Проблеми формування фонду електронних документів

Всі електронні видання проходять наукову обробку, інформація про них міститься у службових, читацьких каталогах та ЕК бібліотеки.

З огляду на той факт, що введення документа в науковий обіг пов'язано з його науковим опрацюванням, а інформаційні атрибути аналітичного опису документа (вихідні дані, анотація або реферат, зміст тощо) є компонентами ДПА бібліотечних і пошукових систем, технологічна обробка ЕД повинна здійснюватися за аналогією з традиційною бібліотечною технологією опрацювання вхідного документального потоку [Баркова О. Інформаційна технологія формування фонду електронних документів21, 214].

ЕД мусить пройти шлях традиційного бібліотечного опрацювання - комплектування, каталогізацію, систематизацію, аналітичне опрацювання. До технологічного опрацювання онлайнового ЕД додається процес обробки файлу документа - кодування назви файлу, архівування, розміщення у відповідному каталозі файлового сховища. Цей "шлях" завершуватиме програмно-технічне забезпечення умов мережевого використання ЕД та архівне зберігання.

У практичному аспекті подані до електронної бібліотеки першоджерела встановлюються на файловому сервері в тому форматі, у якому вони були надані інтелектуальними власниками (HTML-, PDF- чи іншому). При цьому комп'ютерні версії документів лише впорядковуються за хронологічною (рік видання або час створення ІР, що не має друкованого аналогу), видовою (книги, статті тощо) і тематичною (природничі, гуманітарні науки та ін.) ознаками. Масиви одержаних першоджерел з певною періодичністю переносяться на носії довготривалого зберігання (CD-ROM або DVD- диски).

Традиційним об'єктом обробки та збереження у бібліотеках є видання. Видання -- це документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання і містить інформацію, призначену для поширення, самостійно оформлений відповідно до вимог стандартів та інших нормативних документів і має вихідні відомості. Електронне видання є електронним записом інформації (твору) на певному фізичному носієві, розраховане на використання за допомогою засобів обчислювальної техніки [Антоненко І. Електронні ресурси як об'єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення / І.Антоненко, О.Баркова // Бібл. вісн. -- 2004. -- N 2. -- С. 11-2214, 14].

Відповідно до ГОСТ 73.83-2001 електронне видання -- це ЕД (група ЕД), які пройшли редакційно-видавниче опрацювання, призначені для розповсюдження у незмінному вигляді, які мають вихідні відомості. Це визначення вміщує такі типи електронних видань: текстове (символьне), зображувальне, звукове, програмний продукт та мультимедіа або їх комбінації, тобто відповідає визначенням ЕР, наданим в ISBD(ER), UNIMARC, AACR2 [Антоненко І. Електронні ресурси як об'єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення / І.Антоненко, О.Баркова // Бібл. вісн. -- 2004. -- N 2. -- С. 11-2214, 14].

Формат ЕД має відповідати вимогам розширених засобів його перегляду. Це можуть бути файли текстових редакторів, електронних таблиць, малюнків тощо. Для редагування і перегляду таких документів на робочих місцях застосовуються відповідні програми, зокрема для текстових документів використовуються формати PDF, PostScript та HTML.

Основні тенденції формування ЕР в ЕБ передбачають наявність трьох інформаційно-ресурсних складових, що функціонально орієнтовані на розкриття власних фондів: отримання повних текстів документів від власників інформації; пошук у світовому документному інформаційному потоці; розширення структури фонду за рахунок паралельного опрацювання ЕР мережі Інтернет шляхом створення метаданих у вигляді довідника.

Для формування ФЕД та ДПА ЕБ оптимальним є технологічний процес, що ґрунтується на конвеєрній обробці документального потоку з використанням автоматизованої бібліотечної ІТ, на технологічних етапах якого здійснюється доповнення бібліографічних записів рефератами наукових публікацій, систематичними індексами та електронними адресами документів.

Як при кумуляції наявних документних потоків, так і при підготовці нової інформаційної продукції бібліотеки використовують:

клавіатурний ввід даних; сканування інформації з паперових носіїв і наступне її конвертування у файл HTML- чи PDF-форматів;

конвертування комп'ютерних файлів, що представлені в довільних форматах, у HTML- або PDF-формат [Павлуша І. Електронні бібліотеки: зарубіжний досвід, питання розробки української концепції [Електр. ресурс]. - Режим доступу:43].

Технологічна схема формування ФЕД ЕБ передбачає повнотекстове розширення бібліографічних записів ЕК адресами комп'ютерних версій отриманих першоджерел. Поглиблене розкриття знань, зосереджених у фондах ЕД, здійснюється на основі використання як пошукового апарату ЕБ комплексу реферативних і авторитетних записів про суб'єкти й об'єкти системи документальних комунікацій. Для повноти комплектування ЕБ пропонується розширення структури її фонду за рахунок паралельного опрацювання ЕР мережі Інтернет шляхом створення метаданих.

Для формування повнотекстового ЕР вкрай важливим є забезпечення його збереження. Наприклад, в IПС УДФ „Бібліотека” існує для цього п'ять типів місць:

БД - документи зберігають в БД як окремі поля бінарного коду;

локальна мережа - документи зберігаються на файловому сервері локальної мережі там, де вони розміщені користувачем. Система не переписує файлів, а лише робить відповідне посилання з бібліографічного опису;

локальний CD - документ зберігається на компакт - диску, який необхідно поставити в локальний привід даної робочої станції, фактично це окремий випадок попереднього варіанту, окрім того, що шлях до приводу компакт диску задається в параметрах робочої станції;

URL - адреса в мережі Інтернет, за якою знаходиться документ;

контейнер - каталог на сервері локальної мережі, який визначається в параметрах системи.

Всі ці типи мають єдину ідею - зберігати інформацію на сервері мережі, і відрізняються лише за орієнтацією на тип серверу мережі (сервер БД, файловий сервер, сервер Інтернет), а для файлового серверу ще, і за способом визначення адреси (локально на фіксованому диску, за місцем, що визначив користувач та за місцем, що визначив адміністратор).

За одиницю зберігання ЕР запропоновано визнати матеріальний носій інформації, який забезпечуватиме його довгострокове збереження (CD-ROM, DVD тощо). Інформація на ньому фіксується у вигляді, котрий передбачає її подальше ефективне використання. Такий ЕД повинен мати вихідні дані, що реєструються у паспорті ЕР та відображаються в книзі сумарного обліку документів, а також включаються до ДПА бібліотеки.

