Облік витрат в роздрібній та оптовій торгівлі

Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов'язання з нарахуванням відсотків.

Витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації зменшуються на суму будь-яких отриманих проміжних виплат та цільового фінансування, безпосередньо пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

1.6 Інвентаризація товарів в торгівлі

Загальні правила проведення інвентаризації визначено в Інструкції № 69. Однак під час організації інвентаризації на підприємстві роздрібної і оптової торгівлі (у магазині, супермаркеті, гіпермаркеті) потрібно враховувати такі специфічні фактори:

- наявність великої кількості персоналу (продавці, касири, комірники та ін.), безпосередньо пов'язаного з прийманням, зберіганням і реалізацією товарів;

- велика тривалість роботи торговельної точки протягом дня (з раннього ранку до 23 -24 год, а нерідко й цілодобово).

Керівник підприємства повинен забезпечити участь в інвентаризації всіх матеріально відповідальних осіб. З метою недопущення зупинення роботи у великих супермаркетах інвентаризація проводиться, як правило, у нічний час. Під час розподілу ділянок (зон) перерахунку товару касирам, продавцям, що працювали перед проведенням інвентаризації, доцільно доручити перерахунок товару, що перебуває в коморі. Це можна почати ще до закриття супермаркету. А члени комісії й інші матеріально відповідальні особи, які прибули до закриття супермаркету, перевірять правильність такого перерахунку.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві розпорядчим документом керівника призначається постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівників структурних підрозділів і головного бухгалтера. Очолює таку комісію керівник або його заступник.

На підприємствах з великим обсягом роботи при проведенні інвентаризації неможливо обійтися силами однієї комісії. У зв'язку з цим безпосередньо у місцях зберігання розпорядчим документом по підприємству створюються робочі інвентаризаційні комісії. Членами їх можуть бути товарознавці, економісти, менеджери, бухгалтери та інші досвідчені працівники, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни й первинний облік. Головою комісії призначається представник керівника, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два роки підряд.

Перед початком проведення інвентаризації реалізація товару, будь-які інші операції з руху товарів і коштів припиняються.

Перед початком інвентаризації матеріально відповідальна особа (особи) надає(ють) розписку.

При виведенні результатів інвентаризації товарів у торгівлі потрібно обов'язково врахувати вартість втрат у межах норм природного убутку. Ці втрати є тільки нормованим видом витрат, а інформація про розміри норм природного убутку міститься в нормативних документах.

У разі виявлення нестачі товарів у сумі, що перевищує норми природного убутку, ця сума належить до стягнення з матеріально відповідальних осіб.

У бухгалтерському обліку відповідно до п. 20 ПБО 16 суми нестач і втрат від псування цінностей включаються до складу інших операційних витрат.

Згідно з Інструкцією № 291 і Методичними рекомендаціями № 2 суми нестач у межах установлених норм природного убутку, виявлені при зберіганні, а також нестачі понад норми природного убутку визнаються видатками звітного періоду і відображаються за дебетом субрахунку 947 “Нестачі та втрати від псування цінностей”. Якщо на підприємстві облік товарів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, яка належить до вартості відсутніх запасів.

Суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до ухвалення рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”.

Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати запасів понад норми природного убутку, належна до відшкодування сума відображається за дебетом субрахунку 375 “Рахунки з відшкодування завданих збитків” і кредитом субрахунку 716 “Відшкодування раніше списаних активів” з одночасним списанням сум, відображених на позабалансовому субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”. При цьому сума відшкодування визначається відповідно до Порядку № 116.

Згідно з п. 2 зазначеного Порядку розмір збитків від нестачі (знищення, псування, розкрадання) матеріальних цінностей розраховується таким чином:

Рз = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2,

де Рз - розмір збитків, що підлягають відшкодуванню винною особою;

Бв - балансова вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає, на момент установлення факту нестачі;

А - сума нарахованого зносу (амортизації) при нестачі необоротних матеріальних активів;

Іінф - загальний індекс інфляції, який розраховується згідно з індексами інфляції, які щомісяця визначаються Мінстатом України;

ПДВ - сума податку на додану вартість;

Азб - сума акцизного збору при нестачі підакцизних товарів.

