Аналіз безготівкових розрахунків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему:

"Аналіз безготівкових розрахунків"

Суми 2010

Вступ

Україна офіційно оголосила формування соціально орієнтованої ринкової економіки як стратегічного курсу своєї державної економічної і правової політики. Сьогодні завдання полягає в тому щоб, зробити своєчасний вибір оптимального варіанта того чи іншого тактичного руху, виходячи з ситуації, яка реально складається в країні. І, як уявляється такими головними пріоритетами економічної політики українського уряду мають ставати відбудова державної керованості економіки, стимулювання виробництва на підвищення ефективності праці, створення сприятливих умов підприємницької й в цілому трудової активності.

На мою думку, сьогоднішній рівень національної економіки України знаходиться в кризовому стані і це супроводжується деформаціями механізмів розрахункових відносин. Хронічні, а часто й безнадійні платежі - характерна риса діючої системи розрахунків. Основною формою взаємовідносин між постачальниками, виробниками та покупцями продукції все більш стає неефективний натуральний обмін (бартер). Зрозуміло, що при бартері кошти на розрахункові (поточні) рахунки господарських суб'єктів у банківських установах не надходять.

В сучасних умовах спостерігається зменшення платоспроможності підприємств, порушення товарного і грошового обігу, неефективність системи розрахунків між підприємствами. Для покращення даної ситуації необхідно вдосконалити стан безготівкових розрахунків.

Метою курсової роботи є вивчення організації безготівкових розрахунків, їх видів, динаміки і шляхи удосконалення.

Задачею роботи є розгляд сутності та принципів безготівкових розрахунків, вивчення їх основних форм, шляхів їх удосконалення, аналіз платоспроможності підприємства, аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості. Об'єктом вивчення даної роботи є підприємство «Ригель».

Під час написання курсової роботи були використані статистичний, аналітичний і порівняльний методи економічного аналізу.

В даній роботі використані матеріали фінансової звітності: форма №1 «Баланс» та форма №2 «Звіт про фінансові результати».

1. Безготівкові розрахунки і їх роль в фінансовій діяльності підприємства

1.1 Поняття та сутність безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту. Безготівкові розрахунки поділяються на міжгосподарські та міжбанківські, які обслуговують, відповідно, відносини між клієнтами банків та між банками.

Безготівкові розрахунки поділяються за об'єктами розрахунків, тобто залежно від призначення платежу, на дві групи:

- розрахунки за товарними операціями - платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи;

- розрахунки за нетоварними операціями - сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позик, страхових сум тощо.

Основне місце в цих розрахунках займають платежі за матеріальні цінності та послуги.

Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків виділяють:

- внутрішньодержавні (внутрішньо міські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);

- міждержавні розрахунки (між господарськими суб'єктами, які знаходяться на територіях різних держав).

Принципи організації безготівкових розрахунків:

1. Грошові кошти всіх господарських суб'єктів (як власні, так і залучені) підлягають обов'язковому зберіганню на поточних та інших рахунках в установах банків.

2. Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів із поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.

3. Розрахунки з постачальниками за товарно-матеріальні цінності і послуги проводяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг. На практиці застосовується також попередня оплата.

4. Банки списують кошти з рахунків підприємств тільки за розпорядженнями їх власників, крім випадків, у яких безспірне списання (стягнення) коштів передбачене законом України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та виконавчими приписами нотаріусів.

5. Доручення підприємств на перерахування коштів приймаються банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках або за рахунок платіжного кредиту банку.

6. Зарахування коштів на рахунок одержувача відбувається після списання відповідних грошових сум із рахунків платника.

7. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів із рахунків.

8. Підприємства самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх при укладенні між собою договорів.

9. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.

Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати конкретним вимогам, які обумовлені інтересами розвитку економіки.

Головна з них - забезпечувати своєчасне отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену ним продукцію та надані послуги, чим сприяти прискоренню обігу оборотних коштів у розрахунках.

