Облік основних засобів
Класифікація та економічний зміст основних засобів, їх оцінка та облік. Інвентаризація основних засобів та методи нарахування. Формування облікової політики стосовно обліку основних засобів на прикладі ТзОВ "Злагода", пропозиції щодо вдосконалення.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.01.2011 |
Размер файла | 131,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
67
27
Размещено на http://www.allbest.ru/
67
Зміст
- Вступ
- Розділ І. Теоретичні основи обліку основних засобів
- 1.1 Класифікація та економічний зміст основних засобів
- 1.2 Оцінка основних засобів
- 1.3 Облік надходження основних засобів
- 1.4 Облік вибуття основних засобів
- 1.4.1 Вибуття основних засобів внаслідок реалізації основних засобів
- 1.4.2 Вибуття основних засобів внаслідок ліквідації об'єктів основних засобів
- 1.4.3 Вибуття основних засобів внаслідок безоплатної передачі основних засобів
- 1.5 Інвентаризація основних засобів
- 1.6 Методи нарахування амортизації основних засобів
- Розділ ІІ. Організація обліку на підприємстві
- 2.1 Загальна характеристика підприємства
- 2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Злагода"
- 2.3 Формування облікової політики стосовно обліку основних засобів
- 2.4 Первинний облік основних засобів
- Раздел III. Шляхи вдосконалення обліку основних засобів в ТзОВ "Злагода"
- 3.1 Шляхи подолання проблем в обліку основних засобів в ТзОВ "Злагода"
- 3.2 Пропозиції щодо вдосконалення обліку основних засобів в ТзОВ "Злагода"
- Висновки та пропозиції
- Список використаної літератури
Вступ
В сучасних умовах господарювання керівництво підприємств, а також їх ділові партнери прагнуть одержати релевантну інформацію про стан і використання основних засобів. Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" таку інформацію має містити фінансова звітність. Насправді, поточний бухгалтерський облік і фінансова звітність не завжди надають реальні дані про основні засоби, через що втрачають свою корисність для внутрішніх і зовнішніх користувачів.
Основними причинами такої ситуації є слабка методична розробленість Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також формування підприємствами необґрунтованої облікової політики, у тому числі й стосовно основних засобів. Крім того, суттєво знижує реальність даних про основні засоби вплив податкового законодавства на вибір способів бухгалтерського обліку.
З введенням П (С) БО підприємства одержали нові можливості у формуванні облікової політики стосовно основних засобів. Однак, деякі норми стандартів носять загальний характер, що ускладнює їх практичну реалізацію. Так, повною мірою не розкрито порядок визнання основних засобів активами підприємства, що призводить до різних тлумачень їх сутності. Недосконалість способів оцінки результатів поліпшення основних засобів значно ускладнює облік витрат на їх відновлення та поліпшення. Формування облікової політики стосовно основних засобів здійснюється без дотримання принципу наукового обґрунтування її положень, в результаті на підприємствах не реалізується право вибору щодо переоцінки основних засобів, встановлення способів амортизації, визначення термінів корисного використання і ліквідаційної вартості об'єктів.
Питання обліку операцій з основними засобами стали предметом дослідження вчених-економістів, а саме: М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, Н.Г. Виговської, В.Г. Горелкіна, Н.М. Гуляєвої, І.П. Житньої, Я.Д. Крупки, М.В. Кужельного, Л.О. Леонової, М.С. Пушкаря, Ю.Д. Чацкіса, В.Г. Швеця, Я.В. Соколова, А. Є. Фукса, Й. Бетге, М.Р. Метьюса, М.Х.Б. Перера, Ж. Рішара, Е.С. Хендріксена, М.Ф. Ван Бреда та інших. Проведені ними дослідження проблем теоретичного та практичного характеру вплинули на розвиток теорії обліку. Так, велика увага приділялася розкриттю сутності основних засобів, порядку документального оформлення операцій з ними, проблемам амортизації, ремонту та поліпшення основних засобів. Однак, питання оцінки й обліку основних засобів досліджуються з позиції їх впливу на собівартість виробленої продукції або на розмір прибутку до оподаткування. При цьому недостатня увага приділяється підвищенню реальності обліково-економічної інформації про наявність і використання основних засобів. Потребують удосконалення діюча методика обліку операцій надходження, дооцінки, відновлення, поліпшення основних засобів, а також способи їх амортизації. Залишаються невирішеними організаційно-методичні проблеми формування облікової політики щодо даного об'єкта обліку.
Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення методики бухгалтерського обліку й формування облікової політики щодо операцій з основними засобами.
Об'єктом дослідження є існуюча система бухгалтерського обліку та порядок формування облікової політики стосовно основних засобів. Предметом дослідження є питання методики бухгалтерського обліку операцій з руху, відновлення, поліпшення й амортизації основних засобів і формування облікової політики щодо них.