При цьому відповідно до п. 10 Порядку № 116 із сум, що підлягають стягненню, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Держбюджету України. Сума, нарахована до перерахування, відображається за дебетом субрахунку 716 “Відшкодування раніше списаних активів” з кредитом субрахунку 642 “Розрахунки за обов'язковими платежами”. Погашення заборгованості перед бюджетом відображається кореспонденцією рахунків: Дт 642, Кт 311.

В торгових підприємствах, які облік товарів ведуть за продажними цінами, роблять запис:

Дт 282 «Товари в роздрібній торгівлі» (на вартість виявлених лишків товарів за продажними цінами);

Кт 285 «Торгова націнка» (на суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів);

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (на покупку вартість товарів, тобто продажну вартість за вирахуванням торгової націнки).

Нестача товарів у межах норм природного убутку списується на собівартість реалізації записами:

а) Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів»

Кт 282 «Товарі в торгівлі»;

б) на суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів - сторно:

Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів»

Кт 285 «Торгова націнка»

Списання вартості нестачі товарів понад норми природного убутку відображається записом:

а) Дт 947 «Нестачі і витрати від псування цінностей»

Кт 282 «Товари в торгівлі».

б) на суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів - сторно:

Дт 947 «Нестачі і витрати від псування цінностей»

Кт 285 «Торгова націнка

Якщо на час виявлення нестачі винні особи не встановлені, то вартість такої нестачі відображається на за балансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

При виявленні винуватців вартість нестачі товарів списується на їх рахунок записом:

Дт 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

Кт 716 «Відшкодування раніше списання активів».

Одночасно робиться запис по кредитку за балансового рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

При відшкодуванні винними особами вартості нестачі товарно-матеріальних цінностей роблять запис:

Дт 30 «Каса» (або 66 «Розрахунки по оплаті праці»)

Кт 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».

Із сплаченої винними особами суми відшкодовується збиток, завданий підприємству нестачею або псуванням цінностей, решта суми (різниця між балансовою сумою нестачі і відшкодованою сумою збитку) підлягає перерахування до бюджету, що відображається записом:

Дт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»

Кт 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

Лишки товарів, виявлені при інвентаризації в роздрібних підприємствах, приймаються на облік записом:

Дт 282 «Товари в торгівлі» (на вартість товарів за продажними цінами)

Кт 285 «Торгова націнка» (на суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів)

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (на вартість товарів за покупними цінами).

При регулюванні інвентаризаційних різниць допускається взаємний залік лишків і нестач товарно-матеріальних цінностей за умови, що вони виникли в результаті пересортиці у однієї і тієї ж матеріально-відповідальної особи, за один і той же період, по товарах одного і того ж найменування. Перевищення вартості товарно-матеріальних цінностей, виявлених в надлишку, проти вартості цінностей, які виявилися в нестачі при пересортиці, відносяться на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і доходів діяльності торгового підприємства.

Відображення в обліку результатів інвентаризації наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. - Типова кореспонденція рахунків в обліку результатів інвентаризації

2. Практична частина

Згідно з правилами торгівлі покупець має право повернути придбаний товар, який не відповідає вимогам або неякісний протягом гарантійного терміну.

Повернення товару оформляється такими документами:

Заявою покупця;

Касовим, товарними чеком;

Актом про повернення товару: дані про покупця, відомості про товар, що повертається, сума, яка повертається, підпис матеріально відповідальної особи і покупця.

При використанні касового апарату, готівка видається за допомогою функції “Службова видача готівки”.

Якщо товар повертається в день покупки, то складається акт спрощеної форми без надання покупцем письмової заяви і зазначення відомостей про товар і суму готівки.

Касовий або товарний чек залишається у закладі торгівлі разом з актом.

Якщо касовий чек має декілька позицій по іншим товарам, то у покупця він не вилучається. В ньому викреслюється найменування товару, за який повернено готівку, в акті вказується № касового чека, дата і час складання.

Документ, що підтверджує повернення товару, зберігається протягом 1 року.

В обліку при поверненні товару необхідно відсторнувати вартість поверненого товару таким записом:

Крім того, червоними сторно слід зняти суму податкового зобов'язання по реалізації цього товару.

