Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

Тема: «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»

1. Загальні положення Стандарту бухгалтерського обліку

1. Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

2. Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.

[У пункті 2 деякі слова виключено згідно з Наказом Міністерства фінансів України №989 від 25.11.2002 р.]

3. Терміни, що використовуються у цьому Положенні (стандарті), мають таке значення:

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Бухгалтерська звітність - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Звіт про рух громових коштів - звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Консолідована фінансова звітність - звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

[В абзац дванадцятий пункту 3 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства фінансів України №989 від 25.11.2002 р.]

Користувачі звітності - фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Примітки до фінансових звітів - сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Принцип бухгалтерського обліку - правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Розкриття - надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності.

Стаття - елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим цим Положенням (стандартом).

Суттєва інформація - інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та керівництвом підприємства.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

звітність помилка стандарт обліковий

2. Виправлення помилок і зміни в облікових оцінках

1. Виправлення помилок. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

2. Зміни в облікових оцінках. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація.

Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки.

Наслідки зміни облікових оцінок слід включати до звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

3. Зміни в обліковій політиці. Облікова політика може змінюватися тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансової звітності підприємства.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

1. Подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій.

2. Подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення, за винятком випадків, передбачених п. 13 цього Положення (стандарту).

Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

Коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

Повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

3. Зміни в обліковій політиці та внесення змін у звітність

Можливий варіант, коли облікову політику (зміни до неї) розробляє внутрішній аудитор підприємства, аудиторська фірма під керівництвом головного бухгалтера та за участю інших відповідних спеціалістів або ж - якщо така фірма здійснює бухгалтерський облік на підприємстві - під керівництвом власника (керівника). Це завдання може входити до складу наданих послуг протягом проведення перевірки або бути предметом окремого договору.

Вплив зміни облікової політики на події й операції, що відбуваються (відбувались) на підприємстві.

Доцільність зміни того чи іншого параметра комісія має встановити під час обов'язкової річної інвентаризації, а якщо їх розробляє аудиторська фірма - під час аудиторської перевірки. При цьому слід пам'ятати, що такі зміни можливі у випадках, передбачених пунктом 9 П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Отже, облікова політика може змінюватися, коли:

* змінюються статутні вимоги (тобто при внесенні змін до статуту підприємства);

* змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку (тобто внесені зміни чи доповнення до П(С) БО або затверджене чергове П(С) БО);

* зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

* коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

* повторного надання порівняльної інформації стосовно попередніх звітних періодів.

Зміна облікової політики, вибір відображення впливу зміни на облікову політику повинні бути розкриті й обґрунтовані у примітках до фінансової звітності за поточний звітний період.

Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення, за винятком випадків, коли зі зміною облікової політики суму коригування нерозподіленої суми прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно (наприклад, втрачено якусь підшивку первинних документів за попередній період, відновити яку неможливо). У цьому випадку облікова політика поширюється тільки на події й операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Таким чином, зміна облікової політики тягне за собою перерахунок прибутків за всі попередні періоди діяльності підприємства, що зайвий раз підтверджує надзвичайну важливість науково обґрунтованого, професійного підходу до її встановлення.

Дещо пом'якшує ситуацію те, що не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

- подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

- подій або операцій, які не відбувалися раніше.

А якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та облікових оцінок, то це розглядається й відображається як зміна облікових оцінок.

Не слід плутати зміну облікової політики зі зміною визначення облікових оцінок. Наприклад, зміну характеру діяльності підприємства, застосування нових видів сировини й матеріалів спричиняють не зміна облікової політики, а її встановлення. У цьому випадку ми маємо справу не зі зміною облікової політики, а із зміною облікових оцінок.

Облікова оцінка - попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Вона може бути переглянута, якщо змінюються обставини, на яких вона ґрунтувалася, або отримано додаткову інформацію.

Встановлення таких змін на практиці - досить складна і скрупульозна справа, під час якої важко повністю уникнути помилкових рішень. Тому перш ніж прийняти одне (єдине) конкретне рішення, добре поміркуйте!