Отже, різноманіття ЕД, що включаються до ДФ, можна виразити структурно -- це фонд документів на оптичних компакт-дисках; фонд мережевих документів ЕБ; фонд мережевих ЕД віддаленого доступу; архівний фонд ЕД.

Збереження ЕД в бібліотеках -- особлива проблема. Весь світ сьогодні переймається пошуком методів збереження цифрової спадщини. Зберігати документ у форматах, що забезпечують повну відповідність оригіналу, часто неможливо через технічні причини -- графічні формати суттєво погіршують пошук та роблять його тривалішим. Цю проблему вирішують шляхом розміщення у фондах бібліотек лише текстів документів - графіка, малюнки, фотографії при цьому губляться [Кругових С. Фонд онлайнової бібліотеки як об'єкт інтелектуальної власності // Вісн. Кн. Палати. - 2005. - №2. - С. 19-2047, 19].

До питання фізичного збереження додаються проблеми програмно-апаратної підтримки, захисту від несанкціонованого доступу, негативних впливів на обладнання та інформацію, підтримки масивів онлайнових документів у актуальному стані [Баркова О. Організація фонду онлайнових документів23].

Найбільш зручним з точки зору доступу до інформації та її захисту є збереження ресурсу в БД. Проте для великих за обсягом документів такий спосіб спричиняє суттєве збільшення БД, що не завжди бажано і з економічної, і з технічної точки зору. Збереження на файловому сервері локальної мережі потребує відповідного права доступу на рівні мережевої файлової системи (для спеціалістів бібліотеки - на запис, користування і знищення, для користувачів - на перегляд). Збереження на локальному CD орієнтовано на таку технологію, коли читачеві видається компакт-диск для роботи з локального приводу. Контейнер дозволяє організувати автоматичну компресію (декомпресію) документів з метою економії місця, а в усьому іншому - схожий на два попередні. URL - відкриває можливість робити посилання з бібліографічного опису документу на його зміст в мережі Інтернет, що, при наявності стійкого зв'язку, постійній готовності відповідного серверу мережі, є найзручнішим [Степаненко І. До питання формування повнотекстового електронного ресурсу http://library.kr.ua/conference/stepanenko.html 47].

Що стосується компакт-дисків, аналіз доступних з літератури даних показав, що основним критерієм оцінки пошкодження компакт-диску виступає некоригована частота появи похибок чи частота появи блоків з помилками. При «штучному старінні» в одному випадку диски піддавалися дії тільки високих температур, а в іншому -дії температури та відносної вологості повітря [Муха Л.Збереження бібліотечно-інформаційних фондів: традиційні та нові підходи / Муха Л., Добрусына С., Затока Л. // Бібл. вісн. - 2007. - №6. - С. 39-41, 39].

Але поки найнадійнішим носієм інформації прийнято рахувати мікрофільм, виготовлений на галогенідосрібній основі і що зберігається в спеціальних умовах. Тому переважно в даний, можливо перехідний, період використовувати гібридні технології збереження електронної інформації, тобто об'єднуючі переваги різних її носіїв [Хахалева Н.И. Формирование библиотечного фонда в электронной среде: концептуальный подход// Библиотековедение. -2006. - №3. - С.38-4184, 41].

Одним із ключових принципів роботи онлайнових бібліотек є також контроль якості інформації, яку вони надають користувачеві. Оцінка ІР з точки зору повноти, достовірності та об'єктивності наданих даних має в інформаційному середовищі таке ж значення, як і в традиційних бібліотеках. Зберігати документ у форматах, що забезпечують повну відповідність оригіналу, часто неможливо через технічні причини -- графічні формати суттєво погіршують пошук та роблять його тривалішим. Цю проблему вирішують шляхом розміщення у фондах бібліотек лише текстів документів - графіка, малюнки, фотографії при цьому губляться.

Інформування користувачів про нові надходження до ФЕД запропоновано здійснювати шляхом: створення періодичних рекламно-інформаційних видань (наприклад, збірник нових надходжень до ФЕД) в електронному та друкованому варіантах; організації рекламних акцій на виставках нових надходжень документів до БФ та під час проведення відповідних заходів; відображення відомостей про ЕР у загальнобібліотечному ЕК з позначкою "ЕР" або "ЕД"; представлення розширеної інформації на Веб-сайті бібліотеки [Павлуша І.А. Створення та розвиток електронних бібліотек в Україні: бібліотекознавчий аспект (кінець XX -- початок XXI ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 [Електронний ресурс]. - Режим доступу57].

Виділення процесів, процедур і операцій сприяє правильній організації і послідовному здійсненню роботи з формування ФЕД, дає можливість виконувати її в установленому порядку; аналізувати стан роботи щодо створення, упорядкування і зберігання фонду; вдосконалювати її шляхом упровадження механізації та автоматизації; диференціювати планування і нормування праці, правильно розподілити між бібліотечними працівниками різні етапи роботи тощо [Васильченко М.П. Бібліотечні фонди25, 24].

Отже, сучасний процес формування ФЕД - це створення постійно діючої системи завдяки ефективності всіх технологічних процесів, що складають сам процес формування. Налагодженість технологічних процесів, серед яких основними є: комплектування, облік та обробка, розміщення та збереженість фонду - сприяє перетворенню ФЕД на систематизоване зібрання.

Розділ 2. Формування ФЕД у РДОБ

2.1 Підходи до формування ФЕД

Вагомого значення формування ФЕД надається у Рівненській ДОБ. Це завдання реалізується в межах регіональної програми інформатизації бібліотечної галузі. Ця програма визначена у відповідності до завдань Національної та Галузевої програм інформатизації, затверджена обласним управлінням культури і погоджена з керівниками регіональних програм. Галузевим інформаційно-аналітичним центром програми визначено Рівненську державну обласну бібліотеку (РДОБ). Головною метою Програми є інформатизація бібліотечної галузі, досягнення якісно нового рівня, повноти і оперативності задоволення ІП населення документальними ресурсами, які акумульовані у сукупному БФ бібліотек регіону і у світовій мережі Інтернет [Ярощук В.П. Історія комп'ютерізації ОУНБ: етап інтенсифікації / В.П. Ярощук // Пріоритети діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки/ Наук, ред В.П. Ярошук; ред. Л.Г. Сахнюк - Рівне: Волинські обереги, 2006. -116 с93, 14].

