Організація управлінського обліку

64

Размещено на http://www.allbest.ru/

63

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:

Організація управлінського обліку

Виконала

Білоконь Н.Л.

АЛЧЕВСЬК, 2010

ЗМІСТ

Вступ

Теоретична частина

Характеристика нормативного обліку витрат

Розрахункова частина

Розділ 1 Відображення (збір) витрат підприємства

1.1 Відображення витрат, пов'язаних з відпуском матеріалів

1.2 Відображення витрат по нарахуванню заробітної плати та

відрахувань до Фондів соціального страхування

1.3 Відображення витрат по нарахуванню амортизації

1.4 Відображення витрат на непоправний брак замовлення № 80

1.5 Оцінка залишків незавершеного виробництва на початок

і кінець звітного періоду

Розділ 2 Розподіл витрат підприємства

2.1 Розподіл витрат матеріалів

2.2 Розподіл заробітної плати

2.3 Розподіл амортизації

2.4 Групування сукупних витрат по об'єктах

2.5 Розподіл загальновиробничих витрат

2.5.1 Розподіл загальновиробничих витрат ремонтного цеху

2.5.2 Розподіл загальновиробничих витрат механічного цеху

2.5.3 Розподіл загальновиробничих витрат складального цеху

2.5.4 Розподіл загальновиробничих витрат механічного та складального цеху між об'єктами обліку витрат

2.6 Групування витрат на виробництво в цеховому розрізі по об'єктах обліку витрат на виробництво і калькуляційним статтям

2.7 Групування загальних витрат за період по цехам та за калькуляційними статтями

Розділ 3 Формування виробничої собівартості по замовленнях

3.1 Фактична виробнича собівартість замовлення № 70 (виробів А)

3.2 Фактична виробнича собівартість замовлення № 80 (виробів Б)

3.3 Фактична виробнича собівартість замовлення № 90 (виробів С)

Розділ 4 Розрахунок витрат операційної діяльності та собівартості реалізованої продукції

4.1 Розрахунок витрат операційної діяльності по економічним елементам

4.2 Розрахунок собівартості товарної продукції

4.3 Розрахунок собівартості реалізованої продукції

4.4 Розподіл невиробничих накладних витрат та постійних нерозподілених загальновиробничих витрат по замовленням

4.5 Фактична калькуляція ціни одиниці продукції замовлення № 70

4.6 Фактична калькуляція ціни одиниці продукції замовлення № 80

4.7 Фактична калькуляція ціни одиниці продукції замовлення № 90

4.8 Відображення господарських операцій з реалізації готової

продукції на рахунках бухгалтерського обліку

Розділ 5. Калькулювання собівартості виробів за видами діяльності

Висновок

Література

Додаток А - Наказ про облікову політику підприємства

Додаток Б - Відомість 1 з обліку витрат на непоправний брак

Додаток В - Журнал 5А

Додаток Г - Журнал 6

Додаток Г - Журнал 7

ВСТУП

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХIV від 16.07.99 р. внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Інформацію, що надає управлінський облік - важлива для планування та вибору стратегії діяльності підприємства у майбутньому, забезпечує контроль поточної діяльності, надає змогу оцінити її ефективність та можливості подальшого розвитку. Управлінський облік представляє собою систему управління прибутками та витратами. Його основні завдання полягають у забезпеченні стійкого фінансового стану підприємства; розробці альтернатив довгострокового розвитку, в залежності від важливих ринкових позицій організації; можливості зробити витрати максимально ефективними та попередження помилок в управлінні.

На сьогоднішній день необхідність організації управлінського обліку на вітчизняних підприємствах постає все актуальніше. В умовах ринкової економіки, зростання конкуренції, необхідності адаптуватися до нових умов господарювання функція управлінського обліку набуває все більшого значення. Адже він допомагає оптимізувати витрати основної діяльності до необхідного рівня і взагалі надати інформацію щодо доцільності організації діяльності підприємства. Однак, враховуючи небагатий досвід вітчизняних суб'єктів господарювання у веденні управлінського обліку перед ними постає ряд проблем під час організації його ведення:

1. Додаткові витрати на організацію;

2. Дефіцит спеціалістів з ведення управлінського обліку;

3. Недосконалість або неможливість пристосувати ефективні системи управлінського обліку до умов економічного розвитку підприємств нашої держави. Саме на ці проблеми необхідно звернути увагу, щоб дати змогу ефективно розвиватися внутрішньогосподарському обліку в нашій державі.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМАТИВНОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ

В кінці 20-х років на основі засвоєння ідей та технічних прийомів стандарт-косту в нашій країні було розроблено нормативний облік. У 1931р. Інститут техніки управління розпочав детальне вивчення можливих шляхів реалізації і практичного застосування системи стандарт-кост, яку у вигляді нормативного методу обліку представив професор М.Х. Жебрак. Але на той час (за часів централізованої економіки) основна увага приділялась не ринковим цінам на працю, матеріально-сировинні, енергетичні ресурси, а централізовано встановленим цінам, тарифам та тарифним коефіцієнтам; виявлені в ході обліку відхилення від норм та внесені зміни норм списувались на собівартість продукції, а не на фінансові результати одразу, як це робиться при системі стандарт-кост, оскільки в останньому випадку першочерговий інтерес представляє вплив відхилень не на собівартість, а на прибуток, який, як відомо, є метою виробництва.

Своєчасний вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції можливий при такій організації і методології обліку, при якій причини змін собівартості, допущення перевитрат і економія засобів розкривається не тільки шляхом наступного вивчення звітних калькуляцій, але й щоденно в самому процесі виконання плану на підставі первинної документації і поточних облікових записів. Таким вимогам відповідає нормативний метод який застосовується в різних галузях промисловості.

Важливими завданнями нормативного обліку є своєчасне попередження нераціонального використання ресурсів підприємства, оперативний аналіз витрат на виробництво, який дозволяє розкривати невраховані при плануванні і в практичній роботі резерви, визначати результати госпрозрахункової діяльності підрозділів підприємства, що беруть участь у виробничому процесі (цехів, ділянок тощо).

Основними принципами системи нормативного обліку є:

а) нормування витрат і обов'язкове складання нормативних калькуляцій по кожному виробу. У нормативній калькуляції, як засобу обліку, планування, контролю, знаходить відображення вже досягнутий рівень впровадження у виробництво прогресивних норм і організаційних заходів;

б) систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від поточних норм витрат матеріалів і заробітної плати;

в) постійний та своєчасний облік зміни норм та визначення впливу цих змін на собівартість продукції;

г) попередній контроль витрат на основі первинних документів та фіксація відхилень від норм в момент їх виникнення з одночасним виявленням їх складу, місця виникнення, винуватців та причин для глибшого дослідження можливостей впливу на їх величину;

д) завчасне складання калькуляції нормативної собівартості та її аналіз з метою виявлення резервів зниження собівартості в період підготовки виробництва;

ж) калькулювання фактичної собівартості груп (типів) однорідної продукції виходячи з їх нормативної собівартості та відхилень від норм;

з) щомісячний або щоквартальний облік внесених змін у встановлені норми, що дає можливість оперативно управляти процесом виконання організаційно-технічних заходів.