В процесі написання курсової роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і специфічні методи пізнання. У роботі використовувалися: методи логічного аналізу, індукції і дедукції (при уточненні економічної сутності основних засобів, при визначенні принципу облікової політики), евристичний метод експертної оцінки і контрольних питань (при дослідженні стану обліку основних засобів на підприємствах), метод порівняльного аналізу (при встановленні переваг і недоліків різних способів оцінки основних засобів), метод системного вивчення господарських процесів (при розробці напрямів удосконалення форм первинних документів з руху основних засобів), економіко-статистичні методи обробки інформації: середні величини, динамічні ряди, кореляційно-регресійний аналіз (при побудові моделей встановлення вартісного ліміту основних засобів та визначення суттєвого розміру витрат на їх відновлення), метод експертних оцінок (при розробці методики встановлення способів амортизації основних засобів).
Інформаційною базою для написання курсової роботи є законодавчі та нормативні документи України, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку основних засобів, спеціалізовані періодичні видання, первинні документи, облікові регістри та форми звітності досліджуваних підприємств.
Розділ І. Теоретичні основи обліку основних засобів
1.1 Класифікація та економічний зміст основних засобів
Методологію обліку основних засобів і порядок їх розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" №92 від 27.04.2000 р.
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). [14, с.1 - 2]
Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". [17, c.1]
Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".
За дебетом рахунка 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. [28, c.285 - 299]
Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки: [17, c.2]
· 101 "Земельні ділянки"
· 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"
· 103 "Будинки та споруди"
· 104 "Машини та обладнання"
· 105 "Транспортні засоби"
· 106 "Інструменти, прилади та інвентар"
· 107 "Робоча і продуктивна худоба"
· 108 "Багаторічні насадження"
· 109 "Інші основні засоби"
Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього [35, c.65 - 66}; або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин (компонентів), які мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з них частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
До основних засобів відносяться:
будови, споруди, обладнання, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар та інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується v зв'язку із їх зносом, та ін.;
сільськогосподарські машини і обладнання, робочі та продуктивні тварини, будівельний механізований інструмент та бібліотечні фонди - незалежно від вартості:
капітальні вкладення у багаторічні насадження, на покращання земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) та у орендовані будови, споруди, обладнання та інші об'єкти, що відносяться до основних засобів. [12, c.248 - 253]
Капітальні вкладення у багаторічні насадження, покращання земель включаються до складу основних засобів щорічно у сумі витрат і відносяться до прийнятих в експлуатацію площадок, незалежно від ступеня готовності всього комплексу робіт.
Завершені капітальні витрати у орендовані будови, споруди, обладнання та інші об'єкти, що відносяться до основних засобів, зараховуються орендарем до власних основних засобів у сумі фактичних витрат, якщо інше не передбачено договором оренди.
Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.
Основні засоби в Україні можна класифікувати: за їх функціональним призначенням; за галузевою ознакою: [31, c.16 - 18]
за використанням;
за ознакою належності;
за натурально-матеріальним складом.
За функціональним призначенням розрізняють:
виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.
Більша частина основних засобів належить до галузі ''Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ та ін.) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі ''Сільське господарство" тощо.
У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі (непромислові).
До промислово-виробничих основних засобів належить: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.
Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових погреб населення.
За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються). [25, c.21 - 25]
Істотне значення в обліку основних засобів має поділ їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.
1.2 Оцінка основних засобів
Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх грошової оцінки - за первісною, залишковою, відновлюваною і ліквідаційною вартістю.
Залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і сумою зносу за весь строк експлуатації об'єкта. Оцінка по залишковій вартості використовується при розробці планів відтворення основних засобів і для нарахування зносу.
Первісна вартість - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення. [14]
Відновлювана вартість - є вартістю відтворення основних засобів в сучасних умовах.
Відповідно до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.99 №15299/99 всі сільськогосподарські підприємства, що під дію цього Указу повинні провести уточнення вартості майна. Уточнення оцінки основних засобів сільськогосподарських підприємств здійснення з метою:
відображення їх реальної вартості в бухгалтерському обліку, визначення реальної ціни виробництва
визначення реального розміру індивідуальних майнових паїв членів трудових колективів при паюванні підприємств.
визначення реального розміру індивідуальних майнових паїв членів трудових колективів при паюванні підприємств;
об'єктивного розподілу доходів (отримання дивідендів);
облік основний засіб
встановлення заставної вартості майна, страхування та оподаткування.
Зміна первісної (відновлювальної) вартості основних засобів проводиться у випадках індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування основних засобів.
Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп основних засобів може проводитися щорічно згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок.
Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів по закінченню періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об'єкту.
Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначаються на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обгрунтовано визначити ту частину вартості об'єкту, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством [29, c.284 - 287]. Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.
Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання відповідних об'єктів, тобто використання для ведення одного і того ж або аналогічного виду діяльності.
Переоцінка основних засобів бюджетних установ проводиться тимчасовою комісією з переоцінки, яка назначається наказом керівника установи і в склад якої входять:
заступник керівника установи (голова комісії);
головний бухгалтер чи його заступник;
керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують основні засобів;
особи, на яких покладена відповідальність за збереження основних засобів;
інші посадові особи (на розсуд керівника установи).
Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці основних засобів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потребуються. При встановленні цін на однотипні предмети, вони (ціни) у межах однієї установи повинні бути однаковими.
Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься одразу на видатки установи [41, c.122 - 123].
1.3 Облік надходження основних засобів
Основні засоби підприємства можуть набувати внаслідок:
купівлі у інших підприємств;
внеску до статутного капіталу засновників підприємства;
власного виготовлення;
обміну на інший актив;
безоплатного отримання.
Основні засоби відображаються по дебету рахунка 10 в момент їх надходження на підприємство, але лише у випадку, якщо об'єкт основний засіб:
не потребує монтажу;
вводиться в експлуатацію відразу ж після надходження на підприємство.
У цьому випадку кореспонденція рахунків буде такою:
Таблиця 1.1.
Кореспонденція обліку надходження основних засобів
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
Дебет |
Кредит |
Сума |
|||
1 |
Отримано ти введено в експлуатацію попередньо оплачений об'єкт основні х засобів, що не потребує монтажу |
101-109 |
631 |
5658 |
|
2 |
Отримано від підзвітної особи та введено в експлуатацію об'єкт основних засобів, то не потребує монтажу |
101-109 |
372 |
4586,5 |
|
3 |
Отримано та введено в експлуатацію попередньо оплачений об'єкт основних засобів, що не потребує монтажу, як відшкодувати заподіяного збитку |
101-109 |
375 |
2365,2 |
|
4. |
Введено в експлуатацію об'єкт основних засобів, що не потребує монтажу, отриманий від члена кредитної спілки в погашення позички |
101-109 |
376 |
3452,6 |
|
5. |
Введено в експлуатацію об'єкт основі цех засобів, що не потребує монтажу, який повернуто зі спільної діяльності |
101-109 |
377 |
235,6 |
|
6. |
Введено в експлуатацію об'єкт основних засобів, що не потребує монтажу, отриманий як пайовий внесок від членів споживчого товариства, житлового будівельного колективу, кредитної спілки або інших аналогічних підприємств |
101-109 |
41,46 |
4582,1 |
Якщо об'єкт основних засобів не відповідає вищевказаним вимогам, тоді для відображення надходження основних засобів використовується рахунок 15 "Капітальні інвестиції". Капітальні інвестиції - це витрати, понесені підприємством у зв'язку із придбанням необоротних активів [30, c.155 - 159]. Практично в усіх випадках витрати на придбання або виготовлення основних засобів накопичуються по дебету рахунку 15 "Капітальні інвестиції" із кредитів витратних рахунків (в т. ч. авансові платежі для фінансування капітального будівництва), а при введенні в експлуатацію об'єкта основних засобів ці витрати списуються у дебет рахунку 10 проведенням:
Дебет 10 "Основні засоби" Кредит 15 "Капітальні інвестиції".
Купівля основних засобів виробничого характеру залежно від терміну оплати відображається такими бухгалтерськими проведеннями (Табл.1.2.):
Таблиця 1.2.