Використовуючи Інтернет та БД на СD бібліотека комплектує розподільний фонд, який складається із власне фонду первинних документів на традиційних носіях та віртуальних документів. Останні включають електронні видання, вільно доступні у мережі, або винесені в окрему БД, або до яких бібліотека має право доступу і надає цю можливість своїм користувачам. По відношенню до всього розподільного фонду, (а отже і до електронних видань) бібліотеки виконують ті ж функції, що і до традиційного: формувати розподільний фонд, систематизувати, створювати каталоги, популяризувати, виконувати замовлення по МБА. Функція збереження виконується відповідно до діючого законодавства, яким визначено правовий аспект проблеми зберігання ретроспективного віртуального фонду і забезпечення доступу до нього (під час припинення передплати на періодичні видання).

Підфонд ФЕД РДОБ функціонує як складова частина (підфонд) загального фонду бібліотеки. Він складається з двох частин: перша - це сукупність документів, що є в наявності в бібліотеці (розташовані на її веб-сайті і у масиві компакт-дисків), друга частина - документи, що функціонують поза межами бібліотеки на віддалених сайтах Інтернет, але на певних умовах надаються в користування її користувачам.

ФЕД РДОБ -- універсальне у видовому та тематичному аспектах зібрання електронних публікацій.

Структурно ЕР налічують: видання на компакт-дисках та фонд повнотекстових ЕД.

ФЕД складають локальні та мережеві ЕД.

Фонд мережевих ЕД складається з БД повнотекстових ЕД, які знаходяться на Веб-сайті РДОБ, а також БД повнотекстових документів веб-порталів:

«Освітній навігатор»;

«Історична Волинь».

«Регіональний портал «Рівненщина»;

Фонд локальних ЕД містить:

БД повнотекстових документів ЕБ;

БД "Ліга-Закон-Еліт".

В тому числі до нього входить електронна інформація на дисках CD і DVD.

З накопиченням БД на CD постає проблема організації інформації про них. Тому створюють електронні путівники, які орієнтують у виборі БД обслуговуючий персонал та користувачів бібліотеки.

Інформатизацію технологічних процесів в РДОБ розпочато у 1990 році з придбанням перших комп'ютерів. У 1991 році створено локальну мережу автоматизованих робочих місць (АРМ): автоматизовано облік читачів і статистики; комплектування і обробки літератури; розпочато створення ЕК та організовано бібліографічний пошук в ЕК. У 1997 році організовано підключення до мережі Інтернет через комутований канал зв'язку.

Створено електронні бази даних (ЕБД): з 1991 року ЕК книг; з 1993 р. - електронну картотеку статей (ЕКС); фактографічну БД "Інформаційний портрет Рівненщини" [Ярощук В.П. Історія комп'ютерізації ОУНБ: етап інтенсифікації / В.П. Ярощук // Пріоритети діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки93, 14].

ФЕД формується з 1998 року. Це універсальне за видовим і тематичним складом зібрання ЕД, яке включає: книги, статті з періодичних видань, зібрані в Інтернет або надані авторами; монографії з краєзнавчої тематики.

Серед них: наукові, науково-популярні, виробничі, довідкові, навчальні ЕД.

У технологічному режимі здійснюється комплектування фонду законодавчими документами в галузі бібліотечної справи, електронними версіями авторефератів дисертацій та статей з ряду періодичних видань, збірок наукових праць та матеріалів наукових конференцій вітчизняних наукових установ та вищих навчальних закладів.

Пошук ЕД та доступ користувачів до ЕД забезпечено гіпертекстовим середовищем Web-сайту РДОБ та Web-інтерфейсом на основі WWW- IRBIS.

Згідно Книзі Сумарного обліку Рівненської державної бібліотеці в розділі «Підсумки руху БФ» станом на 1. 01. 2009р. відмічено, що електронних видань (СD та DVD) в наявності 1. 865 (од.).

Розвиток інформаційної інфраструктури на базі РДОБ із застосуванням нових технологій включає вдосконалення системи поповнення БФ.

Важливе місце у формуванні ФЕД займає відділ комплектування та обробки документів, організації каталогів.

Відділ складається з:

сектору поточного комплектування документів;

сектору технічної обробки, систематизації документів та організації АК і СК;

сектору організації ЕК, БД "Корпорації";

сектору формування БД електронних текстів документів;

обмінного фонду документів;

сектору технологічного забезпечення;

експедиції.

Усі питання, пов'язані з комплектуванням, обробкою, зберіганням інформації вирішуються в комплексі та в тісному контакті з користувачами бібліотеки. На основі моніторингу задоволення читацьких потреб документами БФ проводиться аналіз складу фонду. Відділом вивчається та аналізується економічна ефективність використання друкованих видань та їх електронних аналогів, інтенсивність використання окремих видів документів на різноманітних носіях.

Впровадження засобів комп'ютеризації внесло суттєві корективи в організацію основних технологічних процесів, формування БФ, у тому числі в саме розуміння технології комплектування. Інноваційна технологія комплектування зумовлює новий підхід до накопичення документно-інформаційних ресурсів бібліотеки. Застосування новітніх ІТ допомагає відділу комплектування оперативно знайомитись з асортиментом книжкового ринку, використовуючи нові форми та джерела комплектування.

Великі можливості в організації ефективного комплектування БФ надають ресурси Інтернет. Бібліотека, маючи вихід до цієї глобальної мережі, користується не тільки повнотекстовими БД, а й ІР, спеціально призначеними для відбору, замовлення та придбання документів для БФ. Ці ресурси складаються зі спеціалізованих web-серверів для комплектаторів, онлайнових універсальних і спеціалізованих книжкових магазинів з анотованими каталогами видань і можливостями їх діалогових замовлень, серверів видавництв, книжкових дилерів і передплатних агентств, електронних версій вітчизняних та зарубіжних каталогів. Користування цими ресурсами надає відділу комплектування змогу оперативного перегляду великих обсягів інформації, що постійно циркулює та оновлюється в системі “документовидання - документорозповсюдження”, містить відомості про наявність нових видань у межах предметної області, порівняння різних версій СD-ROM та онлайнових продуктів.

