Порядок звітування ДКРС про результати контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ І КОНТРОЛЮ

ревізія фінансовий порушення

ДОПОВІДЬ

на тему «Порядок звітування ДКРС про результати контролю»

ВИКОНАЛА:

студентка 4 курсу

5 групи, ОЕФ,

денної форми навчання

ЖУР АЛЬОНА

КИЇВ 2010

Систему контролю можна вважати ефективною тільки тоді, коли вона забезпечує досягнення окреслених цілей з найменшими витратами. На сьогодні не визначено чіткі критерії ефективності контрольно-ревізійної роботи, але в принципі можливо припустити, що для фінансової системи в цілому метою фінансового контролю є зменшення кількості і сум фінансових порушень.

Водночас, неможливо оцінювати якість фінансового контролю без вивчення його впливу на результати діяльності суб'єкта господарювання, змін у його фінансовій діяльності, тобто кількісних і якісних параметрів звітності.

Отже, облік результатів контролю або показники звітності потрібні передусім для визначення «вкладу» його в поліпшення дисципліни фінансової системи і, по-друге, звітні показники свідчать про негативні тенденції в фінансовій діяльності підконтрольних об'єктів та у використанні державних ресурсів.

Показники існуючої звітності про контрольно-ревізійну роботу можна умовно поділити на три категорії:

-- результативності;

-- дієвості;

-- економічності.

Критерій результативності містить показники:

- кількість підприємств, установ, організацій, на яких встановлено фінансові порушення;

- виявлено порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави, зокрема недоотримано фінансових ресурсів, здійснено видатків, ідо призвели до збитків;

- виявлено інших порушень фінансової дисципліни.

Зазначені показники свідчать:

по-перше, про системність контролю, завантаженість служби, її активність та ініціативність;

по-друге, про масовість і характер фінансових порушень, можливість визначення причин, які призводять до втрат фінансових ресурсів.

Критерій дієвості складається з вжитих заходів за результатами контролю:

- надійшло до бюджетів і на рахунки державних установ та державних підприємств і організацій донарахованих фінансових ресурсів;

- відшкодовано і відновлено незаконних видатків фінансових та матеріальних ресурсів;

- усунуто інших порушень фінансової дисципліни;

- прийнято рішень, постанов, наказів за поданнями КРУ, спрямованих на попередження фінансових порушень.

Співвідношення вжитих заходів щодо усунення наслідків фінансових порушень свідчитиме про силу впливу контролю на якість управління державними ресурсами. За допомогою зазначених показників можливо дослідити вміння підрозділів КРУ виправити ситуацію: забезпечити своєчасне і повне виконання рекомендацій, вказівок і пропозицій, домогтися їх виконання, використовуючи надані законодавством права. Ефект фінансового контролю проявляється в тому, що за його результатами вживаються заходи до порушників фінансової дисципліни, зокрема притягнення винних осіб до адміністративної, фінансової, кримінальної відповідальності, в результаті чого поліпшується відповідальність посадових осіб, підвищується кваліфікація працівників та ін.

Критерій економічності визначається співвідношенням обсягів фінансових ресурсів, повернутих державі, до обсягів бюджетних коштів, витрачених на здійснення фінансового контролю, а також затрат часу на одну перевірку порівняно з її результативністю.

За правильної організації контролю витрати на фінансовий контроль повинні бути відповідно незначними. Водночас, практика свідчить, що через недостатню якість управління є факти проведення перевірок дріб'язкових, безрезультативних, але із залученням значної кількості працівників.

Коло критеріїв оцінки роботи органів ДКРС можливо розширювати залежно від рівня управління, зокрема:

критерій інтенсивності - кількість контрольних заходів на одного ревізора, підрозділ;

критерій динамічності - співвідношення пред'явлених вимог, рішень до кількості перевірених об'єктів або рівень прийнятих чи реалізованих вимог, пропозицій до загальної кількості наданих ревізором.

Порядок заповнення звітності про контрольно-ревізійну роботу регламентується "Інструкцією про порядок заповнення звіту про контрольно-ревізійну роботу (форма №1 кр)" із змінами, внесеними згідно з наказом ГоловКРУ України від 26.03.02 №87.