У сучасних умовах застосовуються такі основні форми безготівкових розрахунків:

- платіжними дорученнями;

- платіжними вимогами-дорученнями;

- чеками;

- акредитивами;

- векселями;

- платіжними вимогами;

- інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання карток визначається НБУ.

1.2 Способи та форми безготівкових розрахунків

Спосіб платежу характеризує порядок списання коштів із рахунків платників.

У сучасній системі безготівкових розрахунків господарські суб'єкти використовують такі основні способи платежу:

1. Перерахування грошових коштів (безпосередньо не пов'язане з банківським кредитом) з поточного рахунку платника.

2. Надання позики банком шляхом прямого перерахування грошей із кредитного рахунку платника на банківський рахунок постачальника.

3. Розрахунок шляхом заліку взаємних вимог платників коштів та їх одержувачів, пов'язаних між собою поставкою товарів чи наданням послуг у процесі обміну діяльністю, з перерахуванням на відповідні рахунки учасників заліку лише непокритої суми.

4. Гарантована оплата постачальнику з попереднім депонуванням коштів на окремих банківських рахунках в установах банку за місцем знаходження платника і з наступним їх списанням з цього рахунку після зарахування грошей на рахунок одержувача в установі банку, де йому відкритий поточний рахунок.

2. Аналіз безготівкових розрахунків

2.1 Коротка організаційна характеристика господарства

Приватне підприємство «Ригель» засноване 12 жовтня 2001 року, на власності фізичної особи. Офіс розташований в м. Суми по вул. Харківська 40/1 кв. 84. Підприємство здійснює свою діяльність на підставі Статуту та чинного законодавства України. Підприємство здійснює свою діяльність на засадах повного госпрозрахунку, самоокупності та самофінансування. Підприємство є юридичною особою за законодавством України, має право від свого імені укладати договори та інші угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді. Підприємство наділене власними основними та оборотними засобами, має самостійний баланс, поточний, валютний, інші рахунки в установах банків, печатки з назвою «Ригель», штампи та бланки із своїм найменуванням, емблему та інші реквізити.

Підприємство створене з метою задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах та реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів Засновника та членів трудового колективу Підприємства.

Предметом діяльності підприємства є:

- Консалтингові послуги в галузі будівництва;

- Будівельні, монтажні, покрівельні, ремонтні, оздоблювальні роботи.

В склад підприємства входять 6 складів для зберігання будівельних матеріалів та обладнання.

Підприємство включає в себе такі виробничі підрозділи:

- Автопарк;

- Гараж;

- Склади;

- Будівельні бригади.

До організаційної структури підприємства входить:

1. Директор;

2. Бухгалтер;

3. Менеджер;

4. Сметчик;

5. Начальник виробництва.

Постачальники: ТОВ ТФ «Рона», ТФ «СіВ», ЗАТ «Сумимостобуд», ЗАТ «Силікатний завод», ПП «Торі», ВАТ «Хімпром».

2.2 Склад та види безготівкових розрахунків

Оборотні кошти - це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Формування й регулювання окремих елементів оборотних коштів має свої особливості. З огляду на це виокремлюють оборотні кошти у сферах виробництва та обігу, а також розподіляють їх на нормовані й ненормовані.

Певне практичне значення мають з'ясування та оцінка структури оборотних коштів. Вони (кошти) ви­користовуються ефективніше тоді, коли більша їхня частина зайнята у сфері виробництва.

Таблиця 2.2.1. Склад і структура оборотних коштів

Види засобів	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+,-) 2008 р. Від 2006 р.
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
1. Запаси всього
- виробничі запаси	23,70	11,50	126,10	41,67	318,80	73,24	295,10	61,74
- незавершене виробництво	-	-	-	-	-	-	-	-
- готова продукція	-	-	-	-	-	-	-	-
2. Дебіторська заборгованість на товари, роботи і послуги	120,0	58,25	74,00	24,45	97,5	22,40	-22,50	-35,85
3. Дебіторська заборгованість за розрахунками
-з бюджетом	0,1	0,05	-	-	-	-	-	-
4. Інша поточна дебіторська заборгованість	3,8	1,85	0,3	0,10	0,2	0,05	-3,6	-1,8
Грошові кошти та їх еквіваленти
-в національній валюті	58,4	28,35	98,1	32,42	5,0	1,15	-53,40	-27,20
Інші оборотні активи	-	-	4,1	1,36	13,8	3,17	13,80	3,17
Усього оборотних активів	206,00	100	302,6	100	435,30	100	229,30	-

