Показники Балансу, які при визначенні підсумків вираховуються (вважаються від'ємними), у звітності наводяться в дужках. Дужки у затвердженому оригіналі-макеті форм фінансової звітності виготовлені друком і в такому варіанті (без знищення дужок) мають подаватися всім адресатам (користувачам), а в передбачених випадках оприлюднюватися.

На підприємстві ТзОВ «Липчанблок» звітність подається періодично в податкову інспекцію та в Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, по безробіттю та по страхуванню від нещасних випадків, також подається статистична звітність, згідно встановлених термінів (фінансова звітність ТзОВ «Липчанблок» наведена в додатках). Після закінчення поточного року первинні документи подаються в архів підприємства.

Аналіз показників рентабельності.

На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність отримувати прибуток. Підприємство вважається рентабельним, якщо в результаті реалізації продукції (робіт, послуг) воно покриває усі свої витрати і, крім цього, отримує прибуток. Показники рентабельності вимірюють дохідність підприємства і визначають інтереси учасників економічного процесу. Якщо прибуток визначає абсолютний показник фінансового результату діяльності підприємства, то поняття рентабельності - це показник, який характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність - це відносний показник, який порівнює отриманий ефект (прибуток) з витратами або використаними фінансовими ресурсами для досягнення цього ефекту.

Від цього в першу чергу залежить вибір оцінного показника прибутку, що використовується в розрахунках. Як правило, використовуються чотири різні показники:

- валовий прибуток (ряд. 050 ф. № 2);

- операційний прибуток (ряд. 100 ф. № 2);

- прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (ряд. 170 ф. № 2);

- чистий прибуток (ряд. 220 ф. № 2).

Використання кожного з вищевказаних видів прибутку для розрахунків рентабельності залежить від мети дослідження, але найчастіше використовують значення чистого прибутку, бо він дає найбільш об'єктивну характеристику рентабельності.

Залежно від того, з чим порівнюється вибраний вид прибутку, виділяють дві - основні групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність реалізації;

- рентабельність інвестицій (капіталу).

При оцінці рентабельності реалізації розраховуються або коефіцієнти рентабельності щодо всієї продукції в цілому, або за її окремими видами. В цій групі коефіцієнтів найбільш широко використовуються два значення коефіцієнтів, які будуть досліджені в даній роботі на прикладі діяльності ТзОВ «Липчанблок».

Коефіцієнт рентабельності продажів із застосуванням показника чистого прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства та раціональну політику ціноутворення. Цей коефіцієнт є одним з кращих інструментів визначення спроможності керівництва підприємства приймати виважені управлінські рішення по виробничих питаннях, бо він відображає повний вплив структури капіталу та раціонального фінансування на рентабельність виробництва.

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації). Коефіцієнт трансформації розширяє та доповнює аналітичне значення коефіцієнту рентабельності продажів. За його допомогою оцінюється ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

Коефіцієнт трансформації показує, скільки разів за звітній період здійснюється повний цикл виробництва та обігу, що дає відповідний ефект в отриманому прибутку і відповідно у підвищенні рентабельності виробництва.

Як бачимо із динаміки зміни даного коефіцієнту його зменшення перед умовлено перш за все за рахунок різкого падіння обсягів чистого доходу від реалізації власної продукції. З іншого боку - велика зношеність основних засобів (рядки 32 Балансу) забезпечила більш плавне падіння значень даного коефіцієнта. Можна зробити висновок, що підприємство знижує інтенсивність та ефективність використання всіх видів активів і особливо виробничого обладнання (виробничої потужності).

Наступна група показників рентабельності - рентабельність капіталу, в якій згідно як міжнародної так і вітчизняної практики застосовуються два основні показники рентабельності активів і рентабельності власного капіталу.

Рентабельність сукупних активів - наступний важливий показник, який характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власні активи для отримання прибутку. Даний коефіцієнт об'єднує два показники - частку чистого прибутку в одній гривні чистого доходу та коефіцієнту оборотності активів (трансформації).

Дані розрахунків свідчать про погану роботу підприємства за 2008 - 2009 роки, або негативні показники рентабельності активів характеризують про серйозні недоліки в керівництві підприємством, що привело до погіршення фінансового стану. Ситуація на підприємстві розглядається як несприятлива. При зниженні рентабельності продажів необхідно було прагнути до значного прискорення обороту активів.

Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при проведенні аналізу фінансової звітності і визначенні рекомендацій для прийняття управлінських рішень, не існує, тому кожне підприємство виробляє свої стереотипи відносно рівня ефективності виробничої діяльності. Одним із прийнятих методів може бути застосування порівняльного аналізу, при якому за нормативні показники можуть бути застосовані або середні показники по галузі, по регіону, або кращі показники окремих аналогічних підприємств.

Що ж стосується показників рентабельності ТзОВ «Липчанблок» , то очевидно, що вони, як і інші показники, які були розглянуті в цьому розділі дипломної роботи, вказують на серйозний кризовий стан фінансово-господарської діяльності підприємства і низьку кваліфікацію менеджменту, яка і привела підприємство до кризи. У зв'язку з цим слід відзначити про необхідність для підприємства вибір оптимального стану між власними і залученими ресурсами, зменшення виробничих витрат за будь-якого обсягу реалізації продукції, проведення заходів з мінімізації податкових платежів.

В закордонній та вітчизняній практиці показник рентабельності власного капіталу є одним із способів оцінки майстерності менеджерів до управління інвестиціями, бо з точки зору інвесторів оцінкою результатів господарської діяльності є наявність прибутку на вкладений капітал, який залежить в умовах ринкової економіки від багатьох чинників, що впливають на його абсолютне і відносне значення. Тому стала тенденція до зниження абсолютного і відносного його значення є небезпечним сигналом для інвесторів.

Для аналізу впливу факторів першого порядку на результативний показник застосуємо прийом елімінування. Для зручності процесу визначення впливу схематично побудуємо структурно-логічну модель:

Схема 3.1

Модель факторного аналізу рентабельності власного капіталу

Результативний показник Фактори першого порядку Фактори другого порядку

Під час аудиторської перевірки витрат діяльності аудиторами використано аудиторські процедури перевірки. Одним з елементів методології перевірки є застосування тестів. Тести дозволяють зібрати інформацію про предмет перевірки, оцінити стан обліку на підприємстві, рівень підготовки облікового персоналу. Використаний аудиторами тест наведено у таблиці 3.3

ТЕСТ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

Мета контролю:

1. Придбання,виготовлення ,рух основних засобів та нематеріальних активів належним чином відображаються в обліку.

2. Записи по придбанню,виготовленню,руху основних засобів та нематеріальних активів відображаються достовірно в відношенні рахунку,суми,періоду.

3. Фізичні втрат не допускаються,а якщо мають місце ,то за них своєчасно дають звіти.

Таблиця 3.3

Варіанти відповіді
№	Зміст	Ні	Так	Інф. відсутня	Примітки
1	2	3	4	5	6
1.	Чи ведуться реєстри аналітичного обліку для різноманітних об'єктів основних засобів? - Картки - Відомості
2.	Чи закріплені ОЗ,МНМА та НА за матеріально відповідальною особою у місцях їх експлуатації?
3.	Чи заключні договори з матеріально відповідальною особою?				Зразок копії договору
4.	Чи ведуться інвентаризація ОЗ,МНМА та НА у випадку: - зміни матеріально відповідальних осіб - крадіжки,пограбування,стихійного лиха - зміни керівництва підприємства
5.	Чи відображається в обліку факт здавання ОЗ у фінансову оренду?
6.	Чи є в наявності капітальні активи,не використані в господарській діяльності підприємства?
7.	Чи затверджує керівник документи на придбання ОЗ та ПМА?
8.	Хто дає дозвіл на списання ОЗ? - керівник - уповноважений Статутом орган - керівник з наступним схваленням уповноваженого органу
9.	Чи підписує головний бухгалтер та затверджує керівник акти приймання-передавання і ліквідації ОЗ?
10.	Чи перевіряють нарахування амортизації внутрішні аудитори чи інші відповідальні особи?
11.	Доступ до записів про облік та рух ОЗ мають лише відповідальні особи?
12.	В разі списання не остаточно амортизованих ОЗ чи ведеться: - демонтаж та оприбуткування запчастин та матеріалів; - експертна оцінка
13.	Чи класифіковані основні засоби по групах,передбачених п.5 П(С)БУ №7?
14.	Чи визначені в обліковій політиці умови розподілу витрат,пов'язаних з ремонтом та модернізацією(реконструкцією) основних засобів?
15.	Чи перевіряється відповідність даних реєстрів обліку основних засобів з даними Головної книги та ким: - головним бухгалтером; - заст. головного бухгалтера; - іншими особами
16.	Чи ведуться реєстри по основних засобах,які були передані чи отримані в оренду?
17.	Чи відображаються в обліку основні засоби на дату затвердження акту приймання-здавання(чи іншого прибуткового документу)?
18.	Чи нараховується амортизація у випадку проведення ремонтів та інших покращень основних засобів?
19.	В разі виконання робіт господарським способом вартість активу визначається: - виходячи з державно-будівельних норм; - за фактичними нормами

3.3 Рекомендації по вдосконаленню обліку, аналізу та аудиту ТзОВ «Липчанблок».

