номер товарно-транспортної накладної, кількість відвантаженої продукції тощо.

Вартість відправленої продукції (графа 6) за обліковими цінами розраховують в цілому за реєстром. В усіх документах підсумок щодо реалізації певного виду продукції узгоджують з даними матеріальних звітів.

У графах 8-19 (в розділі “Прийнято") записують номер приймальної квитанції, реєстру або іншого документа заготівельної організації (одержувача продукції); прийняту кількість у натурі (а при продажу державі -- і залікову масу реалізованої сільськогосподарської продукції); виручку за цінами реалізації; суми надбавок, доплат, знижок; разом без податків; податок на додану вартість; акцизний збір; всього з кредиту субрахунку 701 і кореспондуючий рахунок (36, 377, 372, 6611 та ін.). На основі даних граф 16 і 17 нараховують податок на додану вартість і акцизний збір, відображаючи ці суми з дебету рахунку 701 і кредиту субрахунку 641.

Бухгалтерія господарства на основі банківських та інших документів відмічає оплату кожної накладної або іншого супровідного документа, зазначивши шифр рахунку, на який зарахована виручка.

Аналогічно заповнюють реєстр № 11.2 с.-г., який застосовують для обліку реалізації інших товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт і наданих послуг за видами реалізації (в рахунок оплати праці, інша реалізація).

Реєстр ф. № 11.3 с.-г. призначений для групування виручки від реалізації продукції, матеріалів, робіт і послуг за готівку. Цей реєстр призначений на місяць і складається на основі прибуткових касових ордерів і накладних внутрігосподарського призначення.

Реєстр ф. № 11.3 с.-г. заповнює касир і після перевірки звіту каси головним бухгалтером передає його бухгалтеру, який веде облік реалізації.

У графах 1-3 реєстру 11.3 с.-г. вказують дату і номер прибуткового касового ордера і накладної. У графі 4 -- прізвище, ім'я та по батькові одержувача продукції, матеріалів, робіт або послуг. В графах 5-16 окремо для кожного виду реалізованої продукції, робіт або послуг записують кількість і суму (виручку від реалізації) за цінами реалізації без податку на додану вартість і акцизного збору з кредиту субрахунків 701, 703, 712 та ін. в дебет рахунку 30 “Каса”. У графі 17 підраховують підсумок, у графах 18-19 записують податок на додану вартість і акцизний збір, у графі 20 - загальну суму виручки від реалізації за готівку разом з податками на додану вартість і акцизним збором.

Вартість оплаченої за готівку продукції (матеріалів, робіт, послуг) не одержану покупцем у звітному періоді, відображають у графі 21, а при її одержанні роблять відмітки в кожному документі (рядку) у графах 22-23. Для того, щоб виявити такі факти, в кінці місяця після складання реєстру № 11.3 с.-г. його узгоджують із реєстром 11.За с.-г., який веде бухгалтер з реалізації, та з матеріальним звітом. Реєстр N 11.За складають на основі накладних внутрігосподарського призначення про відпуск продукції зі складу чи надання послуг (в дебет субрахунків 901, 902, 903, 943 з кредиту рахунків 20, 21, 22, 26, 27, 28, 23 та ін. за обліковими цінами).

Після виявлення оплаченої, але не одержаної протягом місяця покупцем продукції дохід, що надійшов в касу, вважається авансом (попередньою оплатою). Тому в даному звітному періоді в бухгалтерському обліку такі господарські операції слід відображати за дебетом рахунку 30 “Каса” і кредитом субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” (або 681 “Розрахунки за авансами одержаними"). В даному випадку виникає податкове зобов'язання перед бюджетом, яке слід відобразити з дебету субрахунку 643 “Податкові зобов'язання” і кредиту субрахунку 641 “Розрахунки за податками”. Після того, як продукція буде відпущена зі складу в наступному місяці (дебет субрахунка 901 і кредит рахунків 27, 28), нараховується дохід від реалізації за дебетом субрахунку 377 і кредитом субрахунку 701, 703 та ін. і одночасно нараховується податок на додану вартість з дебету субрахунків 701, 703 та інші і кредиту субрахунку 643.