Нормативний метод обліку витрат виробництва дозволяє своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилення фактичних витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів витрат на обслуговування виробництва і управління.

Всі випадки відхилення від норм повинні оформлюватись відповідними документами і обліковуватись. Облік відхилень ведеться з метою забезпечення своєчасної інформації про розміри і причини додаткових, не передбачених нормами витрат, і прийняття необхідних організаційних і технічних заходів.

При нормативному методі повинен здійснюватись систематичний облік змін діючих норм. Цей облік ведеться на підставі повідомлень про зміни норм і використовується для уточнення нормативних калькуляцій.

На підприємствах повинен бути встановлений порядок оформлення змін норм, а також повідомлення зацікавлених відділів і цехів про ці зміни. За повідомленням про зміни норм вносяться зміни в технічну і планову документацію, як підставою для оформлення первинних документів (вимог, лімітних карток, робочих нарядів, маршрутних листів тощо), де зазначаються діючі витратні норми для видачі сировини, матеріалів і напівфабрикатів, а також для нарахування заробітної плати.

Характерним для системи нормативного обліку є своєчасне оновлення нормативів в результаті здійснених заходів з технічного розвитку та удосконалення організації виробництва.

Саме тому організація нормативного обліку, перш за все, пов'язана з необхідністю розробки прогресивних, технічно обґрунтованих норм витрат матеріалів, праці та заробітної плати на одиницю продукції та її складових частин - деталей, вузлів та інших збірних матеріалів. Нормативи, які характеризують величину витрат праці та заробітної плати, виражаються в показниках норм виробітку та розцінках на оплату праці, які встановлюються , по кожній технологічній операції.

Нормативні дані про матеріальні витрати для нормативних калькуляцій беруться зі специфікацій, що розробляються у відділі головного технолога. Дані про нормативні витрати стосовно заробітної плати (нормативні затрати часу, розцінки по операціях) готує відділ праці та заробітної плати підприємства.

Впровадження у виробництво організаційно-технічних заходів, більш досконалого обладнання, раціоналізаторських пропозицій призводить до зниження витрат матеріалів і заробітної плати на одиницю продукції, а, отже, і до змін встановлених за ними нормативів. Ці зміни фіксує відділ підготовки виробництва в спеціальних повідомленнях, які складають окремо на зміни норм витрат матеріалів, нормативного часу і розцінок, цехових та інших витрат. В повідомленнях наводиться назва деталі (виробу), якої стосується зміна норм, стара і нова норми, різниця від зміни норми, дата і обґрунтування причини введення нової норми.

Облік змін норм потребує своєчасного уточнення нормативів. Основна частка змін норм відноситься до трудових витрат.

Зміни норм обов'язково групують по причинах, найменуваннях виробів, їх однорідних групах, цехах. На підставі повідомлень зміни норм вносять до нормативних калькуляцій. Нові норми, як правило, вводяться з 1-го числа наступного після зміни місяця (кварталу).

Облік змін норм дає можливість уточнювати фактори формування фактичної собівартості і виявляти економічну ефективність впроваджених раціоналізаторських пропозицій і проведених організаційно-технічних заходів. У всіх виробництвах у разі змін норм виникає необхідність переоцінки незавершеного виробництва на дату зміни. Це викликане тим, що залишок незавершеного виробництва, який переходить на 1-ше число звітного місяця, розрахований за старими нормами, а звітна калькуляція складена, виходячи із витрат за новими нормами. Переоцінку незавершеного виробництва проводять з використанням коефіцієнтів (індексів змін норм)

Важливим і обов'язковим моментом організації нормативного обліку є систематичний облік в процесі виробництва відхилень від норм витрат, встановлених на початок місяця, по матеріалах (по кожному найменуванню), заробітній платі робітників та нормативних витратах. Структуру відхилень в системі нормативного обліку в сучасній інтерпретації можна подати у вигляді схеми.

Чинні норми - це обумовлені технологічним процесом норми, за якими здійснюються відпуск сировини й матеріалів та оплата виконаних робіт. Відхиленнями від норм вважаються як економія, так і додаткові витрати сировини, матеріалів, заробітної плати та інші додаткові витрати (в тому числі викликані заміною сировини й матеріалів, оплатою робіт, не передбачених технологічним процесом, доплатам за відхилення від нормальних умов праці тощо).

Відхилення від норм враховуються за місцями їх виникнення (цехами, ділянками, бригадами), причинами та винуватцями на підставі документації і, перш за все, сигнальної документації, що має зазвичай інший колір чи кольорову смугу. Такими сигнальними документами є матеріальні вимоги на додатковий (понадлімітний) відпуск матеріалів для заповнення недостач і браку деталей, акти на заміну матеріалів, доплатні листки по заробітній платі, наряди на виконання операцій, не передбачених технологією, тощо. Частина відхилень виявляється на підставі інших документів, в яких фактичне витрачання відображається у співставленні з нормативним (акти розкрою матеріалів, шихтові записки тощо).

В кінці звітного періоду складають зведену відомість відхилень за причинами і винуватцями окремо по матеріалах і заробітній платі.

Аналіз цих відхилень дає можливість вживати заходів щодо ліквідації перевитрат, недопущенню втрат, поширювати досвід економного витрачання матеріалів і використання робочого часу.

При нормативному методі обліку витрат на виробництво і калькулюванні собівартості продукції підставою для визначення фактичної собівартості є нормативна калькуляція. Основою для складання нормативних калькуляцій собівартості окремих видів виробів та напівфабрикатів є розроблені нормативи витрат. Вони встановлюються відповідно до технічної документації на виробництві продукції (кресленням деталей та вузлів, що розроблені конструкторським бюро).

На відміну від планових калькуляцій, в основі яких лежать середньорічні нормативи витрат, нормативні калькуляції складаються за нормами, які діють в даному звітному періоді. Тобто, нормативна калькуляція собівартості виробу відображає технічний рівень, якого досягнуло дане підприємство на певну дату, причому на різні дати величина її різна; планова - є середньою величиною між тим, що було досягнуто підприємством на початок планового періоду, і тим, що повинно бути досягнуто ним до кінця цього періоду. Тобто планова калькуляція, навпаки, будується на виріб в цілому. нормативні калькуляції використовуються для:

1) визначення фактичної собівартості продукції шляхом алгебраїчного сумування нормативної собівартості та виявлених за звітний період норм та відхилень від них;

2) виявлення результатів господарської діяльності цехів та дільниць;

3) оцінки незавершеного виробництва та браку тощо. Для визначення суми витрат у зв'язку зі зміною норм щомісячно складається відомість перерахунку залишків незавершеного виробництва за нормами, введеними з 1-го числа звітного місяця, в якій фіксується зміст кожного повідомлення про зміни норм: його номер, причина зміни, стара та нова величина нормативного витрачання тощо. Визначена сума витрат за змінами норм, як правило, повинна розподілятися між випуском товарної продукції та незавершеним виробництвом на кінець звітного місяця.