Розрахунки показали, що оборотні активи в 2008 році порівняно з 2006 збільшилися на 229,3 тис. грн. В 2008 році найбільшу питому вагу в 73,2% в структурі оборотних активів мають виробничі запаси на відміну від 2006 року, де найбільшу питому вагу має дебіторська заборгованість - 58,3%. Дебіторська заборгованість за товари роботи і послуги в 2008 році зменшилась на 22,5 тис. грн. Інша поточна дебіторська заборгованість зменшилась на 3,6 тис. грн. Грошові кошти в національній валюті зменшились на 53,4 тис. грн. Інші оборотні активи зросли на 13,8 тис грн.

Капітал в економіці - це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити прибуток або збиток. Не слід ототожнювати капітал і будь-який засіб праці, який розглядається часто як фізичний капітал. Справа в тому, що даний засіб праці може стати капіталом (збільшувати або зменшувати свою вартість) тільки тоді, коли його власники вступлять у певні відносини з власниками інших чинників виробництва. Ці відносини називаються економічними. Для підприємства дуже важливо мати власний капітал.

Таблиця 2.2.2. Розрахунок власних оборотних засобів

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+,-) 2008 р. від 2006 р.
1. Власний капітал	-59.4	-231.4	-501.7	-442,3
2. Необоротні активи	144.8	105.8	77.3	-67.5
3. Робочий капітал	85.4	-125.8	-424.4	-509,8

З проведених розрахунків нам чітко видно зменшення по всіх статтях. В 2008 році порівняно з 2006 роком власний капітал зменшився на 442,3 тис. грн. Необоротні активи на 67,5 тис. грн. Робочий капітал на 509,8 тис. грн. Керуючись цими даними можна сказати, що підприємство знаходиться в скрутному стані.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від стану і ефективності використання його оборотного капіталу. Оборотний капітал (обігові кошти) - це кошти, витрачені на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які необхідні для забезпечення на підприємстві безперервності процесу виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку. Обігові кошти підприємства поділяють на власні і залучені, нормовані і ненормовані, оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Обігові кошти необхідні для здійснення усіх видів діяльності підприємства. Важливим завданням фінансових служб є обґрунтування розміру (нормативу) та визначення оптимального співвідношення між складовими обігових коштів підприємства. Особливу увагу слід приділяти оптимізації структури обігових коштів, дослідженню резервів прискорення їх обертання. Оцінку ефективності використання обігових коштів здійснюють за системою показників, яка дозволяє визначити основні напрямки покращення фінансового стану підприємства та підвищення його конкурентоздатності на ринку.

Таблиця 2.2.3. Ефективність використання обігових коштів

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+,-) 2008 р. від 2006 р.
1. Середня величина оборотних коштів, тис. грн	206	302.5	435.3	229,3
2. Сума обороту (виручка від реалізації), тис. грн	1876.4	1877	2755	878,6
3. Коефіцієнт оборотності коштів, кількість оборотів	9.1	6.2	6.3	-2,2
4. Тривалість 1-го обороту оборотних коштів	39.6	58	57.1	17,5
5. Коефіцієнт закріплення основних засобів	0.11	0.16	0.16	0,05
6. Одноденний оборот звітного року, тис. грн.	5.2	5.2	7.7	2,5
7. Отримано на 1 грн. оборотних коштів
-виручка від реалізації, тис. грн.	9.1	6.2	6.3	-2,8
-чистого прибутку, тис. грн.	0,19	-0,57	-0,62	-0,81

фінансовий звітність платоспроможність заборгованість

Проаналізувавши дану таблицю можна сказати, що оборотні кошти на підприємстві мають тенденцію до збільшення. Виручка від реалізації в 2008 р. порівняно з 2006 р. збільшилась на 878,6 тис. грн. Коефіцієнт оборотності коштів = 6,3, що свідчить про те, що обігові кошти на підприємстві використовуються ефективно. На 1 грн. оборотних коштів отримано 6.3 грн. виручки і 0.62 грн. збитків.