В кінці місяця в Реєстрах № 11.3 с.-г. і № 11.За с.-г. підраховуються підсумки з кожного виду реалізованої продукції, матеріалів, робіт та послуг за місяць, які переносять у відомість № 11.4 с.-г.

Відомість № 11.4 с.-г. передбачає ведення протягом місяця аналітичного обліку реалізації за кількістю і вартістю окремих видів реалізованої продукції, виконаних робіт і наданих послуг на сторону, а також за напрямками реалізації. На окремих сторінках відомості ведуть облік реалізації продукції рослинництва, тваринництва і т.д. Підсумки підраховують по кожній галузі окремо і в цілому по сільськогосподарському підприємству.

Для обліку витрат діяльності використовують Журнал-ордер N 15 с.-г., де відображають операції за рахунками:

- 90 “Собівартість реалізації”;

- 94 “Інші витрати операційної діяльності”;

- 95 “Фінансові витрати”;

- 97 “Інші витрати”;

- 99 “Надзвичайні витрати”.

Кредитові обороти за рахунками 94, 95, 97, 99 переносять до Журналу-ордера № 15 с.-г. в порядку їх закриття в дебет рахунку 79 на підставі бухгалтерських довідок, що складаються з використанням аналітичних даних до цих рахунків, які розміщені в цьому Журналі-ордері.

Аналітичні дані складаються на підставі первинних документів за відповідними статтями.

У товаристві задіяні всі названі вище субрахунки рахунку 70 «Доходи від реалізації». Аналітичний облік доходів від реалізації у ТОВ «Агрофірмі «Добро» ведеться за видами (групами) продукції, робіт, послуг і напрямками реалізації.

Окремими групами доходів від реалізації готової продукції є:

доходи від реалізації продукції рослинництва;

доходи від реалізації продукції тваринництва;

Для бухгалтерського обліку собівартості реалізованої готової продукції, робіт та послуг призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації».

За дебетом цього рахунка відображується виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом -- списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

В господарстві ТОВ «Агрофірма «Добро» до рахунку 90 «Собівартість реалізації» відкривають такі субрахунки:

- 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

- 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

При організації аналітичного обліку по рахунку 90 «Собівартість реалізації» на підприємстві дотримуються того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70 «Доходи від реалізації» тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг повинні бути тотожними.

Дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації» кореспондує з кредитом рахунків: 21 «Поточні біологічні активи», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Витрати на реалізацію не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунку обліку витрат звітного періоду -- 93 «Витрати на збут».

На рахунку 93 «Витрати на збут», ТОВ відображає витрати, пов'язані з реалізацією продукції: тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на станцію відправлення, навантаження в автомобілі; комісійні збори, утримання приміщень для зберігання продукції в місцях її реалізації, оплата праці продавців, рекламні витрати, інші аналогічні за призначенням витрати.

Облік витрат на збут в ТОВ «Агрофірмі «Добро» не ведуть. Таким чином зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 «Доходи від реалізації» та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 «Собівартість реалізації» дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збиток), який показується окремо статтею в Звіті про фінансові результати (ф.№2).

Слід пам'ятати , що собівартість незавершеного виробництва, готової та реалізованої продукції, яка відображується відповідно на рахунках 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» та 90 «Собівартість реалізації» визначається тільки за виробничою собівартістю.

Це означає, що значна частина сільськогосподарських витрат не включається до складу собівартості продукції. Для обліку таких загальногосподарських та інших операційних витрат виділено рахунки 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» і 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Процес реалізації продукції рослинництва у бухгалтерському обліку відображують на рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» в проводках (суми за кореспонденціями рахунків наведено за 2007 рік):

Відображено в складі доходу виручку від реалізації зерна пшениці озимої:

- Дебет рахунка 301 «Каса в національній валюті»; - Дебет рахунка 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;
- Кредит рахунка 70 «Дохід від реалізації».