Нормативні калькуляції складаються на всі види виробів, які випускає підприємство, послідовно на деталі, вузли і вироби в цілому або, тільки на вироби в цілому. Калькуляція на деталі та вузли складається тільки за статтями основних витрат. При цьому в калькуляціях на виріб в цілому додаються витрати на обслуговування виробництва і управління, а витрати на матеріали розшифровуються по окремих групах матеріалів. При безцеховій структурі управління нормативні калькуляції розраховують по підприємству в цілому.

Для складання калькуляції собівартості використовують дані зведеного обліку витрат на виробництво, який ведеться в бухгалтерії в спеціальних відомостях по групах однорідних виробів і статтях витрат.

У відомості обліку витрат на виробництво, побудованій за калькуляційними статтями витрат, узагальнюються всі витрати, пов'язані з виготовленням однорідної групи виробів в цехах підприємства. Дані про витрати на матеріали, заробітну плату та інші витрати наводяться у відомості у вже згрупованому по цехах вигляді. У відомості з метою спрощення наведені тільки відхилення від норм витрат, враховані зміни норм у звітному місяці.

Нормативну собівартість всієї товарної продукції розраховують як добуток кількості відвантаженої продукції на діючі в звітному періоді норми витрат по кожній статті калькуляції.

Фактична собівартість продукції (однорідних груп або видів виробів) при нормативному методі обліку обчислюється не шляхом прямого підрахунку за статтями витрат, а як алгебраїчна сума нормативних витрат, змін норм і відхилень від норм, що можна виразити формулою:

Ф = Н ± В ± 3 (1)

де: Н - поточні витрати за встановленими нормами плану;

В - відхилення від діючих норм витрат;

З - зміни діючих норм витрат.

Фактичну собівартість одиниці продукції визначають за допомогою індексів відхилень, розрахованих як відношення фактичної собівартості товарної продукції до нормативної

Нормативний метод має як переваги, так і недоліки. Переваги нормативного обліку полягають в тому, що з являється:

1. Можливість поточного оперативного обліку витрат шляхом обліку відхилень від норм;

2. Відокремлений облік змін норм, тобто контроль за здійсненням режиму економії;

3. Укрупнення об'єктів обліку, оскільки нормативні калькуляції складають по всіх видах виробів, а відхилення враховують по групах однорідної продукції, внаслідок чого зменшується число об'єктів калькулювання;

4. Охоплення нормативними калькуляціями значної частини витрат;

5. Можливість рідше здійснювати інвентаризацію незавершеного виробництва.

Недоліком є те, що значна частина відхилень від норм, пов'язаних з використанням сировини і матеріалів на виробництво, виявляється з допомогою інвентаризації в цілому по структурних підрозділах і за весь звітний період. Це призводить до великої кількості неврахованих витрат. Відхилення витрат на управління і обслуговування виявляють без врахування змін обсягів виробництва, а в більшості випадків зовсім не виявляють, а їх фактичну величину розподіляють переважно пропорційно основної заробітної плати робітників, що значно зменшує інформаційну функцію обліку. Більша частина нормативів матеріальних і трудових витрат є галузевими та встановлюється в цілому по країні. Вони характеризують питому вагу витрат матеріалів і праці на виробництво конкретних видів продукції незалежно від того, якими підприємствами вони виготовляються.

Сьогодні розвиток нормативного методу повинен відбуватись в напрямку його комплексного використання як для бухгалтерської реєстрації витрат і обчислення собівартості продукції, так і для робіт, пов'язаних з підготовкою виробництва, його оперативним плануванням, розрахунком споживчих ресурсів і аналізом собівартості. При такому розширеному використанні нормативного обліку останній виступає як метод, що дозволяє органічно пов'язувати підготовку виробництва, планування, облік витрат, калькулювання і аналіз собівартості у взаємопов'язаний комплекс, який ґрунтується на чинних нормах витрат при системному обліку їх змін. Використовуючи інформацію про зміни чинних норм і відхилень від них, підприємства можуть своєчасно коригувати потребу в товарно-матеріальних цінностях.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 1. ВІДОБРАЖЕННЯ (ЗБІР) ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

Промислове підприємство для обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції відповідно до облікової політики застосовує позамовний і нормативний методи обліку витрат (ДОДАТОК А).

Позамовний метод обліку передбачає, що готову продукцію випускає один - останній у технологічному процесі цех. Виробничі витрати збираються спочатку за кожним цехом, після чого складаються по підприємству в цілому та розраховується собівартість одиниці продукції й сума витрат за цехами. Об'єктом калькулювання є окреме виробниче замовлення, що створюється на певну кількість продукції, підтвердженням якого є договір між замовником та виробником. Вся первинна документація складається виходячи з номеру, шифру договору замовлення, для якого воно було відкрите. На кожне замовлення відкривається картка аналітичного обліку витрат, де наводиться інформація щодо: найменування замовлення; типу та кількості виробів; замовник; строк виконання замовлення; цеха-виробники; планова собівартість та ціна. Особливість даного методу полягає у тому, що фактична собівартість одиниці продукції визначається після виконання замовлення шляхом ділення суми витрат на кількість виготовленої за цим замовленням продукції, при цьому не визначається собівартість окремих деталей, з яких складається виріб. Оцінка запасів при калькуляції собівартості необхідно здійснювати виходячи з ідентифікованої собівартості, НЗВ визначається шляхом складання витрат по незавершеним замовленням.

Виходячи з того, що при використанні позамовного методу обов'язковим елементом кожного замовлення є планова собівартість, для контролю та пошуку резервів (невикористаних можливостей) використовують одночасно й нормативний метод обліку витрат. Завданням даного методу є своєчасне попередження нераціонального використання ресурсів підприємства, оперативний аналіз витрат, що дозволяє виявити несплачені ресурси. Нормативна калькуляція розраховується за статтями витрат виробу або цеху. На всі види змін поточних норм, не залежно від причин змін, виписується повідомлення. Всі зміни, вводяться у виробництво лише після їх затвердження у технічній документації. Періодично можливе складання зведень відхилень за причинами їх виникнення у розрізі статей калькуляції, аналіз яких дозволить приймати заходи щодо ліквідації перевитрат, недопущенню втрат тощо. Індекс відхилень розраховується як відношення суми відхилень або змін норм до нормативної собівартості.

Використання даного методу спрямовано на досягнення завдань, що поставлені перед керівництвом та бухгалтерією - слідкувати, щоб витрати на матеріали, ціну, виробіток були мінімальними. Різницю між нормативними та фактичними витратами можна поділити на три види:

1. Вартісна - різниця між фактичною й нормативною вартістю;

2. Кількісна - різниця між фактичною кількістю використаних факторів виробничого процесу та їх нормативної кількості;

3. Виробнича різниця - різниця, що виникає в результаті зміни обсягу виробництва.