Видавничі сервери пропонують передплату на поточні та архівні версії періодичних видань, які можуть регулярно надходити на сервер бібліотеки електронною поштою. Така форма документопостачання, значно дешевша ніж придбання бібліотекою друкованих видань, та ефективна в часі.

Головні завдання у комплектуванні фонду - зменшити до мінімуму час з моменту одержання інформації про книги, або навіть про їх вихід з друку до появи видання на полиці; скоротити витрати на виконання операцій по підготовці документів, а також сумарні витрати на придбання літератури, завдяки вибору найбільш дешевих джерел комплектування. Використання ЕР в бібліотеці при комплектуванні фонду дає змогу: розширити репертуар необхідних документів за рахунок використання електронних видавництв; розширити репертуар документів на нетрадиційних носіях, в т.ч. електронних періодичних видань; скоротити час на замовлення - отримання документів.

Мета автоматизації робочих процесів - це перш за все: підвищення продуктивності та ефективності праці співробітників бібліотеки і, як результат, - якісно виконана бібліотечна послуга.

Рівненська ДОБ використовує автоматизовану систему «Ірбіс», яка представляє собою типове інтегроване рішення в області автоматизації традиційних бібліотечних технологій [Карпенко С. В. Автоматизована підтримка технологічних процесів роботи відділу комплектування з обліку видань в АБІС «Ірбіс» http://library.uipa.kharkov.ua/library/Text/docladi/Karpenko.htm40].

Програмна структура БД електронного каталогу ІРБІС відповідає міжнародному формату UNIMARK, який забезпечує можливість ведення повного бібліографічного опису різних видів документів відповідно до діючого стандарту 7.1-84.

У 2003 році за програмним забезпеченням (ПЗ) "ІРБІС" розпочато наповнення ЕК, освоєно АРМ "Комплектування", та “Каталогізатор”. Зокрема АРМ “Комплектування”, передбачає виконання в автоматизованому режимі таких технічних операцій як:

збір інформації про потреби в документах від підрозділів бібліотеки;

формування замовлення на ЕД (зокрема CD-ROM та DVD); відстежування надходжень замовлених документів;

сумарний облік документів, що надходять до бібліотеки;

індивідуальний облік документів;

поповнення запису книги сумарного обліку;

глобальне коригування партій документів;

звіт по документу (накладна, акт);

звіт про надходження документів за рік;

видрукування інвентарної книги;

перенесення інформації в ЕК.

АРМ "Каталогізатор" передбачає:

бібліографічний запис;

індексування за ББК;

визначення предметної рубрики;

роздрукування карток.

Взаємопов'язані АРМ „Комплектатор" і „Каталогізатор" орієнтовані на роботу в локальній мережі.

У технологічному циклі комплектування і обробки документів автоматизовані такі процеси:

сумарний облік видань;

індивідуальний облік;

розподіл видань по структурних підрозділах;

списання документів;

отримання широкого спектру вихідних форм (інвентарна книга, звіт документів в бухгалтерію);

звіряння на дублетність;

копіювання видань;

визначення предметних рубрик [Буза Л. Ф. 24, 53].

Автоматизація комплектування забезпечує якісне формування фонду. Завдяки новим технологічним процесам відділ комплектування має можливість оперативно збирати інформацію про документи, набувати їх, враховувати, здійснювати контроль витрат і фінансової звітності. Технологічні зміни підвищили вимоги до професійного рівня співробітників [Чуниховская А. Использование электронных технологий в комплектовании / А.Чуниховская // Бібл. форум. - 2005. - №1. - С. 36-3757, 37].

ЕД мусить пройти шлях традиційного бібліотечного опрацювання -- комплектування, каталогізацію, систематизацію, аналітичне опрацювання. До технологічного опрацювання онлайнового ЕД додається процес обробки файла документа -- кодування назви файла, архівування, розміщення у відповідному каталозі файлового сховища. Цей "шлях" завершуватиме програмно-технічне забезпечення умов мережевого використання ЕД та архівне зберігання [Баркова О.В. Інформаційна технологія формування фонду електронних документів // Наук. пр. НБУВ. -- К.: НБУВ, 2002. -- Вип. 8. -- С. 209-220.21, 214].

Першим процесом при одержанні ЕД є технічна та наукова обробка документа.

Наступний процес - створення нового документа в БД комплектування - чергового запису книги сумарного обліку (КСО), номер якого присвоюється за допомогою системи. Він є ідентифікатором партії надходжень при отриманні вихідних форм і подальшої її обробки. В КСО вводиться номер акту або накладної; джерело Комплектування; дата надходження; кількість назв і примірників; сума видань (відповідає супровідному документу).

Індивідуальний облік документів здійснюється у відповідних аркушах системи ІРБІС, що складається з полів. Кожне поле має свою назву: автор, назва, серія, видавництво, ISBN. Сукупність записів автоматично формує словники за різними елементами бібліографічного опису: авторів, назв, ключових слів тощо, які забезпечують пошук інформації у БД ЕК.

Кожному документу надається код статусу „О" і присвоюється інвентарний номер, який в системі проставляється автоматично. Якщо в партії документів декілька примірників однієї назви, тоді документам надається код статусу „R", в результаті чого інвентарні номери розмножуються за допомогою системи. Наприклад: Введено 3/15, результат розмноження: 15,16,17. Такий технологічний процес дає можливість зекономити час і працювати з однією партією документів двом працівникам [Буза Л.Ф.24, 53].

Після завершення введення партії документів виконуються процеси „Глобальне корегування" і „Поповнення запису КСО". Зазначені процеси дають можливість поповнити аркуш „Дані про надходження".

Системою передбачено вилучення документів з Інвентарної книги. Зокрема, вилучаються документи, яким надається код статусу „6".

З огляду на той факт, що введення документа в науковий обіг пов'язано з його науковим опрацюванням, а інформаційні атрибути аналітичного опису документа (вихідні дані, анотація або реферат, зміст тощо) є компонентами ДПА бібліотечних і пошукових систем, технологічна обробка ЕД здійснюється за аналогією з традиційною бібліотечною технологією опрацювання вхідного документального потоку.

Окремі операції комплектування розроблені для ЕР на CD і DVD. Інші ЕД, поки що надходять до ФЕД безсистемно або у складі колекцій від авторів і колективів, тому розробка операцій комплектування для них - наступній етап. ЕД, які поповнюють БД повнотекстових документів ЕБ проходять тільки бібліографічний облік.