Таблиця 2.2.4. Вплив факторів на зміну одного обороту оборотних коштів

Показники	Розрахунок
1. Середня вартість оборотних засобів, тис. грн.
А) базисний рік	206
Б) звітний рік	435,8
2. Сума обороту, тис. грн
А) базисний рік	1563,7
Б) звітний рік	2295,8
3. Тривалість 1-го обороту, дн.
А) базисний рік	47
Б) тривалість умовна 1-го обороту при середній вартості оборотних засобів 2006 р. і суми обороту 2008 р.	100
В) звітний рік	68
4. Відхилення тривалості 1-го обороту оборотних коштів 2008 р. від 2006 р. за рахунок	21
А) середньої вартості оборотних засобів, дн.	53
Б) суми обороту, дн.	-32

Проаналізувавши дану таблицю, ми можемо зробити висновок, що тривалість одного обороту збільшилась на 21 день. Це відбулося за рахунок збільшення середньої вартості оборотних засобів на 229,8 тис. грн. в результаті чого тривалість одного обороту збільшилась на 53 дні, а за рахунок збільшення суми обороту на 732,1 тис. грн. тривалість одного обороту зменшилась на 32 дні.

Таким чином можна зробити висновок, що найбільший вплив на збільшення тривалості 1-го обороту має середньорічна вартість оборотних засобів.

2.3 Аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

Джерело аналізу - баланс підприємства; для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.

У найзагальнішому вигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу.

Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

Таблиця 2.3.1. Склад і структура дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+ -) 2008 р. від 2006 р.
	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %
1. Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги	120,0	96,85	74,00	99,96	97,5	99,80	-22,50	2,95
2. Дебіторська заборгованість за розрахунками
- з бюджетом	0,1	0,08	-	-	-	-	-	-
- за власними авансами	-	-	-	-	-	-	-	-
- із внутрішніми розрахунками	-	-	-	-	-	-	-	-
3. Інша поточна дебіторська заборгованість	3,8	3,07	0,3	0,4	0,2	0,02	-3,6	-3,05
Всього дебіторської заборгованості	123,90	100	74,03	100	97,70	100	-26,20	-

Проаналізувавши дану таблицю можемо констатувати, що в цілому дебіторська заборгованість в 2008 році порівняно з 2006 роком зменшилась на 26,2 тис. грн.

Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.

Так, зменшення дебіторської заборгованості може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції.

Для детальнішого аналізу дебіторської заборгованості слід розглянути показники оцінки дебіторської заборгованості.

Таблиця 2.3.2. Показники оцінки дебіторської заборгованості

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+ -) 2008 р. від 2006 р.
1. Середньорічна вартість дебіторської заборгованості, тис. грн.	120,00	74,00	97,50	-22,50
2. Чистий дохід, тис. грн.	1563,70	1426,70	2315,60	751,90
3. Коефіцієнт оборонності дебіторської заборгованості	13,03	19,28	23,75	10,72
4. Термін кредиту покупця, дн. (період погашення дебіторської заборгованості)	28	19	15	-13
5. Питома вага дебіторської заборгованості в оборотних активах, %	58,25	24,45	22,40	-35,85
6. Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості	0,08	0,05	0,04	-0,04

Проаналізувавши дану таблицю можна сказати, що середньорічна вартість дебіторської заборгованості зменшилась в 2008році порівняно з 2006 роком, чистий дохід зріс на 751,9 тис. грн., коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс на 10,7, термін кредиту покупця зменшився на 13 днів.

Питома вага дебіторської заборгованості в оборотних активах має тенденцію до зменшення, як і коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості.