Нараховане податкове зобов'язання з ПДВ:

- Дебет рахунка 70 «Дохід від реалізації»;
- Кредит рахунка 641 «Розрахунки за податками».

Списання собівартості реалізованої продукції відбувалося шляхом складання наступної проводки:

- Дебет рахунка 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;
- Кредит рахунка 271 «Готова продукція рослинництва».

Згідно вимог ПСБО 30 «Біологічні активи» реалізація сільськогосподарської продукції та біологічних активів у бухгалтерському обліку буде відображатися наступним чином:

1) Списано біологічні активи, оцінені за справедливою вартістю, на реалізацію:

- Дебет рахунка 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»; - Кредит рахунка 21 «Поточні біологічні активи»;
- Кредит рахунка 16 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю».

2) Відображений дохід від реалізації біологічних активів, оцінених за справедливою вартістю:

- Дебет рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;
- Кредит рахунка 701 «Дохід від реалізації готової продукції».

3) Зменшено дохід на суму ПДВ:

- Кредит рахунка 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;
- Кредит рахунка 641 «Розрахунки за податками».

При обліку процесу реалізації застосовують обліковий регістр: Журнал-ордер 11 с.-г. Основою побудови Журнал-ордер є принцип реєстрацій господарських операцій по кредиту синтетичних рахунків в кореспонденції з дебетовими рахунками. Підсумкові дані з Журналу-ордеру в кінці кожного місяця записують в Головну книгу. Сальдовий баланс складають за допомогою даних цієї книги, використовуючи при необхідності окремі показники облікових регістрів.

При Журнально-ордерній формі обліку важливе значення має правильна форма організації праці робітників обліку і документообігу. Дана форма обліку забезпечує рівномірне завантаження робітників бухгалтерії на протязі місяця, оскільки вона побудована на принципах безпосереднього відображення здійснених господарських операцій в облікових регістрах. Розподіл обов'язків між працівниками бухгалтерії здійснений в залежності від важливості роботи, кваліфікації виконавців, організаційної структури облікового процесу.

Слід також встановити правильність ведення журналу-ордеру №11с.-г. по кредиту рахунка 46. Всі регістри взаємопов'язані між собою, а тому в них перевіряють: повноту та своєчасність відображення собівартості відвантаженої продукції (робіт, послуг) і доходу від реалізації цієї продукції; правильність списання собівартості реалізованої продукції (при визначенні доходу по методу «оплата»), обгрунтованість та вірність віднесення комерційних витрат; точність списання торгової націнки пропорційно вартості продукції по закупівельним чи продажним цінам (регулюється обліковою політикою підприємства); правильність розрахунку фінансових результатів від реалізації кожного виду продукції чи отриманих послуг та виконаних робіт.

3.3 Удосконалення обліку реалізації продукції, робіт та послуг

Дослідження питань з організації обліку і аудиту виробництва і реалізації продукції рослинництва і тваринництва у ТОВ «Агрофірмі «Добро» дозволяє зробити такі висновки.

Члек А.В. вважає, що визначення фінансових результатів діяльності підприємства залежить від методології їх формування і обліку. В зв'язку з неузгодженістю методологічних підходів до організації обліку існують розбіжності щодо відображення операцій з формування фінансових результатів, які зумовлюють різні значення цих показників на підприємстві для різних користувачів фінансової звітності.

Слід зазначити, що розбіжності у визначенні прибутку (збитку) за даними фінансового і податкового обліку існують, і це призводить до помилок, які викривлюють фінансовий результат. На це слід звернути увагу для того, щоб податковий і фінансовий облік ще більш не ускладнився [45].

