Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями

Розглянемо приклади можливих змін у балансі

Операція 1: оприбутковано в касу підприємства одержані в банку з розрахункового рахунку грошові кошти - 15000 грн.

Унаслідок цієї операції залишок грошових коштів у касі збільшився на 15000 грн, і сума за статтею «Каса» становить 16000 грн. Водночас на рахунках у банку (поточному рахунку в національній валюті) кошти зменшаться на 15000 грн, і за статтею активу «Рахунки в банках» залишок становитиме 70000 грн. Отже, внаслідок господарської операції 1 грошові кошти перемістилися, але їх загальний розмір не змінився. Підсумок балансу також залишився таким самим.

Операція 2: зараховано на збільшення статутного капіталу частку прибутку в розмірі 30000 грн.

У результаті цієї операції змінилися джерела засобів. Прибуток зменшився на 30000 грн, а статутний капітал водночас збільшився на цю суму. Отже, операція 2 внесла зміни у статті пасиву балансу. Вона зумовила тільки перегрупування у джерелах засобів, що не позначилося на загальному підсумку балансу. Рівність підсумків активу та пасиву балансу при цьому не порушилася.

Операція 3: оприбутковано на складі підприємства матеріали, придбані у постачальників, на суму 50000 грн.

Унаслідок цієї операції запаси на складах підприємства збільшилися на 50000 грн (до 200000 грн). Водночас збільшилась заборгованість постачальникам за одержані матеріали на цю саму суму. Ця операція вносить зміни в актив і пасив балансу. Через те що зміни у статтях активу та пасиву відбулися на одну й ту саму суму (у напрямку збільшення), загальний підсумок балансу також збільшився, але рівність його не порушилася.

Операція 4: з поточного рахунку в національній валюті підприємства банку для погашення заборгованості по раніше одержаній позичці перераховано 60000 грн.

У результаті цієї операції грошові кошти на рахунках у банку зменшилися на 60000 грн (залишок становить 10000 грн). Водночас зменшилася заборгованість банку за позичками на цю саму суму. У результаті не стало залишку на рахунку «Кредити банків». Ця операція вносить зміни в актив і пасив балансу, у зв'язку з чим вони зменшуються на одну й ту саму суму. Валюта балансу зменшилася, проте рівність не порушилася.

Розглянуті чотири операції охоплюють всі можливі варіанти змін у балансі і дають змогу зробити такі висновки.

1. Кожна господарська операція вносить зміни щонайменше у дві статті балансу.

2. Господарські операції за характером змін, які вони спричинюють у складі засобів і джерел їх формування, поділяють на чотири типи (табл. 1).

Таблиця 1. Типи господарських операцій

бухгалтерський баланс зміна операція

2. Принципи бухгалтерського обліку

Принципи бухгалтерського обліку - це основні засади, на яких здійснюються його функції в мікроекономічному середовищі, тобто для суб'єктів господарської діяльності. Вони формуються залежно від національних особливостей і суспільно-економічного розвитку країни, форм власності, капіталу, способів господарювання. В Україні найважливішими в бухгалтерському обліку є принципи автономності, безперервності, доказовості, грошової оцінки, собівартості, обачності, закріплення власності, дискретності, нарахування, суттєвості, правомочності, відповідності, облікової політики, реалізації та періодизації.

Принцип автономності означає, що суб'єкт господарювання веде облік власної діяльності автономно, незалежно від засновників (власників капіталу); відповідно до національного законодавства складає бухгалтерську (фінансову) звітність, визначає результати господарювання, несе майнову та правову відповідальність перед контрагентами, сплачує податки, здійснює розрахунки з працівниками за виконані роботи, з дебіторами та кредиторами, банками, іншими кредитними установами та інвесторами. Суб'єкт господарювання повинен додержуватися принципу автономності в усіх аспектах діяльності незалежно від його організаційно-правової форми.

Принцип безперервності полягає в тому, що підприємство відповідно до його установчих документів має намір здійснювати господарську діяльність безперервно й постійно, відображаючи її в системі бухгалтерського обліку. Згідно з цим принципом господарські засоби відображаються в обліку й балансі за ціною їх фактичного придбання чи власного виробництва, а не за ринковою ціною на момент обліку.

Доходи й витрати відображаються в обліку та звітності безперервно, що дає змогу визначати на будь-яку звітну дату результати діяльності підприємства, забезпечує довіру до нього акціонерів та інвесторів.

У разі припинення діяльності підприємства безперервність відображення результатів його фінансово-господарської діяльності гарантує захист від псевдобанкрутства та інших негативних випадкових явищ.

Принцип доказовості результатів господарювання та використання власного і залученого капіталу ґрунтується на застосуванні суцільного документування всіх господарських операцій на підприємстві.

При цьому первинні документи, де зафіксовано факт здійснення господарської операції відповідно до нормативно-правових актів, повинні мати обов'язкові реквізити, які стверджують їх юридичну доказовість. Зокрема, це стосується підписів посадових осіб, які дали дозвіл на виконання господарської операції, і матеріально відповідальних осіб, які виконали певну операцію.

Принцип грошової оцінки в бухгалтерському обліку полягає у відображенні господарських операцій в єдиному грошовому вираженні з метою їх узагальнення, групування та порівняння з нормативними показниками та показниками за суміжні звітні періоди. Водночас окремі господарські операції можна відображати в обліку за допомогою кількісних, умовно-кількісних вимірників (у тонно-кілометрах, гектарах умовної оранки та ін.) для контролю окремих операцій, а не їх узагальнення по підприємству загалом. Як правило, грошова оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства здійснюється в єдиній національній валюті.

Принцип собівартості полягає в тому, що сировина, матеріали, засоби праці, вироблена продукція відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю їх придбання чи виробництва, тобто за фактичними витратами. Цей принцип грунтується на грошовому вимірнику використання суб'єктом господарювання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів у створенні нового продукту. Застосування цього принципу дає змогу визначати ефективність господарювання, обчислювати ціни виробника за допомогою показника собівартості й порівнювати їх із цінами на товарному ринку. Принцип собівартості продукції (робіт, послуг) у бухгалтерському обліку в ринкових умовах - важлива передумова для обгрунтування ринкової ціни, маркетингових досліджень ринку, якості та дизайну виробів тощо.

Принцип обачності (обережності, консерватизму) означає, що витрати й доходи мають відображатись у бухгалтерському обліку на основі достовірно обґрунтованих первинною документацією господарських операцій. Обачність і обережність мають на меті запобігання збільшенню витрат виробництва, можливих втрат у господарюванні від стихійного лиха, виробничих аварій та інших негативних явищ завдяки створенню страхових резервних фондів. За рахунок коштів цих фондів компенсуються збитки, завдані підприємству. В обліку відображаються тільки реальні доходи - гроші, одержані від покупців товарів, векселів та інших документів, які гарантують отримання необхідних валютних надходжень.

Принцип закріплення власності ґрунтується на суцільному й безперервному документуванні в бухгалтерському обліку утворення та використання капіталу засновників підприємства. На підставі документів, які мають юридичну силу, закріплюється власність фізичних і юридичних осіб у формі акцій, дивідендів, паїв, позик, внесків засновників підприємства до статутного капіталу та інших коштів. Завдяки цьому принципу бухгалтерський облік забезпечує контроль за збереженням різних форм власності.

Принцип дискретності передбачає переривання бухгалтерського обліку та звітності у випадку, коли необхідно визначити фінансовий стан, платоспроможність і ліквідність підприємства на певну дату.

Така потреба з'являється в разі реструктуризації - поділу підприємства на окремі господарські одиниці чи емісії цінних паперів, у разі отримання кредитів та ін. Принцип дискретності дає змогу до завершення звітного року скласти звітні регістри, Головну книгу, баланс та іншу фінансову звітність на дату облікового періоду. Цей принцип застосовують також у фінансовому менеджменті, маркетингу та діяльності інших управлінських структур.

Принцип нарахування застосовують в бухгалтерському обліку для визначення моменту здійснення витрат і отримання доходів. Згідно з цим принципом витрати й доходи відображаються в обліку в тому періоді, у якому вони були нараховані (тобто відбулися), незалежно від того, коли фактично отримано кошти від покупця. Альтернативним цьому принципу є касовий метод, згідно з яким доходи визначаються після надходження коштів на розрахунковий рахунок у банк чи в касу підприємства, а витрати - після завершення розрахунків за реалізовану продукцію (роботу, послуги).