Звіт про контрольно-ревізійну роботу складається і подається органами і підрозділами державної контрольно-ревізійної служби за результатами контрольно-ревізійної роботи щомісячно, наростаючим підсумком з початку року.

Загальна частина форми заповнюється в такому порядку:

* реквізит "найменування контрольно-ревізійного підрозділу, адреса" відображає повну назву підрозділу державної контрольно-ревізійної служби, який складає звіт, його повну поштову адресу;

* реквізит «найменування отримувача, адреса» відображає повну назву органу державної контрольно-ревізійної служби -- отримувача звіту, його повну поштову адресу.

У показниках звіту відображаються результати ревізій і перевірок, передбачені цією Інструкцією. У випадках незаповнення того чи іншого показника (рядок, графа) через відсутність даних цей показник (рядок, графа) прокреслюється.

До звіту включаються дані за результатами закінчених та оформлених у звітному періоді ревізій і перевірок, які проведено безпосередньо працівниками державної контрольно-ревізійної служби, за якими складено інформаційні картки і внесено їх до бази даних інформаційних карт. Дані про фінансові порушення, виявлені іншими контролюючими органами, до звіту не включаються.

Не допускається віднесення однієї і тієї ж суми фінансового порушення одночасно до різних показників звітності.

Дані про результати контрольно-ревізійної роботи, включені до графи 4 звіту "всього", в обов'язковому порядку розшифровуються у графах 5, 6, 7 за формами власності ("загальнодержавна", "комунальна", "недержавна") суб'єктів контролю.

У разі остаточного опротестування (скасування) повторною перевіркою, рішенням арбітражного суду тощо повністю або частково результатів ревізії (перевірки) за фактами порушень фінансової дисципліни, включених до звіту поточного року, суми цих порушень відразу ж після документального підтвердження зазначеного факту з показників звітності виключаються.

Під терміном "витрати" слід розуміти сплачену (грошовими коштами, цінними паперами, матеріальними цінностями тощо) та/або списану з обліку суму.

В поняття "законодавство" включаються закони, інші акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, зареєстровані в установленому порядку.

Суми порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави в іноземній валюті та суми їх усунення входять у звіт шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю, що діє на території України, за курсом Національного банку України на день виявлення порушень фінансової дисципліни (складання акта).

Звіт про контрольно-ревізійну роботу контрольно-ревізійного управління об'єднує в собі дані звітів усіх структурних підрозділів, які йому підпорядковані. Зведений звіт ДКРС містить у собі звіти всіх регіональних управлінь та структурних підрозділів ГоловКРУ.

Розділ 1 "Проведено ревізій і перевірок"

У рядку 010 цього розділу відображається загальна кількість ревізій і перевірок (за винятком зустрічних, проведених в межах включеної до звіту ревізії, перевірки), проведених контрольно-ревізійним підрозділом протягом звітного періоду.

У рядку 020 відображається кількість підприємств, установ і організацій, де були проведені ревізії та перевірки (за винятком зустрічних, проведених в межах включеної до звіту ревізії, перевірки) і які зареєстровані органами статистики в Єдиному державному реєстрі.

У рядку 021 конкретизуються дані про загальну кількість перевірених у звітному періоді підприємств, установ, організацій, які отримували бюджетні кошти. До бюджетних коштів належать кошти (загального та спеціального фондів), що входять у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування.

У рядку 022 наводиться кількість перевірених бюджетних установ і організацій.

Бюджетна установа -- орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади АР Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів.

У рядку 030 відображається кількість підприємств, установ і організацій, в яких проведеними у звітному періоді ревізіями (перевірками) виявлено хоча 6 одне з фінансових порушень, визначених розділами II, III. Зазначена у цьому рядку кількість підприємств, установ і організацій, які отримували бюджетні кошти, та бюджетних установ відображаються відповідно в рядках 031 та 032.