На думку А.В. Члека Міністерству фінансів України та Державній податковій адміністрації України слід дійти узгодженості щодо розробки нормативних документів, в яких відображаються операції з формування фінансових результатів. А також ретельно переглянути, допрацювати, а в кінцевому результаті удосконалити П(С)БО 30 «Біологічні активи», тому що введення в дію даних нормативних і законодавчих актів створить в бухгалтерському обліку додаткові проблеми, не відображуватиме змісту, структури формування доходу та фінансових результатів сільськогосподарського підприємства [45].

Возняк В.С. пропонує доповнити «Звіт про фінансові результати» (форма №2) показником «Виручка від реалізації сільськогосподарської продукції». Він має бути пов'язаний із державним статистичним спостереженням «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (форма №50-с.-г.).

Тому В.С. Возняк вважає за доцільне:

До субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» ввести таки субрахунки:

- 7011 «Дохід від реалізації сільськогосподарської продукції»;

- 7012 «Дохід від реалізації несільськогосподарської продукції».

До субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» ввести такі субрахунки:

- 9011 «Собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції»;

- 9012 «Собівартість реалізованої несільськогосподарської продукції».

Особливо важливим питанням, на думку В.С. Возняка, в нинішніх умовах господарювання є проблема адаптації положень П(С)БО 30 «Біологічні активи». Тому він пропонує впровадження нових субрахунків 706 « Дохід від реалізації поточних біологічних активів та сільськогосподарської продукції» та 713 «Дохід від зміни вартості та первісного визнання поточних біологічних активів та сільськогосподарської продукції», які б розмежовували доходи в контесті напрямків операційної діяльності [45].

Оскільки на підприємстві проводиться лише облік доходів від реалізації продукції рослинництва і тваринництва, то ми пропонуємо ще внести такі окремі групи обліку доходів від реалізації готової продукції:

доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва та тваринництва;

доходи від реалізації тварин на вирощуванні і відгодівлі.

Окремими напрямами одержання доходів від реалізації готової продукції доцільно виділити:

- доходи від реалізації сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб;

- доходи від реалізації сільськогосподарської продукції через мережі пунктів заготівлі, а також обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів;

- доходи від реалізації сільськогосподарської продукції на ринку;

- доходи від реалізації сільськогосподарської продукції за товарообмінними (бартерними) операціями;

- доходи від реалізації готової продукції за іншими напрямами.

В обліку для витрат від реалізації продукції, що формують виробничу собівартість, необхідно встановлювати межі безпосередньо процесу реалізації, що визначається технологією виробництва конкретного виду продукції (робіт, послуг). Тому витрати виробництва, що формують виробничу собівартість продукції, варто визначити як вартісний вираз спожитих ресурсів на її виробництво.

Межею процесу реалізації продукції у ТОВ «Агрофірмі «Добро» слід вважати момент її доставки до місць зберігання, тобто виробнича собівартість продукції має визначатися франко-пункт приймання (зберігання). Витрати, що виникають після цього, необхідно відносити до витрат з реалізації (збуту). До них, крім загальноприйнятих витрат зі збуту, необхідно включати витрати зі зберігання, їх товарну обробку: сортування, маркування тощо.

Для визначення реалізаційних цін на продукцію, які б у повній мірі відшкодовували витрати на її виробництво, а також забезпечували необхідний рівень прибутку, виникає об'єктивна необхідність формування інформації про повну собівартість виробленої продукції у внутрішньогосподарському обліку.

ТОВ «Агрофірма «Добро» має добре налагоджену торгівлю у власній торговельній мережі, тому рекомендуємо облік реалізації продукції вести за методикою, що застосовується на підприємствах роздрібної торгівлі.

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено, що для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації», по якому у розрізі субрахунків зазначають: 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Поряд із щомісячним закриттям на кредит субрахунку 791 «Результат від операційної діяльності» рахунку 70 для визначення різниці між виручкою та собівартістю реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг на дебет субрахунку 791 закривають рахунок 90 «Собівартість реалізації», на якому відображують собівартість реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг і, зокрема у розрізі субрахунків: 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

У ТОВ «Агрофірмі «Добро» застосовується комп'ютерна техніка в малих кількостях, тому ми пропонуємо розширити її застосування, яке вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор oрганізації обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку (від паперової. до комп'ютерної) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами.

Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.

Першим етапом облікового процесу є збір та реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: Журналу господарських операцій, структури синтетичних та аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації.

Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Автоматизація складського обліку забезпечить отримання:

даних аналітичного обліку залишків готової продукції та її надходження на склад у натуральному й вартісному виразі;

даних про випуск готової продукції для прийняття управлінських рішень;

даних про фактичну собівартість іншого приходу та витрат готової продукції.

Ці задачі можуть розв'язуватися завдяки використанню окремого модуля або входити до складу програмного комплексу з обліку готової продукції та її реалізації. На складі головне меню програми може передбачати такі функції (рис. 3.1).

Для аналізу руху готової продукції бухгалтер використовує «Відомість аналізу відвантаження готової продукції»

Відображення інформації про дату надходження на, кількість товару, ціни за одиницю продукції має здійснюватись у карточці обліку готової продукції по мірі надходження і відвантаження готової продукції з показом залишку по кожному номенклатурному номеру. Приклад карточки обліку розглянемо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Карточка обліку готової продукції

Дата надходження	№ документа	Виробник	Код продукції	Кіль-кість	Дата розкладання	№ рахунку накладної	Кількість	Ціна за одиницю продукції
15.09.07	543	ТОВ «Агрофірма «Добро»	20568	100	16.09.07	899	100	400,1

По мірі відвантаження готової продукції повинне здійснюватися формування і виписка рахунку-накладної з реквізитами покупця, а також формування на основі рахунка-накладної і нормативно-довідкової інформації платіжне доручення-вимога.

На основі сформованої інформації рахунків-накладних здійснюється реєстрація рахунків-накладних в книзі спеціальної форми, де також вказують дату відвантаження продукції і дата оплати. При наборі функції «Відомість аналітичного обліку» здійснюється формування і відображення інформації, яка накопичується з початку звітного періоду по кожному номенклатурному номеру (таблиця 3.2). Оскільки, Товарно-транспортна накладна в господарстві заповнюється неповністю, а лише до частини Інші відомості, то пропонується замінити дану частину Приймальною квитанцією на закупку.

Таблиця 3.2 - Відомість аналізу відвантаження готової продукції

				План поставок згідно договору	Відвантажено	Відхилення
				Кількість	сума, грн.	кількість	сума, грн.	кількість	сума, грн.
1	185	35691	ц	150	13203	130	11442,6	20	1760,4
2	245	35691	ц	100	8802	50	4401	50	4401

Дані рекомендації щодо удосконалення обліку реалізації продукції в ТОВ «Агрофірма «Добро» дають можливість поліпшити стан обліку доходів і фінансових результатів; проводити звірення щодо розрахунків з організаціями за бартерними угодами та за готівку, із зарплати, нарахування, сплати дивідендів за паї та інших операцій, підготувати інформацію для звірення з податковою звітністю по ПДВ та здійснюють контроль за надходженням доходів із визначенням фінансових результатів.

Потрібно здійснювати формування інформації по руху готової продукції на складі за визначений період часу.

Згідно відомостей (таблиця 3.3.) бухгалтер аналізує і дає конкретні пропозиції по недопоставкам продукції, що дає можливість підприємству не отримати штрафних санкцій, а також своєчасно розрахуватися з замовником по укладеним договорам.

Завдяки цим регістрам бухгалтерія може контролювати дати надходження товару на підприємство, та вивіз продукції з підприємства, його кількість та суму надходження (вилучення) в касу, залишок на складі. Це дає змогу підприємству налагоджувати облікову роботу та тримати під контролем виробництво продукції та грошовий обіг.