Торгова націнка - це різниця між купівельною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. Використовують субрахунок 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства.

Торгова націнка відображається в обліку на субрахунку 285, який на загальному фоні 28 рахунків є пасивним і регулюючим. Сума торгової націнки відображається по Кт 285 в кореспонденції з рахунком Дт 281,282.

В кінці місяця визначається частина торгової націнки, яка припадає на реалізований товар, шляхом розрахунку середнього відсотку торгової націнки, він визначається:

Сер.%ТН = Зал.ТН.на п.м + ТН.за місяць / Зал.ПВ.тов на п.з.м + ПВ тов.за м.,

де Сер %ТН - середній відсоток торгової націнки;

Зал.ТН.нап.м. - Залишок торгової націнки на початок місяця;

ТН.за.місяць - торгова націнка за місяць;

Зал.ПВ.тов. на п.з.м. - залишок товарів за продажною вартістю на початок звітного місяця;

ПВ тов.за м. - продажна вартість товарів за місяць

Після цього визначається сума реалізованої торгової націнки шляхом множення Сер. % ТН і вартості реалізованих товарів.

ТНр = Сер.%ТН * ПВ тов.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця продажної вартості реалізованих товарів і торгової націнкою, що припадає на реалізований товар.

В бухгалтерському обліку відображення реалізованої торгової націнки може проводитись 2-ма методами:

Реалізована торгова націнка списується зворотньою проводкою:

Дт 285... Кт 282

На визначену суму реалізованої торгової націнки проводиться запис:

Дт 282 .... Кт 285 сторно

Інформація про наявність і рух товарів у фінансовій звітності наводиться у вигляді згорнутого сальдо по Дт 28.

У ІІ розділі активу балансу у рядку 140 “Товари”, відображається вартість товарів з урахуванням торгової націнки, тобто товари відображаються за первісною вартістю.

Операції, пов'язані з реалізацією товарів і отриманням доходів відображаються у Ф2 “Звіт про фінансові результати”. Крім того, підприємства торгівлі подають окремі звіти статистичної звітності, в яких вказується розмір дебіторської і кредиторської заборгованості за товари, сума простроченої заборгованості і окремі форми звітності наводять інформацію про обсяги товарообороту.

Задача

На початок звітного періоду на підприємтсві роздрібної торгівлі сальдо по субрахунках бухгалтерського обліку склало:

- По дебету субрахунка 282 «Товари в торгілві» - 13000 грн.

- По кредиту субрахунка 285 «Торговельна націнка» - 5000 грн.

Протягом звітного періоду підприємствороздрібної торгівлі придбало товар на 16200 грн. ( у тому числі ПДВ), на який було нараховано торговельну націнку в сумі 5800 грн. За звітний період покупцям були реалізовані товари на суму 21000 грн. Протягом звітного періоду один раз було повернено придбаний товар вартістю 720 грн. (у тому числі ПДВ).

Відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Таблиця 6 - Розв`язання задачі

Висновок

У кожній країні особливості торгівельної діяльності зумовлюють різноманітні фактори: економічна ситуація в країні, формування нових видів економічних відносин між суб'єктами господарювання, податкова політика, зміна потреб і поведінки покупців, розвиток нових форм торгівлі тощо. Торгівля - це свого роду каталізатор змін, що відбуваються у виробництві та споживання в умовах ринку. В Україні кількість торговельних підприємств - як оптових, так і роздрібних - зростає з кожним роком.

При виконані даної курсової роботи було висвітлено такі питання:

Перший розділ присвячений теоретичним основам обліку витрат у роздрібній та оптовій торгівлі. Йдеться мова про основні поняття обліку в торгівлі, а саме:

Оптова торгівля - це сфера підприємницької діяльності з придбання товарів для їх подальшої реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Оптова торгівля здійснюється через оптові бази, товарні склади, склади-магазини. Підприємства оптової торгівлі виконують роль посередника між виробниками і підприємствами роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля - це сфера підприємницької діяльності з продажу товарів (послуг) безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного споживання.