Розділ II "Виявлено порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави"

Недоотриманими фінансовими ресурсами вважаються втрачені доходи держави (бюджетів, бюджетних установ і організацій, державних і комунальних підприємств) внаслідок:

безоплатного надання у користування природних і матеріальних ресурсів, які повинні надаватись лише на платній основі, безпідставного надання пільг зі сплати податків та інших платежів, в тому числі неподаткових (орендна плата за землю тощо);

неперерахування (повного або часткового) до відповідного бюджету місцевих податків, зборів, відрахувань уповноваженими з їх збору підприємствами, установами і організаціями;

незарахування/неперерахування до відповідного бюджету коштів, що надійшли від реалізації активів (матеріальні ресурси, цінні папери тощо) уповноваженими на ці дії підприємствами, установами і організаціями;

безпідставного списання зобов'язань щодо позичок, фінансових допомог, наданих суб'єктам господарювання, за рахунок бюджетних коштів та державних цільових фондів на поворотній основі;

неперерахування в установленому порядку дивідендів на частку державного майна у статутних фондах господарських товариств при отриманні ними прибутку від результатів фінансово-господарської діяльності після прийняття рішення про розподіл прибутку між власниками;

несплати банками відсотків за користування вільними залишками бюджетних коштів, втрати (відсотків) від надання без відсоткових позик;

несплати бюджетними установами і організаціями до бюджету сум доходів, отриманих від здавання дорогоцінних металів і реалізації нерухомого майна та суб'єктами господарювання незалежно від форм власності -- різниці між сумою прямих збитків від недостачі та фактично відшкодованою сумою, тощо;

втрат доходів бюджетами, бюджетними установами і організаціями, підприємствами загальнодержавної та комунальної власності.

Розділ ІІІ «Виявлено інших порушень фінансової дисципліни»

У цьому розділі показуються виявлені ревізіями і перевірками:

• суми заниження в обліку вартості необоротних та оборотних активів внаслідок порушень порядку ведення бухгалтерського обліку, безпідставного неоприбуткування, неврахування зростання їх вартості від обов'язкових дооцінок, індексацій, невідображення/заниження в обліку сум дебіторської заборгованості тощо (рядок 302);

невідображення/заниження в обліку та/або безпідставне списання сум боргових зобов'язань (кредиторської заборгованості) (рядок 303);

суми зайво одержаних установами і організаціями бюджетних коштів через завищення асигнувань, у тому числі у зв'язку з завищенням і неправильним обрахуванням штатів, контингенту, інших кількісних показників, а також застосуванням при складанні кошторису доходів І видатків норм витрат з порушенням чинного законодавства (рядок 304);

суми фактичних витрат, відображені в бухгалтерському обліку бюджетних установ і організацій, здійснені понад встановлені на відповідний період ліміти та затверджені кошториси доходів і видатків, виявлені комплексом ревізійних дій (перевіркою первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку тощо) (рядок 305);

зарахування коштів, належних бюджету одного рівня, до бюджету іншого рівня (306);

лишки грошових коштів і матеріальних цінностей та нематеріальних активів, підтверджені оформленими у встановленому порядку матеріалами інвентаризацій (рядок 307).

Суми рядків 301, 302, 303, 304, 305, 306 та 307 дорівнюють показнику рядка 300,

Розділ IV "Вжиті заходи за наслідками ревізій та перевірок"

У цей розділ входять дані про вжиті заходи для усунення виявлених порушень фінансової дисципліни як в ході проведення ревізій та перевірок на підприємствах, в установах і організаціях, так і після їх завершення за вимогами органів ДКРС. Такі дані повинні бути документально підтверджені.

У рядку 400 зазначаються надходження фінансових ресурсів, що відображені в рядку 101 звіту.

У рядках 401, 402, 403, які відповідають фінансовим порушенням, відображеним відповідно в рядках 102, 103, 104, конкретизуються надходження відображені в рядку 400, а саме: до бюджетів усіх рівнів, у дохід бюджетних установ і організацій, в дохід підприємств.

У рядку 500 показуються суми, які фактично внесені, перераховані та поновлені на відшкодування фінансових порушень, що призвели до збитків і відображені у рядку 201 звіту.

У рядку 501 відображається сума фінансових і матеріальних ресурсів, відшкодована за рахунок винних осіб.