Кореспонденція обліку купівлі основних засобів
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
Дебет |
Кредит |
Сума |
|||
Перша подія - отримання об'єкта основних засобів |
|||||
1 |
Отримано основні засоби від постачальники (підрядника) |
152 |
631 |
5648,5 |
|
2 |
Відображено суму податкового кредиту |
641 |
631 |
620,4 |
|
3 |
Відображено отримання транспортних, посередницьких, страхових, реєстраційних та інших послуг, пов'язаних з придбанням основних засобів |
152 |
685 |
545,6 |
|
4 |
Відображено суму податкового кредиту |
641 |
685 |
110,1 |
|
5 |
Відображено витрати на заробітну плату працівникам, що йотують основні засоби |
152 |
661 |
4563,5 |
|
6 |
Відображено нарахування на заробітну плату |
152 |
65 |
9857,9 |
|
7 |
Введення об'єкта основних засобі" в експлуатацію |
10 |
152 |
2356,1 |
|
8 |
Перераховано оплату постачальнику (підряднику) |
631 |
311 |
856,9 |
|
9 |
Відображено оплату послуг |
685 |
311 |
1256,8 |
|
Перша подія - оплата об'єкта основних засобі" |
|||||
1 |
Перераховано аванс постачальнику (підряднику) |
371 |
311 |
2456 |
|
2 |
Відображено виникнення податкового кредиту по ПДВ |
641 |
644 |
456,8 |
|
3 |
Отримано основні засоби від постачальника (підрядника) |
152 |
631 |
2568,6 |
|
4 |
Відображено суму податкового кредиту |
644 |
631 |
512,8 |
|
5 |
Відображено отримання транспортних, посередницьких, страхових, реєстраційних та інших послуг, пов'язаних з придбанням основних засобів |
152 |
685 |
2546,1 |
|
6 |
Відображено суму податкового кредиту |
641 |
685 |
519,2 |
|
7 |
Відображено витрати на заробітну плату працівникам, що монтують основні засоби |
152 |
661 |
5126,0 |
|
8 |
Відображено нарахування на заробітну плату |
152 |
65 |
5126,0 |
|
9 |
Введення об'єкта основних засобів в експлуатацію |
10 |
152 |
3126,2 |
|
10 |
Здійснено оплату послуг |
685 |
311 |
2546,1 |
|
11 |
Відображено взаємозалік заборгованостей |
631 |
371 |
2568,6 |
При формуванні статутного капіталу підприємства його учасники вносять свою частку не тільки грошовими коштами, але й майном (в т. ч. основними засобами). При створенні підприємства декларується розмір статутного капіталу, що відображається по кредиту рахунка 40 "Статутний капітал" та одночасно відображається заборгованість кожного засновника перед статутним капіталом по дебету відповідного субрахунку рахунка 46 "Неоплачений капітал". В міру погашення заборгованості рахунок закривається [33, c.5 - 6].
Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. (Табл.1.3.)
Таблиця 1.3.
Кореспонденція обліку внесення основних засобів в статутний фонд
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
Дебет |
Кредит |
Сума |
|||
1 |
Відображено заборгованість засновника |
46 |
40 |
2561,3 |
|
2 |
Відображено внесення засновником основного засобу до статутного фонду |
152 |
46 |
2661,8 |
|
3 |
Витрати на перевезення основних засобів |
152 |
685 |
185,6 |
|
4 |
Відображено податковий кредит |
641 |
685 |
37,9 |
|
5 |
Здійснено оплату транспортних послуг |
685 |
311 |
185,6 |
|
6 |
Відображено введення основного засобу в експлуатацію |
10 |
152 |
2661,8 |
Основний засіб може бути придбаний в результаті обміну на інший актив. Собівартість такого основного засобу оцінюється за справедливою вартістю отриманого активу, що дорівнює справедливій вартості переданого активу з поправкою на будь-яку суму грошей чи грошових активів, що була передана. Обмін поданими об'єктами основних засобів, що мають однакову справедливу вартість, відображається так (Табл.1.4.):
Таблиця 1.4.
Кореспонденція обліку придбаних основних засобів
№п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
Дебет |
Кредит |
Сума |
|||
1. |
Передача основних засобів іншому підприємству |
361 |
742 |
1123,3 |
|
2. |
Виникнення податкового зобов'язання |
742 |
641 |
225,6 |
|
3. |
Списання залишкової вартості основних засобів |
972 |
10 |
265,8 |
|
4. |
Отримання основних засобів |
15 |
631 |
1562,2 |
|
5. |
Відображено податковий кредит |
641 |
631 |
325,1 |
|
6. |
Введено об'єкт основних засобів в експлуатацію |
10 |
15 |
1562,2 |
|
7. |
Проведено взаємозалік заборгованостей |
631 |
361 |
325,1 |
1.4 Облік вибуття основних засобів
1.4.1 Вибуття основних засобів внаслідок реалізації основних засобів
Продаж основних засобів (у тому числі повністю зношених) здійснюється тільки через аукціони чи біржі. Продаж основних засобів, вартість яких перевищує розмір 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проводиться за умови обов'язкового погодження з органами, уповноваженими розпоряджатися цим майном. Суми, отримані установами від продажу чи демонтажу основних засобів (крім будівель і споруд), залишаються у розпорядженні підприємства з правом їх подальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання нових засобів того ж призначення. При цьому кошти, отримані від реалізації та розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних коштів, використовуються після сплати податків, встановлених законодавством. Суми, отримані підприємством від продажу чи демонтажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого ці підприємства утримуються [32, c. 19 - 20].
Операція продажу основних засобів передбачає отримання доходу за проданий об'єкт. Дохід від реалізації основних засобів відображається на кредиті субрахунку 742 "Дохід від реалізації необоротних активів". По дебету цього субрахунку відображається сума непрямих податків (в т. ч ПДВ).