Також в першому розділі ведеться мова про витрати та їх облік, вказала, що облік витрат обліковується на таких рахунках:

91 «Загально виробничі витрати»

92 «Адміністративні витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «Інші витрати операційної діяльності»

95 «Фінансові витрати».

Витрати операційної діяльності за їх економічним змістом групують за економічними елементами та статтями витрат.

До першого розділу були залучені бухгалтерський журнал «Все про

бухгалтерський облік». Адже в законодавстві, в бухгалтерському і податковому обліку постійно щось змінюється, і для цього потрібно цікавитися літературними джерелами.

Другий розділ розкриває питання організації бухгалтерського обліку витрат, завдання і особливості обліку витрат. Дійшла до висновку, що визначення витрат - одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи. Склад витрат визначається пунктами 10-31 ПСБО 16 «Витрати». Також у другому розділі розкрито документальне оформлення обліку витрат у роздрібній та оптовій торгівлі. Вказано, які документи потрібно оформляти при здійсненні господарських операцій: товарно-транспортна накладна, платіжно-розрахункова відомість, рахунок, накладна, акт виконаних робіт, податкова накладна, акт списання, банківська виписка.

Також у другому розділі розкрито питання про синтетичний та аналітичний облік витрат в роздрібній та оптовій торгівлі. Синтетичні рахунки надають узагальнені дані з економічно однорідних груп засобів, джерел їх утворення і господарських операцій. Аналітичні рахунки використовуються для деталізації інформації про об'єкти, що обліковуються на синтетичному рахунку. В цьому підрозділі йде мова про те, на яких рахунках повинна відображатися операція, зв'язана з обліком адміністративних витрат, обліком на збут, обліку витрат.

І, звичайно, розкрили питання про інвентаризацію товарів в торгівлі. В підпункті вказано: специфічні фактори в роздрібній та оптовій торгівлі, керівник повинен забезпечити участь в інвентаризації всіх відповідальних осіб, призначення діючої комісії, виявлення нестачі або надлишку.

У третьому розділі йдеться про практичну частину, та до задачі теоретична частина. В теоретичній частині розповідається про торгову націнку та повернення товару в роздрібній торгівлі. Саме цим питанням присвячена задача.

В курсовій роботі розкрили питання про роздрібну та оптову торгівлю, про специфіку торгівлі: про облік витрат, інвентаризацію товарів в торгівлі, про синтетичний та аналітичний облік, документальне оформлення обліку витрат у роздрібній та оптовій торгівлі.

Використана література

1. Бухгалтерський облік у торгівлі: Підручник для вузів /Ред. Ф.Ф.Бутинець. - Житомир: Рута, 2002.

2. Захожай В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М., Базась В. М. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. /, За ред. Захожая В.Б., Базася М.Ф. -- К.: МАУП, 2005. -- 968 с:

3. Облік у галузях економічної діяльності: торгівля, автотранспорт, будівництво: Збірник задач і вправ /Н.М.Малюга та ін. - Житомир: Рута, 2001.

4. Руденюк О. Оптова торгівля: порядок ведення бухгалтерського обліку. - Харків: Фактор, 2000.

5. Солошенко Л. Роздрібна торгівля: нове в бухгалтерському обліку. - Харків: Фактор, 2000.

6. Верховинець Л.// Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності// журнал «Все про бухгалтерський облік». - 14 серпня 2007 р. - №75 (1352) - Спецвипуск.

7. Гарантійні зміни на підприємствах роздрібної торгівлі// журнал «Все про бухгалтерський облік». - 4 жовтня 2007 р. - №92 (1369).

8. Облік повернення раніше відвантаженої продукції// журнал «Все про бухгалтерський облік». - 21 квітня 2010 р. - №37 (1674).

9. Роздрібна торгівля непродовольчими товарами// журнал «Все про бухгалтерський облік». - 26 листопада 2007 р. - №109 (1386).

10. Склад витрат у торгівлі// журнал «Все про бухгалтерський облік». - 7 квітня 2010 р. - №32 (1669).

11. Як обліковувати накопичувальні знижки, надані після продажу товару// журнал «Все про бухгалтерський облік». - 27 вересня 2007 р. - №90 (1367).

Размещено на Allbest.ru