Таблиця 3.3 - Відомість руху готової продукції на складі

					Сальдо вхідне	Надходження	Відвантаження	Сальдо вихідне
					кількість	сума	номер документа	дата	кількість	сума	номер документа	дата	кількість	сума	кількість	сума
1	35691	Соняшник на зерно	ц	88,02	3	264,06	312	16.11.06	3	264,06	15	17.11.06	3	264,06	0	0
2	35691	Соняшник на зерно	ц	88,02	5	440,1	313	21.11.06	3	264,06	16	22.11.06	3	264,06	2	176,04

На основі проведених досліджень можна зробити наступні пропозиції:

1. Для зниження собівартості готової продукції, а отже і підвищення її реалізації необхідно звернути увагу на зниження закупівельних цін основних матеріалів, які необхідні для виробництва готової продукції;

2. Керівництву підприємства необхідно звернути увагу на питання зменшення дебіторської заборгованості, що призведе до збільшення надходжень грошових коштів від реалізації готової продукції;

3. Для досягнення максимального прибутку необхідно звернути увагу на асортимент виробленої продукції, вивчити попит на неї, та докласти зусиль, щодо його розширення;

4. Необхідно здійснити повний перехід на автоматизацію контролю та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, що дозволить більш оперативно регулювати процес реалізації готової продукції;

5. Втілювати на підприємстві маркетингові дослідження, це дозволить вивчити попит покупців, і при виготовлені продукції враховувати його.

Створення АРМ бухгалтера rрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання облікових працівників, комп'ютеризації основних облікових функцій, безпаперової технології ведення бухгалтерського обліку, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої систем обробки облікової інформації. Основні ознаки класифікації АРМ приведені на рисунку 3.2.

За функціональною спрямованістю
АРМ технічного і допоміжного персоналу	АРМ спеціаліста	АРМ керівника
За рівнем використання персональних комп'ютерів
АРМ вищих керівників (включаючи гол. бухгалтера), а також керівників середнього та нижнього рівнів	АРМ спеціалістів (АРМ бухгалтерів та економістів;	нормувальника, інженера, технолога);	АРМ технічних виконавців (комірника, секретаря, продавця, оператора;
За формою організації праці працівників на персональних комп'ютерах
індивідуальні і колективні

Рисунок 3.2 - Класифікації автоматизованого робочого місця

Після набору нормативно-довідкової інформації здійснюється формування первинних даних і, при необхідності, їх видача на друк.

На АРМБ І категорії формується наступна вихідна інформація:

- Карточка обліку готової продукції;

- Книга реєстрації рахунків-накладних;

- Відомість руху готової продукції на складі в номенклатурному розрізі;

- Відомість аналітичного обліку;

- Відомість аналізу відвантаження готової продукції.

Відображення інформації на карточці обліку готової продукції здійснюється автоматично по мірі надходження і відвантаження готової продукції з показом залишку по кожному номенклатурному номеру.

По мірі відвантаження готової продукції здійснюється формування і виписка рахунку-накладної з реквізитами покупця, а також формування на основі рахунка-накладної і нормативно-довідкової інформації платіжне доручення-вимога.

На основі сформованої інформації рахунків-накладних здійснюється реєстрація рахунків-накладних в книзі спеціальної форми, де також вказують дату відвантаження продукції і дата оплати.

При виборі режиму “Книга реєстрації рахунків-накладних” на екрані відображається інформація наступного змісту (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4 - Книга реєстрації рахунків-накладних

Дата розрахунку ____6.10.07.______ час _____15:17______

найменування покупця	номер рахунку-накладної	дата виписки	сума до оплати	дата оплати
Уманський м'ясокомбінат, ОАО	132	4.10.07.	567,4	6.10.07.
ОАО,Уманський елеватор	156	4.10.07.	328,6	5.10.07.

Бухгалтер при перевірці аналізує, все чи первинні документи зареєстровані в книзі, провіряє своєчасність оплати готової продукції, виявляє причини, які сприяють несплаті рахунків, а також виявляє можливі необґрунтовані переплати або недоплати по кожному окремому рахунку.

В діалоговому режимі здійснюється формування інформації по руху готової продукції на складі за визначений період часу.

