Благодійництво: особливості обліку та оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ”ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Кафедра обліку та аналізу

Реферат на тему:

Благодійництво: особливості оподаткування та обліку

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні положення

Розділ 2. Види благодійної допомоги

Розділ 3. Особливості обліку доходів та їх оподаткування

Список використаної літератури

Вступ

У кожній розвиненій державі є організації, що виконують різні функції, не пов'язані з комерційною діяльністю. Мета, яку ставлять перед собою такі організації, - це не отримання прибутку, а допомога, як правило, малозабезпеченим верствам населення. Вони займаються розвитком спорту, культури, благодійництвом, політикою тощо.

Неприбуткові організації - це самостійні господарюючі суб'єкти, що мають права юридичних осіб та здійснюють діяльність, передбачену статутними документами, мають печатку, самостійний баланс, поточні рахунки в установах банків. Класифікацію неприбуткових організацій наведено в пп. 7.11.1 ст.7 Закону про прибуток.

Характерна риса неприбуткових організацій полягає в тому, що, згідно з Законом України від 7.03.91 р. № 887-ХІІ «Про підприємства в Україні», діяльність неприбуткових організацій, на відміну від підприємств, що здійснюють будь-які види господарської діяльності з метою отримання прибутку, спрямована на неприбуткове ведення господарської діяльності та не є підприємницькою діяльністю.

Розділ 1. Загальні положення

Здійснення благодійної діяльності на території України регулюється Законом про благодійництво.

Організаційно-правові форми благодійних організацій визначено в ст.6 Закону про благодійництво.

Благодійні організації можуть створюватися як:

* членські благодійні організації;

* благодійні фонди;

* благодійні установи;

* інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

Перед тим, як розпочати свою благодійну діяльність, організація повинна набути статусу юридичної особи. Отримавши свідоцтво про державну реєстрацію, благодійна організація, як будь-який суб'єкт господарювання, зобов'язана зареєструватися в органах ДПС за її місцезнаходженням. для цього в місячний строк їй необхідно подати реєстраційну заяву за формою 1-РН для включення до Реєстру неприбуткових організацій та установ, звільнених від оподаткування, та визначення структури ознаки неприбуткової організації. Благодійним організаціям присвоєно код неприбутковості 0005.

Однак необхідно пам'ятати, якщо:

- благодійна організація бере будь-яку участь у виборах або рекламуванні політичної партії чи окремої фізичної особи на виборні посади;

- надходження або активи благодійної організації використовуються для отримання вигод або переваг будь-якою фізичною чи юридичною особою, крім отримання вигод належними набувачами благодійної допомоги, то така організація, згідно з Декретом КМУ, незважаючи на її реєстрацію як благодійної організації, не буде вважатися такою.

Благодійні організації можуть не реєструватися як платники ПДВ, якщо вони не здійснюють діяльність, результати якої підлягають оподаткуванню цим податком. Статтею 5 Закону про ПДВ визначено перелік операцій, звільнених від оподаткування.

Під безоплатною передачею слід розуміти надання товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій благодійній організації такими отримувачами або іншими особами, пов'язаними з ними. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухиляння від оподаткування. Надання благодійної допомоги (безоплатна передача товарів (робіт, послуг)) благодійним організаціям з метою використання цієї допомоги у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги звільняються від оподаткування ПДВ.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у підприємницькій діяльності, перелік яких визначається КМУ.

Відповідно до ст.19 Закону про благодійництво, джерелами формування коштів та майна благодійної організації є:

- внески засновників та інших благодійників;

- благодійні внески та пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі;

- надходження від проведення благодійних кампаній зі збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійних аукціонів з реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників;

- доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств (організацій), що перебувають у власності благодійної організації;

- інші джерела, не заборонені законодавством України.

Слід звернути увагу на те, що джерелом формування коштів та майна не можуть бути отримані кредити. Крім того, кошти та майно благодійної організації не можуть бути предметом застави.

Якщо благодійна організація здійснює свою діяльність тільки за рахунок членських внесків і добровільних пожертвувань, то вона звільняється від сплати податків та інших платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Розділ 2. види благодійної допомоги

Благодійна організація за своїм статусом покликана здійснювати благодійну діяльність, тому отримані кошти та майно не можуть бути витрачені на цілі, не передбачені статутом. Витрачання отриманих коштів строго обмежене законодавством. Їх може бути використано тільки на благодійництво та забезпечення господарської діяльності. Так, згідно зі ст. 16 Закону про благодійництво, благодійна допомога може надаватися набувачам благодійної допомоги у вигляді:

- одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги;

- систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги;

- фінансування конкретних цільових програм;

- допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність;

- дарування або дозволу на безоплатне (пільгове) використання об'єктів власності благодійної організації;

- надання безпосередньо допомоги особистою працею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;

- здійснення витрат із безоплатного, повного або часткового утримання об'єктів благодійництва.

Якщо благодійна організація надає конкретні послуги (виконує роботи), що підлягають обов'язковій сертифікації або ліцензуванню, то здійснення таких видів діяльності можливе тільки після отримання відповідних документів.