Протягом звітного періоду дане промислове підприємство випускало 3 види продукції - виріб А, виріб Б та виріб С, для яких були відкриті замовлення: А - № 70; Б - № 80; С - № 90. У травні 2009 року було виготовлено для заводу «Старт» (замовлення відкрите 15.03.09 р., виконання повинне бути закінчене 20.05.09 р.) 173 одиниці виробів А (відпускна ціна 830 грн.); для АТ ГМЗ (замовлення відкрите 20.03.09 р., виконання повинне бути закінчене 18.07.09 р.) 130 одиниць виробів Б (відпускна ціна 710 грн.); для фірми «Шаркон» (замовлення відкрите 26.02.09 р., виконання повинне бути закінчене 18.09.09 р.) 52 одиниці виробів С (відпускна ціна 1300 грн.).

Замовлення виконують: механічний цех № 11, складальний цех № 12, ремонтний цех № 21.

Для здійснення ремонту устаткування в механічному цеху відкрите замовлення № 10; у складальному цеху - замовлення №20.

Обліковою політикою підприємства встановлено: границя істотності в розмірі 100 грн.; гранична вартість необоротних матеріальних активів, що відносяться до малоцінних, у сумі 1000 грн. Підприємство застосовує норми і методи амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Операційний цикл - один рік. Виробнича собівартість продукції складається з наступних статей:

- сировина і матеріали;

- поворотні відходи (віднімаються);

- покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати;

- основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників;

- відрахування на соціальні заходи;

- загально виробничі витрати;

- утрати внаслідок технічно неминучого браку.

1.1 Відображення витрат, пов'язаних з відпуском матеріалів

Виробнича собівартість - всі прямі витрати, що можуть бути прямо віднесені до певного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом. Всі ці витрати збираються на рахунку бухгалтерського обліку 23 «Виробництво». Всі інші витрати - непрямі, що не можна прямо віднести до певного об'єкту витрат обліковуються на рахунках 9 класу «Витрати діяльності» Плану рахунків бухгалтерського обліку.

У звітному періоді підприємством здійснені наступні операції, зв'язані з відпусткою матеріальних цінностей (таблиця 1.1). Для узагальнення виробничих і інших витрат застосовується розроблена таблиця форми № 2.1 «Розподіл витрат матеріалів», у якій групуються матеріальні витрати по об'єктах обліку витрат (замовленням).

Таблиця 1.1 - Журнал реєстрації господарських операцій з відпуску сировини та матеріалів

№ п/п	Первинні документи	Зміст операції	Сума, грн.	Кореспонденція
				дебет	кредит
1	2	3	4	5	6
1		Відпущені зі складу сировина і матеріали:
	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ТФ № М-11) - далі - накладна; лімітно-забірна картка (ТФ № М-8, 8а; ТФ № М-9, 9а) - далі - ЛЗК	Механічному цеху для виробництва продукції на загальну суму, у тому числі: для виконання замовлень 70 80 90; Складальному цеху для виробництва продукції на загальну суму, у тому числі: для виконання замовлень 70 80 90; Ремонтному цеху для здійснення ремонту устаткування в цехах на загальну суму, у тому числі: у механічному цеху у складальному; механічному цеху на утримання будинку; складальному цеху на утримання будинку; ремонтному цеху на утримання будинку; на утримання і поточний ремонт будинків і інвентарю загальногосподарського призначення й інші господарські потреби; на утримання і поточний ремонт будинку складу готової продукції; на утримання і поточний ремонт будинків житлово-комунального господарства.	56 250 20 089 21 094 15 067 3 850 1 069 1 283 1 498 1 250 500 750 550 550 750 750 450 450 1 550 1 550 950 950 1 050 1 050	801 231170 231180 231190 801 231270 231280 231290 801 232110 232120 801 9111 801 9112 801 9121 801 92 801 93 801 949	201 801 801 801 201 801 801 801 201 801 801 201 801 201 801 201 801 201 801 201 801 201 801
2	Накладна; ЛЗК	Відпущені зі складу покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби: Складальному цеху для виробництва продукції на загальну суму, у тому числі: для виконання замовлень: 70	93 250 29 078	802 231270	202 802
		80 90	30 081 34 091	231280 231290	802 802
3 3.1 3.2 3.3	Картка обліку МШП (ТФ № МШ-2); замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) (ТФ № МШ-3)	Відпущені зі складу інструменти (МШП): - механічному цеху для виробництва продукції; - складальному цеху для виробництва продукції; - ремонтному цеху для здійснення ремонту в цехах на загальну суму у тому числі: у механічному цеху у складальному цеху.	2 750 2 750 1 500 1 500 1 850 1 041 809	809 9111 809 9112 809 232110 232120	22 809 22 809 22 809 809
4 4.1 4.2 4.3 4.4	Накладна; ЛЗК	Відпущені зі складу запасні частини: - механічному цеху для поточного ремонту устаткування; - складальному цеху для поточного ремонту устаткування; - ремонтному цеху для поточного ремонту власного устаткування; - ремонтному цеху для здійснення ремонту устаткування в цехах на загальну суму, у тому числі: у механічному цеху у складальному цеху	1 350 1 050 1 350 9 950 5 437 4 513	806 9111 9112 9121 2321 232110 232120	207 806 806 806 806 806 806
5	Прибутковий ордер (ТФ № М-4); накладна; ЛЗК	Здані на склад поворотні відходи: механічним цехом, чиста вартість реалізації яких склала, у тому числі: по замовленнях 70 80 90	370 370 185 123 62	809 2311 231170 231180 231190	209 809 809 809 809
6 6.1	Прибутковий ордер (ТФ № М-4);	Невикористані на кінець місяця у виробництві цінності: у механічному цеху на загальну суму, у тому числі: по замовленнях 70 80 90;	350 350 175 105 70	809 2311 231170 231180 231190	209 809 809 809 809
6.2	накладна; ЛЗК	у складальному цеху на загальну суму, у тому числі: по замовленнях 70 80 90.	470 470 128 150 192	809 2312 231270 231280 231290	209 809 809 809 809
7 7.1 7.2 7.3 7.4 7.5 7.6	Рахунок-фактура (ТФ № 868)	Спожито електроенергію, воду, газ і інші види енергії, отримані з боку на роботу устаткування і загальновиробничі потреби: механічного цеху; складального цеху; ремонтного цеху; на загальногосподарські потреби; для побутових потреб; для потреб житлово-комунального господарства.	12 900 3 850 2 450 1 850 2 050 1 550 1 150	803 9111 9112 9121 92 93 949	631 803 803 803 803 803 803

1.2 Відображення витрат по нарахуванню заробітної плати та відрахувань до Фондів соціального страхування

Заробітна плата - одна із складових собівартості продукції. Одна її частина - пряма зарплата виробничих робітників представляє складову калькуляції виробничої собівартості; зарплата ж інших працівників, працю яких неможливо віднести до певного об'єкту витрат, відноситься до собівартості готової продукції. Так само обліковуються і нарахування до позабюджетних фондів соціального страхування. Нарахування на фонд оплати праці (далі ФОП) виробничих робітників відноситься до виробничої собівартості, а нарахування на ФОП інших працівників - на собівартість реалізації. Станом на 1 січня 2009 року згідно законодавства України діють наступні ставки відрахувань до Фондів соціального страхування:

1. Відрахування до Пенсійного фонду - 33,2 %;

2. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням - 1,4 %;

3. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - 1,6 %;

4. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 2,55 %, виходячи із встановленого класу ризику для даного підприємства.