Отже, усім подіям (операціям), які є новими для підприємства, для встановлення облікової політики необхідно дати попередньо облікову оцінку, а оскільки вона може змінитися, то доведеться застосовувати інші методи і процедури. Якщо облікова оцінка змінюється, то не варто коригувати прибуток і повторно надавати інформацію про попередні звітні періоди для порівняння. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє і не стосуються минулого.

Наслідки змін в облікових оцінках включайте до тієї статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних а об'єктом такої оцінки, в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Відповідальність суб'єкта господарювання, його посадових осіб за неприйняття облікової політики та за внесення необґрунтованих (незаконних) змін до облікової політики підприємства, за ведення обліку всупереч вимогам політики.

Так, під час перевірки фінансової діяльності підприємства орган, який її проводить (аудиторська фірма, податкова інспекція), може визнати недійсним баланс, складений без затвердженої відповідним чином облікової політики (або уразі прийняття необґрунтованих змін до облікової політики, або у випадку не проведення перерахунку прибутків за попередні звітні періоди після внесення змін до облікової політики). Такий висновок базується на положеннях статті 8 Закону про бухоблік, чинних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

4. Події після дати балансу

Події, які відбулися після дати балансу і які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, які існували на дату балансу, можуть вимагати коригування певних статей активів та зобов'язань або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

Події, які надають додаткову інформацію про обставини, які існували на дату балансу.

- Оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше було визнано сумнівною

- Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їх вартості, визначеної на дату балансу

- Одержання інформації про фінансовий стан та результати діяльності дочірніх та асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їх акцій на фондових біржах

- Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату балансу

- Одержання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори про яке велись на звітну дату

- Виявлення помилок чи порушень законодавства, які призвели до спотворення даних фінансової звітності

Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу

- Непрогнозовані зміни індексів цін та валютних курсів

- Ухвалення рішення про емісію цінних паперів

- Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха чи іншої надзвичайної події

- Рішення про припинення операцій, які становлять значну частину основної діяльності підприємства

- Придбання цілісного майнового комплексу

- Ухвалення рішення про реорганізацію підприємства

- Укладання контрактів на значні капітальні та фінансові інвестиції

- Ухвалення законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства

- Дивіденди за звітний період, оголошені підприємством після дати балансу.

Якщо події, які відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не вимагають коригування статей фінансових звітів, то такі події слід розкривати у примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки й ухвалювати рішення. Дані положення повністю відповідають параграфам 25 - 30 МСФЗ 10.

Дивіденди за звітний період, оголошені після дати балансу, згідно з пунктом 17 ПБО 6 необхідно розкривати у примітках до фінансових звітів. У цьому є розбіжності з МСФЗ, бо параграфом 31 МСФЗ 10 передбачена можливість коригування чи розкриття таких дивідендів. Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність чи про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервної діяльності. МСФЗ не містить такого переліку.

звітність помилка стандарт обліковий

5. Розкриття інформації у примітках до фінансових звітів

Примітка - це додаткова інформація для розкриття та уточнення суми, сутності та класифікації операції, до якої вона належить.

Усі примітки повинні розкривати користувачам фінансової звітності не тільки суми, а й методи їх розрахунку та оцінки.

У примітці 1 відображені основні принципи та методи облікової політики банку, що була застосована в процесі ведення фінансового обліку, а також у примітці 1 викладені підходи до оцінювання статей річної фінансової звітності.

У примітці повинні наводитись роз'яснення щодо змін в обліку, які були внесені протягом року.

Статті фінансової звітності «Інші…» за активами, зобов'язаннями, доходами та витратами мають відображатися окремою статтею в примітці, якщо суми становлять більше 5% від загальних сум згідно з їх категорією (за активами, зобов'язаннями, доходами та витратами відповідно).

Кожний банк має зазначати свої особливості щодо діяльності та обліку і за потреби може створювати додаткові примітки.

Інформація у примітках дається у такому порядку:

1. Облікова політика банку.

2. Чистий процентний дохід.

3. Дивідендний дохід.

4. Чистий торговельний дохід.

5. Загальноадміністративні витрати.

6. Витрати на персонал.

7. Витрати на безнадійні і сумнівні борги.

8. Податок на прибуток.

9. Непередбачені доходи і витрати.

10. Розрахунок чистого та скоригованого чистого прибутку на одну акцію.

11. Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ.

12. Кошти в інших банках.

13. Цінні папери на продаж.

14. Кредити під заборгованість клієнтів.

15. Інвестиційні цінні папери.

16. Довгострокові інвестиції до асоційованих компаній і дочірніх установ.

17. Основні засоби і нематеріальні активи.

18. Нараховані доходи до отримання.

19. Інші активи.

20. Кошти клієнтів.

21. Інші депозити.

22. Боргові цінні папери, емітовані банком.

23. Нараховані витрати до сплати.

24. Інші зобов'язання.

25. Статутний капітал.

26. Дивіденди за акціями.

27. Потенційні зобов'язання банку на кінець року.

28. Валютний ризик.

29. Ризик ліквідності.

30. Процентний ризик.

31. Операції пов'язаних сторін.

32. Звіт про рух грошових коштів.

Для забезпечення складання і подання користувачам реальної фінансової звітності банки здійснюють виправлення помилок, вносять та розкривають інші зміни у фінансовій звітності. Коригування фінансової звітності здійснюється стосовно подій, що відбулися після дати балансу. Датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Події після дати балансу - це події, які відбуваються між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, та ті, які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів банку, а отже, можуть потребувати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про умови, що існували на дату балансу, потребують коригування відповідних статей активів і зобов'язань. Коригування статей активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду. Ці коригувальні проведення відображають уточнення оцінки відповідних статей унаслідок подій після дати балансу.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Банку слід коригувати суми, зазначені у фінансових звітах, або визнавати раніше не визнані статті для відображення подій після дати балансу, наприклад, у таких випадках:

1) отримано інформацію про зменшення корисності активу на дату балансу або сума раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу потребує коригування;

2) є рішення у судовій справі, прийняте після дати балансу, яке потребує додаткового коригування або створення резерву;

3) собівартість придбаних активів або надходжень від проданих активів до дати балансу визначена після дати балансу;

4) виявлено порушення або помилки, що призвели до викривлення даних фінансової звітності.

Коригувальні проведення здійснюють, керуючись принципом суттєвості. Суттєвість залежить від обсягу статті та суми помилки, яка допускається в сумі статті фінансового звіту, а також ступеня точності, який вимагається під час оцінки суми статей фінансового звіту. Банк здійснює коригування сум, зазначених у його фінансових звітах, суттєвих - обов'язково, несуттєвих - відповідно до облікової політики банку.

Визначаючи суттєвість суми за об'єктом бухгалтерського обліку, урахованим на рахунках першого, другого, третього, четвертого, п'ятого і дев'ятого класів плану рахунків, або статті фінансового звіту «Баланс», необхідно порівнювати цю суму з відповідним показником даного звіту, тобто з відповідним елементом або класом активів чи зобов'язань або із сумою власного капіталу. Істотною вважається сума, що становить один або більше одного відсотка відповідної базової суми.

Сума за об'єктом бухгалтерського обліку, урахованим на рахунках шостого і сьомого класів плану рахунків, або статті звіту про фінансові результати має порівнюватися з відповідними показниками цього звіту. Крім того, у статтях звіту про фінансові результати всі суми для порівняння наводяться з урахуванням впливу податку на прибуток. Істотною вважається сума, що становить один або більше одного відсотка відповідної суми.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІY зі змінами і доповненнями.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 12.07.2000 р. №2121-ІІІ

3. Інструкція «Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України» затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001 р. №69 зі змінами і доповненнями.

4. Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001 р. №72 зі змінами і доповненнями.

5. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.1999 р. №291 (зі змінами і доповненнями).

6. Методичні рекомендації, по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом МФУ №356 від 29.12.2000 р.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 «Про рух грошових коштів» зі змінами і доповненнями від 31.03.1999 р. №87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999 р. під №398/3691.

8. Бухгалтерський фінансовий облік. За редакцією проф. БутинцяФ.Ф. - 5-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2003 р. - 726 с.

9. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / Під ред. Голова С.В. - Дніпропетровськ. ТОВ «Баланс», 2001. - 832 с.

10. Лишиленко О.В. «Бухгалтерський фінановий облік». Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2003. - 524 с.

Размещено на Allbest.ru