Причиною цього може бути втрата підприємством своїх клієнтів.

Таблиця 2.3.3. Склад і структура поточних зобов'язань

Джерела установлення засобів (пасивів)	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+ -) 2008 р. від 2006 р.
	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %
1. Короткострокові кредити банків	74,50	19,00	59,60	10,13	39,50	3,97	-35,00	-15,03
2. Векселі видані	-	-	-	-	-	-	-	-
3. Кредиторська заборгованості за товари, роботи та послуги	310,40	79,16	511,90	87,03	819,00	82,36	508,60	3,2
4. Поточні зобов'язання за розрахунками
- з одержаних векселів	-	-	-	-	-	-	-	-
- зі страхування	0,2	0,05	4,6	0,78	0,5	0,05	0,3	0
- з оплати праці	-		10,5	1,79	14,1	1,42	14,1	1,42
- з учасниками	-	-	-	-	-	-	-	-
5. Інші поточні зобов'язання	7,0	1,79	1,6	0,27	121,3	12,20	114,30	10,41
Всього поточних зобов'язань	392,10	100	588,20	100	994,40	100	602,30	-

Проаналізувавши поточні зобов'язання підприємства можна констатувати, що поточні зобов'язання по всім статтям, окрім короткострокових кредитів банку мають тенденцію до збільшення.

У процесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську. Деякі економісти-теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Бухгалтери-практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості.

Для детального аналізу слід розглянути показники оцінки поточних зобов'язань.

Таблиця 2.3.4. Показники оцінки поточних зобов'язань

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+;-) 2008. від 2006 р.
1. Середньорічна вартість кредиторської заборгованості	30,4	511,9	819	508,6
2. Сума закупівель, тис. грн	1482,7	1724,8	2403,3	920,6
3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	4,78	3,37	2,93	-1,85
4. Коефіцієнт погашення кредиторської заборгованості	75,3	106,8	122,90	47,60
5. Припадає дебіторської заборгованості на 1 грн. кредиторської заборгованості, тис. грн	0,39	0,15	0,12	-0,27

Проаналізувавши дану таблицю можна сказати, що середньорічна вартість кредиторської заборгованості в 2008 році порівняно з 2006 роком значно зросла, а саме на 508,6 тис. грн. Сума закупівель зросла на 920,6 тис. грн.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зменшився на 1.85. Коефіцієнт погашення кредиторської заборгованості збільшився на 47,6.

На 1 грн. дебіторської заборгованості припадає 0,12 тис грн. кредиторської заборгованості.

Таблиця 2.3.5. Ефективність використання фінансових ресурсів

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+,-)
1. Коефіцієнт оборотності активів, кількість оборотів	3,75	4,88	4,98	1,23
2. Тривалість одного обороту активів, дн.	96	74	72	-24
3. Рентабельність сумарного авансового капіталу, %	-45,2	12,4	-58,6	13,4
4. Рентабельність активів по операційній діяльності, %	42,1	11,4	52,6	10,5
5. Рентабельність активів по фінансовій діяльності, %	48,6	134,3	107,7	59,1
6. Рентабельність інвестицій, %	74,3	67,2	53,8	-20,5
7. Рентабельність власного капіталу, %	118,2	-2,5	73,7	-44,5

З наведених розрахунків можна сказати, що коефіцієнт оборотності активів має тенденцію до зростання і в 2008 році становить 4,98, це характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення. Тривалість одного обороту зменшилась на 24 дні. Рентабельність активів теж збільшується і в 2008 році становить 52,6 п.в. Це означає, що активи на підприємстві використовуються ефективно. Проте зменшується рентабельність власного капіталу та рентабельність інвестицій на 44,5 п.в. і 20,5 п.в. відповідно

2.4 Аналіз ліквідності балансу

Ліквідність - термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти. Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