Удосконалення методів господарювання, демократизація управління, посилення режиму економіки - є головними факторами інтенсифікації виробництва. На їхню мобілізацію спрямовані рішення Міністерства Фінансів України, що планує завершення формування нового механізму на основі послідовного здійснення ринкової господарської діяльності у всіх галузях управління, а також приведення економіки країни до ринкових відносин.

У зв'язку з цим підвищуються вимоги до обліку щодо інформаційного забезпечення процесу виробництва, раціонального використання усіх видів ресурсів, посилення боротьби з безгосподарністю. В умовах повного госпрозрахунку не знижується, як вказують деякі фахівці, а значно збільшується роль обліку і контролю витрат на виробництво та формування собівартості продукції.

Отже, розглянемо основні шляхи удосконалення бухгалтерського обліку в дійсних умовах господарювання ТзОВ «Липчанблок»:

а) установити на підприємстві облікову політику з допомогою якої ТзОВ «Липчанблок» буде дотримуватись єдиної методики відображення в бухгалтерському обліку та звітності господарських операцій та порядку оцінювання об'єктів обліку;

б) суворе дотримання документообігу на підприємстві;

в) методичне забезпечення (інструкції, методичні вказівки, коментарі);

г) кадрове забезпечення (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації фахівців бухгалтерського обліку);

д) групування витрат з виробництва готової продукції по її асортименту;

е) розподіл загальновиробничих витрат між видами продукції пропорційно заробітній платі робітників основного виробництва;

є) розробка статей калькуляції для визначення собівартості кожного виду продукції;

ж) визначити перелік постійних та змінних витрат.

Регулюванню з боку господарства підлягають аспекти бухгалтерського обліку, зв'язані з узагальненням інформації та складанням звітності, необхідної зовнішнім користувачам. Порядок, форми, терміни та структура інформації та звітності для внутрішніх користувачів регулюється суб'єктом господарювання.

На сучасному етапі найважливішим фактором, що сприяє удосконаленню управління та поліпшенню якості економічної інформації, є автоматизація виробництва.

При автоматизації обліку витрат та виходу готової продукції, значно підвищується якість роботи, а також скорочується кількість витрат часу на обробку інформації.

Автоматизація обліково-планових робіт забезпечує високий рівень організації праці працівників сфери управління, дозволяє значно зменшити витрати часу на обчислення та розрахунки, а також створює умови для підвищення продуктивності праці і здешевлення облікового апарату.

Автоматизація полегшує впровадження раціональних форм облікової праці (поділ, нормування, сполучення професій тощо), а також сприяє уніфікації форм первинних документів та їх методів, обробки, прискоренню документообігу, скороченню термінів одержання виробничої інформації.

Всі витрати, які відносяться до того або іншого виду діяльності збираються на протязі року на той вид діяльності, а роботи допоміжних виробництв розподіляються.

Висновки

Фінансовий і майновий стан - найважливіша характеристика господарської діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів - працівників, покупців, постачальників, тощо. Функціонуючи в умовах ринкової економіки, підприємство має забезпечувати таке фінансове становище, при якому воно стабільно зберегло б здатність виконувати виробничу або комерційну діяльність. Однак партнерів підприємства цікавить не стільки виробничо-технологічний процес, а скільки фінансовий результат, або показники фінансового стану за звітній період. Високоефективної роботи підприємство здатне досягти тільки при умові наполегливої роботи, правильного і раціонального використання своїх матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, прогресивної маркетингової політики, виваженої та цінової політики тощо.

В даній дипломній роботі висвітлені теоретичні основи організації бухгалтерського фінансового обліку витрат діяльності, роль вибраної підприємством облікової політики в світлі сучасних міжнародних вимог на ведення обліку та складання звітності для потреб користувачів та зацікавлених суб'єктів ринку. В першому розділі коротко охарактеризовано класифікацію витрат діяльності та організацію бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

В другому розділі на основі наявної фінансової та статистичної звітності проведений комплексний аналіз фінансового стану та динаміки фінансових результатів на господарську діяльність ТзОВ «Липчанблок». Для цього були застосовані найбільш прогресивні методи аналізу фінансової звітності, які застосовуються на Україні: горизонтальний і вертикальний аналіз, аналіз за допомогою фінансових коефіцієнтів та коефіцієнтів рентабельності, факторний аналіз впливу окремих економічних показників на зміну рентабельності власного капіталу.