При наборі функції «Відомість аналітичного обліку» здійснюється формування і відображення інформації, яка накопичується з початку звітного періоду по кожному номенклатурному номеру.

Для аналізу руху готової продукції бухгалтер використовує “Відомість аналізу відвантаження готової продукції”.

Згідно даної відомості бухгалтер аналізує і дає конкретні пропозиції по недопоставкам продукції. Дана відомість дає можливість підприємству не отримати штрафних санкцій, а також своєчасно розрахуватися з замовником по укладеним договорам.

Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб користувачів досягається шляхом застосування різних комп'ютерних програм. Крім того комп'ютерна форма обліку має ряд переваг перед ручною, серед яких основними є вбудовані бухгалтерські знання (в програму вбудовуються правила формування тих чи інших проводок господарських операцій, тобто форма бухгалтерського обліку наповнюється специфічними бухгалтерськими знаннями), паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок та показників, що розраховуються за різними методиками) тощо.

Застосування комплексних програмних систем дозволяє радикально поліпшити ситуацію з організації обліку в цілому. Бухгалтерський облік є найбільш регламентованою функцією управління, що може ефективно виконувати свої завдання тільки за умови наявності заздалегідь заданих планів та правил. Оскільки при комплексній автоматизації обліку таким системоутворюючим фактором є програмно реалізований набір формальних алгоритмів, бухгалтерський облік перестає просто представляти господарський процес у вигляді єдиного цілого, а починає перетворювати цей процес на організоване ціле, яким цей процес раніше не був. Фактично - це дозволяє здійснити перехід до концепції активної організації виробництва, праці , та управління в бухгалтерії, при якій організоване ціле є продуктом свідомої цілеспрямованої роботи бухгалтера.

Системна комп'ютеризація передбачає об'єднання АРМ бухгалтера в єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам. Тому під час системної комп'ютеризації розрив будь-якого інформаційного ланцюга сигналізує про аварію та локалізує її джерело. Характерними рисами організації роботи облікового апарату при комплексній комп'ютеризації обліку є:

- вирішення завдань бухгалтерського обліку та інформаційне обслуговування користувачів АРМ здійснюється за ініціативою та при безпосередній участі облікових працівників;

- інтелектуальна потужність інформаційних систем обліку зростає за рахунок формалізації знань бухгалтерів і створення баз знань, що дозволяє підвищити професійний рівень кожного користувача АРМ - бухгалтера;

- пошук потрібної інформації здійснюється користувачами зі своїх робочих місць із застосуванням спеціалізованих засобів пошуку інформації;

- обліково-аналітична інформація обробляється в діалоговому режимі;

- бухгалтер є безпосереднім учасником технологічного процесу розподіленої обробки даних, а персональний комп'ютер - основним засобом його праці.

4. АУДИТ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА АНАЛІЗ ЙОГО ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1 Методика проведення аудиту реалізації сільськогосподарської продукції

На сьогоднішній день проведення аудиту коштує дуже дорого, тому не всі підприємства можуть собі його дозволити, в тому числі й наше. Зокрема ми провели економічний контроль у ТОВ «Агрофірмі «Добро», який проводиться у два етапи: описовий (збір фактів та їх групування); та логіко-аналітичний (якісний аналіз фактів з подальшим з'єднанням якісних і кількісних методів наукового пізнання). Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислення не може бути контролю, оскільки в цьому не буде необхідності. Основною функцією контролю є наукове дослідження - процес вивчення певного об'єкту, в нашому випадку - процесу реалізації, з метою встановлення закономірностей його розвитку та змін для покращення.

Основним критерієм діяльності підприємства є прибуток від реалізації та його розподіл на потреби підприємства для самофінансування та власного розвитку. Аудиторський процес починається з того моменту, коли потенційний клієнт звертається з проханням провести аудит.

Аудит реалізації продукції слід здійснювати за каналами її реалізації, оскільки за кожним з них є свої особливості в проведенні аудиторської перевірки.

Завданнями аудиту процесу реалізації є: