Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

"ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ"

Перманентні енергетичні кризи в незалежній Україні пов'язані не тільки (і не стільки) з діями Росії, скільки з недоліками нашої власної політики у сфері енергозбереження, адже загальновідомо, що 1 кВт·г заощаджених енергоресурсів щонайменше вдвічі дешевша порівняно з її виробництвом (генерацією). Проте діяльність більшої частини підприємств у сфері енергозбереження має переважно епізодичний характер: перед перевірками підприємства Державною інспекцією з енергозбереження; у результаті ефективної маркетингової діяльності західних виробників підчас продажів енергоефективного устаткування; через подорожчання газу, електричної і теплової енергії тощо. У другій половині 90-х років минулого століття укладалися численні програми енергозбереження, переважна більшість яких була скоріше даниною моді та відповіддю на розпорядження органів державного управління. Недолік тих програм полягав у тому, що не було з'ясовано, якою є реальна ситуація з використанням паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) у регіоні, в місті, на підприємстві, не було сформульовано ключових проблем, а відповідно, не було визначено пріоритетів подальших робіт тощо. Уникнути цього було б легко, якби перед початком створення відповідної програми було проведено енергетичний аудит.

При проведенні робіт енергоаудитори та співробітники служб енергоменеджменту повинні одержувати, систематизувати та аналізувати значні обсяги інформації. Суттєво спростити ці процедури може відповідне програмне забезпечення. При цьому йдеться не тільки про подання результатів розрахунків у заключному звіті за результатами енергоаудиту. На перший погляд, можуть виникнути сумніви щодо можливості розробки будь-якого уніфікованого програмного забезпечення різних підприємств, особливо з урахуванням міжгалузевих відмінностей, величезної кількості типів устаткування та технологій тощо. Однак розроблений одним з авторів статті ДСТУ 4065-2001 "Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги" дає можливість розв'язати це завдання, в усякому разі дозволяють істотно скоротити тривалість рутинних процедур, що забирають левову частку часу при проведенні енергоаудиту і функціонуванні служб енергоменеджменту підприємств.

За результатами енергоаудиту формують звіт, основними розділами якого є:

ь аналіз економічного стану підприємства, включаючи розрахунок точки беззбитковості залежно від обсягів виробництва, рівня зарплати, вартості сировини та комплектуючих, а також від рівня втрат від бартеру та інших чинників, що впливають на собівартість виробництва;

ь аналіз питомих витрат енергоресурсів на основі розрахунку питомих енерго-витрат залежно від обсягів виробництва (від температури навколишнього природного середовища для систем опалення та електротермії), а також з урахуванням споживання енергоресурсів у робочі, вихідні (святкові) дні, вдень і вночі, в холодну і теплу пори року тощо;

ь розроблення енергозберігаючих заходів (ЕЗЗ); пріоритет при цьому слід надавати розробленню безвитратних (організаційних) ЕЗЗ.

Аналіз економічного становища підприємства не є обов'язковим. За своєю сутністю він більш характерний для фінансового аудиту, хоча навіть там не є обов'язковим. Тому необхідність проведення такого аналізу має бути узгоджена під час укладання угоди на здійснення енергоаудиту.

При виконанні енергоаудиту одного з гірничо-збагачувальних комбінатів, який внаслідок кількаразового падіння обсягів виробництва в середині 90-х років XX ст. став збитковим, було з'ясовано, що підвищувати рівень заробітної плати пропорційно до збільшення обсягів виробництва (чого вимагав страйком підприємства) було неможливим, оскільки в цьому разі точка беззбитковості перевищила би проектну потужність комбінату. Отже, енергоаудит дозволив обгрунтувати необхідність "заморожування зарплати" до досягнення підприємством беззбиткової роботи. За результатами подальшого аналізу було також з'ясовано, що, оскільки в структурі витрат на виробництво на ПЕР припадало майже 40% (основна стаття видатків), саме завдяки впровадженню на підприємстві програми енергозбереження реальним стало швидке поліпшення його фінансового становища. Подальші роботи це підтвердили: в результаті енергоаудиту було розроблено організаційних, тобто практично безвитратних, енергозберігаючих заходів на суму, що перевищувала 25% річних обсягів витрат на ПЕР. Після реалізації лише частини з розроблених ЕЗЗ підприємство досить швидко стало прибутковим.