В третьому розділі роботи розкриті основні принципи організації бухгалтерського обліку витрат на підприємстві. Зроблено економічний аналіз витрат та вказано на перелік аудиторських процедур, використаних аудиторами. Розкрито суть, зміст та значення витрат, проведено фінансовий аналіз та аудит витрат підприємства. Дано рекомендації щодо обліку витрат.

Широкий діапазон використаної літератури, які охопили законодавчі та нормативні Закони та акти, наукову літературу зарубіжних та вітчизняних вчених, статті в періодичних виданнях науковців та практиків дозволили на достатньому рівні висвітлити основні негативні фактори в погіршенні виробничої діяльності ТзОВ «Липчанблок» та їх вплив на поглиблення кризового фінансового стану підприємства.

Виходячи з наявних техніко-економічних показників можна зробити висновки, що:

- витрати - це зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства;

- елементи витрат - сукупність економічно однорідних витрат;

- прямі витрати - витрати, що можна віднести безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом;

- об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги. Або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом витрат;

- витрати звітного періоду - ті витрати, які одночасно визнаються з доходами, для отримання якого їх здійснено;

- якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, їх відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому їх було здійснено;

- висока зношеність основних фондів виробничого призначення, яка станом на 01.01.2008 рік складала 68,7% по відношенню до первісної вартості є критичною згідно українських нормативів. Відпрацьованість основних засобів більш ніж на 50% погіршує якість продукції, знижує виробничу потужність підприємства, заставляє направляти значні кошти на поточний і капітальний ремонт, що впливає негативно на собівартість та рентабельність продукції. Інвестування коштів на реконструкцію та заміну застарілого, енергоємного обладнання на нове, сучасне, енергозберігаюче допомогло б підприємству поновити конкурентоспроможність та знизити витрати на виробництво товарної продукції;

- обмеження рівня рентабельності на вироблену продукцію з боку держави, високе податкове навантаження на вартість продукції (ресурсні платежі, плата за землю, а/транспорт, податок на прибуток та інші) становить близько 40% у собівартості продукції знижує конкурентоздатність продукції ТзОВ «Липчанблок» порівняно з її конкурентами;

- недостатня маркетингова діяльність, погіршення якості продукції, втрата покупців і обмеженість ринку збуту привело до зниження чистого доходу підприємства (виручки від реалізації), що також негативно відобразилося на прибутковості та фінансовому стані підприємства;

Витрати ТзОВ «Липчанблок» класифікують за елементами:

· матеріальні витрати;

· витрати на оплату праці;

· відрахування до фондів соціального страхування;

· амортизація;

· інші витрати;

Розшифровка витрат за елементами подана у розділі ІІ «Звіту про фінансовий результат». Аналіз витрат діяльності показує, що матеріальні витрати займають питому вагу у загальній сумі витрат.

Таблиця

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період	Питома вага витрат %
1	2	3	4	5
Матеріальні затрати	230	5173	6340	62
Витрати на оплату праці	240	1801	2907	22
Відрахування на соціальні заходи	250	689	1110	8
Амортизація	260	564	593	7
Інші операційні витрати	270	120	335	1
Разом	280	8347	11285	100

Аналіз витрат діяльності за елементами витрат показує, що матеріальні витрати складають 62% у загальній сумі витрат. Цей показник свідчить про високу матеріалоємність продукції. Витрати на оплату праці у загальній сумі витрат складають 22%, що свідчить про низький рівень оплати праці на підприємстві.

В 2009 році до кризових фінансових проблем на самому підприємстві добавилися складності, пов'язані з глобальною фінансовою кризою світової економіки та економіки України зокрема, тому на кінець 2009 року ТзОВ «Липчанблок» почалися міроприємства по скороченню чисельності персоналу, реструктуризації кредиторської заборгованості та процес санації з метою кардинального покращення фінансового стану та збереження підприємства.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., № 996 - ХІV.

2. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 12.04.1993 р., № 3125 - ХІІ.

3. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р., № 727.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» від 28.10.1998 р., № 1706.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок подання фінансової звітності» від 28.02.2000 р., № 419.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р., № 87.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р., № 87.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р., № 87.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р., № 87.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.1999 р., № 87.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну України від 28.05.1999 р., № 137.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р., № 246.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999 № 318.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну України від 30.07.1999 р., № 176.