В РДОБ створено електронні бази даних (ЕБД): з 1991 року ЕК книг; з 1993 р. - електронну картотеку статей (ЕКС). У формуванні ЕК фахівці відділу обробки та створення бібліографічних продуктів користуються «Положенням про базу даних систематичної картотеки статей з періодичних видань та збірників електронного каталогу» (Дод.2). ЕК є основою пошукового апарату ФЕД.

Для створення ЕКС фахівці Регіонально - інформаційного центру освоїли технологію підтримки БД "Бібліограф" програмного продукту ІРБІС, а саме:

оригінальну технологію опису періодичних видань, яка забезпечує зведений опис видання в цілому;

створили БД назв періодичних видань, які надходять у РДОБ;

опанували методику опису окремого номеру періодичних видань, де вміщено відомості про статті.

засвоєно процес копіювання даних, який виключає операції повторного введення для створення аналогічних бібліографічних описів;

отримали навики з автоматизованої технології систематизації та предметизації;

опанували процеси отримання друкованої форми опису.

У бібліотеці було визначено робочу групу для створення переліку предметних рубрик та для постійної підтримки розвитку предметного рубрикатора: процесу редагування, видалення дублетних термінів, ліквідація аналогічних визначень, виправлення граматичних помилок.

Паралельно відбувалось вивчення методики пошуку релевантної інформації: опрацьовано процеси пошуку інформації за ключовими словами, предметною рубрикою, автором, назвою, роком видання, назвою періодичного видання. Набувались навички комплексного пошуку.

Опрацьовано технологію виведення інформації на "листок запиту", оформлення списку документів [Ярощук В. Історія комп'ютеризації ОУНБ: етап інтенсифікації// Пріоритети діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки59, 15].

Отже, виділення процесів, процедур і операцій у роботі з ФЕД сприяє правильній організації і послідовному здійсненню роботи з формування фонду, дає можливість виконувати її в установленому порядку; аналізувати стан роботи щодо створення, упорядкування і зберігання фонду; вдосконалювати її шляхом упровадження механізації та автоматизації; диференціювати планування і нормування праці, правильно розподілити між бібліотечними працівниками різні етапи роботи тощо.

ФЕД містить ЕД на CD і DVD, які розділяються за типами і видами. В основному це книги або аудіовізуальні документи. За типами більшість електронних видань належать до навчальної та виробничої. Серед інших електронних видань - літературно-художні та образотворчі видання. Також у ФЕД на CD і DVD входять додатки до періодичних видань «Chip», «PC World», «Компьютеры + програмы», «Сапр и графика», «Мир связи», «Мир ПК», «Компьютер пресс», «PC mah», які містять комп'ютерні програми, операційні системи, різноманітні БД.

Використання ресурсів на CD і DVD у фонді бібліотеки дає можливість:

- надати більший обсяг інформації користувачам, спростити процес її сприйняття й оброблення (на одному диску можливе розміщення декількох БД з однієї або декількох суміжних галузей);

- запобігти погіршенню фізичного стану документів на традиційних носіях;

- вивільнити приміщення бібліотеки завдяки компактності оптичних носіїв інформації [Потапенко М. Формування бази електронних інформаційних ресурсів - перший крок до створення цифрової бібліотеки // Бібл. планета. - 2004. - №3. - С.11-1242, 12].

Усі ці документи відображаються в ЕК бібліотеки.

Відділ обслуговування надає у користування CD-Rom диски, які наявні у фонді читальної зали (всього 48 прим.) з економіки, психології, екології, права, історії та іншої тематики (Дод.3).

ЕР відділу мистецтв: путівники (5); енциклопедія популярної музики (1прим); фільми (4 прим), озвучені книги на СD-ROMах (25 прим); музика на СD-ROMах (31 прим.).

Доволі різноманітна і змістовна колекція компакт-дисків „Вікна в Америку” у відділі обслуговування документами іноземної мови. Вона містить в собі інформацію про історію, географію, політичний устрій Сполучених Штатів. Найбільш популярні серед них : Info USA, American Vista Atlas, Her Heritage, Washington, DC, American History Explorer, USA Presidents тощо.

На особливу увагу заслуговують електронні версії популярних в усьому світі енциклопедій - Britannica, World Book, Grolier, Encarta, які поряд з багатою текстовою інформацією пропонують користувачеві безліч ілюстрацій, схем, аудіо- та відео фрагментів, інтерактивних компонентів, візуальних турів, а також велику кількість посилань на додаткову інформацію в Інтернеті.

Важливим електронним ресурсом є веб-сайт РДОБ, на якому знаходяться повнотекстові документи. Бібліотечний веб-сайт - це важливий елемент іміджу реальної установи з високим рівнем комфортності та інформаційних можливостей в електронному (віртуальному) світі (Дод. 4).

Вперше веб-сайт Рівненської державної обласної бібліотеки (http://libr.rv.ua) був створений в 2000 році.

Для успіху бібліотечного сайту важливим є його змістовне наповнення (content), яке охоплює різні види інформації: бібліографічну, фактографічну, повнотекстову [Волян Н.П. ВЕБ-САЙТ - СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕКИ // Пріоритети діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки: Збірник статей з досвіду роботи / Наук, ред В.П. Ярощук; ред. Л.Г. Сяхнюк - Рівне: Волинські обереги, 2006. -116с25, 58].

Усі ІР на сайті РДОБ упорядковані і легкодоступні, що стало можливим завдяки зручній системі навігації.

Розділ сайту "Електронні каталоги" містить ЕК книг РДОБ (формується з 1991 р. і містить 47649 бібліографічних описів), Зведений краєзнавчий каталог РДОБ (формується з 2003 року і містить 31134 бібліографічних описів), каталог книг іноземної літератури (формується з 2004 р. і містить 6497 бібліографічних описів). Інформуванню користувачів та бібліотекарів про періодичні видання, які передплатили бібліотеки краю в поточному році, сприяє "Зведений каталог назв періодичних видань на рік" (Дод.5).