У рядку 510 зазначається обсяг відшкодування і поновлення незаконних витрат грошових коштів і матеріальних цінностей, відображених у рядку 211, з яких у рядку 511 показується загальна сума бюджетних коштів, у рядку 512 -- коштів державного бюджету.

У рядку 520 відображається обсяг відшкодування і поновлення нецільових витрат бюджетних коштів, відображених у рядку 221, з яких у рядку 521 відображається сума коштів державного бюджету.

У рядку 530 показується обсяг відшкодування недостач (розкрадань) щодо облікових цін, відображених у рядку 231, з яких у рядку 521 відображаються дані бюджетних установ і організацій.

Сума рядків 510, 520 та 530 дорівнює показнику рядка 500.

У рядку 600 відображається загальний обсяг усунення інших порушень фінансової дисципліни, що складається з:

* розміру поновлених в обліку зайво нарахованих, але не сплачених сум за- робітної плати, інших соціальних виплат, за невиконані роботи, неотриманні послуги тощо (рядок 601);

* суми заниження в обліку вартості активів, що відновлені в бухгалтерському обліку (рядок 602);

*суми поновлених в обліку, боргових зобов'язань (рядок 603);

суми зарахованих у поточне фінансування зайво одержаних бюджетних коштів (рядок 604);

суми внесених до кошторисів доходів і видатків змін відповідно до встановленого порядку (рядок 605);

суми перерахованих/зарахованих до відповідних бюджетів коштів (рядок 606);

суми лишків грошових коштів і вартості матеріальних цінностей, оприбуткованих у бухгалтерському обліку (рядок 607).

У рядку 700 показується кількість справ, переданих (направлених) на розгляд органам прокуратури, СБУ, МВС для вжиття відповідних заходів згідно з чинним законодавством.

У рядку 710 показується кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення, а у рядку 711 із загальної їх кількості -- за нецільове використання бюджетних коштів (стаття 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

У рядках 720 та 722 відображається кількість притягнутих до адміністративної відповідальності осіб та сума застосованих адміністративних санкцій, у рядку 721 -- кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності відповідно до статті 164-12 КУпАП, а в рядку 730 -- фактично внесена порушниками сума адміністративних штрафів.

У рядку 740 зазначається кількість прийнятих за результатами розгляду ревізійних матеріалів рішень, постанов, наказів міністерств, інших органів центральної та місцевої виконавчої влади, органів самоврядування, підприємств, установ і організацій.

У рядках 750 та 751 відображаються відповідно кількість посадових осіб, притягнутих за результатами розгляду ревізійних матеріалів до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, включаючи осіб, яких звільнено із займаних посад.

Звіт про контрольно-ревізійну роботу підписується керівником контрольно-ревізійного підрозділу, а в разі його відсутності -- особою, яка його заміщує. Особа, що підписала звіт, відповідає за достовірність внесених до нього даних.

Законодавством України передбачено основні вимоги щодо оформлення акту ревізії, зокрема, повинна дотримуватись об'єктивність, зрозумілість і вичерпність опису виявлених актів і даних; не допускається включення до акту ревізії різного роду висновків, пропозицій та непідтверджених даних про діяльність об'єкту, що ревізується.

Акт ревізії готується і пишеться не для ревізорів та, в більшості випадків, не для фахівців, а його читають керівники різних рівнів, працівники правоохоронних органів, матеріально відповідальні особи та інші зацікавлені в результатах ревізії особи. Тому правильне тлумачення фактів, які викладаються в акті ревізії, має велике значення.

У загальному вигляді вимоги, які пред'являються до складання ревізорських документів, можна сформулювати так:

а) відповідність ревізорського документа тому нормативному акту, яким передбачено його складання, як за назвою і формою, так і за змістом;

б) логічність, стислість і зрозумілість ревізорського документу. Всі питання в документі повинні викладатися послідовно, так, щоб кожне нове речення випливало з попереднього або було логічно пов'язане з ним, щоб не зустрічались несподівані документи, висновки, які не відповідають тексту. В документі необхідно уникати зайвих слів;

в) чіткість тексту і однозначність суджень забезпечать одноманітність розуміння змісту документа;