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р., № 39.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами», затверджене наказом Мінфіну України від 19.05.2005 р., № 412.

17. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р., № 291.

18. Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті. Постанова Правління НБУ від 21.01.2004 р., № 22.

19. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій. Затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.1997 р., № 81.

20. Наказ Мінфіну України «Перелік видів діяльності, щодо яких складається зведена фінансова звітність» від 24.02.2000 р., № 37.

21. Наказ Мінфіну України «Про примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2000 р., № 302.

22. Наказ Мінфіну України «Методичні рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку», від 29.12.2000 р., № 356.

23. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р., № 291.

24. Аналіз форм фінансової звітності. «Податкове планування», № 6, 2005.

25. Бабіч В.В. , Сагова С.В. Фінансовий облік (облік активів): Навчальний посібник. - 2-ге видання, без змін. - К.: КНЕУ, 2007.

26. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник., Житомир, Рута, 2003.

27. Бухгалтерія. Річна фінансова звітність. «Бліц - інформ», № 4, 28.01.2002.

28. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. /За ред. Професора Бутинця Ф.Ф./, Житомир, ПП «Рута», 2003.

29. Долгажданський М.І., Долгожданський А.М. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. - Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2003.

30. Герасим П.М., Журавель Г.П. Курс фінансового обліку. Навчальний посібник., К., Знання, 2007.

31. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник., К., Знання - Прес, 2000.

32. Ізмайлова К.В., Фінансовий аналіз. Навчальний посібник., К., МАУП, 2000.

33. Кононенко О. Читаємо фінансову звітність. Х., Фактор, 2000.

34. Константинова В. Международные стандарты финансовой отчетности. Учебное пособие. К., «Кондор», 2007.

35. Коношенкова Т. Як проаналізувати показники ліквідності та платоспроможності підприємства. «Податкове планування», № 1, 2005.

36. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. Навчальний посібник. К., Знання, 2002.

37. Курсом реформ. Навчально-практичний посібник. Частина І. Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс - клуб», 2000.

38. Курсом реформ. Навчально-практичний посібник. Частина ІІ. Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс - клуб», 2000.

39. Кучеренко Т.Є., Уланчук В.С., Шайко О.Г. Звітність підприємств. Підручник. К., Знання, 2008.

40. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання. К., КНЕУ, 2001.

41. Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємств. К., Знання, 2008.

42. Литвин Н.Б. Облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник. К., Атіка, 2007.

43. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - Київ: Видавництво „Центр навчальної літератури”, 2004.

44. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. Навчальний посібник. К., КНЕУ, 1999.

45. Михайлик О. Як читати і аналізувати фінансову звітність. К., Міжнародна фінансова корпорація. 2004.

46. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік : Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005.

47. Пушкар М.С. Фінансовий облік. Підручник. Тернопіль., «Карт - Бланш», 2002.

48. Пушкар М.С. Облікова політика і звітність. Навчальний посібник. Тернопіль., «Карт - Бланш», 2004.

49. Рудницький В.С., Лазаришина І.Д., Бачинський В.І., Поліщук В.Л. Організація первинного обліку та економічного аналізу: Навчальний посібник. - Киів:ВД „Професіонал”, 2004.

50. Річна фінансова звітність. Податки та бухгалтерський облік. Видавництво «Фактор», № 24, 24.12.2001.

51. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. Навчальний посібник. К., Знання, 2004.

52. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством. Навчальний посібник. К., КНЕУ, 2006.

53. Сухарський В.С. економічний словник-довідник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002.Тиранська Г. Як проаналізувати показники прибутковості (рентабельності). «Податкове планування», № 1, 2005.

54. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність. Підручник. К., Алерта, 2008.

55. Усач Б. Аудит. Навчальний посібник. К., Знання - Прес, 2002.

56. Фінансовий облік. Навчальний посібник. /Під ред. Коблянської О.І./, К., Знання, 2007.

57. Фінансовий облік. К., «Все про бухгалтерський облік», Спец. Випуск, 2005.

58. Чебанова Н.В., василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: посібник. - Київ: Видавничий центр „Академія”

59. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Ненашев Е.В. Методика финансового анализа. М., Инфра - М, 2002.

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Д

Додаток Ж

Додаток З

Додаток К

Додаток Л

Додаток М

Додаток Н

\

Додаток О

Размещено на Allbest.ru