Оцінювання ефективності використання енергоресурсів слід проводити залежно від обсягів виробництва або, наприклад, температури навколишнього природного середовища (останнє - для аналізу ефективності роботи систем опалення та електротермії). Попередній висновок про ефективність (неефективність) використання ПЕР роблять після порівняння фактичного їх значення з розрахунковими:

- якщо розрахункові значення питомих витрат ПЕР перевищують фактичні, то стан робіт з ефективності використання енергоресурсів є задовільним;

- якщо фактичні значення питомих витрат ПЕР перевищують розрахункові, то енергоресурси використовують неефективно, а підприємство (технологічний процес, робоча машина) підлягає першочерговому обстеженню.

Перед роботою безпосередньо на об'єктах енергоаудитори повинні щонайменше раз відвідати підприємство для створення інформаційних форм і передавання їх для заповнення підрозділами та службами компанії. Для спрощення процедур збирання та аналізу інформації доцільним є використання типових інформаційних форм (див. табл.1, 2 і 3). У таблиці 1 наведено типові первинні форми для побудови діаграм та аналізу інформації про обсяги споживання енергоресурсів, виробництво продукції та питоме енергоспоживання підприємства за період з 1991 р. (бажано) до року, що передував року проведення енергоаудиту, але не менше, ніж за останні 5-6 років. Інформацію, наведену в таблиці 1, використовують також під час статистичного аналізу питомого енергоспоживання залежно від обсягів виробництва (якщо, звичайно, такий аналіз є коректним). У таблиці 2 наведено типові первинні форми для побудови діаграм та аналізу інформації про обсяги споживання енергоресурсів, виробництво продукції та питоме енергоспоживання основними цехами (підрозділами) підприємства за період з 1991 р. (бажано) до року, що передував року проведення енергоаудиту, але не менше, ніж за останні 5-6 років.

Необхідною є також інформація про помісячні рівні споживання усіх видів енергоресурсів і води, обсяги виробництва та питоме енерго- і водоспоживання за період з 1991 р. (бажано) до року, що передував року проведення енергоаудиту, але не менше, ніж за останні 5-6 років (див. табл.3).

Таблиця 1. Типові первинні форми для побудови діаграм та аналізу інформації про обсяги споживання енергоресурсів, виробництво продукції та питоме енергоспоживання підприємства

за період з 1991 р. до 200__р.

Керівник підприємства П.І.Б.

Головний бухгалтер П.І.Б.

Головний енергетик П.І.Б.

Таблиця 2. Типові первинні форми для побудови діаграм та аналізу інформації про обсяги споживання енергоресурсів, виробництво продукції та питоме енергоспоживання основними цехами підприємства в 200__р.

Керівник підприємства П.І.Б.

Головний бухгалтер П.І.Б.

Головний енергетик П.І.Б.

Таблиця 3. Типові первинні форми для побудови діаграм та аналізу інформації про місячне, квартальне та річне споживання енергоресурсів, виробництво продукції та питоме енергоспоживання, а також для побудови енергобалансів

Керівник підприємства П.І.Б.

Головний бухгалтер П.І.Б.

Головний енергетик П.І.Б.

Аналіз інформації починають з побудови діаграм з помісячною інформацією про рівні споживання всіх видів енергоресурсів і води, обсяги виробництва та питоме енерго - і водоспоживання. При цьому аналізують як усереднене за всі роки значення, так і (в першу чергу) відповідні значення за останній рік. У процесі аналізу слід звертати увагу як на відмінності між місячними значеннями на усередненій залежності та залежності за останній рік, так і між ними за останні місяці. Інколи привертають увагу одномоментні різкі зміни споживання окремих типів ПЕР, що, наприклад, для одного з гірничо-збагачувальних комбінатів дозволило виявити принципову помилку керівництва підприємства (збитки понад 2,5 млн. дол. на рік), коли було припинено експлуатацію конвеєрної лінії з транспортування розкривних порід (незначне зменшення споживання електроенергії), а натомість весь вантажопотік припав на кар'єрні самоскиди (значне збільшення споживання дизельного палива).

Енергобаланси відображають зв'язок між енергоресурсами, що підприємство одержує, корисно використовує та втрачає під час передачі та перетворення одного виду енергії в інший. Його основне рівняння, що одночасно є й головним рівнянням енергоаудиту, наведено нижче:

Енергія, що одержується =

= втрати енергії під час її перетворення +

+ втрати енергії під час розподілу та передачі +

+ втрати енергії, пов'язані з її використанням, +

+ енергія, що використовується для виконання корисної роботи

У загальному випадку спочатку слід створювати енергобаланс для кожного типу енергоресурсу. Після цього з урахуванням цін і тарифів формують зведений енергобаланс у грошовій формі та у процентах. Процедура аналізу енергобалансу полягає у визначенні основних споживачів енергоресурсів з метою встановлення пріоритетів для виявлення "вузьких місць". Під час перевірки достовірності енергобалансів першочергову увагу слід приділяти саме тим цехам і підрозділам, питоме енергоспоживання яких більше ніж на 20-30% перевищує аналогічні показники інших підприємств галузі, а іноді й кращий закордонний досвід. Наявність інформації про баланси споживання ПЕР і води за ряд років дозволяє побудувати діаграми, які відображають динаміку змін споживання ПЕР і води, а також витрат на енергоресурси різних цехів (підрозділів, технологічних установок).