Таблиця 1.2 - Журнал реєстрації господарських операцій з нарахування зарплати та відрахувань до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування

№	Первинні документи	Зміст операції	Кореспонденція	Сума
			Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6
1	Розрахункова відомість (форма № П-50)	Нарахована основна і додаткова ЗП виробничим робітникам:
1.1	Особовий рахунок (форма N П-54)	Механічному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	811	661	5850
		у тому числі на виконання замовлень:	2311	811	5850
		70	231170	811	2089
		80	231180	811	2194
		90	231190	811	1567
1.2	Табель відпрацьованого робочого часу	Складальному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	811	661	10050
		у тому числі на виконання замовлень:	2312	811	10050
		70	231270	811	3077
		80	231280	811	3282
		90	231290	811	3691
1.3	Розрахункова відомість (форма № П-50)	Ремонтному цеху, зайнятим ремонтом устаткування в цехах, у сумі:	811	661	1250
	Особовий рахунок (форма N П-54)	у тому числі на виконання замовлень:	2321	811	1250
		10	232110	811	750
		20	232120	811	500
2	РПВ (форма № П-50)	Нарахована основна і додаткова ЗП апарату керування цехами; робітникам, зайнятим на роботах загальновиробничого характеру, у сумі:	811	661	2050
		у тому числі в розрізі цехів:	91	811	2050
		механічного	9111	811	911
		складального	9112	811	797
		ремонтного	9121	811	342
3	РПВ (форма № П-50)	Нарахована ЗП:	811	661
		адміністративну апарату підприємства	92	811	2550
		працівникам, зайнятим збутом продукції	93	811	1750
		Працівникам ЖКГ	94	811	1250
4	РПВ (форма № П-50)	Проведено нарахування до Пенсійного фонду на ФОП (33,2 %)
4.1	Особовий рахунок (форма N П-54)	Робітників механічному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	821	651	1942,2
		у тому числі на виконання замовлень:	2311	821	1942,2
		70	231170	821	693,6
		80	231180	821	728,3
		90	231190	821	520,3
4.2	Табель фактично відпрацьов. робочого часу	Робітників складальному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	821	651	3336,6
		у тому числі на виконання замовлень:	2312	821	3336,6
		70	231270	821	1021,4
		80	231280	821	1089,5
		90	231290	821	1225,7
4.3	РПВ (форма № П-50)	Робітників ремотному цеху, зайнятим ремонтом устаткування в цехах, у сумі:	821	651	415
		у тому числі на виконання замовлень:	2321	821	415
		10	232110		249
		20	232120		166
4.4	Особовий рахунок (форма N П-54)	Апарату керування цехами; робітникам, зайнятим на роботах загальновиробничого характеру у сумі,	821	651	680,6
		у тому числі в розрізі цехів:	91	821	680,6
		механічного	9111	821	302,5
		складального	9112	821	264,7
		ремонтного	9121	821	113,4
		Робітникам:	821	651
4.5		адміністративну апарату підприємства	92	821	846,6
4.6	РПВ (форма № П-50)	працівників, зайнятих збутом продукції	93	821	581
4.7		працівників ЖКГ	94	821	415
5	РПВ (форма № П-50)	Проведено нарахування до Фонду соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності на ФОП (1,4 %)
5.1	Особовий рахунок (форма N П-54)	Робітників механічному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	822	652	81,9
		у тому числі на виконання замовлень:	2311	822	81,9
		70	231170	822	29,3
		80	231180	822	30,7
		90	231190	822	21,9
5.2	РПВ (форма № П-50)	Робітників складальному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	822	652	140,7
		у тому числі на виконання замовлень:	2312	822	140,7
		70	231270	822	43,1
		80	231280	822	45,9
		90	231290	822	51,7
5.3	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Робітників ремотному цеху, зайнятим ремонтом устаткування в цехах, у сумі:	822	652	17,5
		у тому числі на виконання замовлень:	2321	822	17,5
		10	232110	822	10,5
		20	232120	822	7
5.4	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Апарату керування цехами; робітникам, зайнятим на роботах загальновиробничого характеру у сумі,	822	652	28,7
		у тому числі в розрізі цехів:	91	822	28,7
		механічного	9111	822	12,8
		складального	9112	822	11,2
		ремонтного	9121	822	4,7
		Робітникам:	822	652	0,0
5.5		адміністративну апарату підприємства	92	822	35,7
5.6		працівників, зайнятих збутом продукції	93	822	24,5
5.7		працівників ЖКГ	94	822	17,5
6		Проведено нарахування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на ФОП (1,6 %)
6.1	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Робітників механічному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	823	653	93,6
		у тому числі на виконання замовлень:	2311	823	93,6
		70	231170	823	33,4
		80	231180	823	35,1
		90	231190	823	25,1
6.2	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Робітників складальному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	823	653	160,8
		у тому числі на виконання замовлень:	2312	823	160,8
		70	231270	823	49,2
		80	231280	823	52,5
		90	231290	823	59,1
6.3	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Робітників ремотному цеху, зайнятим ремонтом устаткування в цехах, у сумі:	823	653	20
		у тому числі на виконання замовлень:	2321	823	20
		10	232110	823	12,0
		20	232120	823	8
6.4	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Апарату керування цехами; робітникам, зайнятим на роботах загальновиробничого характеру у сумі,	823	653	32,8
		у тому числі в розрізі цехів:	91	823	32,8
		механічного	9111	823	14,6
		складального	9112	823	12,8
		ремонтного	9121	823	5,4
		Робітникам:	823	653	0,0
6.5		адміністративну апарату підприємства	92	823	40,8
6.6		працівників, зайнятих збутом продукції	93	823	28
6.7		працівників ЖКГ	94	823	20
7	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Проведено нарахування до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на ФОП (2,55 %)
7.1	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Робітників механічному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	826	656	149,2
		у тому числі на виконання замовлень:	2311	826	149,2
		70	231170	826	53,3
		80	231180	826	55,9
		90	231190	826	40,0
7.2	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Робітників складальному цеху, зайнятим виготовленням продукції, у сумі:	826	656	256,3
		у тому числі на виконання замовлень:	2312	826	256,3
		70	231270	826	78,5
		80	231280	826	83,7
		90	231290	826	94,1
7.3	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Робітників ремотному цеху, зайнятим ремонтом устаткування в цехах, у сумі: у тому числі на виконання замовлень:	826 2321	656 826	31,9 31,9
		10	232110	826	19,1
		20	232120	826	12,8
7.4	Розрахунок бухгалтерії, РПВ (форма № П-50)	Апарату керування цехами; робітникам, зайнятим на роботах загальновиробничого характеру у сумі,	826	656	52,3
		у тому числі в розрізі цехів:	91	826	52,3
		механічного	9111	826	23,2
		складального	9112	826	20,3
		ремонтного	9121	826	8,8
		Робітникам:	826	656	0,0
7.5		адміністративну апарату підприємства	92	826	65,0
7.6		працівників, зайнятих збутом продукції	93	826	44,6
7.7		працівників ЖКГ	94	826	31,9

Для узагальнення виробничих та інших витрат застосовується розроблена таблиця ф. № 2.2 «Розподіл заробітної плати», у якій групуються витрати на оплату праці і відрахування на соціальні заходи щодо об'єктів обліку витрат.

