Бухгалтерський облік і аудит формування та використання власного капіталу підприємства

величина валюти балансу.

Показники капіталу розраховують на конкретну дату (в основному на кінець періоду) або способом визначення його середньої величини.

Розрахунок першим способом здійснюється на основі визначення величини сукупного капіталу, тобто вартість майна підприємства, джерелом формування якого являються кошти, залучені на коротко - і довгостроковій основі. Використання в знаменнику алгоритму (1) цієї величини дозволяє розрахувати показник, який називається активом. Розрахунок другим способом ґрунтується на тому, що капітал - це довгострокове фінансування. Тому в розрахунок приймається тільки власний і довгостроковий позиковий капітал, тобто активи за вирахуванням поточних пасивів.

Третій спосіб близький до першого. Різність між ними виникає тільки в тому разі, якщо в балансі підприємства на статті „ Збитки” мають визначені суми. На величину збитків виникають розбіжності між майном підприємства і сукупними пасивами (пасиви перевищують майно). Економічний зміст співвідношення сукупні пасиви - майно - збитки полягають в тому, що визначена частина капіталу в зв'язку з його нераціональним використанням втрачена для підприємства, внаслідок чого його діяльність реально фінансується меншою сумою, ніж вказана в балансі. В цьому разі більш точним способом розрахунку використання капіталу являється перший.

Другий спосіб в основному приціняється, коли необхідно оцінити рентабельність довгострокових активів.

Якщо власники (акціонери) вважають необхідними залишити частину прибутку в обороті підприємстві, щоб таким чином задовольняти його додаткові фінансові потреби, то вони мають право претендувати на отримання відповідного доходу. Отже, дохід від первісних вкладів - це не тільки сума виплачених їм коштів, але й весь чистий прибуток підприємства, в протилежному випадку власникам не вигідно залишити частину своїх доходів в обороті.

Тому повна вартість капіталу, використаного на підприємства, повинна включати в себе всю сукупність чистого прибутку (з вирахуванням надзвичайних витрат).

Разом з середньою вартістю сукупного використаного капіталу дуже важливо знати рентабельність окремих його складових. Так, показник рентабельності власного капіталу визначають за алгоритмом:

Р_в.к. = Прибуток в розпорядженні підприємства / Власний капітал*100 (2)

Чисельник алгоритму - це прибуток власників (акціонерів). В знаменнику відображається капітал, представлений власниками в розпорядженні підприємства. Він включає: статутний капітал; додатковий капітал; фонди і резерви; нерозподілений прибуток. Слід мати на увазі,що величина власного капіталу змінюється з часом. Тому виникає потреба у виборі методики розрахунку власного капіталу, а саме: виходячи з даних про його стан на конкретну дату (кінець періоду); визначення середньої величини за період.

Для підприємств, створених у формі акціонерних товариств, виникає потреба диференціювання капіталу на вклад учасників, внесений простими і привілегійованими акціями. В зв'язку з цим необхідно розрізняти прибуток, що приходиться на весь акціонерний (власний) капітал, і виплачений на прості акції.

При розрахунках прибутку, що підлягає виплаті на прості акції, необхідно враховувати конкретні умови, при яких були витрачені привілегійовані акції. Як правило, власники привілегійованих акцій приймають участь в капіталі, в зв'язку з їх номінальною вартістю, а в отриманих прибутках - в межах фіксованого процента. Тоді частина залишеного прибутку належить власникам простих акцій.

Однак в деяких випадках власники привілегійованих акцій можуть мати право на частку прибутку поза фіксованого проценту. Таким чином, в кожній конкретній ситуації необхідно враховувати умови емісії привілегійованих акцій.

Визначені аудитором показники використання капіталу підприємством за контрольний період, аналізують в динаміці з аналогічними періодами попереднього року, впливом інфляції, структурою виробництва продукції, змінами маркетингової діяльності і т. п.

Отже, аудит - це важливе знаряддя фінансового менеджменту як на стадії формування капіталу, так і в процесі його функціонування в підприємницькій діяльності.

Висновки

Підсумовуючи курсову роботу, можна зробити такі висновки:

власний капітал є невід'ємною частиною організації та функціонування будь-якого підприємства, незалежно державне воно чи приватне;

власний капітал підприємства визначається як різниця між його активами і зобов'язаннями;

власний капітал виконує такі функції:

самостійності і влади;

відповідальності і захисту прав кредиторів;

довгострокового кредитування;

фінансування ризику;

кредитоспроможності;

компенсації понесених збитків;

розподілу доходів і активів.

складовими власного капіталу є:

статутний капітал;

пайовий капітал;

додатковий капітал;

резервний капітал;

вилучений капітал;

неоплачений капітал;

нерозподілені прибутки (непокриті збитки);

цільові надходження;

забезпечення майбутніх витрат і платежів;

страхові резерви.

Вказані елементи найшли своє відображення на рочунках ІV класу, який має назву „Власний капітал та забезпечення зобов'язань:

На рахунку №41”Пайовий капітал ” обліковують частину вартості майна, яка була розпайована між членами КСП, частину майна, яка не була розпайована між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.

Рахунок № 42 „Додатковий капітал ” призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Рахунок № 43 „Резервний капітал ” призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

На рахунку № 44„Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)” ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

На рахунку № 45 „ Вилучений капітал ” ведеться облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання тощо.

Рахунок № 46 „Неоплачений капітал ” призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

На дебеті рахунка відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до Статутного капіталу підприємства, на кредиті - погашення заборгованості по внескам до Статутного капіталу.

На рахунку № 47 „Забезпечення майбутніх витрат і платежів ” ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів, та включення їх до витрат поточного періоду.

На рахунку № 48 „Цільове фінансування і цільові надходження ” ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

Облік страхових резервів ведеться на рахунку № 49 „Страхові резерви ”. Цим рахунком користуються підприємства, які відповідно до законодавства є страховиками і у встановленому порядку формують страхові резерви.

Аудит власного капіталу проводиться для визначення його рентабельності, як на стадії формування так і використанні на підприємстві, що є основним критерієм ефективності капіталу. Рентабельність вкладення капіталу являється рухомою силою в бізнесі та інвестиційній діяльності.

Список використаної літератури

1. Альбом бухгалтерських проводок. - Харків: Фактор, 2000. - 80 с.

2. Енциклопедія бухгалтерських проводок // Бізнес (Додаток). - 2000. - 24 липня.

3. Методичні вказівки та завдання для проведення практичних заннять з курсу „Бухгалтерський облік”. - Тернопіль: ТАНГ, 2000. - 68 с.

4. Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування) : навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 288 с.

5. Облік по-новому: вчимося працювати // Все про бухгалтерський облік. - 2000 р. - 7 червня.

6. Фінансовий менеджмент: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 439 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

7. Экономика предприятия: Учебное пособие. - Х.: ИД „ИНЖЕК”, 2004. - 528с.

8. Партин Г. О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики. Навчальний посібник. - К.: Знання, 2000. - 245 с.

9. Пушкар М. С. Національні стандарти бухгалтерського обліку, економічного контролю та аудиту. Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 260 с.

10. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - К.: А.С.К., 2000. - 784 с.

11. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей / за ред. П.Я. Хомина. - Тернопіль: Астон, 2000. - 288 с.

12. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аудиту. Підручник. - К.:КНЕУ,2000, - 260 с.

13. Размещено на Allbest.ru