Таблиця 2.4.1. Аналіз ліквідності балансу

Актив	2007 р.	2008 р.	Пасив	2007 р.	2008 р.	Платіжний наслідок
						2005	2006
Найбільш ліквідні активи (А1)	98,1	5,2	Негайні пасиви (П1)	68,9	156,3	-29,2	151,1
Активи, швидко реалізуються (А2)	74,3	97,5	Короткострокові пасиви (П2)	571,5	858,5	497,2	761
Активи, повільно реалізуються (А3)	130,8	333,1	Довгострокові пасиви (П3)	-	-	-130,8	-333,1
Активи, важко реалізуються (А4)	105,8	77,3	Постійні пасиви (П4)	-231,4	-501,7	-125,6	-424,4
Баланс	409	513,1	Баланс	409	513,1	-	-

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.

Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.

Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.

Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

За даними таблиці баланс підприємства, що аналізується, є не ліквідним. На кінець звітного періоду:

А1 < П1;

А2 < П2;

А3 > П3;

А4 > П4.

Абсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємстві на кінець звітного періоду виникли проблеми з довгостроковими зобов'язаннями, та з постійними пасивами.

Таблиця 2.4.2. Показники ліквідності підприємства

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+ -)	Теоретично - гранична величина
1 Коефіцієнт поточної ліквідності	0,5	0,47	0,43	-0,07	1-1,5
2. Коефіцієнт швидкої (проміжної ліквідності)	0,32	0,27	0,1	-0,22	0,6-1
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,08	0,15	0,005	-0,075	0,2-0,35

Із даної таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися істотні зміни. Так, наприкінці поточного року проти його початку становище з абсолютною ліквідністю значно знизились. Однак фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,005 усе ще залишається нижчим за норму (0,2-0,35).

Нормативний коефіцієнт покриття, розрахований за даними підприємства, діяльність якого аналізується, суттєво збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості та матеріальних запасів у межах необхідної потреби.

Таблиця 2.4.3. Показники платоспроможності підприємства

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+ -)	Теоретично - гранична величина
1. Грошова платоспроможність	0,14	0,15	0,05	-0,09	0,2-0,3
2. Розрахункова платоспроможність	0,14	0,15	0,05	-0,09	2,05-3
3. Ліквідна платоспроможність	0,51	0,47	0,43	-0,08	1-1,5
4. Коефіцієнт критичної ліквідності	0,44	0,28	0,11	-0,33	3,0-6,5
5. Коефіцієнт заборгованості	6,9	2,77	2,02	-4,88	Б=1
6. Коефіцієнт інвестування	-0,41	-2,19	-6,49	-6,08	1,5-2

Відношення надходження коштів до довгострокової заборгованості за рік, що аналізується, знизилася на 0,09, що слід оцінити негативно: підприємство має не досить коштів, щоб задовольнити не тільки поточні, а й довгострокові потреби. У підприємства показник платоспроможності становить 0,05 за 2008 рік і 0,14 за 2006 рік, тобто він зменшився на 0,09 відсоткового пункту, також ми спостерігаємо зниження ліквідної платоспроможності на 0,08, критичної ліквідності - 0,33, коефіцієнта заборгованості - 4,88 та коефіцієнта інвестування на 6,08.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умов ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану й використання господарських засобів.

3. Шляхи удосконалення безготівкових розрахунків

Кожна з форм безготівкових розрахунків має свої переваги і проблеми.

Розрахунки платіжними дорученнями завжди прості, зручні і забезпечують швидке здійснення платежу. Але, вони мають і недолік - не гарантують платіж постачальнику. Щоб подолати цей недолік в банківській практиці використовуються розрахунки акцептованими банком платіжними дорученнями. Також в останній час дуже широко стала використовуватися попередня оплата поставок. Але ці міри вигідні для постачальників і ставлять в тяжкий фінансовий стан платників, так як з обороту завчасно відвертаються обігові кошти.

Найбільш розповсюдженою формою розрахунків в ринковій економіці є акредитивна форма розрахунків. Це сама безпечна й надійна форма розрахунків, при якій більша доля відповідності лягає на банки. Ця форма розрахунків більш вигідна для постачальника, ніж для покупця, тому що останній несе видатки по відкриттю акредитиву, крім того, сума, на яку відкритий акредитив, вилучається з обороту до виплати по ньому, що негативно відображається на фінансовому стані цього підприємства.