Популяризації власних ресурсів РДОБ сприяє розділ сайту "Ресурси". Віддалені користувачі мають можливість ознайомитися з краєзнавчими документами, зокрема з повнотекстовими документами: "Календарем знаменних і пам'ятних дат Рівненщини на ... рік", "Новинами краєзнавчої літератури". Інформуванню людей з обмеженими можливостями допомагає інформаційний бюлетень "ІHBa.net", який міститься у цьому ж розділі [Волян Н.П. ВЕБ-САЙТ - СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕКИ // Пріоритети діяльності Рівненської державної обласної бібліотеки: Збірник статей з досвіду роботи / Наук, ред В.П.Ярощук; ред. Л.Г.Сяхнюк - Рівне: Волинські обереги, 2006. -116с.25, 60].

Розділ веб-сайту «Електронна бібліотека» представлений повнотекстовими документами в рубриках:

Видання РДОБ;

Природничі науки;

Техніка. Промисловість. Сільське господарство;

Охорона здоров'я;

Соціальні та гуманітарні науки;

Художня література к (Дод. 6 ).

Наприклад, в рубриці «Видання РДОБ» можна ознайомитися з бібліографічними списками з різних тем. Інші підрозділи, на жаль, практично не заповнені.

Важливим напрямком діяльності РДОБ є формування віртуальної бібліотеки книг, що вийшли друком на території краю. На сьогодні ця колекція налічує понад 20 повних текстів книг місцевих авторів і представлена у підрозділі "Книги".

Проектний підхід в організації розвитку діяльності бібліотек проявляється в засобах, що забезпечують можливість дешевше, ефективніше, швидше досягти конкретних результатів у визначені (як правило, у стислі строки) з використанням обмежених інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів.

У 2000 р. впроваджено проект "Регіональний сервер: Інформаційний портрет Рівненщини".

Мета проекту - створення на регіональному сервері відкритого інформаційного ресурсу про Рівненську область, якій містить електронну довідкову та фактографічну інформацію про історію краю, персоналії, природні ресурси, структуру управління, промисловість, сільське господарство, освіту, медицину, культуру, спорт, засоби масової інформації, міжнародні зв'язки, релігію, ринок. Крім каталогу сайтів на порталі розміщено повнотекстову інформацію про заклади, які не мають своїх сайтів, представлено об'ємний банк інформації про товари, послуги, ціни підприємств різних форм власності.

Проектом передбачено формування віртуальної бібліотеки електронних текстів документів, виданих на Рівненщині. Інформаційний продукт, розміщений на регіональному сервері, виставлено в мережу Інтернет і забезпечено необмеженим доступом до нього користувачів (Дод.7).

Один з пріоритетних напрямів -- комплектування ФЕД краєзнавчими ЕД по галузевих циклах, забезпечення тим самим відповідності складу фонду читацьким потребам, що динамічно розвиваються, і досягнення максимального використання видань, що поступають, як на друкарських, так і на електронних носіях інформації [Датская А. Информационные ресурсы: технология пополнения// Библиотека. - 2008. - №7. - С. 39-40 29, 39].

Метою проекту “Консорціуму “Історична Волинь” є створення бібліографічної бази даних (ББД), та бази даних (БД) повнотекстових документів, які відображають відомості про історичну Волинь, надання широкого доступу до неї через мережу Інтернет, залучивши джерельну базу обласних універсальних наукових бібліотек міст Житомира, Луцька, Рівного, Тернополя, Хмельницького, обласних краєзнавчих музеїв та обласних архівів на засадах корпоративної діяльності працівників цих установ (Дод.7). Проект реалізується відповідно до Законів України “Про бібліотеки та бібліотечну справу”, “Про музеї та музейну справу”, “Про Національний архівний фонд та архівні установи”, Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року”.

До бібліографічної бази даних відбираються бібліографічні записи на документи:

За видовим аспектом:

книги, брошури, цілком присвячені історичній Волині;

книги, брошури, частково присвячені історичній Волині (глави, розділи);

статті із надрукованих збірників та продовжуваних видань;

статті із періодичних видань (місцевих - журнали, газети; всеукраїнські журнали);

картографічні видання;

образотворчі видання;

документи на електронних носіях (СD).

За типами документів:

офіційні видання;

науково-дослідна література (монографії, автореферати дисертацій, матеріали наукових конференцій, збірники наукових праць, тези доповідей, статті);

науково-популярна література (вибірково, матеріали, написані на основі досліджень, вміщують важливі статистичні документи);

довідкова література (енциклопедії, довідники, словники, бібліографічні покажчики);

мемуарна література (спогади, щоденники, листування).

Змістові межі документів:

публікації про території історичної Волині.

інформація, присвячена окремим адміністративно-територіальним одиницям (повітам, містам, селам, селищам).

Хронологічні межі:

документи від найдавніших часів до сучасності;

Мовні ознаки:

включаються документи, видані українською, російською, польською та іншими мовами.

На веб-сайті РДОБ в рамках цього проекту представлена «Читальна зала» - електронні повні тексти наукової літератури, рідкісні та цінні видання (Дод. 9).

Фотогалерея представлена підрозділами:

Мапи Волині, Видатні діячі, Пам'ятки, Етнографія Волині, Пам'ятки м. Луцька, Пам'ятки м. Рівного, Волинська ікона, Пам'ятки Житомирщини, які містять образотворчими, картографічними виданнями (Дод. 10).

В теперішній час колектив бібліотеки працює над проектами «Освітній навігатор» та «Електронна бібліотека».

Сайт «Освітній навігатор», створений Рівненською державної обласною бібліотекою, спільно з Обласною бібліотекою для юнацтва, Обласною дитячою бібліотекою (Дод. 11). Мета проекту - формування інформаційно-освітнього середовища на допомогу педагогам, учням і батькам. В пропонованих розділах сайту можна знайти різноманітну інформацію з мережі Інтернет, каталог веб-посилань на ресурси освітньої тематики, матеріали підготовлені обласними бібліотеками. Основними застосованими формами кооперації є: інтеграція ресурсів, спільне формування ресурсів, інформаційний (ресурсний) обмін.

В розділі „Освітня Рівненщина” представлений кращий досвід педагогів та дослідницькі роботи учнів регіону (Дод. 12).

Всього за 2008-2009 рр. було занесено до БД 250 контентів та 647 (прим.).

За видовим аспектом це:

книги, збірники;

статті викладачів та учнів;

картографічні видання;

документи з Інтернету.

За типами документів це:

навчальні видання;

навчально - методичні видання,

довідкові видання (енциклопедії, довідники, словники).

У 2007 році розроблена Концепція ЕБ, яка ставить на меті обґрунтування основних засад та напрямків розвитку ЕБ РДОБ (Дод. 13).

Концепція визначає політику формування та представлення ЕБ і є основою для розробки профілю її комплектування, визначає пріоритети у відборі видань для переведення в електронний вигляд, вирішення технологічних проблем.

Основою роботи є “Положення про електронну бібліотеку”.

ЕБ РДОБ орієнтована на широке коло користувачів і вирішує такі основні завдання: наукове, освітнє, довідкове, просвітницьке, фондоутворювальне (ЕБ доповнює традиційний фонд бібліотеки документами, які існують тільки в електронному вигляді).

Користувачі мають доступ до електронних видань через автоматизовану систему Ірбіс. Перевага електронних видань в тім, що вони забезпечують швидкий і колективний доступ (Дод.14).

Файли ЕД розміщуються у файловому сховищі, метаданні (бібліографічний опис та реферативна інформація) заносяться у БД, яка є ядром пошукового апарата електронної бібліотеки і формується в технологічному режимі з застосуванням автоматизованої бібліотечної системи. Для створення пошукового образу цифрового об'єкта використовується бібліографічні дані, структура яких орієнтована на Міжнародний комунікативний формат UNIMARC. Цей формат дозволяє створювати повний набір метаданих, необхідний для характеристики об'єкта електронної бібліотеки та забезпечення доступу до нього: опис інформаційного вмісту; опис характеристик ресурсу та фізичного носія або системи доступу, також технічних вимог до систем відображення; опис режимів доступу, умов розповсюдження та використання [Баркова О. Електронні ресурси як об'єкти універсальної електронної бібліотеки20].

Зв'язок бібліографічного опису з файлами документа здійснюється за допомогою URL.

Повнотекстова БД містить повні тексти в різних форматах ( HTML, PDF, DOC, DjVu).

Формування БД повнотекстових документів РДОБ здійснюється за рахунок отримання ЕД із зовнішніх джерел (сайти в Інтернеті).

БД повних текстів книг і статей з періодичних видань є універсальною за змістом.

В БД включено понад 4000 документів з періодичних видань, більше 500 текстів книг українською та російською мовами. Серед них: наукова, науково-популярна, виробнича, довідкова, навчальна (Дод. 14).

Тематика видань:

Природознавство;

Техніка;

Суспільствознавство;

Економіка;

Юридичні науки

Культура;

Наука;

Педагогіка;

Філософія;

Психологія.

Хронологічні рамки ЕД з 1980р. по 2008р.

Проект створення ЕБ передбачає включити: БД повних текстів документів, ЕК, Web ресурси РДОБ та мультимедійні продукти (Дод.13).

Досвід комплектування електронної бібліотеки РДОБ показав доцільність адаптування існуючих автоматизованих технологій бібліотечного комплектування до завдань електронної бібліотекою

Модель об'єкта з розподіленням даних і метаданих дозволяє:

1) об'єднати в універсальній електронній бібліотеці різні типи та види ЕР;

2) забезпечити технологічну підтримку актуалізації ресурсів з даними, що динамічно змінюються;

3) забезпечити для користувачів універсальних електронних бібліотек ефективний пошук (з урахуванням специфіки пошуку наукової інформації) та доступ до різнорідних цифрових об'єктів;

4) використовувати для формування пошукового апарату електронної бібліотеки автоматизовані бібліотечні технології в яких застосовується інтелектуальна обробка інформаційних ресурсів [Баркова О. Електронні ресурси як об'єкти універсальної електронної бібліотеки20, 18].

Отже, для задоволення ІП користувачів у РДОБ формується ФЕД, принциповою відмінністю якого від традиційного бібліотечного фонду є комп'ютерно-програмна техніко-технологічна база.

2.2 Проблеми формування ФЕД та шляхи їх вирішення

Необхідність задоволення нових інформаційних потреб сучасних користувачів за рахунок використання переваг, які надає застосування ЕД та нове електронне інформаційно-комунікаційне середовище, ставлять перед бібліотеками завдання комплектування фондів ЕД та забезпечення техніко-технологічних умов їх використання.

Теорія та практика організації бібліотечних фондів потребує адаптації до електронного середовища. Постановка проблеми формування ФЕД у бібліотеках пов'язана з необхідністю пошуку нових рішень для вдосконалення організації роботи бібліотек за умов становлення інформаційного суспільства і зумовлена такими факторами [Баркова О. Організація фонду онлайнових документів23,14].

1) можливість відновлення фондів у спосіб отримання електронних копій документів;

2) розвиток сервісів електронної доставки документів, у процесі якої оцифровуються документи підвищеного попиту, електронні аналоги яких мають зберігатися;

3) прагнення бібліотек зробити фонди доступними широкому колу споживачів без заподіяння шкоди фізичному стану видань, особливо рідких та цінних;

4) економія площі фондів, вирішення питань зменшення витрат на підтримку депозитарних фондів у спосіб створення системи збереження електронних ресурсів (вартість збереження одиниці інформації в електронному вигляді щорічно знижується на порядок);

5) переведення в електронні формати документальних ресурсів бібліотеки як засіб його резервного (архівного) копіювання та збереження.

Практично усі технологічні процеси формування фондів електронних, зокрема онлайнових, документів перебувають у стадії досліджень, розробок та перших апробацій. Світова практика надає широкий спектр вирішення цих проблем, що свідчить про їх неоднозначність. Бібліотеки та інформаційні установи світу мають певні досягнення та напрацювання в реалізації того чи іншого підходу [Баркова О. Організація фонду онлайнових документів 23, 15].

Слід згадати проекти створення колекцій електронних документів на компакт-дисках, переведення у цифровий формат каталогів і картотек у провідних бібліотеках Росії (зокрема, РДБ, РНБ, ДПНТБ). Набуто практичного досвіду й у вітчизняних бібліотеках. Зокрема, на сьогодні у процесі формування універсальної наукової електронної бібліотеки у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (НБУВ) є певні результати стосовно розробки та впровадження таких технологічних процесів формування фонду онлайнових документів, як комплектування (зокрема, мережевого збирання електронної інформації), опрацювання онлайнових документів, розташування їх у файловому сховищі за встановленою у фонді хронологічною ієрархією та видовими ознаками, забезпечення до них онлайнового доступу [Баркова О. Організація фонду електронних документів23].