1.3 Відображення витрат по нарахуванню амортизації

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Вона також представляє собою складовий елемент калькуляції собівартості продукції. В залежності від призначення використання об'єктів основних засобів амортизаційні відрахування відносяться до складу відповідних витрат - виробничої собівартості, загальногосподарських, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Таблиця 1.3 - Журнал реєстрації господарських операцій з нарахування амортизаційних відрахувань

№	Первинні документи	Зміст операції	Кореспонденція	Сума
			Дебет	Кредит
1	Картка аналітичного обліку ОЗ, типова форма ОЗ-11	Нараховано амортизаційні відрахування по ОЗ загальновиробничого призначення в сумі	831	131	1960
		у тому числі по цехах:	91	823	1960
		механічному	9111	823	951
		складальному	9112	823	688
		ремонтному	9121	823	321
2	Картка аналітичного обліку ОЗ, типова форма ОЗ-11	Нараховано амортизаційні відрахування по ОЗ загальногосподарського призначення	831 92	131 831	610 610
3	Картка аналітичного обліку ОЗ, типова форма ОЗ-11	Нараховано амортизаційні відрахування по ОЗ збутового призначення	831 93	131 831	490 490
4	Картка аналітичного обліку ОЗ, типова форма ОЗ-11	Нараховано амортизаційні відрахування по ОЗ, призначених для ЖКГ	831 949	131 831	370 370

Для узагальнення виробничих витрат та інших витрат застосовується розроблена таблиця ф. № 2.3 «Розподіл амортизації основних засобів», у якій робиться угрупування нарахованих амортизаційних відрахувань по цехах.

1.4 Відображення витрат на непоправний брак замовлення № 80

Непоправний брак - остаточний брак виробів, напівфабрикатів, вузлів, які не можуть використовуватись за прямим призначенням та використання яких технічно неможливо та економічно не доцільно. Відповідно до п. 14 П(С)БО 16 «Витрати» до складу інших прямих витрат включаються втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку. Розрахунок якого наведено у Відомості 1 на підставі актів про брак (ДОДАТОК Б).

Таблиця 1.4 - Журнал реєстрації господарських операцій з відображення непоправного браку замовлення № 80

№ п/п	Первинні документи	Зміст операції	Кореспонденція	Сума, грн.
			Дебет	Кредит
1	Акт про брак	Списано витрати сировини та матеріалів від браку	24	201	92
2	Акт про брак, рапорт дільниці	Списано витрати на оплату праці у вартості забракованих виробів	24	661	7
3	Акт про брак, рапорт дільниці	Списано витрати на соціальні відрахування внаслідок браку	24	65	2,7
4	Акт про брак	Списано загальновиробничі витрати від вартості забракованих виробів	24	91	21
5	Акт про брак, рапорт дільниці, відомість 1	Відображено вартість браку, прийнятого на облік як матеріальні цінності за справедливою вартістю	209	24	2,6
6	Акт про брак, рапорт дільниці	Списано вартість браку на винних осіб	375	24	20
7	Наказ	Утримано суму відшкодування із зарплати	661	375	20

1.5 Оцінка залишків незавершеного виробництва на початок і кінець звітного періоду

Підприємством зроблена оцінка залишків незавершеного виробництва на початок і кінець звітного періоду в розрізі об'єктів витрат (замовлень), калькуляційних статей, що характеризується наступними даними (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5 - Залишки незавершеного виробництва

№ п/п	Статті калькуляції	На початок місяця	На кінець місяця
		Всього	У т.ч. по заказам	Всього	У т.ч. по заказам
			70	80	90		70	80	90
1	Сировина і матеріали	17 365	7 900	6 770	2 695	10 300	-	2 300	8 000
2	Покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати	21 000	15 300	5 200	500	31 200	-	7 000	24200
3	Поворотні відходи	-	-	-	-	-	-	-	-
4	Основна і додаткова заробітна плата	3 400	2 000	1 200	200	3 600	-	800	2 800
5	Відрахування на соціальні заходи	1 317,5	775	465	77,5	1 395	-	310	1 085
6	Загальновиробничі витрати	6 460	3 800	2 280	380	7 200	-	1 600	5 600
7	Втрати унаслідок технічно неминучого браку	-	-	-	-	-	-	-	-
8	Виробнича собівартість	49 542,5	29775	15915	3852,5	53 695	-	12010	41685

Для визначення виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції необхідно згрупувати та розподілити витрати між кожним об'єктом витрат - цехом та видами виробництв. Для цього сформуємо таблиці наступних форм (Розділ 2).

РОЗДІЛ 2. РОЗПОДІЛ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розподіл витрат матеріалів

На підставі таблиці 1.1 «Журналу реєстрації господарських операцій з відпуску сировини та матеріалів» згрупуємо дані витрати за об'єктами обліку витрат у формі 1.

Таблиця ф. № 2.1 - Розподіл витрат матеріалів

Об'єкти витрат	Матеріальні витрати, грн.
	201	202	207	22	631	Всього матеріальних витрат	Залишок матеріалів на кінець місяця	Зворотні відходи (209)	Всього матеріальних витрат
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
231170	20 089	-	-	-	-	20 089	175	185	19 729
231180	21 094	-	-	-	-	21 094	105	123	20 866
231190	15 067	-	-	-	-	15 067	70	62	14 935
Всього 2311	56 250	-	-	-	-	56 250	350	370	55 530
231270	1 069	29078	-	-	-	30 147	128	-	30 019
231280	1 283	30081	-	-	-	31 364	150	-	31 214
231290	1 498	34091	-	-	-	35 589	192	-	35 397
Всього 2312	3 850	93 250	-	-	-	97 100	470	-	96 630
232110	500	-	5 437	1 041	-	6 978	-	-	6 978
232120	750	-	4 513	809	-	6 072	-	-	6 072
Всього 2321	1 250	-	9 950	1 850	-	13 050	-	-	13 050
Всього 9111	550	-	1 350	2 750	3 850	8 500	-	-	8 500
Всього 9112	750	-	1 050	1 500	2 450	5 750	-	-	5 750
Всього 9121	450	-	1 350	-	1 850	3 650	-	-	3 650
Усього витрат, що віднос. на собі варт.	63 100	93 250	13 700	6 100	8 150	184 300	820	370	183 110
92	1 550	-	-	-	2 050	3 600	-	-	3 600
93	950	-	-	-	1 550	2 500	-	-	2 500
949	1 050	-	-	-	1 150	2 200	-	-	2 200
Загальна сума матеріальних витрат	66 650	93 250	13 700	6 100	12 900	192 600	820	370	191 410

2.2 Розподіл заробітної плати

На підставі таблиці 1.2 «Журнал реєстрації господарських операцій з нарахування зарплати та відрахувань до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування» необхідно згрупувати витрати на оплату праці та соціальні заходи за об'єктами витрат у розробленій таблиці ф. № 2.2.