г) грамотність і культура оформлення ревізорського документа. Документ повинен бути написаний грамотно не тільки в загальноприйнятому розумінні з дотриманням правил граматики і синтаксису, але й економічно іюридично грамотно, тобто відповідно до сучасних досягнень обліку, фінансів, статистики, економіки і права. Виявлені порушення описуються в акті ревізії просто, дохідливо, без зайвого застосування спеціальної термінології. Неприпустимим є вживання таких виразів, як "недбалість", "дільці" тощо, скорочення слів, наприклад, замість "дебет рахунку" писати "Д-т рахунку", замість "прибутковий касовий ордер" -"ПКО" і т.д. Якість документа визначається також тим, наскільки розбірливо і акуратно він написаний, правильно і впорядковано розміщений в ньому текст.

Формулювання в акті повинні мати лаконічний характер і бути тактовними. Не потрібно вживати терміни, які носять характер юридичної кваліфікації дій посадових осіб: "розтрата", "привласнення", "злочин", "зловживання", "антидержавна практика", "злочинна діяльність", "халатність", "винний", "привласнення", "допущено навмисне", "безгосподарність", "злочин", "зловживання", "розкрав кошти", "сфабрикував", "шахрай". Адже винність у привласненні, зловживанні може бути встановлена тільки судом.

В акті ревізії ревізори не повинні кваліфікувати, оцінювати дії окремих посадових осіб, зокрема, "розкрав кошти", "привласнив державне майно", "сфабрикував", "злочинець", "шахрай" тощо.

Подібний стиль викладення акту ревізії є неправильним, так як заздалегідь передбачає кваліфікацію протизаконних дій, перешкоджає оформленню матеріалів ревізії та прийняттю рішень по них. Необхідно пам'ятати, що оцінку дій винних осіб дає орган підприємства, на якому проводилась ревізія, а також правоохоронні органи. Ревізор, посилаючись на відповідні документи, в акті повинен зафіксувати лише факти, на підставі яких можна було б зробити відповідні висновки.

При написанні акту ревізор повинен користуватися наступною термінологією: "недостача", "лишок", "перевитрата", "матеріальна шкода", із зазначенням їх розмірів і обставин, за яких вони виникли; "порушення закону, наказу, інструкції", з поясненням, який пункт або стаття закону, наказу, інструкції порушено.

Недостача - це невідповідність фактичної наявності активів даним бухгалтерського обліку, що може виникнути через природний убуток, помилки, допущені працівником або обліковим апаратом, а також в результаті привласнення працівником довірених йому активів. Ревізор повинен з'ясувати причини недостачі, встановити осіб, винних в її утворенні, та застосувати заходи щодо покриття нанесеної шкоди. За недостачу довірених працівнику активів (понад встановлених граничних норм втрат) передбачено матеріальну відповідальність.

Лишок - перевищення фактичної наявності грошових коштів, матеріальних запасів у порівнянні з бухгалтерським обліком.

Перевитрата - перевищення витрачання грошових коштів і матеріальних витрат у порівнянні з встановленим планом (нормативом). Перевитрати збільшують витрати виробництва та собівартість продукції і визначаються співставленням планових (нормативних) і звітних даних.

Під матеріальною шкодою слід розуміти зменшення майнових чи иемайнових благ, що охороняються законом та мають певну економічну цінність і виражаються в грошовому вимірнику.

Акт повинен бути чисто та чітко написаний чорнилами або віддрукований. Будь-які помарки та необумовлені виправлення не допускаються.

В актах ревізії діяльності суб'єктів підприємництва, складених контролюючими органами, перевіряючі допускають такі недоліки:

> не посилаються на методи, якими користувались при перевірці; не відображають послідовно, якими способами та прийомами були виявлені результати перевірки даних бухгалтерського обліку;

відривають окремі документи від бухгалтерського обліку всіх операцій фінансово-господарської діяльності, односторонньо висвітлюють окремі елементи зловживань;

не дають цифрової аргументації даним бухгалтерського обліку;

підбирають матеріал не в повному обсязі з фактів зловживання, а тільки окремі документи, відриваючи їх від даних бухгалтерських регістрів;

викладають дані, які не мають документального відображення в бухгалтерському обліку;

не складають конкретних висновків з фактів зловживання;

описують дані, які не мають відношення до виявленого факту порушення;

поверхово використовують методи, прийоми та способи перевірки даних бухгалтерського обліку;

не в повному обсязі виконують свої функції, а саме: не проводять інвентаризації запасів, в той час як це є основою при встановленні фактів недостач та лишків, а також при приховуванні прибутків від оподаткування;

не звертають увагу керівників підприємств, що ревізуються, на необхідність того, щоб дані бухгалтерського обліку відповідали чинному законодавству.