Згідно зі ст. 1 Закону про благодійництво, набувачами благодійної допомоги можуть бути фізичні та юридичні особи, які потребують та отримують благодійну допомогу. Керівникам благодійної організації слід пам'ятати про те, що згідно з п. З ст.5 Декрету КМУ будь-які надходження або активи благодійної організації не можуть бути використані для отримання вигод будь-якою фізичною або юридичною особою, крім отримання вигод безпосередньо набувачами благодійної допомоги. Крім того, засновники та працівники благодійної організації не мають права отримувати матеріальні переваги й додаткові кошти у зв'язку із своїм становищем у цій організації, крім передбачених Законом про благодійництво.

Види благодійної допомоги за своїм призначенням можуть бути цільовими та нецільовими. Так, згідно з пп. «і» п.1 ст.5 Декрету КМУ цільовою благодійною допомогою, що надається громадянам, визнається допомога у вигляді відшкодування витрат:

* на оплату вартості лікування осіб, в тому числі на придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань;

* на освіту (навчання) або перенавчання в закладах освіти набувача благодійної допомоги, зареєстрованого як безробітний;

* на утримання набувача благодійної допомоги, що не досяг 18-річного віку, в дошкільному закладі, інтернаті, а також на оплату вартості утримання такого набувача у реабілітаційних центрах або його навчання у музичних школах чи школах мистецтв;

* на утримання та соціальну адаптацію інвалідів та престарілих громадян в закладах, призначених для такого утримання та соціальної адаптації;

* на харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, в закладах, що надають такі послуги;

* на поліпшення умов утримання та медичного обслуговування осіб, які перебувають у пенітенціарних закладах України;

* на проведення набувачем благодійної допомоги наукових досліджень і розробок за умови, що її результати підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні або безоплатному розповсюдженні об'єктів інтелектуальної (промислової) власності;

* особи, яка є членом аматорської спортивної організації, клубу або окремого спортсмена-аматора на придбання спортивного знаряддя та інвентарю. Цільова благодійна допомога може бути виплачена як у готівковій, так і в безготівковій формі, у вигляді оплати вартості витрат набувача благодійної допомоги. Для отримання такої допомоги громадянин повинен звернутися до благодійної організації із заявою та необхідними документами для надання благодійної допомоги.

Нецільовою благодійною фінансовою допомогою визнається допомога, яку надають громадянам, що мають доходи, нижчі за офіційно встановлений місячний рівень прожиткового мінімуму (з урахуванням доходів з інших джерел). Нецільова благодійна допомога може надаватися безробітним, пенсіонерам, особам з багатодітних сімей, інвалідам, особам, визнаним недієздатними, дітям-сиротам, особам, які отримують житлові субсидії, особам, які мають статус біженців або які є із числа депортованих народів.

Для отримання нецільової благодійної допомоги громадянин повинен звернутися до благодійної організації з заявою, в якій зазначено суму доходу за відповідний місяць. При нецільовому витрачанні коштів, що надійшли на рахунок благодійної організації на користь набувача, така благодійна організація за підсумками податкового періоду, в якому відбулося таке нецільове витрачання, несе відповідальність за не нарахування чи несвоєчасне перерахування прибуткового податку до бюджету.

Крім витрат безпосередньо на надання благодійної допомоги, витрати також передбачені і на утримання самої благодійної організації. При цьому розмір таких витрат не може перевищувати 20% кошторису організації в поточному році. До того ж на працівників апарату благодійної організації поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення та соціальне страхування.

благодійний оподаткування дохід

Розділ 3. Особливості обліку доходів та їх оподаткування

Організація обліку доходів благодійних організацій як неприбуткових з 2000 р. регламентується положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО). Фінансову звітність благодійні організації складають у загальному порядку, оскільки П(С)БО-25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» на них не поширюється. Для ведення бухгалтерського обліку вони можуть використовувати План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрованим в Мін'юсті України 21.12.99 р. № 892/4185 (далі - загальний План рахунків) або спрощений План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від .04.2001 р. № 186 та зареєстрований в Мін'юсті України 05.05.2001 р. № 389/5580. Якщо благодійна організація вирішила для ведення бухгалтерського обліку застосовувати загальний План рахунків, то для обліку витрат вона може, на свій розсуд, скористатися одним із трьох варіантів:

* варіант перший - тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами»;

* варіант другий - тільки рахунки класу 9 «Витрати діяльності»;

* варіант третій - одночасно рахунки класів 8 і 9.

Кожен із обраних варіантів має свої переваги та недоліки. Наприклад, використання тільки рахунків класу 8 дозволить легко заповнити другий розділ Звіту про фінансові результати, а використання лише рахунків класу 9 - перший розділ цього самого звіту. А коли використати рахунки обох класів, то при заповненні Звіту про фінансові результати ніяких проблем не буде, але значно ускладниться ведення бухгалтерського обліку, тому що кожну операцію необхідно буде відображати двома записами.