Залишкова вартість об'єкта основних засобів, що продається, списується на витрати періоду в дебет субрахунку 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів". У дебет цього рахунка списуються також усі витрати, пов'язані з реалізацією об'єкта основних засобів (Табл.1.5.).
Таблиця 1.5.
Кореспонденція обліку вибуття основних засбів внаслідок продажу
№ п\п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
Дебет |
Кредит |
Сума |
|||
1 |
Відображено дохід від реалізації основних засобів |
361 |
742 |
8562,3 |
|
2 |
Відображено податкові зобов'язання по ПДВ (при реалізації виробничих основних засобів) |
742 |
641 |
1712,9 |
|
3 |
Списано знос реалізованих основних засобів |
131 |
10 |
6523,2 |
|
4 |
Відображено собівартість реалізованих основних засобів |
972 |
10 |
8562,3 |
|
5 |
Списано витрати пов'язані з реалізацією основних засобів |
972 |
31, 66, 65 |
123,6 |
|
6 |
Списано витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів на фінансовий результат |
793 |
972 |
123,6 |
|
7 |
Списано доходи від реалізації на фінансовий результат |
742 |
793 |
8562,3 |
|
8 |
Надійшла оплата від покупців |
311 |
361 |
8562,3 |
1.4.2 Вибуття основних засобів внаслідок ліквідації об'єктів основних засобів
Ліквідація об'єкта основних засобів праці здійснюється у випадку, коли такий об'єкт перестав відповідати критерію активу. Нагадаємо, що відповідно до П (С) БО і актив - це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, використання якого, як очікується, призведе до одержання економічної вигоди в майбутньому.
Невідповідність критерію активу може наступити внаслідок:
і) поломки;
2) зносу:
2.1.) фізичного;
2.2.) морального.
Як бачимо, невідповідність критерію активу не обов'язково має бути пов'язана з повним фізичним зносом об'єкта основних засобів. Отже, цілком можлива ситуація, коли ліквідації підлягає об'єкт, по якому не в повному обсязі нарахована амортизація.
Для підтвердження невідповідності того або іншого об'єкта основних засобів і здійснення його ліквідації за наказом керівника підприємства створюється комісія. В деяких випадках для підтвердження невідповідності конкретного об'єкта основних засобів, критерію активу необхідне залучення спеціалізованих експертних організацій, оплата послуг яких відноситься на витрати, пов'язані з ліквідацією даного об'єкта. Як правило, ліквідація об'єкта основних засобів призводить до одержання доходів у вигляді матеріальних цінностей, отриманих у результаті розбирання та ліквідації об'єкта [35, c.132]. В наступному вони використовуються всередині підприємства або реалізуються на сторону. Розглянемо кореспонденцію в Табл.1.6.
Таблиця 1.6.
Кореспонденція обліку вибуття основних засобів внаслідок ліквідації
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
Дебет |
Кредит |
Сума |
|||
1 |
Списано знос ліквідованих основних засобів |
131 |
10 |
1245,3 |
|
2 |
Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів |
976 |
10 |
125,4 |
|
3 |
Відображено витрати па зарплату працівникам, що ліквідовують основні засоби |
976 |
66,65 |
1542,3 |
|
4 |
Оприбутковано матеріали від ліквідації основних засобів |
20 |
746 |
1225,4 |
|
5 |
Відображено суму непрямих податків |
976 |
64 |
123,6 |
|
6 |
Списано залишкову вартість основних засобів на фінансові результати |
793 |
976 |
125,4 |
|
7 |
Списано доходи від ліквідації на фінансові результати |
746 |
793 |
1225,4 |
1.4.3 Вибуття основних засобів внаслідок безоплатної передачі основних засобів
Реалізація основних засобів шляхом безоплатної передачі дозволяється лише бюджетним установам:
у межах одного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади - установам, що утримуються за рахунок державного бюджету;
у межах одного бюджету - установам, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Відповідно до Положення про порядок передачі державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.96 p. N 678, передача майна, здійснюється таким чином:
а) цілісних майнових комплексів установ, об'єктів незавершеного будівництва, окремих інвентарних об'єктів із загальнодержавної власності у власність адміністративно-територіальних одиниць та навпаки - відповідно до чинного законодавства;
б) об'єктів незавершеного будівництва, окремих інвентарних об'єктів, що належать установам (будівель, споруд, машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів) із сфери управління одних центральних органів виконавчої влади, до сфери управління інших центральних органів виконавчої влади - на підставі рішень цих органів і за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України;
в) основних засобів із власності одних адміністративно - територіальних одиниць у власність інших адміністративно - територіальних одиниць - на підставі рішень органів, уповноважених розпоряджатися майном відповідних адміністративно - територіальних одиниць;
г) основних засобів одних установ іншим установам, що належать до сфери управління одних і тих же центральних органів виконавчої влади - на підставі рішень цих органів. У випадках передачі основних засобів, що були в експлуатації, в документах вказується їх первісна вартість та сума нарахованого зносу.