В Україні дуже слабо використовуються розрахунки чеками. В таких умовах чек залишається виключно технічним інструментом платежів по банківським рахункам, що визначає обмеженість сфери його використання. Чекова форма забезпечує контроль платника за товарною угодою і дозволяє максимально приблизити платіж до моменту одержання товару, прискорити обіговість коштів в розрахунках. Також чекова форма розрахунків має перевагу - простота розрахунків. Використання цієї форми вигідне як для постачальника, так і для покупця, але для останнього інколи не вигідне, оскільки пов'язане з резервуванням коштів для покриття чеків. Цей недолік можна усунути у випадку надання чекової книжки без попереднього депонування грошей під гарантію банку.

Від правильного вибору форми безготівкових розрахунків залежить точність оцінки діяльності підприємства, виконання його планових завдань, своєчасність отримання коштів для безперервного поновлення виробничого процесу, оперативність і правильність утворення відповідних фондів.

Підприємства-клієнти банків постійно виказують незадоволеність тим, що платежі у банків дуже довго знаходяться «в дорозі». Затримка з переказами астрономічних сум приносять банкам гроші, а підприємствам - великі збитки. Раніше платежі проводилися на протязі 2-3 робочих днів, але сьогодні з використанням механізованих систем зв'язку це робиться значно швидше. Безготівковий розрахунок може бути проведений в одному банку на місці з допомогою запису про переказ з одного рахунку на інший. Від дебетування рахунку до запису на кредит проходить не більше одного бухгалтерського дня. Але переказ може зачепити і декілька інститутів, які займаються безготівковими розрахунками. Чим більша відстань між містом відправлення і отримання платежу, тим довший час його проходження.

Таким чином, по ефективності використання у господарському обороті форм безготівкових розрахунків можна зробити такі висновки:

По-перше, мінімальне відвернення коштів у розрахунки за реалізований товар досягається при розрахунках чеками. Розрахунки чеками за отриманий товар дозволяє різко скоротити обсяг обігових коштів, відвернених в розрахунки як підприємством-постачальником, так і підприємством-покупцем, одночасно збільшується кількість вкладених ресурсів банку. Але в цілому обсяг обігових коштів ресурсів у сфері обігу скорочується.

По-друге, в сфері розрахунків безперервно відбувається процес суперечливого, взаємовиконуючого руху обігових коштів постачальників, покупців та ресурсів банку. При інших рівних умовах чим більше обігових коштів постачальників відвертається у товари відвантажені, тим менше обігових коштів покупців притягується у матеріальні цінності в дорозі й тим менше ресурсів банка вкладається у розрахунки. Чим більше банківських ресурсів бере участь у розрахунках, тим менше підприємства, як постачальники, так і покупці, відвертають обігові кошти в сферу обігу.

По-третє, вкладення обігових коштів в товари відвантажені і матеріальні цінності в дорозі мають визначену схожість і різницю. Їх схожість визначається тим, що вони функціонують у розрахунках, забезпечуючи процес реалізації товарів. Різниця - не тільки в тому, що товари відгружені показують обігові кошти, вкладені в розрахунки з постачальником, а матеріальні цінності в дорозі - покупцем. В формі «матеріальні цінності в дорозі» обігові кошти відвертаються з сфери виробництва в сферу обігу, і межа цього відвернення чітко обкреслена часом руху товару від постачальника до покупця. Вкладені обігові кошти в розрахунки у формі товарів відвантажених не мають такої межі.

По-четверте, випередження в момент акту отримання товару в порівнянні з актом його сплати при акредитивній формі розрахунків супроводжується утворенням такої кредиторської заборгованості, яка вже в мить свого виникнення є заборгованістю на депозитному рахунку акредитивів. В такому випадку кредиторська заборгованість не є джерелом функціонуючих обігових коштів підприємств.