Як правило, питомі витрати енергоресурсів із зменшенням обсягів виробництва не збільшуються або зменшуються. Проте для деяких об'єктів (насосних станцій магістральних нафтопроводів і систем водопостачання, а також газокомпресорних станцій магістральних газопроводів тощо) існує протилежна тенденція. Таким чином, за винятком зазначених вище об'єктів трубопровідного транспорту, якщо питомі витрати енергоресурсів із зростанням обсягів виробництва збільшуються або не зменшуються, у першу чергу, необхідно виконати обстеження саме цих підприємств (підрозділів, галузей економіки). Разом з цим результати обчислень за методикою, що забезпечує найменше середноквадратичне відхилення, не можуть бути підставою для будь-яких остаточних висновків про ефективність використання енергоресурсів. Якщо припустимим для обчислення залежностей питомих витрат від обсягів виробництва є використання комп'ютерної програми Specific Energy Consumption, то за реезультатами розрахунків першочерговому обстеженню підлягатимуть ті технології (цехи, дільниці) підприємства (галузі національного господарства), фактичні питомі витрати яких найбільше перевищують верхню межу довірчого інтервалу.

Розроблення безвитратних (організаційних) енергозберігаючих заходів ґрунтується на порівнянні результатів роботи персоналу окремих бригад, дільниць, змін для подібних умов роботи (в цілому за рік; у холодну і теплу пори року; за квартал, місяць, тиждень і зміну; в робочі, вихідні та святкові дні; вночі та вдень тощо). Найхарактернішими є відмінності в обсягах виробництва і питомого енергоспоживання:

у холодну і теплу пори року;

у робочі, а також у вихідні та святкові дні;

впродовж денних і нічних змін;

упродовж перезмінок порівняно з результатами роботи всередині змін тощо.

Безвитратні (організаційні) енерго - та ресурсозберігаючі заходи, як правило, полягають у наведенні трудової та технологічної дисципліни. Для підприємств різних галузей економіки завдяки реалізації таких заходів можна заощадити від 1-1,5% (для водоканалів) до 3-5% і більше (для гірничодобувних підприємств) від річного рівня витрат на ПЕР і воду.

Нижче наведено вимоги до програмного забезпечення енергоаудиту (самоенергоаудиту) та служби енергоменеджменту.

1. Формування та ведення бази даних за максимально можливий період часу яку цілому по підприємству, так і по основних цехах (виробництвах), на які припадає щонайменше 80-95% споживаних підприємством енергоресурсів:

щодо структури підприємства (основні цехи та структурні підрозділи: виробничі, допоміжні та інші підрозділи, у тому числі орендарі тощо);

щодо обсягів виробництва в натуральних показниках (шт., кг, м, м², м³ тощо за типами продукції) та в грошовому вимірі (грн., дол., євро тощо);

щодо споживання ПЕР і води в натуральних показниках (кВт·г, Дж, Гкал, т, тис. м³ тощо) і в грошовому вимірі (грн., дол., євро тощо);

щодо цін і тарифів на ПЕР і воду;

щодо цін на продуковану підприємством продукцію;

щодо результатів роботи основних виробничих підрозділів (цехів, бригад, дільниць і т.д.) у вихідні та святкові, а також у робочі дні для всіх змін (бажано впродовж календарного року).

Побудова та аналіз залежностей місячного і річного значень обсягів виробництва, споживання та питомого енергоспоживання ПЕР і води.

Побудова та аналіз енергобалансів як для основних типів енергоресурсів у натуральній формі, так і за витратами на енергоресурси в грошовій формі.

Розрахунок та аналіз питомого енергоспоживання, в тому числі - залежно від обсягів виробництва з використанням комп'ютерної програми Specific Energy Consumption.

Розрахунок економічних показників проектів енергозберігаючих заходів:

період окупності;

чиста теперішня вартість (NPV);

внутрішня норма рентабельності (IRR); IRR зазвичай обчислюють для проектів, що реалізуються на гроші американських інвесторів;

звіт про рух коштів (Саsh Flow); зазвичай визначають для масштабних (вартістю понад кілька сотень тис. дол.) і довготривалих (тривалістю понад два-три роки) проектів.