В результаті здійснення безоплатної передачі об'єктів основних засобів у бухгалтерському обліку відображаються тільки витрати. Доходів у результаті здійснення таких операцій підприємство не одержує [36, c.6 - 7].
Документальне оформлення безоплатної передачі об'єкта основних засобів здійснюється в тому самому порядку, як і при звичайному продажі.
Безоплатна передача основних засобів іншому підприємству оформляється такими бухгалтерськими проведеннями:
Таблиця 1.7.
Кореспонденція обліку безоплатної передачі основних засобів
№ п/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
|||
Дебет |
Кредит |
Сума |
|||
1 |
Зменшено вартість основних засобів на суму зносу |
131 |
10 |
236,5 |
|
2 |
Відображено списання залишкової вартості основного засобу |
976 |
10 |
865,4 |
|
3 |
Відображено податкове зобов'язання |
976 |
641 |
165,4 |
1.5 Інвентаризація основних засобів
Інвентаризація основних засобів в підприємствах проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарне матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69.
Інвентаризація основних засобів має проводитися не рідше одного разу на рік (але не раніше 1 жовтня). Інвентаризацію будівель, споруд та інших нерухомих об'єкті основних засобів дозволено проводити один раз у три роки, а бібліотечних фондів - одні раз у 5 років, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим [21, c.10 - 12]:
* при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в AT, а також в інших випадках передбачених законодавством;
* перед складанням річного звіту, крім майна, цінностей і зобов'язань, інвентаризацій якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року;
* у разі зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
* під час виявлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день виявлення таких фактів);
* за рішенням судово-слідчих органів;
* у разі стихійного лиха, пожежі, аварії та в інших випадках, передбачених законодавством.
Інвентаризацію основних засобів проводить комісія, призначена наказом керівника підприємства, з компетентних осіб, які знають об'єкт інвентаризації, ціни, первинний облік. Очолює комісію керівник або його заступник.
Результати інвентаризації записують в інвентаризаційну відомість (ф. інв-І), яку складають за кожним місцезнаходженням об'єкта посадові особи, відповідальні за їх збереження [33, c.4 - 6]. Форма опису забезпечує відображення даних інвентаризації на три дати з метою скорочення обсягу робіт під час щорічного проведення інвентаризації основних засобів. При виявленні об'єктів основних засобів, які не взяті на облік, або при виявленні недостачі складають належні акти.
Об'єкти основних засобів, які раніше не були прийняті на облік, оцінюють за відновною вартістю і зараховують до складу інших доходів від звичайної діяльності.
Недостача обєктів основних засобів за залишковою вартістю списується з кредита рахунка 10 "Основні засоби" на дебет рахунка 976 "Списання необоротних активів". Сума зносу, нарахована по цих об'єктах, відображається записом по дебету рахунка 131 "Знос основних засобів" і кредиту рахунка 10 "Основні засоби". Після прийняття рішення керівником (власником) підприємства сума завданих збитків від недостачі (псування) основних засобів відноситься на рахунок винних осіб записом:
Д-т pax.375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"
К-т pax.716 "Відшкодування раніше списаних активів".
Якщо на час виявлення недостачі основних засобів винні особи не були встановлені, то вартість таких засобів відображається на забалансовому рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Після встановлення винуватців недостачі (псування) основних засобів сума, що підлягає відшкодуванню, відображається по дебету рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" і кредиту рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" з одночасним списанням цієї суми з кредита рахунка 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".
Сума, що підлягає відшкодуванню, визначається згідно з вимогами Порядку оцінки збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (з доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.02.97 № 1402). Згідно з цим Порядком розмір збитку від недостачі основних засобів визначається виходячи з балансової вартості основних засобів (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% їх балансової вартості на день виявлення недостачі з урахуванням індексів інфляції, - відповідного розміру ПДВ і акцизного збору (по підакцизних засобах) за формулою
Рз = [ (Бв - А) - Іінф + ПДВ +Аз] · 2
де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф - загальний індекс інфляції (визначений Держкомстатом України); ПДВ - податок на додану вартість; Аз - акцизний збір; 2 - коефіцієнт, який застосовується до визначеної суми <по недостачі основних засобів). Сума відшкодованого матеріально відповідальними особами збитку відображається по дебету рахунків 30 "Каса", 31 "Розрахунки в банках" або рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці" (якщо керівником прийнято рішення про утримання суми збитку із заробітної плати винної особи) і кредиту рахунка 375.