Серед усього комплексу теоретичних та прикладних питань, пов'язаних із находженнями до бібліотек онлайнових документів, виокремлюються такі:

проблеми термінології та дослідження типології електронних документів;

розробка критеріїв для відбору Інтернет-документів та документів для оцифровування;

правові питання, серед яких питання захисту прав інтелектуальних власників; питання обов'язкового примірника;

питання каталогізації та стандартизації надання онлайнових документів;

створення інтерфейсу користувача та систем інтерактивного зв'язку з абонентами;

розробка методик обліку та моніторингу використання онлайнових документів.

Труднощі на сучасному етапі створення фонду онлайнових документів викликані тим, що практично не існує правової, нормативної та методологічної бази щодо комплектування бібліотек онлайновими документами у зв'язку з новизною проблеми та відсутністю сталої практики. На відміну від «традиційних фондів», комплектування яких забезпечено відповідними законодавчими актами, комплектування фондів бібліотек електронними онлайновими документами потребує активізації процесів розробки відповідних нормативних документів, що вимагає пильної уваги та дієвої підтримки з боку академічних та державних органів.

Отже, проблеми формування ФЕД, які потребують вирішення на державному рівні стосуються:

забезпечення уніфікованого і простого інтерфейсу;

правових питань взаємовідносин бібліотек з власниками авторських прав, широти доступу і свобод копіювання, комерційне використання і т. ін.;

оцифровки і архівування стародруків, рідкісних дореволюційних видань;

підготовки спеціалістів, які б поєднували базові професійні знання, навички з умінням обходитися з сучасними носіями інформації, базами даних, комп'ютерними технологіями та забезпечення закріплення таких кадрів, в т.ч. і матеріальне;

організаційно-методичного та інформаційного забезпечення процесів формування повнотекстових ресурсів з боку національних бібліотек. [Степаненко І. До питання формування повнотекстового електронного ресурсу http://library.kr.ua/conference/stepanenko.html 47].

На сьогодні нормативними актами, що стосуються комплектування бібліотек електронними документами, є: Закон України "Про авторське право та суміжні права", Постанова КМ "Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів", Положення ВАК "Про електронні фахові видання" [Баркова О.В. Комплектування електронної бібліотеки: досвід НБУВ та проблеми розвитку // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 17-18 травня 2005 р. -- К., 2005. -- Ч. 1. -- С. 137-139 22, 138.].

У наведених нормативних актах електронні видання згадуються поряд з іншими видами видань. Але існуюче нормативне регулювання торкається більшою мірою електронних видань на компакт-дисках. Онлайнові періодичні та продовжувані видання, які вже існують у мережі, теж мають бути зібраними до електронних бібліотек, для чого потребується удосконалення відповідних нормативів і розробка методики комплектування електронної бібліотеки з рахуванням специфіки мережевого доступу.

Основна завада на шляху формування ФЕД -- авторське право, точніше відсутність у законодавстві чіткого визначення прав бібліотеки щодо зберігання і надання користувачам електронних версій друкованих видань в наукових, освітянських і культурологічних цілях (офіційна позиція ІФЛА з цього питання полягає в тому, що виготовлення бібліотеками електронних копій матеріалів, захищених авторським правом, у згаданих цілях не слід вважати порушенням авторських прав). Для подолання цієї проблеми вбачається доцільним прийняття Національною та галузевими академіями наук України постанов про передачу комп'ютерних файлів-версток відомчих видань відповідним центральним бібліотекам для постійного зберігання і багатоаспектного використання. Кардинальним же вирішенням проблеми авторського права стало б внесення до чинного Закону України "Про обов'язковий примірник документів" доповнення про передачу видавництвами цифрових копій творів друку визначеному колу книгозбірень для депозитарного зберігання. Воно створило б передумови для того, щоб Україна стала одним зі світових лідерів у створенні ЕБ [Павлуша І. Електронні бібліотеки: зарубіжний досвід, питання розробки української концепції [Електр. ресурс]. - Режим доступу:38, 17 ].

Таким чином, передумовами для організації комплектування ФЕД електронних бібліотек слід вважати:

розробку нормативного забезпечення для передачі до наукових бібліотек комп'ютерної інформації установ і організацій, до складу яких вони входять;

розробку типових договорів про інформаційну співпрацю між авторами (фізичними особами) й бібліотеками з делегуванням останнім на певних умовах прав на використання електронних документів;

визначення єдиних вимог до подання на комп 'ютерних носіях наукової інформації для її наступного включення до фондів електронних бібліотек з мінімальними додатковими трудовитратами на конвертування вхідних даних у формат зберігання інформації у фондах цих бібліотек [Павлуша І.Електронні бібліотеки: питання комплектування й обробки вхідної інформації // Бібл. вісник.- 1999.-№5. - С.17-2138, 19].

Збереження ФЕД вимагає розгляду проблем, пов'язаних із можливостями ушкодження електронних носіїв інформації, зокрема питання протидії комп'ютерним вірусам і морального старіння електронних носів та обладнання для їх використання, а також доцільності заміни в таких випадках носія або формату збереження документа установою-зберігачем обов'язкових примірників ЕД [Нежурб. Електронні ресурси: законодавче забезпечення формування фонду та використання в бібліотечно-інформаційній практиці. - Вип.937, 516].

Також виникає потреба у кваліфікованому вирішенні питання щодо якісного забезпечення документами з урахуванням можливості еквівалентної заміни друкованих першоджерел їх електронними аналогами.

Досить значний інформаційно-ресурсний і кадровий потенціал РДОБ дає змогу при належному матеріально-технічному забезпеченні й відповідній організації робіт створити і налагодити ефективне і своєчасне інформаційне обслуговування користувачів згідно ІП. У функціональному аспекті комфортні умови обслуговування користувачів можна забезпечити, якщо створити якісний ФЕД.

Не останнє місце в якісному обслуговуванні користувачів належить довідково-пошуковому апарату (ДІІА) до фонду ЕД РДОБ, який є складовою частиною ДПА бібліотеки і призначений для повного, всебічного і багатоаспектного розкриття її фонду. В ньому зберігаються відомості про всі наявні види ЕД на машиночитаних носіях інформації.