Принцип суттєвості передбачає відображення в бухгалтерському обліку суттєвих витрат упродовж усього циклу виготовлення продукції. При цьому витрати, які не мають великого значення для обчислення собівартості продукції (поштово-телеграфні, канцелярські та ін.), списуються одразу після їх виникнення. Цей принцип дає змогу уникнути в бухгалтерському обліку нагромадження надлишкової інформації, яка не має постійних споживачів й істотно не впливає на результати господарської діяльності.

Принцип правомочності полягає в комплексному відображенні в бухгалтерському обліку всієї господарської діяльності підприємства незалежно від статутних положень. За допомогою цього принципу можна визначити, яку діяльність підприємство не може здійснювати.

Наприклад, якщо за статутом, затвердженим у встановленому порядку, основною діяльністю підприємства є виробництво лікеро-горілчаної продукції, але за даними бухгалтерського обліку державна податкова інспекція виявила факти роздрібної торгівлі цими виробами, тобто позастатутну діяльність, на підприємство накладаються фінансові санкції.

Принцип відповідності ґрунтується на розмежуванні витрат і доходів між періодами завершення виробничого циклу та узгодженні доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержано ці доходи. Облік доходів за звітний період здійснюється за принципом нарахування та реалізації. Витрати звітного періоду - це витрати ресурсів, що виникли у зв'язку з господарською діяльністю, завдяки якій було отримано доходи в цьому періоді. Цей принцип бухгалтерського обліку забезпечує відповідність між витратами і доходами у звітному періоді. У разі неправильного відображення в обліку витрат у незавершеному виробництві продукції (робіт, послуг), порушення платіжної дисципліни та інших недоліків, які впливають на достовірність визначення фінансових результатів діяльності підприємства, принцип відповідності порушується.

Принцип облікової політики передбачає застосування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності протягом тривалого часу (як правило, звітного року) обраних методів визначення доходів, нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, зношування малоцінних і швидкозношуваних предметів, створення резервів, обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) тощо.

Принцип реалізації ґрунтується на визначенні в бухгалтерському обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) після виконання договірних зобов'язань і вручення рахунків клієнтам. Згідно з цим принципом моментом реалізації та визначення доходів від неї є момент відвантаження продукції (здавання робіт, послуг) і переходу права власності на неї до замовника, покупця.

Принцип періодизації обліку передбачає поділ безперервної господарської діяльності підприємства на звітні періоди (наприклад, місяць, квартал) для виявлення результатів цієї діяльності за певні проміжки (періоди) часу. Періодизація обліку впродовж календарного року необхідна для контролю розрахунків із бюджетом, тобто правильності та своєчасності нарахування та повноти сплати податків за певний період. Крім того, періодизація обліку дає змогу підготувати оперативну інформацію для фінансового менеджменту, маркетингової діяльності та інших потреб управління підприємством.

Отже, основні принципи бухгалтерського обліку взаємопов'язані; вони забезпечують виконання в мікроекономічному середовищі його функцій - інформаційних, контрольних і загальноекономічних.

Задача

Завдання 11.2. За даними табл. 11.3 і 11.4 згрупувати в навчальних таблицях джерела утворення засобів за кожною кваліфікаційною групою, підбити підсумок за кожною з них і за таблицями в цілому (ІІ варіант).

Таблиця 11.3. Підсумкові дані про окремі джерела утворення засобів інструментального заводу «Майстер» на 1 лютого

Таблиця 11.4. Підсумкові дані про окремі джерела утворення засобів консервного заводу на 1 березня

Рішення:

Згрупуємо джерела утворення господарських засобів інструментального заводу «Майстер» на 01.02 та занесемо їх у наступну таблицю:

Разом: 2387000 грн.

Згрупуємо джерела утворення господарських засобів консервного заводу на 01.03 у таблицю:

Разом: 2299860 грн.

Література

1. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины. - 7-е изд., дополнен. и переработан. - К.: А.С.К., 2003.

2. Сахарцева И.И. Бухгалтерский учет / Пособие по выполнению практических задач. - К. - «Кондор».

3. Кондратьева А.Ф. Теория бухгалтерского учета. - Харьков: Фолио, 2002.

4. Васюта-Беркут О.І. Теорія бухгалтерського обліку: навчальний посібник. - К.: МАУП, 2001.

Размещено на Allbest.ru