Із відшкодованої суми покриваються збитки підприємства по недостачі (псуванню) основних засобів, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" у кореспонденції з кредитом рахунка 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами".
Матеріали інвентаризації і рішення щодо у регулювання розходжень затверджуються керівником підприємства і підлягають відображенню в обліку того місяця, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше останнього місяця звітного року.
1.6 Методи нарахування амортизації основних засобів
У процесі експлуатації основні засоби фізично і морально зношуються. Сума нарахованого зносу (амортизації) переноситься на вартість виготовленої продукції. На суму нарахованої амортизації зменшується залишкова вартість Амортизація основних засобів - це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею [21, c.7 - 9].
Амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і впрошування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів:
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:
придбання і відгодівлю продуктивної худоби,
вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;
утримання основних фондів, що знаходяться на консервації. Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних та архівних фондів;
витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів [22, c.12 - 13].
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта.
Строк корисного використання об'єкта основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням:
очікуваного використання об'єкта, з урахуванням його потужності або
продуктивності;
фізичного та морального зносу, що передбачається;
правових та інших обмежень.
Нарахування амортизації починається при визнанні об'єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним до використання.
Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно [23, c.5 - 6].
Пояснимо деякі терміни, що використовуються при застосуванні методів амортизації основних засобів.
Вартість, що амортизується - первісна вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість - вартість об'єкта основних засобів при ліквідації.
Залишкова вартість - первісна вартість за вирахуванням суми зносу.
Знос - сума нарахованої амортизації, що перенесена на собівартість продукції (робіт, послуг).
Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.
Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням таких методів.
1. Прямолінійний метод
Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується к очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.
2. Метод зменшення залишкової вартості.
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Залишкова вартість - це різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу у попередніх періодах. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість [23, c.8 - 9].
Річна сума амортизації визначається за формулою:
АВ = 3в х На
Залишкова вартість об'єкта:
Зв = Пв - ?З
Норма амортизації визначається так:
де Зв - залишкова вартість;
?З - сума нарахованого зносу у попередніх періодах;
Пв - первісна вартість;
АВ - річна сума амортизації;
На - норма амортизації;
Т - термін корисного використання об'єкта основних засобів;
Лв - ліквідаційна вартість.
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється виходячи із строку корисного використання об'єкта і подвоюється.
АВ = 3в х На
де АВ - річна сума амортизації;
Зв - залишкова вартість;
На - норма амортизації;
Т - термін корисного використання об'єкта основних засобів
4. Кумулятмвннйметод
Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:
АВ = (Пв - Лв) х К;
де АВ - річна сума амортизаційних відрахувань;
Пв - первісна вартість;
Лв - ліквідаційна вартість;
К - кумулятивний коефіцієнт;
Тк - кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об'єкта;
?Т - сума числа років корисного використання об'єкта основних засобів.
5. Виробничий метод
Місячна сума авторизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів [23, c.9 - 10].
АВм = Ом х Ва,
де АВм - місячна сума амортизаційних відрахувань;
Ом - місячний обсяг продукції (робіт, послуг);
Ва - виробнича ставка амортизації.
де О - загальний обсяг продукції (робіт, послуг);
Лв - ліквідаційна вартість
6. "Податковий" метод
Крім вищенаведених методів, підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно з цим Законом основні засоби з метою нарахування амортизації поділяються на три групи.
До першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.
До другої групи належать автомобільний транспорт та вузли; меблі; побутові прилади; інформаційні системи, телефони, конторське та офісне обладнання, устаткування.
До третьої групи належать будь-які інші основні засоби, що не включені до першої та другої груп.
Нарахування амортизації здійснюється виходячи із залишкової вартості основних засобів та квартальної норми нарахування амортизації [22, c.6 - 8].
Норми амортизації з розрахунку на квартал встановлені в таких розмірах:
1 група - 1,25%;
2 група - 6,25%,
3 група - 3,75%.
Квартальна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою
АВкв = Зв * На
Зв - залишкова вартість; На - норма амортизації.
Податковий метод не відповідає економічній суті процесів, що відбуваються на підприємстві.
Цей метод зрівнює предмети, які мають зовсім різні терміни використання і функціональні можливості, що не призводить до економічно обгрунтованого нарахування амортизації. І основне - несумісність методології нарахування амортизації основних фондів за податковим законодавством (Закони України №283/97 - ВР від 22 травня 1997 р. та №349-1V від 24.12, 2002 р., стаття 8 "Амортизація") і бухгалтерським - за П (С) БО) 7 ''Основні засоби", №92 від 27.04.2000р.) призводить до нелогічного закінчення їх корисного використання.