Таблиця ф. № 2.2 - Розподіл витрат на заробітну плату та відрахувань на соціальні заходи

Об'єкти обліку витрат	Нарахована заробітна плата, грн.	Відрахування на соціальні заходи, грн.	Загальна сума витрат на оплату праці
		ПФ	ФСС	ФССБ	ФССН
1	2	3	4	5	6	7
231170	2 089	693,6	29,3	33,4	53,3	2 898,9
231180	2 194	728,3	30,7	35,1	55,9	3 043,8
231190	1 567	520,3	21,9	25,1	40,0	2 174,2
Всього 2311	5 850	1 942,3	81,9	93,6	149,2	8 116,9
231270	3 077	1 021,4	43,1	49,2	78,5	4 269,2
231280	3 282	1 089,5	45,9	52,5	83,7	4 553,3
231290	3 691	1 225,7	51,7	59,1	94,1	5 121,6
Всього 2312	10 050	3 336,6	140,7	160,8	256,3	13 944,0
232110	750	249	10,5	12	19,1	1 040,6
232120	500	166	7,0	8	12,8	693,8
Всього 2321	1 250	415	17,5	20	31,9	1 734,4
Всього 9111	911	302,5	12,8	14,6	23,2	1 264,2
Всього 9112	797	264,7	11,2	12,8	20,3	1 106,1
Всього 9121	342	113,4	4,7	5,4	8,8	474
Усього витрат, що відносяться на собівартість	19 200	6 374,5	268,7	307,1	489,6	26 639,6
92	2 550	846,6	35,7	40,8	65	3 538,1
93	1 750	581	24,5	28	44,6	2 428,1
949	1 250	415	17,5	20	31,9	1 734,4
Загальна сума матеріальних витрат	24 750	8 217,1	346,4	395,9	631,2	34 340,3

2.3 Розподіл амортизації

На підставі таблиці 1.3 «Журнал реєстрації господарських операцій з нарахування амортизаційних відрахувань» згрупуємо амортизаційні відрахування за об'єктами обліку витрат - цехами у таблиці ф. № 2.3

Згідно з обліковою політикою підприємства до постійних загальновиробничих витрат належить амортизація власного виробничого обладнання, що є складовою собівартості реалізованої продукції.

Таблиця ф. № 2.3 - Розподіл амортизації основних засобів

Об'єкти обліку витрат	Сума амортизації, грн.
9111	951
9112	688
9121	321
Всього 91	1960
92	610
93	490
949	370
Усього витрат	3430

2.4 Групування сукупних витрат по об'єктах

Для визначення витрат на продукт і період необхідно групувати витрати по всіх об'єктах обліку витрат і інших витрат у цілому по підприємству за ф. № 2.4.

Витрати на продукт - витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції та можуть бути віднесені до її виробництва економічно доцільним шляхом.

Витрати періоду - витрати, що не включаються у виробничу собівартість продукції і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Таблиця ф. № 2.4 - Групування витрат по всім об'єктам обліку

Об'єкти витрат	Матеріальні витрати (за відрах поворотних відходів)	Витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи	Амортизаційні відрахування	Всього
231170	19 729	2 898,9	-	22 627,9
231180	20 866	3 043,8	-	23 909,8
231190	14 935	2 174,2	-	17 109,2
Всього 2311	55 530	8 116,9	-	63 646,9
231270	30 019	4 269,2	-	34 288,2
231280	31 214	4 553,3	-	35 767,3
231290	35 397	5 121,6	-	40 518,6
Всього 2312	96 630	13 944	-	110 574
232110	6 978	1 040,6	-	8 018,2
232120	6 072	693,8	-	6 766,2
Всього 2321	13 050	1 734	-	14 784,4
Всього 9111	8 500	1 264,2	951	10 715,5
Всього 9112	5 750	1 106,1	688	7 543,9
Всього 9121	3 650	474,0	321	4 444,9
Усього витрат, що відносяться на с/в	183 110	26 639,6	1 960	211 709,6
92	3 600	3 538,1	610	7 748,1
93	2 500	2 428,1	490	5 418,1
949	2 200	1 734,4	370	4 304,4
Усього витрат по підприємству	191 410	34 340,3	3 430	229 180,3

2.5 Розподіл загальновиробничих витрат

Відповідно до П(С)БО 16 загальновиробничі витрати - витрати, пов'язані з процесом виробництва та його обслуговування, але які не можуть бути економічно доцільним шляхом прямо віднесені до певного об'єкту витрат. Саме тому вони повинні розподілятися на перемінні та постійні. Постійні, в свою чергу, діляться на постійні розподілені (складова виробничої собівартості) та постійні нерозподілені (складова собівартості реалізації продукції). Розподіл загальновиробничих витрат проводиться на підставі нормальної потужності підприємства та бази розподілу за схемою, що наведена у П(С)БО 16. Розподіл проводиться для кожного об'єкту обліку витрат - цеху. По-перше, розподіляються загальновиробничі витрати допоміжних виробництв, для визначення повних витрат даного об'єкту. Адже всі витрати допоміжних виробництв представляють величину загальновиробничих витрат основного виробництва, тобто їх величина групується та розподіляється за встановленою базою між цехами основного виробництва (Додаток 1).

2.5.1 Розподіл загальновиробничих витрат ремонтного цеху

Відповідно до облікової політики підприємства загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно основній і додатковій заробітній платі виробничих робітників.

За базу розподілу постійних загальновиробничих витрат ремонтного цеху підприємством обрано суму понесених матеріальних витрат даного цеху. Нормальна виробнича потужність встановлена у розмірі 10 000 грн., з яких постійні загальновиробничі витрати - 305 грн.

Виходячи з того, що фактичні загальновиробничі витрати вищі за нормальну потужність, тому й величина змінних загальновиробничих витрат зросла пропорційно сумі матеріальних витрат ремонтного цеху. При цьому, фактичні постійні загальновиробничі витрати становлять величину меншу ніж можлива за аналогічними умовами при нормальній потужності. Тому вся сума загальновиробничих витрат повинна бути віднесена на виробничу собівартість ремонтного цеху та розподілена між заказами (таблиця 2.5.1.1).