Таким чином, введення в безготівковий платіжний оборот найбільш ефективних форм розрахунків, створення умов для росту ефективності діючих форм зменшує масу обігових коштів, які залучаються в обіг. І навпаки, застосування менш ефективних форм веде до необґрунтованого залучення обігових коштів в розрахунки, що супроводжується рядом негативних явищ.

Сьогодні промислові підприємці України потрапили у своєрідний циклічний процес: відсутність оборотних засобів не дозволяє модернізувати та розвивати виробництво, щоб випускати продукцію світового рівня, а неконкурентоспроможну продукцію неможливо реалізувати за «живі» гроші, що створює умови для товарообмінних ланцюжків. Бартер, у свою чергу, поглиблює фінансову кризу.

Неплатежі підприємств до бюджету та партнерам - одна з характерних властивостей бартерної економіки. Використання натурообміну тягне за собою зростання цін на продукцію, а також збільшення взаємної заборгованості і невиплат у бюджет усіх рівнів. Це призводить до парадоксальної ситуації, коли ціни у посередників істотно нижчі, ніж у виробників.

У більшості країн світу з ринковою економікою у разі оголошення фірми-боржника за векселем банкрутом, з реалізації її активів покриваються, в першу чергу, всі вексельні претензії до неї, незалежно від строків платежу за ним. Тому платіж за векселем і має безспірний та першочерговий характер. Чим вищий рівень економії грошей у платіжному обороті, тим він стійкіший, тому при проведенні безготівкових розрахунків шляхом передачі боргів з допомогою векселя досягається економія не тільки грошей, а й часу на проведення розрахунків, знижуються втрати від інфляції, закріплюються господарські зв'язки.

Особливого значення у практиці передачі боргів набувають векселі у разі простроченої кредиторської заборгованості, погашенні остаточної частини заборгованості за розрахунками під час заліку взаємозаборгованості. Вексель може забезпечити значно інтенсивнішу систему боротьби з неплатежами та заборгованістю. Крім того, вексель можна застосовувати в міжнародних кредитних відносинах, тому необхідно налагодити функціонування вексельного обігу на основі сучасного міжнародного вексельного права.

Як зазначалося вище, на сьогодні промислові підприємці не мають достатньо коштів, щоб розвивати виробництво, а банки вже не надають незабезпечених кредитів. Ми пропонуємо використовувати в такому разі вексель як заставу кредиту банка.

Висновки

Зробивши всі розрахунки та проаналізувавши всі дані можна зробити висновок: дане підприємства недостатньо оборотними коштами і з кожним роком вони зменшуються і ця тенденція є негативною. Збитковість підприємства в 2008 році дорівнює 10.4%

Погіршується фінансове становище підприємства, тому що, спостерігається нестача фінансових ресурсів.

1. Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

2. Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю.

3. Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці.

4. Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів.

Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів.

Підприємство не є прибутковим, рентабельність меншає тому, що затрати перевищують доходи. Але виручка від реалізації продукції збільшується дуже швидко, а особливо по будівельних та ремонтних роботах.

Список літератури

И.С. Гринько «Внешнеторговые операции», Сумы, издательство «Орион».

Газета «Бизнес» №49, 7 грудня 1998 р. «Как правильно передать вексель другому лицу».

Фінансово-економічний журнал «Финансовая тема», «Вексельные операции, их характеристка. Бухгалтерское оформление операций с векселями», Ю. Мороз, АБ «Укргазбанк».

Газета «Бухгалтерия. Налоги. Бизнес» №36, 17 вересня 1998 р. «Операции с векселями - возможности и проблемы».

Інструкція Національного банку «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», від 19 лютого 1998 року №7.

Положення «Про переказний і простий вексель» (затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР), від 7 серпня 1937 р. №104/1341

Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (редакція 1993 р.), Міжнародна Торговельна Палата.

Основи економічної теорії: Підручник / А.А. Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко та ін.; За ред. А.А. Чухна. - К.: Вища шк., 2001 - 606 с.

Размещено на Allbest.ru