Таким чином, введення "податкового обліку" основних фондів і нематеріальних активів за зовсім іншими правилами нарахування амортизації, ніж у бухгалтерському обліку, підтверджує, що поєднати бухгалтерський облік основних засобів і податковий облік основних фондів і відповідно нарахування амортизації у єдине ціле неможливо.
Методи нарахування амортизації вибираються та застосовуються підприємствами самостійно. Залежно від мети, яку підприємство ставить перед собою у зв'язку із застосуванням основних засобів, в різних виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нарахування амортизації [22, c.8 - 10].
Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.
Але на практиці основні засоби найінтенсивніше використовуються в перші роки експлуатації, і відповідно, в цей період вони найбільш: зношуються. Тому виникла потреба застосовувати методи прискореної амортизації. Прискорена амортизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку. Завдяки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизованих об'єктів основних засобів.
Кумулятивний метод амортизації, зменшення залишкової вартості і прискореного зменшення залишкової вартості - найбільш привабливі для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, яка відноситься на собівартість продукції, що виробляється, виконаних робіт, послуг. При цьому в останні роки експлуатації тих же об'єктів, коли збільшуються затрати на їх утримання і ремонт, сума амортизації, яка нараховується незначна, що балансує витрати виробництва протягом терміну використання таких основних засобів. Щодо вигідності застосування методів прискореної амортизації (зменшення залишкової вартості прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного), то висновки кожне підприємство змушене робити самостійно, враховуючи багато чинників: калькулювання цін на готову продукцію, обсяг та термін власних капітальних вкладень тощо.
Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, коли фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) можна достовірно визначити. Цей метод змушує підприємство дбати про те, щоб виробничі об'єкти постійно експлуатувалися, тим самим швидше "переносили" свою вартість на вартість готової продукції [35,c.65 - 69].
Подобные документы
Класифікація і оцінка основних засобів. Документування операцій обліку основних засобів, їх амортизація (знос). Організація первинного та бухгалтерського обліку основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік вибуття основних засобів.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 18.12.2007Економічний зміст основних засобів. Оцінка основних засобів. Облік переоцінки основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік амортизації (зносу) необоротних активів. Облік вибуття основних засобів. Облік необоротних та нематеріальних активів.
реферат [29,8 K], добавлен 12.01.2009Економічний зміст основних засобів, їх класифікація, методи оцінки та завдання обліку. Організаційно-економічна характеристика селянсько-фермерського господарства "Пролісок" Самбірського району Львівської області. Облік та контроль основних засобів.
дипломная работа [91,5 K], добавлен 06.04.2008Економічна сутність основних засобів в ринкових умовах. Облік нарахування зносу (амортизації) основних засобів. Аналіз використання основних фондів. Аудит основних засобів. Методика та організація обліку, аналізу та аудиту основних засобів в умовах АРМБ.
дипломная работа [227,1 K], добавлен 21.08.2002Основи обліку та аналізу основних засобів. Економіко-правовий аналіз, нормативна база з обліку основних засобів. Організаційно-економічна характеристика ТОВ Фроніус Україна. Система обліку і контролю основних засобів: класифікація, оцінка, амортизація.
курсовая работа [188,1 K], добавлен 17.11.2010Законодавчо-нормативні аспекти обліку основних засобів, методика та основні етапи їх обліку. Діюча практика обліку основних засобів на прикладі ВАТ "Югцемент", її аналіз та оцінка ефективності, розробка шляхів оптимізації та напрямки вдосконалення.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 12.11.2010Класифікація основних засобів. Типові форми первинного обліку ОЗ. Облік власних основних засобів. Об'єкти основних засобів, внесені в статутний капітал підприємства. Об'єкти основних засобів, придбані за рахунок використання коштів цільового фінансування.
реферат [59,0 K], добавлен 28.10.2005Основнi засоби: визначення, класифiкацiя та оцiнка. Документальне оформлення руху основних засобів та їх облік. Методи амортизації основних засобів. Порядок обліку, документування та методика проведення аналізу основних засобів на ВАТ "Черкасигаз".
курсовая работа [84,0 K], добавлен 05.04.2010Економічний зміст основних засобів, завдання їх обліку. Організаційно-економічна характеристика Корбутівського військового лісництва. Організація обліку та аналізу основних засобів на підприємстві. Їх недоліки та запропонування шляхів удосконалення.
курсовая работа [77,7 K], добавлен 17.01.2011Економічна сутність основних засобів, їх класифікація і оцінка. Основні елементи аудита основних засобів. Загальна характеристика та аналіз основних показників діяльності ТОВ "Автоекспрес". Шляхи вдосконалення ефективності використання основних фондів.
дипломная работа [177,3 K], добавлен 09.11.2013