Таблиця ф. № 2.5.1 - Розподіл загальновиробничих витрат ремонтного цеху

№ п/п	Показники	Всього	На одиницю продукції	Включення ЗВВ до
				Витрат на виробництво (23)	Собівартості реалізації (90)
1	База розподілу за нормальною потужністю, грн.	10 000
	ЗВВ при нормальній потужності, грн.	3 500
	з них:
2	змінні	3 195	0,3195
3	постійні	305	0,0305
4	База розподілу за фактичною потужністю, грн.	13 050
5	Фактичні ЗВВ, грн.	4 444,9
	з них:
6	змінні	4 169,48		4 169,48
7	постійні всього	275,46
	у тому числі:
7.1	постійні розподілені	398,03		275,46
7.2	постійні нерозподілені	-			-
8	Усього	-	-	4 444,94	-

Таблиця 2.5.1.1 - Розподіл загальновиробничих витрат ремонтного цеху між заказами для обслуговування основного виробництва

№ п/п	Об'єкти обліку витрат	Зарплата виробничих робітників, грн.	Загальновиробничі витрати, грн.	Коефіцієнт розподілу
1	232110	750	2666,9	355,59
2	232120	500	1778,0	355,59
	Разом	1250	4444,9	-

Далі необхідно розрахувати фактичну собівартість послуг ремонтного цеху, наданих механічному та складальному цехам у поточному місяці.

Таблиця 2.5.1.2 - Фактична собівартість послуг ремонтного цеху

№ п/п	Об'єкти обліку витрат	Матеріальні витрати, грн.	Витрати на оплату праці, грн.	Загальновиробничі витрати, грн.	Загальна сума витрат, грн.
1	232110	6978	1040,6	2667,0	10685
2	232120	6072	693,8	1778,0	8544
	Разом	13050	1734	4444,9	19229,3

Тепер необхідно угрупувати загальновиробничі витрати цехів основного виробництва на підставі сформованих фактичних витрат ремонтного цеху.

Таблиця 2.5.1.3 - Групування загальновиробничих витрат цехів основного виробництва

Об'єкти обліку витрат	Загальновиробничі витрати, грн.	Витрати ремонтного цеху, грн.	Загальна сума витрат, грн.
9111	10715,55	10685,2	21400,7
9112	7543,87	8544,1	16088,0
Разом	18259,42	19229,3	37488,7

Таблиця 2.5.1.4 - Журнал реєстрації господарських операцій зі списання витрат ремонтного цеху

№ п/п	Первинні документи	Зміст операції	Кореспонденція	Сума, грн.
			Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6
1	Розрахунок бухгалтерії	Списано розподілені загальновиробничі витрати ремонтного цеху на виробничу собівартість	2321	9121	4 444,94
1.1	Розрахунок бухгалтерії	Списано загальновиробничі витрати, пов'язані з обслуговуванням устаткування механічного цеху	232110	9121	2 666,9
1.2	Розрахунок бухгалтерії	Списано загальновиробничі витрати, пов'язані з обслуговуванням устаткування складального цеху	232120	9121	1 778
2	Акт на списання, ЛЗК	Списано матеріальні витрати механічного цеху	2321	20	13 050
2.1	Розрахунок бухгалтерії	Списано матеріальні витрати, пов'язані з обслуговуванням устаткування механічного цеху	232110	20	6 978
2.2	Розрахунок бухгалтерії	Списано загальновиробничі витрати, пов'язані з обслуговуванням устаткування складального цеху	232120	20	6 072
3	РПВ, табель відпрацьованого часу	Списано витрати на оплату праці робітників механічного цеху	2321	661,65	1 734
3.1	Розрахунок бухгалтерії	Списано витрати на оплату праці, пов'язані з обслуговуванням устаткування механічного цеху	232110	661,65	1 040,6
3.2	Розрахунок бухгалтерії	Списано витрати на оплату праці, пов'язані з обслуговуванням устаткування складального цеху	232120	661,65	693,8
4	Розрахунок бухгалтерії	Списано фактичні витрати ремонтного цеху на загальновиробничі витрати механічного цеху	9111	232110	10 685
5	Розрахунок бухгалтерії	Списано фактичні витрати ремонтного цеху на загальновиробничі витрати складального цеху

Подобные документы

• Напрями удосконалення обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг) ТОВ "Полімер Технопак"

  Сутність та класифікація витрат підприємства. Організація обліку та облікова політика ТОВ "Полімер Технопак". Облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг), автоматизація та шляхи удосконалення витрат на підприємстві.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.05.2014
  

• Облік загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут

  Проведення обліку загальновиробничих і адміністративних витрат підприємства в економічних умовах в Україні. Журнал реєстрації господарських операцій. Оцінка вибуття виробничих запасів, нарахування амортизації, розрахунок собівартості продукції і прибутку.
  
  курсовая работа [46,3 K], добавлен 08.06.2014
  

• Методи калькулювання витрат

  Облік витрат матеріалів. Облік витрат на оплату праці та утримань на соціальні заходи. Облік витрат з обслуговування виробництва й управління. Облік загальновиробничих витрат. Облік витрат допоміжного виробництва. Попроцесний метод калькулювання.
  
  курсовая работа [48,9 K], добавлен 01.06.2010
  

• Управлінський аспект обліку витрат, виходу продукції свинарства і обчислення її собівартості

  Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Обсяг і структура товарної продукції. Показники платоспроможності та ліквідності. Економічний зміст виробничих витрат та завдання обліку виходу продукції. Класифікація витрат виробництва.
  
  дипломная работа [97,4 K], добавлен 22.08.2011
  

• Облік витрат та калькулювання собівартості продукції на ВАТ "Пресмаш"

  Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства ВАТ "Пресмаш". Порівняльна відомість економічних показників. Склад, мета та етапи обліку витрат виробництва. Автоматизація обліку витрат виробництва з використанням програми 1С:Бухгалтерія.
  
  презентация [5,5 M], добавлен 01.05.2014
  

• Особливості обліку витрат за статтями калькуляції у нафтодобувній промисловості

  Централізація обліку в виробничих об’єднаннях. Особливості процесу нафтодобування і характеристика об’єктів обліку витрат і калькулювання. Порядок обліку витрат за статтями калькуляції. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції.
  
  курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.12.2010
  

• Управлінський облік

  Поняття прямих та непрямих витрат. Об’єкт обліку виробничих затрат. Складання звітної калькуляції та відомості обліку витрат на виробництво. Розрахунок собівартості продукції на підставі змінних витрат. Складання бюджету закупівлі сировини і виробництва.
  
  контрольная работа [28,5 K], добавлен 15.06.2011
  

• Облік собівартості продукції на підприємстві

  Теоретичні основи формування та обліку собівартості продукції, загальні основи побудови обліку формування витрат виробництва продукції, робіт і послуг. Групування витрат за статтями калькуляції. Організація аналітичного обліку основного виробництва.
  
  курсовая работа [465,6 K], добавлен 04.08.2010
  

• Система позамовного калькулювання собівартості

  Калькулювання собівартості за замовленнями, його нормативно-законодавча база. Облік собівартості реалізованої продукції, невиробничих витрат. Документальні джерела: відстеження окремих видів витрат. Облікові записи в системі позамовного калькулювання.
  
  курсовая работа [56,8 K], добавлен 04.01.2011
  

• Облік витрат на виробництво ДП "Черкаське лісове господарство"

  Мета та етапи обліку витрат виробництва. Характеристика обліку витрат на державному підприємстві "Черкаське лісове господарство". Інвестиційний проект зниження собівартості продукції, розрахунок економії і витрат на проведення автоматизації виробництва.
  
  курсовая работа [92,1 K], добавлен 26.02.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам