Організація обліку, фінансової звітності та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства

Тривалість обороту (погашення) кредиторської заборгованості відображає час, за який в середньому борг може бути погашений за рахунок чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та розраховується за формулою

ТОкзд = ,

Де ТОкзд - тривалість обороту кредиторської заборгованості в днях;

КЗ - середня величина кредиторської заборгованості за аналізований період (рік), тис. грн.;

С - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.;

ПДВ - податок на додану вартість на реалізовану продукцію (товар, роботи, послуги) за ставкою згідно з чинним законодавством.

Таблиця 2.21. Розрахунок тривалості обороту кредиторської заборгованості та її динаміка

Згідно отриманих розрахунків бачимо, що у звітному періоду тривалість обороту кредиторської заборгованості складає 205 днів, що на 55 днів більше ніж у попередньому періоду. Розглянемо фактори зміни даного показника:

- зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за рахунок зміни середньої величини кредиторської заборгованості:

ТОкзд(КЗ)= - = -150 = -150 = 202 - 150 = 52

- зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за рахунок зміни собівартості реалізованої продукції:

ТОкзд(С) = - = -202 = -202 = 204-202=2;

- зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за рахунок зміни суми податку на додану вартість реалізованої продукції

ТО кзд (ПДВ) = - = 205-204=1

Таким чином, зміна тривалості періоду кредиторської заборгованості відбулося здебільшого за рахунок зміни середньої величини кредиторської заборгованості.

При поглибленому аналізі кредиторської заборгованості показник її оборотності доцільно розраховувати в розрізі: всієї кредиторської заборгованості, кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, іншої кредиторської заборгованості.

У таблиці 2.22 відображено розрахунок та динаміку періоду обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та його динаміка.

Таблиця 2.22. Розрахунок періоду обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та його динаміка

Відповідно розрахунків, бачимо що у звітному періоду період обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги складає 1658 днів, що на 56 днів більше ніж у попередньому звітному періоду. Розглянемо фактори зміни даного показника:

- зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи. послуги за рахунок зміни середньої величини кредиторської за товари. Роботи, послуги:

ТОкзд (КЗ) = - = -109 = -109 = 162-109=53

- зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги за рахунок зміни собівартості реалізованої продукції:

ТО кзд (С) = - = -162 = -162=164-162=2

- зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги за рахунок зміни суми податку на додану вартість

ТО кзд (ПДВ)=- = 165-164=1

Таким чином, зміна тривалості обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги відбулося здебільшого за рахунок зміни середньої величини кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

У таблиці 2.23 відображено розрахунок та динаміку тривалості обороту кредиторської заборгованості за розрахунками з бюджетом.

Таблиця 2.23. Розрахунок та динаміка тривалості кредиторської заборгованості за розрахунками з бюджетом

Згідно отриманих розрахунків бачимо, що у звітному періоді тривалість обороту кредиторської заборгованості за розрахунками з бюджетом складає 27 днів, що на 1 день більше ніж у попередньому періоді.

У таблиці 2.24 відображено розрахунок та динаміка тривалості обороту кредиторської заборгованості за розрахунками зі страхування.

З отриманих розрахунків видно, що тривалість обороту кредиторської заборгованості за розрахунками зі страхування менше на 2 дня ніж у попередньому періоді та складає 13 днів.

Таблиця 2.24. Розрахунок та динаміка тривалості кредиторської заборгованості за розрахунками зі страхування

Коефіцієнт поточної ліквідності кредиторської заборгованості розраховується як співвідношення величини оборотних активів, сформованих за участю кредиторської заборгованості до величини кредиторської заборгованості на дату балансу і характеризує платоспроможність підприємства, його здатність розраховуватися за зобов'язаннями, наявними на дату балансу. Він визначається за формулою:

Кплз = ,

Де К плз - коефіцієнт поточної ліквідності кредиторської заборгованості;

ОЗ - величина оборотних засобів на дату балансу;

КБ - заборгованість за короткостроковими кредитами банків на дату балансу;

КЗ - кредиторська заборгованість на дату балансу.

На підставі даних балансу, відображених у додатку 1, розрахуємо структуру та динаміку коефіцієнта поточної ліквідності кредиторської заборгованості. Усі необхідні проміжні розрахунки відображено у таблиці 2.25.

Таблиця 2.25. Розрахунок та динаміка коефіцієнта поточної ліквідності кредиторської заборгованості та його динаміка

Відповідно отриманих розрахунків бачимо, що на кінець звітного періоду спостерігається значне погіршення показника ліквідності кредиторської заборгованості підприємства.

Розглянемо фактори зміни цього показника:

- зміна коефіцієнту поточної ліквідності кредиторської заборгованості за рахунок зміни величини оборотних засобів

К плз (ОЗ) = - = -1,24 = 0,51-1,24=-0,73

- зміна коефіцієнту поточної ліквідності кредиторської заборгованості за рахунок зміни суми кредиторської заборгованості:

Кплз(КЗ) = - = 0,56-0,51=0,05

Таким чином, зміна коефіцієнта поточної ліквідності кредиторської заборгованості відбулося здебільшого за рахунок зменшення вартості оборотних засобів на підприємстві.