У зв'язку з такими недоліками актів ревізій значно збільшуються строки проведення слідства та судово-бухгалтерської експертизи, марно витрачаються державні кошти.

Для того, щоб акт перевірки був доброякісним, аргументованим, послідовним, доступним працівникам правоохоронних органів необхідно:

> описувати методи перевірки тієї чи іншої групи документів;

проводити при необхідності інвентаризацію фактичних залишків запасів;

використовувати ті методи бухгалтерського обліку, які прийняті на об'єкті, що ревізується;

проводити аналіз даних, бухгалтерського обліку в цілому, рекомендувати вносити коригування даних бухгалтерського обліку;

наводити в порівняльних таблицях дані бухгалтерського обліку підприємства, що ревізується, з даними, які отримані при перевірці;

розрахунки, наведені в порівняльних таблицях, необхідно підтвердити нормативними документами;

робити висновки тільки при встановленні розходжень між обліковими даними і даними перевірки.

З метою усунення зазначених недоліків та покращення якості ревізійних матеріалів необхідно:

викладені в акті ревізії порушення підтверджувати тільки справжніми документами або належно оформленими виписками з цих документів, а також їх копіями;

неправильне зберігання майна, техніки, незадовільний стан будівель, території підприємства підтверджувати фотознімками, підписаними відповідними робітниками підприємства, що ревізується;

до актів ревізій додавати протизаконні розпорядження, записки на протизаконний відпуск та отримання запасів;

довідки, які характеризують ділянку, що перевіряється, повинні підписувати керівники підприємств і ті особи, у підпорядкуванні яких знаходяться джерела, що стали підставою для складання довідки;

порушення, які не можна підтвердити документами, підтверджувати проміжним актом;

щоденно обробляти, формулювати та записувати виявлені факти порушень, недоліків та зловживань;

в акті ревізії вказувати способи виявлення недостач, лишків, псування та безгосподарності, а також думки відповідальних за порушення осіб, а у висновках - точку зору ревізора з цих фактів;

в актах більш чітко класифікувати причини виявлених порушень та вказати осіб, які з позиції бухгалтерського обліку відповідають за це;

матеріали ревізії оформлювати в ході підготовки до і в процесі ревізії; застосовувати друковані форми - бланки, що сприяє більш повному і точному дотриманню порядку проведення ревізій (друковані тексти роз'яснюють права і обов'язки різних осіб, які приймають участь в ревізії, дають можливість дотримуватися послідовності ревізорських дій), спрощує і прискорює процес ревізії.

Таким чином, показники звітності можуть слугувати критерієм ефективності фінансового контролю і управлінської функції, і для оцінки роботи підрозділів, окремих працівників служби.

Водночас, дані звітності про результати контрольно-ревізійної роботи дають можливість оцінити рівень ефективності, законності та цільового використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Так, порівняння динаміки фінансових порушень за роками дає змогу зробити висновок, які саме порушення в цьому періоді мають масовий характер, а надання і впровадження пропозицій щодо усунення їх причин сприяє упередженню виникнення їх надалі.

В ідеалі фінансовий контроль повинен призвести до зменшення кількості фінансових порушень за рахунок якості контролю та його профілактичної спрямованості.

Треба пам'ятати, що перевищення ролі кількісних показників контролю може призвести до формалізму, контролеманії, погоні за показником, у результаті рівень усунення вад і порушень буде дуже низький. Водночас це не означає, що звітність взагалі не повинна існувати, адже принциповий аналіз звітних даних повинен бути основою для проведення змін з підвищення ефективності управління державними ресурсами.

Размещено на Allbest.ru