Розрахунок показників безвитратних (організаційних) ЕЗЗ.

Календар енергоменеджера має містити:

таблицю днів тижня (робочих, вихідних і святкових з можливістю коригування вихідних днів) та за датами на цілий рік (а також аналогічну інформацію за попередні роки);

типовий та остаточний план роботи (з можливістю коригування і необхідністю внесення відповідних змін за результатами робіт або зустрічей) на добу, тиждень, місяць, квартал, рік;

зустрічі (дата; час; місце; працівник та його посада з місцем роботи; телефон; результати зустрічі: предмет обговорення та основні домовленості з формуванням завдань на майбутнє, тобто передача завдань на відповідні дні з необхідністю врахування цих змін у розпорядку наступних періодів);

телефонну та довідкову книги, дні народження (попереднє нагадування про дати народження співробітників і партнерів);

каталог осіб і організацій (з перехресним посиланням);

автоматичне набирання номера (доцільним є використання типового програмного забезпечення);

вхід до бази даних відповідного програмного забезпечення (енергоменеджменту та енергоаудиту);

завдання для підлеглих, щоденник завдань і контроль за їх виконанням, а також формування переліку невиконаних завдань із зазначенням відповідального за їх виконання у майбутньому (якщо завдання не втратило актуальності);

ведення щоденника (зустрічі, співробітництво, конфлікти) за особами та організаціями;

довідкову інформацію (карти, телефонні коди, одиниці вимірювань та їх співвідношення);

калькулятор;

вхід до Ехрlorer та Internet Ехрlorer, е-mail;

друкування необхідної інформації (перш за все - програми робіт на добу, тиждень тощо).

На рис.1 наведено структурну схему, а на рис.2 - функціональну схему програми. Звіти за результатами роботи програми формуються в Microsoft Word та Microsoft Excel.

Рис.1. Структурна схема програми

енергетичний аудит енергобаланс енергоресурс

Рис.2. Функціональна схема програми

Наведені в роботі підходи становлять практичну цінність для фахівців підприємств, органів державного управління в центрі та в регіонах, а також енергоаудиторів, оскільки раніше не виносилися на розгляд широкої громадськості. Практика засвідчує, що завдяки розробці та реалізації таких заходів цілком можливим є скорочення витрат на ПЕР і воду на рівні щонайменше 2-3% у порівнянних цінах уже протягом 12-18 місяців, а в масштабах країни.

Систематизовано також первинну інформацію, яку необхідно одержати для проведення політики енергозбереження на вітчизняних підприємствах, що дозволить уникнути необхідності одержання надлишкової інформації, характерної, наприклад, для енергетичного паспорта підприємства, ведення якого є обов'язковим для підприємств. Надзвичайно важливими є наведені в праці процедури побудови та аналізу енергетичного балансу не тільки в натуральних показниках (кВт·г, ккал, тис. м³ і т.д.), але й у грошовому еквіваленті (грн., дол. та ін.).

На сьогодні система нормування є одним з важливих елементів державної політики енергозбереження, проте під час розроблення та затвердження нормативів переважно не враховують обсягів виробництва. Тому в роботі продемонстровано апробований підхід до методики розрахунку та процедур перевірки питомих витрат ПЕР і води. Застосування таких методів дозволило, наприклад, підтвердити факт крадіжок дизельного палива на кілька сотень тис. дол. на одному з вітчизняних гірничо-збагачувальних комбінатів. Аналогічна методика могла би бути використана при проведенні аналізу ефективності використання ПЕР і води українськими підприємствами.

Зарубіжний досвід засвідчує, що кожна фірма розробляє власне програмне забезпечення, а тому вітчизняні фахівці не мають інформації про можливості, які таке забезпечення може надати у сфері енерго - та ресурсозбереження. Саме тому в роботі наведено вимоги до програмного забезпечення енергоаудиту, ефективність застосування якого підтверджена практикою.

Література

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993р. // Голос України. - 1993.

2. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. - К.: Основа, 1999.

3. ДСТУ 4110-2002 "Енергоощадність. Методика аналізу та розраховування питомих витрат енергоресурсів".

4. Давидов Г.М. Аудит. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002.

5. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002.

6. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. - К.: Вища школа, 1994.

7. Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту. - К.: Ділова Україна, 1996.

8. Кузьминський А.Н. и др. Аудит: Практ. пособие. - К.: Учет-информ, 1996.

Размещено на Allbest.ru