На виробничих та оптових підприємствах доцільно спів ставляти дебіторську заборгованість за товари (роботи, послуги) з кредиторською заборгованістю за товари (роботи, послуги), як за абсолютною їх величиною, так і за термінами оборотності для оперативного управління заборгованістю, забезпечувати покриття (ліквідність) кредиторської заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості.

У таблиці 2.26 відображено аналіз співставлення дебіторської та кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги), а у таблиці 2.27 відображення аналізу співставлення їх періоду обороту.

Таблиця 2.26. Аналіз співставлення дебіторської та кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги)

З аналізу видно, що на початок звітного періоду дебіторська заборгованість перевищувала кредиторську заборгованість на 148,4 тис. грн. Проте у кінці звітного періоду спостерігається перевищення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги над дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги у сумі 485,8 тис. грн. Це означає, що підприємству потрібно додатково шукати резерви погашення кредиторської заборгованості, оскільки кошти, які будуть отримані від реалізації продукції не зможуть покрити заборгованість постачальникам. Можливо й потрібно розглянути питання щодо скорочення витрат підприємства або збільшення ціни на продукцію.

Це дозволяє підприємству своєчасно здійснювати погашення своїх зобов'язань із постачальниками сировини та матеріалів.

Рис. 2.36. Порівняльний аналіз між кредиторською заборгованістю за товари (роботи, послуги) та дебіторською заборгованістю за товари (роботи, послуги)

Таблиця 2.27. Порівняльний між періодом обороту кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги) та періодом обороту дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)

Відповідно отриманих розрахунків бачимо, що період обороту кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги) більший ніж період обороту дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) (рис. 2.37).

Рис. 2.37. Порівняльний аналіз між періодом оборотом кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги) та дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)

Висновки

Під бухгалтерським обліком розуміють процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняттям рішень.

Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на таких основних принципах: обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, періодичність.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На основі бухгалтерського обліку підприємства складають фінансову звітність, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Вона забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства; інших рішень.

Для ведення обліку господарських операцій підприємства використовують рахунки бухгалтерського обліку. Міністерством фінансів України наказом від 30.11.1999 року №291 затверджено план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунки першого порядку) й субрахунків (рахунки другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків.

План рахунків включає 9 класів: клас 1 «Необоротні активи», клас 2 «Запаси», клас 3 «Кошти, розрахунки та інші активи», клас 4 «Власний капітал та забезпечення зобов'язань», клас 5 «Довгострокові зобов'язання», клас 6 «Поточні зобов'язання», клас 7 Доходи і результати діяльності», клас 8 «Витрати за елементами» та клас 9 «Витрати діяльності».

Рахунки класу 1 «Необоротні активи» призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Рахунки класу 2 «Запаси» призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів, предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Рахунки класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках, у банках), грошових документів, короткострокових векселів, одержаних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів

Рахунки класу 4 «Власний капітал та забезпечення зобов'язань» призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу - статутного, пайового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Рахунки класу 5 «Довгострокові зобов'язання» призначені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, які не є поточним зобов'язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов'язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями.

Рахунки класу 6 «Поточні зобов'язання» призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів.

Рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій.

Рахунки класу 8 «Витрати за елементами» призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду.

На рахунках цього класу, крім рахунку 85 «Інші затрати», ведеться облік витрат операційної діяльності за такими елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Рахунок 85 «Інші затрати» застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про витрати, пов'язані із запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків.

Суб'єкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, для обліку витрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8 із списанням до дебету рахунку 23 «Виробництво» щомісячно сум в частині прямих і виробничих накладних витрат (загальновиробничих витрат) та до дебету рахунку 79 «Фінансові результати» в кінці року або щомісяця сум в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Інші підприємства рахунки цього класу можуть використовувати для узагальнення інформації про витрати за елементами з щомісячним списання сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 «Виробництво» і рахунками класу 9 «Витрати діяльності».

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

Всі суб'єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність в умовах ринкової економіки повинні володіти методологією оцінки фінансового стану підприємства з метою оперативного управління активами і джерелами їх формування, досягнення високих кінцевих фінансових результатів, забезпечення фінансової стабільності і належного іміджу підприємства.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства являє собою комплексне вивчення фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, що проводиться за допомогою методів фінансового аналізу за даними бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства.

Основним завданням аналізу є оцінка ефективності використання активів, доходів, витрат та результатів діяльності підприємства за звітний період, виявлення факторів, які позитивно або негативно вплинули на кінцеві результати діяльності.

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства здійснюється в наступних етапах: Аналіз структури та динаміки активів та джерел їх формування (пасивів); аналіз майнового стану підприємства; аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості; аналіз ліквідності підприємства; аналіз платоспроможності підприємства; аналіз рентабельності підприємства; аналіз ділової активності підприємства.

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІУ.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87.

7. Методика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.02.2006 року №170.

8. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджена наказом Міністерства фінансів України, фонду державного майна України від 26.01.2001 року №49/21.

Размещено на Allbest.ru