Доходи, отримувані благодійною організацією з різних, передбачених Законом про благодійництво, джерел, можуть бути цільовими та нецільовими. Якщо надходять доходи (фінансування) цільового призначення, то їх відображають у бухгалтерському обліку з використанням рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Відповідно до П(С)БО-15 цільове фінансування визнається доходом в особливому порядку. На підставі п. 16 П(С)БО-15 без підтвердження того, що фінансування буде отримане і благодійна організація виконає умови, передбачені договором, таке надходження коштів не визнається доходом. Якщо цільове фінансування отримане, то згідно з п.17 П(С)БО-15 доходом його визнають не в момент отримання, а протягом тих періодів, коли було понесено витрати, передбачені умовами договору. Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом згідно з п.18 П(С)БО-15 протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо.) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів. З метою здійснення аналітичного обліку доходів у розрізі здійснюваних благодійних заходів доцільніше враховувати на конкретних субрахунках рахунку 48. До цільового фінансування належить гуманітарна допомога. Гуманітарна допомога - це безповоротна адресна цільова допомога в грошовій або натуральній формі. Іноземні донори надають її українським благодійним організаціям згідно з Законом про гуманітарну допомогу. При цьому благодійні організації можуть виступати як отримувачами, так і набувачами гуманітарної допомоги. До цільових надходжень належать також членські внески засновників, які можуть бути як одноразовими, так і систематичними. Порядок сплати, розмір, форма й порядок використання визначаються установчими документами благодійної організації. Якщо внески надходять у готівковій формі, то їх обов'язково необхідно оформляти прибутковими касовими ордерами відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72 та зареєстрованого в Мін'юсті України 15.03.2001 р. № 237/5428. Якщо сума коштів, що надійшли до каси, перевищує встановлений ліміт каси, то їх необхідно своєчасно здати до установи банку, в якій відкрито поточний рахунок благодійної організації. У разі якщо фінансування має нецільовий характер (наприклад, безоплатно вилучені лікарські засоби), то доходом ці кошти буде визнано у поточному періоді. Коли благодійна організація отримує безоплатно товарно-матеріальні цінності, використання яких не залежить від виконання конкретних програм, то вартість таких активів відноситься до оборотних або необоротних активів. Відповідно до П(С)БО-2 «Баланс», П(С)БО-7 «Основні засоби», П(С)БО-8 «Нематеріальні активи», П(С)БО-9 «Запаси», до оборотних активів належать активи, які відповідають таким критеріям:

- їх можна використовувати протягом одного операційного циклу (матеріали, сировина, комплектуючі тощо);

- їх призначено для продажу протягом строку, що не перевищує одного року.

Оборотні активи визнають доходами у тому періоді, в якому благодійна організація набула права власності на них, контроль і всі ризики, пов'язані із утриманням активів. Безоплатно отримані необоротні активи на момент отримання визнаються як елемент власного капіталу благодійної організації. На доходи списується справедлива вартість отримання поступово, протягом строку експлуатації таких необоротних активів на суму нарахованої амортизації. Благодійна організація може отримувати доходи від операційної діяльності внаслідок реалізації товарів на аукціонах. Здійснення такої діяльності має проводитись відповідно до попередньо затвердженого кошторису, в якому передбачається отримання доходу на рівні понесених витрат. Такі операції визнаються доходом за умови якщо:

- покупцеві передаються всі ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію реалізації;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод;

- суми доходу та витрат, пов'язаних з реаліза-цією, можуть бути достовірно визначені. Благодійна організація може отримувати й пасивні доходи. Пасивними доходами є доходи, отримані у вигляді процентів, роялті та дивідендів внаслідок використання активів благодійної організації іншими підприємствами. Такі доходи виникають не в результаті переробки або продажу активів, а в результаті їх ефективного передавання в користування іншим юридичним або фізичним особам. До пасивних доходів можна віднести, наприклад, нараховані проценти за депозитними вкладами, отриману (нараховану) орендну плату за надання в оперативну або фінансову оренду необоротних активів благодійної організації, нараховані дивіденди за фінансовими інвестиціями. Такі пасивні доходи, отримані благодійною організацією, мають бути спрямовані на фінансування основної статутної діяльності. Пасивні доходи, відповідно до П(С)БО-15, визнаються такими у разі:

- можливого надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;

- достовірної оцінки такого доходу.

При цьому проценти визнаються доходом у тому звітному періоді, до якого їх відносять, виходячи із бази їх нарахування та строку користування відповідними активами, дивіденди визнаються доходами в період прийняття рішення про їх виплату.

Бухгалтерський облік витрат благодійної організації здійснюється відповідно до П(С)БО-16 . Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого їх здійснено. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому їх було понесено.

Список використаної літератури

1. «Про благодійництво та благодійні організації» - Закон України від 16.09.1997року; з доповненнями та додатками;

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід» від 14.12.1999р.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» від 19.01.2000р.

4. Інформаційний портал благодійних організацій України (ел. ресурс http://www.charity.org.ua/)

5. Закон України « Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р.

Размещено на http://www.allbest.ru/